Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами
ЄЕС, Австрія, Фінляндія [...]; Конвенція від 20.05.1987
Документ 987_012, поточна редакція — Редакція від 15.12.2006

1987A1522 - UA - 01.01.2007 - 001.003

Цей документ слугує суто засобом документування, і установи не несуть жодної відповідальності за його зміст

(До Розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею"
Глава 5. Митні питання та сприяння торгівлі)

КОНВЕНЦІЯ
про спрощення формальностей у торгівлі товарами

(ОВ L 134, 22.05.1987, с. 2)

Зі змінами і доповненнями, внесеними:



Офіційний вісник


сторінка

дата

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕС-ЄАВТ ЗІ СПРОШЕННЯ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ № 1/89 від 3 травня 1989 року

L 200

3

13.07.1989

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄС-ЄАВТ ЗІ СПРОЩЕННЯ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ У ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ № 2/95 від 26 жовтня 1995 року

L 117

18

14.05.1996

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄС-ЄАВТ ЗІ СПРОШЕННЯ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ У ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ № 1/2000 від 20 грудня 2000 року

L 9

108

12.01.2001

РІШЕННЯМ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄС-ЄАВТ ЗІ СПРОШЕННЯ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ У ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ № 1/2006 від 25 жовтня 2006 року

L 357

1

15.12.2006

КОНВЕНЦІЯ
про спрощення формальностей у торгівлі товарами

ЄВРОПЕЙСЬКЕ ЕКОНОМІЧНЕ СПІВТОВАРИСТВО (далі - «Співтовариство»), І РЕСПУБЛІКА АВСТРІЯ, ФІНЛЯНДСЬКА РЕСПУБЛІКА, РЕСПУБЛІКА ІСЛАНДІЯ, КОРОЛІВСТВО НОРВЕГІЯ, КОРОЛІВСТВО ШВЕЦІЯ ТА ШВЕЙЦАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ

(далі - «країни ЄАВТ»)

БЕРУЧИ ДО УВАГИ Угоди про вільну торгівлю між Співтовариством і кожною із країн ЄАВТ;

БЕРУЧИ ДО УВАГИ Спільну декларацію про створення Європейського економічного простору, ухвалену міністрами країн ЄАВТ і держав-членів Співтовариства та Комісією Європейських Співтовариств у Люксембурзі 9 квітня 1984 року, зокрема щодо спрощення формальностей на кордонах і правил походження товарів;

БЕРУЧИ ДО УВАГИ те, що у рамках дій для посилення внутрішнього ринку, Співтовариство вирішило запровадити єдиний адміністративний документ для використання у такій торгівлі з 1 січня 1988 року;

ВВАЖАЮЧИ за доцільне також спростити формальності у торгівлі товарами між Співтовариством і країнами ЄАВТ, а також між самими країнами ЄАВТ, зокрема шляхом запровадження єдиного адміністративного документа;

БЕРУЧИ ДО УВАГИ, що жодне із положень цієї Конвенції не можна тлумачити як таке, що звільняє Договірні сторони від їхніх зобов’язань за іншими міжнародними угодами,

ВИРІШИЛИ УКЛАСТИ ТАКУ КОНВЕНЦІЮ:

Загальні положення

Стаття 1

1. Ця Конвенція встановлює інструменти для спрощення формальностей у торгівлі товарами між Договірними сторонами, зокрема шляхом запровадження єдиного адміністративного документа (далі - «єдиний документ»), який необхідно використовувати для будь-якого режиму імпорту чи експорту, а також для єдиного режиму транзиту (далі - «транзит»), застосовного у торгівлі між Договірними сторонами незалежно від виду та походження товарів.

2. Для цілей цієї конвенції «третя країна» означає будь-яку країну, яка не є Договірною стороною цієї Конвенції.

3. З дати набуття чинності приєднанням нової Договірної сторони відповідно до статті 11а всі посилання у цій Конвенції на країни ЄАВТ застосовують до такої країни mutatis mutandis і виключно для цілей цієї Конвенції.

Стаття 2

Якщо товари є предметом торгівлі між Договірними сторонами, формальності, пов’язані із такою торгівлею, виконують із використанням єдиного документа на основі форми декларації, зразки якої наведені у додатку I до цієї Конвенції. Єдиний документ, залежно від обставин, використовують як декларацію або документ про експорт, транзит або імпорт.

Стаття 3

Договірна сторона, додатково до єдиного документа, може вимагати адміністративні документи лише якщо:

- це чітко вимагається для імплементації чинного законодавства у Договірній стороні, для якої використання єдиного документа було б недостатнім;

- цього вимагають умови міжнародних угод, стороною яких вона є,

- цього вимагають від операторів для того, щоб вони могли, на їх запит, скористатися певними перевагами або особливими спрощеннями.

Стаття 4

1. Ніщо у цій Конвенції не перешкоджає Договірним сторонам застосовувати спрощені процедури, незалежно від того, чи ґрунтуються вони на використанні комп’ютерів, задля ще більшого спрощення для операторів.

2. Спрощені процедури можуть, зокрема, полягати у дозволі операторам не пред’являти митниці відповідні товари чи декларацію на них або у дозволі їм оформлювати неповну декларацію. У таких випадках, декларацію, яка, за згодою компетентних органів, може бути загальною періодичною декларацією, необхідно в подальшому подати з дотриманням строків, встановлених такими органами.

У випадках, зазначених у параграфі 1, операторам можуть дозволити використовувати комерційні документи замість єдиного документа.

Якщо використовують єдиний документ, відповідні особи можуть з дозволу компетентних органів долучати до нього комерційні графіки із описом товарів, замість додаткових аркушів єдиного документа, для цілей виконання формальностей для будь-якого режиму при експорті чи імпорті.

3. Ніщо у цій Конвенції не перешкоджає Договірним сторонам:

- звільняти від подання єдиного документа поштовий зв’язок (листи або бандеролі);

- звільняти від вимоги щодо письмових декларацій;

- укладати між собою угоди та домовленості задля ще більшого спрощення формальностей щодо усього обсягу чи частини торгівлі між ними;

- дозволяти використовувати відвантажувальні специфікації для виконання транзитних формальностей у разі відправлень, що складаються із декількох видів товарів, замість додаткових аркушів єдиного документа;

- дозволяти складати декларації, у разі необхідності, на звичайному папері, за допомогою публічних або приватних комп’ютерів відповідно до умов, встановлених компетентними органами;

- надавати компетентним органам право вимагати внесення даних, необхідних для виконання відповідних формальностей, до їхніх комп’ютеризованих систем обробки декларацій, якщо це доречно, без вимоги подання письмової декларації;

- надавати компетентним органам право вимагати, у разі використання комп’ютеризованої системи обробки декларацій, щоб експортна, транзитна чи імпортна декларація складалася із єдиного документа, оформленого цією системою, або шляхом введення даних до комп’ютера, якщо такий документ не оформлюють;

- застосовувати будь-які спрощення, ухвалені рішенням Спільного комітету, як зазначено у статті 11(3).

Формальності

Стаття 5

1. Положення про виконання формальностей на підставі єдиного документа, необхідних для експорту, транзиту та імпорту товарів, встановлені у додатку II до цієї Конвенції.

2. Спільні коди, передбачені для використання у формах, встановлених у додатку I, наведені у додатку III до цієї Конвенції.

Стаття 6

1. Декларація повинна бути заповнена однією з офіційних мов Договірних сторін, яка є прийнятною для компетентних органів країни, в якій виконують формальності для експорту чи транзиту. У разі необхідності, митний орган країни призначення чи транзиту може вимагати, щоб декларант або його представник у такій країні надав переклад зазначеної декларації офіційною мовою або однією з офіційних мов такої країни.

2. Як відступ від параграфа 1, декларацію заповнюють однією з офіційних мов країни імпорту в усіх випадках, коли декларацію у такій країні складають на основі примірників декларації, відмінних від тих, що були надані митним органам країни експорту чи відправлення.

Стаття 7

1. Декларант або його представник може для кожного етапу операції, пов’язаної із торгівлею товарами між Договірними сторонами, використовувати примірники декларації, необхідні для виконання формальностей, що стосуються лише цього етапу, до яких, за необхідності, можуть бути долучені примірники, необхідні для виконання формальностей, що стосуються одного із подальших етапів такої операції.

2. Використання положень параграфа 1 не обумовлюються виконанням жодних особливих умов, встановлених компетентними органами.

Однак, без обмеження конкретних положень, що стосуються згрупованих переміщень товарів, компетентні органи можуть встановити, що такі формальності, пов’язані з експортними та транзитними операціями, повинні бути виконані на тій самій формі із використанням примірників, що відповідають цим формальностям.

Стаття 8

У випадках, зазначених у статті 7, компетентні органи повинні, наскільки це можливо, переконатися, що відомості, надані на різних примірниках декларації, складених на різних етапах відповідної операції, узгоджуються між собою.

