Угода про фінансування програм за участю багатьох країн
ЄС, Кабінет Міністрів України; Угода, Умови, Положення [...] від 20.12.2005
Документ 994_934, поточна редакція — Підписання від 20.12.2005

                              Угода 
про фінансування
програм за участю багатьох країн

Офіційний переклад
Особливі умови
Європейське Співтовариство (далі - Співтовариство),
представлене Комісією Європейських Співтовариств (далі - Комісія),
з одного боку, та Уряд України (далі - Бенефіціар), з іншого боку,
домовилися про таке:
Стаття 1. Характер і мета дії
1.1. Співтовариство зробить внесок у фінансування Програми
дій Tacis з ядерної безпеки 2005 року (далі - Програма), яку
описано в Технічних й адміністративних положеннях у додатку II.
1.2. Ця програма реалізовуватиметься згідно з положеннями
Угоди про фінансування й додатків до неї: Загальних умов
(додаток I), і Технічних й адміністративних положень (додаток II).
Стаття 2. Фінансовий внесок співтовариства
2.1. Загальна вартість Програми оцінюється в 69,98 млн. євро.
2.2. Співтовариство бере на себе зобов'язання стосовно
здійснення фінансування обсягом максимум 69,98 млн. євро. Розподіл
фінансової участі Співтовариства за статтями бюджету показано в
бюджеті, уключеному до Технічних й адміністративних положень у
додатку II.
Стаття 3. Внесок Бенефіціара
Оскільки весь внесок Бенефіціара не є фінансовим, детальні
заходи викладено в Технічних й адміністративних положеннях у
додатку II до Угоди про фінансування.
Стаття 4. Строк виконання
Строк виконання цієї Угоди про фінансування починається з
дати набрання чинності Угодою про фінансування й закінчується
31 грудня 2015 року. Цей період виконання включає два етапи:
робочий етап виконання, що починається з моменту набрання чинності
Угодою про фінансування й закінчується 31 грудня 2013 року.
Починаючи із цієї дати розпочнеться завершальний етап, який
закінчується наприкінці строку виконання.
Для кожного з проектів зі списку проектів, що додається,
контракт набирає чинності за умови підписання цієї Угоди про
фінансування щонайменше двома з відповідних країн-партнерів за
кожним з проектів. Країни можуть користуватися перевагами від
реалізації проектів лише після взаємного підписання Угоди про
фінансування.
Стаття 5. Крайній строк підписання контрактів
на виконання Угоди про фінансування
Контракти на виконання Угоди про фінансування повинні бути
підписані не пізніше 5 грудня 2008 року. Крайній строк не може
бути перенесено.
Стаття 6. Адреси Сторін
Усі повідомлення, що стосуються виконання Угоди про
фінансування, повинні бути оформлені письмово, мати чітке
посилання на Програму та надсилатися на такі адреси:
a) Комісії
Mr. Richard WEBER Director EuropeAid Co-operation Office Commission of the European Communities
Rue de la Loi 200 B-1049 Brussels, Belgium
Fax: +3222967482
b) Бенефіціару
п. Арсеній ЯЦЕНЮК Міністр економіки України - Національний координатор Програми дій Tacis
Кабінет Міністрів України вул. М.Грушевського, 12/2 Київ, 01008
Стаття 7. Додатки
7.1. Додатками до Угоди та її невід'ємною частиною є такі
документи:
Додаток I. Загальні умови.
Додаток II. Технічні й адміністративні положення.
7.2. У випадку виникнення суперечностей між положеннями
додатків і положеннями Особливих умов Угоди про фінансування
перевага віддається положенням Особливих умов. У випадку
виникнення суперечностей між положеннями додатка I та положеннями
додатка II перевага віддається положенням додатка I.
Стаття 8. Інші особливі умови, що застосовуються
до цієї Програми
8.1. Загальні умови доповнюються такими положеннями:
8.1.1. Термін "Рамкова угода" в статтях 9.3 й 10.2 Загальних
умов потрібно розуміти як посилання на "Загальні правила, що
застосовуються до меморандумів про фінансування" ( 994_106 ) (що
набрали чинності 28 грудня 1994 року). Що стосується "податкових і
митних положень" та "заходів зовнішнього обміну" (статті 9 й 10
Загальних умов), відповідними статтями є статті 12 й 13 "Загальних
правил, що застосовуються до меморандумів про фінансування".
8.1.2. Стаття 8 Загальних умов доповнюється статтями 9 й 10
"Загальних правил, що застосовуються до меморандумів про
фінансування" ( 994_106 ).
8.1.3. Стаття 11 "Загальних правил, що застосовуються до
меморандумів про фінансування" ( 994_106 ) застосовується в рамках
цієї Угоди про фінансування.
8.2. Інші статті "Загальних правил, що застосовуються до
меморандумів про фінансування" ( 994_106 ) замінені Загальними
умовами в контексті цієї Угоди про фінансування.
8.3. Положення статей 8.1 та 8.2 втрачають чинність після
підписання нової Рамкової угоди між Комісією та Бенефіціаром.
Стаття 9. Набрання чинності Угодою про фінансування
Ця Угода про фінансування набирає чинності з дати її
підписання останньою зі Сторін, але не пізніше
31 грудня 2006 року. Непідписання Угоди до зазначеної вище дати
призведе до скасування цієї Угоди й усіх наслідків її дії.
Цю Угоду про фінансування складено у двох оригінальних
примірниках.
ВІД ІМЕНІ КОМІСІЇ ВІД ІМЕНІ БЕНЕФІЦІАРА
п. Ричард ВЕБЕР п. Арсеній ЯЦЕНЮК
Директор Міністр економіки України -
Бюро співробітництва EuropeAid Національний координатор
Європейської комісії Програми дій Tacis в Україні
Підпис Підпис
Брюссель Київ
Дата: 20 грудня 2005 р. Дата

Додаток I

ЗАГАЛЬНІ УМОВИ

Розділ I. ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТУ (ПРОГРАМИ)
Стаття 1. Загальний принцип
1.1. Фінансовий внесок Співтовариства обмежується сумою,
зазначеною в Угоді про фінансування.
1.2. Надання коштів Співтовариства залежить від виконання
Бенефіціаром обов'язків за цією Угодою про фінансування.
Стаття 2. Перевитрата коштів і засоби покриття
2.1. У випадку перевитрати коштів за окремими статтями
бюджету Угоди про фінансування, їхнє покриття забезпечується за
рахунок перерозподілу загальних бюджетних коштів відповідно до
статті 17 Загальних умов.
2.2. У випадку виникнення ризику перевитрати загальної суми,
визначеної в Угоді про фінансування, Комісія може або зменшити
обсяги проекту (програми), або залучити власні ресурси Бенефіціара
чи інші ресурси, що не належать Співтовариству.
2.3. Якщо обсяг проекту (програми) не може бути зменшено або
якщо перевитрата не може бути покрита за рахунок власних ресурсів
Бенефіціара чи інших ресурсів. Комісія може як виняток надати
додаткові кошти, що належать Співтовариству. Якщо буде прийняте
таке рішення, надлишкові витрати фінансуватимуться, без шкоди для
відповідних правил і процедур Співтовариства, додатковим
фінансовим внеском, який буде визначено Комісією.
Розділ II. ВИКОНАННЯ
Стаття 3. Загальний принцип
3.1. Проект (програму) виконує Комісія, яка діє для та від
імені Бенефіціара.
3.2. У країні Бенефіціара Комісію представляє Голова
Представництва.
Стаття 4. Строк виконання
4.1. Угода про фінансування встановлює строк виконання, який
починається з набранням чинності Угодою про фінансування й
закінчується датою, зазначеною у зв'язку із цим у статті 4
Особливих умов.
4.2. Строк виконання охоплює два етапи:
- основний етап виконання, протягом якого здійснюються
основні заходи. Цей етап починається з набранням чинності Угодою
про фінансування й закінчується не пізніше, ніж за 24 місяці до
кінця строку виконання;
- завершальний етап, протягом якого проводяться остаточні
аудиторські перевірки й оцінки, а контракти на здійснення Угоди
про фінансування закінчуються як у технічному, так і в фінансовому
сенсі. Цей етап починається з дати закінчення основного етапу
виконання й завершується не пізніше, ніж через 24 місяці після
цієї дати.
4.3. Витрати, пов'язані з виконанням основних заходів, можуть
оплачуватися Співтовариством, тільки якщо вони здійснювалися
протягом основного етапу реалізації. Витрати, пов'язані з
проведенням остаточних аудиторських перевірок та оцінок, а також
завершальних заходів, можуть оплачуватися до закінчення
завершального етапу.
4.4. Будь-який залишок від внеску Співтовариства автоматично
скасовується через шість місяців після завершення строку
виконання.
4.5. У виняткових і належним чином обґрунтованих випадках
може бути подано прохання стосовно подовження основного етапу
виконання та, відповідно, строку виконання. Якщо з проханням
стосовно подовження звертається Бенефеціар, таке прохання
подається принаймні за три місяці до дати завершення основного
етапу й до зазначеної дати повинно бути схваленим Комісією.
4.6. У виняткових і належним чином обґрунтованих випадках і
після закінчення основного етапу виконання може бути подано
прохання стосовно подовження завершального етапу та, відповідно,
строку виконання. Якщо з проханням стосовно подовження звертається
Бенефеціар, таке прохання подається принаймні за три місяці до
дати закінчення завершального етапу й до зазначеної дати повинно
бути схвалене Комісією.
Розділ III. НАДАННЯ КОНТРАКТІВ І ГРАНТІВ
Стаття 5. Загальний принцип
Усі контракти на виконання Угоди про фінансування повинні
надаватись і виконуватися відповідно до процедур і нормативних
актів у сфері зовнішньої діяльності, які затверджуються й
публікуються Комісією та є чинними на момент ініціювання цієї
процедури.
Стаття 6. Крайній строк підписання контрактів,
пов'язаних з виконанням Угоди про фінансування
6.1. Контракти, пов'язані з виконанням Угоди про
фінансування, повинні бути підписані обома сторонами протягом
трьох років від прийняття Комісією бюджетного зобов'язання, а саме
не пізніше, ніж до дати, зазначеної в статті 5 Особливих умов. Цей
крайній строк подовжуватися не може.
6.2. Зазначене вище положення не застосовується до контрактів
на проведення аудиторських перевірок та оцінки, які можуть
підписуватися пізніше.
6.3. До дати, зазначеної в статті 5 Особливих умов, будь-який
залишок коштів, на який контрактів підписано не було,
скасовується.
6.4. Контракт, за яким протягом трьох років після підписання
не було здійснено жодного платежу, автоматично скасовується, і
його фінансування припиняється.
Стаття 7. Критерії відповідності
7.1. Участь у тендерах на виконання робіт, здійснення
поставок та надання послуг повинна бути запропонована на
рівноправній основі для всіх фізичних і юридичних осіб у країнах -
членах Співтовариства та відповідно до конкретних норм основних
актів, що регулюють відносини в цій сфері співробітництва, для
всіх фізичних і юридичних осіб у третіх країнах-бенефіціарах чи
будь-якій іншій країні, чітко зазначеній у цих актах.
7.2. Участь у поданні пропозицій повинна бути запропонована
на рівноправній основі для всіх фізичних і юридичних осіб у
країнах - членах Співтовариства та відповідно до конкретних норм
основних актів, що регулюють відносини в цій сфері
співробітництва, всіх фізичних і юридичних осіб у третіх
країнах-бенефіціарах чи будь-якій іншій країні, чітко зазначеній у
цих актах.
7.3. Як виняток у належним чином обґрунтованих випадках за
схваленням Комісії на підставі конкретних норм, визначених в
основних актах, що регулюють відносини у відповідній сфері
співробітництва, може бути прийняте рішення, яке дозволяє
громадянам третіх країн, не зазначеним у пунктах 1 та 2, брати
участь у тендері на укладення контрактів.
7.4. Товари та матеріали, які фінансуються Комісією і є
необхідними для реалізації контрактів на виконання робіт,
здійснення поставок та надання послуг, а також процедури
організації закупок, розпочаті одержувачами грантів з метою
виконання дій, на які було виділено кошти, повинні походити з
країн, які відповідають критеріям участі, викладеним у трьох
попередніх пунктах.
7.5. Це правило національної приналежності також
застосовується до експертів, які пропонуються постачальниками
послуг, що беруть участь у тендерних процедурах або контрактах на
надання послуг, фінансованих Співтовариством.
