Документ 984_011-09, чинний, поточна редакція — Прийняття від 21.10.2009
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 19.11.2009. Подивитися в історії? )

Eng

ДОДАТОК I

Метод визначення загальних вимог до екодизайну


Частина 1. Параметри екодизайну для продуктів

1.1. Суттєві екологічні аспекти тією мірою, в якій вони стосуються дизайну продукту, повинні бути визначені стосовно таких етапів життєвого циклу продукту:

(a) вибору і використання сировини;

(b) виробництва;

(c) паковання, транспортування і розповсюдження;

(d) встановлення і технічного обслуговування;

(e) використання; та

(f) кінця строку служби, під яким розуміється стан продукту, який досяг закінчення строку свого першого використання, до його остаточного видалення.

1.2. Для кожного етапу життєвого циклу продукту у відповідних випадках повинні бути оцінені такі екологічні аспекти:

(a) прогнозоване споживання матеріалів, енергії та інших ресурсів, як-от води прісної;

(b) очікувані викиди в атмосферне повітря, воду чи ґрунт;

(c) очікуване забруднення за рахунок фізичних впливів, як-от шум, вібрація, випромінювання та електромагнітні поля;

(d) очікуване утворення відходів; та

(e) можливості для повторного використання, перероблення та відновлення матеріалів та/або енергії з урахуванням Директиви 2002/96/ЄС.

1.3. Зокрема, для оцінювання потенціалу поліпшення екологічних аспектів, зазначених у пункті 1.2, необхідно залежно від обставин використовувати такі параметри, доповнені у разі потреби іншими параметрами:

(a) масу та об’єм продукту;

(b) використання матеріалів, отриманих у результаті діяльності з перероблення;

(c) споживання енергії, води та інших ресурсів протягом всього життєвого циклу;

(d) використання речовин, класифікованих як небезпечні для здоров’я та/або довкілля згідно з Директивою Ради 67/548/ЄЕС від 27 червня 1967 року про наближення законів, підзаконних нормативно-правових актів та адміністративних положень щодо класифікації, пакування і маркування небезпечних речовин (-25) і з урахуванням законодавства про реалізацію і використання специфічних речовин, такого як Директива Ради 76/769/ЄEC від 27 липня 1976 року про наближення законів, підзаконних нормативно-правових актів та адміністративних положень держав-членів щодо обмежень на реалізацію і використання деяких небезпечних речовин і препаратів (-26) або Директива 2002/95/ЄC;

(e) кількість і характер витратних матеріалів, необхідних для належного використання та технічного обслуговування;

(f) легкість повторного використання та перероблення, що виражається через: кількість використаних матеріалів і компонентів, використання стандартних компонентів, час, необхідний для розбирання, складність інструментів, необхідних для розбирання; використання стандартів кодування компонентів і матеріалів для ідентифікації компонентів і матеріалів, придатних для повторного використання та перероблення (також і маркування пластмасових деталей відповідно до стандартів ISO), використання матеріалів, що легко переробляються, легкий доступ до цінних та інших компонентів і матеріалів, придатних для перероблення; легкий доступ до компонентів і матеріалів, що містять небезпечні речовини;

(g) включення використаних компонентів;

(h) уникання технічних рішень, які завдають шкоди повторному використанню та переробленню компонентів і цілих приладів;

(i) продовження строку служби, що виражається через мінімальний гарантований строк служби, мінімальний час для отримання запасних частин, модульність, можливість модернізації та ремонтопридатність;

(j) кількість утворених відходів і кількість утворених небезпечних відходів;

(k) викиди в атмосферне повітря (парникові гази, підкислювачі, леткі органічні сполуки, озоноруйнівні речовини, стійкі органічні забруднювачі, важкі метали, дрібні та завислі тверді частки) без обмеження Директиви Європейського Парламенту і Ради 97/68/ЄC від 16 грудня 1997 року про наближення законодавств держав-членів щодо заходів проти викидів газоподібних і твердих забруднюючих речовин з двигунів внутрішнього згоряння, які встановлюються на позашляховій рухомій техніці (-27);

(l)  викиди у воду (важкі метали, речовини з несприятливим впливом на кисневий баланс, стійкі органічні забруднювачі); та

(m) викиди у ґрунт (особливо витоки і розливи небезпечних речовин протягом етапу використання продукту і ймовірність вилуговування після його видалення як відходів).




вгору