Конвенція МОП 147 про мінімальні норми на торговельних суднах 1976 року (укр/рос)
Міжнародна організація праці; Конвенція, Міжнародний документ від 29.10.1976147
Документ 993_052, чинний, поточна редакція — Редакція від 23.02.2006, підстава - 993_519

                        Конвенція МОП 147 
про мінімальні норми на торговельних
суднах 1976 року
(укр/рос)
( Рекомендацію до Конвенції додатково див. в документі ( 993_269 ) від 29.10.76 )
( Конвенцію ратифіковано Постановою ВР
N 3387-XII ( 3387-12 ) від 14.07.93 )
Статус Конвенції див. ( 993_364 )
{ Конвенцію переглянуто Конвенцією ( 993_519 )
від 23.02.2006 }

Дата підписання: 29.10.1976 Дата ратифікації Україною: 14.07.1993 Дата набрання чинності для України: 17.03.1995

Генеральна конференція Міжнародної організації праці, що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці та зібралася 13 жовтня 1976 року на свою шістдесят другу
сесію, беручи до уваги положення Рекомендації 1958 року про найм
моряків на іноземні судна і Рекомендації 1958 року про соціальні
умови і безпеку моряків ( 993_123 ), ухваливши ряд пропозицій відносно суден, умови праці на яких
не відповідають міжнародним нормам, зокрема суден, зареєстрованих
під зручними прапорами, що є п'ятим пунктом порядку денного сесії, вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції, ухвалює цього двадцять дев'ятого дня жовтня місяця тисяча
дев'ятсот сімдесят шостого року нижченаведену Конвенцію, яка може
іменуватися Конвенцією 1976 року про мінімальні норми в
торговельному флоті:
Стаття 1
1. За винятком положень, передбачених у цій статті, ця
Конвенція застосовується до будь-якого морського судна, що
знаходиться в державному чи приватному користуванні та зайняте
перевезенням вантажів чи пасажирів у комерційних цілях чи
використовується для будь-яких інших комерційних цілей. 2. Національне законодавство та правила визначають, коли
судно в цілях цієї Конвенції розглядається як морське судно. 3. Ця Конвенція застосовується до морських буксирів. 4. Ця Конвенція не застосовується: a) до суден, для яких парус є основним рушієм, незалежно від
того, чи обладнані вони, чи ні допоміжними двигунами; b) до суден, зайнятих в риболовлі чи китобійних промислах,
або аналогічними операціями; c) до малотоннажних суден і таких суден, як нафтові установки
та бурові платформи, коли вони не використовуються в
судноплавстві, причому визначення того, які судна підлягають під
цей пункт, повинно здійснюватися в кожній країні компетентним
органом влади після консультації з найбільш представницькими
організаціями судновласників і моряків. 5. У цій Конвенції ніщо не може розглядатися як таке, що
розширює сферу застосування Конвенцій, наведених у додатку до цієї
Конвенції, чи положень цієї Конвенції.
Стаття 2
Кожний член Організації, що ратифікує, цю Конвенцію,
зобов'язаний: a) мати законодавство та правила, які встановлюють для
зареєстрованих на його території суден:
i) норми безпеки, включаючи норми відносно кваліфікації,
тривалості робочого часу і комплектації екіпажу з метою
забезпечення безпеки для життя на борту судна;
ii) відповідні засоби соціального страхування; і
iii) умови праці та життя на борту судна тією мірою,
наскільки вони, на думку держави-члена, не охоплюються
колективними угодами або не визначаються рішеннями компетентних
судів таким чином, щоб ті зобов'язували однаковою мірою
зацікавлених судновласників і моряків; і впевнитися, що положення
такого законодавства в своїй основі еквівалентні Конвенції або
статтям Конвенцій, наведених у додатку до цієї Конвенції, тією
мірою, якою держава-член іншим чином не зв'язана обов'язками
виконувати зазначені Конвенції; b) виконувати ефективну юрисдикцію або контроль над суднами,
зареєстрованими на його території відносно:
i) норм безпеки, включаючи норми відносно кваліфікації,
тривалості робочого часу і комплектування екіпажу, які
передбачаються національним законодавством та правилами;
ii) заходів соціального страхування, передбачених
національним законодавством чи правилами;
iii) умов праці та умов життя на борту судна, визначених
національним законодавством та правилами або установлених
рішеннями компетентних судів таким чином, щоб вони зобов'язали
