Рекомендація щодо професійного навчання рибалок N 126
Міжнародна організація праці; Рекомендації, Міжнародний документ від 21.06.1966126
Документ 993_248, поточна редакція — Прийняття від 21.06.1966

                           Рекомендація 
щодо професійного навчання рибалок
N 126

Генеральна конференція Міжнародної організації праці, що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці та зібралася 1 червня 1966 року на свою п'ятдесяту сесію, враховуючи положення Рекомендації 1962 року щодо професійного
навчання ( 993_106 ), вважаючи, що при використанні цього акту професійне навчання
рибалок повинно бути на такому самому рівні, як і професійне
навчання в інших професіях, заняттях та галузях промисловості, враховуючи далі, що основними цілями професійного навчання
рибалок повинні бути: підвищення ефективності роботи риболовної промисловості та
забезпечення загального визнання економічного та соціального
значення риболовної промисловості для народного господарства; заохочення до вступу в риболовну промисловість достатньої
кількості відповідних осіб; забезпечення можливостей навчання та перенавчання відповідно
до теперішніх та майбутніх потреб риболовної промисловості в
робочій силі для різних професій риболовного промислу; сприяння працевлаштуванню всіх тих осіб, хто пройшов
підготовку після закінчення курсу навчання; сприяння тим, хто навчається, в досягненні ними вищої
продуктивності та здатності заробляти; підвищення норм безпеки праці на борту риболовних суден; ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо професійного навчання
рибалок, що є частиною шостого пункту порядку денного сесії, і вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації, ухвалює цього двадцять першого дня червня місяця тисяча
дев'ятсот шістдесят шостого року нижченаведену Рекомендацію, яка
може називатися Рекомендацією 1966 року щодо професійного навчання
рибалок:
I. Сфера застосування та визначення
1.1) Для цілей цієї Рекомендації термін "риболовне судно"
включає всі державні та приватні морехідні кораблі та судна
будь-якого типу, які зайняті морською рибною ловлею в солоних
водах, за винятком кораблів та суден, зайнятих китобійними чи
подібними промислами, а також кораблів та суден, які здійснюють
науково-дослідницьку роботу та охорону рибних ресурсів. 2) Ця Рекомендація застосовується до всіх видів навчання для
роботи на борту риболовних суден. 3) Ця Рекомендація не застосовується до тих осіб, які
займаються рибною ловлею для спортивних цілей чи для відпочинку. 2. В цілях цієї Рекомендації перераховані нижче терміни слід
розуміти в тому значенні, яке їм надається: a) капітан: будь-яка особа, яка здійснює командування або
керівництво риболовним судном; b) помічник капітана: будь-яка особа, яка виконує підлеглі
функції командування риболовним судном, в тому числі будь-яка
особа, за винятком лоцмана, на яку в будь-який час може бути
покладене керівництво водінням такого судна; c) механік: будь-яка особа, яка постійно несе
відповідальність за механічне переміщення риболовного судна, а
також будь-яка інша особа, якій може бути доручена експлуатація та
обслуговування машин і механічного обладнання такого судна; d) кваліфікований рибалка: будь-який досвідчений член
палубної команди, який працює на борту риболовного судна, бере
участь в операціях судна, готує знаряддя лову, виймає та оброблює
улов, здійснює технічне обслуговування та ремонт сіток або іншого
риболовного обладнання.
