Республіка Албанія, Республіка Болгарія, Боснія і
Герцеговина, колишня югославська Республіка Македонія, Румунія,
Республіка Сербія, Республіка Хорватія, Республіка Чорногорія
(далі - Сторони, що приєдналися) -Тимчасова Адміністративна Місія ООН у Косово, відповідно до
Резолюції Ради Безпеки ООН 1244 ( 995_309 ),беручи до уваги те, що Республіка Болгарія, Румунія та
Республіка Хорватія є країнами - кандидатами для вступу до
Європейського Співтовариства, і що колишня югославська Республіка
Македонія також подала заяву про вступ до Європейського
Співтовариства;беручи до уваги те, що Європейська Рада під час свого
засідання в Копенгагені в грудні 2002 року підтвердила європейську
перспективу Республіки Албанія, Боснії і Герцеговини, Республіки
Сербія та Республіки Чорногорія як потенційних кандидатів на вступ
до Європейського Союзу та наголосила на своїй рішучості підтримати
їхні зусилля з наближення до Європейського Союзу;згадуючи те, що Європейська Рада під час свого засідання в
Салоніках у червні 2003 року схвалила "Салонікський план дій для
Західних Балкан: наближення до європейської інтеграції", який має
на меті дальше зміцнення привілейованих відносин між Європейським
Союзом і Західними Балканами та в якому Європейський Союз заохотив
країни регіону прийняти юридичне зобов'язуючу угоду про
енергетичний ринок Південно-Східної Європи;згадуючи внесок Пакту стабільності для Південно-Східної
Європи, стрижнем якого є необхідність посилити співробітництво між
державами й народами Південно-Східної Європи та створити умови для
миру, стабільності й економічного зростання;будучи сповненими рішучості заснувати між Сторонами
інтегрований ринок природного газу та електроенергії на основі
спільних інтересів і солідарності;ураховуючи те, що цей інтегрований ринок на більш пізньому
етапі може охоплювати інші енергетичні продукти й носії, наприклад
зріджений природний газ, бензин, водень або інші суттєві мережеві
інфраструктури;вирішивши створити стабільну регуляторно-ринкову структуру,
здатну залучати інвестиції в газові мережі, у мережі виробництва
та передачі електроенергії таким чином, щоб усі Сторони мали
доступ до сталого й безперервного постачання газу та
електроенергії, що є необхідним для економічного розвитку та
соціальної стабільності;вирішивши створити єдиний простір регулювання торгівлі газом
та електроенергією, що є необхідним для відповідності географічним
розмірам товарних ринків, яких це стосується;визнаючи те, що території Республіки Австрія, Грецької
Республіки, Республіки Угорщина, Італійської Республіки та
Республіки Словенія є природно інтегрованими або є такими, що на
них безпосередньо впливає функціонування ринків газу та
електроенергії Договірних Сторін;вирішивши підтримувати високі рівні забезпечення газом та
електроенергією для всіх громадян на підставі зобов'язань у сфері
комунальних послуг і досягти економічного та соціального прогресу
та високого рівня зайнятості, а також збалансованого й сталого
розвитку за допомогою створення зони без внутрішніх кордонів для
газу та електроенергії;бажаючи підвищити надійність постачання в рамках єдиного
регуляторного простору за допомогою впровадження стабільної
системи регулювання, необхідної для регіону, в якому можуть бути
прокладені трубопроводи до каспійських, північноафриканських та
близькосхідних запасів газу та в якому можуть використовуватися
місцеві запаси природного газу, вугілля та джерела
гідроенергетики;прагнучи поліпшити екологічну ситуацію стосовно
газопостачання та електроенергетики, пов'язаних з ними
енергоефективності й відновлюваних джерел енергії;вирішивши розвивати в більш широких масштабах конкуренцію на
ринках газу та електроенергії та використати ефект економії
завдяки масштабам;ураховуючи, що для досягнення цих цілей необхідно встановити
більш широко систематизовану структуру ринкового регулювання,
підтриману потужними установами й ефективним наглядом, та з
відповідним залученням приватного сектора;ураховуючи, що для того, щоб зменшити напругу на системи
газо- та електропостачання на державному рівні й зробити внесок у
вирішення проблеми дефіциту газу та електроенергії на місцевому
рівні, необхідно встановити певні правила для спрощення торгівлі
газом та електроенергією; і такі правила необхідні для створення
єдиного регуляторного простору для географічних розмірів ринків,
яких це стосується,2. Держави - члени Європейського Співтовариства можуть стати
учасницями Енергетичного Співтовариства відповідно до статті 95
цього Договору.1. Завдання Енергетичного Співтовариства полягає в
організації зв'язків між Сторонами й створенні правової та
економічної бази стосовно енергопродуктів і матеріалів, для
транспортування яких використовуються мережі, як визначено в
пункті 2, для:a) створення стабільної регуляторної та ринкової структури,
здатної залучати інвестиції в газові мережі, генерувальні
потужності, мережі передачі та розподілу таким чином, щоб усі
Сторони мали доступ до стабільного та постійного енергопостачання,
що є істотним для економічного розвитку та соціальної
стабільності;b) створення єдиного регуляторного простору енергопродуктів і
матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, що є
необхідним для відповідності географічним розмірам товарних
ринків, яких це стосується;c) поліпшення безпеки постачання в єдиному регуляторному
просторі за допомогою запровадження стабільного інвестиційного
клімату, завдяки якому можуть бути прокладені трубопроводи до