однаковою мірою зацікавлених судновласників і моряків; c) у разі відсутності ефективної юрисдикції впевнитися, що
заходи ефективного контролю інших умов праці та життя на борту
судна погоджені між судновласниками або їхніми організаціями та
організаціями моряків, заснованими відповідно до основних положень
Конвенції 1948 року про свободу асоціації та захист права на
організацію ( 993_125 ) і Конвенції 1949 року про права на
організацію та ведення колективних переговорів ( 993_004 ). d) забезпечувати:
i) наявність відповідних процедур набору моряків на судна,
які підлягають загальному нагляду з боку компетентного органу
влади після тристоронніх консультацій між цим органом влади і
представницькими організаціями судновласників та моряків, де це
визначено, і які зареєстровані на його території, а також розгляду
скарг, які виникають у цьому зв'язку;
ii) наявність відповідних процедур, що підлягають
загальному нагляду з боку компетентного органу влади після
тристоронніх консультацій між цим органом влади і представницькими
організаціями судновласників та моряків, де це передбачається,
розгляду будь-якої скарги, яка подається у зв'язку з наймом і, по
можливості, на момент найму на його території моряків, що є його
громадянами, на судна, які зареєстровані в іноземній державі, і
щоб така скарга, як і будь-яка інша скарга, що подається у зв'язку
з наймом і, по можливості, в момент найму на його території
іноземних моряків на судна, зареєстровані в іноземній державі,
була негайно доведена його компетентним органом до відома
компетентного органу влади тієї країни, в якій судно
зареєстроване, а в копії була надіслана Генеральному директорові
Міжнародного бюро праці; e) забезпечувати, щоб моряки, найняті на судно, зареєстроване
на його території, мали достатню кваліфікацію або професійну
підготовку для виконання обов'язків, для яких вони найняті, з
урахуванням Рекомендацій 1970 року про професійне навчання
моряків ( 993_254 ); f) перевіряти шляхом інспектування або за допомогою інших
відповідних засобів, що судна, зареєстровані на його території,
відповідають ратифікованим ним законам та правилам, які
застосовуються і набувають чинності в міжнародних конвенціях з
питань праці, і які передбачені в пункті a) цієї статті, і, якщо
це відповідає національному законодавству, колективним угодам, що
застосовуються; g) проводити офіційні розслідування відносно будь-якого
серйозного випадку, коли це трапляється з суднами, які
зареєстровані на його території, зокрема тих, що викликали
поранення і (або) людські жертви; кінцева доповідь про такі
розслідування звичайно доводиться до відома громадськості.
Стаття 3
Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, по
можливості звертає увагу своїх громадян на можливі проблеми у
зв'язку з наймом на судно, що зареєстроване в державі, яка ще не
ратифікувала цю Конвенцію, поки він не впевниться в тому, що
норми, еквівалентні тим, які визначаються цією Конвенцією,
застосовуються. Заходи, вжиті в зв'язку з цим державою, яка
ратифікує Конвенцію, не суперечать принципу вільного пересування
робітників, передбаченого в угодах, учасниками яких можуть бути
дві такі держави.
Стаття 4
1. Якщо держава-член, що ратифікувала цю Конвенцію і в порт
якої заходить судно в процесі звичайного виконання своєї
діяльності або з оперативних причин, отримує скаргу або має доказ
того, що судно не відповідає нормам цієї Конвенції, яка вже набула
чинності, вона може підготувати доповідь уряду країни, в якій
зареєстровано це судно, і в копії Генеральному директору
Міжнародного бюро праці, і може вжити необхідних заходів для
поліпшення умов на борту судна, які дійсно загрожують безпеці чи
здоров'ю. 2. Вживаючи такі заходи, держава-член негайно повідомляє
найближчого морського, консульського чи дипломатичного
представника держави прапора і забезпечує, по можливості,
присутність такого представника. Вона не здійснює безпідставного
затримання судна і не ставить безпідставних перепон щодо виходу
судна в море. 3. В цілях даної статті "скарга" означає інформацію, яка
подається будь-яким членом екіпажу, професійним органом,
асоціацією профспілок або взагалі будь-якою особою, зацікавленою в
безпеці судна, включаючи зацікавленість у безпеці або здоров'ї
членів його екіпажу.
