Документ 994_197, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 01.07.2004, підстава - 994_571


( Директива втратила чинність на підставі Директиви
( 994_571 ) від 26.06.2003 )
Директива 96/92/ЄС
Європейського Парламенту та Ради
"Стосовно спільних правил для внутрішнього
ринку електроенергії"
від 19 грудня 1996 року

19.12.96
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,
Враховуючи Договір про створення Європейського Співтовариства
( 994_017 ) та, зокрема, Статті 57(2), Статті 66 та Статті 100а
цього Договору, Враховуючи пропозиції Комісії (1), Враховуючи думку Комітету з економічних та соціальних питань
(2), Діючи відповідно до процедури, що встановлена Статтею 189b
Договору ( 994_017 ) (3), ___________________
(1) Офіційний часопис (надалі - OJ) N C 65, 14.3. 1992. стор.
4 та OJ N 4.5. 1994 стор. 1. (2) OJ N C 73, 15.3. 1993 стор. 31. (3) Думка Європейського Парламенту від 17 листопада 1993 року
(OJ N C 329, 6.12. стор. 150). Спільна позиція Ради від 25 липня
1996 року (OJ N C 315, 24.10. 1996, стор. 18) та Рішення
Європейського Парламенту від 11 грудня 1996 року (ще не
опубліковане в OJ). Рада Європи від 19 грудня 1996 року.
Беручи до уваги, що прийняття заходів для забезпечення
стабільної роботи внутрішніх ринків має важливе значення; беручи
до уваги, що внутрішній ринок повинен являти собою простір без
внутрішніх кордонів, у якому забезпечується вільне переміщення
товарів, людей, послуг та капіталу; Беручи до уваги, що завершення створення конкурентного ринку
електроенергії є важливим кроком на шляху до внутрішнього
енергетичного ринку; Беручи до уваги, що положення цієї Директиви не повинні
впливати на застосування Договору ( 994_017 ), зокрема положення
про внутрішній ринок та конкуренцію; Беручи до уваги, що створення внутрішнього ринку в галузі
електроенергетики має особливе значення для підвищення
ефективності у виробництві, передачі та розподілу електроенергії і
водночас підвищує надійність постачання та конкурентоспроможності
Європейської економіки та захисту довкілля; Беручи до уваги, що внутрішній ринок електроенергії повинен
створюватись поступово для того, щоб дати промисловості можливість
гнучко та впорядковано пристосуватись до нового середовища та
брати до уваги різні системи організації існуючих електричних
мереж; Беручи до уваги, що створення внутрішнього ринку
електроенергії повинно підтримувати взаємопов'язаність та спільне
функціонування систем; Беручи до уваги, що Директива Ради 90/547/ЄЕС від 29 жовтня
1990 року стосовно транзиту електроенергії через мережі передачі
( 994_196 ) (4) та Директива Ради 90/377/ЄЕС від 29 червня 1990
року стосовно процедури Співтовариства для підвищення прозорості
цін на газ та електроенергію для кінцевих промислових споживачів
( 994_195 ) (5) передбачають першу фазу завершення створення ринку
електроенергії; Беручи до уваги, що зараз необхідно вживати подальших заходів
для створення внутрішнього ринку електроенергії; ___________________
(4) OJ N L 313, 13.11. 1990 стор. 30. Останні зміни до
Директиви внесені Рішенням Комісії 95/162/ЄС (OJ N L 107, 12.5.
1995, стор. 53). (5) OJ N L 185, 17.7. 1990, стор. 16. Остання зміни до
Директиви внесені Директивою Комісії 93/87/ЄЕС (OJ N L 277, 10.11.
1993 стор. 32).
Беручи до уваги, що у внутрішньому ринку електроенергетичні
підприємства повинні працювати, без упереджень щодо виконання
зобов'язань з надання послуг для населення, з метою створення
конкурентного ринку електроенергії; Беручи до уваги, що Держави-члени, через структурні
відмінності Держав-членів, на даний час мають різні системи
регулювання електроенергетичного сектора; Беручи до уваги, що згідно принципу субсидіарності, загальні
принципи повинні бути розроблені прийняти на рівні Співтовариства,
але їх детальним впровадженням повинні займатися Держави-члени, що
дозволить кожній Державі-члену вибирати режим, який найкраще
відповідає ситуації, яка склалася у цих країнах; Беручи до уваги, що незважаючи на характер основної
організації ринку, доступ до системи повинен бути відкритим
відповідно до цієї Директиви та повинен призводити до
еквівалентних економічних результатів у Державах і, таким чином,
до порівнянного рівня відкритості ринків та безпосередньо
порівнянного ступеню доступу до ринків електроенергії; Беручи до уваги, що для деяких Держав-членів запровадження
зобов'язань з надання послуг населенню може бути необхідним для
забезпечення надійності постачання та захисту довкілля, що, з їх
точки зору, не може бути гарантовано лише самою вільною
конкуренцією; Беручи до уваги, що довгострокове планування може бути одним
із засобів виконання таких зобов'язань з надання послуг населенню; Беручи до уваги, що Договором ( 994_017 ) встановлюються
особливі правила стосовно обмежень на вільне пересування товарів
та на конкуренцію; Беручи до уваги, що Стаття 90(1) Договору ( 994_017 ),
зокрема, зобов'язує Держави-члени дотримуватись цих правил
стосовно державних підприємств та підприємств, яким були надані
особливі або ексклюзивні права; Беручи до уваги, що відповідно до Статті 90(2) Договору
( 994_017 ), за особливих умов діяльність підприємств, що надають
послуги загальноекономічного значення, регулюється цими правилами; Беручи до уваги, що виконання цієї Директиви впливатиме на
діяльність таких підприємств; Беручи до уваги, що Держави-члени при запровадженні
зобов'язань з постачання послуг населенню для підприємств
електроенергетичного сектора повинні дотримуватись відповідних
правил Договору ( 994_017 ) в інтерпретації судових органів; Беручи до уваги, що при створенні внутрішнього ринку
електроенергії повинна повністю прийматись до уваги ціль
Співтовариства стосовно створення економічної та соціальної
єдності, зокрема в таких секторах як національні або міждержавні
інфраструктури, які використовуються для передачі електроенергії; Беручи до уваги, що Рішення N 1254/96/ЄС Європейського
Парламенту та Ради від 5 червня 1996 року ( 994_206 ), що
встановлює низку керівних принципів для транс'європейських
енергетичних мереж (6) сприяло розвитку інтегрованих інфраструктур
для передачі електроенергії; ___________________
(6) OJ N L 161, 29.6. 1996, стор. 147.
