Документ 994_a12, поточна редакція — Прийняття від 30.11.2009

                 Регламент Ради (ЄС) N 1225/2009 
"Про захист від демпінгового імпорту з країн,
які не є членами Європейського Співтовариства"
від 30 листопада 2009 року
(кодифікована версія)

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського
Співтовариства ( 994_017 ), та, зокрема, його статтю 133,
Беручи до уваги Регламент Ради (ЄС) N 1234/2007 від
22 жовтня 2007 року про встановлення спільної організації
сільськогосподарських ринків та про деякі положення щодо окремих
сільськогосподарських продуктів (Єдиний Регламент СМО)(1),
---------------- (1) OB L 299 від 16.11.2007 року, C. 1.
Беручи до уваги пропозицію Комісії,
Оскільки:
(1) До Регламенту Ради (ЄС) N 384/96 ( 994_843 ) від
22 грудня 1995 року про захист від демпінгового імпорту з країн,
які не є членами Європейського Співтовариства(2) декілька разів
вносились значні зміни(3). В інтересах чіткості та раціональності
вказаний Регламент повинен бути кодифікованим.
---------------- (2) OB L 56 від 06.03.1996 року, C. 1.
(3) Дивіться Додаток I.
(2) Багатосторонні торговельні переговори, завершені у 1994
році, призвели до укладення нових угод про застосування статті VI
Генеральної угоди з тарифів і торгівлі ( 995_264 ) (тут і далі
названа "ГАТТ"). В контексті різного характеру нових правил
відповідно щодо демпінгу та субсидій, також доцільним є наявність
окремого зведення правил Співтовариства в кожній із цих двох
областей. Відповідно, правила щодо захисту від субсидій і щодо
компенсаційних мит містяться в окремому Регламенті;
(3) Оскільки угода з демпінгу, а саме Угода про застосування
статті VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р.
( 981_010 ) (тут і далі названа "Угода про антидемпінг 1994 р."),
містить докладні правила, що стосуються, зокрема, розрахунку
демпінгу, процедури порушення і проведення розслідування,
включаючи встановлення фактів і поводження з ними, запровадження
попередніх заходів та стягнення антидемпінгових мит, тривалості і
перегляду антидемпінгових заходів, а також оприлюднення інформації
щодо антидемпінгових розслідувань. З метою забезпечення
правильного і прозорого застосування таких правил, формулювання
угоди повинно бути запроваджене у законодавство Співтовариства в
максимально можливому ступені.
(4) При застосуванні правил істотним для підтримки балансу
прав і зобов'язань, встановлених Угодою ГАТТ ( 995_264 ), є
врахування Співтовариством того, як вони інтерпретуються основними
торговельними партнерами Співтовариства.
(5) Бажаним є встановлення чітких і докладних правил
розрахунку нормальної вартості. Зокрема, така вартість у всіх
випадках повинна основувалась на репрезентативних продажах при
звичайному ході торгівлі в країні, що експортує. Доцільним є
надання рекомендацій щодо того, коли сторони можуть вважатись
пов'язаними. Доцільним також є визначення обставин, за яких
продажі на внутрішньому ринку можуть вважатися збитковими і можуть
не братись до уваги, та за яких можливо вдатися до використання
інформації про інші продажі або до конструйованої нормальної
вартості або інформації про продажі в третю країну. Також бажаним
є забезпечення належного розподілу витрат, навіть у випадках
новоствореного виробництва, та формулювання рекомендацій щодо
визначення ситуації новоствореного виробництва і ступеню і методу
розподілу витрат. Також при конструюванні нормальної вартості
необхідним є вказування методології, що має застосовуватись при
визначенні розмірів торговельних, загальних і адміністративних
витрат і рівня прибутку, які повинні бути включені до такої
вартості.
(6) Оскільки при визначенні нормальної вартості у випадках
країн з неринковою економікою виявляється виправданим встановлення
правил вибору відповідної третьої країни з ринковою економікою,
яка має бути використана для таких цілей, і, якщо неможливо знайти
відповідну третю країну, - передбачити можливість проведення
розрахунку нормальної вартості на будь-який іншій обґрунтованій
основі.
(7) Для антидемпінгової практики Співтовариства доцільним є
врахування змінених економічних умов в Казахстані. Зокрема,
доцільним є вказати, що нормальна вартість може бути встановлена
відповідно до правил, що застосовуються до країн з ринковою
економікою, у випадках, коли, за умови проведення розслідування
відносно виробництва та продажу відповідного продукту, може бути
продемонстровано, що для одного або більше виробників переважають
ринкові умови.
(8) Також доцільним є забезпечення подібного режиму для
імпорту з таких країн, які на час порушення відповідного
антидемпінгового розслідування не є членами Світової організації
торгівлі (СОТ).
(9) Доцільним є вказування про те, що вивчення того, чи
ринкові умови переважають, проводитиметься на основі належним
чином обґрунтованих скарг від одного або більше виробників, які є
предметом розслідування, які бажають скористатись можливістю
визначення нормальної вартості на основі правил, які
застосовуються до країн з ринковою економікою.
(10) Доцільним є визначення експортної ціни та перелічення
коригувань, які повинні бути внесені в тих випадках, коли
потрібною вважається реконструювання такої ціни від рівня першої
ціни на відкритому ринку.
(11) З метою забезпечення справедливого порівняння експортної
ціни і нормальної вартості рекомендується перелічити фактори, які
можуть вплинути на ціни і їх порівнянність, і встановити
спеціальні правила щодо того, коли і як повинні бути внесені
коригування, включаючи необхідність уникнення будь-якого
дублювання коригувань. Також необхідним є забезпечення можливості
проведення порівняння з використанням середніх цін, хоча окремі
експортні ціни можуть порівнюватися із середньою нормальною
вартістю, коли останні відрізняються залежно від покупця, регіону
або періоду часу.
(12) Необхідним є встановлення чітких і докладних
рекомендацій щодо факторів, які можуть бути важливими при
визначенні факту заподіяння демпінговим імпортом значної шкоди або
існування загрози заподіяння шкоди. При демонстрації того, що
обсяг і рівень цін відповідного імпорту є причиною шкоди, яку
зазнає промисловість Співтовариства, увагу повинно також бути
приділено дії інших факторів, і особливо ринковим умовам, що
переважають у Співтоваристві.
(13) Доречним є визначення терміну "промисловість
Співтовариства" і встановлення що сторони, пов'язані з
експортерами, можуть бути виключені з такої промисловості, а також
визначення поняття "зв'язані". Також необхідним є забезпечення
вжиття антидемпінгових заходів від імені виробників регіону
Співтовариства і встановлення рекомендації щодо визначення такого
регіону.
(14) Необхідно визначити, хто може подавати антидемпінгову
скаргу, включаючи ступінь, в який вона має бути підтримана
промисловістю Співтовариства, а також яку інформацію про демпінг,
шкоду і причинно-наслідковий зв'язок між ними, яку така скарга
повинна містити. Також доречним є визначення процедур для відмови
у скаргах або порушення розслідування.
(15) Оскільки необхідно встановити спосіб, в який
заінтересовані сторони мають бути повідомленими про інформацію,
запитувану органами влади, та спосіб, в який вони повинні мати
широкі можливості для представлення всіх відповідних доказів і
захисту своїх інтересів. Також бажаним є чітко встановити правила
і процедури, яких необхідно дотримуватись в ході розслідування,
зокрема, правила, відповідно до яких заінтересовані сторони
повинні заявляти про себе, представляти свої точки зору і подавати
інформацію протягом установленого часу, якщо такі точки зору і
інформація повинні братись до уваги. Також доцільним є визначити
умови, за яких заінтересована сторона може допускатися до
інформації, наданої іншими заінтересованими сторонами, і
коментувати її. Також збирання інформації має відбуватись у
співробітництві між державами-членами і Комісією.
(16) Необхідно визначити умови запровадження попередніх мит,
включаючи умову, за якої вони можуть бути запроваджені не раніше
60 днів і не пізніше 9 місяців з моменту ініціювання
розслідування. З адміністративних причин також необхідним є
забезпечення можливості запровадження таких мит у всіх випадках
Комісією, або безпосередньо на 9 місяців, або у два етапи - на
шість і на три 3 місяці.
(17) Необхідно встановити процедури прийняття зобов'язань,
які усувають демпінг і шкоду, замість запровадження попереднього
або остаточного мита. Також доречним є визначення наслідків
порушення або відкликання зобов'язань, а також встановити
можливість запровадження попередніх мит у випадку існування підозр
порушення або за необхідності подальшого розслідування для
отримання додаткових висновків. При прийнятті зобов'язань увагу
має бути приділено попередженню спричинення антиконкурентної
практики запропонованими зобов'язаннями і забезпеченням їх
виконанням.
(18) Необхідним є забезпечення завершення справ, незалежно
від прийняття остаточних заходів, як правило, не пізніше
12 місяців і в будь-якому випадку не пізніше 15 місяців з початку
розслідування. Розслідування або процедури повинні припинятися у
випадках незначного демпінгу або незначної шкоди, і доцільним є
визначення таких термінів. Якщо заходи повинні бути запроваджені,
необхідним є забезпечення припинення розслідування і встановлення
того, що заходи повинні бути нижче демпінгової маржі, якщо такий
менший рівень дозволяє усунути шкоду, а також встановлення метод
розрахунку рівня заходів у випадку застосування вибірок.
(19) Необхідним є забезпечення стягнення попередніх мит за
минулі періоди, якщо таке вважається доречним, і визначення
обставин, за яких може початися застосування мит на минулі періоди
для уникнення зменшення остаточних заходів, які мають бути
застосовані. Також необхідним є забезпечення можливості
застосування мит до минулих періодів у випадках порушення або
відкликання зобов'язань.
(20) Необхідним є забезпечення припинення дії заходів через
п'ять років, якщо перегляд не свідчить про необхідність їх
збереження. Також необхідним є забезпечення проміжних переглядів
або розслідувань для встановлення обґрунтованості відшкодування
антидемпінгових мит у випадках подання достатніх доказів про
умови, що змінилися. Також доречним є встановлення, що при
будь-якому перерахунку демпінгу, що вимагає реконструювання
експортних цін, мита не повинні розглядатися як витрати, понесені
в період між імпортом і перепродажем, якщо таке мито
відображається на цінах продуктів, які є предметом застосування
заходів у Співтоваристві.
(21) Необхідним є забезпечення окремої можливості повторної
оцінки експортних цін і демпінгової маржі, якщо мито покривається
експортером шляхом укладення компенсаційної угоди, і заходи не
відображаються на цінах продуктів, які є предметом застосування
заходів у Співтоваристві.
(22) Угода про антидемпінг 1994 р. ( 981_010 ) не містить
положень щодо обходу антидемпінгових заходів, хоча окреме
Міністерське рішення ГАТТ ( 995_264 ) визнало існування проблеми
обходу і передало її для розгляду і винесення рішення до
Антидемпінгового комітету ГАТТ. З огляду на нездатність до цього
часу системи багатосторонніх переговорів досягти результатів і в
очікуванні результату розгляду проблемного питання Антидемпінговим
комітетом ГАТТ, необхідним є запровадження нових положень в
законодавстві Співтовариства, що стосуються видів діяльності,
включаючи незначне складальне виробництво товарів у Співтоваристві
або третій країні, що має основною метою обхід антидемпінгових
заходів.
(23) Також бажаним є визначення того, які види діяльності
становлять обхід запроваджених заходів. Здійснення видів
діяльності, що становлять обхід, може відбуватись як в межах, так
і за межами Співтовариства. Таким чином, необхідним є забезпечення
того, що звільнення від сплати мит з продовженим терміном
застосування, яке може бути вже надане імпортерам, може також
надаватись експортерам, коли термін застосування мит продовжується
з метою боротьби з обходом, який відбувається за межами
Співтовариства.
(24) Доречним є дозволяння призупинення дії антидемпінгових
заходів у випадку тимчасової зміни ринкових умов, яке спричинює
тимчасову недоцільність продовження застосування таких заходів.
(25) Необхідним є забезпечення того, що імпорт, по відношенню
до якого проводиться розслідування, міг підлягати реєстрації при
ввезенні з метою уможливлення подальшого застосування заходів
проти такого імпорту.
(26) З метою забезпечення належного застосування заходів
необхідним є проведення моніторингу за та звітування перед
Комісією державами-членами про імпорт товарів, по відношенню до
яких ведеться розслідування або застосовуються заходи, а також про
розмір зібраних відповідно до цього Регламенту мит.
(27) Необхідним є забезпечення проведення консультації в
рамках Дорадчого комітету на належних і окремих стадіях
розслідування. Комітет повинен складатися із представників
держав-членів і представника Комісії в ролі голови.
(28) Інформація, що надається державам-членам в рамках
Дорадчого комітету, часто носить суто технічний характер та
включає ретельно опрацьований економічний та юридичний аналіз. З
метою надання державам-членам достатнього часу для опрацювання
такої інформації, вона повинна надаватись у відповідний момент до
дня проведення зустрічі, встановленого головою Комітету.
(29) Доцільним є забезпечення проведення перевірочних візитів
для вивчення інформації, наданої щодо демпінгу і шкоди; водночас,
такі візити здійснюються за умови одержання належних відповідей на
запитальники.
(30) Важливим є забезпечення проведення вибірок у випадках,
коли кількість сторін або угод є значною, з метою уможливлення
завершення розслідування у встановлений термін.
(31) У випадку незадовільного співробітництва сторін
необхідним для встановлення висновків є забезпечення можливості
використання іншої інформації, і така інформація може бути менш
сприятливою для сторін, аніж та, що надавалась би у випадку, якщо
вони б співробітничали.
(32) Необхідним є запровадження положень щодо збереження
конфіденційної інформації для нерозкриття комерційних секретів.
(33) Важливим є встановлення положень для належного розкриття
істотних фактів і висновків сторонам, які мають на це право, і
проведення такого розкриття, зважаючи при цьому на процес
прийняття рішень у Співтоваристві, в межах строків, що дозволяють
сторонам захистити свої інтереси.
