Документ 994_044, поточна редакція — Підписання від 09.12.1989

                      Хартія Співтовариства 
про основні соціальні права працівників
(укр/рос)

Глави держав або урядів держав - членів Європейського
Співтовариства на зустрічі у Страсбурзі 9 грудня 1989 року,
оскільки відповідно до положень статті 117 Договору про
утворення ЄЕС ( 994_017 ) держави-члени дійшли згоди щодо
необхідності сприяння поліпшенню життя та умов праці працівників з
метою зробити можливою їхню гармонізацію, продовжуючи водночас
їхнє поліпшення;
оскільки згідно з висновками Європейської Ради в Ганновері і
Роді Європейська Рада в Мадриді визнала, що в контексті
встановлення єдиного європейського ринку соціальним аспектам має
надаватися таке саме значення, як і економічним аспектам, і
оскільки внаслідок цього має забезпечуватись їхній збалансований
розвиток;
оскільки згідно з висновками Мадридської Європейської Ради
мають бути чітко визначені відповідні ролі правил Співтовариства,
національного законодавства та колективних угод;
оскільки відповідно до принципу субсидіарності
відповідальність за ініціативи, які мають бути започатковані у
напрямку імплементації цих соціальних прав, покладається на
держави-члени або їхні складові та на Європейське Співтовариство в
межах його повноважень;
оскільки подібна імплементація може здійснюватися у формі
законів, колективних угод або існуючої практики на різних
відповідних рівнях та оскільки це в багатьох галузях вимагає
активного залучення двох соціальних партнерів;
оскільки урочисте проголошення основних соціальних прав на
рівні Європейського Співтовариства не може під час реалізації
створювати підстави для їхнього погіршення в порівнянні з
ситуацією, що у даний час існує в кожній державі-члені,
прийняли цю декларацію, яка є "Хартією Співтовариства про
основні соціальні права працівників".
РОЗДІЛ I
Основні соціальні права працівників
Свобода пересування
1. Кожний працівник Європейського Співтовариства має право на
свободу пересування по всій території Співтовариства за умови
обмежень, виправданих громадським порядком, громадською безпекою
або громадським здоров'ям.
2. Право на свободу пересування дає можливість будь-якому
працівникові здійснювати у Співтоваристві будь-яку діяльність за
будь-якою професією відповідно до принципів рівного ставлення щодо
прийняття на роботу, умов праці і соціального захисту в країні
перебування.
3. Право на свободу пересування також передбачає:
- гармонізацію умов проживання в усіх державах-членах,
зокрема тих, що стосуються возз'єднання родин;
- усунення перешкод, створюваних внаслідок невизнання
дипломів або еквівалентних свідоцтв про професійну підготовку;
- поліпшення умов життя і праці транскордонних працівників.
Зайнятість і винагорода
4. Кожна особа вільна обирати і працювати за спеціальністю
відповідно до регламентів, що регулюють кожний вид діяльності.
5. Всі види зайнятості підлягають справедливій винагороді.
З цією метою згідно з положеннями, що застосовуються в кожній
країні:
- працівникам забезпечується справедлива заробітна плата,
тобто заробітна плата, достатня для забезпечення їм гідного рівня
життя;
- відповідно до умов зайнятості працівники, крім тих, що
працюють на основі безстрокового контракту на умовах повного
робочого часу, одержують пропорційну винагороду;
- заробітна плата може бути утримана, вилучена або передана
лише відповідно до національного законодавства; подібні положення
мають передбачати заходи, що дозволяють зацікавленому працівникові
продовжувати користуватися необхідними засобами існування для
нього/неї та його/її сім'ї.
6. Кожна особа повинна мати можливість безкоштовно
користуватися доступом до громадських служб працевлаштування.
Поліпшення умов життя та праці
7. Завершення створення внутрішнього ринку має призвести до
поліпшення життєвих та робочих умов працівників у Європейському
Співтоваристві. Цей процес має бути результатом зближення таких
умов, продовжуючи водночас їхнє поліпшення, зокрема стосовно
тривалості й організації робочого часу та форм зайнятості, крім
безстрокових контрактів, таких, як термінові контракти, робота на
умовах неповної зайнятості, тимчасова та сезонна робота.
У разі необхідності поліпшення має охоплювати розвиток певних
аспектів правил стосовно зайнятості, таких як процедури
колективного скорочення чисельності персоналу, та тих, що
стосуються банкрутства.
8. Кожний працівник Європейського Співтовариства має право на
щотижневий відпочинок і щорічну оплачувану відпустку, тривалість
яких має підлягати прогресивній гармонізації відповідно до
національної практики.