Беручи до уваги, що, таким чином, необхідно установити
спільні правила для виробництва електроенергії та функціонування
систем передачі та розподілу електроенергії; Беручи до уваги, що існують дві системи, які можуть
застосовуватись для відкриття ринку виробництва електроенергії,
процедура санкціонування або тендерна процедура, і ці процедури
повинні функціонувати відповідно до критеріїв об'єктивності,
прозорості та недискримінаційності; Беручи до уваги, що в рамках цього документа необхідно брати
до уваги позицію виробників електроенергії для власних потреб та
незалежних виробників; Беручи до уваги, що кожна система передачі електроенергії
повинна знаходитись під централізованим управлінням та контролем
для забезпечення безпеки, надійності та ефективності системи в
інтересах виробників та їх клієнтів; беручи до уваги, що повинен
бути призначений оператор системи передачі, який повинен займатись
експлуатацією, утриманням та, якщо необхідно, розвитком системи;
беручи до уваги, що оператор системи передачі повинен працювати
відповідно до критеріїв об'єктивності, прозорості та
недискримінаційності; Беручи до уваги, що технічні правила роботи систем передачі
та прямих ліній повинні бути прозорими та забезпечувати можливість
взаємодії мереж; Беручи до уваги, що необхідно встановити критерії
об'єктивності та недискримінаційності для диспетчеризації
електростанцій; Беручи до уваги, що з метою захисту довкілля, пріоритетність
повинна надаватись виробництву електроенергії з поновлюваних
джерел; Беручи до уваги, що на рівні розподілу електроенергії,
споживачам, розташованим у певному регіоні, можуть бути надані
права на постачання, і повинен бути призначений керівник, який
керуватиме, утримуватиме та, якщо необхідно, розвиватиме кожну з
розподільчих мереж; Беручи до уваги, що з метою забезпечення прозорості та
недискримінаційності, функція передачі вертикально інтегрованих
підприємств повинна бути незалежною від інших видів діяльності; Беручи до уваги, що окремий покупець повинен функціонувати
незалежно від функцій генерування та розподілу вертикально
інтегрованих підприємств; Беручи до уваги, що не повинен обмежуватись вільний потік
інформації між діяльністю окремих покупців та функціями
генерування та розподілу; Беручи до уваги, що рахунки всіх інтегрованих
електроенергетичних підприємств повинні забезпечувати максимум
прозорості, зокрема для визначення зловживань домінуючим
положенням, наприклад, ненормально високих або низьких тарифів або
дискримінаційної практики щодо еквівалентних операцій; оскільки,
для цієї потреби, кожен з видів діяльності повинен мати свій
окремий рахунок; Беручи до уваги, що також необхідно забезпечити доступ для
компетентних органів до внутрішніх рахунків підприємств з
дотриманням умов конфіденційності; Беручи до уваги, що з причини різноманітності структур та
особливих характеристик систем Держав-членів, повинні існувати
різні варіанти доступу до системи у відповідності до критеріїв
об'єктивності, прозорості та недискримінаційності; Беручи до уваги, що необхідна наявність положень, які
санкціонують будівництво та використання прямих ліній; Беручи до уваги, що необхідна наявність положення, яке
регулює заходи безпеки та врегулювання суперечок; Беручи до уваги, що необхідно уникати зловживань домінуючим
положенням або грабіжницької практики; Беручи до уваги, що, оскільки деякі Держави-члени
відчуватимуть труднощі у адаптації своїх систем, необхідна
наявність положення, яке б забезпечувало використання перехідних
режимів або часткову дерогацію законів, зокрема для роботи малих
ізольованих систем; Беручи до уваги, що ця Директива становить наступну фазу
лібералізації; оскільки, з набуттям нею чинності, деякі перепони в
торгівлі електроенергією між Державами-членами все ще
залишатимуться; беручи до уваги, що пропозиції для вдосконалення
функціонування внутрішнього ринку електроенергії можуть бути
розроблені спираючись на досвід; беручи до уваги, що Комісія
повинна звітувати перед Радою Європи та Європейським Парламентом
про застосування цієї Директиви,
ПРИЙНЯЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ
Розділ I
Цілі та визначення
Стаття 1
Ця Директива встановлює спільні правила для генерування,
передачі та розподілу електроенергії. В ній викладено правила, що
стосуються організації та функціонування електроенергетичного
сектора, доступу до ринку, критеріїв та процедур проведення
тендерів, санкціонування та роботи систем.