Адміністративна допомога

Стаття 9

1. Для забезпечення безперешкодної торгівлі між Договірними сторонами та полегшення виявлення будь-яких невідповідностей чи порушень, митні органи відповідних країн повинні, за запитом, або коли вони вважають, що це було б в інтересах іншої Договірної сторони, за власною ініціативою надавати одна одній всю наявну інформацію (у тому числі адміністративні протоколи та висновки), що становить інтерес для належної імплементації цієї Конвенції.

2. Якщо країна, яка отримує запит, вважає, що надання допомоги може завдати шкоди її безпеці, громадському порядку (ordre public) чи іншим суттєвим інтересам або призведе до порушення промислової, комерційної або професійної таємниці, вона може утриматися або повністю чи частково відмовитися від надання допомоги.

3. У разі утримання або відмови у наданні допомоги необхідно невідкладно повідомити країні, яка направила запит, про таке рішення та його підстави.

4. Якщо митний орган країни звертається із запитом про допомогу, яку він не зміг би надати на запит, він повинен звернути увагу на цей факт у своєму запиті. Виконання такого запиту здійснюється на розсуд митного органу, який отримав такий запит.

5. Інформацію, отриману відповідно до параграфа 1, необхідно використовувати виключно для цілей цієї Конвенції, і країна-отримувач повинна надати їй такий самий захист, як і інформації подібного характеру відповідно до національного законодавства такої країни. Така інформація може бути використана для інших цілей лише за наявності письмової згоди митного органу, який її надав, і з урахуванням будь-яких обмежень, встановлених таким органом.

Спільний комітет

Стаття 10

1. Цим створюється Спільний комітет, в якому представлена кожна Договірна сторона цієї Конвенції.

2. Спільний комітет діє за взаємною згодою.

3. Спільний комітет збирається за необхідністю, але не менше одного разу на рік. Будь-яка Договірна сторона може вимагати проведення засідання.

4. Спільний комітет ухвалює власний регламент, який містить, між іншим, положення про скликання засідань і призначення голови та строк його повноважень.

5. Спільний комітет може ухвалювати рішення про створення будь-якого підкомітету або робочої групи, яка може допомагати йому у виконанні його обов’язків.

Стаття 11

1. Спільний комітет відповідає за адміністрування цієї Конвенції та забезпечення її належної імплементації. Для цих цілей Договірні сторони регулярно інформують зазначений Комітет про досвід, отриманий від застосування Конвенції, а Спільний комітет виробляє рекомендації та, у випадках, передбачених у параграфі 3, приймає рішення.

2. Зокрема, Спільний комітет рекомендує:

(a) зміни та доповнення до цієї Конвенції;

(b) будь-який інший інструмент, необхідний для її застосування.

3. Спільний комітет ухвалює своїм рішенням зміни до додатків до цієї Конвенції, спрощення, зазначені в останньому абзаці статті 4(3), і запрошення третім країнам, у розумінні статті 1(2), приєднатися до цієї Конвенції відповідно до статті 11а. Договірні сторони впроваджують такі рішення, окрім запрошень третім країнам, відповідно до свого власного законодавства.

4. Якщо представник Договірної сторони в Спільному комітеті ухвалив рішення з застереженням про виконання конституційних вимог, це рішення набуває чинності, якщо у ньому не зазначена дата, у перший день другого місяця після повідомлення про скасування такого застереження.

5. Рішення Спільного комітету, зазначені у параграфі 3, про запрошення третьої країни приєднатися до цієї Конвенції, надсилають до Генерального секретаріату Ради європейських співтовариств, який повідомляє його відповідній третій країні разом із текстом Конвенції, чинним станом на цю дату.

6. Із дати, зазначеної у параграфі 5, відповідна третя країна може бути представлена спостерігачами у Спільному комітеті, підкомітетах і робочих групах.

Приєднання третіх країн

Стаття 11а

1. Будь-яка третя країна може стати Договірною стороною цієї Конвенції, якщо її запрошено депозитарієм Конвенції за рішенням Спільного комітету.

2. Третя країна, запрошена стати Договірною стороною цієї Конвенції, стає Договірною стороною шляхом подання документа про приєднання до Генерального секретаріату Ради європейських співтовариств. Зазначений документ супроводжується перекладом Конвенції офіційною мовою (мовами) країни, що приєднується.

3. Приєднання набуває чинності в перший день другого місяця після подання документа про приєднання.

4. Депозитарій повідомляє всі Договірні сторони про дату подання документа про приєднання та дату набуття чинності приєднання.

5. Рекомендації та рішення Спільного комітету, зазначені у статті 11(2) і (3), ухвалені між датою, зазначеною у параграфі 1 цієї статті, і датою набуття чинності приєднання, також повинні бути направлені запрошеній третій країні через Генеральний секретаріат Ради європейських співтовариств.

Декларація про прийняття таких актів повинна бути включена до документа про приєднання або до окремого документа, що подається до Генерального секретаріату Ради європейських співтовариств протягом шести місяців після повідомлення. Якщо декларація не була подана протягом цього строку, приєднання вважається недійсним.

Загальні та прикінцеві положення

Стаття 12

Кожна Договірна сторона вживає належних заходів для забезпечення дієвого та гармонійного застосування положень цієї Конвенції, беручи до уваги необхідність максимально скоротити формальності, встановлені для торгівлі, та необхідність досягнення взаємно задовільного вирішення будь-яких труднощів, що виникають внаслідок дії цих положень.

Стаття 13

Договірні сторони постійно інформують одна одну про положення, які вони ухвалюють для імплементації цієї Конвенції.

Стаття 14

Додатки до цієї Конвенції становлять її невід’ємну частину.

Стаття 15

1. Цю Конвенцію застосовують, з одного боку, до територій, на яких застосовують Договір про заснування Європейського економічного співтовариства та на умовах, встановлених у згаданому Договорі, а з іншого - до територій країн ЄАВТ.

2. Цю Конвенцію також застосовують до Князівства Ліхтенштейн, допоки згадане Князівство залишається пов’язаним із Швейцарською Конфедерацією договором про митний союз.

Стаття 16

Будь-яка Договірна сторона може вийти із цієї Конвенції за умови, що вона за дванадцять місяців направить письмове повідомлення про це депозитарію, зазначеному у статті 17, який повідомляє усі інші Договірні сторони.

Стаття 17

1. Ця Конвенція набуває чинності 1 січня 1988 року за умови, що до 1 листопада 1987 року Договірні сторони передадуть на зберігання свої документи про приєднання Генеральному секретаріату Ради європейських співтовариств, який діє як депозитарій.

2. Якщо ця Конвенція не набуде чинності 1 січня 1988 року, вона набуває чинності в перший день другого місяця після передачі на зберігання останнього документа про приєднання.

3. Депозитарій повідомляє Договірні сторони про дату передачі на зберігання документа про приєднання кожної Договірної сторони та про дату набуття чинності Конвенцією.

Стаття 18

Ця Конвенція, складена в єдиному оригінальному примірнику англійською, голландською, грецькою, датською, ісландською, іспанською, італійською, німецькою, норвезькою, португальською, фінською, французькою та шведською мовами, причому всі тексти є однаково автентичними, передається на зберігання до архівів Генерального секретаріату Ради європейських співтовариств, який надсилає її засвідчену копію кожній Договірній стороні.


ДОДАТОК I
ЗРАЗКИ, ЗАЗНАЧЕНІ У СТАТТІ 2 КОНВЕНЦІЇ (-1)

Цей додаток містить у:

- доповненні 1: зразок форми єдиного документа, згаданої у параграфі 1(a) статті 1 додатка II,

- доповненні 2: зразок форми єдиного документа, згаданої у параграфі 1(b) статті 1 додатка II,

- доповненні 3: зразок форми додаткового аркуша, згаданої у параграфі 2(a) статті 1 додатка II, і

- доповненні 4: зразок форми додаткового аркуша, згаданої у параграфі 2(b) статті 1 додатка II.

Доповнення 1
ЗРАЗОК ФОРМИ ЄДИНОГО ДОКУМЕНТА, ЗГАДАНОЇ У ПАРАГРАФІ 1(a) СТАТТІ 1 ДОДАТКА II (-2)

{Зображення не наводиться}

Доповнення 2
ЗРАЗОК ФОРМИ ЄДИНОГО ДОКУМЕНТА, ЗГАДАНОЇ У ПАРАГРАФІ 1(b) СТАТТІ 1 ДОДАТКА II (-3)

{Зображення не наводиться}

Доповнення 3
ЗРАЗОК ФОРМИ ДОДАТКОВОГО АРКУША, ЗГАДАНОЇ У ПАРАГРАФІ 2(a) СТАТТІ 1 ДОДАТКА II

{Зображення не наводиться}

Доповнення 4
ЗРАЗОК ФОРМИ ДОДАТКОВОГО АРКУША, ЗГАДАНОЇ У ПАРАГРАФІ 2(b) СТАТТІ 1 ДОДАТКА II

{Зображення не наводиться}


ДОДАТОК II
ДРУК, ЗАПОВНЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ЄДИНОГО ДОКУМЕНТА

Друк єдиного документа

Стаття 1

1. Без обмеження можливості роздільного використання, передбаченого у доповненні 3 до цього додатка, форми єдиного документа складаються із восьми примірників:

(a) або як набір із восьми послідовних аркушів, відповідно до зразка, який містить доповнення 1 до додатка I;

(b) або, зокрема у разі видачі засобами комп’ютеризованої системи обробки декларацій, як два набори із чотирьох послідовних аркушів, відповідно до зразка, який містить доповнення 2 до додатка I.