9. Умови зайнятості кожного працівника встановлюються в
законах, колективній угоді або трудовому контракті згідно з
положеннями, що застосовуються в кожній країні.
Соціальний захист
Згідно з положеннями, що застосовуються в кожній країні:
10. Кожний працівник Європейського Співтовариства має право
на адекватний соціальний захист і незалежно від статусу і розміру
підприємства, на якому працює, користуватися адекватним рівнем
допомоги з соціального забезпечення.
Особи, які не мають можливості увійти або повторно увійти до
ринку праці та не мають засобів до існування, повинні мати
можливість отримувати достатні кошти і соціальну допомогу з
урахуванням особливостей їхньої конкретної ситуації.
Свобода об'єднання та колективних переговорів
11. Роботодавці і працівники в Європейському Співтоваристві
мають право на об'єднання з метою утворення за своїм вибором
професійних організацій або професійних союзів для захисту своїх
економічних і соціальних інтересів.
Кожний роботодавець і кожний працівник мають свободу вступати
або не вступати в подібні організації, не зазнаючи внаслідок цього
будь-яких персональних або професійних збитків.
12. Роботодавці або організації роботодавців, з одного боку,
і організації працівників, з іншого, мають право починати
переговори й укладати колективні угоди відповідно до умов,
встановлених національними законодавством та практикою.
Діалог між двома соціальними партнерами на європейському
рівні, який має розвиватися, може, якщо сторони вважають це за
необхідне, виражатися в договірних відносинах, зокрема на
міжпрофесійному та галузевому рівнях.
13. Право вдаватися до колективних дій у випадку конфлікту
інтересів включає право на страйк відповідно до зобов'язань, що
випливають з національних регламентів і колективних угод.
З метою сприяння врегулюванню виробничих конфліктів згідно з
національною практикою необхідно заохочувати запровадження та
застосування на відповідних рівнях процедур примирення, а також
посередницьких і арбітражних процедур.
14. Внутрішній правопорядок держав-членів визначає, на яких
умовах і в якому обсязі передбачені в статтях 11 - 13 права
застосовуються до збройних сил, поліції та цивільної служби.
Професійне навчання
15. Кожний працівник Європейського Співтовариства повинен
мати можливість доступу до професійного навчання та користування
таким навчанням протягом усього періоду своєї трудової діяльності.
В умовах, що регулюють доступ до такого навчання, не може існувати
жодної дискримінації на підставі громадянства.
Компетентні державні органи, підприємства та два соціальних
партнери, кожний в рамках своєї сфери компетенції, мають
запровадити безперервні та постійні системи навчання, які дають
можливість кожній особі пройти повторне навчання, особливо за
допомогою надання відпустки для навчання, з метою поліпшення її
професійних навичок або набуття нових професійних навичок, зокрема
у світлі технічного розвитку.
Рівність чоловіків та жінок
16. Має бути забезпечена рівність чоловіків і жінок.
Необхідно розвивати рівні можливості для чоловіків і жінок.
З цією метою мають бути посилені заходи для забезпечення
реалізації принципу рівності чоловіків і жінок, зокрема стосовно
доступу до зайнятості, винагороди, умов праці, соціального
захисту, освіти, професійного навчання та розвитку кар'єри.
Необхідно також вживати заходів, які дають можливість
чоловікам і жінкам поєднувати свої професійні та сімейні
обов'язки.
Інформування, консультації
та участь працівників в управлінні
17. Інформування, консультації та участь працівників в
управлінні мають розвиватися у відповідних напрямках, беручи до
уваги існуючу практику в різних державах-членах.
Це застосовується особливо щодо компаній чи груп компаній, що
мають підприємства або компанії у двох чи більше державах - членах
Європейського Співтовариства.
18. Таке інформування, консультації та участь мають
здійснюватися в належний час, зокрема у таких випадках:
- під час проведення на підприємствах технологічних
перетворень, які з огляду на умови й організацію праці працівників
мають серйозні наслідки для робочої сили;
- у зв'язку з процесами реструктуризації на підприємствах або
у випадках їх злиття, які впливають на зайнятість працівників;
- у випадках проведення колективного скорочення чисельності
персоналу;
- коли, зокрема, транскордонні працівники перебувають під
впливом політики зайнятості, проведеної підприємствами, на яких
працюють.
Охорона здоров'я та безпека на робочому місці
19. Кожний працівник у своєму робочому середовищі має
користуватися задовільними умовами охорони здоров'я та безпеки.
Необхідно вжити відповідних заходів для досягнення подальшої
гармонізації у цій сфері при збереженні існуючих досягнень.