Розділ IV. ПРАВИЛА, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ
ДО ВИКОНАННЯ КОНТРАКТІВ
Стаття 8. Заснування та право перебування
8.1. У випадках, коли це виправдано характером контракту,
фізичні та юридичні особи, запрошені до участі в тендерах на
контракти з виконання робіт, здійснення поставок або надання
послуг, мають тимчасове право на заснування та перебування на
території країни-бенефіціара. Це право залишається в силі протягом
одного місяця після надання контракту.
8.2. Підрядники (у тому числі одержувачі грантів) і фізичні
особи, чиї послуги потрібні для виконання контракту, а також члени
їхніх родин на період виконання проекту (програми) мають однакові
права.
Стаття 9. Податкові та митні положення
9.1. Якщо інше не передбачено Особливими умовами, податки,
митні та інші збори (у тому числі податок на додаткову вартість -
ПДВ або еквівалентні податки) не включаються до фінансування з
боку Співтовариства.
9.2. Держава бенефіціара застосовує до контрактів на
закупівлю та грантів, що фінансуються Співтовариством, найбільш
сприятливий податковий та митний режим, установлений для держав
або організацій міжнародного розвитку, з якими вона має відносини.
9.3. У випадках, коли застосування Рамкової угоди чи обмін
листами включають більш детальні положення стосовно зазначеного,
вони також застосовуватимуться.
Стаття 10. Валютні заходи
10.1. Держава Бенефіціара зобов'язується дозволити ввезення
чи придбання іноземної валюти, необхідної для виконання проекту.
Вона також зобов'язується недискримінаційно застосовувати свої
національні нормативні положення стосовно іноземної валюти до
підрядників, які отримали право брати участь у виконанні проекту,
зазначених у статті 7 цих Загальних умов.
10.2. Якщо застосування Рамкової угоди чи обмін листами
включає більш детальні положення стосовно зазначеного, вони також
застосовуватимуться.
Стаття 11. Використання даних, отриманих
у результаті проведення досліджень
Якщо Угода про фінансування включає фінансування дослідження,
у такому випадку право власності на результати такого дослідження
й право Бенефіціара та Комісії на використання даних, отриманих у
результаті проведення такого дослідження, їхньої публікації або
розкриття третім сторонам, повинно регулюватися контрактом на
проведення такого дослідження, підписаним з метою виконання Угоди
про фінансування.
Стаття 12. Розподіл сум, отриманих за контрактами
12.1. Суми, отримані від помилково здійснених платежів, від
виплати гарантій стосовно попереднього фінансування платежів чи
гарантій стосовно виконання, наданих на підставі контрактів, які
фінансуються в рамках цієї Угоди про фінансування, розподіляються
в проект (програму).
12.2. Фінансові стягнення, що накладаються підрядним органом
на кандидата чи учасника тендеру, який є винятком в контексті
контракту на поставку, гарантії стосовно тендеру, а також гарантії
стосовно збитків, наданих Комісії, повинні бути сплачені до
загального бюджету Європейських Співтовариств.
Розділ V. ЗАГАЛЬНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 13. Прозорість
13.1. До кожного проекту (програми), що фінансується
Співтовариством, застосовуються відповідні комунікаційні та
інформаційні дії. Такі дії повинні бути визначені та затверджені
Комісією.
13.2. Ці комунікаційні та інформаційні дії повинні
відповідати встановленим та опублікованим Комісією правилам
стосовно прозорості проведення зовнішніх дій, чинним на момент
проведення таких заходів.
Стаття 14. Запобігання незаконним діям,
шахрайству та корупції
14.1. Бенефіціар уживатиме відповідних заходів з метою
запобігання незаконним діям і шахрайству, та, на прохання Комісії,
подавати позови стосовно повернення помилково сплачених коштів.
Бенефіціар повинен повідомляти Комісії про будь-які вжиті заходи.
14.2. "Незаконні дії" означає будь-яке порушення угоди про
фінансування, виконання контрактів чи порушення законодавства
Співтовариства внаслідок дій чи бездіяльності економічного
оператора, що завдає чи може завдати збитків загальному бюджетові
Співтовариства чи бюджетам, керування якими здійснюється
Співтовариством, шляхом зниження чи втрати доходу з власних
ресурсів, отриманих безпосередньо від імені Європейських
Співтовариств, або через необгрунтовану статтю витрат.
"Шахрайство" означає будь-які міжнародні дії чи бездіяльність
стосовно:
- використання чи надання неправильних, неточних чи неповних
заяв або документів, що призводить до незаконного привласнення чи
неправомірного використання коштів загального бюджету Європейських
Співтовариств чи бюджетів, керування якими здійснюється
Співтовариствами або від їхнього імені;
- нерозкриття інформації стосовно порушення конкретного
зобов'язання, що має такі самі наслідки;
- використання зазначених коштів для інших цілей, ніж ті, для
яких їх було надано.
Бенефіціар повинен негайно повідомити Комісії про будь-які
факти, про які йому стало відомо, які викликають підозру стосовно
незаконних дій чи шахрайства.
14.3. Бенефіціар зобов'язується вживати всіх відповідних
заходів стосовно усунення будь-якої практики активної чи пасивної
корупції на будь-якому етапі процедури надання контрактів чи
грантів або виконання відповідних контрактів. "Пасивна корупція"
означає навмисну дію посадової особи, яка безпосередньо або через
посередника вимагає або отримує будь-які переваги для себе чи для
третьої сторони, або приймає обіцянку надання таких переваг,
стосовно здійснення дій чи утримання від здійснення дій згідно з
її службовими обов'язками чи стосовно виконання такою посадовою
особою функцій, які порушують її службові обов'язки, що шкодить чи
може зашкодити фінансовим інтересам Європейських Співтовариств.
"Активна корупція" означає будь-яку навмисну дію особи, яка обіцяє
чи надає безпосередньо або через посередника будь-які переваги для
посадової особи, як для неї особисто, так і для третьої сторони,
стосовно здійснення дій чи утримання від здійснення дій згідно з
її службовими обов'язками чи стосовно виконання такою посадовою
особою функцій, які порушують її службові обов'язки, що шкодить чи
може зашкодити фінансовим інтересам Європейських Співтовариств.
Стаття 15. Звірки та перевірки,
що здійснюються Комісією, Європейським офісом
по боротьбі із шахрайством та Судом аудиторів
європейських співтовариств
15.1. Бенефіціар погоджується з проведенням Комісією,
Європейським офісом по боротьбі із шахрайством та Судом Аудиторів
Європейських Співтовариств документальних перевірок та перевірок
на місцях стосовно використання коштів Співтовариства згідно з
Угодою про фінансування (у тому числі процедурами надання
контрактів та грантів) та проведенням, у випадку необхідності,
повного аудиту на підставі супровідних документів за рахунками та
бухгалтерськими документами й будь-якими іншими документами,
пов'язаними з фінансуванням проекту (програми) протягом строку дії
Угоди й протягом семи років після дати здійснення останнього
платежу.
15.2. Бенефіціар також погоджується з тим, що Європейський
офіс з боротьби з шахрайством може проводити перевірки й звірки на
місцях згідно з процедурами, викладеними в законодавстві
Співтовариства стосовно захисту фінансових інтересів
Співтовариства від шахрайства та інших незаконних дій.
15.3. У зв'язку із цим Бенефіціар зобов'язується надавати
посадовим особам Комісії, Європейський офіс з боротьби з
шахрайством та Суду Аудиторів Європейських Співтовариств та їхнім
уповноваженим агентам доступ до майданчиків та приміщень, де
провадяться дії, що фінансуються в рамках Угоди про фінансування,
у тому числі до їхніх комп'ютерних систем, а також до будь-яких
документів та комп'ютерних даних стосовно технічного та
фінансового керівництва здійсненням таких дій, та вживати всіх
необхідних заходів для сприяння їхній роботі. Доступ уповноваженим
агентам Європейської Комісії, Європейського офісу з боротьби з
шахрайством та Суду Аудиторів Європейських Співтовариств повинен
надаватися на умовах суворої конфіденційності стосовно третіх
сторін, без шкоди для їхніх зобов'язань, визначених публічним
правом. Документи повинні бути доступними та їхнє зберігання
повинно забезпечуватись у спосіб, що дозволяє легко провести їхню
перевірку, при цьому Бенефіціар зобов'язаний повідомити Комісії,
Європейському офісові з боротьби з шахрайством та Судовим
Аудиторам Європейських Співтовариств точне місце зберігання таких
документів.
15.4. Перевірки та ревізії, описані вище, також
застосовуються до підрядників та субпідрядників, які отримували
фінансування з боку Співтовариства.
15.5. Про місії на місцях агенти, призначені Комісією,
Європейським Офісом з боротьби з шахрайством та Судом Аудиторів,
повинні повідомляти Бенефіціару.
Стаття 16. Проведення консультацій між Комісією
та Бенефіціаром
16.1. Бенефіціар та Комісія консультуватимуться один з одним
перед будь-яким обговоренням подальшого виконання чи інтерпретації
цієї Угоди про фінансування.
16.2. Такі консультації можуть зумовити внесення змін до
Угоди про фінансування чи призупинення або припинення її дії.
Стаття 17. Унесення змін до Угоди про фінансування
17.1. Будь-які зміни до Особливих умов та додатка II Угоди
про фінансування вносяться в письмовій формі у вигляді додатка.
17.2. Якщо прохання стосовно внесення змін надходить від
Бенефіціара, він повинен подати таке прохання Комісії принаймні за
три місяці до передбачуваної дати набрання чинності такими
змінами, крім випадків, належним чином обґрунтованих Бенефіціаром
та погоджених з Комісією.
17.3. Конкретні випадки подовження основного етапу виконання
чи завершального етапу регулюються пунктами 4.5 та 4.6 статті 4
цих Загальних умов.
Стаття 18. Призупинення дії Угоди про фінансування
18.1. Дію угоди про фінансування може бути призупинено в
таких випадках:
a) Комісія може призупинити виконання Угоди про фінансування,
якщо Бенефіціар порушує зобов'язання за Угодою про фінансування.
b) Комісія може призупинити дію Угоди про фінансування, якщо
Бенефіціар порушує зобов'язання стосовно дотримання прав людини,
демократичних принципів, верховенства права та у випадку виявлення
серйозних випадків корупції.
c) Дію Угоди про фінансування може бути призупинено у випадку
дії форс-мажорних обставин, визначених нижче. "Форс-мажор" означає
будь-яку непередбачену виняткову непідконтрольну сторонам ситуацію
чи подію, яка унеможливлює виконання будь-якою з них своїх
зобов'язань, яку не може бути віднесено до помилки чи недбалості з
боку такої сторони (чи з боку підрядників, агентів або
співробітників такої сторони) і яка, незважаючи на докладання всіх
можливих зусиль для її подолання, є нездоланний. Дефекти
обладнання чи матеріалів або затримки в поставці їх, трудові
конфлікти, страйки чи фінансові труднощі не можуть уважатися
форс-мажорними обставинами. Сторона не може вважатися такою, що не
виконала своїх зобов'язань, якщо таке невиконання спричинене
форс-мажорними обставинами. Сторона, яка зазнала впливу
форс-мажорних обставин, повинна негайно повідомити про це іншій
стороні, зазначивши характер, можливу тривалість і передбачувані
наслідки цієї проблеми та вжити всіх заходів з метою мінімізації
можливої шкоди внаслідок дії таких обставин.
18.2. Жодне попереднє повідомлення про рішення стосовно
призупинення дії Угоди про фінансування не подається.
18.3. Якщо повідомляється про призупинення дії Угоди, також
зазначаються наслідки стосовно виконання поточних контрактів або
контрактів, що повинні бути підписаними.
Стаття 19. Припинення дії Угоди про фінансування
19.1. Якщо питання, що призвели до призупинення дії Угоди про
фінансування, не було розв'язано протягом щонайбільше
чотиримісячного періоду, кожна зі сторін може припинити дію Угоди
про фінансування з наданням відповідного повідомлення за два
місяці до припинення її дії.
19.2. Якщо за Угодою про фінансування протягом трьох років з
моменту її підписання не було здійснено жодного платежу або до
настання дати, зазначеної в статті 5 Особливих умов, не було
підписано жодного контракту стосовно її втілення, то дія такої
Угоди про фінансування припиняється автоматично.
19.3. Якщо повідомляється про припинення дії Угоди, то
зазначаються наслідки стосовно виконання поточних контрактів або
контрактів, які повинні бути підписані.
Стаття 20. Заходи стосовно врегулювання спорів
20.1. Будь-яки спори, які виникають стосовно Угоди про
фінансування й не можуть бути врегульовані протягом шестимісячного
періоду шляхом проведення консультацій між сторонами згідно зі
статтею 16 цих Загальних умов, можуть бути врегульовані шляхом
арбітражного розгляду на прохання однієї зі сторін.