II. Національне планування та управління
Планування та координація
3. При плануванні політики народної освіти та професійного
навчання компетентні органи влади тих країн, які мають риболовну
промисловість або планують її створити, повинні стежити за тим,
щоб у загальній мережі учбових закладів було передбачено і
професійне навчання рибалок. 4. Там, де умови в країні не дозволяють створити мережу
учбових закладів для навчання на всіх необхідних рівнях
кваліфікації, слід вивчити можливість співпраці з іншими країнами,
а також з міжнародними організаціями для організації загальних
програм професійного навчання для таких видів кваліфікації та
таких професій, які не можуть бути охоплені програмами окремих
країн. 5. 1) Діяльність усіх державних і приватних учбових закладів
окремих країн, які займаються професійним навчанням рибалок,
повинна розвиватися та координуватися на підставі національної
програми. 2) Така програма повинна бути розроблена компетентними
органами влади в співпраці з організаціями власників риболовних
суден та організаціями рибалок, з учбовими закладами та
дослідницькими установами та із іншими організаціями або окремими
особами, які мають глибокі знання в галузі професійної підготовки
рибалок. Спеціалізовані дослідні інститути або організації,
створені в країнах, що розвиваються, у співпраці з іншими країнами
або міжнародними організаціями, повинні відігравати вирішальну
роль у розробці національної програми. 3) Для полегшення планування, розвитку, координації та
адміністрації програм навчання рибалок на рівні країни і у
випадках потреби на рівні району чи на місцевому рівні повинні,
коли це можливо, створюватися об'єднані консультативні органи з
питання політики та адміністрації. 6. Компетентні органи повинні забезпечити, щоб різні
організації та установи, які займаються розповсюдженням інформації
щодо професійного навчання та можливостей працевлаштування, як,
наприклад, початкові та середні школи, служби професійної
орієнтації, служби, які консультують з питань зайнятості, державні
служби працевлаштування, професійно-технічні учбові заклади, а
також організації власників риболовних суден та організації
рибалок, постачалися повною інформацією щодо державних та
приватних програм професійного навчання рибалок та умов
працевлаштування в риболовну промисловість. 7. Компетентні органи влади повинні забезпечити, щоб програми
професійного навчання рибалок були повністю узгоджені з іншими
програмами та засобами, державними або приватними, які стосуються
риболовної промисловості. Зокрема, вони повинні слідкувати за тим,
щоб: a) дослідні інститути надавали інформацію про свої останні
відкриття, які мають практичний інтерес для риболовної
промисловості, в розпорядження учбових центрів та інших
зацікавлених органів, а через них рибалкам. По можливості
зазначені дослідні інститути повинні брати участь у підвищенні
кваліфікації рибалок, а центри професійного навчання моряків
повинні сприяти, коли це доцільно, таким інститутам у здійсненні
такої діяльності; b) вживались заходи шляхом забезпечення загального навчання
щодо отримання професійного навчання чи разом із ним з метою
підняття загального рівня освіти в риболовних районах, щоб
забезпечити більше вдоволення серед рибалок та полегшити їм
засвоєння професійно-технічного навчання; c) у співпраці з власниками риболовних суден та організаціями
рибалок було вжито заходів, щоб при працевлаштуванні за інших
рівних обставин перевага надавалась особам, які закінчили державні
або приватні курси професійного навчання; d) у співпраці з власниками риболовних суден та організаціями
рибалок було вжито заходів, особливо у країнах, що розвиваються,
щоб ті, хто навчається та закінчує державні чи приватні курси, або
працевлаштовувались на риболовні судна, або могли отримати та
експлуатувати належним чином обладнані риболовні судна чи
індивідуально, чи шляхом створення кооперативів для спільної
купівлі та використання риболовних суден або іншим чином; e) кількість рибалок, які пройшли навчання, повинна
відповідати кількості суден та обсяг обладнання, яке вже є чи
планується мати у відповідній країні.
Фінансування
8. 1) Програми професійного навчання рибалок повинні
проводитись систематично на регулярній та достатньо фінансованій
основі, і вони повинні враховувати сучасні та заплановані потреби
та розвиток риболовної промисловості. 2) Там, де це потрібно, уряд повинен брати участь у
фінансуванні програм навчання, які проводяться місцевими
державними або приватними органами. Ця участь може здійснюватися
шляхом надання загальних субсидій, земельних ділянок або приміщень
або таких учбових матеріалів, як човни, двигуни, навігаційне
обладнання та риболовні снасті, шляхом безплатного виділення
інструкторів або оплати за навчання рибалок. 3) Навчання в державних центрах професійної підготовки
рибалок повинно бути безплатним для тих, хто навчається. Крім
того, навчання дорослих та молодих людей, які його потребують,
повинно полегшуватися такою фінансовою та матеріальною допомогою,
аналогічно тому як це передбачено в пунктах 3) та 5) параграфа 7
Рекомендації 1962 року щодо професійного навчання ( 993_106 ).
