Рекомендація 1455 (2000) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Репатріація та інтеграція кримських татар"
Рада Європи, Парламентська Асамблея; Рекомендації, Міжнародний документ від 05.04.20001455(2000)
Документ 994_600, поточна редакція — Прийняття від 05.04.2000

                      Рекомендація 1455 (2000) 
Парламентської Асамблеї Ради Європи
"Репатріація та інтеграція кримських татар"

1. Усе кримськотатарське населення (приблизно 200 тис.) було
депортоване із своєї історичної Батьківщини в 1944 році за
колабораціонізм з фашистами (як стверджувалося) в роки другої
світової війни. Під час цього примусового переселення, перш за все
до Узбекистану та інших центральноазіатських республік, протягом 2
років 46% кримських татар померло від голоду та захворювань.
Відповідно до радянського указу від 1967 року кримськотатарський
народ був повністю реабілітований. Проте не було зроблено жодного
кроку для їх повернення або компенсації кримським татарам за
завдані тяжкі втрати. До останніх днів існування СРСР кримським
татарам не дозволяли повертатися до Криму.
2. Асамблея нагадує загальні принципи та рекомендації,
викладені в Рекомендації 1334 (1997) "Про біженців, шукачів
притулку та переміщених осіб в Співдружності Незалежних Держав
(СНД)" та висловлює жаль з приводу невиконання більшості
пропозицій, зазначених в них.
3. За останні десятки років приблизно 260000 людей
кримськотатарської громади (за оцінками, її розміри: від 400000 до
550000) повернулися до Криму. Проте проблеми, з якими стикаються
ті, хто повертаються, є комплексними та багатогранними. Це питання
громадянства, зайнятості, забезпечення житлом, соціального захисту
та культурного відродження. До того часу, поки не будуть вирішені
ці проблеми, не можна буде відновити повної національної
ідентичності кримських татар, які повернулися. Інтеграція означає
цілковите викорінення залишків ксенофобії та дискримінації, з
якими час від часу стикаються ті, хто повертаються.
4. Асамблея стурбована тим, що програми допомоги з питань
інтеграції, що здійснюються Урядом України, значно скорочуються та
недофінансуються через тяжку економічну кризу в країні. Вона вітає
готовність Уряду України сприяти реінтеграції кримських татар,
зокрема спрощення порядку набуття громадянства України. Асамблея
схвалює зусилля з боку Європейського Союзу (ЄС) та міжнародних
організацій, а саме: Управління Верховного Комісара ООН у справах
біженців, Організації з питань безпеки та співробітництва в Європі
(ОБСЄ) щодо прискорення та сприяння інтеграції та закликає
країни-члени надати цілковиту допомогу програмам, що здійснюються.
5. Асамблея підкреслює, що кримські татари, які повернулися,
не зможуть вести нормальне життя, поки вони не отримають належне
житло і не будуть забезпечені необхідною інфраструктурою.
Пріоритетним питанням в цьому регіоні повинна бути матеріальна
допомога, і Банк Розвитку Ради Європи повинен розглянути
можливість надання матеріальної допомоги в цьому регіоні. Таким же
чином, Асамблея упевнена, що приєднання України до Банку Розвитку
сприятиме наданню такої допомоги.
6. Для уникнення соціальної ерозії кримськотатарської
громади, яка повернулась, необхідно започаткувати або
інтенсифікувати програми по навчанню та створенню робочих місць.
Для цього особливо необхідні міжнародні програми надання
матеріальної та іншої допомоги. Країни-члени і світова спільнота
загалом повинні сприяти більш широкому економічному відродженню
Криму.
7. У зв'язку з цим, Асамблея рекомендує Комітету Міністрів:
i. Інтенсифікувати діалог з інститутами Європейського Союзу і
міжнародними організаціями, які надають активну допомогу кримським
татарам, зокрема Верховним Комісаром ООН з питань біженців та
ОБСЄ, з тим, щоб організувати більш широку участь Ради Європи в
проектах, які входять у сферу її компетенції, а саме, в юридичному
вирішенні питань, пов'язаних з інтеграцією осіб, які повернулись,
наприклад, наданні громадянства, дозволу на проживання і т.д., та
якомога швидше залучити кримських татар до обговорення;
ii. Запропонувати Україні вступити до Банку Розвитку Ради
Європи;
iii. Запропонувати Банку Розвитку розглянути, що він може
зробити для допомоги кримським татарам, які повернулись, особливо
в питаннях забезпечення житлом та інфраструктурою;
iv. Запропонувати Європейському Союзу розширити свою участь
в проектах по допомозі кримським татарам;
v. Запропонувати Верховному Комісару ООН з питань біженців,
Міжнародній Організації з питань міграції (МОМ) та ОБСЄ скликати
другу конференцію з питань біженців, переміщених осіб та інших
форм недобровільного переміщення і репатріації в СНД, яка б
зосередилась, поміж іншим, на питанні кримських татар, які
повернулись;
vi. Спонукати країни-члени активно долучатись, на двох- і
багатосторонній основах, до участі у проектах по допомозі
кримським татарам, які повернулись, зокрема в проектах по
розбудові житла та інфраструктури, проектах по освіті та створенню
робочих місць, надаючи особливої уваги найбільш вразливим групам;
vii. Запропонувати країнам, яких це стосується (а саме:
Росія, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан) вступити з Україною у
двосторонні переговори щодо спрощення процедури отримання
українського громадянства, якою б могли скористатись кримські
татари, які проживають на території цих країн.
viii. Запросити Уряд України та регіональні органи влади
Автономної Республіки Крим вивчити досвід інших країн-членів Ради
Європи стосовно представництва малих національних меншин в
регіональних парламентах з метою забезпечувати та підтримувати
представництво кримських татар в інститутах влади Криму; та з цією
метою взяти до уваги Рамкову конвенцію Ради Європи з питань прав
національних меншин 1995 року ( 995_055 ), Лундські рекомендації
щодо ефективної участі національних меншин у громадському житті,
ухвалені в червні 1999 року, розроблені на прохання Верховного
комісара ОБСЄ з прав національних меншин;
ix. Запросити Уряд України та регіональні органи влади
Автономної Республіки Крим вивчити досвід багатонаціональних
країн-членів Ради Європи з метою поновлення та забезпечення прав
кримських татар на навчання кримськотатарською мовою, та
застосування їхньої мови в усіх приватних та державних справах; та
з цією метою взяти до уваги Європейську хартію Ради Європи з
регіональних мов та мов національних меншин 1992 року ( 994_014 )
та Рамкову конвенцію з питань захисту прав національних меншин,
ухвалену в 1995 році ( 995_055 ), та Гаагські рекомендації щодо
освітніх прав національних меншин, ухвалені в жовтні 1996 року, та
Рекомендації щодо лінгвістичних прав національних меншин, ухвалені
в лютому 1998 року в Осло, розроблені на прохання Верховного
комісара ОБСЄ з прав національних меншин.
Обговорення Асамблеї 5 квітня 2000 року (13-е засідання).
Див. Док. 8655, доповідь Комітету з питань міграцій, біженців та
демографії (доповідач: лорд Понсонбі).
Текст, ухвалений Асамблеєю 5 квітня 2000 року (13-е
засідання).



вгору