Стаття 5
1. Ця Конвенція відкрита для ратифікації державами-членами,
які є: a) учасниками міжнародної Конвенції 1960 року про охорону
людського життя на морі ( 995_238 ) або міжнародної Конвенції 1974
року про охорону людського життя на морі ( 995_251 ), або
будь-якої конвенції, яка згодом буде переглядати ці конвенції; і b) учасниками міжнародної Конвенції 1966 року про вантажну
марку ( 896_007 ) або будь-якої конвенції, яка згодом буде
переглядати цю Конвенцію; c) учасниками, які застосовують Правила 1960 року
застереження зіткнень суден в морі або Конвенцію 1972 року про
міжнародні правила для застереження зіткнень суден в морі
( 995_137 ) чи будь-яку конвенцію, яка згодом буде переглядати ці
міжнародні акти ( 995_217 ); 2. Ця Конвенція відкрита також для ратифікації будь-якою
державою-членом, яка у разі ратифікації зобов'язується виконувати
вимоги параграфа 1 цієї статті, якими обумовлена ратифікація і які
ще не здійснюються. 3. Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції
надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для
реєстрації.
Стаття 6
1. Ця Конвенція зв'язує лише тих членів Міжнародної
організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстровані
Генеральним директором. 2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після дати
реєстрації документів про ратифікацію десяти членів Організації,
загальна частина валового тоннажу яких складає 25 відсотків
валового тоннажу світового торговельного флоту. 3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена
Організації через дванадцять місяців після дати реєстрації його
документа про ратифікацію.
Стаття 7
1. Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію,
може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона
початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію,
надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та
зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після
реєстрації акта про денонсацію. 2. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію і
який протягом року після закінчення згаданого в попередньому
параграфі десятирічного періоду не скористається своїм правом на
денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний
період тривалістю десять років і надалі зможе денонсувати цю
Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в
порядку, встановленому в цій статті.
Стаття 8
1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх
членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх
документів про ратифікацію та актів про денонсацію, отриманих ним
від членів Організації. 2. Коли умови, передбачені в параграфі 2 статті 6, виконані.
Генеральний директор звертає їхню увагу на дату набуття чинності
цією Конвенцією.
Стаття 9
Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає
Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для
реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних
Націй ( 995_010 ) повні дані щодо всіх документів про ратифікацію
та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень
попередніх статей.
Стаття 10
Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро
праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції
доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід
вносити до порядку денного Конференції питання про повний або
частковий її перегляд.
Стаття 11
1. Якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, що повністю або
частково переглядає цю Конвенцію, і якщо нова конвенція не
передбачає іншого, то: a) ратифікація будь-яким членом Організації нової,
переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від
положень статті 7, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що
нова, переглянута конвенція набула чинності. b) починаючи від дати набуття чинності новою, переглянутою
конвенцією, ця Конвенція закрита для ратифікації її членами
Організації. 2. Ця Конвенція залишається в усякому разі чинною за формою
та змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але
не ратифікували нової, переглянутої конвенції.
Стаття 12
Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають
однакову силу.
Додаток
Конвенція 1973 року про мінімальний вік (N 138) ( 993_054 );
або Конвенція (переглянута) 1936 року про мінімальний вік для
роботи в морі (N 58) ( 993_133 ); або Конвенція 1920 року про
мінімальний вік для роботи в морі (N 7) ( 993_008 ); Конвенція 1936 року про зобов'язання судновласників на
випадок хвороби або травми у моряків (N 55) ( 993_156 ); або
Конвенція 1936 року про страхування моряків на випадок хвороби
(N 56) ( 993_211 ); або Конвенція 1969 року про медичну допомогу
та допомогу у випадку хвороби (N 130) ( 993_184 ); Конвенція 1946 року про медичний огляд моряків (N 73)
( 993_129 ); Конвенція 1970 року про запобігання нещасним випадкам
(моряки) (N 134) ( 993_115 ), (статті 4 і 7); Конвенція (переглянута) 1949 року про приміщення для екіпажу
(N 92) ( 993_029 ); Конвенція 1946 року про харчування та столове обслуговування
екіпажів на борту суден (N 68) ( 993_219 ), (стаття 5); Конвенція 1936 року про свідоцтва щодо кваліфікації осіб
командного складу торговельних суден (N 53) ( 993_158 ), (статті 3
і 4) 1; Конвенція 1926 року про трудові договори моряків (N 22)
( 993_193 ); Конвенція 1926 року про репатріацію моряків (N 23)
( 993_144 ); Конвенція 1948 року про свободу асоціації та захист права на
організацію (N 87) ( 993_125 ); Конвенція 1949 року про право на організацію та ведення
колективних переговорів (N 98) ( 993_004 ).