2. Єдиний документ може, за необхідності, бути доповненим додатковими аркушами:

(a) або як набір із восьми послідовних аркушів, відповідно до зразка, який містить доповнення 3 до додатка I;

(b) або як два набори із чотирьох послідовних аркушів, відповідно до зразка, який містить доповнення 4 до додатка I.

3. Як відступ від параграфа 2, Договірні сторони повинні мати можливість не дозволяти використовувати форми додаткових аркушів у разі використання комп’ютеризованої системи обробки декларацій для видачі таких декларацій.

4. Користувачі повинні мати право друкувати форми, що містять лише ті примірники зразка, зазначеного у додатку I, які вони потребують для заповнення своїх декларацій.

5. У верхньому лівому кутку форми Договірні сторони можуть надрукувати ідентифікаційний знак, який ідентифікує відповідну Договірну сторону. Якщо такі документи надають у іншій Договірній стороні, такий ідентифікаційний знак не повинен перешкоджати прийняттю декларації.

Стаття 2

1. Форми повинні бути надруковані на самокопіювальному папері, обробленому для писання, вагою не менше 40 грамів на квадратний метр. Папір повинен бути достатньо непрозорим, щоб інформація на одній стороні не впливала на розбірливість інформації на іншій стороні, а його міцність повинна бути такою, щоб, за нормального використання, він легко не рвався чи м’явся. Папір повинен бути білим для всіх примірників. Однак, у примірниках, які використовують для транзиту (1, 4 і 5), графи 1 (окрім середнього підрозділу), 2, 3, 4, 5, 6, 8, 15, 17, 18, 19, 21, 25, 27, 31, 32, 33 (перший підрозділ зліва), 35, 38, 40, 44, 50, 51, 52, 53, 55 і 56 мають зелений фон. Форми повинні бути надруковані зеленим чорнилом.

1a. Кольорове маркування різних примірників форм здійснюють у такий спосіб:

(а) на формах, що відповідають зразкам, показаним у доповненнях 1 і 3 додатка I:

- примірники 1, 2, 3 і 5 повинні мати з правого краю суцільне поле червоного, зеленого, жовтого і синього кольору відповідно;

- примірники 4, 6, 7 і 8 повинні мати з правого краю пунктирне поле синього, червоного, зеленого і жовтого кольору відповідно;

- на формах, що відповідають зразкам, показаним у доповненнях 2 і 4 додатка I, примірники 1/6, 2/7, 3/8 і 4/5 повинні мати з правого краю суцільне поле і, справа від нього, пунктирне поле червоного, зеленого, жовтого і синього кольору відповідно.

Ширина цих полів повинна бути приблизно 3 міліметри. Пунктирне поле складається із серії квадратів зі стороною 3 міліметри, розділених пробілами у 3 міліметри.

2. Примірники, до яких шляхом самокопіювання повинні бути внесені відомості, що містяться у формах, зазначені у доповненні 1. Примірники, до яких шляхом самокопіювання повинні бути внесені відомості, що містяться у додаткових аркушах, зазначені у доповненні 2.

3. Формат форм повинен бути 210 на 297 міліметрів із максимальним допустимим відхиленням 5 міліметрів в меншу сторону та 8 міліметрів у більшу сторону по довжині.

4. Договірні сторони можуть вимагати зазначення на формах назви та адреси друкарні або знаку, що дозволяє ідентифікувати друкарню.

Заповнення єдиного документа

Стаття 3

1. Форми повинні бути заповнені відповідно до пояснень у доповненні 3.

2. Якщо формальності виконують із використанням публічних або приватних комп’ютерних систем, компетентні органи дозволяють особам, на відповідне прохання, замінити власноручний підпис порівнянним технічним пристроєм, який може, якщо застосовно, бути основаним на використанні кодів, і який має такі ж юридичні наслідки, як і власноручний підпис. Таку можливість надають лише у разі дотримання технічних та адміністративних умов, встановлених компетентними органами.

3. Якщо формальності виконують із використанням публічних або приватних комп’ютерів, які також здійснюють друкування декларацій, компетентні органи можуть передбачити пряме засвідчення такими системами декларацій, оформлених таким чином, замість ручного або механічного відбитка штампа митного органу та підпису уповноваженої службової особи.

Використання єдиного документа

Стаття 4

Положення для використання єдиного документа встановлені у доповненні 3.

Стаття 5

1. Якщо набір єдиного документа послідовно використовують для виконання експортних, транзитних та/або імпортних формальностей, кожна особа, яка бере участь в операції, несе відповідальність лише за відомості, що стосуються режиму, який вона заявила як декларант, довіритель або представник декларанта чи довірителя.

2. Для цілей застосування параграфа 1, якщо відповідна особа використовує єдиний документ, виданий на попередньому етапі відповідної торговельної операції, вона зобов’язана перед поданням своєї декларації перевірити точність відомостей, зазначених у графах, за які вона несе відповідальність, а також їхню застосовність до відповідних товарів і заявленого режиму, а також, за потреби, доповнити їх.

3. У випадках, зазначених у параграфі 2, відповідна особа зобов’язана негайно повідомити митну службу про будь-яку виявлену розбіжність між відповідними товарами та внесеними відомостями.

Стаття 6

1. Для експорту товарів з території Договірної сторони вимагають примірники 1, 2 і 3, що відповідають зразкам у доповненні 1 до додатка I, або примірники 1/6, 2/7 і 3/8, що відповідають зразкам у доповненні 2 до додатка I.

2. Для транзиту вимагають примірники 1, 4 і 5, що відповідають зразкам у доповненні 1 до додатка I, або примірники 1/6 і 4/5 (двічі), що відповідають зразкам у доповненні 2 до додатка I.

3. Для імпорту товарів на територію Договірної сторони вимагають примірники 6, 7 і 8, що відповідають зразкам у доповненні 1 до додатка I, або примірники 1/6, 2/7 і 3/8, що відповідають зразкам у доповненні 2 до додатка I.

Подання декларації

Стаття 7

1. Декларації повинні супроводжуватися, у межах, встановлених у статті 3 Конвенції, документами, необхідними для поміщення відповідних товарів у заявлений режим.

2. Подання до митного органу декларації, підписаної декларантом або його представником, повинно означати, що така відповідна особа декларує відповідні товари для поміщення у заявлений режим та, без обмеження можливого застосування штрафних санкцій, повинно бути еквівалентним взяттю на себе відповідальності відповідно до чинних у Договірних сторонах положень за:

- точність інформації, наданої у декларації,

- справжність долучених документів, і

- виконання усіх зобов’язань, пов’язаних з поміщенням відповідних товарів у зазначений режим.

Стаття 8

У разі, якщо необхідні додаткові примірники єдиного документа чи декларації, відповідні особи можуть за потреби використовувати для таких цілей додаткові аркуші чи фотокопії такого документа чи декларації. Компетентні органи повинні приймати їх як оригінальні документи за умови, що такі органи вважають їх достатньо якісними та розбірливими.

Доповнення 1
Зазначення примірників форм, наведених у доповненнях 1 і 3 додатка I, до яких шляхом самокопіювання повинні бути внесені відомості, що містяться у формах
(у тому числі примірник 1)

Графа №

Примірники

Графа №

Примірники

I. ГРАФИ ДЛЯ КОМЕРЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ

1

1-8

29

1-3


окрім середнього підрозділу

30

1-3


1-3

31

1-8

2

1 -5 (-1)

32

1-8

3

1-8

33

перший підрозділ

4

1-8


зліва

5

1-8


1-8

6

1-8


інші

7

1-3


1-3

8

1-5 (-1)

34a

1-3

9

1-3

34b

1-3

10

1-3

35

1-8

11

1-3

36

-

12

-

37

1-3

13

1-3

38

1-8

14

1-4

39

1-3

15

1-8

40

1-5 (-1)

15a

1-3

41

1-3

15b

1-3

42

-

16

1, 2, 3, 6, 7 і 8

43

-

17

1-8

44

1 -5 (-1).

17a

1-3

45

-

17b

1-3

46

1-3

18

1-5 (-1)

47

1-3

19

1-5 (-1)

48

1-3

20

1-3

49

1-3

21

1-5 (-1)

50

1-8

22

1-3

51

1-8

23

1-3

52

1-8

24

1-3

53

1-8

25

1-5 (-1)

54

1-4

26

1-3

55

-

27

1-5 (-1)

56

-

28

1-3



(-1) У жодному разі оператори не можуть бути зобов’язані заповнювати ці графи для цілей транзиту в примірниках 5 і 7.