Норми навчання
9. 1) У співпраці із зазначеними в пункті 3) параграфа 5 цієї
Рекомендації об'єднаними органами компетентні органи влади повинні
визначати та встановлювати загальні норми, що регулюють професійне
навчання рибалок на всій території країни. Ці норми повинні
відповідати національним потребам з метою отримання різних
свідоцтв рибалок про кваліфікацію і повинні встановлювати: a) мінімальний вік для вступу на курси професійного навчання
рибалок; b) характер медичних оглядів, включаючи перевірку легень за
допомогою рентгену, перевірки слуху та зору, які необхідні особам
для вступу на курси навчання. Ці огляди, особливо перевірка слуху
та зору, можуть бути різними для осіб, які вступають на палубне та
на машинне відділення навчання; c) рівень загальної освіти, який вимагається для прийому на
курси професійного навчання рибалок; d) курси риболовства, навігації та матроської справи, техніки
безпеки, механіки, приготування їжі та інші дисципліни, які
повинні бути в навчальних програмах; e) обсяг практичної підготовки, яку повинні пройти ті, хто
навчається, включаючи час роботи в майстернях і час роботи на
морі; f) тривалість курсів професійного навчання для різних
професій риболовної промисловості та для різних рівнів
кваліфікації; g) характер будь-яких екзаменів після закінчення зазначених
курсів та h) досвід і кваліфікація персоналу викладачів навчальних
закладів. 2) Там, де неможливо встановити національні норми,
компетентні органи влади у співпраці з об'єднаними органами,
зазначеними в пункті 3) параграфа 5 цієї Рекомендації, повинні
розробити рекомендовані норми, які будуть керівництвом при
встановленні якомога більше однакових норм на території країни.
III. Програми професійного навчання
10. Учбові програми різних професійних навчальних закладів
для рибалок повинні базуватися на систематичному аналізі праці,
яка потрібна в риболовній промисловості і повинні встановлюватися
шляхом співпраці із згаданими в пункті 3) параграфа 5 цієї
Рекомендації об'єднаними органами. Вони повинні періодично
переглядатися і поновлюватися відповідно до останніх технічних
досягнень і повинні з урахуванням функцій, які необхідно
виконувати, включати навчання таких предметів: a) методи риболовства, включаючи у разі доцільності
використання і догляд за електронними засобами виявлення риби, а
також методи використання обслуговування та ремонту риболовної
снасті; b) навігація, матроська справа, управління судном залежно від
району моря чи типу рибальства, для яких розрахований курс,
включаючи певне значення міжнародних правил щодо запобігання
зіткненню на морі; c) укладка, чищення та обробка риби на борту судна; d) догляд за судном та інші пов'язані з цим питання; e) управління, догляд та ремонт парових двигунів або двигунів
внутрішнього згорання (бензинових чи дизельних) або іншого
обладнання, з яким, можливо, прийдеться працювати тому, хто
навчається; f) управління та догляд за радіоапаратурою та радаром, якими,
можливо, прийдеться користуватися тим, хто навчається; g) техніка безпеки на морі та техніка безпеки при
використанні риболовної снасті, включаючи такі питання, як
остійність, вплив обледеніння, тушіння пожежі, водонепроникність,
особиста безпека, захисна огорожа обладнання та механізмів, засоби
з техніки безпеки при оснастці, техніка безпеки в машинному
відділенні; використання рятівних шлюпок, надувних рятівних
човнів, перша допомога, медичний догляд та інші питання, пов'язані
з цим; h) теоретичні предмети, пов'язані з рибальством, у тому числі
морська біологія та океанографія, які дають учням змогу отримати
широку основу для подальшого навчання з метою просування по роботі
або для переходу з однієї професії риболовної промисловості в іншу
або з одного виду рибальства до іншого; i) загальноосвітні предмети, які можуть викладатися в
обмеженому вигляді на короткострокових курсах; j) використання, утримання та ремонт холодильних систем,
протипожежного обладнання, палубних та тралових лебідок та іншого
механічного обладнання риболовних суден; k) основні поняття про суднові електричні силові установки;
догляд та ремонт електрообладнання риболовного судна; l) санітарна освіта та фізкультура, особливо плавання, де для
цього є учбові можливості; m) спеціалізовані курси з питань роботи на палубі, в
машинному відділенні та інших предметів після вступного періоду
загального навчання в галузі рибальства. 11. 1) Там, де це практично доцільно і можливо, слід
установити державні норми для отримання свідоцтв або дипломів, які
дають право його власнику виконувати обов'язки капітана (різних
класів), помічника (різних класів), механіка (різних класів),
риболовного техніка (різних класів), боцмана, кваліфікованого
рибалки (різних класів), кока або займати інші посади на палубі чи
в машинному відділенні. 2) Учбові програми, перш за все, повинні бути спрямовані на
підготовку тих, хто навчається, до здачі екзамену на отримання
свідоцтва, і повинні бути безпосередньо пов'язані з національними
вимогами до отримання свідоцтва; вони повинні враховувати