каспійських, північноафриканських та близькосхідних запасів газу й
можуть використовуватися місцеві джерела енергії, як-от: природний
газ, вугілля та гідроенергетика;d) поліпшення екологічної ситуації стосовно енергопродуктів і
матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, й
пов'язаної з ними енергоефективності, заохочення використання
відновлюваних джерел енергії, визначення умов торгівлі енергією в
єдиному регуляторному просторі;e) розвитку конкуренції на ринку енергопродуктів і
матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, у
більш широких географічних масштабах та використання ефекту
економії завдяки масштабам.2. "Енергопродукти і матеріали, для транспортування яких
використовуються мережі" охоплюють сектори електро- та
газопостачання, що підпадають під дію директив Європейського
Співтовариства 2003/54/EC ( 994_571 ) та 2003/55/EC
( 994_380 ) (1).(1) Директива 2003/54/EC Європейського парламента й Ради
Європи ( 994_571 ) від 26 червня 2003 року стосовно загальних
засад функціонування внутрішнього ринку електроенергії (Official
Journal of the European Union n L 176 of 15 July 2003, p. 37-56);
і директива 2003/55/EC Європейського парламента й Радою Європи
( 994_380 ) від 26 червня 2003 року стосовно загальних засад
функціонування внутрішнього ринку природного газу (Official
Journal of the European Union n L 176 of 15 July 2003 p. 57-78);a) запровадження Договірними Сторонами нормативно-правової
бази Європейського Співтовариства з енергетики, навколишнього
середовища, конкурентної політики та відновлюваних джерел енергії,
як описано у викладеному нижче розділі II, що враховує як
інституційну структуру Енергетичного Співтовариства, так і
конкретну ситуацію в кожній з Договірних Сторін (далі - розширення
дії нормативно-правової бази Європейського Співтовариства), як
далі описано в розділі II;b) установлення певної регуляторної системи, що дозволяє
ефективне функціонування ринків енергопродуктів і матеріалів, для
транспортування яких використовуються мережі, на територіях
Договірних Сторін і частині території Європейського Співтовариства
та охоплює створення єдиного механізму транскордонної передачі та
(або) транспортування енергопродуктів і матеріалів, для
транспортування яких використовуються мережі, й здійснення нагляду
за одностороннім дотриманням заходів з безпеки (далі - механізм
функціонування ринків енергопродуктів і матеріалів, для
транспортування яких використовуються мережі), як далі описано в
розділі III;c) створення Сторонами ринку енергопродуктів і матеріалів,
для транспортування яких використовуються мережі, без внутрішніх
кордонів, у тому числі координацію взаємодопомоги у разі серйозних
порушень у функціонуванні енергетичних мереж або зовнішніх
пошкоджень, яка може охоплювати досягнення спільної енергетичної
зовнішньоторговельної політики (далі - створення єдиного
енергетичного ринку), як далі описано в розділі IV.Комісія Європейських Співтовариств (далі - Європейська
Комісія) виступатиме як координатор трьох видів діяльності,
описаних у статті 3.Енергетичне Співтовариство дотримуватиметься
нормативно-правової бази Європейського Співтовариства, описаної в
розділі II, що враховує як інституційну структуру цього Договору,
так і конкретні умови кожної з Договірних Сторін з урахуванням
необхідності забезпечення високого рівня захисту інвестицій та
їхнього найоптимальнішого залучення.Сторони вживатимуть усіх необхідних заходів - чи то
загальних, чи то конкретних - для забезпечення виконання
зобов'язань, які виникають із цього Договору. Сторони сприятимуть
досягненню цілей Енергетичного співтовариства. Сторони
утримуватимуться від будь-яких заходів, які можуть зашкодити
досягненню цілей цього Договору.Ніщо в цьому Договорі не впливає на права Сторони визначати
умови використання її енергетичних ресурсів та на її вибір між
різними джерелами енергії й загальною структурою її
енергозабезпечення.Положення та заходи, ужиті згідно із цим розділом,
застосовуються до територій Сторін, що приєдналися, та до
території, що знаходиться під юрисдикцією Тимчасової
Адміністративної Місії ООН у Косово.Кожна Договірна Сторона зобов'язується реалізовувати
положення нормативно-правової бази Європейського Співтовариства з
енергетики згідно з графіком ужиття таких заходів, визначеним у
додатку I."Нормативно-правова база Європейського Співтовариства з
енергетики" для цілей цього Договору означають i) директиву
Європейського парламенту й Ради Європи 2003/54/EC ( 994_571 ), від
26 червня 2003 року стосовно загальних засад функціонування
внутрішнього ринку електроенергії, ii) директиву Європейського
парламенту й Ради Європи 2003/55/EC ( 994_380 ) від
26 червня 2003 року стосовно загальних засад функціонування
внутрішнього ринку природного газу та iii) постанову Європейського
парламенту й Ради Європи 1228/2003/EC від 26 червня 2003 року
стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі
електроенергії(2).Кожна Договірна Сторона впроваджуватиме положення
нормативно-правової бази Європейського Співтовариства з екології
згідно з графіком ужиття таких заходів, визначеним у додатку II.Сторони визнають важливість Кіотського протоколу ( 995_801 ).
Кожна Договірна Сторона намагатиметься приєднатися до нього.Сторони визнають важливість правил, визначених у директиві
96/61/EC Ради Європи ( 994_497 ) від 24 вересня 1996 року,
стосовно запобігання комплексному забрудненню та його контролю.