(34) Доцільним є забезпечення існування адміністративної
системи, за якої можуть надаватися аргументи щодо відповідності
заходів інтересам Співтовариства, включаючи інтереси споживачів, і
встановлення строків, впродовж яких така інформація повинна бути
надана, а також права заінтересованих сторін на її розкриття,
УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:
Стаття 1
Принципи
1. Антидемпінгове мито може застосовуватись до будь-якого
демпінгового продукту, оформлення якого для вільного використання
у Співтоваристві заподіює шкоду.
2. Продукт має вважатися демпінговим, якщо його експортна
ціна при поставці в Співтовариство нижче порівнянної ціни на
аналогічний продукт при звичайному ході торгівлі, установленому
для країни експорту.
3. Країною експорту, як правило, є країна походження.
Водночас, нею може бути країна, що виступає як посередник, за
винятком випадків, коли, наприклад, має місце просте
перенаправлення продуктів через таку країну, або відповідні
продукти не виробляються в такій країні, або в ній не існує
порівнянних цін на такі продукти.
4. Для цілей цього Регламенту термін "аналогічний продукт"
означає продукт, що є ідентичним, тобто схожим у всіх відносинах
на продукт, що розглядається, або, за відсутності такого продукту,
на інший продукт, що хоча і не схожий у всіх відносинах, але має
характеристики, безпосередньо наближені до характеристик продукту,
що розглядається.
Стаття 2
Визначення демпінгу
A. НОРМАЛЬНА ВАРТІСТЬ
1. Нормальна вартість, як правило, ґрунтується на цінах,
сплачених або таких, що підлягають сплаті при звичайному ході
торгівлі незалежними покупцями в країні експорту.
Водночас, якщо експортер у країні експорту не виробляє або не
продає аналогічний продукт, то нормальна вартість може бути
встановлена на основі цін інших продавців або виробників.
Ціни в угодах між сторонами, які виявляються пов'язаними або
мають компенсаційну угоду одна з одною, не можуть вважатися
такими, що відповідають звичайному ходу торгівлі і не можуть
використовуватися для визначення нормальної вартості, якщо не
встановлено, що на такі ціни не вплинув зв'язок.
З метою визначення того, чи є дві сторони пов'язаними, може
братися до уваги визначення пов'язаних сторін, викладене в
статті 143 Регламенту Комісії (ЄЕС) N 2454/93 від 2 липня 1993 р.
про встановлення положень про імплементацію Регламенту Ради (ЄЕС)
N 2913/92 ( 994_742 ), про встановлення Митного кодексу
Співтовариства(1).
---------------- (1) OB L 253 від 11.10.1993 року, C. 1.
2. Продажі аналогічного продукту, призначені для внутрішнього
споживання, як правило, використовуються для визначення нормальної
вартості, якщо обсяг таких продажів становить 5 і більше відсотків
від обсягу продажів відповідного продукту у Співтоваристві.
Водночас, більш низький рівень продажів може використовуватися,
наприклад, коли запитані ціни вважаються репрезентативними для
відповідного ринку.
3. Якщо продаж аналогічного продукту при звичайному ході
торгівлі не відбувається, або є недостатніми, або якщо через
особливу ситуацію на ринку такі продажі не дозволяють зробити
належне порівняння, то нормальна вартість аналогічного продукту
розраховується на основі витрат виробництва в країні походження,
додаючи обґрунтовані торговельні, загальні і адміністративні
витрати і прибутки, або на основі експортних цін до відповідної
третьої країни при звичайному ході торгівлі, за умови, що такі
ціни є репрезентативними.
Особлива ситуація на ринку відповідного продукту в значенні
першого абзацу може вважатися такою, що існує, inter alia, якщо
ціни штучно занижені, якщо у торгівлі присутній значний бартер або
за існування угод з переробки некомерційного характеру.
4. Продажі аналогічного продукту на внутрішньому ринку
країни-експортера або продажі на експорт у третю країну за цінами
нижче витрат виробництва на одиницю продукції (постійних і
змінних) з додаванням торговельних, загальних і адміністративних
витрат можуть вважатися невідповідними звичайному ходу торгівлі з
причини ціни і можуть не враховуватися при визначенні нормальної
вартості тільки якщо встановлено, що такі продажі мали місце
протягом тривалого періоду часу в істотних обсягах і за цінами, що
не забезпечують покриття всіх витрат впродовж обґрунтованого
періоду часу.
Якщо ціни є нижчими витрат на момент продажу, але є вищими
середньозважених витрат за період розслідування, то такі ціни
вважаються такими, що забезпечують покриття витрат впродовж
обґрунтованого періоду часу.
Тривалим періодом звичайно є один рік, але в жодному випадку
такий період не може бути менше шести місяців, і вважається, що
продажі нижче витрат на одиницю продукції мали місце в істотних
обсягах протягом такого періоду, якщо встановлено, що
середньозважена ціна продажів нижче середньозважених витрат на
одиницю продукції, або що обсяг продажів за цінами нижче витрат на
одиницю продукції становить не менше 20 відсотків продажів,
використовуваних для визначення нормальної вартості.
5. Витрати, як правило, розраховуються на основі облікових
записів, наявних у сторони, по відношенню до якої проводиться
розслідування, за умови, що такі записи відповідають
загальноприйнятим принципам бухгалтерського обліку відповідної
країни, і якщо продемонстровано, що такі записи вірно відображають
витрати, пов'язані з виробництвом і продажем відповідного
продукту.
Якщо витрати, пов'язані з виробництвом і продажем продукту,
який є предметом розслідування, не повністю вірно відображені в
записах відповідної сторони, вони коригуються або встановлюються
на основі витрат інших виробників або експортерів у тій же країні
або, якщо така інформація недоступна або не може
використовуватись, на будь-який іншій обґрунтованій основі,
включаючи інформацію з інших репрезентативних ринків.
Увагу повинно бути приділено доказам, поданим щодо належного
розподілу витрат, за умови доведення історичного використання
такого розподілу. За відсутності більш відповідного методу
перевага віддається розподілу витрат на основі обороту. Витрати
коригуються належним чином для обліку тих статей безповоротних
витрат, які можуть використатися в майбутньому та/або поточному
виробництві, якщо це вже не відображено в розподілі витрат
відповідно до цього абзацу.
Якщо на витрати, що відносяться до частини періоду,
необхідного на покриття витрат, вплинули використання нових
виробничих потужностей, що вимагають істотного додаткового
інвестування, і низький ступінь завантаження потужностей, які є
наслідком початку роботи новоствореного виробництва, яке існувало
протягом частини або всього періоду розслідування, то середніми
витратами, що відносяться на період створення нового виробництва,
вважаються ті, які за вищезгаданими правилами розподілу витрат
існують на кінець такого періоду і включаються на такому рівні в
середньозважені витрати, що відносяться до розглянутого періоду,
зазначені в другому абзаці частини 4. Тривалість періоду початку
діяльності новоствореного виробництва визначається у зв'язку із
ситуацією відповідного виробника або експортера, але не перевищує
відповідної початкової частини періоду, необхідного для
відшкодування витрат. Для такого коригування витрат, понесених у
період розслідування, береться до уваги інформація щодо періоду
створення нового виробництва, що перевищує період розслідування,
якщо така інформація надається до перевірочного візиту і впродовж
межах трьох місяців з початку розслідування.
6. Розміри торговельних, загальних і адміністративних витрат
і прибутку ґрунтуються на фактичних даних, що відносяться до
виробництва і продажів аналогічного продукту при звичайному ході
торгівлі експортером або виробником, по відношенню до якого
ведеться розслідування. Якщо такі суми не можуть бути визначені на
вказаній основі, вони можуть визначатися на основі:
(a) середньозважених фактичних сум, визначених для інших
експортерів або виробників, по відношенню до яких проводиться
розслідування, які відносяться до виробництва і продажів
аналогічного продукту на внутрішньому ринку країни походження;
(b) фактичних величин, застосовних до виробництва і продажів
тієї самої загальної категорії продуктів вказаним експортером або
виробником на внутрішньому ринку країни походження при звичайному
ході торгівлі;
(c) будь-якого іншого обґрунтованого методу за умови, що сума
прибутку, встановлена в такий спосіб, не перевищує суму прибутку,
звичайно одержувану іншими експортерами або виробниками при
продажі продуктів тієї самої загальної категорії на внутрішньому
ринку країни походження.
7. (а) У випадку імпорту із країн з неринковою економікою(1)
нормальна вартість визначається на основі ціни або конструйованої
вартості в третій країні з ринковою економікою, або ціни при
поставках з такої третьої країни в інші країни, включаючи
Співтовариство, або, якщо це не є можливим, на будь-який іншій
обґрунтованій основі, включаючи ціну, фактично сплачену або таку,
що підлягає сплаті за аналогічний продукт у Співтоваристві, за
необхідності належним чином скориговану, якщо необхідно включити
до неї обґрунтовану суму прибутку.
---------------- (1) Включаючи Азербайджан, Білорусь, Північну Корею,
Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан.
Відповідна третя країна з ринковою економікою обирається
обґрунтованим способом, при цьому належна увага приділяється
будь-якій надійній інформації, наданій на момент такого вибору.
Увага також приділяється встановленим термінам; за доцільності,
обирається третя країна з ринковою економікою, по відношенню до
якої проводиться таке ж розслідування.
Сторони, по відношенню до яких проводиться розслідування,
негайно повідомляються після ініціювання такого розслідування про
імовірний вибір третьої країни з ринковою економікою, та їм
надається 10 днів для надання коментарів.
(b) В антидемпінгових розслідуваннях відносно імпорту з
Казахстану та будь-якої країни з неринковою економікою, яка є
членом ВТО на момент ініціювання розслідування, нормальна вартість
визначається відповідно до частин з 1 до 6, якщо на основі
належним чином аргументованих скарг одного або більше виробників,
які є предметом розслідування, і відповідно до критеріїв і
процедур, наведених у пункті (c) доведено, що умови ринкової
економіки переважають при виробництві і продажу відповідного
аналогічного продукту такого виробника або виробників. У
противному випадку застосовуються правила, встановлені в
пункті (a).
(с) Скарга відповідно до пункту (b) повинна бути подана у
письмовій формі і містити достатні докази того, що виробник працює
в умовах ринкової економіки, тобто що:
- прийняті підприємствами рішення щодо цін, витрат і
використовуваних факторів виробництва, включаючи, наприклад,
сировину, витрати на технологію та робочу силу, випуск готової
продукції, продажі і інвестиції, відповідають сигналам ринку, що
відображають пропозицію та попит, і при цьому не є предметом
значного державного втручання, і витрати на основні фактори
виробництва значним чином відображають ринкові вартості,
- на підприємствах наявна єдина чітка система основних
бухгалтерських записів, які є предметом незалежної аудиторської
перевірки відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського
обліку і застосовуються для всіх цілей,
- витрати виробництва і фінансовий стан підприємств не
зазнавали значних викривлень, перенесених з минулої неринкової
економічної системи, зокрема, відносно амортизації активів, інших
списань, бартерної торгівлі і платежів шляхом компенсації боргів,
- на відповідні підприємства поширюються законодавство про
банкрутство і власність, які забезпечують правову визначеність і
стабільність діяльності компаній, і
- обмінний курс валюти встановлюється на рівні ринкового.
Рішення про відповідність виробника вищезгаданим критеріям
приймається протягом трьох місяців з ініціювання розслідування
після спеціальних консультацій Дорадчого комітету і після надання
можливості промисловості Співтовариства надати свої коментарі.
Таке рішення залишається чинним протягом усього розслідування.
B. ЕКСПОРТНА ЦІНА
8. Експортною ціною є ціна товару, фактично сплачена або
така, що підлягає сплаті, при продажі на експорт із країни, що
експортує, до Співтовариства.
9. У випадках відсутності експортної ціни або якщо експортна
ціна виявляється ненадійною з причини наявності пов'язаності або
компенсаційної угоди між експортером та імпортером або третьою
стороною, експортна ціна може конструюватися на основі ціни, за
якою імпортовані продукти вперше перепродаються незалежному
покупцеві, або на будь-який іншій обґрунтованій основі, якщо
товари не перепродаються незалежному покупцеві або не
перепродаються в тому ж вигляді, в якому їх було імпортовано.
У цих випадках здійснюється коригування, яке включає всі
витрати, включаючи мита і податки, понесені в період між ввезенням
і перепродажем, і отримані прибутки, з метою встановлення
достовірної експортної ціни на граничному рівні Співтовариства.
Статті витрат, на які здійснюється коригування, включають
такі статі витрат, яких звичайно зазнають імпортери, але
сплачуються в межах або за межами Співтовариства будь-якою
стороною, що виявляється пов'язаною або такою, що має
компенсаційну угоду з імпортером або експортером, включаючи
звичайні витрати на транспортування, страхування, поводження,
навантаження і додаткові витрати; мита, будь-які антидемпінгові
мита та інші податки, що підлягають сплаті в країні, що імпортує,
при ввезенні або продажі товарів; і обґрунтована норма
торговельних, загальних і адміністративних витрат і прибутку.
C. ПОРІВНЯННЯ
10. Здійснюється справедливе порівняння експортної ціни і
нормальної вартості. Таке порівняння здійснюється при такому рівні
торгівлі і відносно продажів, здійснених, наскільки це можливо, у
той самий період часу, з належним врахуванням інших розходжень,
які впливають на порівнянність цін. Якщо встановлені нормальна
вартість і експортна ціна не перебувають на одному рівні
порівняння, то в кожному випадку здійснюються належні припущення у
формі коригувань з урахуванням його особливостей, що відповідають
розходженням заявлених факторів, і продемонстровані як такі, що
здатні впливати на ціни і цінову порівнянність. Необхідно уникати
будь-якого дублювання при проведенні коригувань, зокрема, відносно
знижок, поступок, кількості і рівня торгівлі. При виконанні
встановлених умов факторами, по яких можуть проводитися
коригування, є такі:
(a) Фізичні характеристики
Проводиться коригування у зв'язку з розходженнями у фізичних
характеристиках відповідного продукту. Величина коригування
відповідає обґрунтованій оцінці ринкової вартості того або іншого
розходження.