Стаття 2
У цій Директиві нижченаведені терміни використовуються у
такому значенні: 1. "генерування" - виробництво електроенергії; 2. "виробник" - фізична або юридична особа, що виробляє
електроенергію; 3. "автовиробник" - фізична або юридична особа, що виробляє
електроенергію здебільше для своїх власних потреб; 4. "незалежний виробник" - (а) виробник, який не займається передачею або розподілом
електроенергії на території, де розташована система, в якій він
працює;
(б) в Державах-членах, які не мають вертикально інтегрованих
підприємств і де застосовується тендерна процедура, виробник, що
відповідає ознакам наведеним в пункті (а) і який не може бути
винятковим суб'єктом для економічного прецеденту;
5. "передача" - транспортування електроенергії у
високовольтній об'єднаній системі для поставки кінцевим споживачам
або розподільчим компаніям; 6. "розподіл" - означає транспортування електроенергії у
високовольтних та низьковольтних розподільчих системах для
поставки споживачам; 7. "споживачі" - оптові або кінцеві споживачі електроенергії
та розподільчі компанії; 8. "оптові споживачі" - фізичні або юридичні особи, чиє
існування визнається Державами-членами, які купують або продають
електроенергію і які не займаються передачею, генеруванням або
розподілом електроенергії в межах або за межами системи, де вони
створені; 9. "кінцевий споживач" - споживач, що купує електроенергію
для своїх власних потреб; 10. "з'єднувальні лінії" - обладнання, що використовується
для з'єднання електроенергетичних систем; 11. "об'єднана енергосистема" - декілька систем передачі та
розподілу, об'єднаних за допомогою з'єднувальних ліній; 12. "пряма лінія" - лінія електропередачі, яка підключена до
з'єднувальної лінії; 13. "економічний рейтинг" - рейтинг джерел електропостачання
відповідно до їх економічних критеріїв; 14. "допоміжні послуги" - послуги, необхідні для
функціонування системи передачі або розподілу; 15. "користувач системи" - фізична або юридична особа яка
постачає електроенергію в систему передачі або розподілу, або якій
електроенергія постачається з такої системи; 16. "постачання" - поставка та/або продаж електроенергії
споживачам; 17. "інтегроване електроенергетичне підприємство" -
вертикально або горизонтально інтегроване підприємство; 18. "вертикально інтегроване підприємство" - підприємство,
яке виконує дві або більше функції з генерування, передачі та
розподілу електроенергії; 19. "горизонтально інтегроване підприємство" - підприємство,
яке виконує принаймні одну з функцій - генерування для продажу,
передачі або розподілу електроенергії, та займається іншими видами
діяльності, що не пов'язані з електроенергією; 20. "тендерна процедура" - процедура, за допомогою якої
плановані додаткові потреби та компенсуючі потужності
перекриваються поставками електроенергії з нових або існуючих
генеруючих потужностей; 21. "довгострокове планування" - планування необхідних
інвестицій в генерування або передачу з метою задоволення попиту
на електроенергію системи та забезпечення поставок для споживачів; 22. "єдиний покупець" - юридична особа, яка в межах тієї
системи, де вона створена, відповідає за об'єднане управління
системою передачі та/або централізованими закупками та продажами
електроенергії; 23. "мала ізольована система" - будь-яка система, споживання
якої становило менш ніж 2500 ГВт у 1996 році, і коли менш ніж 5%
щорічного споживання електроенергії отримується через взаємне
підключення до інших систем.
Розділ II
Загальні правила для організації сектора
Стаття 3
1. Держави-члени повинні забезпечити, на основі своєї
інституційної організації та з дотриманням принципу
субсидіарності, з урахуванням положень п.2, функціонування
електроенергетичних підприємств у відповідності з принципами цієї
Директиви з метою створення конкурентного ринку електроенергії, та
не повинні мати різне ставлення до цих підприємств стосовно їх
прав або обов'язків. Два підходи до доступу до системи, зазначені в Статтях 17 та
18, повинні призводити до еквівалентних економічних результатів,
таким чином, до безпосередньо порівнянного ступеня доступу до
ринків електроенергії. 2. Зважаючи на відповідні положення Договору ( 994_017 ),
зокрема Статтю 90, Держави-члени, на користь загальних економічних
інтересів, можуть наділити підприємства, що працюють в секторі
електроенергетики, зобов'язаннями з надання послуг що стосуються
безпеки, включаючи безпеку постачання, регулярність, якість та
ціну постачання та захист довкілля. Такі зобов'язання повинні бути
чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними і які можна було
б перевірити; ці зобов'язання та будь-який їх перегляд повинні
публікуватись з негайним повідомленням про це Комісії
Державами-членами. Держави-члени можуть запровадити довгострокове
планування як засіб виконання вищезгаданих зобов'язань. 3. Держави-члени можуть вирішити не застосовувати положення
Статей 5, 6, 17, 18 та 21 настільки, наскільки застосування цих
положень перешкоджатиме, де-юре або де-факто, виконанню
зобов'язань електроенергетичних підприємств на користь
загальноекономічних інтересів і наскільки це впливатиме на
розвиток торгівлі до такого ступеня, що він буде суперечити
інтересам Співтовариства. Інтереси Співтовариства включають, окрім
іншого, конкуренцію у відношенні до відповідних покупців згідно з
цією Директивою та Статтею 90 Договору ( 994_017 ).
Розділ III
Генерування
Стаття 4
Для будівництва нових генеруючих потужностей Держави-члени
можуть обирати процедуру санкціонування та/або тендерну процедуру. Санкціонування та тендерна процедура повинні здійснюватись у
відповідності до критеріїв об'єктивності, прозорості та
недискримінаційності.