Ці заходи мають враховувати, зокрема, необхідність навчання,
інформування, консультацій та збалансованої участі працівників у
тому, що стосується існуючих ризиків та дій у напрямку їхнього
усунення або зменшення.
Положення щодо застосування внутрішнього ринку мають сприяти
забезпеченню подібного захисту.
Захист дітей та підлітків
20. Без шкоди для правил, що можуть бути більш сприятливими
для молодих людей, зокрема що забезпечують їхню підготовку до
праці через професійне навчання та з урахуванням відступів,
обмежених щодо визначених видів легкої роботи, мінімальний вік
трудової діяльності не повинен бути нижчим за мінімальний вік
закінчення школи та у будь-якому випадку не нижчим ніж 15 років.
21. Молоді люди, які працюють за винагороду, повинні
одержувати справедливе винагородження відповідно до національної
практики.
22. Необхідно вжити відповідних заходів для коригування
трудового законодавства, що застосовується щодо молодих
працівників, з метою задоволення потреб їхнього особистого
розвитку, професійного навчання та доступу до зайнятості.
Зокрема, має бути обмежена тривалість робочого часу - без
будь-якої можливості обійти дане обмеження за допомогою
використання понаднормової роботи - та робота в нічний час має
бути заборонена стосовно працівників, які не досягли 18 років,
крім випадку з певними видами робіт, встановленими в національному
законодавстві або правилах.
23. Після завершення обов'язкової освіти молоді люди повинні
мати право отримати початкове професійне навчання достатньої
тривалості з метою дозволити їм адаптуватися до вимог їхнього
майбутнього трудового життя; для молодих працівників подібне
навчання має проводитися в робочий час.
Особи похилого віку
Відповідно до положень, що застосовуються в кожній країні:
24. Кожний працівник Європейського Співтовариства при
досягненні пенсійного віку повинен мати можливість користуватися
засобами, що забезпечують йому/їй гідний рівень життя.
25. Будь-яка особа, яка досягла пенсійного віку, але не
отримала права на пенсію або не має інших засобів існування,
повинна отримати право на достатні засоби та медичну і соціальну
допомогу, що відповідають її потребам.
Непрацездатні особи (інваліди)
26. Всі непрацездатні особи (інваліди) незалежно від
походження і причини їхньої непрацездатності повинні мати право на
додаткові конкретні заходи, спрямовані на поліпшення їхньої
інтеграції в соціальне та професійне життя.
Ці заходи, зокрема, з урахуванням здібностей їхніх
бенефіціаріїв повинні стосуватися професійного навчання,
ергономіки, доступності, мобільності, транспортних засобів та
житлових умов.
РОЗДІЛ II
Імплементація Хартії
27. Відповідальність за забезпечення основних соціальних прав
цієї Хартії та вжиття соціальних заходів, необхідних для
забезпечення належного функціонування внутрішнього ринку як
складової стратегії економічної і соціальної єдності, переважно
несуть держави-члени відповідно до їхньої національної практики.
28. Європейська Рада закликає Комісію якнайшвидше представити
можливі ініціативи в рамках її повноважень, передбачених у
Договорах, з метою прийняття правових інструментів, спрямованих на
ефективну імплементацію, коли і як тільки завершиться створення
внутрішнього ринку, тих прав, що належать до сфери компетенції
Співтовариства.
29. Комісія щорічно в останні три місяці року готує звіт про
застосування Хартії державами-членами та Європейським
Співтовариством.
30. Звіт Комісії передається Європейській Раді, Європейському
Парламенту та Економічному і Соціальному Комітету.
Акти європейського права із соціальних питань
К.: Парламентське видавництво, 2005
Хартия
Сообщества об основных социальных правах трудящихся
(Страсбург, 9 декабря 1989 года)

I. Основные социальные права трудящихся
Свобода передвижения
1. Каждый трудящийся Европейского сообщества имеет право на
свободу передвижения по территории Сообщества в зависимости от
ограничений, оправданных общественным порядком, государственной
безопасностью и здоровьем общества. 2. Право на свободу передвижения дает каждому трудящемуся
возможность работать в Сообществе по любой профессии или
специальности в соответствии с принципом равного отношения к
вопросу о доступе к наемному труду, условиям труда и социальной
защите в принимающей стране. 3. Одновременно право на свободное передвижение
предусматривает: 1) гармонизацию условий проживания во всех
государствах-членах, особенно в случае воссоединения семей; 2) устранение препятствий, возникающих в результате
непризнания дипломов или эквивалентов свидетельств о
профессиональной квалификации; 3) улучшение условий жизни и работы трудящихся приграничных
районов.
