Резолюція 1364 (2004) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Політична криза в Україні"
Рада Європи, Парламентська Асамблея; Резолюція, Міжнародний документ від 29.01.20041364(2004)
Документ 994_610, поточна редакція — Прийняття від 29.01.2004

                      Резолюція 1364 (2004) 
Парламентської Асамблеї Ради Європи
"Політична криза в Україні"

Переклад з англійської
1. Асамблея глибоко стурбована останніми подіями у Верховній
Раді України, пов'язаними з розглядом законопроекту щодо внесення
змін до Конституції України ( 254к/96-ВР ), і в цьому зв'язку
посилається на свої резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1239
(2001) ( 994_601 ), 1244 (2001) ( 994_603 ), 1346 (2003)
( 994_608 ) та, зокрема, на Рекомендацію 1451 (2000) ( 994_053 )
щодо інституційної реформи в Україні. Вона зазначає, що нещодавно
було ініційовано процедуру, яка не відповідає Регламенту Верховної
Ради ( 129а/94-ВР, 129б/94-ВР ) та Статті 19 Конституції України.
2. Асамблея висловлює глибокий жаль, що органи державної
влади України, включно з Президентом України та Міністерством
закордонних справ, розглядають діяльність Ради Європи, а саме
процедуру моніторингу Асамблеї, візити співдоповідачів
Моніторингового комітету та їхні заяви як "втручання у внутрішні
справи України". У цьому зв'язку вона нагадує, що Україна
добровільно взяла на себе зобов'язання, що випливають з її
членства відповідно до Статуту Ради Європи ( 994_001 ). Відтак,
Асамблея вважає таку позицію органів державної влади України
безпідставною та невиправданою.
3. Асамблея підтримує будь-які щирі прагнення як виконавчої,
так і законодавчої влади України здійснювати демократичні реформи,
що були б спрямовані на істотне зміцнення законодавчої влади та
посилення незалежності влади судової, в такий спосіб роблячи
внесок до більшого розподілу влад та до удосконалення системи
стримувань і противаг відповідно до стандартів Ради Європи.
4. Характер реформ, а також вибір системи правління є
внутрішньою справою будь-якої суверенної держави, але допоки вони
здійснюються з належним дотриманням основоположного закону
(конституції) країни.
5. У цьому зв'язку Асамблея підтверджує, що теперішня
Конституція ( 254к/96-ВР ), яка є чинною з 1996 року, становить
головний національний юридичний інструмент, на основі якого країна
може розвивати справжню демократію; вона наполягає на суворому
дотриманні положень Конституції, зокрема стосовно внесення змін до
неї, якою б не була їхня необхідність та доцільність.
6. У цьому контексті Асамблея переконана, що будь-яке
рішення, що змінює конституційні положення стосовно виборів,
ухвалене напередодні виборів президентських, наражається на ризик
бути необ'єктивним і спричинити розкол, і відтак вважає, що вибір
часу для теперішньої дискусії довкола конституційної реформи є
надзвичайно недоречним.
7. Асамблея висловлює глибокий жаль з приводу того факту, що
поштовхом до кризи у Верховній Раді була відсутність обговорення
офіційно зареєстрованих проектів змін до Конституції
( 254к/96-ВР ) та пропозицій, внесених опозицією. Асамблея вважає,
що така практика є неприйнятною в демократичній державі, керованою
принципами верховенства права.
8. Водночас, вона висловлює жаль з приводу засобів, до яких у
відповідь вдалася опозиція з метою блокування звичайного режиму
роботи парламенту.
9. Асамблея посилається на Висновок Європейської комісії "За
демократію через право" ("Венеціанської комісії"), ухвалений 13
грудня 2003 року, в якому вона вітає зусилля задля реформування
української системи правління з метою її наближення до
європейських демократичних стандартів, однак робить висновок, що
"конкретні пропозиції, які містяться у різних законопроектах, все
ж таки не видаються такими, що досягли цієї мети, та несуть у собі
інші зміни до Конституції ( 254к/96-ВР ), які можуть виглядати як
крок назад".
10. Асамблея висловлює жаль з приводу того факту, що жодна з
рекомендацій Венеціанської комісії не була врахована під час
розгляду трьох законопроектів (N N 3207-1, 4105 та 4180) ані
Конституційним судом України, ані парламентською Тимчасовою
спеціальною конституційною комісією перед внесенням законопроекту
N 4105 для його обговорення у Верховній Раді. Відтак, Асамблея
настійливо закликає відповідні органи державної влади України
врахувати всі рекомендації, сформульовані дотепер Венеціанською
комісією, та продовжувати відкритий та дієвий діалог з Комісією
для подальшого удосконалення законопроектів, які нині
обговорюються.
11. Асамблея закликає партії та блоки, парламентські фракції
та групи, представлені у Верховній Раді, негайно вирішити свої
проблеми у мирний спосіб засобами відкритого діалогу, з повним
дотриманням парламентських правил процедури, шляхом:
i. забезпечення легітимності будь-якої конституційної
реформи, визнаючи, що у цьому випадку Регламента Верховної Ради
( 129а/94-ВР, 129б/94-ВР ) не було дотримано всіма причетними
сторонами, беручи до уваги, що "голосування шляхом підняття рук" у
парламенті не передбачено нормами права, включно з Регламентом;
ii. запровадження відкритого обговорення всіх трьох