Стаття 5
1. В разі обрання процедури санкціонування, Держави-члени
повинні визначати критерії для надання санкцій на будівництво
генеруючої потужності на їх території. Ці критерії повинні
стосуватись: (а) безпеки та надійності електричної системи, об'єктів та
відповідного обладнання;
(б) захисту довкілля; (в) землекористування та вибору міста будівництва; (г) використання громадської землі; (д) енергозбереження; (е) характеру основних джерел; (є) характеристик заявника, таких як технічна, економічна та
фінансова спроможність;
(ж) положень Статті 3. 2. Детальні критерії та процедури повинні оприлюднюватись. 3. Заявники повинні бути поінформовані про причини, які
повинні бути об'єктивними та недискримінаційними, відмовлення у
наданні санкції; причини повинні бути належним чином обгрунтовані;
вони повинні бути направлені до Комісії. Заявники повинні мати
право на оскарження.
Стаття 6
1. В разі обрання тендерної процедури, Держави-члени або
компетентний орган, призначений відповідною Державою-членом,
повинні провести інвентаризацію нових засобів виробництва,
включаючи компенсуючу потужність, на основі регулярної оцінки
відповідно до п.2. Інвентаризація повинна брати до уваги потребу у
об'єднанні систем. Необхідна потужність повинна розподілятись за
допомогою тендерної процедури у відповідності з процедурою, яка
викладена у цій Статті. 2. Оператор системи передачі або будь-який повноважний орган,
призначений відповідною Державою-членом, повинен під контролем
Держави-члена розробляти та опубліковувати, принаймні кожні два
роки, регулярну оцінку генеруючої потужності та потужності з
передачі, які можливо будуть підключені до системи, оцінку у
потребі взаємопідключення до інших систем, оцінку потенційної
потужності з передачі і оцінку попиту на електроенергію. Оцінка
повинна охоплювати період визначений кожною з Держав-членів. 3. Деталі тендерної процедури на засоби виробництва повинні
опубліковуватись в Офіційному виданні Європейського Співтовариства
принаймні за шість місяців до дати закриття тендеру. Тендерні специфікації повинні надаватись всім зацікавленим
підприємствам, що створені на території Держави-члена з тим, щоб
вони мали достатній час для подання тендерної заявки. Тендерні специфікації повинні містити детальний опис
контрактних специфікацій та процедури, якої повинні дотримуватись
всі учасники тендеру, та вичерпний перелік критеріїв для відбору
переможців тендеру та присудження контракту. Ці специфікації також
можуть стосуватись питань, що відображені у Статті 5(1). 4. При запрошенні до участі в тендері на необхідну генеруючу
потужність також повинні розглядатись пропозиції існуючих
генеруючих блоків на постачання електроенергії з довгостроковими
гарантіями за умови, якщо таким чином задовольняються додаткові
потреби. 5. Держави-члени призначають орган, державний або приватну
організацію, які не пов'язані з генеруванням, передачею та
розподілом електроенергії відповідальними за організацію,
моніторинг та контроль тендерної процедури. Цей орган або
організація повинні вживати всіх необхідних заходів для
забезпечення конфіденційності інформації, що міститься в тендерних
заявках. 6. Автовиробникам і незалежним виробникам повинна бути надана
можливість отримати санкцію відповідно до критеріїв об'єктивності,
прозорості та недискримінаційності, що викладені в Статтях 4 та 5,
в Державах-членах, що обрали тендерну процедуру.
Розділ IV
Функціонування системи передачі
Стаття 7
1. Держави-члени призначають або вимагають від підприємств,
яким належать системи передачі, призначати на період часу, який
визначається Державами-членами, що займаються розглядом
ефективності та економічного балансу, оператора системи, який
відповідає за функціонування, забезпечення обслуговування та, у
разі необхідності, розвиток системи передачі у даному регіоні та
її взаємопідключення до інших систем з метою гарантування
надійності постачання. 2. Держави-члени забезпечують розробку та публікацію
технічних правил, які визначають мінімальні вимоги до технічних
характеристик та функціонування з метою підключення до системи
генеруючих потужностей, обладнання для підключення споживачів та
прямих ліній передачі. Ці вимоги забезпечують можливість взаємодії
систем та повинні бути об'єктивними та недискримінаційними. Про
них повинно бути повідомлено Комісію відповідно до Статті 8
Директиви Ради 83/189/ЄЕС від 28 березня 1983 року, в якій
викладена процедура надання інформації в галузі технічних
стандартів та правил (7). ___________________
(7) OJ N L 109, 26.4. 1983, стор. 8 Останні зміни до
Директиви внесені Актом про доступ 1994 року.
3. Оператор системи відповідає за управління енергетичними
потоками в системі, беручи до уваги обмін з іншими
взаємопідключеними системами. Для забезпечення цього оператор
системи відповідає за забезпечення безпечності, надійності та
ефективності електроенергетичної системи та, в цьому контексті, за
забезпечення наявності всіх допоміжних послуг. 4. Оператор системи надає оператору будь-якої іншої системи,
з якою його система об'єднана, достатню інформацію для
забезпечення надійного функціонування, координованого розвитку та
можливість взаємодії об'єднаної системи. 5. Оператор системи не повинен надавати перевагу окремим
користувачам систем або класам користувачів систем, особливо на
користь своїм дочірнім підприємствам або акціонерам. 6. Якщо система передачі не є незалежної від генерування та
розподілу, оператор системи матиме принаймні незалежність в
управлінні іншими видами діяльності, які не відносяться до системи
передачі.