Кожна Сторона докладатиме зусиль для впровадження цієї директиви.Після набрання чинності цим Договором будівництво та
експлуатація нових електростанцій повинні відповідати
нормативно-правовій базі Європейського Співтовариства з екології."Нормативно-правова база Європейського Співтовариства з
екології" для цілей цього Договору означає i) директиву Ради
Європи 85/337/EEC від 27 червня 1985 року стосовно оцінки впливу
певних державних та приватних проектів на навколишнє середовище з
поправками, унесеними директивою Ради Європи 97/11/EC від
3 березня 1997 року та директивою Європейського парламенту й Ради
Європи 2003/35/EC від 26 травня 2003 року, ii) директиву Ради
Європи 1999/32/EC від 26 квітня 1999 року стосовно зниження вмісту
сірки в деяких видах рідкого палива, яка вносить поправки до
директиви 93/12/EEC, iii) директиву Європейського парламенту й
Ради Європи 2001/80/EC ( 994_913 ) від 23 жовтня 2001 року
стосовно встановлення граничного рівня викидів певних
забруднювачів до атмосфери великими сміттєспалювальними заводами
та iv) главу 4(2) директиви Ради Європи 79/409/EEC від
2 квітня 1979 року стосовно охорони диких птахів.Положення та заходи, що здійснюватимуться відповідно до цього
розділу, стосуються лише енергопродуктів і матеріалів, для
транспортування яких використовуються мережі.1. Викладене нижче не є сумісним з належною дією цього
Договору, оскільки може негативно вплинути на торгівлю
енергопродуктами й матеріалами, для транспортування яких
використовуються мережі, між Договірними Сторонами:a) усі домовленості між підприємствами, рішення об'єднань
підприємств та погоджена діяльність, які мають на меті або
результатом яких є запобігання конкуренції, її обмеження або
спотворення;b) зловживання підприємства або групи підприємств домінуючим
положенням на ринку між Договірними Сторонами в цілому або на
значній частині ринку;c) будь-яка державна допомога на користь певних підприємств
або певних енергоресурсів, яка спотворює або загрожує спотворити
конкуренцію.2. Будь-яка діяльність, що суперечить цій статті, буде
оцінена на підставі критеріїв, що виникають із застосування норм
статей 81, 82 та 87 Угоди про заснування Європейського
співтовариства ( 994_017 ) (додаток III).Що стосується державних підприємств і підприємств, яким були
надані спеціальні або виключні права, кожна Договірна Сторона
гарантує, що через 6 місяців з дати набрання чинності Договором
будуть дотримуватися принципи Угоди про заснування Європейського
співтовариства, зокрема пункти 1 й 2 статті 86 ( 994_017 )
(додаток III).Кожна Договірна Сторона повинна надавати протягом одного року
після набрання чинності цим Договором Європейській Комісії план
упровадження директиви Європейського парламенту й Ради Європи
2001/77/EC ( 994_503 ) від 27 вересня 2001 року стосовно сприяння
використанню електроенергії, виробленої за допомогою відновлюваних
джерел енергії, на внутрішньому ринку електроенергії та директиви
Європейського парламенту й Ради Європи 2003/30/EC від
8 травня 2003 року стосовно сприяння використанню біопального та
інших відновлювальних видів пального для транспорту. Європейська
комісія надасть план кожної Договірної Сторони Раді Міністрів для
затвердження.Протягом року з дати набрання цим Договором чинності
Секретаріат складе Список загальновживаних стандартів
Європейського Співтовариства, який буде подано Раді Міністрів для
затвердження.Договірні Сторони протягом року після затвердження Списку
приймуть плани розвитку для приведення своїх секторів
енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких
використовуються мережі, у відповідність до Загальновживаних
Стандартів Європейського Співтовариства."Загальновживані стандарти Європейського Співтовариства"
стосуються будь-яких стандартів технічних систем, які
застосовуються в рамках Європейського Співтовариства та є
необхідними для безпечного й ефективного функціонування систем
мереж, у тому числі для аспектів передачі, транскордонних
з'єднань, модуляції та загальних стандартів безпеки технічних
систем, виданих у разі необхідності Європейським комітетом зі
стандартизації (CEN), Європейським комітетом стандартизації в
електротехніці (CENELEC) і подібними нормативними органами або
виданих Союзом з координації передачі електроенергії (UCTE) та
Європейською асоціацією зі спрощення енергетичного обміну
(Easeegas) для встановлення спільних правил і бізнесової
діяльності.Для реалізації цього розділу Енергетичне Співтовариство
затвердить заходи з прийняття нормативно-правової бази
Європейського Співтовариства, описаної в цьому розділі, беручи до
уваги як інституційну структуру цього Договору, так і конкретну
ситуацію в кожної Договірної Сторони.Енергетичне Співтовариство може здійснювати заходи з втілення
поправок до нормативно-правової бази Європейського Співтовариства,
описаної в цьому розділі, відповідно до змін у законодавстві
Європейського Співтовариства.Положення та заходи, ужиті згідно із цим розділом,
застосовуються на територіях Сторін, що приєдналися, території, що
знаходиться під юрисдикцією Тимчасової Адміністративної Місії ООН
у Косово, і територіях Європейського Співтовариства, на які
робиться посилання в статті 27.Що стосується Європейського Співтовариства, положення та
заходи, ужиті згідно із цим розділом, застосовуються на територіях
Республіки Австрія, Грецької Республіки, Італійської Республіки,
Республіки Словенія та Угорської Республіки. Після прийняття до
Європейського Співтовариства Сторони, що приєдналася, положення та
рішення, прийняті згідно із цим розділом, також застосовуються без