(b) Імпортні збори та непрямі податки
Проводиться коригування нормальної вартості на величину, що
відповідає будь-яким імпортним зборам або непрямим податкам, що
стягуються з аналогічного продукту та матеріалів, що фізично до
нього входять, коли товар призначається для споживання в країні,
що експортує, і які не стягуються або не відшкодовуються відносно
продукту, експортованого до Співтовариства.
(с) Знижки, поступки і кількості
Проводиться коригування у зв'язку з розходженнями в знижках і
поступках, включаючи ті, що надані за розходження в кількостях,
якщо їх належним чином виражено в кількісному вигляді і прямо
пов'язано з відповідними продажами. Коригування також може
проводитися у зв'язку з відстроченими знижками і поступками, якщо
скарга основана ґрунтується на стійкій практиці попередніх
періодів, включаючи дотримання умов, необхідних для отримання
права на одержання знижок і поступок.
(d) Рівень торгівлі
(i) Проводиться коригування у зв'язку з розходженнями в рівні
торгівлі, включаючи будь-які розходження, які можуть мати місце у
зв'язку із продажами у вигляді OEM (виробник оригінального
устаткування), якщо відносно ланцюга розподілу на обох ринках
доведено, що експортна ціна, включаючи конструйовану експортну
ціну, відповідає іншому рівню торгівлі, аніж нормальна вартість, і
таке розходження вплинуло на порівнянність цін, що демонструється
послідовними і чіткими розходженнями у функціях і цінах продавця
на різних рівнях торгівлі на внутрішньому ринку країни, що
експортує. Величина коригування ґрунтується на ринковій вартості
того або іншого розходження.
(ii) Водночас, за обставин, не передбачених у підпункті (i),
якщо існуючі розходження в рівні торгівлі не можуть бути виражені
в кількісному вигляді з причини відсутності відповідного рівня на
внутрішньому ринку країни-експортера, або якщо деякі функції ясно
демонструють відношення до рівня торгівлі іншого, аніж той, що має
використовуватися при порівнянні, може надаватися дозвіл на окреме
коригування.
(e) Витрати на транспортування, страхування, поводження,
навантаження і додаткові витрати
Проводиться коригування у зв'язку з розходженнями у витратах,
прямо пов'язаних з доставкою відповідного продукту від складів
експортера незалежному покупцеві, якщо такі витрати включені в
призначувану ціну. Такі витрати включають витрати на
транспортування, страхування, поводження, навантаження і додаткові
витрати.
(f) Пакування
Проводиться коригування у зв'язку з розходженнями у витратах,
прямо пов'язаних з витратами на пакування відповідного продукту.
(g) Кредит
Проводиться коригування у зв'язку з розходженнями у витратах
по будь-якому кредиту, наданому для відповідних продажів, за
умови, що такий фактор врахований при формуванні призначуваної
ціни.
(h) Витрати після продажів
Проводиться коригування у зв'язку з розходженнями в прямих
витратах на отримання поручительства, гарантій, технічної допомоги
і сервісної підтримки, як передбачено законом та/або контрактом
купівлі-продажу.
(i) Комісійні виплати
Проводиться коригування у зв'язку з розходженнями в
комісійних виплатах, сплачених відносно відповідних продажів.
Термін "комісійні виплати" розуміється як такий, що включає
надбавку, отриману торговцем продукту або подібного продукту, якщо
функції такого торговця подібні до тих, які виконує агент, що
працює на комісійній основі.
(j) Конвертування валют
Якщо порівняння цін вимагає конвертування однієї валюти в
іншу, таке конвертування проводиться з використанням обмінного
курсу на дату здійснення продажу, за винятком випадків, коли
продаж іноземної валюти на форвардному ринку прямо пов'язаний з
відповідним продажем на експорт, і в такому випадку
використовується обмінний курс форвардного продажу. Датою продажу
звичайно вважається дата виставляння інвойсу, але можуть
використовуватися дата контракту, замовлення або його
підтвердження, якщо вони більш правильно визначають суттєві умови
продажу. Коливання обмінних курсів не беруться до уваги, і
експортерам надається 60 днів для відображення стійкої зміни
обмінних курсів впродовж періоду розслідування.
(k) Інші фактори
Коригування може також проводиться при розходженнях по інших
факторах, не передбаченим пунктами з (a) до (j), якщо доведено, що
вони впливають на порівнянність ціни, аналогічно факторам,
передбаченим у цій частині, зокрема, що споживачі постійно
сплачують інші ціни на внутрішньому ринку через розходження в
таких факторах.
D. ДЕМПІНГОВА МАРЖА
11. Згідно з відповідними положеннями відносно справедливого
порівняння, існування демпінгової маржі протягом періоду
розслідування звичайно встановлюється на основі порівняння
середньозваженої нормальної вартості із середньозваженою ціною
всіх експортних угод до Співтовариства, або на основі порівняння
окремих нормальних вартостей з окремими експортними цінами при
експорті до Співтовариство по кожній окремій угоді. Водночас,
нормальна вартість, встановлена на основі середньозважених
показників, може порівнюватись із цінами всіх окремих експортних
угод при продажах до Співтовариства, якщо спостерігається
тенденція істотних розходжень в експортних цінах залежно від
різних покупців, регіонів або строків, і якщо методи, вказані у
першому реченні цієї частини, не відображали б практикований
демпінг у повному ступені. Ця частина не перешкоджає використанню
вибіркового аналізу у відповідності зі статтею 17.
12. Демпінговою маржею є величина, на яку нормальна вартість
перевершує експортну ціну. Якщо показники демпінгової маржі різні,
розраховується середньозважена демпінгова маржа.
Стаття 3
Визначення шкоди
1. Відповідно до цього Регламенту термін "шкода" означає,
якщо не вказано інше, суттєву шкоду промисловості Співтовариства,
загрозу нанесення суттєвої шкоди промисловості Співтовариства або
значне уповільнення становлення такої промисловості і тлумачиться
відповідно до положень цієї статті.
2. Визначення шкоди ґрунтується на позитивних доказах і
передбачає об'єктивне вивчення:
(a) обсягів демпінгового імпорту і впливу такого демпінгового
імпорту на ціни ринку аналогічних продуктів в Співтоваристві; і
(b) подальших наслідків такого імпорту для промисловості
Співтовариства.
3. Відносно обсягів демпінгового імпорту, до уваги береться
факт існування значного росту демпінгового імпорту, як в
абсолютних величинах, так і відносно виробництва або споживання в
Співтоваристві. Стосовно впливу демпінгового імпорту на ціни, до
уваги береться факт існування значного заниження ціни демпінговим
імпортом в порівнянні із цінами на аналогічний продукт, вироблений
промисловістю Співтовариства, або наслідки такого імпорту, що
іншим чином спричинюють в значному ступені зниження цін або
перешкоджають в значному ступені росту цін, який би відбувся в
противному випадку. Один або сукупність більш ніж одного із цих
факторів не можуть самі по собі обов'язково мати визначальне
значення для ухвалення рішення.
4. Якщо розслідування проводиться одночасно відносно імпорту
продукту з більш ніж однієї країни, вплив такого імпорту
оцінюється в сукупності, тільки якщо встановлено, що:
(a) демпінгова маржа, встановлена відносно імпорту з кожної
країни, перевищує рівень de minimis, визначений у частині 3
статті 9, і обсяг імпорту з кожної країни не є незначним; і
(b) сукупна оцінка впливу цього імпорту є доцільною виходячи
з умов конкуренції між імпортованими продуктами та умов
конкуренції між імпортованими продуктами і аналогічним продуктом
Співтовариства.
5. Вивчення впливу демпінгового імпорту на відповідну
промисловість Співтовариства включає оцінку всіх доцільних
економічних факторів і показників, що здійснюють вплив на стан
вказаної промисловості, у тому числі того факту, що галузь
промисловості все ще перебуває в стадії відновлення від наслідків
попереднього демпінгу або субсидування, величини фактичної
демпінгової маржі, фактичного і потенційного зниження обсягів
продажів, прибутку, обсягів виробництва, частки ринку,
продуктивності, прибутку від інвестицій, використання потужностей;
факторів, що впливають на ціни в Співтоваристві; фактичного і
потенційного негативного впливу на грошові потоки, запаси,
зайнятість, зарплату, зростання, здатність залучати капітал або
інвестиції. Цей перелік не є вичерпним, і один або сукупність
більш ніж одного із цих факторів не можуть самі по собі
обов'язково мати визначальне значення для ухвалення рішення.
6. Всі відповідні докази, представлені по відношенню до
частини 2, повинні демонструвати, що демпінговий імпорт завдає
шкоди за визначенням цього Регламенту. Зокрема, це викликає
демонстрацію того, що обсяг та/або рівень цін, визначених
відповідно до частини 3, здійснювали вплив на промисловість
Співтовариства, як передбачено в частині 5, і що такий вплив
здійснюється в ступені, що дозволяє визначати його як суттєвий.
7. Крім демпінгового імпорту, також вивчаються інші відомі
фактори, які одночасно завдають шкоди промисловості
Співтовариства, з метою недопущення віднесення шкоди, викликаної
цими іншими факторами, на рахунок демпінгового імпорту згідно з
частиною 6. Фактори, які можуть розглядатися в цьому зв'язку,
включають обсяг і ціни імпорту, непроданого за демпінговими
цінами, скорочення попиту або зміна тенденцій у споживанні,
обмежувальну торговельну практику виробників третьої країни і
Співтовариства і конкуренцію між ними, розвиток технологій і
показників експортної діяльності і продуктивності промисловості
Співтовариства.
8. Наслідки демпінгового імпорту оцінюються відносно
виробництва аналогічного продукту промисловістю Співтовариства,
якщо наявні дані дозволяють окреме визначення такого виробництва
на основі таких критеріїв, як виробничий процес, продажі і
прибуток виробників. Якщо таке окреме визначення такого
виробництва не є можливим, наслідки демпінгового імпорту
оцінюються шляхом вивчення виробництва найбільш вузької групи або
вузької низки продуктів, які включають аналогічний продукт, по
якому може бути надана необхідна інформація.
9. Визначення загрози завдання суттєвої шкоди ґрунтується на
фактах, а не тільки на твердженнях, припущеннях або можливостях з
незначною імовірністю. Зміни обставин, що спричинюють виникнення
ситуації, за якої демпінг завдав би шкоди, повинні чітко
прогнозуватися та бути неминучими.
При визначенні існування загрози нанесення суттєвої шкоди
увагу має бути розділено таким факторам, як:
(a) значний ступінь зростання демпінгового імпорту на ринку
Співтовариства, що свідчить про ймовірне істотне збільшення
імпорту;
(b) наявність у експортера достатніх виробничих потужностей,
якими він може вільно користуватися, або неминуче істотне
збільшення таких потужностей, що свідчить про імовірність
істотного зростання демпінгового експорту до Співтовариства, з
огляду на наявність інших експортних ринків, які могли б поглинути
будь-який додатковий експорт;
(c) надходження імпорту за цінами, які в значному ступені
могли б привести до зниження цін або перешкодити їхньому
зростанню, що мало б місце в противному випадку, а також за
цінами, які можливо призвели б до збільшення попиту на подальший
імпорт; і
(d) стан запасів продукту, по відношенню до якого проводиться
розслідування.
Жоден з перерахованих вище факторів не може сам по собі
обов'язково мати визначальне значення для ухвалення рішення,
водночас фактори, розглянуті в сукупності, повинні призводити до
висновку, що подальший демпінговий експорт є неминучим і таким
чином він завдасть суттєвої шкоди, якщо не буде вжито захисних
заходів.
Стаття 4
Визначення промисловості Співтовариства
1. Для цілей цього Регламенту термін "промисловість
Співтовариства" тлумачиться як такий, що відноситься до виробників
аналогічних товарів в Співтоваристві в цілому або тих з них,
сукупне виробництво яких становить більшу частину всього
виробництва таких товарів у Співтоваристві, за визначенням
частини 4 статті 5, за винятком таких випадків:
(a) якщо виробники пов'язані з експортерами або імпортерами
або власне є імпортерами продукту, який, як передбачається, є
демпінговим, термін "промисловість Співтовариства" може
тлумачитися як такий, що відноситься до інших виробників;
(b) за виняткових обставин з погляду відповідного виробництва
територія Співтовариства може бути розділена на два і більше
конкурентних ринки, і виробники на кожному з ринків можуть
розглядатися як окрема галузь промисловості, якщо
(i) виробники цього ринку продають весь або майже весь обсяг
виробництва відповідного продукту на цьому ринку; і
(ii) попит на цьому ринку не задовольняється в будь-якому
істотному ступені виробниками відповідного продукту, розташованими
в інших частинах Співтовариства. За таких обставин шкода може
вважатися існуючою навіть якщо більша частина промисловості
Співтовариства не зазнає шкоди, за умови існування концентрації
демпінгового імпорту на такому ізольованому ринку, та за умови, що
демпінговий імпорт завдає шкоди всім або майже всім виробникам у
межах такого ринку.
2. Для цілей частини 1, виробники вважаються пов'язаними з
експортерами або імпортерами, тільки якщо:
(a) один з них прямо або опосередковано контролює іншого; або
(b) вони обоє прямо або опосередковано контролюються третьою
особою; або
(c) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю
особу, за умови, що існують підстави вважати або підозрювати, що
такі відносини спричинюють інше поводження відповідного виробника
в порівнянні з поводженням непов'язаного виробника.
Для цілей цієї частини одна особа вважається такою, що
контролює іншу, якщо перша має юридичну або функціональну
можливість запроваджувати обмеження діяльності останньої або
спрямовувати її діяльність.
3. Якщо під промисловістю Співтовариства розуміються
виробники певного регіону, то експортерам надається можливість
запропонувати зобов'язання відносно відповідного регіону згідно зі
статтею 8. У таких випадках при оцінці інтересів Співтовариства у
вжитті заходів, особлива увага приділяється інтересам такого
регіону. Якщо прийнятне зобов'язання не запропоноване в короткий
термін або існує ситуація, вказана в частинах 9 і 10 статті 8,
може запроваджуватись попереднє або остаточне мито в масштабах
усього Співтовариства. У таких випадках мита, якщо це може бути
практично втілено, можуть мати обмежене застосування по відношенню
до окремих виробників або експортерів.