Стаття 8
1. Оператор системи передачі відповідає за диспетчерське
управління генеруючими потужностями в своєму регіоні та визначення
використання підключень до інших систем. 2. З урахуванням поставок електроенергії на основі
контрактів, включаючи ті, що базуються на тендерних специфікаціях,
диспетчерське управління генеруючими потужностями та використання
міжсистемних зв'язків визначаються за критеріями, які можуть бути
затверджені Державою-членом і які повинні бути об'єктивними,
опублікованими та застосовуватись недискримінаційно, що забезпечує
належне функціонування внутрішнього ринку електроенергії. Вони
повинні брати до уваги економічні характеристики електроенергії,
що постачається генеруючими об'єктами та по міжсистемним лініям
зв'язку з урахуванням технічних обмежень системи. 3. При диспетчеризації генеруючих об'єктів Держава-член може
вимагати від оператора системи надавати переваги генеруючим
об'єктам, що використовують поновлювані джерела енергії або
відходи або тим, що виробляють тепло та електроенергію. 4. З метою забезпечення надійності постачання Держава-член
може вимагати, щоб пріоритетність надавалась диспетчеризації
генеруючих об'єктів, які використовують місцеві основні
паливно-енергетичні ресурси, і таке використання становить не
більш ніж 15% на календарний рік від основних енергетичних
ресурсів, які необхідні для виробництва електроенергії, що
споживається в даній Державі-члені.
Стаття 9
Оператор системи передачі повинен зберігати конфіденційність
комерційно важливої інформації, яку він отримав у ході виконання
своєї діяльності.
Розділ V
Оператор системи розподілу
Стаття 10
1. Держави-члени можуть зобов'язати розподільчі компанії
поставляти електроенергію споживачам, які розташовані у даному
регіоні. Тариф постачання у такому разі може бути регульованим,
наприклад, для того щоб забезпечити рівні умови для таких
споживачів. 2. Держави-члени призначають або зобов'язують підприємства,
які є власниками або відповідають за системи розподілу, призначати
оператора системи, який відповідає за функціонування, забезпечення
обслуговування та, в разі необхідності, розвиток системи розподілу
в даному регіоні та її підключення до інших систем. 3. Держави-члени забезпечують, що оператор системи діє
відповідно до Статей 11 та 12.
Стаття 11
1. Оператор системи розподілу забезпечує безпечне, надійне та
ефективне функціонування системи розподілу у своєму регіоні та
дбає про охорону довкілля. 2. У будь-якому випадку, оператор системи розподілу не
повинен ставитись дискримінаційно до певних користувачів системи
або класів користувачів системи, особливо в інтересах своїх
дочірніх підприємств або акціонерів. 3. При диспетчеризації генеруючих об'єктів Держава-член може
вимагати від оператора системи надавати перевагу генеруючим
об'єктам, що використовують поновлювані джерела енергії або
відходи або тим, що виробляють тепло та електроенергію.
Стаття 12
Оператор системи розподілу повинен зберігати конфіденційність
комерційно важливої інформації, яку він отримав у ході виконання
своєї діяльності.
Розділ V
Відокремлення та прозорість рахунків
Стаття 13
Держави-члени або компетентні органи, призначені ними, а
також органи, уповноважені вирішувати суперечки відповідно до
Статті 20(3) мають право доступу до рахунків генеруючих,
передаючих або розподільчих підприємств, з якими вони повинні
узгоджувати свої дії при виконанні перевірок.
Стаття 14
1. Держави-члени вживають необхідних заходів для забезпечення
ведення рахунків електроенергетичних підприємств відповідно до пп.
2-5. 2. Електроенергетичні підприємства будь-якої юридичної форми
та форми власності надають для аудиту та публікують свої щорічні
рахунки відповідно до національного законодавства, що регулює
щорічні рахунки підприємств з обмеженою відповідальністю, прийняте
згідно з четвертою Директивою Ради 78/660/ЄЕС від 25 липня 1978
року( 994_908 ), яка грунтується на Статті 54 (3) (g) Договору
( 994_017 ), яка стосується щорічних рахунків певних видів
підприємств (8). Підприємства, які відповідно до законодавства не повинні
публікувати свої щорічні рахунки, повинні зберігати копії таких
рахунків у своєму головному офісі, які повинні бути відкриті для
громадськості. ___________________
(8) OJ N L 222, 14.8. 1978, стор. 11. Останні зміни до
Директиви внесені Актом про доступ 1994 року.
3. При веденні внутрішнього бухгалтерського обліку
інтегровані підприємства повинні вести окремі рахунки для
генерування, передачі та розподілу електроенергії, та, де
доцільно, консолідовані рахунки для інших видів діяльності, які не
пов'язані з електроенергією, так, як вони повинні були б їх вести,
якщо зазначені види діяльності виконувались окремими
підприємствами з метою уникнення дискримінації, перехресного
субсидування та викривлення конкуренції. До нотаток до своїх
рахунків вони повинні додавати балансовий звіт та звіт про
прибутки та збитки. 4. У нотатках до своїх щорічних рахунків підприємства повинні
зазначати правила для розподілу активів та пасивів та видатків та
надходжень, яких вони дотримуються при веденні окремих рахунків,
зазначених у п.3. Зміни до цих правил можуть вноситись лише у
виняткових випадках. Такі зміни повинні бути зазначені у нотатках
до рахунків та належним чином обгрунтовані. 5. У нотатках до щорічних рахунків повинні зазначатись
будь-які операції певного розміру, які проводяться по
консолідованих рахунках (9) з дочірніми підприємствами відповідно
до Статті 41 сьомої Директиви Ради 83/349/ЄЕС від 13 червня 1983
року, що грунтується на Статті 54 (3) (g) Договору ( 994_017 ),
або з асоційованими підприємствами відповідно до Статті 33(1)
Договору, або з підприємствами, що належать тим самим акціонерам. ___________________
(9) OJ N L 193, 18.7.1983, стор. 1. Останні зміни до
Директиви внесені Актом про доступ 1994 року.