20.2. У такому випадку кожна зі сторін повинна призначити
арбітра протягом 30 днів після подання прохання стосовно
арбітражного розгляду. Якщо цього не зроблено, будь-яка зі сторін
може звернутися до Генерального секретаря Постійної палати
третейського суду (м. Гаага) для призначення ним другого арбітра.
Два арбітри повинні у свою чергу протягом 30 днів призначити
третього арбітра. Якщо цього не зроблено, кожна зі сторін може
звернутися до Генерального секретаря Постійної палати третейського
суду для призначення ним третього арбітра.
20.3. Якщо арбітри не вирішать інакше, застосовується
процедура, викладена в "Диспозитивних нормах арбітражу за участю
міжнародних організацій і країн" Постійної палати третейського
суду. Рішення арбітрів приймається більшістю з них протягом
тримісячного періоду.
20.4. Кожна сторона зобов'язана вжити заходів, необхідних для
виконання рішення арбітрів.

Додаток II.

ТЕХНІЧНІ ТА АДМІНІСТРАТИВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Програма дій TACIS із ядерної безпеки
для Російської Федерації, України, Білорусі, Вірменії,
Азербайджану, Молдови, Казахстану, Грузії
(2005 рік)
1. Ідентифікація
Стаття бюджету 19 06 05
Загальна сума Внесок ЄС: 69,98 млн. євро
Правова основа Постанова Ради (ЄК, ЄВРАТОМ) N 9/2000
від 29 грудня 1999 року, стосовно надання
допомоги країнам-партнерам у Східній
Європі та Середній Азії
Метод реалізації Централізоване управління
2. Ситуація в секторі ядерної безпеки в країнах-партнерах
Упродовж останнього року ситуація як в Росії, так і в Україні
суттєво змінилась. Це відбилося на ядерному секторі цих країн.
Реформа Уряду в Росії зумовила реорганізацію Мінатому та
створення Федерального агентства з атомної енергії (РОСАТОМ), з
переглянутими повноваженнями. Співробітництво між Міністерством та
Європейською Комісією стосовно всіх аспектів реалізації програми
Tacis зміцнилося стосовно всієї програми в цілому і, зокрема,
стосовно північно-західної частини Росії. "Помаранчева революція"
та зміна Уряду в Україні вплинули на ядерний сектор і на програму
Tacis. Політичне зближення з Європейським Союзом також
віддзеркалилося на електроенергетичному секторі: акцент зроблено
на експорт в країни - члени Європейського союзу з координації
передачі електроенергії (UCTE) на довгострокову перспективу, що
потребує подальшого підвищення рівня ядерної безпеки на
українських АЕС.
У Росії головні завдання в галузі ядерної безпеки пов'язані
зі зміцненням ядерного регулятора, безпекою діючих реакторів і
розвитком системи поводження з відпрацьованим паливом та
радіоактивними відходами. У питанні виведення з експлуатації
реакторів першого покоління суттєвих змін не відбулося. Безпека
сховищ та поводження з відпрацьованим ядерним паливом та
радіоактивними відходами з атомних підводних човнів Північного
флоту на північному заході Росії охоплюються окремою програмою, до
якої Комісія робить внесок: "Екологічного партнерства "Північний
вимір" (ЕППВ). На додаток до заходів, ужитих 2003 року, та
паралельно з розвитком структур ЕППВ для реалізації цієї програми,
були розроблені конкретні проекти в рамках попередніх програм дій
Tacis. Слід відзначити два головних напрями: перший - ухвалення
стратегії для реалізації ЕППВ, другий - зусилля, спрямовані на
підвищення рівня координації між двосторонніми програмами та ЕППВ.
Головні завдання України стосуються зміцнення органів нагляду
за ядерною безпекою, програми модернізації всіх атомних
електростанцій (через "Пакет модернізації" та програми
модернізації Х2Р4), і проммайданчику Чорнобильської АЕС - зокрема,
за проектами поводження з відходами. Після остаточного закриття
Чорнобильської АЕС постало важливе завдання - ліквідація наслідків
аварії, перетворення електростанції в екологічно безпечний об'єкт
і розробка остаточної стратегії для всіх радіоактивних відходів.
Відповідно до указів Президента України було прийнято рішення
про завершення будівництва двох додаткових енергоблоків на
Хмельницькій та Рівненській АЕС. На виконання указу Президента
роботи на цих енергоблоках (Х2 і Р4) розпочалися відповідно в
серпні та жовтні 2004 року. Західні консультанти з ядерної безпеки
проаналізували ситуацію у сфері безпеки для вивчення можливості
надання позики з боку Євратому та ЄБРР для підвищення рівня
безпеки електростанцій до міжнародновизнаних стандартів.
Діяльність, пов'язана з перевіркою, проводилася за підтримки
програми Tacis.
Серйозне занепокоєння викликає Вірменська електростанція, що
знаходиться в м. Медзамор. Переговори, що відбулися на початку
2004 року стосовно дати її закриття, не увінчалися успіхом.
Відтоді вирішення цього питання не просунулось і електростанція
все ще експлуатується за контрактом на довірче управління,
укладеним з російським виробником електроенергії РАО ЕЭС.
Міжнародна спільнота не змінила своєї думки й постійно
вимагала закриття АЕС у м. Медзамор. Незважаючи на принципову
згоду вірменської сторони закрити станцію, дотепер конкретна дата
закриття не була погоджена. Це пояснюється головним чином
важливістю АЕС для енергетичного сектора Вірменії, що збільшується
через відсутність альтернативних джерел енергії.
Оскільки загальний стан справ у галузі безпеки викликає
занепокоєння, існує необхідність продовження програми допомоги на
проммайданчиках для вирішення найбільш серйозних та нагальних
питань. Підтримка регулюючому органові Вірменії за таких обставин
також має першочергове значення.
У Казахстані Комісія зосередила зусилля на підвищенні ролі
органу ядерного регулювання, що є необхідним для виведення з
експлуатації атомної електростанції Актау й підготовки проекту
безпечного збереження ядерних відходів: як існуючих, так і тих, що
з'являтимуться у зв'язку з проведенням діяльності з виведення АЕС
з експлуатації. Крім того, Комісія робить внесок у вирішення
проблем, пов'язаних із випробувальним полігоном у м.
Семипалатинськ.
3. Стислий опис Програми дій
У листопаді 2003 року після того, як Комісія отримала
позитивну оцінку від Комітету Tacis, вона ухвалила Багаторічну
індикативну програму дій (БІП) на період 2004-2006 років. Ця
програма була розроблена повністю відповідно до стратегічних
документів, що регулюють діяльність за програмою Tacis.
Ця програма дій цілком відповідає БІП. У ній пропонуються
заходи, зосереджені на галузях, визначених у стратегії: допомога
на проммайданчику, проектна безпека, підтримка органів ядерного
регулювання, зовнішня аварійна готовність, безпека поводження з
ядерними матеріалами та радіоактивними відходами.
Підтримка, що надається Чорнобильському фонду "Укриття" на
виконання положень Меморандуму про взаєморозуміння від 1995 року
між країнами "Великої сімки", Комісією та Україною стосовно
закриття Чорнобильської АЕС ( 998_008 ), буде продовжена згідно з
окремим напрямом дій і не буде входити до цієї Програми дій
(АР 2005)(1). Однак, відповідно до одного з елементів Меморандуму
про взаєморозуміння, пропонується спеціальний проект для зони
відчуження.
--------------- (1) Європейський Союз надав Чорнобильському фондові "Укриття"
190 млн. євро (див. Третій звіт про хід виконання СОМ (2004 р.)
481, кінцевий варіант від 14.07.04 р.) і надасть додатково
49,1 млн. євро впродовж періоду з 2005 по 2007 рр., відповідно до
третього повідомлення про розмір внесків, зробленого в травні
2005 р.
Основна мета програми передбачає досягнення максимально
високого рівня ядерної безпеки на об'єктах країн-партнерів.
Програма повинна сприяти ефективному формуванню культури ядерної
безпеки в нових незалежних країнах, і такий перехід повинен бути
реалізований шляхом поєднання сприяння регулятивним органам,
постачання спеціального обладнання для систем ядерної безпеки,
необхідного для забезпечення безпеки на атомних електростанціях, і
сприяння у сфері експлуатації та методології проведення робіт.
Програма також надасть підтримку подальшим заходам, спрямованим на
виведення з експлуатації та поводження з відходами, а також на
заходи безпеки та на нелегальний обіг ядерних матеріалів.
Програма сприяє реалізації Європейської політики сусідства.
Зокрема, передбачені заходи у сфері ядерної безпеки визначаються в
планах дій ЄС-Україна ( 994_693 ) та ЄС-Молдова, схвалених в
грудні 2004 року.
Програма сприятиме підвищенню рівня координації та
доповнюватиме діяльність країн-членів ЄС та інших донорів.
4. Огляд програми. Відповідність до Національної індикативної
програми та Багаторічної індикативної програми (НІП (БІП))
Відповідно по положень Tacis, Багаторічна індикативна
програма на 2004-2006 роки визначає такі стратегічні цілі:
- Підтримка розвитку дієвої культури ядерної безпеки
відповідно до принципів Конвенції з ядерної безпеки ( 995_023 ),
зокрема, шляхом постійної підтримки регулюючих органів, а на рівні
електростанцій - шляхом допомоги на проммайданчиках, включаючи
постачання обладнання, там, де така допомога є найбільш
необхідною;
- Сприяння в розробці та реалізації стратегії стосовно
відпрацьованого палива, виведення з експлуатації і поводження з
ядерними відходами, включаючи північний захід Росії і Чорнобиль в
контексті ширшого міжнародного співробітництва;
- Допомога відповідним міжнародним ініціативам, яким
надається підтримка з боку ЄС, таким як ініціатива "Великої сімки"
і ЄС стосовно закриття Чорнобильської АЕС.
Допомога надається на основі дотримання обов'язків
країн-партнерів, передбачених Угодами про Партнерство та
Співробітництво.
Ця політика цілком узгоджується із Конвенцією з ядерної
безпеки від 1994 року ( 995_023 ).
Програма 2005 року відображає узгоджену стратегію: вона
зосереджена на підтримці регулюючих органів та наданні допомоги на
проммайданчиках двох АЕС. Також розглядалась можливість
продовження різних заходів, пов'язаних з ядерними відходами,
включаючи проекти, що стосуються Чорнобильської АЕС.
В рамках двох відповідних проектів також будуть
вдосконалюватися засоби аварійного реагування на випадок ядерних
аварій.
4.1. Допомога на проммайданчиках (OSA)
Допомога на проммайданчиках АЕС - Вірменії, Росії, України та
Казахстану здійснюється в рамках програми Tacis впродовж декількох
років. Програма поширюється на такі напрями: організація
експлуатаційної безпеки, умови експлуатації або нагляду на
об'єктах та постачання обладнання. Починаючи з Програми дій Tacis
1998 року, передбачається спеціальна схема надання допомоги на
проммайданчиках; тобто, програма спрямовуватиметься на обмежену
кількість Проектів модернізації АЕС (ПМ АЕС). ПМ АЕС базуються на
комплексному підході, яким охоплюється весь спектр заходів,
починаючи з оцінки проектних пропозицій з безпеки, включаючи
постачання обладнання (приблизно від 8 до 15 млн. євро),
ліцензування та встановлення, і до адаптації експлуатаційних
процедур. Це здійснюється паралельно з реалізацією спеціальних
проектів ПМ АЕС разом із допомогою, що надається регулюючим
органам в рамках підходу "2+2" на місці. Таким чином, партнери
знайомляться з комплексним західним підходом до питань безпеки.
Сприяння в покращенні експлуатаційної безпеки (управління,
навчання, забезпечення якості, інші відповідні заходи, тощо) є
ключовим елементом програми допомоги на проммайданчиках. Вона буде
продовжена, а також будуть докладені зусилля задля підвищення
ефективності заходів та підсилення їхнього впливу на загальне
управління АЕС.
Росія
Хоча проекти модернізації АЕС отримали високу оцінку
російських партнерів, досвід, набутий впродовж попередніх Програм
дій, підтверджує необхідність ретельної та детальної підготовки
(етап підготовки проекту - ЕПП). Під час реалізації ПМ АЕС
необхідно, щоб кінцевий користувач, а саме АЕС, також доклав
особливих зусиль для координації своєї діяльності і заходів з
постачальниками і проектувальниками. Для полегшення такої
координації особливих зусиль також повинен докласти оператор з
боку ЄС, відповідальний за допомогу на проммайданчиках.
При відборі проектів для Програми дій на 2004 рік було вжито
всіх заходів для запобігання неузгодженості або того, що виникнуть
інші недоліки. Тих же зусиль буде вжито по відношенню до Програми
дій на 2005 рік. Інакше кажучи, згаданий досвід було ретельно
враховано при розробці проекту модернізації Білоярської АЕС в
Росії.