Труд и вознаграждение
4. Каждый человек свободен выбирать и трудиться по своей
специальности в соответствии с правилами, регулирующими труд в
каждой профессии. 5. Все виды труда должны справедливо вознаграждаться. С этой
целью и согласно мерам, принимаемым в каждой отдельной стране: - трудящимся должна быть обеспечена справедливая заработная
плата, т.е. зарплата, достаточная для того, чтобы они могли
обеспечивать приличный жизненный уровень; - трудящиеся, подлежащие условиям найма, помимо контракта о
бессрочной работе, должны получать соответствующую справедливую
заработную плату; - зарплата может быть удержана, изъята или переведена только
на основании национального законодательства; такие положения
предусматривают меры, позволяющие продолжать получение необходимых
средств существования для него и его или ее членов семьи. 6. Каждый человек должен иметь бесплатный доступ к службам по
трудоустройству рабочей силы.
Улучшение условий жизни и труда
7. Завершение создания внутреннего рынка должно привести к
улучшению условий жизни и труда для трудящихся Европейского
сообщества. Этот процесс должен сблизить данные условия при
сохранении улучшений, в частности, продолжительности рабочего
времени и организации труда и форм занятости (за исключением
бессрочных контрактов), например, контрактов, заключаемых на
определенный срок, на неполную рабочую неделю, на временные и
сезонные работы. Улучшение должно охватывать, в случае необходимости, развитие
определенных аспектов положений о занятости, например процедур
коллективных увольнений и банкротства. 8. Каждый трудящийся ЕС имеет право на получение
еженедельного отдыха и оплачиваемого отпуска, продолжительность
которого должна постепенно приводиться в соответствие с
национальной практикой. 9. Условия труда каждого трудящегося Европейского сообщества
предусмотрены законодательством, колдоговорами или трудовыми
контрактами в соответствии с мерами, применяемыми в данной стране.
Социальная защита
Согласно мерам, действующим в той или иной стране: 10. Каждый трудящийся ЕС имеет право на достаточную
социальную защиту и в зависимости от своего статуса и величины
предприятия, на котором он работает, пользуется соответствующими
социальными благами. Лица, которые не смогли войти или вновь вступить в рынок
труда и не имеют средств существования, должны получать достаточно
средств и социальной помощи с учетом личных обстоятельств.
Свобода объединений и заключение коллективных договоров
11. Предприниматели и трудящиеся стран Европейского
сообщества имеют право на объединение с целью создания
профессиональных организаций или профсоюзов по своему выбору для
защиты своих экономических и социальных интересов. Каждый предприниматель и каждый трудящийся свободен вступать
или не присоединяться к таким организациям, не испытывая личного
или профессионального урона. 12. Предприниматели и организации предпринимателей, с одной
стороны, и организации трудящихся, с другой стороны, имеют право
на переговоры и заключение коллективных договоров на условиях,
предусмотренных национальными законами и практикой. Диалог между двумя сторонами промышленности на европейском
уровне, который должен развиваться, может привести, если стороны
пожелают, к установлению договорных отношений, в частности на
межпрофессиональном и отраслевом уровнях. 13. Право на проведение коллективных действий в случае
возникновения конфликта интересов включает право на забастовку в
зависимости от обязательств, предусматриваемых национальными
законоположениями и колдоговорами. Для содействия урегулированию промышленных споров следует
поощрять создание и использование на соответствующих уровнях
процедур примирения, посредничества и арбитража в соответствии с
национальной практикой. 14. Внутренний законный порядок государств-членов определяет,
в каких условиях и в какой степени права, предусмотренные в
статьях 11 - 13, могут применяться к вооруженным силам, полиции и
государственным службам.
Профессиональная подготовка
15. Каждый трудящийся Европейского сообщества должен иметь
доступ к профессиональному обучению и пользоваться им на
протяжении всей своей трудовой жизни. Условия, регулирующие доступ
к такому обучению, не должны сопровождаться какой-либо
дискриминацией по национальному признаку. Компетентные государственные власти, предприятия или две
стороны в промышленности, каждая в своей сфере компетенции, должны
создать системы непрерывного и постоянного обучения, дающие
возможность каждому человеку пройти курс переподготовки, прежде
всего за счет получения учебного отпуска, с целью повышения
квалификации или освоения новой профессии, в частности в связи с
техническими новшествами.
Равное отношение к мужчине и женщине
16. Должно быть обеспечено равное отношение к мужчине и
женщине. С этой целью следует усилить осуществление принципа равенства
между мужчинами и женщинами в отношении особого доступа к наемному
труду, вознаграждению, условиям труда, социальной защите,
образованию, профессиональному обучению и осуществлению карьеры. Следует также разработать мероприятия, позволяющие мужчинам и
женщинам благополучно совмещать свои производственные и семейные
обязанности.