II. АДМІНІСТРАТИВНІ ГРАФИ

A

1-4 (-1)

F

-

B

1-3

G

-

C

1 - 8(-1)

H

-

D

1-4

I

-

E

-

J

-

(-1) Країна експорту може визначити, чи потрібно вказувати ці відомості у зазначених примірниках.

Доповнення 2
Зазначення примірників форм, наведених у доповненнях 2 і 4 додатка I, до яких шляхом самокопіювання повинні бути внесені відомості, що містяться у формах
(у тому числі примірник 1)

Графа №

Примірники

Графа №

Примірники

I. ГРАФИ ДЛЯ КОМЕРЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ

1

1-4

29

1-3


окрім середнього підрозділу

30

1-3


1-3

31

1-4

2

1-4

32

1-4

3

1-4

33

перший підрозділ

4

1-4


зліва

5

1-4


1-4

6

1-4


інші

7

1-3


1-3

8

1-4

34a

1-3

9

1-3

34b

1-3

10

1-3

35

1-4

11

1-3

36

1-3

12

1-3

37

1-3

13

1-3

38

1-4

14

1-4

39

1-3

15

1-4

40

1-4

15a

1-3

41

1-3

15b

1-3

42

1-3

16

1-3

43

1-3

17

1-4

44

1-4

17a

1-3

45

1-3

17b

1-3

46

1-3

18

1-4

47

1-3

19

1-4

48

1-3

20

1-3

49

1-3

21

1-4

50

1-4

22

1-3

51

1-4

23

1-3

52

1-4

24

1-3

53

1-4

25

1-4

54

1-4

26

1-3

55

-

27

1-4

56

-

28


57



II. АДМІНІСТРАТИВНІ ГРАФИ

A

1-4 (-1)

F

-

B

1-3

G

-

C

1-4

H

-

D/J

1-4

I

-

E/J

-



(-1) Країна експорту може визначити, чи потрібно вказувати ці відомості у зазначених примірниках.

Доповнення 3
ПОЯСНЕННЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ ФОРМ ЄДИНОГО ДОКУМЕНТА

РОЗДІЛ I

A. Загальний опис

Існують різні можливі способи використання форм, і вони можуть бути згруповані під такими двома заголовками:

- повне використання системи, або

- роздільне використання.

1. Повне використання

Відноситься до випадків, коли під час виконання експортних формальностей відповідна особа використовує форму, що містить примірники, необхідні для виконання формальностей, пов’язаних із експортом і транзитом, а також тих, які повинні бути виконані у країні призначення.

Форма, яку використовують для цих цілей, містить вісім примірників:

- примірник 1, призначений для зберігання органами країни експорту (для експортних і транзитних формальностей),

- примірник 2, призначений для використання для цілей статистики країною експорту,

- примірник 3, призначений для повернення експортеру після скріплення штампом митними органами,

- примірник 4, призначений для зберігання митницею призначення під час транзитної операції,

- примірник 5, який є копією для повернення для цілей транзиту,

- примірник 6, призначений для зберігання органами країни призначення (для імпортних формальностей),

- примірник 7, призначений для використання для цілей статистики країною призначення (для імпортних формальностей),

- примірник 8, призначений для повернення вантажоодержувачу після скріплення штампом митними органами.

(Примірники 2 і 7 можуть бути використані для інших адміністративних цілей відповідно до вимог Договірних сторін).

Форма, таким чином, складається із набору із восьми примірників, із яких перші три пов’язані із формальностями, які повинні бути виконані у країні експорту, а наступні п’ять відносяться до формальностей, які повинні бути виконані у країні призначення.

Кожен набір із восьми примірників розроблений таким чином, що, якщо графи повинні містити ідентичну інформацію у залучених до операції країнах, така інформація може бути внесена експортером або довірителем безпосередньо до примірника 1 і потім з’явиться на всіх примірниках завдяки хімічній обробці паперу. Однак, якщо з будь-якої причини (наприклад, захист комерційної таємниці, різний зміст інформації для країни експорту та країни призначення) інформація не повинна бути передана з однієї країни до іншої, гідрофілізація самокопіювального паперу обмежує відтворення примірників, призначених для країни експорту.

Якщо повинна бути використана та сама графа, але із іншим змістом у країні призначення, то для відтворення цих додаткових відомостей на примірниках 6-8 необхідно використовувати копіювальний папір.

Однак, зокрема у випадках застосування комп’ютеризованої обробки декларацій, можливе використання не вищезазначеного набору із 8 примірників, а двох наборів із чотирьох примірників, у яких кожен із примірників може мати подвійну функцію: 1/6, 2/7, 3/8, 4/5; перший набір у такому разі відповідатиме у тому, що стосується внесених до нього даних, вищезазначеним примірникам 1-4, а другий - примірникам 5-8. У такому разі, у кожному наборі із чотирьох примірників, номери примірників, які використовують, у кожному із наборів, зазначають шляхом викреслювання з полів форми номерів примірників, які не використовують.

Кожен набір із визначених таким чином чотирьох примірників розроблений так, щоб інформація, яка повинна бути відтворена на різних примірниках, була відтворена методом хімічної обробки паперу.

2. Роздільне використання

Відноситься до випадків, коли відповідна особа не бажає використовувати повний набір, визначений у параграфі 1 вище. У такому разі вона може використовувати для кожного із етапів (експорту, транзиту чи імпорту) операції, пов’язаної із торгівлею товарами між Договірними сторонами, ті примірники декларації, які необхідні для виконання формальностей, що стосуються лише цього етапу. Додатково вона може долучити до цих примірників, за своїм бажанням, примірники, необхідні для виконання формальностей, що стосуються одного із наступних етапів операції.

Таким чином, у разі роздільного використання можливі різні комбінації, при цьому номери перелічених примірників є такими ж, як і зазначено у параграфі 1 вище.

Як приклад, можливі такі комбінації:

- лише експорт: примірники 1, 2 і З,

- експорт + транзит: примірники 1, 2, 3, 4 і 5,

- експорт + імпорт: примірники 1, 2, 3, 6, 7 і 8,

- лише транзит: примірники 1, 4 і 5,

- транзит + імпорт: примірники 1, 4, 5, 6, 7 і 8,

- лише імпорт: примірники 6, 7 і 8,

Крім того, у деяких ситуаціях у місці призначення необхідно надати докази статусу товарів Співтовариства щодо відповідних товарів, хоча процедура транзиту не була застосована. У таких випадках необхідно використовувати примірник, призначений для таких цілей (примірник № 4), окремо або разом із одним із вищеописаних наборів. Якщо за правилами Співтовариства документ, що підтверджує статус товарів Співтовариства, повинен бути оформлений у трьох примірниках, необхідно виготовити додаткові примірники або фотокопії примірника № 4.

B. Необхідні відомості

Зазначені форми містять усі відомості, які можуть вимагатися Договірними сторонами. Заповнення деяких граф є обов’язковим, тоді як інші графи повинні бути заповнені лише якщо цього просить країна, в якій виконують формальності. У зв’язку із цим потрібно уважно дотримуватися вимог секції цього пояснення, присвяченої використанню різних граф.

У будь-якому разі, без обмеження застосування спрощених процедур, відповідні максимальні списки граф, які можуть бути заповнені на кожному із етапів торговельної операції між Договірними сторонами, у тому числі граф, заповнення яких вимагається лише у випадку застосування спеціального законодавства, такі:

- експортні формальності: графи 1 (перший і другий підрозділи), 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 15a, 15b, 16, 17, 17a, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34a, 34b, 35, 37, 38, 39, 40, 41, 44, 46, 47, 48, 49, 50 і 54,

- транзитні формальності: графи 1 (третій підрозділ), 2, 3, 4, 5, 6, 8, 15, 17, 18, 19, 21, 25, 27, 31, 32, 33 (перший підрозділ), 35, 38, 40, 44, 50, 51, 52, 53, 55 і 56 (графи із зеленим фоном),

- імпортні формальності: графи 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 15а, 16, 17, 17a, 17b, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34a, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 54,

- підтвердження статусу товарів Співтовариства (T2L): графи 1 (крім другого підрозділу), 2, 3, 4, 5, 14, 31, 32, 33, 35, 38, 40, 44, 54.

C. Інструкції до використання форми

У всіх випадках, коли використаний вид набору містить принаймні один примірник, що може бути використаний у країні, відмінній від тієї, у якій він був заповнений вперше, форми необхідно заповнювати за допомогою друкарської машинки або механічно-графічної чи подібної технології. Для полегшення заповнення за допомогою друкарської машинки форму необхідно помістити до машинки таким чином, щоб перша буква відомостей, які повинні бути внесені до графи 2, була розміщена у позиційній графі у верхньому лівому куті.