Конвенция
о минимальных нормах на торговых судах
N 147

Генеральная Конференция Международной Организации Труда, созванная в Женеве Административным Советом Международного
Бюро Труда и собравшаяся 13 октября 1976 года на свою шестьдесят
вторую сессию, принимая во внимание положения Рекомендации 1958 года о найме
моряков на иностранные суда и Рекомендации 1958 года о социальных
условиях и безопасности моряков ( 993_123 ), постановив принять ряд предложений относительно судов,
условия труда на которых не отвечают международным нормам, в
частности судов, зарегистрированных под удобными флагами, что
является пятым пунктом повестки дня сессии, решив придать этим предложениям форму международной
конвенции, принимает сего двадцать девятого дня октября месяца тысяча
девятьсот семьдесят шестого года нижеследующую Конвенцию, которая
может именоваться Конвенцией 1976 года о минимальных нормах в
торговом флоте:
Статья 1
1. За исключением положений, предусмотренных в данной статье,
настоящая Конвенция применяется к любому морскому судну,
находящемуся в государственном или частном владении, которое
занято перевозкой грузов или пассажиров в коммерческих целях или
используется для любых других коммерческих целей. 2. Национальное законодательство или правила определяют,
когда судно в целях настоящей Конвенции должно рассматриваться как
морское судно. 3. Настоящая Конвенция применяется к морским буксирам. 4. Настоящая Конвенция не применяется: а) к судам, для которых парус является основным движителем,
независимо от того, оборудованы они или нет вспомогательными
двигателями; b) к судам, занятым в рыболовстве, китобойным промыслом, или
аналогичными операциями; с) к малотоннажным судам и таким судам, как нефтяные
установки и буровые платформы, когда они не используются в
судоходстве, причем определение того, какие суда охватываются
данным пунктом, должно даваться в каждой стране компетентным
органом власти после консультации с наиболее представительными
организациями судовладельцев и моряков. 5. Ничто в настоящей Конвенции не должно рассматриваться как
расширяющее сферу применения Конвенций, приведенных в приложении к
настоящей Конвенции, или положений, содержащихся в этих
Конвенциях.
Статья 2
Каждый Член Организации, ратифицирующий настоящую Конвенцию,
обязуется: а) иметь законодательство или правила, устанавливающие для
зарегистрированных на его территории судов: i) нормы безопасности, включая нормы относительно
квалификации, продолжительности рабочего времени и укомплектования
экипажа, в целях обеспечения безопасности для жизни на борту
судна; ii) соответствующие меры социального страхования; и iii) условия труда и жизни на борту судна, в той мере,
насколько они, по мнению данного государства - Члена, не
охватываются коллективными соглашениями или не устанавливаются
решениями компетентных судов таким образом, чтобы они обязывали в
равной мере заинтересованных судовладельцев и моряков; и удостовериться, что положения такого законодательства и
правил в основе своей эквивалентны Конвенциям или статьям
Конвенций, приведенных в приложении к настоящей Конвенции, в той
мере, в которой Государство - Член иным образом не связан
обязательством выполнять указанные Конвенции; b) осуществлять эффективную юрисдикцию или контроль над
судами, зарегистрированными на его территории, в отношении: i) норм безопасности, включая нормы относительно
квалификации, продолжительности рабочего времени и укомплектования
экипажа, предусматриваемых национальным законодательством или
правилами; ii) мер социального страхования, предусматриваемых
национальным законодательством или правилами; iii) условий труда и условий жизни на борту судна,
предписанных национальным законодательством или правилами или
установленных решениями компетентных судов таким образом, чтобы
они обязывали в равной мере заинтересованных судовладельцев и
моряков; с) при отсутствии эффективной юрисдикции удостовериться, что
меры эффективного контроля других условий труда и жизни на борту
судна согласованы между судовладельцами или их организациями и
организациями моряков, учрежденными в соответствии с основными