мінімальний вік і мінімальний практичний досвід, які встановлені
компетентними органами влади для різних класів свідоцтв про
кваліфікацію. 3) Там, де державних екзаменів на отримання свідоцтва не
існує взагалі або їх не існує для відповідної спеціальності, курси
підготовки повинні принаймні проводити підготовку тих, хто
навчається, до виконання певних обов'язків, таких, які
перераховані вище. Всі ті, хто навчається та успішно закінчили
такі курси підготовки, повинні отримати довідку про проходження
відповідного курсу. 12. 1) Повинні також бути програми підготовки рибалок до
виконання обов'язків капітана та механіка на всіх типах суден, які
використовуються в риболовному флоті відповідних країн, у тому
числі й на великих суднах, що здійснюють лов у віддалених водах. 2) Там, де це доцільно, з точки зору суден, які
використовуються, слід запровадити в галузі рибальства та
навігації курси на рівні коледжу, які повинні проводитись на
такому самому рівні, що і курси навчання офіцерів торговельного
флоту, але із спеціалізацією в питаннях, які стосуються
рибальства. 13. Строки навчання за різними програмами професійного
навчання повинні бути достатніми, щоб дати змогу тим, хто
навчається, засвоїти навчальний матеріал, і повинні визначатися
такими факторами: a) рівень підготовки, який вимагається для тієї
спеціальності, для якої проводиться навчання; b) рівень загальної освіти і вік, який вимагається від тих,
хто вступає на курси; c) минулий практичний досвід тих, хто навчається, та d) рівень термінової підготовки кваліфікованих рибалок у
відповідній країні за умови збереження належного рівня підготовки. 14. 1) Персонал викладачів повинен складатися із осіб, які
мають широку загальну освіту, теоретичну технічну підготовку та
достатній відповідний досвід практичного рибальства. 2) Там, де неможливо підібрати викладацький персонал, який
має таку кваліфікацію, слід залучати до роботи викладачів, які
мають практичний досвід рибальства і мають відповідні свідоцтва
про кваліфікацію. 3) Там, де неможливо прийняти на повний робочий час
викладацький персонал, який має практичний досвід рибальства, слід
залучати до роботи на неповний робочий час осіб, які мають такий
досвід. 4) Весь викладацький склад повинен мати педагогічні здібності
й отримувати відповідну педагогічну підготовку в компетентних
учбових закладах.
Допрофесійне навчання
15. В рибальських селищах відповідно до Конвенції 1959 року
про мінімальний вік рибалок ( 993_118 ), слід вживати заходів для
організації допрофесійного навчання дітей шкільного віку, у тому
числі навчання елементарній матроській практиці, основним поняттям
про методи комерційного рибальства та принципи навігації,
наскільки це відповідає загальним умовам конкретної країни.
Короткострокові курси для рибалок, які працюють
16. Повинні бути створені короткострокові курси навчання для
рибалок, які працюють, що дадуть їм змогу підвищувати свою
технічну кваліфікацію та знання, оволодівати новими методами
рибальства та навігації, отримати право просуватися по роботі. 17. 1) Курси навчання рибалок, які працюють, повинні бути
спеціально розраховані: a) на доповнення основних довгострокових курсів шляхом
забезпечення підвищеного спеціального навчання з метою просування
по роботі; b) на організацію навчання в галузі нових для цього району
методів рибальства та в галузі використання, обслуговування та
ремонту нових видів двигунів чи снастей та виготовлення снастей у
певних випадках; c) на організацію професійного навчання на всіх рівнях для
рибалок, які не змогли пройти основний довгостроковий курс
навчання; d) на забезпечення прискореного навчання в країнах, що
розвиваються. 2) Ці курси повинні бути короткостроковими і повинні
розцінюватися як додаток, а не заміна програм основного
довгострокового навчання. 18. Ці курси, які можуть мати форму пересувних курсів із
направленням інструкторів та учбового обладнання до риболовних
центрів, повинні, зокрема, складатися із програм, які включають: a) вечірні курси; b) сезонні курси, які проводяться в місяці штормів або в
періоди скорочення обсягу лову, або c) денні курси, для яких рибалки тимчасово залишають свою
роботу на короткі періоди. 19. 1) Слід вживати відповідних заходів для того, щоб дати
можливість рибалкам, які працюють, відвідувати на березі
короткострокові курси. 2) Рибалки, які працюють, повинні отримати достатню фінансову
компенсацію за період відвідування ними короткострокових курсів. 20. Там, де довгострокові та короткострокові курси для
рибалок, які працюють, не відповідають потребам професійного
навчання, особливо в ізольованих районах, ці курси можуть бути
доповнені: a) спеціальними курсами по радіо та телебаченню і програмами,
які забезпечують інформацію про рибальство; b) заочними курсами, спеціально пристосованими до потреб
рибалок, які працюють, що організуються для навчання груп учнів з
проведенням час від часу лекцій або відвідуванням шкіл
професійного навчання; c) періодичними відвідуваннями рибальських селищ науковими
робітниками та співробітниками служб із розповсюдження знань.