Стаття 15
1. Держави-члени, які призначають єдиним покупцем вертикально
інтегроване електроенергетичне підприємство або частину
вертикально інтегрованого електроенергетичного підприємства,
повинні встановлювати положення, відповідно до яких єдиний
покупець повинен функціонувати окремо від генерування та розподілу
інтегрованого підприємства. 2. Держави-члени забезпечують відсутність обміну інформацією
між видами діяльності єдиних покупців вертикально інтегрованих
електроенергетичних підприємств та їх генерування та розподілом за
винятком інформації, яка необхідна для виконання діяльності єдиних
покупців.
Розділ VII
Організація доступу до системи
Стаття 16
Для організації доступу до системи Держави-члени можуть
обирати процедури, зазначені в Статті 17 та/або в Статті 18.
Обидві процедури повинні застосовуватись відповідно до критеріїв
об'єктивності, прозорості та недискримінаційності.
Стаття 17
1. У випадку погодженого доступу до системи Держави-члени
вживають необхідних заходів для виробників електроенергії та, в
випадку санкціонування їх існування Державами-членами, для
постачальних підприємств та відповідних споживачів, що знаходяться
в межах або за межами території системи, для того, щоб вони могли
погодити умови доступу до системи для укладення контрактів на
постачання між собою на основі добровільних комерційних угод. 2. У випадку, коли відповідний споживач підключений до
системи, доступ до системи повинен бути предметом переговорів з
оператором відповідної системи розподілу та, у разі необхідності,
з відповідним оператором системи передачі. 3. З метою сприяння встановленню прозорості та проведенню
переговорів з надання доступу до системи оператори системи повинні
публікувати, протягом першого року після запровадження цієї
Директиви, індикативні ціни на використання систем передачі та
розподілу. На скільки це є можливим, індикативні ціни, що
публікуються на наступні роки, повинні грунтуватись на середній
ціні, яка була погоджена під час переговорів на попередній
12-місячний період. 4. Держави-члени також можуть обирати регульовану систему
процедури доступу, надаючи відповідним споживачам право доступу на
основі опублікованих тарифів за користування системами передачі та
розподілу, які, з точки зору доступу до системи, є принаймні
еквівалентними процедурам доступу, які зазначені у цьому Розділі. 5. У випадку недостатньої потужності оператор системи
передачі або розподілу може відмовити у доступі до системи з
зазначенням обгрунтованих причин для такої відмови, зокрема
відповідно до положень Статті 3.
Стаття 18
1. У випадку застосування процедури єдиного покупця,
Держави-члени призначають юридичну особу єдиним покупцем на
території оператора системи. Держави-члени вживають необхідних
заходів для: (i) публікації недискримінаційних тарифів за користування
системою передачі та системою розподілу;
(ii) того, щоб відповідні покупці мали право укладати
контракти на постачання для задоволення своїх власних потреб з
виробниками, та в випадку санкціонування їх існування
Державами-членами, з постачальними підприємствами, розташованими
на території системи;
(iii) того, щоб відповідні покупці мали право укладати
контракти на постачання для задоволення своїх власних потреб з
виробниками, розташованими та території системи;
(iv) того, щоб незалежні виробники проводили переговори про
доступ до системи з операторами систем передачі та розподілу з
метою укладання контрактів на постачання з відповідними
споживачами, що розташовані за межами системи, на основі
добровільних комерційних угод.
2. Єдиний покупець може бути зобов'язаний купувати
електроенергію, на купівлю якої відповідний покупець уклав
контракт з виробником, розташованим в межах або за межами системи,
за ціною, яка є такою самою, як і ціна запропонована єдиним
покупцем відповідним споживачам мінус ціна опублікованого тарифу,
зазначеного в п.1 (i). 3. Якщо зобов'язання з купівлі відповідно до п. 2 не
застосовується до єдиного покупця, Держави-члени вживають
необхідних заходів для того, щоб контракти на постачання,
зазначені в п. 1 (ii) та (iii) виконувались шляхом доступу до
системи на основі опублікованого тарифу, зазначеного в п.1 (i) або
шляхом погодженого доступу відповідно до положень Статті 17. В
останньому випадку, єдиний покупець не зобов'язаний публікувати
недискримінаційний тариф за користування системою передачі або
системою розподілу. 4. У випадку недостатньої передаючої або розподільчої
потужності єдиний покупець може відмовити у доступі до системи і
може відмовитись від купівлі електроенергії у відповідних
споживачів з зазначенням обгрунтованих причин для такої відмови,
зокрема відповідно до положень Статті 3.