4. Положення частини 8 статті 3 застосовуються до цієї
статті.
Стаття 5
Ініціювання розслідування
1. За винятком випадків, передбачених в частині 6,
розслідування з метою визначення наявності, рівня і наслідків
будь-якого заявленого демпінгу ініціюється на підставі письмової
скарги будь-якої фізичної або юридичної особи або будь-якого
об'єднання, що не має статусу юридичної особи, які діють від імені
промисловості Співтовариства.
Скарга може подаватися до Комісії або до держави-члена, яка
направляє її до Комісії. Комісія направляє державам-членам копію
будь-якої отриманої нею скарги. Скарга вважається поданою в перший
робочий день після її доставки в Комісію рекомендованою поштою або
після видання підтвердження її одержання Комісією.
Якщо за умов відсутності будь-якої скарги у державі-члені
наявні достатні докази демпінгу і шкоди промисловості
Співтовариства, викликаної ним, вона негайно передає такі докази
Комісії.
2. Скарга згідно з частиною 1 включає докази демпінгу, шкоди
та причинно-наслідкового зв'язку між заявленим демпінговим
імпортом і заявленою шкодою. Скарга містить таку інформацію, яка є
обґрунтовано доступною для скаржника:
(a) ідентифікаційні дані скаржника та опис обсягу і вартості
виробництва аналогічного продукту в Співтоваристві скаржником.
Якщо письмова скарга подається від імені промисловості
Співтовариства, скарга визначає промисловість, від імені якої вона
подається, шляхом наведення переліку всіх відомих виробників
аналогічного продукту в Співтоваристві (або асоціацій виробників
аналогічного продукту в Співтоваристві) і, наскільки можливо,
опису обсягу і вартості виробництва аналогічного продукту в
Співтоваристві, що припадає на таких виробників;
(b) повний опис продукту, імпорт якого заявлено демпінговим,
назви країни або країн відповідного походження або експорту,
ідентифікаційні дані кожного відомого експортера або закордонного
виробника і список осіб, про яких відомо, що вони імпортують
відповідний продукт;
(c) інформацію про ціни, за якими відповідний продукт
продається для споживання на внутрішньому ринку країни або країн
походження або експорту (або, за доцільності, інформацію про ціни,
за якими продукт продається із країни або країн походження або
експорту до третьої країни або країн, або про конструйовану
вартість продукту), і інформацію про експортні ціни, або, за
доцільності, про ціни, за якими продукт перший раз перепродається
незалежному покупцеві в Співтоваристві;
(d) інформацію про зміни обсягів імпорту, заявленого
демпінговим, вплив такого імпорту на ціни на аналогічний продукт
на ринку Співтовариства і відповідні наслідки імпорту для
промисловості Співтовариства, як продемонстровано відповідними
факторами і показниками, здійснюють вплив на стан такої
промисловості Співтовариства, такі, як перераховані в частинах 3
та 5 статті 3.
3. Комісія вивчає, наскільки можливо, точність і достатність
представлених у скарзі доказів з метою визначення наявності
достатніх підтверджень для обґрунтування ініціювання
розслідування.
4. Розслідування не ініціюється згідно з частиною 1, якщо на
підставі вивчення ступеню підтримки або заперечень стосовно
скарги, висловлених виробниками аналогічного продукту в
Співтоваристві, не було встановлено, що скарга була подана
промисловістю Співтовариства або від її імені. Скарга вважається
поданою промисловістю Співтовариства або від її імені, якщо її
підтримано тими виробниками Співтовариства, сукупне виробництво
яких становить більше 50% усього виробництва аналогічного
продукту, виробленого тією частиною промисловості Співтовариства,
що висловила підтримку або заперечення скарги. Водночас
розслідування не ініціюється, якщо на виробників Співтовариства,
які явно підтримують скаргу, припадає менше 25% усього виробництва
аналогічного продукту, виробленого промисловістю Співтовариства.
5. Органи влади уникають будь-якого розголосу скарги, метою
якої є ініціювання розслідування, якщо рішення про ініціювання
розслідування ще не прийнято. Водночас, уряду відповідної країни,
що експортує, надсилається повідомлення після одержання належним
чином оформленої скарги, але до початку розслідування.
6. Якщо за особливих обставин приймається рішення про
ініціювання розслідування без одержання письмової скарги
промисловості Співтовариства або від її імені з метою ініціювання
такого розслідування, це здійснюється на основі достатніх доказів
демпінгу, шкоди і причинно-наслідкового зв'язку між ними, як
встановлено в частині 2, для обґрунтування доцільності такого
розслідування.
7. При ухваленні рішення про ініціювання або утримання від
ініціювання розслідування докази демпінгу і шкоди розглядаються
одночасно. Скарга відхиляється, якщо для обґрунтування провадження
відсутні достатні докази демпінгу або шкоди. Провадження не
ініціюються проти країн, імпорт з яких становить менше 1% частки
ринку, за винятком випадків, коли сукупно на ці країни припадає 3%
і більше споживання Співтовариства.
8. Скарга може відкликатися до ініціювання розслідування, і в
цьому випадку вона вважається не поданою.
9. Якщо після консультацій стає очевидним, що наявні достатні
докази для обґрунтування ініціювання провадження, Комісія ініціює
його протягом 45 днів з дати подачі скарги і публікує повідомлення
в Офіційному віснику Європейського Союзу. Якщо представлених
доказів недостатньо, то після консультації скаржник інформується
про це протягом 45 днів з дати подання скарги до Комісії.
10. Повідомлення про ініціювання провадження сповіщає про
ініціювання розслідування, вказує відповідні продукт і країни,
надає короткий виклад отриманої інформації і вказує, що вся
відповідна інформація повинна направлятися до Комісії; воно
встановлює строки, впродовж яких заінтересовані сторони можуть
заявити про себе, надати свої думки в письмовому виді та подати
інформацію, якщо такі думки і інформація повинні бути взяті до
уваги в ході розслідування; воно також встановлює строки, впродовж
яких заінтересовані сторони можуть подати запит про їх
заслуховування в Комісії у відповідності з частиною 5 статті 6.
11. Комісія сповіщає відповідних експортерів, імпортерів та
об'єднання, що представляють імпортерів або експортерів, щодо яких
Комісії відомо про їх заінтересованість, а також представників
країни, що експортує, і скаржників, про ініціювання провадження,
та, за належної уваги до захисту конфіденційної інформації, надає
повний текст письмової скарги, отриманої відповідно до частини 1,
відомим експортерам і органам влади країни, що експортує, і за
запитом, відкриває до неї доступ для інших заінтересованих сторін,
залучених до розслідування. Якщо кількість залучених експортерів є
особливо великою, повний текст письмової скарги може натомість
направлятися тільки органам влади країни, що експортує, або
відповідним торговельним асоціаціям.
12. Антидемпінгове розслідування не перешкоджає процедурі
митного оформлення.
Стаття 6
Розслідування
1. Після ініціювання провадження Комісія, діючи у
співробітництві з державами-членами, розпочинає розслідування на
рівні Співтовариства. Таке розслідування стосується як демпінгу,
так і шкоди, які розслідуються одночасно. Для цілей
репрезентативних висновків обирається такий період, щодо якого
проводиться розслідування, який, у випадку демпінгу, як правило,
триває не менше шести місяців, що безпосередньо передували
ініціюванню провадження. Інформація щодо періоду, наступного за
періодом розслідування, як правило, не береться до уваги.
2. Сторонам, що одержують використовувані для антидемпінгових
розслідувань запитальники, надається принаймні 30 днів для надання
відповіді. Строк заповнення запитальника для експортерів
розпочинається з дати його одержання, який для цих цілей
вважається отриманим після одного тижня від дня відправлення
експортерові або направлення відповідному дипломатичному
представникові країни, що експортує. Цей строк може бути
продовжений на 30 днів за умови належного дотримання строків
проведення розслідування, якщо сторона належним чином обґрунтує
таке продовження наявністю особливих обставин.
3. Комісія може надіслати запит державам-членам про надання
інформації, і держави-члени вживають всіх заходів, необхідних для
виконання таких запитів. Вони направляють Комісії запитувану
інформацію разом з результатами усіх інспекцій, перевірок або
проведених розслідувань. Якщо така інформація становить загальний
інтерес або якщо про її передання було направлено запит
держави-члена, Комісія направляє її державам-членам за умови, що
вона не є конфіденційною; в іншому випадку направляється
неконфіденційний короткий виклад справи.
4. Комісія може надіслати запит державам-членам щодо
проведення всіх необхідних перевірок й інспекцій, зокрема серед
імпортерів, трейдерів і виробників Співтовариства, а також
проведення розслідувань у третіх країнах за умови, що відповідні
фірми дали на цю свою згоду і уряд відповідної країни було
офіційно сповіщено і він при цьому не висуває заперечень.
Держави-члени вживають всіх заходів, необхідних для виконання
таких запитів Комісії. Офіційним особам Комісії надається право,
за запитом Комісії або держави-члена, сприяти офіційним особам
держав-членів при виконанні їх обов'язків.
5. Для заінтересованих сторін, які заявили про себе у
відповідності з частиною 10 статті 5, проводяться слухання, якщо
впродовж строків, установлених в опублікованому в Офіційному
віснику Європейського Союзу повідомленні, вони подали письмовий
запит про проведення слухань, який обґрунтовує, що вони є
заінтересованою стороною, на яку імовірно вплинуть результати
провадження, і що існують особливі причини для проведення для них
таких слухань.
6. Імпортерам, експортерам, представникам уряду країни, що
експортує, і скаржникам, які заявили про себе у відповідності з
частиною 10 статті 5, за їх запитом надається можливість
зустрітися зі сторонами, що мають протилежні інтереси, для
представлення протилежних точок зору та висунення контраргументів.
При наданні такої можливості повинні враховуватися необхідність
дотримання конфіденційності і її прийнятність для сторін. Участь у
зустрічі не є обов'язковою для жодної зі сторін, і неучасть не
завдає шкоди такій стороні. Усна інформація, надана відповідно до
цієї частини, враховується тільки якщо згодом підтверджується у
письмовій формі.
7. Скаржники, імпортери і експортери і їхні представницькі
асоціації, організації користувачів і споживачів, які заявили про
себе у відповідності з частиною 10 статті 5, а також представники
країни, що експортує, можуть, за письмовим запитом, перевірити всю
інформацію, надану будь-якою стороною, що бере участь у
розслідуванні, на відміну від внутрішніх документів, підготовлених
органами влади Співтовариства або його держав-членів, і яка має
відношення до представлення їх справи, не є конфіденційною в
розумінні статті 19, і використається в розслідуванні. Такі
сторони можуть представити реакцію на таку інформацію, і їхні
коментарі приймаються до уваги, якщо вони є достатньо
обґрунтовані.
8. За винятком обставин, передбачених у статті 18,
інформація, що надається заінтересованими сторонами, на якій
ґрунтуються висновки, наскільки можливо, вивчається на предмет
точності.
9. Розслідування в рамках проваджень, ініційованих у
відповідності з частиною 9 статті 5, наскільки це можливо,
завершуються протягом одного року. За будь-яких обставин, такі
розслідування у всіх випадках завершуються протягом 15 місяців з
моменту ініціювання, відповідно до отриманих відповідно до
статті 8 висновків відносно зобов'язань, або отриманих відповідно
до статті 9 висновків відносно остаточних заходів.
Стаття 7
Попередні заходи
1. Можуть запроваджуватись попередні мита, якщо було
ініційовано провадження у відповідності зі статтею 5, якщо про це
було подано повідомлення, а заінтересованим сторонам було надано
достатніх можливостей для подання інформації і представлення
коментарів у відповідності з частиною 10 статті 5, якщо попередні
результати підтверджують демпінг і пов'язану з ним шкоду для
промисловості Співтовариства, і якщо в інтересах Співтовариства
здійснити втручання для запобігання такій шкоді. Попередні мита
запроваджуються не раніше ніж через 60 днів з дати ініціювання
провадження, але не пізніше, ніж через 9 місяців з дати
ініціювання провадження.
2. Рівень попереднього антидемпінгового мита не перевищує
попередньо встановлену демпінгову маржу, але він має бути нижче
такої маржі, якщо таке менше мито достатнє для усунення шкоди для
промисловості Співтовариства.
3. Попередні мита забезпечуються гарантією, і випуск
відповідних товарів для вільного використання у Співтоваристві
обумовлюється наданням такої гарантії.
4. Комісія вживає попередніх заходів після проведення
консультацій або, у випадках крайньої терміновості, після
сповіщення держав-членів. В останньому випадку консультації
проводяться не пізніше чим через 10 днів після сповіщення
держав-членів про заходи, вжиті Комісією.
5. Якщо держава-член надсилає запит про негайне втручання
Комісії, і якщо виконуються умови, викладені у частині 1, не
пізніше ніж через п'ять робочих днів з дати одержання такого
запиту Комісія ухвалює рішення щодо запровадження попереднього
антидемпінгового мита.
6. Комісія негайно інформує Раду і держави-члени про будь-яке
рішення, прийняте відповідно до частин з 1 до 5. Рада може
прийняти інше рішення, голосуючи кваліфікованою більшістю.
7. Попередні мита можуть запроваджуватись на шість місяців і
продовжуватися ще на три місяці, або запроваджуватись на дев'ять
місяців. Водночас, вони можуть запроваджуватись або продовжуватись
на період до дев'яти місяців, тільки якщо сповіщені Комісією
експортери, що представляють значну частку торгівлі, про яку
йдеться, вимагають цього або не заперечують проти цього.
Стаття 8
Зобов'язання
1. За умови винесення тимчасового позитивного визначення
демпінгу і шкоди, Комісія може прийняти прийнятні пропозиції щодо
добровільних зобов'язань, подані будь-яким експортером, які
полягають в перегляді своїх цін або припиненні експорту за
демпінговими цінами, якщо після проведення консультацій з Дорадчим
комітетом Комісії доведено, що внаслідок цього шкідлива дія
усувається. В такому випадку протягом періоду чинності такого
зобов'язання тимчасові мита, запроваджені Комісією у відповідності
з частиною 1 статті 7 або остаточні мита, запроваджені Радою у
відповідності з частиною 4 статті 9, залежно від обставин, не
застосовуються до імпорту відповідних продуктів, вироблених
компаніями, зазначеними у рішенні Комісії про прийняття
зобов'язань, з подальшими змінами. Збільшення цін згідно з такими
зобов'язаннями не перевищує рівня, необхідного для усунення
демпінгової маржі, і менше демпінгової маржі, якщо таке збільшення
є достатнім для усунення шкоди для промисловості Співтовариства.