Україна
В Україні було розпочато три проекти модернізації АЕС
(проекти на Рівненській та на Південно-Українській АЕС), за якими
було надано підтримку у 2001 році, і проект на Запорізькій АЕС,
профінансований у 2002 році).
Аналогічно до ситуації в Росії, при реалізації проектів з
модернізації АЕС в Україні на початковому етапі виникли труднощі -
як на Рівненській, так і на Південно-Українській АЕС. Для
уникнення проблем з дотриманням строків, планування проекту
модернізації Хмельницької АЕС було відкладено до програми дій
2005 року. Наразі цей проект модернізації готовий до реалізації.
Вірменія
У Вірменії було виконано один проект модернізації АЕС
(м. Медзамор, 2000 рік).
В цій Програмі дій жодні нові великомасштабні проекти
поставок обладнання на АЕС у м. Медзамор не плануються. У рамках
Програми дій на 2006 рік можуть розглядатися тільки проекти,
необхідні для вирішення серйозних та невідкладних проблем у сфері
безпеки (III і IV категорії за класифікацією МАГАТЕ).
Поступове згортання системи спеціальних фондів
Новий Фінансовий регламент Комісії не дозволяє більш
використовувати приватні компанії як агентів з поставок для
управління фондами ЄС. Як наслідок, такі фонди було закрито у
2003 році; проекти, які не могли бути реалізовані, були знову
включені до Програми дій на 2003 рік, якщо вони ще не втратили
актуальності. Всі контракти будуть завершені до кінця червня
2006 року.
Вибір електростанцій для допомоги на проммайданчику
Реалізація проектів у сфері допомоги на проммайданчику
спирається на співробітництво західних електростанцій з атомними
електростанціями країн-партнерів. Процедуру відбору, тобто
виявлення зацікавленості, передбачену Повідомленням Комісії Раді
Євросоюзу та Європарламенту (підтримка Комісією у сфері ядерної
безпеки в нових незалежних країнах (країнах колишнього СРСР), а
також в країнах Центральної та Східної Європи, остаточний варіант
документу СОМ/2000/493 за 2000 рік), і наступну узгоджену
процедуру, було успішно застосовано на п'яти АЕС. Відбір
електростанцій до початку нових проектів модернізації АЕС буде
здійснюватись і в майбутньому. Європейські електростанції, що
відповідають за допомогу на проммайданчику, будуть відібрані для
реалізації проектів для Смоленської та Білоярської АЕС в Росії, а
також для Рівненської та Запорізької АЕС в Україні. При такому
відборі акцент буде все більше робитися на заходи "soft OSA"
("м'яка допомога на проммайданчику"), що охоплюють основні
напрямки впровадження культури безпеки в повсякденне управління
АЕС.
4.2. Підвищення культури безпеки на рівні оператора
(включаючи елементи проектної безпеки)
Проекти підвищення культури безпеки на рівні оператора
впливають позитивно не тільки на потреби окремої електростанції.
Ці проекти спрямовані на вирішення питань на рівні типу проекту
реактора або на рівні національного ядерного сектору.
Проекти для Росії пропонуються національним координуючим
органом (наприклад, Росатомом РФ) через Спільну групу управління
проектами (JMU) та Делегацію ЄС. В Україні до цієї діяльності все
більше залучається Спільна група підтримки (JSO) разом із
Делегацією ЄС та національними учасниками (Міністерством палива і
енергетики та Енергоатомом). Наукові та технічні аспекти у формі
таблиць опису проекту (PDS) по всім пропозиціям були розглянуті
Бюро співробітництва Європейд (AidCo) A4 та Об'єднаним
дослідницьким центром (JRC). Було розглянуто рекомендації МАГАТЕ
та міжнародні проекти Агентства з питань атомної енергії
Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD/NEA).
У 2004 та 2005 роках було досягнуто більш тісної координації
та співробітництва між підрозділами ЄС, що брали участь у Програмі
ядерної безпеки Tacis, та МАГАТЕ (Технічний департамент - відділи
ядерної безпеки та ядерної енергетики). Такі спільні заходи
проводились головним чином у сферах проектної безпеки та "OSEP"
(заходи з підвищення зовнішньої аварійної готовності). Нещодавнім
результатом їхньої діяльності стало визначення декількох можливих
внесків у два конкретні проекти МАГАТЕ (один для Російської
Федерації та один - для України).
4.3. Органи Ядерного Регулювання
Підтримка з боку Tacis органам ядерного регулювання в нових
незалежних країнах спрямована в першу чергу на передачу методики
складання нормативних документів, включаючи підготовку
законодавчих норм та розробку нормативних документів, сприяння в
проведенні ліцензійних оцінок конкретних промислових проектів
(підхід "2+2") та сприяння загальній оцінці рівня безпеки
конкретних установок, а також організаційну підтримку регулюючого
органу та його організації технічної підтримки. Такий підхід буде
продовжено у Програмі дій на 2005 рік.
Ця поточна Програма дій стосується різних процесів
ліцензування АЕС в Російській Федерації та в Україні, а також
інших видів ядерних об'єктів - таких, як науково-дослідницькі
реактори або сховища радіоактивних відходів, згідно з "підходом
2+2".
Російським та казахським компетентним органам буде надано
допомогу в розробці нормативних процедур для оцінки документації
по виведенню з експлуатації АЕС або дослідницьких реакторів.
Вперше російський регулюючий орган буде підтримано, що
стосуватиметься Систем обліку та контролю ядерних матеріалів
(NMACS) та у діяльності з гарантій ядерної безпеки.
Білоруські регулюючі органи та організації з технічної
безпеки будуть підсилені через допомогу у розробці нормативних
документів та у процедурах проведення інспекцій.
4.4. Виведення з експлуатації та поводження з відходами,
включаючи наслідки Чорнобильської катастрофи
В країнах СНД існує велика кількість об'єктів, де рівень
забруднення територій потребує складання плану реабілітації.
У Російській Федерації зберігання відпрацьованого ядерного
палива та об'єми радіоактивних відходів на північному заході
країни викликають занепокоєння. Це сталося через накопичення
радіоактивних відходів після розснащення атомних підводних човнів
і створює проблеми для Росії та міжнародної спільноти, спонукає
докладати зусиль через Фонд підтримки екологічного партнерства
"Північний вимір".
На додаток до проекту з утилізації плавтехбази "Лепсе", який
знаходиться на завершальній стадії, у попередній програмі дій
передбачено фінансування підтримки заходів з відновлення району
Греміхи. Більш того, для підтримки місцевих органів влади у
Мурманській області буде створено центр інформування урядових
органів і громадськості та надання інформації з питань поводження
з радіоактивними відходами.
Необхідно підвисити ефективність роботи центрів "Радон" в
Росії. Об'єднання "Радон" має шістнадцять філій, розташованих по
всій території Росії. Підприємства "Радона" спеціалізуються на
утилізації радіоактивних відходів із медичних та науково-технічних
установ. "Радон" не підпорядковується Росатому та не працює з
відходами атомних електростанцій. Центр "Радон", що розташований у
Мурманську, потребує термінової реабілітації та модернізації.
Міським органам влади Мурманська, Департаменту муніципальних та
громадських служб буде надано підтримку в проведенні необхідних
робіт.
Потенційно небезпечна радіологічна ситуація, пов'язана з
дослідницькими реакторами, відпрацьованим ядерним паливом та
сховищами радіоактивних відходів у НДІ ім. Курчатова та Інституті
теоретичної та експериментальної фізики (ІТЕФ), що розташовані в
густонаселених районах Москви, потребує вжиття термінових заходів
із реабілітації. В цій програмі дій передбачені необхідні кошти
для виведення з експлуатації обраного реактора, вилучення
відпрацьованого палива та радіоактивних відходів, проведення
заходів із реабілітації об'єкту.
Ситуація з поводженням з відходами на Чорнобильській АЕС та в
усій зоні відчуження викликає стурбованість. У минулі роки були
розпочаті заходи підтримки реабілітації Чорнобильського майданчику
і забруднених територій. Вже у програмі дій на 2004 рік було
передбачено нові та додаткові потужності для поводження з
радіоактивними відходами на об'єкті, а в програмі дій на 2005 рік
ця підтримка буде доповнена додатковими поставками обладнання для
завершення процесу створення системи моніторингу та раннього
попередження у Чорнобильській зоні відчуження.
4.5. Гарантії ядерної безпеки та боротьба з незаконним обігом
ядерних матеріалів
За останні десять років було здійснено декілька проектів
Tacis, спрямованих на зміцнення співробітництва між країнами СНД
та Європейською Комісією в галузі гарантій ядерної безпеки.
Як природне продовження цієї стратегії, на другому етапі в
проектах Tacis із гарантій ядерної безпеки буде посилено боротьбу
з незаконним обігом ядерних матеріалів при підтримці водночас
обліку та контролю за основними потоками ядерних матеріалів в
цивільних паливних циклах, включаючи відпрацьоване паливо з
військово-морських та цивільних атомних суден (підводні човни,
надводні судна, плавучі технічні бази та криголами). Проекти
будуть також географічне поширені на інші країни СНД із
відповідними сферами інтересів; зокрема, що стосується незаконного
обігу, охорона зовнішніх кордонів Європи після можливого
розширення буде здійснюватись через пілотні проекти у Вірменії,
Молдові, Україні та Російській Федерації.
Отже, запропоновані заходи охоплюватимуть сервісну частину
комплексного підходу, який:
- Забезпечить сталість навчальних та метрологічних центрів,
що використовуються. Сприятиме продовженню використання обліку та
контролю за ядерними матеріалами на різних цивільних ядерних
установках. Зробить можливим повторення досвіду SSAC на всіх
об'єктах у країнах.
- Поширить облік та контроль за потоками урану і плутонію.
- Посилить боротьбу з незаконним обігом ядерних матеріалів в
країнах СНД в рамках скоординованого проекту.
- Поставки відповідного обладнання будуть передбачені в
наступних програмах дій.
5. Визначені проекти
Згідно Стратегічного документу на 2002-2006 роки та
Індикативної програми на 2004-2006 роки, програма охоплює
компоненти, представлені нижче з розбивкою по країнам-партнерам.
5.1. Росія
5.1.1. Підтримка допомоги на проммайданчику
5.1.1.1. R1.06/05 і R1.06/05 OSA - Проект модернізації
Білоярської АЕС і допомога на проммайданчику для АЕС
BN-600 - це реактор-розмножувач на швидких нейтронах з
натрієвим охолоджувачем, розташований на майданчику Білоярської
АЕС. Реактор відноситься до другого покоління російських реакторів
BN та експлуатується з 1980 року.
BN-600 забезпечує постійне виробництво електроенергії для
цивільних потреб. Передбачено використання змішаного
урано-плутонієвого палива, що виготовляється з надлишкових запасів
збройного плутонія.
Проектування, виготовлення обладнання та будівництво
Білоярської АЕС відбулось у 70-і роки у повній відповідності з
правилами та стандартами безпеки АЕС, що діяли на той час.
Після Чорнобильської аварії були видані нові регулюючі
документи, що визначили більш жорсткі вимоги до безпеки атомних
електростанцій.
Програма дій, спрямована на приведення АЕС у відповідність до
оновлених вимог безпеки, була визначена у 90-і роки та переглянута
у 2001 році.
Деякі з передбачених заходів були запропоновані як проекти
Tacis через труднощі у пошуку відповідного обладнання на
російському ринку.
Зокрема:
- великомасштабний проект "Заміна запобіжних пароводяних
клапанів" був розроблений на відповідній стадії попереднього
проектного планування (ППП);
- інший крупний проект в галузі безпеки, скасований в рамках
програми дій 1997 року, "Аварійні автоматичні вимикачі для
Білоярської АЕС", буде доданий до проекту заміни запобіжних
клапанів.
Проект також охоплюватиме заходи з допомоги на
проммайданчику, необхідні для здійснення проекту модернізації АЕС
(ПМ АЕС), а також "soft OSA" ("м'якої допомоги на проммайданчику")
для вдосконалення управління електростанцією шляхом підвищення
заходів безпеки.
Сума: 10,5 млн. євро на постачання обладнання + 3,0 млн. євро
на допомогу на проммайданчику Білоярської АЕС в ході виконання
проекту модернізації станції
Тривалість: 36 місяців.
5.1.2. Проектна безпека
5.1.2.1. R2.01/05 - Встановлення "Галузевої системи
діагностики" в концерні "Росенергоатом"
Основний обсяг цього проекту підпадає під тему
"Експлуатаційна безпека АЕС". Пропонується переглянути та
вдосконалити систему, що розроблена та використовується російським
оператором, концерном "Росенергоатом" (PEA), для моніторингу
експлуатації та різних супровідних систем діагностики атомних
електростанцій (АЕС).
