Документ 984_011-09, чинний, поточна редакція — Прийняття від 21.10.2009
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 19.11.2009. Подивитися в історії? )

Eng

ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2009/125/ЄС
від 21 жовтня 2009 року
про рамки для встановлення вимог до екодизайну для пов’язаних з енергоспоживанням продуктів (нова редакція)


Стаття 15
Імплементаційні інструменти

1. Якщо продукт відповідає критеріям, переліченим у параграфі 2 цієї статті, на нього повинна поширюватися дія імплементаційного інструмента або інструмента саморегулювання згідно з параграфом 3(b) цієї статті. Такі імплементаційні інструменти, спрямовані на внесення змін до несуттєвих елементів цієї Директиви шляхом її доповнення, ухвалюють відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, передбаченої статтею 19(3).

2. Критерії, зазначені у параграфі 1, такі:

(a) продукт повинен представляти значний обсяг продажів і торгівлі, орієнтовно більш ніж 200000 одиниць на рік у межах Співтовариства згідно з найновішою доступною статистикою;

(b) з огляду на кількість, введену в обіг та/або в експлуатацію, продукт повинен мати суттєвий вплив на довкілля в межах Співтовариства, як зазначено у стратегічних пріоритетах Співтовариства, визначених у Рішенні № 1600/2002/ЄС; та

(c) продукт повинен мати суттєвий потенціал для поліпшення з точки зору його впливу на довкілля без зайвих витрат, з урахуванням, зокрема:

(i) відсутності іншого відповідного законодавства Співтовариства або неспроможності ринкових сил врегулювати це питання належним чином; та

(ii) суттєвих розбіжностей в екологічних характеристиках наданих на ринку продуктів з рівноцінною функціональністю.

3. Під час підготовки проекту імплементаційного інструмента Комісія бере до уваги будь-які точки зору, висловлені Комітетом, зазначеним у статті 19(1), та додатково враховує:

(a) екологічні пріоритети Співтовариства, як-от пріоритети, визначені в Рішенні № 1600/2002/ЄС або в ухваленій Комісією Європейській програмі з питань зміни клімату (ЕССР);

(b) відповідне законодавство Співтовариства і саморегулювання, як-от добровільні угоди, через які, за результатами оцінювання відповідно до статті 17, цілі політики буде досягнуто швидше або з меншими витратами, ніж через обов’язкові вимоги.

4. Під час підготовки проекту імплементаційного інструмента Комісія повинна:

(a) розглянути життєвий цикл продукту та всі його суттєві екологічні аспекти, між іншим, енергоефективність. Глибина аналізу екологічних аспектів і можливості їхнього поліпшення повинні бути сумірними їхній значущості. Ухвалення вимог до екодизайну для суттєвих екологічних аспектів продукту не повинно невиправдано відкладатися через невизначеність відносно інших аспектів;

(b) здійснити оцінювання, в якому повинен розглядатися вплив на довкілля, споживачів, виробників, включно з МСП, щодо конкурентноздатності - зокрема і стосовно ринків за межами Співтовариства - інновацій, доступу до ринку, а також витрат і вигід;

(c) взяти до уваги чинне національне екологічне законодавство, яке держави-члени вважають релевантним;

(d) провести належні консультації зі стейкхолдерами;

(e) підготувати пояснювальний меморандум до проекту імплементаційного інструмента на основі оцінки, зазначеної у пункті (b); та

(f) встановити дату (дати) імплементації, будь-які поетапні чи перехідні заходи або періоди, з урахуванням, зокрема, можливих наслідків для МСП або певних груп продуктів, що їх виробляють здебільшого МСП.

5. Імплементаційні інструменти повинні відповідати таким критеріям:

(a) вони не повинні справляти значний негативний вплив на функціональність продукту з точки зору користувача;

(b) вони не повинні справляти несприятливий вплив на здоров’я, безпеку та довкілля;

(c) вони не повинні справляти значний негативний вплив на споживачів, зокрема щодо цінової доступності та вартості життєвого циклу продукту;

(d) вони не повинні справляти значний негативний вплив на конкурентоспроможність промисловості;

(e) установлення вимоги до екодизайну в принципі не повинно призводити до нав’язування технології, яка є власністю певного виробника (пропрієтарної технології), всім іншим виробникам; та

(f) вони не повинні покладати надмірний адміністративний тягар на виробників.

6. Імплементаційні інструменти встановлюють вимоги до екодизайну відповідно до додатка I та/або додатка II.

Для деяких екологічних аспектів, які можуть справляти суттєвий вплив на довкілля, повинні бути введені спеціальні вимоги до екодизайну.

В імплементаційних інструментах також може бути передбачено, що жодні вимоги до екодизайну не є обов’язковими для деяких визначених параметрів екодизайну, які зазначені в частині 1 додатка I.

7. Вимоги формулюються таким чином, щоб забезпечити органам державного ринкового нагляду можливість проведення перевірки відповідності продукту вимогам імплементаційного інструмента. В імплементаційному інструменті повинно визначатися чи може така перевірка бути проведена безпосередньо на зразках продукту, чи на основі технічної документації.

8. Імплементаційні інструменти повинні включати елементи, перелічені у додатку VII.

9. Повинні бути оприлюднені відповідні дослідження й аналізи, що їх використовує Комісія для підготовки імплементаційних інструментів, з урахуванням, зокрема, легкості доступу і використання для заінтересованих МСП.

10. У відповідних випадках, імплементаційний інструмент, що встановлює вимоги до екодизайну, повинен містити положення про збалансування різних екологічних аспектів. Такі інструменти, спрямовані на внесення змін до несуттєвих елементів цієї Директиви шляхом її доповнення, ухвалюють відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 19(3).




вгору