2. Комісія може запропонувати зобов'язання, але жоден
експортер не зобов'язаний приймати на себе такі зобов'язання. Той
факт, що експортер не пропонує такого зобов'язання або не приймає
пропозиції зробити це, жодним чином не перешкоджає розгляду його
справи. Водночас, може бути встановлено, що погроза нанесення
шкоди реалізується з більшим ступенем імовірності, якщо
демпінговий імпорт триватиме. Зобов'язання експортерів не
пропонуються і не приймаються до встановлення попереднього
висновку про підтвердження демпінгу і нанесеної таким демпінгом
шкоди. Окрім як за виняткових обставин, зобов'язання не можуть
пропонуватися після закінчення періоду, протягом якого можуть
робитися подання відповідно до частини 5 статті 20.
3. Немає необхідності приймати запропоновані зобов'язання,
якщо їх прийняття вважається непрактичним, наприклад, у випадку,
коли кількість фактичних або потенційних експортерів є надто
великою, або з інших причин, включаючи міркування загальної
політики. Відповідним експортерам можуть бути пояснені причини, з
запропоновано відхилити зобов'язання, і може бути дана можливість
надати коментарі з цього приводу. Причини відхилення вказуються в
остаточному рішенні.
4. Від сторін, що пропонують зобов'язання, вимагається
надання неконфіденційного варіанта такого зобов'язання для того,
щоб мати можливість його відкриття заінтересованим сторонам
розслідування.
5. Якщо після проведення консультацій приймаються
зобов'язання, і якщо в рамках Дорадчого комітету не висунуто
заперечень, розслідування припиняється. У всіх інших випадках
Комісія негайно представляє Раді звіт про результати консультацій
разом із пропозицією про завершення розслідування. Розслідування
вважається завершеним, якщо протягом місяця Рада, голосуючи
кваліфікованою більшістю, не приймає іншого рішення.
6. Якщо зобов'язання прийняті, розслідування відносно
демпінгу і шкоди, як правило, доводиться до завершення. В такому
випадку, якщо було встановлено відсутність демпінгу або завданої
шкоди, зобов'язання автоматично втрачає чинність, за винятком
випадків, коли такий висновок став можливим багато в чому завдяки
діючому зобов'язанню. У таких випадках може вимагатись збереження
чинності зобов'язання протягом обґрунтованого періоду часу. У
випадку встановлення наявності демпінгу і шкоди, зобов'язання
продовжує відповідати умовам і положенням цього Регламенту.
7. Комісія вимагає від будь-якого експортера, зобов'язання
якого було прийнято, надання на періодичній основі інформації щодо
дотримання такого зобов'язання, і згоду на перевірку відповідних
даних. Недотримання таких вимог вважається порушенням
зобов'язання.
8. Якщо в ході розслідування були прийняті зобов'язання
певних експортерів, то для цілей статті 11 датою набуття чинності
такими зобов'язаннями вважається дата, на яку завершується
розслідування відносно країни, що експортує.
9. У випадку порушення або відкликання зобов'язань будь-якою
стороною або у випадку відкликання прийняття зобов'язання
Комісією, прийняття зобов'язання анулюється після проведення
консультацій шляхом прийняття відповідного Регламенту Комісії або
Рішення Комісії, в залежності від конкретного випадку, а тимчасові
мита, що запроваджені Комісією у відповідності зі статтею 7 або
остаточні мита, що запроваджуються Радою у відповідності з
частиною 4 статті 9, застосовуються автоматично, за умови, що
відповідному експортеру надається можливість надати свої
зауваження, за винятком випадків, коли він сам відкликав
зобов'язання.
Будь-яка зацікавлена сторона або держава-член може направити
інформацію, що демонструє prima facie докази порушення
зобов'язання.
Наступна оцінка того, чи відбулося порушення, проводиться, як
правило, протягом шести місяців, але в жодному випадку вона не
триває більше дев'яти місяців з дати належним чином обґрунтованого
запиту. Комісія може направити запит про надання допомоги до
компетентних органів влади держав-членів при проведенні
моніторингу зобов'язання.
10. Після консультацій може запроваджуватись попереднє мито у
відповідності зі статтею 7 на основі всієї наявної інформації,
якщо є підстави вважати, що зобов'язання порушується, або у
випадку порушення або відкликання зобов'язання, якщо
розслідування, результатом якого стало прийняття зобов'язання, не
було завершено.
Стаття 9
Припинення без запровадження заходів;
запровадження остаточних мит
1. Якщо скаргу відкликано, провадження може бути припинено,
якщо тільки таке припинення не суперечить інтересам
Співтовариства.
2. Якщо після проведення консультацій запровадження захисних
заходів не визнано необхідним і в рамках Дорадчого комітету не
висунуто заперечень, розслідування або провадження припиняються. У
всіх інших випадках Комісія негайно направляє Раді звіт про
результати консультацій разом із пропозицією про припинення
провадження. Провадження вважається припиненим, якщо протягом
місяця Рада не приймає іншого рішення, голосуючи кваліфікованою
більшістю.
3. Відносно провадження, ініційованого у відповідності з
частиною 9 статті 5, шкода, як правило, вважається незначною, якщо
обсяг відповідного імпорту менше обсягів, встановлених у частині 7
статті 5. Те ж провадження невідкладно припиняється, якщо
встановлено, що демпінгова маржа становить менше 2%, виражених як
процентне відношення до експортної ціни, за умови, що припиняється
тільки те розслідування, де маржа становить менше 2% для
індивідуальних експортерів, вони залишаються предметом провадження
і у їх відношенні може бути відкрите нове провадження і повторне
розслідування в ході будь-якого наступного перегляду,
здійснюваного відносно відповідної країни у відповідності зі
статтею 11.
4. Якщо остаточно встановлені факти свідчать про наявність
демпінгу і викликаної ним шкоди, і в інтересах Співтовариства
здійснити втручання у відповідності зі статтею 21, Рада
запроваджує остаточне антидемпінгове мито, голосуючи за
пропозицією, поданою Комісією після проведення консультацій в
рамках Дорадчого комітету. Пропозиція приймається Радою, якщо вона
не вирішить відхилити пропозицію простою більшістю, протягом
одного місяця після подання пропозиції Комісією. Якщо діють
попередні заходи, пропозиція про запровадження остаточних заходів
подається не пізніше ніж через місяць до завершення терміну
чинності таких мит. Рівень антидемпінгового мита не перевищує
встановлену демпінгову маржу, але він повинен бути нижчим за неї,
якщо таке менше мито достатнє для усунення шкоди для промисловості
Співтовариства.
5. Антидемпінгове мито запроваджується відносно імпорту
продукту із всіх джерел, по відношенню до яких встановлено демпінг
і нанесення шкоди, у доцільних для кожного випадку розмірах і на
недискримінаційній основі, за винятком тих джерел, у відношенні
яких відповідно до положень цього Регламенту прийнято
зобов'язання. Регламент, який запроваджує мито, визначає мито для
кожного постачальника або, якщо це непрактично, і, як загальне
правило у випадках застосування пункту (а) частини 7 статті 2, для
відповідної країни, що експортує.
Водночас, при застосуванні пункту (а) частини 7 статті 2
індивідуальні мита диференціюються для експортерів, які можуть
довести, на основі належним чином обґрунтованих скарг, що:
(a) у випадку повної або часткової приналежності фірми
іноземним власникам, або у випадку спільного підприємства,
експортери вільні в репатріації капіталу і прибутків;
(b) вільно визначаються експортні ціни і кількості, а також
умови продажу;
(c) більшість часток у статутному капіталі належать приватним
особам; державні службовці, що представлені в раді директорів або
займають ключові управлінські посади, становлять меншість, або
повинно бути продемонстроване, що не дивлячись на це, компанія є
достатньо незалежною від державного втручання;
(d) обмінний курс установлюється на основі ринкового курсу; і
(e) державне втручання не є таким, що дозволяє обхід заходів
при диференціації ставок мит для індивідуальних експортерів.
6. Якщо Комісія обмежила свій розгляд у відповідності зі
статтею 17, будь-яке антидемпінгове мито, застосовуване до
імпортних поставок від експортерів або виробників, які заявили про
себе у відповідності зі статтею 17, але не були включені до
розгляду, не перевищує середньозваженої демпінгової маржі,
установленої відносно сторін, що брали участь у моделюванні. Для
цілей цієї частини Комісія не бере до уваги будь-які нульові або
мінімальні маржі і маржі, встановлені за обставин, вказаних у
статті 18. Індивідуальні мита застосовуються до імпортних поставок
від будь-якого експортера або виробника, якому наданий
індивідуальний режим, як передбачено у статті 17.
Стаття 10
Зворотна сила
1. Попередні заходи і остаточні антидемпінгові мита
застосовуються тільки до продуктів, випущених для вільного
використання після набуття чинності рішенням, прийнятим відповідно
до частини 1 статті 7 або частини 4 статті 9, в залежності від
конкретного випадку, за виключенням випадків, встановлених у цьому
Регламенті.
2. Якщо застосовується попереднє мито, а остаточно
встановлені факти свідчать про наявність демпінгу і шкоди, Рада
приймає рішення, незалежно від того, чи має бути запроваджене
остаточне антидемпінгове мито, яка частина попереднього мита має
остаточно стягуватись. Для цієї цілі термін "шкода" не включає ані
значне уповільнення становлення промисловості Співтовариства, ані
загрозу значної шкоди, за винятком випадків, коли встановлено, що
це призвело б до значної шкоди за умов відсутності попередніх
заходів. У всіх інших випадках наявності такої загрози або
уповільнення, сума будь-яких попередніх мито відшкодовується, а
остаточні мита можуть бути запроваджені тільки з дати остаточного
встановлення загрози шкоди або значного уповільнення.
3. Якщо остаточне антидемпінгове мито вище попереднього мита,
різниця не стягується. Якщо остаточне мито нижче попереднього
мита, мито перераховується. Якщо остаточні висновки є негативними,
попереднє мито не підтверджується.
4. Остаточне антидемпінгове мито може стягуватися з
продуктів, що надійшли для споживання не раніше ніж за 90 днів до
дати застосування попередніх заходів, але не до ініціювання
розслідування, за умови, що імпорт було зареєстровано у
відповідності з частиною 5 статті 14, що Комісія дозволила
заінтересованим імпортерам надати свої коментарі і що:
(a) відносно відповідного продукту має місце історія демпінгу
протягом тривалого періоду часу або імпортер знав або повинен був
знати про демпінг у частині передбачуваного або встановленого
рівня демпінгу і шкоди; і
(b) додатково до обсягів імпорту, що завдавав шкоди протягом
періоду розслідування, має місце подальше значне зростання обсягів
імпорту, яке, в світлі часу його здійснення та обсягів та інших
обставин, імовірно серйозно послабить коригувальний вплив
остаточного антидемпінгового мита, що має застосовуватись.
5. У випадку порушення або відкликання зобов'язання можуть
стягуватися остаточні мита на товари, що надійшли для вільного
використання не раніше, ніж за 90 днів до початку застосування
попередніх заходів, за умови, що імпорт було зареєстровано у
відповідності з частиною 5 статті 14, і будь-яка така оцінка по
відношенню до попередніх періодів не застосовується до імпорту, що
надійшов до порушення або відкликання зобов'язання.
Стаття 11
Тривалість, перегляди й відшкодування
1. Антидемпінгові заходи залишаються чинними доти і в тому
ступені, в якому це необхідно для протидії демпінгу, що завдає
шкоди.
2. Остаточне антидемпінгове мито втрачає чинність через п'ять
років після його запровадження або через п'ять років з дати
завершення останнього перегляду на предмет демпінгу і шкоди, якщо
в ході перегляду не встановлено, що припинення чинності імовірно
призведе до продовження або поновлення демпінгу і шкоди. Такий
перегляд у зв'язку із припиненням дії заходів починається з
ініціативи Комісії або за вимогою виробників Співтовариства або
від їхнього імені, і заходи продовжують залишатись чинними до
отримання результатів такого перегляду.
Перегляд у зв'язку з втратою чинності заходами починається,
коли відповідний запит містить достатні докази того, що припинення
дії заходів імовірно призведе до продовження або поновлення
демпінгу і шкоди. Така ймовірність може бути встановлена,
наприклад, через докази демпінгу і шкоди, що тривають, або доказу
того, що часткове або повне усунення шкоди відбулося частково або
повністю завдяки існуванню заходів, або доказу того, що обставини
для експортерів або ринкові умови є такими, що свідчать про
імовірність подальшого демпінгу, що завдає шкоди.
При проведенні розслідування відповідно до цієї частини
експортерам, імпортерам, представникам країни, що експортує, і
виробникам Співтовариства надається можливість доповнити,
спростувати або прокоментувати положення, сформульовані в запиті
про перегляд, і висновки повинні бути зроблені з належним
врахуванням всіх відповідних і належним чином документованих
доказів, представлених у зв'язку з питанням про імовірність
продовження або поновлення демпінгу та шкоди в результаті
припинення дії заходами.
В Офіційному віснику Європейського Союзу у належний час
останнього року застосування заходів, як визначено в цій частині,
публікується повідомлення про припинення чинності заходів, що
наближається. Після цього, але не пізніше трьох місяців до
завершення п'ятирічного періоду, виробники Співтовариства мають
право подати запит про перегляд у відповідності із другим абзацом.
Також публікується повідомлення про фактичне припинення дії
заходів відповідно до цієї частини.
3. Доцільність продовження застосування заходів може також
переглядатись, коли це виправдано, з ініціативи Комісії або за
запитом держави-члена, або, якщо з моменту запровадження
остаточних заходів пройшов обґрунтований строк тривалістю
щонайменше один рік, за запитом будь-якого експортера або
імпортера або виробників Співтовариства, що містить достатні
докази, які обґрунтовують доцільність такого проміжного перегляду.
