Документ 984_011-09, чинний, поточна редакція — Прийняття від 21.10.2009
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 19.11.2009. Подивитися в історії? )

Eng

ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2009/125/ЄС
від 21 жовтня 2009 року
про рамки для встановлення вимог до екодизайну для пов’язаних з енергоспоживанням продуктів (нова редакція)


Стаття 2
Терміни та означення

Для цілей цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:

1. «Пов’язаний з енергоспоживанням продукт» («продукт») означає будь-який товар, який під час використання впливає на споживання енергії, який вводять в обіг та/або експлуатацію, і включає складові частини, призначені для вбудування в пов’язані з енергоспоживанням продукти, на які поширюється дія цієї Директиви, які вводять в обіг та/або в експлуатацію як окремі складові частини для кінцевих споживачів, і екологічні характеристики яких можна оцінити окремо від продукту;

2. «Компоненти і збірні вузли» означає складові частини, призначені для вбудування в продукти, які не вводять в обіг та/або в експлуатацію як окремі складові частини для кінцевих споживачів, і екологічні характеристики яких не можуть бути оцінені окремо від продукту;

3. «Імплементаційні інструменти» означає документи, ухвалені згідно з цією Директивою, які встановлюють вимоги до екодизайну для визначених продуктів або для їхніх екологічних аспектів;

4. «Введення в обіг» означає перше надання продукту на ринку Співтовариства задля його розповсюдження або використання в межах Співтовариства, за винагороду або безкоштовно, і незалежно від способу продажу;

5. «Введення в експлуатацію» означає перше використання продукту за призначенням кінцевим споживачем у Співтоваристві;

6. «Виробник» означає фізичну чи юридичну особу, що виробляє продукти, на які поширюється дія цієї Директиви, і є відповідальною за відповідність таких продуктів цій Директиві з огляду на їх введення в обіг та/або в експлуатацію під власним найменуванням або торговельною маркою виробника, або для власного використання виробником. За відсутності виробника, як визначено у першому реченні цього пункту, або імпортера, як визначено у пункті 8, виробником вважають будь-яку фізичну чи юридичну особу, що вводить в обіг та/або в експлуатацію продукти, на які поширюється дія цієї Директиви;

7. «Уповноважений представник» означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, що має осідок у Співтоваристві, яка отримала від виробника письмове доручення виконувати від його імені всі або частину зобов’язань і процедур, пов’язаних із цією Директивою;

8. «Імпортер» означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, що має осідок у Співтоваристві, яка вводить продукт із третьої країни в обіг у Співтоваристві у рамках здійснення своєї підприємницької діяльності;

9. «Матеріали» означає усі матеріали, які використовують протягом життєвого циклу продукту;

10. «Дизайн продукту» означає сукупність процесів, які перетворюють правові, технічні, функціональні, ринкові вимоги, вимоги щодо безпеки чи інші вимоги, яким повинен відповідати продукт, у технічну специфікацію на такий продукт;

11. «Екологічний аспект» означає елемент або функцію продукту, що може взаємодіяти із довкіллям протягом життєвого циклу продукту;

12. «Вплив на довкілля» означає будь-які зміни у довкіллі, які повністю або частково є наслідком продукту протягом його життєвого циклу;

13. «Життєвий цикл» означає послідовні та взаємопов’язані стадії існування продукту, від використання сировини до остаточного видалення;

14. «Повторне використання» означає будь-яку операцію, за допомогою якої продукт або його компоненти, по закінченню першого використання, використовують для того самого призначення, для якого вони були задумані, також і подальше використання продукту після того, як його повернули до пункту прийому, розповсюджувачу, переробнику чи виробнику, а також повторне використання продукту після його відновлення;

15. «Перероблення» означає перетворення відходів у виробничому процесі для використання за їх первісним призначенням або для інших цілей, за винятком відновлення енергії;

16. «Відновлення енергії» означає використання горючих відходів як засобу генерації енергії шляхом безпосереднього спалювання з іншими відходами чи без них, проте з відновленням тепла;

17. «Відновлення» означає будь-яку із застосовних операцій, передбачених у додатку II B до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2006/12/ЄC від 5 квітня 2006 року про відходи (-21);

18. «Відходи» означає будь-яку речовину або предмет із категорій, наведених у додатку I до Директиви 2006/12/ЄC, від яких їхній володілець позбувається, має намір або повинен позбутися;

19. «Небезпечні відходи» означає будь-які відходи, на які поширюється дія статті 1(4) Директиви Ради 91/689/ЄEC від 12 грудня 1991 року про небезпечні відходи (-22);

20. «Екологічний профіль» означає опис, згідно з імплементаційним інструментом, застосовним до продукту, вхідних і вихідних характеристик (як-от матеріали, викиди та відходи), пов’язаних із продуктом протягом всього його життєвого циклу, які є важливими з точки зору впливу продукту на довкілля та виражаються у фізичних величинах, що можуть бути виміряні;

21. «Екологічні характеристики» продукту означає результати управління виробником екологічними аспектами продукту, відображені в його технічній документації;

22. «Поліпшення екологічних показників» означає процес покращення екологічних характеристик продукту протягом його послідовних модифікацій, хоча і не обов’язково щодо всіх екологічних аспектів продукту одночасно;

23. «Екодизайн» означає інтеграцію екологічних аспектів у дизайн продукту для поліпшення екологічних характеристик продукту протягом усього його життєвого циклу;

24. «Вимога до екодизайну» означає будь-яку вимогу стосовно продукту чи дизайну продукту, призначену для поліпшення його екологічних характеристик, або будь-яку вимогу до надання інформації про екологічні аспекти продукту;

25. «Загальна вимога до екодизайну» означає будь-яку вимогу до екодизайну, яка ґрунтується на екологічному профілі продукту в цілому без установлених граничних значень для конкретних екологічних аспектів;

26. «Cпеціальна вимога до екодизайну» означає кількісно виражену та вимірювану вимогу до екодизайну, яка стосується конкретного екологічного аспекту продукту, як-от споживання енергії під час використання, розраховане для даної одиниці вихідних характеристик;

27. «Гармонізований стандарт» означає технічну специфікацію, ухвалену визнаним органом стандартизації на основі запиту Комісії, відповідно до процедури, встановленої в Директиві Європейського Парламенту і Ради 98/34/ЄC від 22 червня 1998 року про встановлення процедури для надання інформації в сфері технічних стандартів та регламентів (-23), задля встановлення європейської вимоги, дотримання якої не є обов’язковим.




вгору