Конвенція про допомогу по безробіттю у випадку втрати або аварії корабля N 8 (укр/рос)
Міжнародна організація праці; Конвенція, Міжнародний документ від 15.06.19208
Документ 993_317, чинний, поточна редакція — Редакція від 23.02.2006, підстава - 993_519

                            Конвенція 
про допомогу по безробіттю у випадку втрати
або аварії корабля
N 8 (укр/рос)
Статус Конвенції див. ( 993_491 )
{ Конвенцію переглянуто Конвенцією ( 993_519 )
від 23.02.2006 }

Генеральна конференція Міжнародної організації праці, що скликана у Генуї Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці та зібралася 15 червня 1920 року, ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо контролю за статтями
трудового договору, забезпечення спрощення працевлаштування
моряків; застосування до моряків Конвенції ( 993_143 ) і
Рекомендації ( 993_319 ), прийнятих у Вашингтоні в листопаді
минулого року, щодо безробіття і страхування від безробіття, що є
другим пунктом порядку денного Генуезького засідання Конференції,
і вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції, ухвалює цю Конвенцію, яка називатиметься Конвенцією про
допомогу по безробіттю (аварія корабля), 1920 року, і яка підлягає
ратифікації членами Міжнародної організації праці згідно з
положеннями Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ):
Стаття 1
1. Відповідно до мети цієї Конвенції термін "моряк" охоплює
осіб, що працюють на будь-якому судні, зайнятому в морському
судноплавстві. 2. Відповідно до мети цієї Конвенції термін "судно" охоплює
всі кораблі та судна будь-якого роду, зайняті в морському
судноплавстві, що є державною чи приватною власністю, за винятком
військових кораблів.
Стаття 2
1. У кожному випадку втрати або аварії будь-якого судна
судновласник або особа, з якою моряк уклав контракт про службу на
борту судна, виплачуватиме кожному морякові, який працював на
ньому, допомогу по безробіттю, що є наслідком такої втрати або
аварії. 2. Ця допомога виплачується за всі дні, протягом яких моряк
залишається фактично безробітним, у тому самому розмірі, що й
заробітна плата, обумовлена контрактом, але загальна сума допомоги
згідно з цією Конвенцією для будь-якого моряка може бути обмежена
двомісячною заробітною платою.
Стаття 3
Моряки матимуть у своєму розпорядженні такі самі засоби для
витребування такої допомоги, які вони мають для витребування
заробітної плати, недоплаченої їм під час служби.
Стаття 4
1. Кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікує
цю Конвенцію, зобов'язується застосовувати її положення до своїх
колоній, протекторатів і володінь, які не мають повною мірою
самоврядування: a) крім тих, де через місцеві умови її положення
незастосовні; або b) з такими змінами, які можуть бути потрібні для
пристосування її положень до місцевих умов. 2. Кожний член Організації повідомлятиме Міжнародне бюро
праці про заходи, вжиті щодо кожної зі своїх колоній, кожного з
протекторатів і володінь, які не мають повною мірою
самоврядування.
Стаття 5
Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції згідно з
положеннями Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 )
надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для
реєстрації.
Стаття 6
Як тільки документи про ратифікацію від двох членів
Міжнародної організації праці будуть зареєстровані Міжнародним
бюро праці, Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає
про це всіх членів Міжнародної організації праці.
Стаття 7
Ця Конвенція набуває чинності від дати, коли Генеральний
директор Міжнародного бюро праці розсилає таке повідомлення, і
зв'язуватиме тільки тих членів Організації, чиї документи про
ратифікацію зареєстровані в Міжнародному бюро праці. Надалі ця
Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації від дати
реєстрації його документа про ратифікацію в Міжнародному бюро
праці.
Стаття 8
З урахуванням положень статті 7 кожний член Організації, який
ратифікує цю Конвенцію, погоджується надати чинності її положенням
не пізніше 1 липня 1922 року, і вжити таких заходів, які будуть
потрібні для того, щоб зробити їх ефективними.
Стаття 9
Член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після
закінчення десятирічного періоду від дати, з якої Конвенція
початково набула чинності, денонсувати її, надіславши акт про
денонсацію Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для
реєстрації. Така денонсація не може набути чинності раніше ніж
через 1 рік після дати її реєстрації у Міжнародному бюро праці.
Стаття 10
Щонайменше 1 раз на 10 років Адміністративна рада
Міжнародного бюро праці подаватиме Генеральній конференції
доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішуватиме
доцільність внесення до порядку денного Конференції питання про її
перегляд або зміну.
Стаття 11
Французький і англійський тексти цієї Конвенції мають
однакову силу.
Дата набуття чинності: 16 березня 1923 року.
Конвенції та рекомендації, ухвалені
Міжнародною організацією праці
1919-1964, Том I
Міжнародне бюро праці, Женева
Конвенция
о пособиях по безработице в случае кораблекрушения
N 8
(Генуя, 15 июня - 10 июля 1920 года)

