Документ 994_601, поточна редакція — Прийняття від 25.01.2001

                      Резолюція 1239 (2001) 
Парламентської Асамблеї Ради Європи
"Свобода вираження поглядів та переконань і
функціонування парламентської демократії в Україні"

1. Хоча Асамблея віддає належне різним заходам, яких упродовж
останніх десяти років вживає Україна для забезпечення основних
прав людини і свобод, у тому числі в галузі свободи вираження
поглядів та переконань, вона стурбована залякуванням,
неодноразовими проявами нападів та вбивствами журналістів в
Україні та постійним зловживанням владою з боку компетентних
органів влади в Україні стосовно свободи вираження поглядів та
переконань.
2. Заходи, що вживаються українськими органами влади та
Верховною Радою (парламентом) щодо розслідування зникнення
журналіста Георгія Гонгадзе, та їхні зусилля з метою належним
чином оцінити дії всіх, хто причетний до цього, слід вважати
своєрідною перевіркою свободи вираження поглядів та переконань і
функціонування парламентської демократії в Україні. Асамблея
висловлює занепокоєння з приводу затягування розгляду цієї справи
Генеральною прокуратурою України. Різні результати розслідування,
що проводилося Генеральною прокуратурою та Тимчасовою слідчою
комісією Верховної Ради, спричинили кризу довіри між виконавчою
владою та парламентом.
3. Твердження щодо причетності українських органів влади до
зникнення пана Гонгадзе може мати дуже серйозні наслідки для
функціонування українських інститутів влади. Отже, надзвичайно
важливо встановити автентичність доказів, на яких грунтуються ці
твердження - аудіозаписів, наданих паном Мельниченком, колишнім
працівником служби охорони Президента України. У цьому відношенні
Асамблея бере до уваги, що українські органи влади висловили
готовність надавати допомогу у процесі встановлення автентичності
цих записів.
4. Асамблея зазначає, що 16 січня 2001 року Верховна Рада
організувала парламентське слухання з проблем, пов'язаних зі
свободою вираження поглядів та переконань, і схвалює діяльність
Верховної Ради щодо сприяння свободі преси та засобів масової
інформації в Україні. Асамблея також бере до уваги президентський
указ "Про додаткові заходи щодо безперешкодної діяльності засобів
масової інформації, дальшого утвердження свободи слова в Україні"
( 1323/2000 ) як ознаку того, що проблема преси в Україні може
зрештою належним чином вирішуватися на найвищому владному рівні.
5. Асамблея звертається до відповідних органів влади України
вжити з метою удосконалення загальної структури, в рамках якої
функціонують засоби масової інформації, та з подальшою метою
створення підгрунтя для стабільної і необоротної демократизації в
галузі засобів масової інформації наступні дії:
- невідкладне і прозоре розслідування усіх випадків
насильства і смерті журналістів;
- негайне скасування положень і практики, що дозволяє
позасудове закриття засобів масової інформації та припинення
трансляції;
- прийняття без будь-яких зволікань змін до законодавства
стосовно штрафів чи відшкодування за наклеп та декриміналізації
наклепу;
- внесення змін до закону про Раду з питань національного
телебачення та радіо ( 538/97-ВР ) у відповідності з експертним
висновком, наданим Радою Європи;
- створення рівних умов для функціонування всіх засобів
масової інформації, а саме: шляхом внесення змін до акту 1997 року
про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний
захист журналістів ( 540/97-ВР );
- припинення практики тиску на засоби масової інформації
через важелі друкування та поширення;
- сприяння громадським засобам мовлення;
- ратифікація Європейської конвенції про транскордонне
телебачення ( 994_444 ).
6. Що стосується конкретно справи пана Гонгадзе, Асамблея
звертається до українських органів влади з вимогою:
i. встановити час і точні умови смерті особи, чий труп
знайдено поблизу Таращі;
ii. провести невідкладне, повне і прозоре розслідування
стосовно зникнення чи смерті пана Гонгадзе та якомога швидше
повідомити про результати цього розслідування;
iii. встановити точні причини і умови зникнення чи смерті
пана Гонгадзе та притягти до відповідальності винних за вчинення
цього злочину;
iv. наполягати на тому, щоб Тимчасова слідча комісія
Верховної Ради (парламенту) України продовжувала роботу якомога
швидше і ретельніше;
v. наполягати на тому, щоб виконавча влада надавала допомогу,
але не втручалася в проведення жодного розслідування;
vi. поважати права родичів потерпілого, в тому числі їхнє
право бути потерпілою стороною у справі смерті пана Гонгадзе.
7. Асамблея вважає, що якщо буде звернення Верховної Ради
України з проханням надати допомогу, Рада Європи має забезпечити:
i. незалежну експертизу для встановлення автентичності
оригіналів вищезазначених аудіозаписів;
ii. незалежну експертизу для встановлення точного часу та
причин смерті особи, чий труп знайдено біля Таращі, в тому числі
новий аналіз ДНК цього тіла.
8. Асамблея також вважає, що результати цих експертиз мають
бути опубліковані.
Дебати Асамблеї 25 січня 2001 року (6-те засідання). Див.
Док. 8945, доповідь Комітету про виконання обов'язків та
зобов'язань державами-членами Ради Європи (доповідачі: пані
Северинсен та пані Вольвенд), Док. 8946, висновок Комісії з
правових питань та прав людини (доповідач: пан Йорші) та Док.
8946, висновок Комісії з питань культури, науки та освіти
(доповідач: пан Урбанчик).
Текст прийнято Асамблеєю 25 січня 2001 року (7-ме засідання)



вгору