Якщо всі примірники використаного набору призначені для використання в одній країні, і за умови, що така можливість передбачена такою країною, відомості можуть також бути заповнені розбірливо вручну чорнилом друкованими літерами. Те саме стосується відомостей, які повинні бути внесені до примірників, які використовують для цілей застосування транзиту.

Форма не повинен містити жодних підчисток або виправлень. Будь-які зміни необхідно вносити шляхом викреслення невірних відомостей та, за необхідності, додавання потрібних. Будь-які зміни, внесені таким чином, повинні бути парафовані особою, яка їх внесла, та чітко засвідчені компетентними органами. За необхідності, останні можуть вимагати подання нової декларації.

Крім того, замість будь-якої із вищезазначених процедур, форми можуть бути заповнені способом автоматичного відтворення. Вони також можуть бути виготовлені та заповнені цим способом, за умови суворого дотримання положень, що стосуються зразків, паперу, розміру, використаної мови, розбірливості, заборони підчисток, виправлень і змін.

За потреби, заповнюють лише пронумеровані графи. Інші графи, відмічені великою літерою, призначені виключно для внутрішнього використання адміністрацією.

Примірники, призначені для зберігання на митниці експорту та/або відправлення, повинні містити оригінал підпису відповідних осіб. Підпис довірителя або, де це застосовно, його уповноваженого представника покладає на нього відповідальність за всі відомості, що стосуються транзитної операції, оскільки вони випливають із імплементації відповідних положень, у тому числі описаних у секції B вище.

Примірники, призначені для зберігання на митниці призначення, повинні містити оригінал підпису відповідної особи. Потрібно пам’ятати, що відповідно до експортних та імпортних формальностей підпис відповідної особи є еквівалентним визнанню відповідальності згідно чинного законодавства Договірних сторін за:

- точність інформації, наданої у декларації, щодо формальностей, за які вона несе відповідальність,

- справжність долучених документів, і

- виконання усіх зобов’язань, пов’язаних з поміщенням відповідних товарів у зазначений режим.

Що стосується транзитних та імпортних формальностей, потрібно зазначити, що перевірка змісту власної декларації відповідає інтересам кожної особи, що бере участь в операції. Зокрема, така особа повинна негайно повідомити митний орган про будь-яку виявлену нею розбіжність між товарами, які вона повинна задекларувати, та відомостями вже внесеними до форм, які використовують, якщо це застосовно. У таких випадках декларація повинна бути знову заповнена на нових формах.

Із урахуванням положень розділу III, якщо графу не використовують, її залишають порожньою.

РОЗДІЛ II
ВІДОМОСТІ, ЯКІ ВНОСЯТЬ ДО РІЗНИХ ГРАФ

I. Формальності у країні експорту

Графа 1: Декларація

До першого підрозділу вносять застосовний код, встановлений у додатку III.

Щодо типу декларації (другого підрозділу) цей пункт є необов’язковим для Договірних сторін.

Додатково, якщо використовують транзит, у правому (третьому) підрозділі цієї графи необхідно вказати відповідний символ.

Графа 2: Експортер

Графа для використання на розсуд Договірних сторін. Вносять повне ім’я чи назву та адресу відповідної особи чи компанії. Договірні сторони можуть додати до пояснення вимогу включити посилання на ідентифікаційний номер, присвоєний компетентними органами для податкових, статистичних чи інших цілей.

У разі згрупованих відправлень Договірні сторони можуть передбачити, що до цієї графи потрібно вносити слово «різне», а до декларації потрібно долучати список експортерів.

У разі транзиту ця графа необов’язкова для Договірних сторін.

Графа 3: Форми

Вносять порядковий номер із загальної кількості наборів форм і додаткових аркушів (наприклад, якщо є одна форма і два додаткові аркуші, на формі вказують 1/3, на першому додатковому аркуші - 2/3, а на другому додатковому аркуші - 3/3).

Коли декларація охоплює лише один товар (тобто, коли повинна бути заповнена лише одна графа «опис товарів»), до графи 3 не вносять нічого, натомість вносять цифру «1» до графи 5.

Коли використовують два набори із чотирьох копій замість одного набору із восьми копій, ці два набори необхідно розглядати як один.

Графа 4: Кількість відвантажувальних специфікацій

Вносять цифрами кількість будь-яких долучених відвантажувальних специфікацій або будь-яких описових комерційних списків, дозволених компетентним органом. Ця графа необов’язкова для Договірних сторін для експортних формальностей.

Графа 5: Всього товарів

Вносять загальну кількість товарів, задекларованих відповідною особою у всіх використаних формах і додаткових аркушах (чи відвантажувальних специфікаціях, чи комерційних списках). Кількість товарів повинна відповідати кількості граф «опис товарів», які повинні бути заповнені.

Графа 6: Всього місць

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін. Вносять загальну кількість вантажних місць, що складають відповідне відправлення.

Графа 7: Реєстраційний номер

Пункт на розсуд користувачів, може містити будь-який реєстраційний номер, призначений відповідної особою своїм відправленням.

Графа 8: Вантажоодержувач

Вносять повне ім’я чи назву та адресу особи (осіб) чи компанії (компаній), яким повинні бути доставлені товари.

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін щодо експортних формальностей. Для цілей транзиту вона обов’язкова, але Договірні сторони можуть дозволити не заповнювати цю графу, якщо вантажоодержувач заснований поза межами території Договірних сторін. На цьому етапі не потрібно вказувати ідентифікаційний номер.

Графа 9: Особа, відповідальна за фінансове врегулювання

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (зазначають особу, відповідальну за переказ або повернення коштів, пов’язаних із транзакцією).

Графа 10: Країна першого призначення

Використання цієї графи необов’язкове для Договірних сторін відповідно до їхніх вимог.

Графа 11: Торговельна країна

Використання цієї графи необов’язкове для Договірних сторін відповідно до їхніх вимог.

Графа 13: CAP (Спільна сільськогосподарська політика)

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (зазначають інформацію, пов’язану із застосуванням аграрної політики).

Графа 14: Декларант або представник експортера

Графа для використання на розсуд Договірних сторін. Вносять повне ім’я чи назву та адресу відповідної особи чи компанії відповідно до чинних положень. Якщо декларант також є експортером, вносять «експортер». Договірні сторони можуть додати до пояснення вимогу включити посилання на ідентифікаційний номер, присвоєний компетентними органами для податкових, статистичних чи інших цілей.

Графа 15: Країна експорту

Графа для використання на розсуд Договірних сторін для експортних формальностей, але обов’язкова, коли її застосовують до режиму транзиту.

Вносять назву країни, з якої експортують товари.

До графи 15a вносять код відповідної країни.

Графа 15b для використання на розсуд Договірних сторін (зазначають регіон, з якого експортують товари).

Графу 15b не слід використовувати для цілей транзиту.

Графа 16: Країна походження

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін. Якщо декларація охоплює декілька товарів різного походження, до цієї графи вносять слово «різне».

Графа 17: Країна призначення

Вносять назву відповідної країни. До графи 17a вносять код цієї країни. Графу 17b не потрібно заповнювати на цьому етапі для цілей торгівлі.

Графу 17b не потрібно використовувати для цілей транзиту.

Графа 18: Ідентифікація та країна реєстрації транспортних засобів при відправленні

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін щодо експортних формальностей, але обов’язкова у разі використання для транзиту. Вносять засоби ідентифікації, наприклад, реєстраційний номер (реєстраційні номери) або назву транспортного засобу (вантажного автомобіля, корабля, залізничного вагона, повітряного судна), на який товари безпосередньо завантажують при пред’явленні на митниці, де виконують експортні чи транзитні формальності, разом із країною реєстрації транспортного засобу (або транспортного засобу, який забезпечує рух інших транспортних засобів, якщо є декілька транспортних засобів) відповідно до кодів, встановлених для таких цілей. Наприклад, якщо використовують тягач і причеп із різними номерними знаками, вносять номерний знак і тягача, і причепа, разом із країною реєстрації тягача.

У разі поштового відправлення чи перевезення стаціонарними засобами транспортування до цієї графи нічого не вносять щодо реєстраційного номеру чи країни реєстрації.

У разі перевезення залізничним транспортом пункт щодо країни реєстрації не заповнюють.

У інших випадках декларування країни реєстрації є необов’язковим для Договірних сторін.

Графа 19: Контейнер (Ctr)

Вносять необхідні відомості відповідно до кодів, встановлених у додатку III, про передбачувану ситуацію на кордоні країни експорту, як це відомо на час виконання експортних або транзитних формальностей.

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін для цілей транзиту.

Графа 20: Умови постачання

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують деякі умови комерційного контракту).

Графа 21: Ідентифікація та країна реєстрації активних транспортних засобів при перетині кордону

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін щодо ідентифікації.

Ця графа обов’язкова щодо країни реєстрації.