подальших формальностей на території цієї країни - нового члена
Європейського Співтовариства.Глава II
Механізм передачі енергопродуктів
і матеріалів, для транспортування яких
використовуються мережі, на значні відстаніЕнергетичне Співтовариство вживатиме додаткових заходів для
створення єдиного механізму транскордонної передачі та (або)
транспортування енергопродуктів і матеріалів, для транспортування
яких використовуються мережі.Протягом одного року з дати набрання чинності цим Договором
Сторони затверджують звіт з безпеки постачання, який описує,
зокрема, багатоманітність поставок, технологічну безпеку,
географічне походження імпортованих енергоносіїв. Звіти
повідомляються Секретаріатові та доступні кожній зі Сторін
Договору. Звіти поновлюються кожні два роки. Секретаріат надає
рекомендації та допомогу стосовно таких звітів.Енергетичне Співтовариство сприятиме високому рівню
забезпеченості громадян енергопродуктами й матеріалами, що
передається мережами, у межах соціальних зобов'язань, що містяться
у відповідній нормативно-правовій базі Європейського
Співтовариства з енергетики.Енергетичне Співтовариство може також робити Рекомендації з
підтримки ефективного реформування секторів енергопродуктів і
матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі
Сторін, у тому числі, inter alia, підвищення рівня оплати енергії
всіма споживачами та забезпечення доступності для споживачів цін
на енергопродукти й матеріали, для транспортування яких
використовуються мережі.Енергетичне Співтовариство може вживати заходів стосовно
сумісності ринкових схем для функціонування ринків енергопродуктів
і матеріалів, що передаються мережами, а також взаємного визнання
ліцензій та заходів, що сприяють вільному заснуванню компаній, які
працюють у секторі енергопродуктів і матеріалів, що
транспортуються мережами.Розуміючи переваги відновлюваних джерел енергії та
енергоефективності з погляду безпеки енергопостачання, захисту
навколишнього середовища, соціальної єдності й регіонального
розвитку, Енергетичне Співтовариство може прийняти заходи,
спрямовані на стимулювання розвитку в цій сфері.У разі раптової кризи на ринку енергопродуктів і матеріалів,
які транспортуються мережами на території однієї зі Сторін, що
приєдналися, території під юрисдикцією Тимчасової адміністрації
Місії ООН у Косово або території Європейського Співтовариства, про
яку йдеться в статті 27, якщо існує загроза безпеці населення,
обладнанню та інфраструктурі, що стосується енергопродуктів і
матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, або
цілісності енергетичної системи на території відповідної Сторони,
вона може вжити тимчасових запобіжних заходів.Такі заходи повинні викликати якомога менші порушення у
функціонуванні ринків енергопродуктів і матеріалів, для
транспортування яких використовуються мережі Сторін, і бути чітко
спрямованими в достатньому, але не більшому, обсязі на подолання
неочікуваних труднощів, що виникають. Вони не повинні призводити
до порушення конкуренції або негативно впливати на торгівлю таким
чином, який суперечить спільним інтересам.Відповідна Сторона негайно повідомляє Секретаріатові про такі
вжиті заходи з безпеки, а Секретаріат негайно повідомляє іншим
Сторонам.Енергетичне Співтовариство може вирішити, що заходи з
безпеки, ужиті відповідною Стороною, не відповідають положенням
цієї глави, і вимагати від Сторони припинення або зміни таких
запобіжних заходів.Положення та заходи, ужиті згідно із цим розділом,
застосовуватимуться на територіях, на яких застосовуються Угода
про створення Європейського Співтовариства ( 994_017 ) за умов,
викладених у цій Угоді, на територіях Сторін, що приєдналися, і на
території під юрисдикцією Тимчасової Адміністративної Місії ООН у
Косові.1. Мита й кількісні обмеження імпорту й експорту
енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких
використовуються мережі, і всі заходи, що мають подібний
результат, між Сторонами забороняються. Ця заборона застосовується
також до мит фіскального характеру.2. Пункт 1 не виключає кількісних обмежень або заходів, що
мають подібний результат, виправданих на підставі державної
політики або державної безпеки, захистом здоров'я та життя людей,
тварин або рослин чи захистом промислової та комерційної
власності. Такі обмеження або заходи, проте, не є засобами
довільної дискримінації або прихованого обмеження торгівлі між
Сторонами.1. Енергетичне Співтовариство може вживати заходів для
створення єдиного ринку без внутрішніх кордонів для
енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких
використовуються мережі.2. Пункт 1 не застосовується до фінансових заходів, що
стосуються вільного переміщення людей і таких, що стосуються прав
та інтересів найманих працівників.Енергетичне Співтовариство може вжити необхідних заходів для
регулювання імпорту та експорту енергопродуктів і матеріалів, для
транспортування яких використовуються мережі, стосовно третіх
країн з погляду забезпечення еквівалентного доступу до ринків
третіх країн, що стосується основних екологічних норм чи гарантії
безпечного функціонування внутрішнього енергетичного ринку.У разі порушення постачання енергопродуктів і матеріалів, для
транспортування яких використовуються мережі, яке зачіпає одну зі
Сторін і стосується другої Сторони або третьої країни. Сторони
намагаються швидко розв'язати проблему відповідно до положень цієї
глави.За зверненням Сторони, на яку порушення мало безпосередній
вплив, відбувається засідання Ради Міністрів. Рада Міністрів може