Ці заходи регулюються російськими нормативами та правилами,
що визначені у "Загальних положеннях стосовно забезпечення безпеки
атомних електростанцій" - "ПНАЕ Г-01-011-97". Російський підхід
відповідає також деяким рекомендаціям та нормам МАГАТЕ.
Визначені дослідження та передбачені послуги у деякій мірі
складають частину програми (на період 2001-2008 років) із розробки
та впровадження он-лайнових діагностичних систем для декількох
АЕС, розпочатої PEA.
Цей комплексний проект стосується всіх ключових учасників на
місцевому рівні (АЕС - Лабораторія технічної діагностики, TDL) і
на національному рівні (PEA - Галузева система діагностики).
Організаційна і технічна структура, технічні інструменти
(системи діагностики, обробка і передача даних), реалізовані на
рівні АЕС, описані у відповідній Таблиці опису проекту.
Калінінську АЕС було використано як конкретний приклад. Також було
визначено труднощі, що виникли при реалізації та інтерпретації
даних діагностики. Всі вони обмежують ефективне використання
існуючої "системи експлуатаційної безпеки" PEA.
На основі цього першого розгляду та згідно поставлених цілей
було визначено декілька заходів по проекту. Вони спрямовані на
аналіз попередньо відомих потреб та усунення недоліків. Хоча
Калінінська АЕС буде "пілотним" об'єктом, результати цього
великого, але добре структурованого проекту, будуть корисними та
можуть застосовуватись для всіх російських АЕС.
Сума: 1,8 млн. євро
Тривалість: 24 місяці.
5.1.2.2. R2.02/05 - Впровадження технології системи
моніторингу ризиків на АЕС з реактором ВВЕР-1000 (В-320)
Цей проект підлягає розгляду у контексті технічних вимог та
досліджень, які мають передбачатися оператором атомного об'єкту
для підготовки вірогіднісного аналізу безпеки (PSA - Рівень 1).
Умови рекомендовані російським регулюючим органом -
Ростехнаглядом.
У ході виконання проекту буде розглянуто можливість
використання технології моніторингу ризиків як засобу отримання
більш детальної інформації про заходи експлуатаційної безпеки при
розгляді будь-якого PSA. Він буде орієнтований на моніторинг та
оцінку в оперативному режимі експлуатаційних ризиків,
безпосередньо пов'язаних із режимом експлуатації реактора.
Хоча проект відноситься до всіх блоків ВВЕР-1000 (модель
320), він використовує перший блок Балаківської АЕС як приклад для
вивчення. Однак на цій стадії визначення проекту всіма сторонами
було чітко встановлено та узгоджено, що розгляд існуючої моделі
PSA першого рівня для першого блоку Балаківської АЕС не дасть
детальну оцінку існуючої документації. Розгляд лише створить
основу для розробки інших заходів по проекту, тобто виконання
моніторингу ризиків.
Комплекс заходів, які були визначені, також дозволить
здійснити найбільш ефективну передачу знань в цій галузі ядерної
безпеки, яка є основоположним аспектом як для оператора, так і для
регулюючих органів.
Сума: 2,2 млн. євро
Тривалість: 24 місяці.
5.1.3. Внутрішня аварійна готовність
5.1.3.1. R2.03/05 - Постачання транспортних засобів та
рятувального обладнання, інструментів та приборів до
Нововоронізького аварійного учбового центру
Цей проект є скороченою версією попереднього проекту
1998 року (R2.01/98), скасованого у ході розширеного перегляду у
2002 році, в результаті якого деяке число "старих" проектів було
скорочено. Початковий проект 1998 року включав в себе компонент
для Смоленської АЕС, який не був переглянутий при визначенні цього
нового проекту.
Проект R2.03/05 підпадає під заходи концерну "Росенергоатом"
із розвитку та модернізації своїх "Систем аварійного реагування"
(ERS). Ця ERS складає частину структури, що охоплює не лише
місцеві аварійні центри на проммайданчику та зовнішні аварійні
центри, але й центри, створені Росатомом та Ростехнаглядом, що
використовуються для управління та реагування на будь-яку ядерну
аварійну ситуацію.
У рамках цієї федеральної структури Аварійно-технічний центр
(АТЦ) Нововоронізької АЕС відіграє найважливішу роль завдяки
географічному положенню та деяким відповідним місцевим
потужностям.
Таким чином, проект полягає в поставках обладнання на АТЦ для
груп швидкого реагування (автомобілів, обладнання радіаційного
контролю та зв'язку), яке було визначене як важливе, але відсутні
компоненти. Детальна ідентифікація вже здійснена на цій стадії
визначення проекту по декільком партіям поставок. Це повинно
полегшити підготовку остаточної технічної специфікації.
Сума: 1,2 млн. євро
Тривалість: 12 місяців
5.1.3.2. R2.04/05 - Внесок в проект МАГАТЕ RUS/9/005
Підвищення аварійної готовності та ефективності аварійного
реагування на дослідницьких атомних об'єктах
Внесок у цей проект МАГАТЕ для Російської Федерації
пропонується в рамках сприяння заходам із підвищення зовнішньої
аварійної готовності (OSEP). Це пов'язане з розвитком координації
та співробітництва між Агентством і програмою ядерної безпеки
Tacis за останні місяці.
Основною метою цього проекту є розвиток російських структур
надзвичайного реагування, методів та засобів, необхідних для
різноманітних дослідницьких та ядерних об'єктів.
Значення проекту в плані ефективного захисту населення й
навколишнього середовища є надзвичайно високим порівняно з
передбаченими обмеженими бюджетними витратами.
Сума: 0,2 млн. євро
Тривалість: 24 місяці
5.1.4. Підвищення ефективності роботи органів ядерного
регулювання
5.1.4.1. R3.01/05 - Підтримка Ростехнагляду з ліцензування
Проектів модернізації АЕС в рамках "підходу 2+2" (RF/TS/49)
- Мета проекту - забезпечити відповідне ліцензування Проектів
модернізації АЕС, що фінансуються Tacis. Він доповнює проекти
допомоги на проммайданчику (OSA) таким чином, щоб як оператор, так
("підхід 2+2").
- Проект є розділеним на різні компоненти. Початковим
компонентом є продовження проекту, пов'язаного з ліцензуванням
R3.02/02(RF/TS/44). Цей компонент включає ліцензійну підтримку на
стадії реалізації Проекту модернізації Білоярської АЕС.
Сума: 0,9 млн. євро
Тривалість: 48 місяців
5.1.4.2. R3.02/05 - Підтримка Ростехнагляду при ліцензуванні
заходів з виведення з експлуатації (RF/TS/50)
- Мета проекту - забезпечення належного ліцензування
промислових проектів, що фінансуються Tacis. Проект розділений на
різні компоненти.
- Початковими компонентами проекту є сприяння Ростехнагляду в
ліцензуванні виведення з експлуатації дослідницького ядерного
реактора на важкій воді в Московському інституті теоретичної та
експериментальної фізики та в ліцензуванні виведення з
експлуатації декількох атомних установок і потужностей в
Московському науково-дослідному центрі "Інститут ім. Курчатова".
Загальні основні завдання ліцензування проектів виведення з
експлуатації дослідницьких реакторів будуть здійснені паралельно
по обом компонентам.
Сума: 2,0 млн. євро
Тривалість: 30 місяців
5.1.4.3. R3.03/05 - Підтримка Ростехнагляду в ліцензуванні
Проектів поводження з відходами (RF/TS/51)
- Мета проекту - підтримка процесу регулювання на державному
рівні радіаційної безпеки у ході робіт з модернізації сховища
радіоактивних відходів на ФГУП "Мурманський спеціалізований
комбінат "Радон", спираючись на вимоги існуючих стандартів та
правил у сфері використання атомної енергії у Російській
Федерації.
- Цей проект розділений на різні компоненти. Початковий
компонент проекту пов'язаний зі сприянням проекту модернізації
Мурманського спеціалізованого комбінату "Радон".
Сума: 1,0 млн. євро
Тривалість: 36 місяців
5.1.4.4. R3.04/05 - Сприяння Ростехнагляду у галузі Системи
обліку та контролю радіоактивних матеріалів (NMACS) та заходів
стосовно гарантій безпеки (RF/TS/52).
- Мета проекту - надати сприяння та підтримку Ростехнагляду в
галузі Системи обліку та контролю радіоактивних матеріалів (NMACS)
та у сфері Гарантій ядерної безпеки. Цей проект розділений на
різні компоненти.
- Мета першого компонента - вдосконалити механізм оцінки
стану системи обліку та контролю ядерних матеріалів в рамках
обліку балансу маси (МВА), що включає 1 категорію маси ядерних
матеріалів, і вдосконалити та доповнити існуючу методику нагляду
за системою обліку та контролю ядерних матеріалів на базі заводу
РТ-1 ПО "Маяк".
- Мета другого компонента - розробка технічного проекту,
спрямованого на захист інформації при її передачі, зберіганні та
обробці в інформаційній системі нагляду за обліком і контролем
ядерних матеріалів, що дозволить впровадити інформаційну систему
нагляду за обліком і контролем ядерних матеріалів згідно існуючих
рекомендацій та процедур захисту інформації.
- Можуть проводитись також інші загальні заходи з
ліцензування пілотних або промислових проектів у сфері Системи
обліку та контролю ядерних матеріалів.
Сума: 0,7 млн. євро
Тривалість: 48 місяців
5.1.5. Виведення з експлуатації та поводження з
радіоактивними відходами
5.1.5.1. R4.01/05 та R4.05/05 - Поставки технічних засобів та
(або) обладнання, що призначені для виведення з експлуатації
ядерних або радіаційно-небезпечних об'єктів RRC-KI, поводження з
відпрацьованим ядерним паливом (ОЯТ, SNF) та радіоактивними
відходами (PO, RW), реабілітація територій
В результаті розростання міста, територія Інституту
ім. Курчатова опинилась в оточенні житлових кварталів та стала
частиною центру Москви. Було розроблено програму міжнародної та
національної підтримки виведення з експлуатації ядерних та
радіаційне небезпечних об'єктів, поводження з відпрацьованим
паливом і радіоактивними відходами, фізичного захисту й
реабілітації території Курчатівського науково-дослідного центру.
Проекти Tacis будуть складовою частиною цієї програми
реабілітації, яку розпочато у 2002-2003 роках.
Внесок Tacis у програму виведення з експлуатації повинний
здійснитися через два взаємодоповнюючі контракти:
1. Сервісний контракт на визначення необхідного обладнання
(включаючи технічні специфікації, тендерну документацію,
визначення критеріїв оцінки й т.ін.), здійснення відповідного
аналізу вартості й моніторинг відповідного контракту на поставки
обладнання згідно загального плану виведення з експлуатації та
багатосторонньої донорської програми.
2. Контракт на поставку з придбанням і встановленням цього
обладнання.
Сума: 0,5 млн. євро - Сервісний контракт R4.01/05
2,5 млн. євро - Контракт на поставку R4.05/05 S
Тривалість: 36 місяців - Сервісний контракт R4.01/05
18 місяців - Контракт на поставку R4.05/05 S
5.1.5.2. R4.02/05 - Технічна підтримка стосовно виведення з
експлуатації реактора на важкій воді у Московському інституті
ІТЕФ, поводження з радіоактивними відходами, забрудненою важкою
водою та відновлення території навколо будівлі реактора, включаючи
систему внутрішнього радіаційного контролю.
В Російській Федерації є близько 25 ядерних дослідницьких
реакторів, включаючи учбові, випробувальні реактори,
реактори-прототипи, критичні зборки. Вік багатьох з них перевищує
30 років, і вони вже припинили роботу з різних причин: наприклад,
з міркувань безпеки, з політичних причин, через відсутність
фінансування. Їх потрібно вивести з експлуатації.
Дослідницький реактор на важкій воді (HWR) на 2,5 мегават,
розташований поблизу центру м. Москви, припинив роботу у 1987 році
після 37 років експлуатації Інститутом теоретичної та
експериментальної фізики (ІТЕФ).
Мета цього проекту - допомогти Російській Федерації у
завершені проекту виведення з експлуатації і в той же час
розширити можливості Росії стосовно безпечного та надійного
виведення з експлуатації інших атомних об'єктів шляхом надання
обладнання, необхідного для таких видів діяльності як повний
демонтаж реактора та дезактивація приміщень для зниження
радіаційного фону до природного рівня.