Однак, у разі поштового відправлення чи перевезення залізничним транспортом або стаціонарним засобом транспортування нічого не вносять щодо реєстраційного номеру чи країни реєстрації.

Вносять тип (вантажний автомобіль, корабель, залізничний вагон, повітряне судно), разом із засобами ідентифікації, наприклад, реєстраційний номер або назва активного транспортного засобу (тобто транспортного засобу, який забезпечує рух), який, як передбачається, будуть використовувати у пункті перетину кордону при виїзді з країни експорту, разом із його країною реєстрації, як це відомо на час виконання експортних або транзитних формальностей, із використанням належного коду.

У разі використання комбінованого перевезення, або якщо є декілька транспортних засобів, активним транспортним засобом є той, який забезпечує рух для всієї комбінації. Наприклад, якщо вантажівка знаходиться на морському судні, активним транспортним засобом є корабель, а для тягача та причепа активним транспортним засобом є тягач.

Графа 22: Валюта рахунку та загальна сума за рахунком

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вносять код валюти, у якій виставлений рахунок, разом із сумою рахунка за загальну кількість задекларованих товарів).

Графа 23: Курс валюти

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують чинний курс обміну валюти, зазначеної в інвойсі, і валюти відповідної країни).

Графа 24: Характер угоди

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують деякі умови комерційного контракту).

Графа 25: Вид транспорту на кордоні

Використовують коди у додатку III для внесення виду транспорту, до якого, як передбачається, буде належати активний транспортний засіб, на якому товари покинуть територію Договірної сторони експорту.

Графа для використання на розсуд Договірних сторін у разі транзиту.

Графа 26: Вид транспорту в межах країни

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують відповідно до кодів, встановлених у додатку III, характер виду транспорту, який використовують у межах відповідної країни).

Графа 27: Місце завантаження

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін. Вносять, якщо застосовно, у кодовій формі, де це передбачено, місце завантаження товарів на активні транспортні засоби, на яких вони повинні перетнути кордон країни експорту, наскільки це відомо на час виконання експортних або транзитних формальностей.

Графа 28: Фінансові та банківські дані

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують відомості про переказ коштів, пов’язаний із відповідною операцією - інформацію про фінансові формальності, процедуру та банківські реквізити).

Графа 29: Митниця виїзду

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вносять митницю, через яку, очікувано, товари покинуть територію відповідної Договірної сторони).

Графа 30: Розташування товарів

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують точне розташування, де товари можуть бути перевірені).

Графа 31: Вантажні місця та опис товарів - Позначки та номери - Номер контейнера (номери контейнерів) - Кількість і вид

Вносять позначки, номери, кількість і вид пакунків, або, у разі нерозфасованих товарів, кількість таких товарів, які охоплює декларація, або, відповідно, слово «масовий вантаж»; в усіх випадках повинен бути внесений звичайний торговий опис; для цілей експорту цей опис повинен містити відомості, необхідні для ідентифікації товарів. Якщо повинна бути заповнена графа 33 «Код товару», цей опис повинен бути виражений у достатньо точних поняттях, щоб дозволити класифікувати товари. Ця графа також повинна демонструвати відомості, яких вимагають будь-які конкретні правила (щодо акцизних зборів тощо). Якщо використовують контейнери, до цієї графи також вносять ідентифікаційні позначки контейнерів.

Якщо відповідна особа внесла слово «різне» до графи 16, Договірні сторони можуть передбачити зазначення у цій графі назви країни походження відповідних товарів, але не можуть зробити його обов’язковим.

Графа 32: Номер товару

Вносять номер відповідного товару по відношенню до загальної кількості артикулів, задекларованих у використаних формах, як визначено у примітці до графи 5.

Якщо декларація охоплює лише один товар, Договірні сторони не повинні вимагати, щоб ця графа була заповнена, оскільки цифра «1» вже внесена до графи 5.

Графа 33: Код товару

Вносять код, що відповідає зазначеному товару.

Для цілей транзиту та підтвердження статусу товарів Співтовариства ця графа необов’язкова для Договірних сторін, окрім випадків, коли її використання визначене як обов’язкове відповідно до Конвенції про єдиний режим транзиту від 20 травня 1987 року.

Графа 34: Код країни походження

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін:

- графа 34a (код, що відповідає країні, зазначеній у графі 16. Коли слово «різне» внесене до графи 16, вносять код, що відповідає країні походження відповідного товару),

- графа 34b (регіон виготовлення відповідних товарів).

Графа 35: Маса брутто

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін щодо експортних формальностей, але обов’язкова у разі транзиту. Вносять масу брутто товарів, описаних у відповідній графі 31, виражену в кілограмах. Маса брутто - це сукупна маса товарів з усім їх пакованням, за винятком контейнерів та іншого транспортного обладнання.

Графа 37: Режим

Вносять, відповідно до кодів, встановлених для таких цілей, режим, для якого товари задекларовані при експорті.

Графа 38: Маса нетто

Вносять масу нетто товарів, описаних у відповідній графі 31, виражену в кілограмах. Маса нетто - це маса самих товарів, без жодного паковання.

Щодо транзиту ця графа необов’язкова для Договірних сторін.

Графа 39: Квота

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (заповнюють за необхідності для застосування законодавства про квоти).

Графа 40: Коротка декларація/попередній документ

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вносять посилання на документи, що стосуються адміністративної процедури перед експортом до іншої країни).

Для цілей транзиту та підтвердження статусу товарів Співтовариства ця графа необов’язкова для Договірних сторін, окрім випадків, коли її використання визначене як обов’язкове відповідно до Конвенції про єдиний режим транзиту від 20 травня 1987 року.

Графа 41: Додаткові одиниці

Для використання за потреби відповідно до товарної номенклатури. Вносять кількість відповідних товарів, виражену в одиницях, встановлених у товарній номенклатурі.

Графа 44: Додаткова інформація, оформлені документи, сертифікати та дозволи

Вносять деталі, які вимагаються відповідно до будь-яких конкретних підзаконних нормативно-правових актів, застосовних у країні експорту, разом із посиланнями на документи, надані для підтвердження декларації. (Це може включати серійні номери контрольних примірників Т5, номер експортної ліцензії/дозволу; дані щодо ветеринарних і фітосанітарних правил, номер коносамента тощо). До підрозділу «Код додаткової інформації (A.1)» за потреби вносять номер коду, передбаченого для таких цілей для внесення додаткової інформації, яка може бути необхідною для цілей транзиту. Цей підрозділ потрібно використовувати лише у разі застосування комп’ютеризованої системи для виконання транзитних операцій.

Графа 46: Статистична вартість

Вносять суму у валюті, визначеній Договірною стороною, що відповідає статистичній вартості відповідно до чинних положень.

Графа 47: Розрахунок податків (платежів)

Договірні сторони можуть вимагати, щоб, коли це доречно, у кожному рядку було вказане, із використанням відповідних кодів, встановлених для таких цілей, таке:

- вид податку (експортного мита),

- база оподаткування,

- застосовна ставка податку,

- сума податку, розрахована у такий спосіб,

- обраний спосіб оплати (СО).

Графа 48: Відстрочка платежу

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують посилання на відповідний дозвіл).

Графа 49: Ідентифікація складу

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін.

Графа 50: Довіритель і уповноважений представник, місце, дата та підпис

Вносять повне ім’я чи назву (особи чи компанії) та адресу довірителя, а також ідентифікаційний номер, якщо такий є, присвоєний компетентними органами. Якщо це доречно, вносять повне ім’я чи назву (особи чи компанії) уповноваженого представника, який ставить підпис від імені довірителя.

Із урахуванням будь-яких спеціальних положень, які повинні бути ухвалені щодо використання комп’ютеризованих систем, оригінал власноручного підпису відповідної особи повинен бути розміщений на копії, яка зберігається на митниці відправлення. Якщо відповідна особа є юридичною особою, особа, яка має право підпису, повинна після свого підпису додати своє повне ім’я та посаду, яка дає підстави ставити підпис.

Для експортних операцій декларант або його представник може внести назву та адресу особи з місцезнаходженням в адміністративному окрузі митниці виїзду, якій може бути наданий примірник № 3 декларації, завізований зазначеним органом.

Графа 51: Передбачувані органи транзиту (і країни)

Вносять очікувану митницю в’їзду до кожної Договірної сторони, територію якої будуть перетинати в ході перевезення або, якщо операція передбачає перетин території, відмінної від території Договірних сторін, митницю виїзду, через яку транспортний засіб покине їхню територію. Потрібно звернути увагу, що органи транзиту вказані у списку органів, компетентних щодо транзитних процедур. Вносять код відповідної країни.

Графа 52: Гарантія

Зазначають будь-які відповідні відомості, що стосуються типу гарантії, яку використовують для відповідної операції.

Графа 53: Орган призначення (і країна)

Вносять назву органу, якому повинні бути надані товари для виконання транзитної операції. Органи призначення вказані у «списку органів, компетентних щодо транзитних процедур».