вжити необхідних заходів реагування у разі порушення.Протягом року з дати набрання чинності цим Договором Рада
Міністрів приймає процедурний акт стосовно виконання зобов'язань
із взаємодопомоги відповідно до цієї глави, який може охоплювати
делегування повноважень Постійно діючій групі високого рівня для
вжиття тимчасових заходів.c) приймає процедурні акти, які, за певних умов, можуть
уключати делегування конкретних завдань, повноважень та
зобов'язань для реалізації політики Енергетичного Співтовариства
Постійно діючій групі високого рівня, Раді регуляторних органів чи
Секретаріатові.Рада Міністрів складається з одного представника від кожної
Договірної Сторони та двох представників від Європейського
Співтовариства. Від кожного Учасника в засіданні може брати участь
один представник без права голосу.Головування здійснюється по черзі представниками кожної
Договірної Сторони на строк у шість місяців у порядку, визначеному
процедурним актом Ради Міністрів. Головуючий проводить засідання
Ради Міністрів у місці, визначеному ним. Засідання Ради Міністрів
відбуваються щонайменше раз на шість місяців. Підготовка зустрічей
здійснюється Секретаріатом.Головуючий очолює Раду Міністрів, йому допомагають як
заступники головуючого один представник від Європейського
Співтовариства та один представник, від країни, яка головуватиме
наступною. Головуючий і заступники головуючого готують проект
порядку денного.Рада Міністрів щорічно надсилатиме звіт про роботу
Енергетичного Співтовариства Європейському парламентові,
парламентам Сторін, що приєдналися, та Учасників.b) дає згоду на запити стосовно технічної допомоги з боку
міжнародних організацій-донорів, міжнародних фінансових інститутів
і двосторонніх донорів;e) приймає процедурні акти, що не передбачають делегування
завдань, повноважень чи зобов'язань іншим інституціям
Енергетичного Співтовариства;f) обговорює розробку нормативно-правової бази Європейського
Співтовариства, описану в розділі II, на підставі доповіді, яку
регулярно надсилає Європейська Комісія.Постійно діюча група високого рівня складається з одного
представника від кожної Договірної Сторони та двох представників
від Європейського Співтовариства. Від кожного Учасника в засіданні
може брати участь один представник без права голосу.Головуючий проводить засідання Постійно діючої групи високого
рівня в місці, визначеному ним. Секретаріат готує засідання.Головуючий очолює Постійно діючу групу високого рівня, йому
допомагають як заступники головуючого один представник від
Європейського Співтовариства та один представник, від країни, яка
головуватиме наступною. Головуючий і заступники головуючого
готують проект порядку денного.a) надає консультації Раді Міністрів чи Постійно діючій групі
високого рівня стосовно законодавчих, технічних та регуляторних
норм;b) надає рекомендації стосовно врегулювання транскордонних
спорів між двома чи більше органами регулювання на вимогу
будь-якого з них;Рада регуляторних органів складається з одного представника
органу регулювання енергетики від кожної Договірної Сторони згідно
з відповідними частинами нормативно-правової бази Європейського
Співтовариства з енергетики. Європейське Співтовариство
представлене Європейською Комісією, якій допомагає один
регуляторний орган від кожного Учасника та один представник від
Європейської групи регулювання електроенергетики та газу (ERGEG).
Якщо Договірна Сторона або Учасник мають один регуляторний орган з
питань газу та один регуляторний орган з питань електроенергії,
Договірна Сторона чи Учасник визначає, представник якого
регуляторного органу відвідує засідання Ради регуляторних органів,
беручи до уваги його порядок денний.Рада регуляторних органів обирає головуючого на строк,
визначений Радою регуляторних органів. Європейська Комісія діє як
заступник головуючого. Головуючий і заступник головуючого готують
проект порядку денного.Два Форуми, до складу яких входять представники всіх
заінтересованих сторін, у тому числі промисловості, регуляторних
органів, груп представників промисловості й споживачів, надають
консультації Енергетичному Співтовариству.Висновки Форумів приймаються консенсусом. Рішення
надсилаються Постійно діючій групі високого рівня.Форум з електроенергетики збирається в Афінах. Форум з газу
збирається у визначеному Процедурним актом Ради Міністрів місці.a) здійснює адміністративне забезпечення роботи Ради
Міністрів, Постійно діючої групи високого рівня, Ради регуляторних
органів, Форумів;b) спостерігає за виконанням Сторонами взятих на себе
зобов'язань за цим Договором та передає щорічні звіти про хід
виконання зобов'язань Раді Міністрів;c) спостерігає та надає допомогу Європейській Комісії
координувати діяльність донорів на територіях Сторін, що
приєдналися, і на території, що знаходиться під юрисдикцією
Тимчасової Адміністративної Місії ООН у Косово, і надає
адміністративну підтримку донорам;d) виконує інші завдання, покладені на нього цим Договором
або процедурним актом Ради Міністрів, за винятком повноваження
вживати заходів, а такожДо складу Секретаріату входить директор і такий персонал,
якого може потребувати Енергетичне Співтовариство.Директор Секретаріату призначається процедурним актом Ради
Міністрів. Рада Міністрів визначає процедурним актом правила
прийняття на роботу, умови праці, рівновагу географічного
представництва всіх країн у складі Секретаріату. Директор відбирає
та призначає персонал.Виконуючи свої обов'язки, директор і персонал не звертаються
по інструкції чи отримують їх від будь-якої зі сторін Договору.