IV. Методи навчання
21. Методи навчання, які застосовуються в системах
професійного навчання рибалок, повинні бути якомога ефективними з
урахуванням характеру курсів, досвіду тих, хто навчається, їхньої
загальної освіти та віку і наявності демонстраційного обладнання
та фінансової допомоги. 22. Практичне навчання, в якому беруть участь ті, хто
навчається, повинно бути важливою частиною всіх програм
професійного навчання в галузі рибальства. 23. 1) Риболовні учбові судна повинні використовуватися всіма
професійними учбовими закладами, програми яких призначені для
осіб, які поступають у риболовну промисловість з метою проведення
навчання в галузі техніки рибальства, навігації, матроської
справи, механіки та інших питань. Ці судна повинні займатися
дійсними рибальськими операціями. 2) Учбові судна, повинні надаватися технічним школам, які
забезпечують підвищену підготовку. 24. 1) В програмах навчання слід використовувати
демонстраційне обладнання, як наприклад, двигуни, снасті, моделі
рибальських суден, обладнання майстерень та навігаційні прилади. 2) Таке обладнання повинно бути підготовлено в співпраці з
рибальськими дослідними центрами та включати, по можливості, нові
рибальські та навігаційні засоби. 3) Таке обладнання повинно підбиратися з урахуванням снастей,
суден та двигунів, з якими, можливо, прийдеться працювати тим, хто
навчається. 4) Кінострічки та інші аудіо-візуальні учбові посібники, хоч
вони можуть бути корисними в деяких випадках, не повинні заміняти
демонстраційне обладнання, у використанні якого беруть участь всі,
хто навчається. 5) Слід організувати відвідування тими, хто навчається,
рибальських суден із сучасним або спеціальним приладдям,
рибальських науково-дослідних інститутів або рибальських центрів,
які знаходяться за межами району, де розміщена школа. 25. Практичне навчання може також здійснюватись за допомогою
стажування в морі на борту комерційних риболовних суден. 26. Теоретичне навчання, включаючи загальну освіту, яке
проводиться як частина курсу професійного навчання, повинно бути
безпосередньо пов'язано із знаннями та навичками, необхідними
рибалкам, і, по можливості повинно бути пов'язано з практичним
навчанням, яке відбувається.
V. Міжнародна співпраця
27. 1) Країни повинні співпрацювати між собою у сприянні
організації професійного навчання в галузі риболовства, особливо в
країнах, що розвиваються. 2) Це співробітництво може у відповідних випадках охоплювати
такі заходи, як: a) за допомогою міжнародних організацій або інших країн набір
і підготовка викладацького персоналу для створення та покращання
засобів професійного навчання в галузі риболовства; b) створення разом із іншими країнами об'єднаних професійних
учбових закладів або об'єднаних рибальських дослідних центрів; c) надання можливостей для навчання підібраним учням-рибалкам
або учням-інструкторам, із інших країн і направлення учнів-рибалок
та учнів-інструкторів до учбових закладів інших країн для
навчання; d) організація міжнародного обміну кадрами, міжнародними
семінарами та робочими групами; e) направлення інструкторів до рибальських шкіл професійного
навчання інших країн.
Конвенції та рекомендації, ухвалені
Міжнародною організацією праці
1965-1999, Том II
Міжнародне бюро праці, Женева



вгору