положениями Конвенции 1948 года о свободе ассоциации и защите
права на организацию ( 993_125 ) и Конвенции 1949 года о праве на
организацию и на ведение коллективных переговоров ( 993_004 ); d) обеспечивать: i) наличие подчиненных общему надзору со стороны
компетентного органа власти, после трехсторонних консультаций
между этим органом власти и представительными организациями
судовладельцев и моряков, где это предусмотрено, соответствующих
процедур набора моряков на суда, зарегистрированные на его
территории, и рассмотрения жалоб, возникающих в этой связи; ii) наличие подчиненных общему надзору со стороны
компетентного органа власти, после трехсторонних консультаций
между органом власти и представительными организациями
судовладельцев и моряков, где это предусмотрено, соответствующих
процедур рассмотрения любой жалобы, поданной в связи с наймом и,
если возможно, в момент найма на его территории моряков,
являющихся его гражданами, на суда, зарегистрированные в
иностранном государстве и, чтобы такая жалоба, как и любая жалоба
поданная в связи с наймом и, если возможно, в момент найма на его
территории иностранных моряков на суда, зарегистрированные в
иностранных государствах, была немедленно доведена его
компетентным органом до сведения компетентного органа той страны,
в которой судно зарегистрировано, а в копии была направлена
Генеральному Директору Международного Бюро Труда; е) обеспечивать, чтобы моряки, нанятые на суда,
зарегистрированные на его территории, имели достаточную
квалификацию или профессиональную подготовку для выполнения
обязанностей, для которых они были наняты, при должном учете
Рекомендации 1970 года о профессиональной подготовке моряков
( 993_254 ); f) проверять путем инспектирования или с помощью других
соответствующих средств, что суда, зарегистрированные на его
территории, отвечают ратифицированным им применимым и находящимся
в силе международным конвенциям по труду, законам и правилам,
предусмотренным в пункте а) настоящей статьи, и, в случае, если
это отвечает национальному законодательству, применимым
коллективным соглашениям; g) проводить официальные расследования в отношении любого
серьезного морского происшествия, имевшего место с судами,
зарегистрированными на его территории, в частности, вызвавших
ранения и/или человеческие жертвы; окончательный доклад о таком
расследовании обычно доводится до сведения общественности.
Статья 3
Каждое Государство-Член, ратифицировавшее настоящую
Конвенцию, по мере возможности, обращает внимание своих граждан на
возможные проблемы в связи с наймом на судно, зарегистрированное в
государстве, не ратифицировавшим настоящую Конвенцию, пока оно не
убедится в том, что нормы, эквивалентные тем, которые
устанавливаются настоящей Конвенцией, применяются. Меры, принятые
в этой связи ратифицирующим государством, не противоречат принципу
свободного передвижения трудящихся, предусмотренному в договорах,
участниками которых могут быть два таких государства.
Статья 4
1. Если Государство-Член, ратифицировавшее настоящую
Конвенцию, в порт которого заходит судно в процессе нормального
выполнения своей деятельности или по оперативным причинам,
получает жалобу или имеет доказательство того, что судно не
соответствует нормам настоящей Конвенции после ее вступления в
силу, оно может подготовить доклад правительству страны, в которой
зарегистрировано такое судно, и в копии Генеральному Директору
Международного Бюро Труда, и может принять необходимые меры для
улучшения любых условий на борту судна, которые явно угрожают
безопасности или здоровью. 2. Принимая такие меры, Государство-Член немедленно
уведомляет ближайшего морского, консульского или дипломатического
представителя государства флага и обеспечивает, по возможности,
присутствие такого представителя. Оно также не производит
необоснованного задержания судна или не ставит необоснованных
препятствий к выходу судна в море. 3. В целях данной статьи "жалоба" означает информацию,
представленную каким-либо членом экипажа, профессиональным
органом, ассоциацией, профсоюзом или вообще лицом,
заинтересованным в безопасности суда, включая заинтересованность в
безопасности или здоровье членов его экипажа.