Проміжний перегляд ініціюється, коли запит містить достатні
докази того, що продовження застосування заходів більше не є
необхідним для усунення демпінгу та/або що немає імовірності
продовження або поновлення шкоди у випадку скасування або зміни
заходів, або якщо існуючі заходи не є або більше не є достатніми
для протидії демпінгу, що завдає шкоди.
При проведенні розслідувань відповідно до цієї частини
Комісія може, серед іншого, брати до уваги, чи змінилися в
значному ступені обставини відносно демпінгу і шкоди або чи
досягають існуючі заходи очікуваної мети, що полягає в усуненні
шкоди, встановленої раніше у відповідності зі статтею 3. У цих
випадках при ухваленні остаточного рішення враховуються всі
відповідні і належним чином документовані докази.
4. Перегляд також проводиться для цілей визначення
індивідуальної демпінгової маржі відносно нових експортерів у
відповідній країни, що експортує, які не експортували продукт у
період розслідування, на якому ґрунтувалося рішення про
запровадження заходів.
Перегляд починається, коли новий експортер або виробник може
продемонструвати, що він не пов'язаний з будь-яким експортером або
виробником в країні, що експортує, до продуктів яких
застосовуються антидемпінгові заходи, і що він фактично
експортував до Співтовариства після згаданого періоду
розслідування, або якщо він може продемонструвати, що він має
безвідкличні контрактні зобов'язання по значних експортних
поставках до Співтовариства.
Перегляд для нового експортера починається і проводиться на
прискореній основі після консультацій у рамках Дорадчого комітету
і після надання можливості виробникам Співтовариства представити
свої коментарі. Регламент Комісії про початок перегляду скасовує
чинне мито по відношенню до заінтересованого нового експортера
шляхом внесення доповнень до Регламенту, яким запроваджується таке
мито, та обумовлюючи імпорт процедурою реєстрації у відповідності
з частиною 5 статті 14 для забезпечення того, що якщо перегляд
завершиться встановленням демпінгу зі сторони такого експортера,
антидемпінгові мита можуть бути стягнені по відношенню до
попередніх періодів часу з дати початку перегляду.
Положення цієї частини не застосовуються до випадків, коли
мита було запроваджено у відповідності з частиною 6 статті 9.
5. Відповідні положення цього Регламенту щодо процедур і
проведення розслідування, за винятком положень щодо строків,
застосовуються до будь-якого перегляду, здійснюваному відповідно
до частин 2, 3 і 4. Перегляд, що проводиться відповідно до частин
2 та 3, проводиться невідкладно і, як правило, завершується
протягом 12 місяців з дати початку перегляду. В будь-якому разі,
перегляд відповідно до частин 2 й 3 за усіх обставин завершується
протягом 15 місяців з початку перегляду. Перегляд відповідно до
частини 4 за будь-яких обставин проводиться протягом дев'яти
місяців з моменту його початку. Якщо перегляд, здійснюваний
відповідно до частини 2, починається протягом періоду проведення
перегляду, що здійснюється відповідно до частини 3 по тому ж
самому провадженню, перегляд відповідно до частини 3 проводиться в
той же строк, який передбачено для проведення перегляду відповідно
до частини 2.
Комісія не пізніше ніж за один місяць до завершення кінцевих
строків, вказаних у першому абзаці, направляє Раді пропозицію про
вжиття дій.
Якщо розслідування не завершене у встановлені у першому
абзаці граничні строки, то заходи:
- припиняються при розслідуванні відповідно до частини 2;
- припиняються у випадку проведення паралельного
розслідування у відповідності з частинами 2 і 3, якщо кожне з
розслідувань відповідно до частини 2 було ініційовано в той час,
коли перегляд відповідно до частини 3 тривав за тим же
провадженням або якщо такі перегляди було ініційовано одночасно;
або
- продовжують застосовуватись без змін при розслідуваннях
відповідно до частин 3 і 4.
Повідомлення про фактичне припинення або збереження заходів
відповідно до цієї частини публікуються в Офіційному віснику
Європейського Союзу.
6. Перегляди відповідно до цієї статті ініціюються Комісією
після консультацій у рамках Дорадчого комітету. Якщо це
обґрунтовано переглядом, заходи скасовуються або зберігаються
відповідно до частини 2, або скасовуються, зберігаються або
змінюються відповідно до частин 3 та 4, органом Комісії,
відповідальним за їх запровадження. Якщо заходи скасовано відносно
окремих експортерів, але не країни в цілому, такі експортери
залишаються об'єктом провадження і у їх відношенні можуть
автоматично проводитися нові розслідування в ході будь-якого
наступного перегляду, проведеного відносно відповідної країни
згідно з цією статтею.
7. Якщо перегляд заходів відповідно до частини 3 триває
наприкінці періоду застосування заходів, як це визначено в
частині 2, такий перегляд також стосується обставин, встановлених
у частині 2.
8. Незважаючи на положення частини 2, імпортер може подати
запит про відшкодування сплачених мит, якщо буде доведено, що
демпінгову маржу, на основі якої було сплачено мита, усунуто або
скорочена до рівня, що нижче рівня застосовуваного мита.
При направленні запиту про відшкодування антидемпінгових мит,
імпортер направляє заявку до Комісії. Заявка направляється через
державу-член, на території якої товари було оформлено для вільного
використання, протягом шести місяців з дати, коли компетентними
органами влади було належним чином визначено розмір призначених
для стягнення остаточних мит, або з дати ухвалення остаточного
рішення про стягнення гарантій, внесених у зв'язку з попередніми
митами. Держави-члени негайно направляють такий запит до Комісії.
Заявка про відшкодування вважається належним чином
обґрунтованою доказами лише коли вона містить точну інформацію про
суму антидемпінгових мит, заявлених до відшкодування, і всю митну
документацію, що відноситься до розрахунку і сплати такої суми.
Заявка також включає дані про нормальні вартості і експортні ціни
у Співтоваристві щодо експортера або виробника, до якого
застосовується мито, протягом репрезентативного періоду. У
випадках, коли імпортер не пов'язаний з відповідним експортером
або виробником, і якщо така інформація не є в оперативному
розпорядженні, або якщо експортер або виробник не бажають надати
її імпортерові, заявка містить декларацію експортера або виробника
про те, що демпінгову маржу було скорочено або усунуто, як
визначено в цій статті, і що відповідні докази будуть представлені
Комісії. Якщо представлення таких доказів не очікуються зі сторони
експортера або виробника впродовж обґрунтованого строку, заявка
відхиляється.
Після проведення консультацій у рамках Дорадчого комітету,
Комісія приймає рішення про те, чи задовольняти заявку і в якому
ступені задовольняти, або рішення про ініціювання в будь-який
момент проміжного перегляду і на підставі інформації і висновків
такого перегляду, проведеного відповідно до положень, що
застосовуються до таких переглядів, визначає, чи обґрунтоване
відшкодування і в якому ступені воно обґрунтоване. Відшкодування
мит, як правило, здійснюється в межах 12 місяців, і за жодних
обставин не пізніше 18 місяців з дати направлення обґрунтованого
належними доказами запиту про відшкодування мит імпортером товару,
до якого застосовуються антидемпінгові мита. Виплати в рамках
будь-якого дозволеного відшкодування, як правило, здійснюються
державами-членами протягом 90 днів з моменту ухвалення рішення
Комісії.
9. При проведенні будь-якого розслідування з перегляду
заходів або відшкодування мит, здійснюваному відповідно до цієї
статті, Комісія, за умови незмінних обставин, застосовує таку ж
методологію, як і при розслідуванні, яке привело до запровадження
мита, беручи належним чином до уваги статтю 2, і, зокрема, її
частини 11 і 12, і статтю 17.
10. При проведенні будь-якого розслідування відповідно до
цієї статті Комісія розглядає достовірність експортних цін у
відповідності зі статтею 2. Водночас, якщо ухвалено рішення
вдатися до конструйованої експортної ціни у відповідності з
частиною 9 статті 2, Комісія розраховує її без відрахування суми
сплачених антидемпінгових мит, якщо представлено незаперечний
доказ того, що мито належним чином включено в ціну перепродажів і
ціни наступних продажів у Співтоваристві.
Стаття 12
Повторне розслідування
1. Якщо промисловість Співтовариства або будь-яка інша
заінтересована сторона представляє, як правило протягом двох років
з моменту набуття чинності заходами, достатню інформацію, що
демонструє, після первинного розслідування або до або внаслідок
вжиття заходів, що експортні ціни знизились або залишились
незмінними, або несуттєво змінилися ціни перепродажів або ціни
наступних продажів імпортного продукту в Співтоваристві, після
проведення консультацій розслідування може бути розпочате знову з
метою вивчення впливу заходів на згадані ціни.
Розслідування може також бути відновлене за умов, зазначених
вище, з ініціативи Комісії або за запитом держави-члена.
2. Протягом такого повторного розслідування відповідно до
цієї статті, експортерам, імпортерам і виробникам Співтовариства
надається можливість пояснити ситуацію відносно цін перепродажів і
цін наступних продажів: якщо зроблено висновок, що захід повинен
був призвести до зміни таких цін, то для усунення раніше
встановленої у відповідності зі статтею 3 шкоди, експортні ціни
розглядаються знову у відповідності зі статтею 2, і демпінгова
маржа перераховується для врахування переглянутих експортних цін.
Якщо вважається, що умови частини 1 статті 12 виконано
завдяки зниженню експортних цін, яке відбулось після первинного
розслідування та до або внаслідок запровадження заходів,
демпінгова маржа може перераховуватись для врахування таких більш
низьких експортних цін.
3. Якщо повторне розслідування відповідно до цієї статті
демонструє збільшення демпінгу, то після проведення консультацій
чинні заходи можуть змінюватись Радою, яка діє за пропозицією
Комісії відповідно до нових висновків щодо експортних цін.
Пропозиція приймається Радою, якщо тільки протягом одного місяця з
дати направлення пропозиції Комісією вона простою більшістю
голосів не вирішить відхилити її. Сума антидемпінгового мита,
запровадженого відповідно до цієї статті, не перевищує подвійного
розміру мита, первинно запровадженого Радою.
4. Відповідні положення статей 5 і 6 застосовуються до
будь-якого повторного розслідування, здійснюваного відповідно до
цієї статті, за винятком того, що таке повторне розслідування
здійснюється прискорено і завершується, як правило, протягом шести
місяців з дати його ініціювання. За будь-яких обставин, таке
повторне розслідування у всіх випадках завершується протягом
дев'яти місяців з дати його ініціювання.
Не пізніше ніж за один місяць до завершення граничних
термінів, вказаних у першому абзаці, Комісія подає Раді пропозиції
щодо дій.
Якщо повторне розслідування не завершене до граничних
термінів, вказаних у першому абзаці, заходи залишаються
незмінними.
Повідомлення про збереження заходів відповідно до цієї
частини опубліковується в Офіційному віснику Європейського Союзу.
5. Передбачувана зміна нормальної вартості приймається до
уваги відповідно до дійсної статті, тільки якщо повна інформація
про переглянуті нормальні вартості, належним чином підтверджена
доказами, надається до Комісії в строки, встановлені в
повідомленні про ініціювання розслідування. Якщо розслідування
вимагає повторного розгляду нормальних вартостей, імпорт може
піддаватись процедурі реєстрації у відповідності з частиною 5
статті 14 до часу одержання результатів повторного розслідування.
Стаття 13
Обхід заходів
1. Антидемпінгові мита, запроваджені відповідно до цього
Регламенту, можуть бути поширені на імпорт аналогічних товарів,
підданих або не підданих незначним змінам, з третіх країн, або на
імпорт подібних товарів, підданих незначним змінам, з країни, по
відношенню до якої застосовуються заходи, якщо має місце обхід
чинних заходів. Антидемпінгові мита, що не перевищують залишкове
антидемпінгове мито, запроваджене у відповідності з частиною 5
статті 9, можуть бути поширені на імпорт компаній, що користуються
пільгами по обкладанню митами в країнах, по відношенню до яких
застосовуються заходи, якщо має місце обхід чинних заходів. Обхід
визначається як зміна характеру торгівлі між третіми країнами і
Співтовариством або між окремими компаніями в країні, по
відношенню до якої застосовуються заходи, що відбувається через
практику, процес або роботу, для яких не існує іншої достатньо
належної причини або економічного обґрунтування, крім
запровадження мита, і коли існують докази шкоди або того, що
коригувальний вплив мита послаблюється цінами та/або кількостями
аналогічного продукту, і існують докази існування демпінгу в
порівнянні з нормальною вартістю, встановленою раніше подібних
продуктів, якщо необхідно відповідно до положень статті 2.
Практика, процес або робота, наведені у першому абзаці,
включають, inter alia, незначну модифікацію відповідного продукту,
яка робить його таким, що відповідає митним кодам, які зазвичай не
передбачають застосування заходів, за умови, що модифікація не
змінює істотних характеристик продукту, постачання продукту, по
відношенню до якого застосовуються заходи, здійснюється через
треті країни, експортерами або виробниками проводиться
реорганізація характеру та каналів продажів в країні, по
відношенню до якої застосовуються заходи з метою остаточного
експорту їх продуктів до Співтовариства через виробників, по
відношенню до яких застосовується індивідуальна ставка мита,
нижча, ніж та, що застосовується до продуктів виробників, та, за
обставин, вказаних у частині 2, здійснення складальних операцій з
деталей в Співтоваристві або в третій країні.
2. Складальна операція в Співтоваристві або в третій країні
вважається обходом чинних заходів, коли:
(a) ця операція почалась або істотно збільшилась після або
безпосередньо до початку антидемпінгового розслідування, і
відповідні деталі походять з країни, по відношенню до якої
застосовуються заходи;
(b) деталі становлять 60% і більше загальної вартості
зібраного продукту, за виключенням, що ні в якому випадку не
вважається, що має місце обхід, якщо додана вартість, створена в
процесі складання або завершальної виробничої операції, становить
більше 25% виробничих витрат; і
(c) коригувальний вплив мита не зменшується цінами і/або
кількостями зібраного подібного продукту, і існують докази
демпінгу стосовно нормальної вартості, встановленої раніше для
аналогічних або подібних продуктів.