Генеральная конференция Международной организации труда, созванная в Генуе Административным советом Международного
бюро труда и собравшаяся 15 июня 1920 года, постановив принять ряд предложений по вопросу о контроле за
трудовыми договорами моряков, о предоставлении им возможностей
трудоустройства и об условиях применения к морякам Конвенции ( 993_143 ) и Рекомендации ( 993_319 ), принятых в Вашингтоне в
ноябре прошлого года в отношении безработицы и страхования по
безработице, что является вторым пунктом повестки дня Генуэзской
сессии Конференции,
решив придать этим предложениям форму международной
конвенции, принимает нижеследующую Конвенцию, которая будет именоваться
Конвенцией 1920 года о пособиях по безработице в случае
кораблекрушения и которая подлежит ратификации членами
Международной организации труда в соответствии с положениями
Устава Международной организации труда ( 993_154 ):
Статья 1
1. В целях настоящей Конвенции термин "моряки" включает всех
лиц, работающих на любом судне, занятом в морском судоходстве. 2. В целях настоящей Конвенции термин "судно" включает все
корабли и суда любого рода, занятые в морском судоходстве,
являющиеся государственной или частной собственностью, за
исключением военных кораблей.
Статья 2
1. Во всех случаях утраты или гибели любого судна
судовладелец или лицо, с которым моряки заключили договор о службе
на данном судне, выплачивает каждому работавшему на нем моряку
пособие по безработице, явившейся результатом такой утраты или
гибели. 2. Это пособие выплачивается за все дни, в течение которых
моряк остается действительно безработным, в том же размере, как и
заработная плата, причитавшаяся ему в силу договора, но общая
сумма пособия, выплачиваемого согласно настоящей Конвенции любому
моряку, может быть ограничена двухмесячной заработной платой.
Статья 3
Для истребования таких пособий моряки пользуются теми же
средствами, какими они пользуются для истребования заработной
платы, недоплаченной им во время службы.
Статья 4
1. Каждый член Международной организации труда,
ратифицировавший настоящую Конвенцию, обязуется применять ее к
своим колониям, протекторатам и владениям, не пользующимся в
полной мере самоуправлением: a) за исключением тех случаев, когда в силу местных условий
положения настоящей Конвенции неприменимы; b) с такими изменениями, которые могут быть необходимы для
приспособления этих положений к местным условиям. 2. Каждый член Организации уведомляет Международное бюро
труда о мерах, принятых в отношении каждой из его колоний,
протекторатов и владений, не пользующихся в полной мере
самоуправлением.
Статья 5
Официальные документы о ратификации настоящей Конвенции
направляются Генеральному директору Международного бюро труда для
регистрации в соответствии с положениями Устава Международной
организации труда ( 993_154 ).
Статья 6
Как только зарегистрированы документы о ратификации двух
членов Международной организации труда, Генеральный директор
Международного бюро труда извещает об этом всех членов
Международной организации труда.
Статья 7
Настоящая Конвенция вступает в силу в тот день, когда
вышеуказанное извещение рассылается Генеральным директором
Международного бюро труда; она связывает только тех членов
Организации, чьи документы о ратификации зарегистрированы в
Международном бюро труда. Впоследствии настоящая Конвенция
вступает в силу в отношении каждого члена Организации в день
регистрации его документа о ратификации в Международном бюро
труда.
Статья 8
С учетом положений статьи 7 каждый член Организации,
ратифицировавший настоящую Конвенцию, соглашается ввести в
действие ее положения не позднее 1 июля 1922 года и принять меры,
необходимые для их эффективного осуществления.
Статья 9
Любой член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию,
может по истечении пятилетнего периода с момента ее
первоначального вступления в силу денонсировать ее посредством
акта о денонсации, направленного Генеральному директору
Международного бюро труда и зарегистрированного им. Денонсация
вступает в силу через год после регистрации акта о денонсации в
Международном бюро труда.
Статья 10
Каждый раз, когда Административный совет Международного бюро
труда считает это необходимым, он представляет Генеральной
конференции доклад о применении настоящей Конвенции и решает,
следует ли включать в повестку дня Конференции вопрос о ее полном
или частичном пересмотре.
Статья 11
Французский и английский тексты настоящей Конвенции имеют
одинаковую силу.
Конвенция вступила в силу 16.03.23. Россия не ратифицировала Конвенцию.
Конвенции и рекомендации,
принятые Международной конференцией
труда. 1919 - 1956. Т. I.- Женева:
Международное бюро труда, 1996. С. 45 - 47.



вгору