Вони діють неупереджено та сприяють інтересам Енергетичного
Співтовариства.Директор Секретаріату або призначений заступник надають
допомогу Раді Міністрів, Постійно діючій групі високого рівня,
Раді регуляторних органів і Форумам.Кожна сторона робить внески до бюджету Енергетичного
Співтовариства, як визначено в додатку IV. Сума внесків може
переглядатися кожні п'ять років на вимогу будь-якої зі Сторін
процедурним актом Ради Міністрів.Рада Міністрів процедурним актом кожні два роки затверджує
бюджет Енергетичного Співтовариства. Бюджет покриває поточні
витрати Енергетичного Співтовариства, необхідні для забезпечення
функціонування його інституцій. Витрати кожної інституції
визначаються в різних частинах бюджету. Рада Міністрів затверджує
процедурні акти для виконання бюджету й надання звітів про
перевірки та для проведення ревізії.Директор Секретаріату забезпечує виконання бюджету відповідно
до процедурного акта, затвердженого згідно зі статтею 74. Він
щорічно звітує Раді Міністрів про виконання бюджету. Якщо існує
така необхідність, то Рада Міністрів окремим процедурним актом
може доручити незалежним аудиторам перевірити правильність
виконання бюджету.Рекомендація не має обов'язкового характеру. Сторони роблять
усе, що від них залежить, для виконання рекомендацій.Рада Міністрів, Постійно діюча група високого рівня чи Рада
регуляторних органів можуть діяти лише за присутності
представників від двох третин Сторін.Рада Міністрів, Постійно діюча група високого рівня чи Рада
регуляторних органів уживають заходів згідно з розділом II за
поданням Європейської Комісії. Європейська Комісія може змінити чи
відкликати своє подання в будь-який момент під час процедури
затвердження заходів.Рада Міністрів, Постійно діюча група високого рівня чи Рада
регуляторних органів діють за більшістю підрахованих голосів.Рада Міністрів, Постійно діюча група високого рівня чи Рада
регуляторних органів уживають заходів згідно з розділом III за
поданням однієї зі Сторін чи Секретаріату.Рада Міністрів, Постійно діюча група високого рівня чи Рада
регуляторних органів діють за двома третинами підрахованих
голосів, у тому числі при позитивному голосуванні з боку
Європейського Співтовариства.Рада Міністрів, Постійно діюча група високого рівня чи Рада
регуляторних органів уживають заходів згідно з розділом IV за
поданням однієї зі Сторін.Рада Міністрів, Постійно діюча група високого рівня чи Рада
регуляторних органів уживають заходів при одностайному рішенні.Процедурні акти регламентують організаційні, бюджетні питання
а також питання прозорості Енергетичного Співтовариства, у тому
числі делегування повноважень Радою Міністрів Постійно діючій
групі високого рівня, Раді регуляторних органів чи Секретаріатові
й мають зобов'язуючу силу для інституцій Енергетичного
Співтовариства та, якщо це буде зазначено в процедурному акті, для
Сторін.За винятком того, як визначено в статті 88, процедурні акти
приймаються відповідно до процесу прийняття рішень, визначеному в
главі III цього розділу.Процедурний акт, що призначає директора Секретаріату згідно
зі статтею 69, затверджується простою більшістю голосів за
поданням Європейської Комісії. Процедурні акти стосовно питань
бюджету згідно зі статями 73 й 74 затверджуються одностайно за
поданням Європейської Комісії. Процедурні акти стосовно
делегування повноважень Раді регуляторних органів згідно з
підпунктом "c" статті 47 затверджуються одностайно за поданням
однієї зі Сторін чи Секретаріату.Сторони втілюють призначені їм рішення до їхніх національних
законодавчих систем протягом періоду, визначеного в рішенні.1. Будь-яка зі Сторін, Секретаріат чи Рада регуляторних
органів можуть, подавши обґрунтоване звернення, привернути увагу
Ради Міністрів до неспроможності однієї зі Сторін дотримуватися
зобов'язань згідно із цим Договором чи виконати призначене їй
рішення. Приватні структури можуть звертатися до Секретаріату зі
скаргами.1. Рада Міністрів може визначити, чи дійсно мало місце
порушення Стороною її зобов'язань. Рада Міністрів приймає рішення:2. Рада Міністрів може згодом простою більшістю голосів
скасувати будь-яке рішення, затверджене згідно із цією статтею.1. На звернення Сторони, Секретаріату чи Ради регуляторних
органів, Рада Міністрів може одноголосно визначити, чи існувало
серйозне й тривале порушення Стороною її зобов'язань згідно із цим
Договором і призупинити деякі права Сторони, набуті згідно із цим
Договором, зокрема призупинити право голосу, право відвідувати
засідання чи право застосовувати механізми, надані цим Договором.2. Рада Міністрів може згодом простою більшістю голосів
скасувати будь-яке рішення, прийняте згідно із цією статтею.Приймаючи рішення стосовно статей 92 та 93, Рада Міністрів
діє не враховуючи голосу представника відповідної Сторони.Інституції тлумачать будь-який термін чи інше поняття,
використані в цьому Договорі як такі, що походять із законодавства
Європейського Співтовариства відповідно до прецедентного права
Суду чи Суду першої інстанції Європейських Співтовариств. Якщо з
деяких питань тлумачення цих судів не існує, то Рада Міністрів
може надати вказівки стосовно тлумачення цього Договору. Рада
Міністрів може доручити це завдання Постійно діючій групі високого
рівня. Такі вказівки не впливають на будь-яке тлумачення
нормативно-правової бази Європейського Співтовариства Судом чи
Судом першої інстанції на більш пізньому етапі.Після звернення до Ради Міністрів, будь-яка країна - член