Після назви митниці вносять код відповідної країни.

Графа 54: Місце і дата, підпис та ім’я декларанта чи його представника

Із урахуванням будь-яких спеціальних положень, які повинні бути ухвалені щодо використання комп’ютеризованих систем, оригінал власноручного підпису відповідної особи повинен бути розміщений на копії, яка зберігається на митниці відправлення, разом із повним ім’ям такої особи. Якщо відповідна особа є юридичною особою, особа, яка має право підпису, повинна після свого підпису та імені додати свій статус, якщо цього вимагають Договірні сторони.

II. Формальності на маршруті

У проміжку між часом, коли товари залишають орган експорту та/або відправлення, і часом, коли вони надходять до органу призначення, можливо, що потрібно буде додати деякі деталі до примірників єдиного документа, що супроводжують товари. Ці деталі стосуються транспортної операції та повинні бути додані до документа перевізником, відповідальним за транспортні засоби, на які безпосередньо завантажені товари, під час здійснення транспортних операцій. Ці відомості можуть бути додані розбірливо від руки, у такому разі форма повинна бути заповнена чорнилом, друкованими літерами.

Ці деталі стосуються лише таких граф (у примірниках 4 і 5):

- Перевантаження: використовують графу 55

- Графа 55 (перевантаження):

- Графу використовують відповідно до положень Конвенції про єдиний режим транзиту від 20 травня 1987 року.

- Інші події: використовують графу 56

- Графа 56 (інші події під час перевезення):

Графу заповнюють відповідно до наявних зобов’язань щодо транзиту.

Додатково, якщо товари були завантажені на напівпричіп і під час перевезення змінюють лише тягач (без передання або перевантаження товарів), у цю графу вносять реєстраційний номер і країну реєстрації нового тягача. У такому разі засвідчення компетентними органами є необов’язковим.

III. Формальності у країні призначення

Графа 1: Декларація

Вносять застосовні коди, встановлені у додатку III.

Щодо типу декларації (другого підрозділу) цей пункт є необов’язковим для Договірних сторін.

Правий (третій) підрозділ не потрібно використовувати для імпортних формальностей.

Графа 2: Експортер

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін. Вносять повне ім’я та адресу експортера чи продавця товарів.

Графа 3: Форми

Вносять порядковий номер із загальної кількості наборів форм і додаткових аркушів (наприклад, якщо є одна форма і два додаткові аркуші, на формі вказують 1/3, на першому додатковому аркуші - 2/3, а на другому додатковому аркуші - 3/3).

Коли декларація охоплює лише один товар (тобто, коли повинна бути заповнена лише одна графа «опис товарів»), до графи 3 не вносять нічого, натомість вносять цифру «1» до графи 5.

Графа 4: Кількість відвантажувальних специфікацій

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін.

Вносять цифрами кількість будь-яких долучених відвантажувальних специфікацій або будь-яких описових комерційних списків, якщо вони дозволені компетентним органом.

Графа 5: Всього товарів

Вносять загальну кількість товарів, задекларованих відповідною особою у всіх використаних формах і додаткових аркушах (чи відвантажувальних специфікаціях, чи комерційних списках). Кількість товарів повинна відповідати кількості граф «опис товарів», які повинні бути заповнені.

Графа 6: Всього місць

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін. Вносять загальну кількість вантажних місць, що складають відповідне відправлення.

Графа 7: Реєстраційний номер

Пункт на розсуд користувачів, може містити реєстраційний номер, присвоєний відповідною особою своїм відправленням.

Графа 8: Вантажоодержувач

Графа для використання на розсуд Договірних сторін. Вносять повне ім’я чи назву та адресу відповідної особи чи компанії. У разі згрупованих відправлень, Договірні сторони можуть передбачити, що до цієї графи потрібно вносити слово «різне», а до декларації потрібно долучати список вантажоодержувачів. Договірні сторони можуть додати до пояснення вимогу включити посилання на ідентифікаційний номер, присвоєний компетентними органами для податкових, статистичних чи інших цілей.

Графа 9: Особа, відповідальна за фінансове врегулювання

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (зазначають особу, відповідальну за переказ або повернення коштів, пов’язаних із транзакцією).

Графа 10: Країна останнього відправлення

Використання цієї графи необов’язкове для Договірних сторін відповідно до їхніх вимог.

Графа 11: Країна, що торгує/країна виробництва

Використання цієї графи необов’язкове для Договірних сторін відповідно до їхніх вимог.

Графа 12: Деталі щодо вартості

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вносять деталі, необхідні для визначення митної вартості, статистичної вартості та вартості, що підлягає оподаткуванню).

Графа 13: CAP (Спільна сільськогосподарська політика)

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (зазначають інформацію, пов’язану із застосуванням аграрної політики).

Графа 14: Декларант або представник вантажоодержувача

Графа для використання на розсуд Договірних сторін. Вносять повне ім’я чи назву та адресу відповідної особи чи компанії відповідно до чинних положень. Якщо декларант також є вантажоодержувачем, вносять «вантажоодержувач».

Договірні сторони можуть додати до пояснення вимогу включити посилання на ідентифікаційний номер, присвоєний компетентними органами для податкових, статистичних чи інших цілей.

Графа 15: Країна експорту

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін. Вносять назву країни, з якої товари були експортовані. До графи 15a вносять код відповідної країни.

Графу 15b не потрібно використовувати.

Графа 16: Країна походження

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін. Якщо декларація охоплює декілька товарів різного походження, до цієї графи вносять слово «різне».

Графа 17: Країна призначення

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін. Вносять назву відповідної країни.

До графи 17a вносять код відповідної країни.

До графи 17b вносять регіон призначення товарів.

Графа 18: Ідентифікація та країна реєстрації транспортних засобів при прибутті

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін. Вносять засоби ідентифікації, наприклад, реєстраційний номер (реєстраційні номери) або назву транспортного засобу (вантажного автомобіля, корабля, залізничного вагона, повітряного судна), на який товари були безпосередньо завантажені при пред’явленні на митниці, де виконують імпортні формальності, разом із країною реєстрації транспортного засобу (або транспортного засобу, який забезпечує рух інших транспортних засобів, якщо є декілька транспортних засобів) відповідно до кодів, встановлених для таких цілей. Наприклад, якщо використовують тягач і причеп із різними номерними знаками, вносять номерний знак і тягача, і причепа, разом із країною реєстрації тягача.

У разі поштового відправлення чи перевезення стаціонарним засобом транспортування, до цієї графи нічого не вносять щодо реєстраційного номеру чи країни реєстрації.

У разі перевезення залізничним транспортом нічого не вносять щодо країни реєстрації.

Графа 19: Контейнер (Ctr)

Вносять необхідні відомості відповідно до кодів, встановлених у додатку III.

Графа 20: Умови постачання

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують деякі умови комерційного контракту).

Графа 21: Ідентифікація та країна реєстрації активних транспортних засобів при перетині кордону

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін щодо ідентифікації. Ця графа обов’язкова щодо країни реєстрації.

Однак, у разі поштового відправлення чи перевезення залізничним транспортом або стаціонарним засобом транспортування нічого не вносять щодо реєстраційного номеру чи країни реєстрації.

Вносять тип (наприклад, вантажний автомобіль, корабель, залізничний вагон, повітряне судно), разом із засобами ідентифікації, наприклад, реєстраційний номер або назва активного транспортного засобу (тобто транспортного засобу, який забезпечує рух), який використовують у пункті перетину кордону при в’їзді у країну призначення, разом із його країною його реєстрації, із використанням належного коду.

У разі використання комбінованого перевезення, або якщо є декілька транспортних засобів, активним транспортним засобом є той, який забезпечує рух для всієї комбінації. Наприклад, якщо вантажівка знаходиться на морському судні, активним транспортним засобом є корабель, а для тягача та причепа активним транспортним засобом є тягач.

Графа 22: Валюта рахунку та загальна сума за рахунком

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вносять код валюти, у якій виставлений рахунок, разом із сумою рахунка за загальну кількість задекларованих товарів).

Графа 23: Курс валюти

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують чинний курс обміну валюти, зазначеної в інвойсі, і валюти відповідної країни).

Графа 24: Характер угоди

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують деякі умови комерційного контракту).

Графа 25: Вид транспорту на кордоні

Використовують коди у додатку III для внесення виду транспорту, до якого належить активний транспортний засіб, на якому товари прибули на територію Договірної сторони призначення.

Графа 26: Вид транспорту в межах країни

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують, відповідно до кодів, встановлених у додатку III, вид транспорту, який використовують у межах відповідної країни).

Графа 27: Місце розвантаження

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін. Вносять, якщо застосовно, у кодовій формі, де це передбачено, місце, де товари розвантажують з активних транспортних засобів, на яких вони перетнули кордон країни призначення.

Графа 28: Фінансові та банківські дані

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують відомості про переказ коштів, пов’язаний із відповідною операцією - інформацію про фінансові формальності, процедуру та банківські реквізити).