Информация, консультации и участие трудящихся
17. Информация, консультации и участие трудящихся должны
развиваться в правильном направлении с учетом практики,
действующей в различных государствах-членах. Это относится прежде всего к компаниям или группам компаний,
имеющим свои предприятия и компании в двух или более
государствах-членах Европейского сообщества. 18. Информация, консультации и участие должны обеспечиваться
в должное время и в первую очередь в следующих случаях: а) когда на предприятиях вводятся технологические изменения,
которые с точки зрения условий и организации труда могут иметь
серьезные последствия для работающих; б) в связи с мерами по реорганизации, проводимой на
предприятиях, или в случаях слияния последних, которые влияют на
занятость трудящихся; в) в случае процедур, связанных с коллективным высвобождением
рабочей силы; г) когда межпограничных трудящихся затрагивает политика
занятости, проводимая предприятием, на котором они работают.
Охрана здоровья и безопасности на производстве
19. Каждому трудящемуся должны быть обеспечены
удовлетворительные условия для здоровья и безопасности в
производственной среде. Должны быть приняты меры для дальнейшей
гармонизации условий в этой области при сохранении уже
существующих положительных результатов. Эти меры, в частности, учитывают необходимость подготовки
кадров, получения информации, проведения консультаций и
сбалансированного участия трудящихся в решении вопросов, связанных
с производственными рисками, и принятия мер по их устранению или
сокращению. Обеспечению такой защиты могут содействовать положения,
касающиеся создания внутреннего рынка.
Защита детей и подростков
20. Не умаляя достоинства правил, возможно, более
благоприятных для молодых людей в части их подготовки к работе
посредством профессионального обучения и ограничения их труда
более легкой работой, минимальный возраст приема на работу должен
быть не ниже минимального возраста окончания школы, в любом случае
не моложе 15 лет. 21. Молодые люди, занимающиеся доходным делом, должны
получать справедливое вознаграждение согласно национальной
практике. 22. Должны быть приняты соответствующие меры по
урегулированию трудовых нормативов, относящихся к молодым
трудящимся, чтобы удовлетворить их нужды в сфере специфического
развития, профессионального обучения и доступа к наемному труду. Например, продолжительность рабочего времени должна быть
ограничена (иначе может иметь место сверхурочная работа), а ночная
работа запрещена для лиц, не достигших 18 лет, за исключением
некоторых видов работ, предусмотренных национальными законами или
постановлениями. 23. По окончании обязательного образования молодежь должна
иметь право на получение начальной профессиональной подготовки
достаточной продолжительности, дающей ей возможность
адаптироваться к требованиям будущей трудовой жизни. Занятия по
подготовке должны проводиться в рабочее время.
Люди пожилого возраста
Согласно мерам, применяемым в каждой отдельной стране: 24. Каждый трудящийся Европейского сообщества при уходе на
пенсию по старости должен пользоваться средствами, обеспечивающими
ему или ей достаточный жизненный уровень. 25. Все, достигшие пенсионного возраста, но не имеющие права
на пенсию или не имеющие других средств существования, должны
иметь право на получение достаточных средств, а также специальной
медицинской и социальной помощи, отвечающей их потребностям.
Лица, потерявшие трудоспособность
26. Все лица, потерявшие трудоспособность, независимо от
причины и характера их инвалидности, должны иметь право на
дополнительные конкретные меры, направленные на улучшение своей
социально-профессиональной интеграции. Эти меры в зависимости от возможностей инвалида должны
предусматривать заботу о профессиональном обучении, удобствах,
передвижении, транспортных средствах и жилищных условиях.
II. Претворение Хартии в жизнь
27. Видимо, наибольшую ответственность несут
государства-члены, опирающиеся на национальную практику,
посредством законодательных мер и колдоговоров, за обеспечение
гарантии основных социальных прав, записанных в данной Хартии, и
проведение социальных мероприятий, необходимых для плавного
функционирования внутреннего рынка как части стратегии
экономического и социального единства. 28. Совет Европы приглашает Комиссию представить в кратчайший
срок инициативы, входящие в ее полномочия и предусмотренные в
договорах, с целью принятая юридических документов для
эффективного осуществления прав, входящих в сферу компетенции
Сообщества. 29. Комиссия ежегодно, за три последних месяца года,
составляет доклад о ходе применения Хартии государствами-членами и
Европейским сообществом. 30. Доклад Комиссии представляется Совету Европы,
Европейскому парламенту и Социально-экономическому комитету ЕЭС.



вгору