Європейського Співтовариства може бути представлена в Раді
Міністрів, Постійній групі високого рівня чи Раді регуляторних
органів за умов, визначених у статтях 48, 54 та 59, як Учасник, і
їй буде дозволено брати участь у дискусіях у Раді Міністрів,
Постійно діючій групі високого рівня, Раді регуляторних органів та
Форумах.1. Після обґрунтованого звернення третьої сусідньої країни
Рада Міністрів може одностайним рішенням прийняти цю країну, як
спостерігача. Протягом шести місяців з дати набрання чинності цим
Договором Молдова буде прийнята до Договору як спостерігач на
підставі звернення до Ради Міністрів.2. Спостерігачі можуть відвідувати засідання Ради Міністрів,
Постійно діючої групи високого рівня, Ради регуляторних органів та
Форуми, не беручи участі в дискусіях.Цей Договір укладається на 10 років з дати, коли він набере
чинності. Строк чинності Договору може бути продовжений
одностайним рішенням Ради Міністрів. Якщо такого рішення не буде
прийнято, Договір може продовжити свою чинність для тих країн, які
проголосували за його продовження, за умови, що число таких країн
складатиме щонайменше дві третини від загальної кількості Сторін
Енергетичного Співтовариства.Будь-яка Сторона може вийти із цього Договору, заздалегідь за
шість місяців повідомивши про це Секретаріатові.Після прийняття до Європейського Співтовариства Сторони, що
приєдналася, ця Сторона стає Учасником згідно зі статтею 95.ii) приймати рішення стосовно втілення інших частин
нормативно-правової бази Європейського Співтовариства з
енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких
використовуються мережі;iii) поширювати дію цього Договору на інші енергетичні
продукти й енергоносії чи іншу важливу інфраструктуру мереж;Не суперечачи статтям 102 й 103, положення цього Договору не
впливають на права та зобов'язання згідно з угодами, укладеними
Договірною Стороною до підписання цього Договору. Настільки,
наскільки такі угоди не є сумісними із цим Договором, відповідні
Договірні Сторони не пізніше року з дати набрання чинності цим
Договором уживатимуть відповідних заходів для усунення
встановленої несумісності.Всі зобов'язання згідно із цим Договором не суперечать
існуючим юридичним зобов'язанням Сторін згідно з Угодою про
заснування Світової організації торгівлі ( 995_342 ).Цей Договір не впливатиме на будь-які зобов'язання згідно з
договором між Європейським Співтовариством та його
країнами-членами з одного боку та Договірною Стороною з іншого
боку. Цей Договір не впливатиме на будь-яке зобов'язання, узяте в
контексті переговорів стосовно вступу до Європейського Союзу.До прийняття процедурного акта згідно зі статтею 50 порядок
головування буде визначатися Афінським меморандумом про
взаєморозуміння 2003 року(3).(3) Меморандум про взаєморозуміння стосовно регіонального
енергетичного ринку Південно-Східної Європи та його інтеграції до
внутрішнього енергетичного ринку Європейського Співтовариства,
підписаний в Афінах 8 грудня 2003 року.Цей Договір набирає чинності першого числа наступного місяця
після дати, коли Європейське Співтовариство та шість Договірних
Сторін повідомлять про закінчення процедур, необхідних для цього.Повідомлення надсилається Генеральному Секретарю Ради
Європейського Союзу, який є депозитарієм цього Договору.Графік реалізації
директив Європейського Співтовариства
N 2003/54 ( 994_571 ) й 2003/55 ( 994_380 )
та Постанови Європейського Співтовариства
N 1228/2003 від 26 червня 2003 року
1. Згідно з викладеним нижче пунктом 2 та статтею 24 цього
Договору кожна сторона протягом дванадцяти місяців з дати набрання
чинності цим Договором застосовує:i) Директиву Європейського Співтовариства 2003/54/EC
( 994_571 ), прийняту Європейським парламентом та Радою Європи
26 червня 2003 року стосовно загальних засад функціонування
внутрішнього ринку електроенергії;ii) Директиву Європейського Співтовариства 2003/55/EC
( 994_380 ), прийняту Європейським парламентом та Радою Європи
26 червня 2003 року стосовно загальних засад функціонування
внутрішнього ринку природного газу;iii) Постанову Європейського Співтовариства 1228/2003/EC
прийняту Європейським парламентом та Радою Європи
26 червня 2003 року стосовно умов доступу до мережі транскордонної
передачі електроенергії.2. Кожна Сторона повинна гарантувати, що прийнятними
споживачами в рамках значення директив Європейського
Співтовариства 2003/54/EC ( 994_571 ) та 2003/55/EC ( 994_380 ) є:1. Кожна Договірна Сторона після набрання чинності цим
Договором упровадить директиву Ради Європи 85/337/EEC від
27 червня 1985 року стосовно оцінки впливу деяких державних та
приватних проектів на навколишнє середовище з поправками,
уведеними директивами Ради Європи 97/11/EC від 3 березня 1997 року
та директивою 2003/35/EC Європейського Парламенту та Ради Європи
від 26 травня 2003 року.2. Кожна Договірна Сторона до 31 грудня 2011 року впровадить
директиву Ради Європи 1999/32/EC від 26 квітня 1999 року стосовно
зменшення вмісту сірки в певних видах рідкого палива, яка вносить
поправки до директиви 93/12/EEC.3. Кожна Договірна Сторона до 31 грудня 2017 року впровадить
директиву 2001/80/EC Європейського парламенту й Ради Європи
( 994_913 ) від 23 жовтня 2001 року стосовно обмеження викидів у
повітря деяких забруднювачів від великих сміттєспалювальних
заводів.4. Кожна Договірна Сторона після набрання чинності цим
Договором виконує пункт 2 статті 4 директиви 79/409/ECC Ради
Європи від 2 квітня 1979 року стосовно охорони диких птахів.