Розробка технічної специфікації та тендерної документації для
цього контракту на поставку буде підтримана консультантом, який
обиратиметься в ході контрактної процедури у Структурі Tacis.
Сума: 2,0 млн. євро
Тривалість: 24 місяці
5.1.5.3. R4.04/05 - Проект з виконання робіт "під ключ" з
будівництва об'єкту для екологічної реабілітації Мурманського
спецкомбінату "Радон"
В Російській Федерації збір і переробка дослідницьких,
медичних та промислових радіоактивних відходів організовано у
формі децентралізованої системи переробки та тимчасового
зберігання радіоактивних відходів мережею регіональних підприємств
"Радон", розташованих по всій країні. Уряд Російської Федерації
визнав, що ситуація зі зберіганням, утилізацією та переробкою цих
відходів вимагає суттєвого покращення.
Мурманська обласна адміністрація організувала підготовку ТЕО,
яке було профінансоване Норвегією та Швецією, стосовно вилучення,
обробки та упаковки існуючих відходів, реабілітації наявних
потужностей та подальшого тимчасового зберігання існуючих
відходів.
Додатково до контракту про надання послуг Групі координації
робіт на об'єкті (SCU), що вже включений до програми дій на
2004 рік, цей проект надасть необхідні кошти на забезпечення
контракту "під ключ" для екологічної реабілітації і будівництва
потужностей на об'єкті шляхом укладання контракту на роботи "під
ключ"; виділений бюджет складає 3,1 млн. євро.
Сума: 3,1 млн. євро
Тривалість: 24 місяці
5.2. Україна
5.2.1. Підтримка допомоги на проммайданчику
5.2.1.1. U1.04/05 - Проект модернізації Хмельницької АЕС та
допомога на проммайданчику для модернізації електрообладнання
системи контролю та захисту реактора АЕС і системи моніторингу
нейтронного потоку
Системи контролю й захисту реактора і моніторингу нейтронного
потоку, встановлені на Хмельницькій АЕС, були створені за
оригінальним радянським проектом. Метою цього проекту є
модернізація (реконструкція) існуючих систем для вирішення
проблем, пов'язаних з їхньою роботою, а саме:
- Відсутність системи вимірювання реактивності у реальному
часі;
- Відсутність метрологічної підтримки, яка б забезпечувала
метрологічну сертифікацію та періодичне калібрування каналу
контролю щільності потоку нейтронів;
- Відсутність обладнання, що працює у реальному режимі часу,
для виявлення несправностей чи відмовлень;
- Відхилення в існуючих системах від чинних українських та
міжнародних норм, кодексів та стандартів;
- Завершення нормативного терміну експлуатації обладнання.
Сума: 11 млн. євро (постачання)
Тривалість: 36 місяців.
5.2.2. Проектна безпека
5.2.2.1. U2.01/05 - Розроблення стратегії та методологій
обстеження та профілактичного ремонту запобіжних клапанів на
українських атомних електростанціях (АЕС)
Цей проект U2.01/05 безпосередньо пов'язаний з
експлуатаційною безпекою АЕС. Таким чином, він цілком узгоджується
з метою Ядерної безпеки Tacis, яка охоплює всі аспекти допомоги на
рівні оператора.
Цей проект визначено як контракт на обслуговування. Його
головна мета - забезпечити внесок у реалізацію української
Програми модернізації АЕС шляхом аналізу методологій, які широко
використовуються в країнах Європейського Союзу для технічного
обслуговування та спостереження за запобіжними клапанами АЕС.
Конкретні завдання, які були визначені, стосуються різних
аспектів роботи від профілактичного обслуговування і ремонту,
огляду, спостереження, діагностики до визначення відповідних
характеристик технічного обслуговування. Вони створюють
всеохоплюючий "пакет" оглядів та аналізу, що будуть корисними для
українського оператора.
Такі цілі були обґрунтовані шляхом визначення кількох
основних заходів, необхідних для реалізації проекту. У процесі
визначення завдань увага приділялась важливим аспектам передачі
знань з цього питання безпеки. Цей підхід буде, звичайно,
застосовуватись і далі під час підготовки детального Технічного
завдання.
Вибір енергоблоків Запорізької АЕС як "прикладу для вивчення"
у цьому проекті здається цілком послідовним, якщо взяти до уваги
заходи, розроблені Tacis на рівні обладнання для заміни запобіжних
клапанів на компенсаторах тиску та парогенераторах. Проте,
загальний характер проекту буде повністю збережено.
Сума: 1,2 млн. євро
Тривалість: 24 місяці.
5.2.2.2. U2.02/05 - Участь у проекті МАГАТЕ UKR/4/012
Вдосконалення системи підготовки персоналу з технічного
обслуговування АЕС
Участь у цьому проекті МАГАТЕ для України є результатом
можливих аналогічних ініціатив, про які зазначено вище. Цей
проект, у тому вигляді як він пропонується, побудовано на спільних
заходах МАГАТЕ та української сторони зі створення Учбового центру
для персоналу з технічного обслуговування АЕС разом із
розробленням змісту програми підготовки. Центр буде розташовано у
Запоріжжі.
Загальний зміст цього значного проекту, а також вагомість
питань, пов'язаних з ядерною безпекою експлуатації АЕС,
обґрунтовують очікуваний внесок.
Сума: 0,2 млн. євро
Тривалість: 24 місяці
5.2.3. Підвищення ефективності роботи органів ядерного
регулювання
5.2.3.1. U3.01/05 - Підтримка в проведенні оцінки Звітів
стосовно вірогіднісного аналізу безпеки на діючих енергоблоках АЕС
(UK/TS/36)
- Програма з розробки Звітів вірогіднісного аналізу безпеки
енергоблоків АЕС України наразі перебуває на етапі реалізації. У
рамках розширення діяльності, пов'язаної з вірогіднісним аналізом
безпеки (PSA), експлуатуюча організація планує вжити заходів,
спрямованих на розробку PSA для первісних подій.
- Згідно планів-графіків розробки Звітів з аналізу безпеки,
поданих експлуатуючою організацією Державному комітетові ядерного
регулювання України (ДКЯРУ), вищезазначені матеріали PSA зараз
розробляються для енергоблоків українських АЕС, на яких
встановлені реактори типу ВВЕР-1000 - Запорізькій, Хмельницькій чи
Рівненській АЕС. Ці матеріали PSA мають бути розроблені і подані
на розгляд регулюючому органові.
Сума: 1,5 млн. євро
Тривалість: 48 місяців.
5.2.3.2. U3.02/05 - Допомога у ліцензуванні переробки
радіоактивних відходів з АЕС (UK/TS/37)
- Переробка радіоактивних відходів є досить актуальною
проблемою для українських АЕС. Електростанції не мають усього
необхідного обладнання для ефективної переробки радіоактивних
відходів, а те обладнання, що вони мають, потребує модернізації.
АЕС почали модернізацію цього обладнання, а деяку частину
ліцензування заходів модернізації було проведено із застосуванням
підходу "2+2" (UK/TS/19).
- Цей проект підсилить можливості на місцевому рівні стосовно
організації й проведення систематичних процедур ліцензування
відповідно до перевіреної практики ЄС. Для ліцензування переробки
радіоактивних відходів велике значення приділяється підготовці
українських експертів, оскільки модернізація такого роду належить
до сфер, в яких українська сторона не має попереднього досвіду.
Крим того, цей проект охопить надання підтримки ДКЯРУ стосовно
заходів, які проводяться в рамках розроблення Національної
стратегії України у сфері переробки й зберігання твердих
радіоактивних відходів.
Проект також охоплює надання підтримки ДКЯРУ у ліцензуванні
заходів, пов'язаних з проектом модернізації потужностей з
переробки твердих радіоактивних відходів на Рівненській АЕС,
попереднім проектним плануванням потужностей з переробки твердих
радіоактивних відходів на Запорізькій АЕС і, можливо, іншими
проектами потужностей з переробки твердих радіоактивних відходів.
Сума: 0,5 млн. євро
Тривалість: 36 місяців.
5.2.4. Виведення з експлуатації, поводження з радіоактивними
відходами, включаючи наслідки Чорнобильської катастрофи
5.2.4.1. U4.01/05 - Створення комплексної системи
радіаційного моніторингу та раннього оповіщення в Чорнобильській
зоні відчуження
Відповідно до положень "Меморандуму про взаєморозуміння між
Урядами країн "Великої сімки", Європейською Комісією та Урядом
України стосовно закриття Чорнобильської АЕС" ( 998_008 ), як
частина технічної допомоги Україні започатковуються (будуть
започатковані) декілька проектів, що передбачають спорудження
потужностей для переробки радіоактивних відходів.
В обсязі цього проекту передбачається створити комплексну
систему радіаційного моніторингу та раннього оповіщення. Мається
на меті створення сучасної системи вимірювання, оповіщення та
прогнозування, а також підтримки прийняття рішень та подолання
наслідків можливих радіоактивних викидів у Чорнобильській зоні.
Цей проект реалізовуватиметься протягом двох етапів:
На першому етапі буде проведено комплексне вивчення
специфічної структури задоволення потреб з урахуванням зручності у
користуванні існуючим обладнанням для моніторингу, а також
обладнанням, поставленим за попередніми проектами. Результатом на
цьому етапі проекту буде розробка детального проекту системи та
специфікацій для закупівель (а також специфікацій для монтажу та
(або) специфікацій на розробку програмного забезпечення) для всіх
елементів і підсистем, які будуть поставлені.
На другому етапі на основі технічних специфікацій,
розроблених протягом реалізації Частини N 1 проекту, буде
здійснено закупівлю, поставку, монтаж і введення в експлуатацію
усього обладнання. Буде розроблене і випробуване програмне
забезпечення. Будуть встановлені необхідні канали зв'язку у межах
самої системи та ширшої структури. Уся система буде інтегрована,
випробувана та введена в експлуатацію. Буде здійснено підготовку
персоналу й розроблення та запровадження експлуатаційних процедур.
Сума: 2,0 млн. євро
Тривалість: 18 місяців
5.2.4.2. U4.02/05 - Започаткування діяльності недержавного
підприємства з реабілітації земель у Чорнобильській зоні
відчуження в умовах соціально-економічного піднесення в України
Загальні висновки за результатами наукових досліджень,
проведених до цього часу національними та міжнародними експертами
стосовно наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, свідчать про
стабілізацію радіаційно-екологічних умов у Чорнобильській зоні
відчуження.
Українським урядом було визначено як пріоритетний напрямок
діяльності проведення реабілітаційних заходів на деяких ділянках у
безпосередній близькості від Чорнобильської зони відчуження. Річні
програми, які реалізовуються Міністерством надзвичайних ситуацій
та Державним департаментом - Адміністрацією зони відчуження,
передбачають продовження науково-практичної діяльності з
реабілітації цієї території. Це включає розроблення технологій,
стимулювання процесів природної реабілітації та заходи соціальної
спрямованості на цій території, у тому числі - заснування
територіальних громад та створення нових робочих місць в умовах
переходу України до ринкових відносин в економіці.
Головними завданнями цього проекту є (i) реабілітація
забруднених територій зони відчуження й (ii) залучення населення
до відновлення сільськогосподарської діяльності, яка тут
провадилась раніше - рибальство, бджільництво, а також створення
нових робочих місць та обмін набутим досвідом.
Організації-бенефіціарові буде надаватись підтримка у вигляді
передачі досвіду і "ноу-хау", для чого в межах наявного бюджету
буде укладено відповідний контракт.
Сума: 1,5 млн. євро
Тривалість: 24 місяці.
5.3. Казахстан
5.3.1. Підвищення ефективності роботи органів ядерного
регулювання
5.3.1.1. K3.01/05 - Технічна допомога Органам нагляду за
ядерною безпекою Казахстану в галузі регуляторних та
організаційних питань, пов'язаних з запланованим виведенням з
експлуатації АЕС Актау (KA/TS/03, продовження)
Конкретні цілі цього проекту полягають в наданні підтримки
Комітетові з атомної енергетики Казахстану (КАЕС) із таких питань:
- розробка процедур ліцензування для виведення з експлуатації
реактора BN-350,
- оцінка звіту з аналізу безпеки будівництва Установки з
переробки натрію, а також Комплексу з переробки рідких
радіоактивних відходів в Актау, оцінка правил експлуатації цих
потужностей і оцінка документації з безпеки вилучення остаточного
натрію з контурів реактора;
- розгортання аварійного центру КАЕС.
Сума: 0,8 млн. євро
Тривалість: 24 місяці.