3. Розслідування ініціюються відповідно до цієї статті за
ініціативою Комісії або за запитом держави-члена або будь-якої
заінтересованої сторони на основі достатніх доказів відносно
факторів, вказаних у частині 1. Ініціювання здійснюється після
проведення консультацій в рамках Дорадчого комітету шляхом
прийняття Регламенту Комісії, який може також містити вказівки
митним органам піддавати імпорт процедурі реєстрації у
відповідності з частиною 5 статті 14 або вимагати надання
гарантії. Розслідування здійснюються Комісією, якій можуть
допомагати митні органи, і закінчуються протягом дев'яти місяців.
Якщо остаточно встановлені факти обґрунтовують поширення заходів,
це здійснюється Радою за пропозицією Комісії після проведення
консультації з Дорадчим комітетом. Впродовж одного місяця з дати
направлення пропозиції Комісією, вона ухвалюється Радою, якщо
тільки Рада не вирішить простою більшістю голосів відхилити її.
Поширення набуває чинності з дати запровадження процедури
реєстрації у відповідності з частиною 5 статті 14 або з дати
пред'явлення вимоги надати гарантію. Відповідні процедурні
положення цього Регламенту щодо стосуються ініціювання та
проведення розслідувань, застосовуються відповідно до цієї статті.
4. Імпорт не є об'єктом реєстрації у відповідності з
частиною 5 статті 14 або застосування заходів, якщо він продається
компаніями, які користуються пільгами, які полягають у виключенні.
Запит про виключення, належним чином підтверджений доказами,
подається до граничного терміну, встановленому в регламенті
Комісії, який ініціює розслідування. Якщо практика, процес або
робота з обходу відбуваються за межами Співтовариства, виключення
можуть надаватись виробникам відповідного продукту, які зможуть
довести, що вони не пов'язані з жодним виробником, який є об'єктом
заходів, і не залучались до здійснення практик з обходу, як
визначено в частинах 1 та 2 цієї статті. Якщо практика, процес або
робота з обходу відбуваються всередині Співтовариства, виключення
можуть надаватись імпортерам, які зможуть довести, що вони не
пов'язані з жодним виробником, який є об'єктом заходів.
Такі виключення надаються шляхом прийняття рішення Комісії
після проведення консультацій у рамках Дорадчого комітету або
шляхом прийняття рішення Ради про запровадження заходів, і вони
залишаються чинними впродовж періоду та відповідно до вимог,
встановлених в них.
Відповідно до умов, встановлених у частині 4 статті 11,
виключення можуть також надаватись після завершення розслідування,
яке призвело до розширення заходів.
При цьому не пізніше одного року після розширення заходів, і
у випадку значної кількості сторін, які подають запит або які
можуть подати запит про виключення, Комісія може прийняти рішення
про ініціювання перегляду розширення заходів. Будь-який такий
перегляд проводиться відповідно до положень частини 5 статті 1, що
застосовується до переглядів у відповідності з частиною 3
статті 11.
5. Ніщо в цій статті не перешкоджає нормальному застосуванню
чинних положень щодо мит.
Стаття 14
Загальні положення
1. Попередні або остаточні антидемпінгові мита
запроваджуються шляхом прийняття Регламенту і стягуються
державами-членами у формі та у розмірі, та відповідно до інших
критеріїв, встановлених у Регламенті, що запроваджує такі мита.
Такі мита також стягуються незалежно від мит, податків і інших
зборів, які як правило стягуються при імпорті. Жоден продукт не є
об'єктом для одночасного застосування антидемпінгових і
компенсаційних мит для цілей вирішення однієї й тієї ж ситуації,
що виникла через демпінг або експортне субсидування.
2. Регламенти, якими запроваджуються попередні або остаточні
антидемпінгові мита, і регламенти або рішення, які приймають
зобов'язання або припиняють розслідування або провадження,
публікуються в Офіційному віснику Європейського Союзу. За належної
уваги до захисту конфіденційної інформації, такі регламенти або
рішення містять, зокрема, якщо це можливо, назви відповідних
експортерів, або назви відповідних країн, опис продукту і короткий
виклад суттєвих фактів і висновки, що мають відношення до
визначення демпінгу і шкоди. У кожному випадку копія регламенту
або рішення направляється відомим заінтересованим сторонам.
Положення цієї частини застосовуються mutatis mutandis до
переглядів.
3. Спеціальні положення, зокрема щодо загального визначення
концепції походження, що містяться в Регламенті Ради (ЄЕС)
N 2913/92 ( 994_742 ) від 12 жовтня 1992 року про встановлення
Митного кодексу Співтовариства(1), можуть прийматися відповідно до
цього Регламенту.
---------------- (1) OB L 302, 19.10.1992, C. 1.
4. В інтересах Співтовариства, заходи, запроваджені
відповідно до цього Регламенту, можуть призупинятись рішенням
Комісії строком на дев'ять місяців після проведення консультацій у
рамках Дорадчого комітету. Призупинення може надалі продовжуватись
на строк, що не перевищує одного року, якщо таке рішення
приймається Радою за пропозицією Комісії. Пропозиція приймається
Радою, якщо тільки протягом одного місяця після її подання
Комісією шляхом голосування простою більшістю не приймається
рішення про відхилення пропозиції. Заходи можуть бути призупинені
лише за тимчасової зміни ринкових умов в ступені, за якого в
результаті призупинення шкода імовірно не відновиться, та за
умови, що промисловості Співтовариства було надано можливість
представити коментарі, і ці коментарі було взято до уваги. Заходи
можуть повторно запроваджуватись в будь-який момент і після
консультацій, якщо причини їх призупинення перестають існувати.
5. Після проведення консультацій з Дорадчим комітетом Комісія
може дати вказівку митним органам вжити належних заходів з
реєстрації імпорту з метою надання можливості для подальшого
застосування заходів по відношенню до такого імпорту з дати такої
реєстрації. Імпорт може обумовлюватись реєстрацією після запиту
промисловості Співтовариства, що містить достатні докази для
обґрунтування таких дій. Реєстрація запроваджується регламентом,
який вказує ціль таких дій, та, за доцільності, оцінюваний розмір
майбутніх зобов'язань. Імпорт не стає предметом реєстрації на
період, що перевищує дев'ять місяців.
6. Щомісяця держави-члени повідомляють Комісії про обсяги
імпорту продуктів, по відношенню до яких ведеться розслідування та
застосовуються заходи, і про суму мит, стягнутих відповідно до
цього Регламенту.
7. Без шкоди частині 6, Комісія може вимагати від
держав-членів, у кожному конкретному випадку, надавати інформацію,
необхідну для ефективного спостереження за застосуванням заходів.
У цьому зв'язку, застосовуються положення частин 3 і 4 статті 6.
На будь-які дані, подані державами-членами відповідно до цієї
статті, поширюються положення частини 6 статті 19.
Стаття 15
Консультації
1. Будь-які консультації, передбачені в цьому Регламенті,
проводяться в рамках Дорадчого комітету, що складається із
представників держав-членів і представника Комісії, що діє як
голова. Консультації проводяться негайно за запитом держави-члена
або за ініціативи Комісії та в будь-якому разі в період, що
дозволяє дотримуватись встановлених цим Регламентом строків.
2. Комітет проводить засідання за скликанням голови. Він
надає державам-членам всю відповідну інформацію якомога скоріше,
але не пізніше ніж за 10 днів до початку засідання.
3. За необхідності, можуть проводитися тільки письмові
консультації; в такому випадку Комісія повідомляє держави-члени і
вказує строки, у які вони можуть висловлювати свої думки або
запитувати подавати запит про проведення усних консультацій, які
організовує голова, за умови, що такі усні консультації можуть
бути проведені в період, що дозволяє дотриматись строків,
встановлених цим Регламентом.
4. Консультації, зокрема, стосуються:
(a) існування демпінгу і методів визначення демпінгової
маржі;
(b) існування і розміру шкоди;
(c) причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим імпортом і
шкодою;
(d) заходів, які, за даних обставин, є доцільними для
запобігання або подолання шкоди, викликаної демпінгом, а також
способів і методів запровадження заходів.
Стаття 16
Перевірочні візити
1. Комісія, якщо вважає доцільним, проводить візити для
вивчення облікових записів імпортерів, експортерів, трейдерів,
агентів, виробників, торговельних асоціацій і організацій і
перевірки інформації, представленої щодо демпінгу і шкоди. За
відсутності належної і своєчасної відповіді, перевірочний візит
може не проводитись.
2. Комісія може проводити необхідні розслідування в третіх
країнах за умов одержання згоди відповідних фірм, повідомлення
представників уряду відповідної країни та відсутності заперечень
проти розслідування зі сторони останніх. Відразу після одержання
згоди відповідних фірм Комісія повідомляє органи влади країни, що
експортує, про назви і адреси фірм, які будуть відвідані, і
погоджених датах візитів.
3. Заінтересованим фірмам повідомляється про характер
інформації, що підлягає перевірці в ході перевірочних візитів, і
про будь-яку додаткову інформацію, яка має бути представлена в
ході таких візитів, хоча це не повинно перешкоджати поданню
запитів в ході проведення перевірки для надання додаткових даних в
світлі отриманої інформації.
4. У розслідуваннях, проведених відповідно до частин 1, 2 і
3, Комісії допомагають офіційні особи тих держав-членів, які
подали відповідний запит.
Стаття 17
Вибірка
1. У випадках, коли кількість скаржників, експортерів або
імпортерів, типів продукту або угод є великим, розслідування може
бути обмежено обґрунтованою кількістю сторін, продуктів або угод
шляхом використання вибірок, які є статистично достовірними, на
основі інформації, наявної в момент відбору, або найбільшим
репрезентативним обсягом виробництва, продажів або експорту, по
відношенню до яких може обґрунтовано проводитись розслідування в
межах встановленого періоду часу.
2. Остаточний відбір сторін, типів продуктів або угод,
зроблений відповідно до цих положень про вибірку, перебуває в
компетенції Комісії, хоча перевага надається проведенню вибірки
при консультаціях і за згодою заінтересованих сторін, за умови, що
такі сторони заявили про себе і представили достатню інформацію
протягом трьох тижнів з ініціювання розслідування для надання
можливості проведення репрезентативної вибірки.
3. У випадках, коли розгляд обмежений відповідно до цієї
статті, індивідуальні демпінгові маржі, проте, розраховуються для
будь-якого первинно не відібраного експортера або виробника, який
представляє необхідну інформацію протягом строків, встановлених
цим Регламентом, за винятком випадків, коли кількість експортерів
або виробників настільки значна, що індивідуальний розгляд був би
невиправдано обтяжливим і перешкоджав би своєчасному завершенню
розслідування.
4. Якщо прийняте рішення використати вибірку і існує певний
ступінь відсутності співробітництва зі сторони окремих або всіх
відібраних сторін, що імовірно значним чином вплине на результат
розслідування, може бути обрана нова вибірка. Проте, якщо значний
ступінь відсутності співробітництва продовжує існувати або
залишається недостатньо часу для проведення нової вибірки,
застосовуються відповідні положення статті 18.
Стаття 18
Відсутність співробітництва
1. У випадках, коли будь-яка заінтересована сторона відмовляє
у доступі до необхідної інформації або не представляє її в строки,
встановлені цим Регламентом, або значно ускладнює розслідування,
попередні або остаточні висновки, підтверджуючі або спростовуючи,
можуть робитись на основі наявних фактів. Якщо встановлено, що
будь-яка заінтересована сторона представила помилкову інформацію
або інформацію, що вводить в оману, така інформація не береться до
уваги, і можуть використатися наявні факти. Заінтересованим
сторонам повідомляється про наслідки відсутності співробітництва.
2. Неспроможність представити відповідь в електронній формі
не вважається такою, що становить відсутність співробітництва за
умови, що заінтересована сторона демонструє, що подання відповіді
в необхідній формі призвело б до невиправданих додаткових
труднощів або невиправданих додаткових витрат.
3. Якщо інформація, представлена заінтересованою стороною, не
є досконалою у всіх відношеннях, вона, проте, не ігнорується за
умов, що будь-які недоліки не призводять до невиправданих
труднощів при одержанні обґрунтованих точних висновків, і що
інформацію належним чином представлено у встановлений термін і
вона може бути перевірена, а сторона діяла найкращим можливим для
неї чином.
4. Якщо докази або інформація не прийняті, то сторона, що їх
представила, негайно інформується про причини цього і їй надається
можливість представити подальші пояснення у встановлений термін.
Якщо пояснення вважаються незадовільними, причини для відхилення
таких доказів або інформації розкриваються і вказуються в
опублікованих висновках.
5. Якщо висновки, включаючи висновки щодо нормальної
вартості, ґрунтуються на положеннях частини 1, включаючи
інформацію, що міститься в скарзі, вона перевіряється, якщо це
можливо з практичної точки зору, з належним врахуванням строків
завершення розслідування, шляхом одержання інформації з інших
незалежних джерел, які можуть бути в наявності, таких як
опубліковані ціни, офіційна статистика імпорту і митні
надходження, або інформації, отриманої від інших заінтересованих
сторін у ході розслідування.
Така інформація може включати дані про світовий ринок або, за
доцільності, інший репрезентативний ринок.
6. Якщо заінтересована сторона не співробітничає або
співробітничає тільки частково, таким чином, що важлива для справи
інформація таким чином утримується, результати можуть бути менш
сприятливими для такої сторони, ніж якби вона співробітничала.
Стаття 19
Конфіденційність
1. Будь-яка інформація, яка за своїм характером є
конфіденційною (наприклад, тому, що її розкриття надало б значну
конкурентну перевагу для конкурента або мало б значний
несприятливий вплив особи, що представляє інформацію, або для
особи, від якої цю інформацію було отримано) або представлена на
конфіденційній основі сторонами розслідування, вважається органами
влади такою, якщо для цього представлено вагому причину.