1. Викладене нижче буде заборонене як таке, що є не сумісним
зі спільним ринком: усі домовленості між підприємствами, рішення
об'єднань підприємств і погоджена діяльність, які можуть негативно
вплинути на торгівлю між країнами-членами та які мають на меті або
призводять до запобігання конкуренції, її обмеження або
спотворення в межах спільного ринку і, зокрема, такі, які:a) безпосередньо чи опосередковано закріплюють ціни закупівлі
або продажу чи будь-які інші умови торгівлі;d) уживають різних умов до рівнозначних угод з іншими
сторонами торгівлі, тим самим створюючи для однієї з них
конкурентні переваги;e) уключають до контракту для прийняття іншими сторонами
додаткові зобов'язання, які за своєю природою або відповідно до
комерційного використання не стосуються предмета таких контрактів.які роблять внесок у поліпшення виробництва чи розподілу
продукції або сприяють технічному й економічному прогресові,
дозволяючи водночас споживачам справедливо розподіляти отриману
вигоду, і які:a) не вводять для відповідних підприємств обмеження
діяльності, які не є обов'язковими для досягнення згаданих цілей;b) не дають можливості таким підприємствам знищувати
конкуренцію стосовно значної частини продукції, що розглядається.Будь-яке зловживання одного чи кількох підприємств домінуючим
становищем на спільному ринку або на його значній частині є
забороненим як таке, що є не сумісним зі спільним ринком, якщо це
може негативно вплинути на торгівлю між країнами-членами.a) безпосереднє чи опосередковане нав'язування несправедливої
ціни закупівлі або продажу або інших несправедливих умов торгівлі;c) ужиття різних умов до рівнозначних угод з іншими сторонами
торгівлі, тим самим створюючи для однієї з них конкурентні
переваги;d) уключення до контракту для прийняття іншими сторонами
додаткових зобов'язань, які за своєю природою або відповідно до
комерційного використання не стосуються предмета таких контрактів.1. У разі державних підприємств або підприємств, яким
країни-члени надають спеціальні або виключні права, країни-члени
ані встановлюють, ані підтримують чинність будь-яких заходів, які
суперечать правилам, викладеним у Договорі, зокрема тим правилам,
що наведені в статті 12 та статтях 81-89.2. Підприємства, на які покладене виконання послуг загального
економічного значення або які мають характер монополії, що
приносить державний дохід, є предметом дії правил, викладених у
цьому Договорі, зокрема тих, що стосуються конкуренції, якщо
застосування цих правил не заважає, де-юре або де-факто, виконанню
конкретного завдання, покладеного на них. Вплив на розвиток
торгівлі не може бути до такого ступеня, що суперечить інтересам
Співтовариства.1. Якщо інше не передбачене в Договорі, будь-яка допомога
країни-члена або допомога з використанням державних ресурсів
країни-члена у будь-якій формі, яка спотворює конкуренцію або
погрожує її спотворити шляхом надання переваг певним підприємствам
або видам продукції, і якщо вона негативно впливає на торгівлю між
країнами-членами, є не сумісною зі спільним ринком.a) допомога, що має соціальний характер, надана окремим
споживачам, якщо така допомога надається без дискримінації,
пов'язаної з походженням відповідної продукції;c) допомога, надана економіці певних територій Федеративної
Республіки Німеччини, на яких негативно вплинув поділ Німеччини,
якщо ця допомога необхідна для компенсації економічних збитків,
викликаних поділом.a) допомога для сприяння економічному розвиткові районів, де
стандарти життя надзвичайно низькі чи є значна неповна зайнятість;b) допомога для сприяння виконанню важливого проекту
загальноєвропейського значення чи подолання значних економічних
криз у країнах-членах;c) допомога для прискорення розвитку певних видів економічної
діяльності чи певних економічних районів, якщо така допомога не
впливає негативно на умови торгівлі до такого ступеня, що
суперечить спільному інтересові;d) допомога, надана для зберігання культурної спадщини, якщо
вплив такої допомоги на умови торгівлі та конкуренцію в
Співтоваристві не суперечить спільному інтересові;e) такі інші категорії допомоги, які можуть бути визначені
рішенням кваліфікованої більшості Ради за поданням Комісії.
------------------------------------------------------------------ | Сторони | Внески у відсотках | |--------------------------------+-------------------------------| |Європейське Співтовариство | 94,9% | |--------------------------------+-------------------------------| |Республіка Албанія | 0,1% | |--------------------------------+-------------------------------| |Республіка Болгарія | 1% | |--------------------------------+-------------------------------| |Боснія та Герцеговина | 0,3% | |--------------------------------+-------------------------------| |колишня Югославська Республіка | 0,1% | |Македонія | | |--------------------------------+-------------------------------| |Румунія | 2,2% | |--------------------------------+-------------------------------| |Республіка Сербія | 0,7% | |--------------------------------+-------------------------------| |Республіка Хорватія | 0,5% | |--------------------------------+-------------------------------| |Республіка Чорногорія | 0,1% | |--------------------------------+-------------------------------| |Тимчасова адміністративна місія | 0,1% | |ООН у Косово | | ------------------------------------------------------------------
Договір про заснування Енергетичного Співтовариства
Договір про заснування Енергетичного Співтовариства
ЄС, Албанія, Болгарія [...];
Договір, Міжнародний документ
від 25.10.2005
Документ 994_926,
чинний, поточна редакція — Підписання від 25.10.2005
( Остання подія — Набрання чинності для України міжнародного договору, відбулась 01.02.2011. Подивитися в історії? )