5.4. Білорусь
5.4.1. Підвищення ефективності роботи органів ядерного
регулювання
5.4.1.1. B3.01/05 - Допомога у регуляторній сфері і технічна
підтримка радіаційного захисту й аварійної готовності (BE/RA/04)
Проект спрямований на підвищення кваліфікації персоналу й
ефективності регулюючого органу взагалі, вдосконалення правової
основи та процедур створення компетентного й ефективного
регулюючого органу та впровадження у Білорусі регуляторної
практики, заснованій на ліцензуванні.
Конкретні завдання полягають в наданні підтримки у таких
напрямах:
- Сприяння в ліквідації сховищ радіоактивних відходів;
- Сприяння в підвищенні контролю над джерелами радіації;
- Сприяння у розробці системи заходів і процедур для
підвищення фізичної надійності високоактивних джерел радіації;
- Сприяння у створенні Групи швидкого реагування на
надзвичайні ситуації, пов'язані з радіоактивними речовинами;
- Підтримка у модернізації лабораторії калібрування приладів
дозиметричного контролю та вимірювальних приладів;
- Підтримка у підвищенні рівня учбових програм із включенням
сучасних технологій захисту населення та навколишнього середовища
від іонізуючого випромінювання на забруднених територіях;
- Підтримка модернізації системи обміну інформацією та
оповіщення у випадку надзвичайної радіологічної ситуації
Сума: 0,7 млн. євро
Тривалість: 24 місяці.
5.5. Багатосторонні Проекти
5.5.1. Гарантії ядерної безпеки
5.5.1.1. R5/U5/K5/A5/TAREG. - Комплексні гарантії ядерної
безпеки та незаконний обіг ядерних матеріалів - сервісна частина
Підхід Європейської Комісії до аспектів, що стосуються
гарантій ядерної безпеки та боротьби з незаконним обігом ядерних
матеріалів в країнах колишнього СРСР з 1994 року, спирається на
такі основні положення:
- Передача шляхом навчання західних методів забезпечення
гарантій та застосування системи обліку та контролю ядерних
матеріалів для ядерного паливного циклу (а також створення
спеціальних учбових центрів);
- Створення зразкових хімічних (аналітичних) лабораторій зі
стандартами еталонних матеріалів;
- Розробка (за співробітництва з промисловістю) інструментів
забезпечення гарантії ядерної безпеки.
За фінансової підтримки Tacis були встановлені рамки
співробітництва Спільного дослідницького центру (JRC) та РФ
(Росатом та Держатомнагляд) з Казахстаном (КАЕС) та Україною
(Інститут ядерних досліджень - INR).
Як природне продовження цієї стратегії, на другому етапі в
проектах Tacis для гарантій ядерної безпеки буде посилено боротьбу
з незаконним обігом ядерних матеріалів, при одночасній підтримці
обліку та контролю ядерних матеріалів в цивільному ядерному
паливному циклі, включаючи відпрацьоване корабельне паливо
(підводні човни та криголами). Проекти будуть також географічне
поширені на інші країни СНД у відповідних сферах інтересів;
зокрема, стосовно незаконного обігу ядерних матеріалів, пілотні
проекти здійснюватимуться у Вірменії, Молдові, Україні, Російській
Федерації, Грузії та Азербайджані.
Для запобігання дублювання, ця комплексна програма буде
регулярно координуватися з програмами, що виконуються іншими
міжнародними донорами.
Нижче перераховані основні конкретні завдання (по країнах),
які мають виконуватись у ході проекту: ------------------------------------------------------------------ | Країна | Завдання | |--------------------+-------------------------------------------| |Росія |A: "МАЯК" | | |Підвищення ефективності обліку та контролю | | |палива, видаленого з реактора, і відходів | | |на ПО "Маяк" | | |-------------------------------------------| | |B: TEMPEST | | |Створення випробувальної лабораторії | | |у ВНІІА для сертифікації засобів обліку | | |та контролю ядерних матеріалів | | |-------------------------------------------| | |C: TID | | |Розробка та впровадження сучасної | | |герметизуючої арматури на підприємствах | | |Росатому | | |-------------------------------------------| | |D: Бочвар | | |Аналітична та метрологічна підтримка | | |процесу обліку та контролю ядерних | | |матеріалів | | |-------------------------------------------| | |E: СевРАО | | |Облік та контроль ядерних матеріалів, | | |що застосовуються до відпрацьованого | | |корабельного палива на північному заході | | |Росії | | |-------------------------------------------| | |G: Курск | | |Система захисної оболонки (контролю) при | | |збереженні відпрацьованого палива з | | |реакторів РБМК на Курській АЕС | | |-------------------------------------------| | |N: Уральсько-Сибірський методологічний і | | |дослідний центр (UrsiMRC) | | |Стабільність роботи UrSiMRC | |--------------------+-------------------------------------------| |Україна |H: Кордон України | | |Український пункт перетину кордону | | |-------------------------------------------| | |K: Українська лабораторія | | |Підвищення можливостей для проведення | | |аналізу затриманих ядерних матеріалів | |--------------------+-------------------------------------------| |Вірменія |I: Кордон Вірменії | | |Вірменський пункт перетину кордону | | |-------------------------------------------| | |J: Облік та контроль ядерних матеріалів у | | |Вірменії | | |Адаптація та введення в експлуатацію | | |комп'ютеризованої системи обліку ядерних | | |матеріалів на АЕС у м. Медзамор у Вірменії | |--------------------+-------------------------------------------| |Казахстан |L: Лабораторія в Казахстані | | |Підвищення можливостей для проведення | | |аналізу затриманих ядерних матеріалів | | |-------------------------------------------| | |M: Ульба | | |Автоматизований аналіз та інтерпретація | | |даних для обліку в режимі, наближеному | | |до реального часу, на металургійному | | |заводі "Ульба" | |--------------------+-------------------------------------------| |Додатки A-F: |F: Незаконний обіг радіо активних | |Росія |матеріалів | |--------------------| | |Додаток B: | | |Україна | | |--------------------| | |Додаток C: | | |Молдова | | |--------------------| | |Додаток D: | | |Грузія | | |--------------------| | |Додаток E: | | |Казахстан | | |--------------------| | |Додаток F: | | |Азербайджан | | ------------------------------------------------------------------
Сума: 15,4 млн. євро
Тривалість: 60 місяців
5.6. Науково-технічна допомога і резерв
Реалізація Програми ядерної безпеки Tacis вимагає від Комісії
забезпечення управління повним циклом реалізації проекту: від
визначення через контрактні процедури до виконання робіт. В
області ядерної безпеки проекти є високотехнологійними і доходять
до стадії фактичної реалізації після складного процесу визначення
та схвалення. Зокрема, необхідно забезпечити чітке дотримання
процедури ліцензування.
В цьому процесі є дуже важливою роль Спільних дослідних
центрів ("Петтен" та "Іспра"). "Петтен" надає науково-технічну
підтримку на протязі повного проектного циклу зі всього спектру
програми ядерної безпеки Tacis, забезпечуючи контроль якості і
включаючи підготовчі заходи до тендерного процесу
(неупередженість,...). "Іспра" керує реалізацією проектів, що
стосуються гарантії ядерної безпеки на основі раніше проведеної
роботи у цьому секторі і підготовлює їх після детального
узгодження з країнами-бенефіціарами точних програм і умов їхньої
реалізації.
6. Допомога з боку ЄК в минулому і набутий досвід
Ядерна безпека потребує постійної уваги на політичному рівні
й необхідної готовності до взаємодії, дотримання темпів реалізації
та графіку проекту. Це необхідно для залучення коштів, досягнення
більш високої ефективності й забезпечення дієвих результатів у
відповідних секторах країн-бенефіціарів.
Досвід показує, що в роботі з усіма державними службами й
підрозділами необхідно створювати здорову атмосферу реального
співробітництва. Лише за таких умов можливо створити організаційну
схему, необхідну для уникнення затримок та гарантії того, що
технічні й повсякденні практичні умови не буде порушено.
Комісія пожвавила контакти з нашими партнерами на всіх
робочих рівнях. Це було досягнуто завдяки зустрічам Наглядової
Ради Tacis з представниками Росії та України. Позитивний результат
таких зустрічей вже став очевидним.
Як і в багатьох інших областях, ключовим елементом успіху є
володіння проектом з боку кінцевого користувача. Фактично, більша
частина допоміжної роботи (такої, як будівництво споруд місцевими
підприємствами, в яких встановлюватиметься нове обладнання) може
бути своєчасно виконана лише за умови всебічного залучення до
роботи кінцевого користувача. Тільки за умови співпраці кінцевого
користувача з підрядником від ЄС можна дотриматися графіку
виконання проекту й уникнути додаткових витрат.
Було отримано ще один важливий урок, а саме - проекти повинні
плануватися і затверджуватися лише тоді, коли вони достатньо
опрацьовані і визріли для початку реалізації, коли вони активно
підтримуються кінцевим користувачем і добре вписуються в чітко
визначену довготермінову стратегію. Саме для цього Європейська
Комісія все більш прагне до діалогу з кінцевим користувачем і
технічними експертами на початковій стадії. Якщо проекти мають
велике значення і добру підтримку, але не досить відпрацьовані,
Комісія пропонує спеціальну допомогу для подальшої розробки
проекту аж до ретельного технічного опису, який міг би стати
основою Технічного завдання для майбутнього контракту.
Процедури реалізації програми потребують спеціальної
адаптації до специфіки області ядерної безпеки. В вересні
2000 року в своєму Комюніке, адресованому Парламенту і Раді
(СОМ/2000/493, остаточний варіант), Комісія порушувала це питання.
Однак ухвалення нового Фінансового регламенту на початку 2003 року
створило стабільну структуру для реалізації проектів. Така
структура може застосовуватися до всієї допомоги, що надається
Європейським Союзом. В певних випадках Комісія повинна розробити
процедури, які, для забезпечення їхньої ефективності, повинні
зважати на особливості проекту стосовно дотримання принципів
Фінансового регламенту.
Прийняття 10 нових країн-членів, що мають значний практичний
досвід експлуатації атомних електростанцій, спроектованих в
Радянському Союзі, також дає можливість залучення нових учасників
до реалізації проектів.
7. Додаткові заходи
7.1. Чорнобильський фонд "Укриття"
"Чорнобильський фонд "Укриття" був створений в 1997 році і
знаходився під управлінням ЄБРР. Мета діяльності фонду -
реалізація проекту перетворення існуючого на ЧАЕС саркофагу в
безпечну та екологічно стабільну систему.
Комісія взяла на себе обов'язок зробити внесок на загальну
суму 190,5 млн.; 168,5 млн. з цієї суми вже були перераховані.
Залишок - 22 млн. євро - буде сплачено у 2005 році.
Крім цього, Комісія взяла на себе нове фінансове зобов'язання
на загальну суму 49,1 млн. євро.
7.2. Екологічне партнерство "Північний вимір"
Так само, як і для Чорнобильського фонду "Укриття", Комісія
надає підтримку "екологічним та ядерним вікнам" Фонду екологічного
партнерства "Північний вимір", яким керує ЄБРР. На "ядерне вікно"
цього фонду Комісія асигнувала 40 млн. євро. Половина цієї суми
була перерахована в 2003 році, а ті 20 млн. євро, що залишилися,
будуть перераховані в 2005 році.
7.2.1. Екологічне партнерство "Північний вимір" (NDEP) -
"Ядерне Вікно"
Програма NDEP спрямована на залучення коштів міжнародних
фінансових організацій - таких як ЄБРР, Світовий банк та Північний
інвестиційний банк, що використовуватимуться для вирішення
багатьох екологічних проблем на північному заході Росії разом з
коштами Європейської Спільноти та інших країн - донорів. Програма
"Ядерне вікно" NDEP буде приділяти особливу увагу спадщині, що
залишилась після експлуатації атомних човнів радянського
Північного флоту, коли впродовж десятиріч відпрацьоване ядерне
паливо й радіоактивні відходи зберігалися в неприйнятних умовах
повздовж узбережжя Баренцового моря або на суднах і підводних
човнах, що очікували на утилізацію.
Ціллю Фонду є використання коштів, наданих вкладниками, для
забезпечення технічної допомоги та інвестиційного фінансування
пріоритетних проектів, схвалених Асамблеєю вкладників за
пропозицією Організаційної групи або окремих вкладників. Комісія,
представлена в різних органах NDEP, забезпечуватиме визначення
пріоритетних напрямів політики ЄС.
Наразі програма NDEP знаходиться на тій стадії, коли
Стратегічний генеральний план вже підготовлений і ухвалений
Асамблеєю. Цей документ повинен бути додатково доповнений
результатами стратегічних досліджень, а невідкладні проекти
знаходяться в стадії розробки.
8. Координація донорської діяльності
Координація є важливою частиною реалізації міжнародних
проектів.