Статья 5
1. Настоящая Конвенция открыта для ратификации
Государствами-Членами, которые являются: а) участниками Международной Конвенции 1960 года об охране
человеческой жизни на море ( 995_238 ) или Международной Конвенции
1974 года об охране человеческой жизни на море ( 995_251 ), или
любой конвенции, в последующем пересматривающей эти Конвенции; и b) участниками Международной Конвенции 1966 года о грузовой
марке или любой конвенции, в последующем пересматривающей эту
Конвенцию; и с) участниками или применяют Правила 1960 года для
предупреждения столкновений судов в море или Конвенцию 1972 года о
международных правилах для предупреждения столкновения судов в
море ( 995_137 ) или любую конвенцию, в последующем
пересматривающую эти международные акты ( 995_217 ). 2. Настоящая Конвенция открыта также для ратификации любым
Государством-Членом, которое, при ратификации, обязуется выполнять
требования пункта 1 данной статьи, которыми обусловлена
ратификация и которые еще не осуществляются. 3. Официальные документы о ратификации настоящей Конвенции
направляются Генеральному Директору Международного Бюро Труда для
регистрации.
Статья 6
1. Настоящая Конвенция связывает только тех Членов
Международной Организации Труда, чьи документы о ратификации
зарегистрированы Генеральным Директором. 2. Она вступает в силу через двенадцать месяцев после даты
регистрации документов о ратификации по крайней мере десяти Членов
Организации, общая доля валового тоннажа которых составляет 25
процентов валового тоннажа мирового торгового флота. 3. Впоследствии настоящая Конвенция вступает в силу в
отношении каждого Члена Организации через двенадцать месяцев после
даты регистрации его документа о ратификации.
Статья 7
1. Любой Член Организации, ратифицировавший настоящую
Конвенцию, может по истечении десятилетнего периода с момента ее
первоначального вступления в силу денонсировать ее посредством
акта о денонсации, направленного Генеральному Директору
Международного Бюро Труда и зарегистрированного им. Денонсация
вступает в силу через год после регистрации акта о денонсации. 2. Каждый Член Организации, ратифицировавший настоящую
Конвенцию, который в годичный срок по истечении упомянутого в
предыдущем пункте десятилетнего периода не воспользуется своим
правом на денонсацию, предусмотренным в настоящей статье, будет
связан на следующий период в десять лет и впоследствии сможет
денонсировать настоящую Конвенцию по истечении каждого
десятилетнего периода в порядке, установленном в настоящей статье.
Статья 8
1. Генеральный Директор Международного Бюро Труда извещает
всех Членов Международной Организации Труда о регистрации всех
документов о ратификации и актов о денонсации, полученных им от
Членов Организации. 2. Когда условия, предусмотренные выше в пункте 2 статьи 6,
выполнены, Генеральный Директор обращает их внимание на дату
вступления настоящей Конвенции в силу.
Статья 9
Генеральный Директор Международного Бюро Труда направляет
Генеральному Секретарю Организации Объединенных Наций для
регистрации в соответствии со статьей 102 Устава Организации
Объединенных Наций ( 995_010 ) полные сведения относительно всех
документов о ратификации и актов о денонсации, зарегистрированных
им в соответствии с положениями предыдущих статей.
Статья 10
Каждый раз, когда Административный Совет Международного Бюро
Труда считает это необходимым, он представляет Генеральной
Конференции доклад о применении настоящей Конвенции и решает,
следует ли включать в повестку дня вопрос о ее полном или
частичном пересмотре.
Статья 11
1. В случае, если Конференция примет новую конвенцию,
полностью или частично пересматривающую настоящую Конвенцию, и
если в новой конвенции не предусмотрено обратное, то: а) ратификация каким-либо Членом Организации новой,
пересматривающей конвенции за собой влечет автоматически,
независимо от положений статьи 7, немедленную денонсацию настоящей
Конвенции при условии, что новая, пересмотренная конвенция вступит
в силу; b) начиная с даты вступления в силу новой, пересматривающей
конвенции настоящая Конвенция закрыта для ратификации ее Членами
Организации. 2. Настоящая Конвенция остается, во всяком случае, в силе по
форме и содержанию в отношении тех Членов Организации, которые ее
ратифицировали, но не ратифицировали новую, пересматривающую
конвенцию.
Статья 12
Английский и французский тексты настоящей Конвенции имеют
одинаковую силу.
"Конвенции и рекомендации,
принятые МКТ с 1967 года"
Женева, 1983 год.



вгору