Графа 29: Орган в’їзду

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вносять митницю, через яку товари надійшли на територію відповідної Договірної сторони).

Графа 30: Розташування товарів

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують точне розташування, де товари може бути оглянуто).

Графа 31: Вантажні місця та опис товарів - Позначки та номери - Номер контейнера (номери контейнерів) - Кількість і вид

Вносять позначки, номери, кількість і вид вантажних місць, або, у разі нерозфасованих товарів, вносять кількість таких товарів, які охоплює декларація, або, відповідно, зазначення «масовий вантаж», а також відомості, необхідні для ідентифікації товарів. Опис товарів означає звичайний торговий опис, виражений у достатньо точних поняттях, щоб дозволити негайну та однозначну ідентифікацію та класифікацію товарів. Ця графа також повинна демонструвати відомості, яких вимагають будь-які конкретні правила (такі як ПДВ або акцизи). Якщо використовують контейнери, до цієї графи також вносять ідентифікаційні позначки контейнера.

Якщо відповідна особа внесла слово «різне» до графи 16 (країна походження), Договірні сторони можуть вимагати, щоб тут була зазначена назва країни походження відповідних товарів.

Графа 32: Номер товару

Вносять номер відповідного товару по відношенню до загальної кількості артикулів, задекларованих у використаних формах, як визначено у примітці до графи 5.

Якщо декларація охоплює лише один товар, Договірні сторони не повинні вимагати, щоб ця графа була заповнена, оскільки цифра «1» вже внесена до графи 5.

Графа 33: Код товару

Вносять код, що відповідає зазначеному товару. У другому та наступних підрозділах Договірні сторони можуть передбачити використання номенклатури для конкретних цілей.

Графа 34: Код країни походження

Графа для використання на розсуд Договірних сторін (до графи 34a вносять код країни походження, якщо він є, зазначений у графі 16). Коли слово «різне» внесене до графи 16, вносять код, що відповідає країні походження відповідного товару (графу 34b не заповнюють).

Графа 35: Маса брутто

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін. Вносять масу брутто товарів, описаних у відповідній графі 31, виражену в кілограмах. Маса брутто - це сукупна маса товарів з усім їх пакованням, за винятком контейнерів та іншого транспортного обладнання.

Графа 36: Пільга

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують посилання на будь-який пільговий митний тариф, який необхідно застосовувати).

Графа 37: Режим

Вносять режим, для якого товари задекларовані у пункті призначення, відповідно до кодів, встановлених для таких цілей.

Графа 38: Маса нетто

Вносять масу нетто товарів, описаних у відповідній графі 31, виражену в кілограмах. Маса нетто - це маса самих товарів, без жодного паковання.

Графа 39: Квота

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (заповнюють за необхідності для застосування законодавства про квоти).

Графа 40: Коротка декларація/попередній документ

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вносять посилання на будь-яку коротку декларацію, використану в країні призначення, або на документи щодо будь-якої попередньої адміністративної процедури).

Графа 41: Додаткові одиниці

Для використання за потреби відповідно до товарної номенклатури. Вносять кількість відповідних товарів, виражену в одиницях, встановлених у товарній номенклатурі.

Графа 42: Ціна товару

Графа для використання на розсуд Договірних сторін (вносять суму, що входить до будь-якої ціни, внесеної до графи 22, і відноситься до відповідного товару).

Графа 43: Метод визначення вартості

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вносять деталі, необхідні для визначення митної вартості, статистичної вартості та вартості, що підлягає оподаткуванню).

Графа 44: Додаткова інформація, оформлені документи, сертифікати та дозволи

Вносять деталі, які вимагаються відповідно до будь-яких конкретних підзаконних нормативно-правових актів, застосовних у країні призначення, разом із посиланнями на документи, надані для підтвердження декларації. (Це може включати серійні номери контрольних примірників Т5; номер імпортної ліцензії/дозволу; дані щодо ветеринарних і фітосанітарних правил, номер коносамента). Підрозділ «Код додаткової інформації (AI)» не потрібно використовувати.

Графа 45: Коригування

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вносять деталі, необхідні для визначення митної вартості, статистичної вартості та вартості, що підлягає оподаткуванню).

Графа 46: Статистична вартість

Вносять суму у валюті, визначеній країною призначення, що відповідає статистичній вартості згідно чинних положень.

Графа 47: Розрахунок податків

Договірні сторони можуть вимагати, щоб, коли це доречно, у кожному рядку було вказане, із використанням відповідних кодів, встановлених для таких цілей, таке:

- вид податку (імпортних мит),

- база оподаткування,

- застосовна ставка податку,

- сума податку, розрахована у такий спосіб,

- обраний спосіб оплати (СО).

Графа 48: Відстрочка платежу

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін (вказують посилання на відповідний дозвіл).

Графа 49: Ідентифікація складу

Ця графа необов’язкова для Договірних сторін.

Графа 50: Місце і дата, підпис та ім’я декларанта чи його представника

Із урахуванням будь-яких спеціальних положень, які повинні бути ухвалені щодо використання комп’ютеризованих систем, оригінал власноручного підпису відповідної особи повинен бути розміщений на копії, яка зберігається на митниці призначення, разом із повним ім’ям такої особи. Якщо відповідна особа є юридичною особою, особа, яка має право підпису, якщо цього вимагають Договірні сторони, повинна після свого підпису та імені додати свій статус.

РОЗДІЛ III
Примітки щодо додаткових аркушів

A. Додаткові аркуші використовують лише, якщо декларація охоплює більше одного товару (див. графу 5). Вони повинні бути пред’явлені разом із формою.

B. Примітки, визначені у вищезазначених розділах I і II, також застосовують до додаткових аркушів.

Проте:

- Графа 2/8 для використання на розсуд Договірних сторін, і в ній повинні бути зазначені лише ім’я та ідентифікаційний номер, якщо такий є, відповідної особи,

- «підсумкова» частина графи 47 стосується остаточного підсумку щодо усіх товарів, які охоплюють використані форми. Тому її необхідно використовувати лише на останньому додатковому аркуші, долученому до форми єдиного документа, щоб вказати загальний розмір податку певного типу та підсумкову суму платежів, що підлягають сплаті.

- Якщо використовують додаткові аркуші, невикористані графи «опис товарів» повинні бути викреслені, щоб запобігти подальшому використанню


ДОДАТОК III
КОДИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ В ЄДИНОМУ ДОКУМЕНТІ

Графа 1: Декларація

Перший підрозділ:

Символ EU необхідно використовувати для:

- декларації для експорту до іншої Договірної сторони,

- декларації для імпорту з іншої Договірної сторони.

Третій підрозділ:

Цей підрозділ необхідно заповнювати лише у разі, коли форму використовують для цілей транзиту.

Графа 19: Контейнер

Застосовні коди наведені нижче:

0: товари, що перевозять не в контейнерах,

1: товари, що перевозять у контейнерах.

Графа 25: Вид транспорту на кордоні

Список застосовних кодів наведений нижче:

Коди для видів транспорту, поштових та інших відправлень

A. 1-значний код (обов’язковий).

B. 2-значний код (друга цифра є необов’язковою для Договірних сторін)

А

В

Позначення

1

10

Морський транспорт


12

Залізничний вагон на морському судні


16

Вантажний автомобіль на морському судні


17

Причіп або напівпричіп на морському судні


18

Судно внутрішнього плавання на морському судні

2

20

Залізничний вагон


23

Вантажний автомобіль на залізничному вагоні

3

30

Автомобільний транспорт

4

40

Повітряний транспорт

5

50

Поштове відправлення

7

70

Стаціонарні засоби транспортування

8

80

Внутрішній водний транспорт

9

90

Транспортний засіб, що переміщується своїм ходом як товар

Графа 26: Вид транспорту в межах країни

Застосовують коди, прийняті для графи 25.

Графа 33: Код товару

Перший підрозділ:

У Співтоваристві вказують вісім знаків Комбінованої номенклатури. У країнах ЄАВТ у лівій стороні цього підрозділу вказують шість знаків Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Для цілей транзиту у разі, якщо цього вимагає Конвенція про єдиний режим транзиту від 20 травня 1987 року, вказують код із щонайменше шести знаків Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Інші підрозділи

Повинні бути заповнені відповідно до будь-яких інших спеціальних кодів Договірних сторін (їх вказують одразу після першого підрозділу).

__________
(-1) На усіх формах із цього додатку можуть бути використані слова «транзит Співтовариства» або слова «єдиний транзит».
(-2) У місці під графами 15 і 17 у примірнику № 5, може бути внесений переклад слів «ПОВЕРНУТИ ДО» фінською, ісландською, норвезькою та шведською мовами.
(-3) У місці під графами 15 і 17 у примірнику 4/5, може бути внесений переклад слів «ПОВЕРНУТИ ДО» фінською, ісландською, норвезькою та шведською мовами.

{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua}



вгору