Стаття 19
1. Країни-члени Співтовариства повинні вживати необхідних
заходів для відкриття їх ринків електроенергії з метою створення
можливостей для укладання контрактів відповідно до умов,
зазначених в Статтях 17 та 18, про що щорічно повідомляється
Комісії. Доля національного ринку розраховується на основі долі
електроенергії Співтовариства, що споживається кінцевими
споживачами зі споживанням більше ніж 40 ГВт на рік (на основі
споживання та з урахуванням виробництва для власних потреб). Середня доля електроенергії Співтовариства розраховується
Комісією на основі інформації, яка регулярно надається їй
Державами-членами. Комісія публікує цю середню долю електроенергії
Співтовариства з визначенням ступеня відкритості ринку в
Офіційному виданні Європейського Співтовариства до листопада
кожного року з усіма необхідними роз'ясненнями щодо розрахунків. 2. Доля національного ринку, зазначена в п. 1, зростатиме
прогресивно протягом шести років. Це зростання розраховуватиметься
шляхом зменшення порогу споживання Співтовариства в розмірі 40
ГВт, зазначеного в п. 1, з 40 ГВт до рівня споживання 20 ГВт на
рік три роки після набуття чинності цією Директивою, та до рівня
споживання 9 ГВт на рік шість років після набуття чинності цією
Директивою. 3. Держави-члени повинні визначати на своїй території тих
споживачів, що представляють долі відповідно до пп. 1 та 2, та які
мають законні повноваження укладати контракти на електроенергію
відповідно до Статей 17 та 18 за умови, що всі кінцеві споживачі,
які споживають більше ніж 100 ГВт на рік (на основі об'єкта
споживання та включаючи виробництво для власних потреб) повинні
бути включені до вищенаведеної категорії. Розподільчі компанії,
якщо вони не визначені як відповідні споживачі у цьому пункті,
повинні мати законні повноваження укладати контракти на
електроенергію відповідно до положень Статей 17 та 18 на об'єм
електроенергії, який споживається їх споживачами, що визначені як
відповідні в межах їх системи розподілу, з метою постачання
електроенергії таким споживачам. 4. До 31 грудня кожного року Держави-члени публікують
критерії для визначення відповідних споживачів, які можуть
укладати контракти відповідно до умов, зазначених в Статтях 17 та
18. Ця інформація, разом з всією іншою відповідною інформацією для
обгрунтування відкриття ринку відповідно до п. 1, надсилається
Комісії для опублікування в Офіційному виданні Європейського
Співтовариства. Комісія може вимагати від Держави-члена зміни її
специфікацій, як зазначено у п.3, якщо вони створюють перешкоди
для правильного застосування цієї Директиви для стабільного
функціонування внутрішнього ринку електроенергії. Якщо зазначена
Держава-член не виконує цю вимогу протягом трьох місяців,
остаточне рішення приймається відповідно до Процедури і Статті 2
Рішення Ради 87/37/ЄЕС від 13 липня 1987 року, де викладені
процедури для виконання повноважень, наданих Комісії (10). ___________________
(10) OJ N L 197, 18.7. 1987, стор. 33.
5. З метою уникнення дисбалансу у відкритті ринків
електроенергії протягом періоду, зазначеного в Статті 26: (а) укладення контрактів на постачання електроенергії
відповідно до положень Статей 17 та 18 з відповідним споживачем в
системі іншої Держави-члена не забороняється, якщо споживач
розглядається як відповідний в обох системах;
(б) у випадках, коли у трансакціях зазначених в підпункті (а)
відмовлено тому, що споживач є відповідним лише в одній з двох
систем, Комісія може зобов'язати, беручи до уваги ринкову ситуацію
та спільні інтереси, сторону, що відмовилась, постачати
електроенергію на прохання Держави-члена, в якій знаходиться
відповідний споживач. Паралельно до процедури та графіка,
зазначених у Статті 26, і не пізніше ніж половина терміну,
зазначеного у цій Статті, Комісія переглядає застосування
підпункту (б) першого підпункту на ринковій основі та беручи до
уваги спільні інтереси. Комісія оцінює цю ситуацію на основі
набутого досвіду та повідомляє про можливий дисбаланс при
відкритті ринків електроенергії відповідно до цього пункту.
Стаття 20
1. Держави-члени вживають необхідних заходів для надання
можливості: (i) незалежним виробникам та виробникам, що виробляють
електроенергію для своїх власних потреб, укладати угоди про доступ
до системи для постачання електроенергії для своїх власних
об'єктів та дочірніх підприємств в тій самій Державі-члені або
іншій Державі-члені через об'єднану систему;
(ii) виробникам, що знаходяться за межами території системи,
укладати контракт на постачання після оголошення тендеру на нову
генеруючу потужність та мати доступ до системи, який необхідний
для виконання контракту.
2. Держави-члени забезпечують добросовісне ведення сторонами
переговорів і що жодна з сторін не зловживатиме своїм положенням
для створення перешкод успішному завершенню переговорів. 3. Держави-члени призначають уповноважений орган, який
повинен бути незалежним від сторін, для врегулювання суперечок, що
стосуються контрактів та переговорів. Зокрема, цей орган повинен
урегульовувати суперечки, що стосуються контрактів, переговорів та
відмови у доступі або відмови у придбанні. 4. У випадку прикордонних суперечок, орган, що врегульовує
суперечки, є органом з врегулювання суперечок на території єдиного
покупця або оператора системи, який відмовляє у користуванні
системою або у доступі до системи. 5. Звернення до цього органу повинно враховувати право на
оскарження згідно з законодавством Співтовариства.
Стаття 21
1. Держави-члени вживають заходів відповідно до процедур та
прав, зазначених в Статтях 17 та 18, для надання можливості: - всім виробникам електроенергії та підприємствам, що
постачають електроенергію, у випадку, коли Держави-члени
санкціонують їхнє існування, та тим, які створені на їхній
території, постачати електроенергію для власних об'єктів, дочірніх
підприємств та відповідних споживачів по прямим лініям; - постачання електроенергії будь-якому відповідному споживачу
виробником та постачальними підприємствами по прямим лініям, де
функціонування таких постачальників санкціоновано
Державами-членами. 2. Держави-члени встановлюють критерії для санкціонування
будівництва прямих ліній на їх території. Ці критерії повинні бути
об'єктивними та недискримінаційними. 3. Можливість постачання електроенергії по прямій лінії, як
зазначено у п.1, не повинна впливати на можливість укладання
контрактів на електроенергію відповідно до Статей 17 та 18. 4. Держави-члени можуть надати санкцію на будівництво прямої
лінії за умови відмови у доступі до системи згідно з Статтею 17(5)
або Статтею 18 (4), або відмови у застосуванні процедури
врегулювання суперечок відповідно до Статті 20. 5. Держави-члени можуть відмовити у санкціонуванні
будівництва прямої лінії, якщо надання такої санкції суперечить
положенням Статті 3. Відмова повинна бути належним чином
обгрунтована.