2. Від заінтересованих сторін, що представляють конфіденційну
інформацію, вимагається надати її неконфіденційний короткий
виклад. Такий короткий виклад є в достатньому ступені докладним
для надання можливості належним чином зрозуміти сутність
представленої конфіденційно інформації. У виняткових випадках такі
сторони можуть вказати, що така інформація не піддається короткому
викладу. У таких виняткових випадках повинні бути повідомлені
причини, з яких короткий виклад не є можливим.
3. Якщо вважається, що вимога конфіденційності не може бути
виконана, і якщо сторона, що представляє інформацію, або не бажає
представити інформацію, або не дозволяє її розкриття в
узагальненій і коротко викладеній формі, така інформація може не
береться до уваги, якщо тільки не може бути в прийнятному ступені
продемонстровано з належних джерел, що така інформація є вірною.
Запити щодо конфіденційності не відхиляються довільно.
4. Ця стаття не перешкоджає розкриттю загальної інформації
органами Співтовариства, і зокрема причин, що лежать в основі
рішень, прийнятих відповідно до цього Регламенту, або розкриттю
доказів, на які покладалися органи Співтовариства, в тому ступені,
в якому це необхідно для роз'яснення таких причин у судових
провадженнях. Таке розкриття повинне враховувати законні інтереси
заінтересованих сторін в нерозкритті їх комерційних секретів.
5. Рада, Комісія й держави-члени або офіційні особи кожного з
них не розкривають жодної інформації, отриманої відповідно до
цього Регламенту, щодо якої сторона, що її надала, подала запит
про застосування режиму конфіденційності, без спеціального дозволу
такої сторони. Обмін інформацією між Комісією і державами-членами,
або будь-якою інформацією відносно консультацій, проведених у
відповідності зі статтею 15, або будь-якими внутрішніми
документами, підготовлений органами Співтовариства або його
держав-членів, не розголошуються, за винятком випадків, спеціально
обговорених у цьому Регламенті.
6. Інформація, отримана відповідно до цього Регламенту,
використається лише для цілей, для яких її було запитано. Це
положення не виключає використання інформації, отриманої в
контексті одного розслідування, з метою ініціювання інших
розслідувань у рамках того ж провадження відносно відповідного
продукту.
Стаття 20
Розкриття
1. Скаржники, імпортери і експортери, їхні представницькі
асоціації і представники країни, що експортує, можуть подати запит
про розкриття деталей, що лежать в основі істотних фактів і
висновків, на основі яких запроваджено попередні заходи. Запити
про таке розкриття подаються в письмовій формі відразу ж після
запровадження попередніх заходів, і розкриття здійснюється у
письмовій формі в якомога короткий термін.
2. Сторони, зазначені в частині 1, можуть подати запит про
остаточне розкриття істотних фактів і висновків, на основі яких
передбачається рекомендувати запровадження остаточних заходів або
припинення розслідування або провадження без запровадження
заходів, приділяючи особливу увагу розкриттю будь-яких фактів або
висновків, відмінних від використаних для запровадження будь-яких
попередніх заходів.
3. Запити на остаточне розкриття, як визначено в частині 2,
направляються до Комісії в письмовій формі і отримуються, у
випадку застосування попереднього мита, не пізніше ніж через один
місяць після публікації про запровадження такого попереднього
мита. Якщо попереднє мито не застосовується, сторонам надається
можливість направити запит про остаточне розкриття в межах
встановлених Комісією строків.
4. Остаточне розкриття проводиться в письмовій формі. Воно
проводиться з належною увагою до захисту конфіденційної
інформації, в можливо короткий термін, і, як правило, не пізніше
одного місяця, що передує остаточному рішенню або направленню
Комісією будь-якої пропозиції щодо остаточних дій у відповідності
зі статтею 9. Якщо Комісія не має можливості розкрити певні факти
або висновки в той момент, то вони розкриваються пізніше в можливо
короткий термін. Розкриття не перешкоджає будь-якому наступному
рішенню, що може бути прийняте Комісією або Радою, але якщо таке
рішення ґрунтується на будь-яких інших фактах і висновках, то вони
розкриваються в можливо короткий термін.
5. Подання, зроблені після остаточного розкриття, приймаються
до уваги тільки в тому випадку, якщо вони отримані в строк, який
встановлюється Комісією в кожному випадку, що становить щонайменше
10 днів, при належному врахуванні терміновості справи.
Стаття 21
Інтереси Співтовариства
1. Визначення того, чи вимагають інтереси Співтовариства
втручання, ґрунтується на оцінці сукупності всіх різних інтересів,
включаючи інтереси внутрішньої промисловості і користувачів і
споживачів, взятих в цілому; визначення відповідно до цієї статті
відбувається тільки тоді, коли всім сторонам було надано
можливість заявити про свої думки відповідно до частини 2. При
такому розгляді особлива увага приділяється необхідності усунення
впливу шкідливого демпінгу, що спотворює торгівлю, і відновленню
ефективної конкуренції. Заходи, визначені на основі встановленого
демпінгу і шкоди, можуть не застосовуватись, якщо органи влади на
основі всієї представленої інформації можуть зробити однозначний
висновок про те, що застосування таких заходів не відповідає
інтересам Співтовариства.
2. З метою забезпечення належної основи для врахування
органами влади всіх думок і інформації при ухваленні рішення про
відповідність запровадження заходів інтересам Співтовариства,
скаржники, імпортери і їх представницькі асоціації і
представницькі організації користувачів і споживачів можуть у
строки, встановлені в повідомленні про ініціювання
антидемпінгового розслідування, заявити про себе і надати
інформацію Комісії. Така інформація або її належний короткий
виклад надається в користування інших сторін, вказаних у цій
статті, і їм надається можливість відреагувати на таку інформацію.
3. Сторони, що діяли відповідно до частини 2, можуть подати
запит про проведення слухань. Такі запити задовольняються, якщо
вони подані в строки, установлені в частині 2, і якщо вони
визначають причини в контексті інтересів Співтовариства, з яких
сторони повинні бути заслухані.
4. Сторони, що діяли відповідно до частини 2, можуть
представити коментарі щодо застосування будь-яких запроваджених
попередніх мит. Такі коментарі отримуються протягом одного місяця
з дати застосування таких заходів, якщо їх необхідно брати до
уваги, і вони або їх відповідний короткий виклад надаються в
користування інших сторін, яким надається можливість відреагувати
на такі коментарі.
5. Комісія розглядає належним чином подану інформацію, та
ступінь, в якому вона є репрезентативною, і результати такого
аналізу разом з висновком про його значимість направляються до
Дорадчого комітету. Співвідношення думок, висловлених у рамках
Комітету, береться до уваги Комісією при будь-якій пропозиції,
поданій у відповідності зі статтею 9.
6. Сторони, що діяли відповідно до частини 2, можуть подати
запит про надання їм фактів і висновків, на основі яких імовірно
прийматимуться остаточні рішення. Така інформація надається в
можливому обсязі і без шкоди будь-якому наступному рішенню,
ухваленому Комісією або Радою.
7. Інформація береться до уваги тільки в тому випадку, якщо
вона супроводжується фактичними доказами, які обґрунтовують її
придатність.
Стаття 22
Прикінцеві положення
Цей Регламент не перешкоджає застосуванню:
(a) будь-яких спеціальних правил, встановлених в угодах між
Співтовариством і третіми країнами;
(b) Регламентів Співтовариства відносно
сільськогосподарського сектора і Регламенту Ради (ЄС) N 3448/93
від 6 грудня 1993 року про встановлення процедур торгівлі, що
застосовуються до окремих товарів, які є результатами переробки
сільськогосподарських продуктів(1), Регламенту Ради (ЄС)
N 1667/2006 від 7 листопада 2006 року про глюкозу і лактозу(2) та
Регламенту Ради (ЄЕС) N 2783/75 від 29 жовтня 1975 року про
спільну систему торгівлі яєчним білком та молочним альбуміном(3).
Цей Регламент діє додатково до вказаних Регламентів і замінюючи
будь-які їх положення, які перешкоджають застосуванню
антидемпінгових мит;
---------------- (1) OB L 318 від 20.12.1993 року, C. 18.
(2) OB L 312 від 11.11.1996 року, C. 1.
(3) OB L 282 від 1.11.1975 року, C. 104.
(c) спеціальних заходів, за умови, що така дія не суперечить
зобов'язанням, взятим перед ГАТТ ( 995_264 ).
Стаття 23
Скасування
Цим скасовується Регламент (ЄС) N 384/96 ( 994_843 ).
Водночас, скасування Регламенту (ЄС) N 384/96 ( 994_843 ) не
перешкоджає правомірності проваджень, ініційованих відповідно до
його положень.
Посилання на скасований Регламент тлумачаться як посилання на
цей Регламент та читаються відповідно до перехідної таблиці,
наведеної у Додатку II.
Стаття 24
Набуття чинності
Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його
опублікування в Офіційному віснику Європейських Співтовариств.
Цей Регламент є обов'язковим у повному обсязі і повинен прямо
застосовується у всіх державах-членах.
Вчинено в Брюсселі 30 листопада 2009 року.
За Раду Голова
S.O.LITTORIN

Додаток I

СКАСОВАНИЙ РЕГЛАМЕНТ
З ПЕРЕЛІКОМ НАСТУПНИХ ВНЕСЕНИХ ЗМІН ДО НЬОГО

Регламент Ради (ЄС) N 384/96 ( 994_843 ) (ОВ L 56 від 6.3.1996 року, С. 1)
Регламент Ради (ЄС) N 2331/96 (ОВ L 317 від 6.12.1996 року, С. 1)
Регламент Ради (ЄС) N 905/98 (ОВ L 128 від 30.04.1998 року, С. 18)
Регламент Ради (ЄС) N 2238/2000 (ОВ L 257 від 11.10.2000 року, С. 2)
Регламент Ради (ЄС) N 1972/2002 (ОВ L 305 від 7.11.2002 року, С. 1)
Регламент Ради (ЄС) N 461/2004 Стаття 1 (ОВ L 77 від 13.03.2004 року, С. 12) Стаття 3,
лише щодо посилання
на Регламент (ЄС)
N 384/96
( 994_843 )
Регламент Ради (ЄС) N 2117/2005 (ОВ L 340 від 23.12.2005 року, С. 17)

Додаток II

ТАБЛИЦЯ ВІДПОВІДНОСТІ

------------------------------------------------------------------ | Регламент (ЄС) N 384/96 | Цей Регламент | | ( 994_843 ) | | |--------------------------------+-------------------------------| |Стаття 1 |Стаття 1 | |--------------------------------+-------------------------------| |Частина 1 статті 2 |Частина 1 статті 2 | |--------------------------------+-------------------------------| |Частина 2 статті 2 |Частина 2 статті 2 | |--------------------------------+-------------------------------| |Частина 3 статті 2, |Частина 3 статті 2, | |перше речення |перше речення | |--------------------------------+-------------------------------| |Частина 3 статті 2, |Частина 3 статті 2, | |друге речення |друге речення | |--------------------------------+-------------------------------| |Частина 4 статті 2 |Частина 4 статті 2 | |--------------------------------+-------------------------------| |Частина 5 статті 2, |Частина 5 статті 2, | |перше речення |перше речення | |--------------------------------+-------------------------------| |Частина 5 статті 2, |Частина 5 статті 2, | |друге речення |друге речення | |--------------------------------+-------------------------------| |Частина 5 статті 2, другий та |Частина 5 статті 2, другий та | |третій абзаци |третій абзаци | |--------------------------------+-------------------------------| |Частини з 6 до 9 статті 2 |Частини з 6 до 9 статті 2 | |--------------------------------+-------------------------------| |Пункти з (а) до (h) частини 10 |Пункти з (а) до (h) частини 10 | |статті 2 |статті 2 | |--------------------------------+-------------------------------| |Пункт (i) частини 10 статті 2, |Пункт (i) частини 10 статті 2, | |перше речення |перший абзац | |--------------------------------+-------------------------------| |Пункт (i) частини 10 статті 2, |Пункт (i) частини 10 статті 2, | |друге речення |другий абзац | |--------------------------------+-------------------------------| |Пункти (j) та (k) частини 10 |Пункти (j) та (k) частини 10 | |статті 2 |статті 2 | |--------------------------------+-------------------------------| |Частини 11 та 12 статті 2 |Частини 11 та 12 статті 2 | |--------------------------------+-------------------------------| |Частина 1 статті 3 |Частина 1 статті 3 | |--------------------------------+-------------------------------| |Частина 2 статті 3 |Частина 2 статті 3, вступні | | |положення та пункти (a) та (b) | |--------------------------------+-------------------------------| |Частина 3 статті 3 |Частина 3 статті 3 | |--------------------------------+-------------------------------| |Частина 4 статті 3 |Частина 4 статті 3, вступні | | |положення та пункти (a) та (b) | |--------------------------------+-------------------------------| |Частини з 5 до 9 статті 3 |Частини з 5 до 9 статті 3 | |--------------------------------+-------------------------------| |Вступні положення частини 1 |Вступні положення частини 1 | |статті 4 |статті 4 | |--------------------------------+-------------------------------| |Пункт (а) частини 1 статті 4 |Пункт (а) частини 1 статті 4 | |--------------------------------+-------------------------------| |Пункт (b) частини 1 статті 4 |Пункт (b) частини 1 статті 4, | | |вступні положення та підпункти | | |(i) та (ii) | |--------------------------------+-------------------------------| |Частина 2 статті 4 |Частина 2 статті 4, перший | | |абзац, вступні положення та | | |пункти (a), (b) та (c) | | |Частина 2 статті 4, другий | | |абзац | |--------------------------------+-------------------------------| |Частини 3 та 4 статті 4 |Частини 3 та 4 статті 4 | |--------------------------------+-------------------------------| |Статті з 5 до 22 |Статті з 5 до 22 | |--------------------------------+-------------------------------| |Стаття 23 |- | |--------------------------------+-------------------------------| |- |Стаття 23 | |--------------------------------+-------------------------------| |Перший абзац статті 24 |Стаття 24 | |--------------------------------+-------------------------------| |Другий абзац статті 24 |- | |--------------------------------+-------------------------------| |- |Додаток I | |--------------------------------+-------------------------------| |- |Додаток II | ------------------------------------------------------------------



вгору