Для реалізації програми Tacis важливе значення має
координація діяльності з країнами-членами, яка здійснюватиметься в
ході зустрічей з членами групи експертів з ядерної безпеки
PHARE/Tacis (PTEG) і Групою управління регуляторного органу (RAMG)
раз або двічі на рік.
Крім цього, Комісія бере участь, зокрема, в трьох великих
багатосторонніх проектах: ЕППВ (NDEP) - що вирішує проблеми
відпрацьованого ядерного палива і радіоактивних відходів на
північному заході Росії; "Рахунок ядерної безпеки" (NSA), який
підтримує великі проекти поводження з радіоактивними відходами в
Чорнобилі і план створення укриття для ЧАЕС. Всіма проектами керує
ЄБРР в Лондоні, який не бере участі в цій Програмі дій.
Комісія бере участь у всіх заходах Групи ядерної безпеки
"Великої Вісімки" (NSSG - Nuclear Safety and Security Group), яка
є наступником попередньої Робочої Групи з питань ядерної безпеки
""Великої Сімки" (NSWG - Nuclear Safety Working Group). Комісія
також представлена в Контактній експертній групі (КЕГ) для
обговорення стратегії поводження з радіоактивними відходами на
північному заході Росії, а також бере участь в роботі групи з
питань безпеки при тривалій експлуатації реакторів на легкій воді
(SALTO), спонсором якої є МАГАТЕ.
Впродовж останнього часу Комісія поглиблювала контакти з
МАГАТЕ з метою розширення співробітництва і використання
інформації та досвіду, що був накопичений в Агентстві.
Передбачається, що Програми дій - 2005 та 2006 років
розглядатимуть проведення наступних проектів з Агентством.
9. Виконання програми
Управління Програмою дій 2005 здійснюватиме Бюро
співробітництва Європейд. Процедури, передбачені Статтею 13
Регламенту Ради (ЄК, Євратом) N 99/2000, що стосуються надання
допомоги країнам - партнерам в Східній Європі і Середній Азії,
також застосовуються до цієї програми.
Для підтримання мінімально необхідного рівня гнучкості
впродовж реалізації програми для неї передбачено резерв, загальна
сума якого складає 0,58 млн. євро. Цей резерв призначений для
покриття, наприклад, потреб, що виникають раптово, можливих
невеликих розбіжностей (стосовно тендерних умов) між сумою, що
закладена у бюджет, та необхідною сумою, тощо. Резерв не
передбачений для будь-якої особливої технічної сфери та країни.
Програма виконуватиметься відповідно до таких складових
частин:
9.1. Виконання й управління
9.1.1 Контракти, що фінансуються за цією програмою, наберуть
чинності не раніше дати підписання угоди про фінансування
багатосторонніх програм компетентними особами та у встановленій
формі, і не пізніше ніж через 36 місяців після набрання чинності
відповідними зобов'язаннями про бюджетне асигнування.
Отже:
- Будь-який відповідний контракт або грант повинен набрати
чинності після його підписання всіма відповідними сторонами до
настання вказаного кінцевого строку;
- Будь-які контракти або гранти, що не набрали чинності,
будучи підписаними всіма відповідними сторонами до настання
вказаного кінцевого строку, не будуть остаточно оформлені, а
будуть анульовані і визнані недійсними;
- Будь-який залишок коштів, передбачених для цієї програми,
які не були використані для фінансування контрактів або грантів,
що були чинними до вказаного кінцевого строку, буде автоматично
скасований через 24 місяці після завершення періоду виконання
угоди про фінансування багатосторонніх програм;
- Відповідне подовження періоду виконання угоди про
фінансування багатосторонніх програм може бути схвалено за умови
належного обґрунтування. Запит на подовження подається і
схвалюється до завершення періоду виконання Угоди про фінансування
багатосторонніх програм.
9.1.2 Програма буде впроваджуватися Комісією спільно з
компетентними органами країн-бенефіціарів на підставі Угоди про
фінансування багатосторонніх програм (див. Статтю 3(5) Регламенту
99/2000)(2), партнерів за проектом, компаній та інститутів,
залучених на контрактній основі. У стосунках з урядами
країн-партнерів відповідальність за загальну координацію дій
покладається на Національних координаторів Tacis, діяльність яких
підтримується Національними координаційними бюро Tacis.
--------------- (2) Регламент Ради (ЄК, Євратом) N 99/2000 від
29 грудня 1999 р., що стосується надання підтримки
країнам-партнерам у Східній Європі та Середній Азії.
9.1.3 Залежно від суми, укладання контрактів на постачання
обладнання та надання послуг, відповідно до цієї Пропозиції про
фінансування, здійснюється або на підставі процедури відкритого чи
обмеженого тендеру на надання послуг або в контексті існуючих
рамкових контрактів, чи таких, які будуть укладені в майбутньому.
Контракти надаватимуться Комісією від імені країн-партнерів.
Вони укладатимуться Комісією (контракти на надання послуг) або
Партнером за схваленням Комісії (контракти на постачання).
Фінансовий регламент, що застосовується до загального бюджету
і Правил його виконання, застосовуватиметься так само, як і вимога
Комюніке Комісії СОМ (2000) 493, остаточний варіант, Раді Європи
та Європейському Парламентові стосовно надання підтримки з боку ЄК
проектам ядерної безпеки в нових незалежних країнах і в країнах
Центральної та Східної Європи.
Усі контракти, що стосуються реалізації Угоди про
фінансування, повинні надаватися та виконуватися відповідно до
процедур і стандартних документів, розроблених та опублікованих
Комісією для здійснення зовнішніх операцій, що діятимуть на
початок відповідної процедури.
При всіх оцінках програм необхідно дотримуватися процедур і
стандартних документів, розроблених Комісією, що діятимуть на
момент прийняття відповідних бюджетних оцінок.
9.2. Моніторинг, оцінка й аудит
Крім контролю термінів виконання і перевірок, які, за
необхідності, проводяться на місцях службами Комісії, включаючи
Європейське бюро боротьби з шахрайством (OLAF) і Суд Аудиторів,
також буде здійснюватися регулярний моніторинг проектів фахівцями
відповідної кваліфікації у відповідній сфері. З метою оцінки
відповідності, ефективності, результативності й впливу програми,
періодично виконуватиметься незалежний аналіз фактичних даних. При
цьому береться до уваги Фінансовий Регламент Регламентної Ради
(ЄК, Євратом) N 1605/2002 від 25 червня 2002 року та правила його
виконання, що визначаються Положеннями Комісії (ЄК, Євратом)
N 2342/2002 від 23 грудня 2002 року 1687/2001, яка встановлює
правила впровадження окремих положень Фінансового регламенту.
10. Витрати й фінансування
Програма, що повинна бути схвалена, проводитиметься шляхом
укладання контрактів на постачання, контрактів на послуги та
рамкових контрактів на загальну суму 69,98 млн. євро, що
розподіляється по різним регіонам, як показано нижче. Зазначені
для країн суми визначалися виходячи з оцінок проектів,
представлених в цій Програмі дій. Вони можуть дещо змінюватися
відповідно до умов практичного впровадження проектів у
майбутньому.
Будуть підготовлені Грантові листи, що охоплюють відповідно
проекти у Росії, Україні, Вірменії, Казахстані й Білорусі, а Угода
про фінансування буде представлена Координаторам Програми Tacis в
цих країнах.
РОЗПОДІЛ БЮДЖЕТУ:
Регіон/Проект
Росія 31,6
Україна 17,9
Казахстан 0,8
Білорусь 0,7
Багатосторонні проекти 15,4
Технічне сприяння 3,0
Резерв 0,58
Усього 69,98
ГЛОСАРІЙ
------------------------------------------------------------------ | ANRA |Орган ядерного регулювання Вірменії | |-------------------+--------------------------------------------| | CEG |Контактна експертна група | |-------------------+--------------------------------------------| | CSF |Фонд "Укриття" ЧАЕС | |-------------------+--------------------------------------------| | ERS |Система аварійного реагування (Emergency | | |Response System) | |-------------------+--------------------------------------------| | ETC-АТЦ |Аварійно-технічний центр (Emergency | | |Technical Centre) | |-------------------+--------------------------------------------| | ICSRM |Промисловий комплекс з поводження з твердими| | |радіоактивними відходами (Industrial Complex| | |for Solid Radwaste Management) | |-------------------+--------------------------------------------| | INR |Інститут ядерних досліджень (Institute of | | |Nuclear Research) | |-------------------+--------------------------------------------| | ISF-2 |Проміжне сховище відпрацьованого ядерного | | |палива | |-------------------+--------------------------------------------| | JMU |Спільна група управління проектами (бюро | | |громадських зв'язків в Москві) (Joint | | |Management Unit) | |-------------------+--------------------------------------------| | JRC |Спільний дослідний центр (Joint Research | | |Centre) | |-------------------+--------------------------------------------| | JSO |Спільна група підтримки (бюро громадських | | |зв'язків у Москві) (Joint Support Office) | |-------------------+--------------------------------------------| | LRTF |Потужності із переробки рідких радіоактивних| | |відходів (Liquid Radwaste Treatment | | |Facility) | |-------------------+--------------------------------------------| | LRW |Низькоактивні відходи (Low Radioactive | | |Waste) | |-------------------+--------------------------------------------| | LRWTS |Система переробки рідких радіоактивних | | |відходів (Liquid Radioactive Waste Treatment| | |System) | |-------------------+--------------------------------------------| | MIP-БІП |Багаторічна індикативна програма | | |(Multiannual Indicative Programme) | |-------------------+--------------------------------------------| | MNEPR |Багатостороння ядерна екологічна програма | | |для Росії (Multilateral Nuclear | | |Environmental Programme for Russia) | |-------------------+--------------------------------------------| | NDEP-ЕППВ |Екологічне партнерство "Північний вимір" | | |(Northern Dimension Environmental | | |Partnership) | |-------------------+--------------------------------------------| | NRS |Ядерна та радіаційна безпека (Nuclear and | | |Radiation Safety) | |-------------------+--------------------------------------------| | NSA |Рахунок ядерної безпеки (Nuclear safety | | |Account) | |-------------------+--------------------------------------------| | NSSG |Група забезпечення ядерної безпеки "Великої | | |Вісімки" (G8 Nuclear Safety and Security | | |Group) | |-------------------+--------------------------------------------| | NSWG |Робоча група забезпечення ядерної безпеки | | |"Великої Сімки" (G7 Nuclear Safety Working | | |Group) | |-------------------+--------------------------------------------| | OSA |Допомога на проммайданчику (On-Site | | |Assistance) | |-------------------+--------------------------------------------| | PDS |Таблиця опису проекту (Project Description | | |Sheet) | |-------------------+--------------------------------------------| | PIP-ПМ АЕС |Проект модернізації AEC (Plant Improvement | | |Project) | |-------------------+--------------------------------------------| | PPP-ППП |Попереднє проектне планування (Project | | |Preparation Phase) | |-------------------+--------------------------------------------| | PSA |Вірогіднісний аналіз безпеки (Probabilistic | | |Safety Analysis) | |-------------------+--------------------------------------------| | PTEG |Група експертів з ядерної безпеки | | |PHARE-Tacis (PHARE-Tacis Nuclear Safety | | |Expert Group) | |-------------------+--------------------------------------------| | RAMG |Група підтримки регулятивної діяльності | | |(Regulatory Authority Management Group) | |-------------------+--------------------------------------------| | REA-РЕА |Концерн "Росенергоатом" | |-------------------+--------------------------------------------| | RODOS |Система надання підтримки при прийнятті | | |рішень в режимі реального часу (Real On-line| | |Decision Support) | |-------------------+--------------------------------------------| | Rosatom-Росатом |Федеральне агентство з атомної енергії | |-------------------+--------------------------------------------| | SALTO |Аспекти безпеки впродовж тривалої | | |експлуатації реакторів на легкій воді | | |(Safety Aspects of Long-Term Operation of | | |Light Water Reactors) | |-------------------+--------------------------------------------| | SAR |Звіти про аналіз показників безпеки (Safety | | |Analysis Reports) | |-------------------+--------------------------------------------| | SCU |Група координації робіт на об'єкті (Site | | |Co-ordination Unit) | |-------------------+--------------------------------------------| | SG |Парогенератори (Steam generators) | |-------------------+--------------------------------------------| | SSTC NRS |Державний науково-технічний центр з ядерної | | |і радіаційної безпеки (State Scientific and | | |Technical Centre for Nuclear and Radiation | | |Safety) | |-------------------+--------------------------------------------| | TSO |Організація технічної підтримки (Technical | | |Support Organization) | |-------------------+--------------------------------------------| | UCTE |Союз по координації передачі електроенергії | | |(Union for the Coordination of Transmission | | |of Electricity) | ------------------------------------------------------------------



вгору