законопроектів (N N 3207-1, 4105 та 4180) щодо внесення
конституційних змін, яке включало б належне інформування
громадськості, а також всенародне обговорення цих питань,
насамперед проведення плюралістичних політичних дебатів на
національних теле- та радіоканалах;
iii. повного врахування рекомендацій Венеціанської комісії
при внесенні змін до Конституції ( 254к/96-ВР ), і, зокрема,
перегляду своєї позиції щодо імперативного мандата народного
депутата, щодо обмеження десятьма роками терміну перебування
суддів на посадах та щодо розширення повноважень Генерального
прокурора, що все разом не відповідає принципам демократії та
верховенства права;
iv. забезпечення того, щоб наступні вибори Президента
відбулися у строки та на термін, передбачені чинною Конституцією
( 254к/96-ВР ), з огляду на те, що зміна способу обрання
безпосередньо перед очікуваними виборами може лише заплутати
виборців;
v. досягнення згоди, що будь-які конституційні зміни стосовно
терміну та способу обрання Президента будуть винесені на
всенародний референдум, як це передбачено Статтею 156 чинної
Конституції ( 254к/96-ВР ).
12. Нещодавні рішення Конституційного суду ще раз показали,
що незалежність судової влади в Україні є вразливою. Будучи
глибоко переконаною, що лише цілковито незалежна судова влада може
забезпечити стабільність, яка є необхідною для встановлення
верховенства права. Асамблея стурбована рішенням Конституційного
суду України від 25 грудня 2003 року (N 22-рп) (v022p710-03 ),
оскільки воно не відповідає ані теперішній, ані попередній
Конституції України ( 888-09 ), яка була чинною, коли Президента
Кучму було вперше обрано у 1994 році. Асамблея все ж таки
сподівається, що Президент України поведеться як відповідальний
демократ, склавши повноваження по закінченні другого терміну
перебування на посаді, як це передбачено Конституцією України
( 254к/96-ВР ).
13. Відносно наступних президентських виборів у жовтні 2004
року, Асамблея поділяє стурбованість багатьох українських
громадян, що ці вибори можуть не бути по-справжньому вільними,
справедливими, відкритими і прозорими. Вона вважає, що будь-яка
форма авторитарних дій, таких як залякування виборців, тиск на
членів виборчих комісій, обмеження свободи вираження поглядів і
переконань або заангажованість ЗМІ на користь окремих кандидатів
від правлячих політичних сил, є однозначно неприйнятною. Якщо ж
всіх цих складників буде повністю витримано, то мають бути й
сприйняті результати виборів.
14. Асамблея закликає Президента України найближчим часом
внести запропоновані ним кандидатури на посади у Центральній
виборчій комісії, які є вакантними з моменту закінчення
повноважень колишніх членів комісії.
15. У світлі викладеного вище Асамблея закликає Генерального
секретаря Ради Європи невідкладно призначити Спеціального
представника в Україні, уповноваженого відстежувати поточні
політичні процеси в Україні, надавати консультативні поради та
експертні висновки Ради Європи, якщо і коли це буде необхідно, та
в цілому зміцнювати і координувати існуюче співробітництво з
органами державної влади України.
16. Вона також вважає, що діяльність, спрямована на виконання
погодженого з Україною Плану дій Ради Європи щодо ЗМІ, має бути
посилена з метою досягнення помітного покращання загальних умов
функціонування засобів масової інформації та сприяння істотним
змінам у царині культури професійної діяльності ЗМІ з урахуванням
наступної передвиборчої кампанії.
17. Асамблея також занепокоєна нещодавніми подіями у місті
Мукачеві, пов'язаними з виборами мера, і закликає вирішити цю
проблему відповідно до законодавства України. Асамблея рекомендує,
щоб Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи взяв на себе
моніторинг за наступними виборами мера міста Мукачева з метою
забезпечення проведення цих виборів вільно та неупереджено.
18. Асамблея вважає, що нещодавні порушення процедури
голосування у Верховній Раді є порушенням зобов'язань України за
Статтею 3 Статуту Ради Європи ( 994_001 ). Якщо буде здійснено
будь-які подальші спроби проштовхнути політичну реформу шляхом
внесення змін до Конституції ( 254к/96-ВР ) у спосіб, який не є
передбаченим законом, та неконституційними засобами, або якщо
Україна не забезпечить вільні та справедливі вибори 31 жовтня 2004
року, то Асамблея може прийняти рішення поставити під питання
повноваження української делегації відповідно до Правила 9 Правил
процедури Асамблеї і, як наслідок цього, може вирішити звернутися
до Комітету міністрів з вимогою зупинити членство України в Раді
Європи відповідно до Статті 8 Статуту Ради Європи.
19. Асамблея продовжуватиме уважно стежити за розвитком подій
в Україні і заявляє про свою готовність сприяти ефективному
діалогові між політичними силами, представленими у Верховній Раді.
Дебати Асамблеї 29 січня 2004 року ( 7-е засідання) (див.
Док. 10058, Доповідь Комітету з питань дотримання обов'язків та
зобов'язань державами-членами Ради Європи (Моніторингового
комітету), співдоповідачі: пані Северінсен та пані Вольвенд).
Текст ухвалено Асамблеєю 29 січня 2004 року (7-е засідання).



вгору