Стаття 22
Держави-члени створюють відповідні та ефективні механізми для
регулювання, контролю та прозорості з метою уникнення будь-яких
зловживань домінуючим положенням, зокрема завдання шкоди
споживачам, та грабіжницької практики. Ці механізми повинні брати
до уваги положення Договору ( 994_017 ), та зокрема Статті 86
Договору.
Розділ VIII
Прикінцеві положення
Стаття 23
У разі несподіваної кризи на ринку електроенергії або у разі
виникнення загрози безпеці людей, апарату або об'єктам або загрози
цілісності системи, Держави-члени можуть тимчасово вживати
необхідних заходів безпеки. Застосування таких заходів повинно створювати якомога
найменші порушення у функціонуванні внутрішнього ринку та вони не
повинні бути ширшими за масштабом, ніж необхідно для усунення
труднощів, що виникли. Відповідні Держави-члени повинні негайно повідомити про ці
заходи інші Держави-члени та Комісію, які можуть прийняти рішення
про те, що зазначені Держави-члени повинні змінити або припинити
застосування таких заходів настільки, наскільки вони викривляють
конкуренцію та негативно впливають на торгівлю, що суперечить
спільним інтересам.
Стаття 24
1. Держави-члени, в яких зобов'язання або гарантії
функціонування, які були надані до набуття чинності цією
Директивою, не виконуються, зважаючи на положення цієї Директиви,
можуть подати заяву про застосування до них перехідного режиму,
який може бути встановлений Комісією беручи до уваги, окрім
іншого, розмір зазначеної системи, рівень сполучення системи та
структуру її електроенергетичної галузі. Комісія інформує
Держави-члени про такі заяви до прийняття нею рішення та з
дотриманням конфіденційності. Це рішення публікується в Офіційному
виданні Європейського Співтовариства. 2. Перехідний режим має обмежену тривалість та пов'язаний з
закінченням строку зобов'язань та гарантій, зазначених в п.1.
Перехідний режим може включати обмеження положень Розділів IV, VI
та VII цієї Директиви. Заявки на застосування перехідного режиму
повинні бути надіслані Комісії не пізніше одного року з моменту
набуття чинності цією Директивою. 3. Держави-члени, які можуть довести, що після набуття
чинності Директивою виникли значні проблеми для функціонування
їхніх малих ізольованих систем, можуть подати заяву на
застосування обмежень до положень Розділів IV, V, VI, VII, які
можуть бути надані Комісією. Комісія інформує Держави-члени про
такі заяви до прийняття нею рішення з дотриманням
конфіденційності. Рішення публікується в Офіційному виданні
Європейського Співтовариства. Цей пункт також дійсний для
Люксембургу.
Стаття 25
1. Комісія надає звіт про узгодження вимог, які не пов'язані
з положеннями цієї Директиви, Раді та Європейському Парламенту до
кінця першого року після набуття чинності цією Директивою. У разі
необхідності, Комісія додає до звіту пропозиції з гармонізації,
необхідні для ефективного функціонування внутрішнього ринку
електроенергії. 2. Рада та Європейський Парламент висловлюють свою думку щодо
таких пропозицій протягом двох років з моменту їх надання.
Стаття 26
Комісія переглядає застосування цієї Директиви та надає звіт
з досвіду функціонування внутрішнього ринку електроенергії та
застосування загальних правил, наведених в Статті 3, з тим, щоб
надати можливість Європейському Парламенту та Раді, виходячи з
набутого досвіду, розглянути можливість подальшого відкриття ринку
дев'ять років після набуття чинності цією Директивою, беручи до
уваги співіснування систем, зазначених в Статтях 17 та 18.
Стаття 27
1. Держави-члени вводять в дію закони, правила та
адміністративні положення, необхідні для виконання положень цієї
Директиви, не пізніше 19 лютого 1999 року, про що вони негайно
повідомляють Комісію. 2. Бельгія, Греція та Ірландія, зважаючи на особливі технічні
характеристики їхніх електроенергетичних систем, можуть мати
додатковий період тривалістю 1 рік, 2 роки та 1 рік відповідно,
для виконання зобов'язань, що витікають з цієї Директиви. У разі
використання цієї можливості, ці Держави-члени інформують про це
Комісію. 3. Якщо Держави-члени приймають ці положення, вони повинні
містити посилання на цю Директиву або таке посилання повинно
додаватись у разі їх офіційної публікації. Держави-члени
встановлюють, яким чином робиться таке посилання.
Стаття 28
Ця Директива набуває чинності на 20 день після її
опублікування в Офіційному виданні Європейського Співтовариства.
Стаття 29
Ця Директива адресована Державам-членам.
Брюссель, 19 грудня 1996 року.
Від Європейського парламенту Президент

Від Ради С. Баррет
Офіційне видання L 027, 30.01.1997, стор. 0020-0029
Переклад здійснено Центром порівняльного права при
Міністерстві юстиції України.



вгору