Документ 980-IV, попередня редакція — Редакція від 01.01.2004, підстава - 1344-IV
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 2, ст. 6 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 )

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про іпотечне
кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та
іпотечні сертифікати" ( 979-15 ), Закону України "Про
фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві
житла та операціях з нерухомістю" ( 978-15 ) Верховна Рада України
п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Цивільному кодексі України ( 435-15 ) від 16 січня
2003 року:
1) частину першу статті 249 викласти у такій редакції:
"1. Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної
довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або
передоручення. Відмова від цього права є нікчемною";
2) статтю 316 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Особливим видом права власності є право довірчої
власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління
майном";
3) статтю 1029 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Договір управління майном може засвідчувати виникнення в
управителя права довірчої власності на отримане в управління
майно.
Законом чи договором управління майном можуть бути
передбачені обмеження права довірчої власності управителя";
4) статтю 1030 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. Майно, набуте управителем у результаті управління майном,
включається до складу отриманого в управління майна";
5) статтю 1033 доповнити частинами четвертою і п'ятою такого
змісту:
"4. Управитель діє без довіреності.
5. Управитель, якщо це визначено договором про управління
майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє,
користується і розпоряджається відповідно до закону та договору
управління майном";
6) частину першу статті 1044 доповнити пунктами 9 і 10 такого
змісту:
"9) повного завершення виконання сторонами договору
управління майном;
10) дострокового припинення управління майном, якщо це
передбачено цим договором, або за рішенням суду".
2. У Цивільному процесуальному кодексі України ( 1501-06,
1502-06 ):
1) статтю 217 доповнити пунктом 6 такого змісту:
"6) про примусове виселення з приміщення, яке було предметом
іпотеки, і реалізоване відповідно до законодавства";
2) частину першу статті 218 доповнити пунктом 4 такого
змісту:
"4) примусового виселення з приміщення, яке є предметом
іпотеки";
3) пункт 3 статті 219 викласти у такій редакції:
"3) у справах про виселення громадян із жилих приміщень, за
винятком приміщень, які є предметом іпотеки".
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення
( 80731-10 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до
N 51, ст. 1122) доповнити статтею 163 такого змісту:
"Стаття 163. Порушення вимог законодавчих та інших
нормативних актів з емісії цінних паперів
Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з
емісії цінних паперів тягне за собою накладення штрафу на
посадових осіб емітента цінних паперів, незалежно від форм
власності - від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян, на власників емітента чи уповноважених ними осіб - від
п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян".
4. Пункт 2 статті 4 Закону України "Про власність" ( 697-12 )
(Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 20, ст. 249) викласти у
такій редакції:
"2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,
що не суперечать закону. Він може використовувати майно для
здійснення господарської та іншої не забороненої законом
діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у
володіння і користування, а також у довірчу власність іншим
особам".
5. У Законі України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) (Відомості
Верховної Ради України, 1993 р., N 39, ст. 383):
1) пункт 5 частини першої статті 34 доповнити підпунктом 5-1
такого змісту:
"5-1) видаються свідоцтва про придбання нерухомого майна, яке
було предметом іпотеки";
2) пункт 1 частини першої статті 38 викласти у такій
редакції:
"1) посвідчують угоди (договори, заповіти, доручення тощо),
крім іпотечних договорів, угод про відчуження та заставу жилих
будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних
ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні";
3) у статті 55:
частину п'яту викласти у такій редакції:
"Угоди про відчуження жилого будинку, стороною в яких є
фізична особа, та будівництво якого не закінчено і здійснюється з
використанням коштів місцевих бюджетів, посвідчуються за наявності
рішення виконавчого комітету місцевої ради або відповідної
місцевої державної адміністрації про згоду на таке відчуження";
доповнити частинами шостою - дев'ятою такого змісту:
"Іпотечні договори, предметом іпотеки за якими є нерухомість,
яка належить третім особам і стане власністю іпотекодавця після
укладання такого договору, посвідчуються до моменту оформлення
встановленого законодавством документа про право власності
іпотекодавця на нерухомість.
Після оформлення встановленого законодавством документа про
право власності іпотекодавця на нерухомість, що є предметом
іпотеки, іпотекодержатель реєструє у встановленому законом порядку
обтяження прав власника на нерухомість. Якщо іпотечним договором
передбачено, нотаріус накладає заборону на відчуження нерухомості,
яка є предметом іпотеки, з повідомленням про це іпотекодержателя.
Іпотечні договори, іпотекою за якими є майнові права на
нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчуються за умови
подання документів, які підтверджують майнові права на
нерухомість.
Після закінчення будівництва збудована нерухомість продовжує
бути предметом іпотеки відповідно до умов іпотечного договору. У
цьому разі іпотекодержатель на підставі документа про право
власності реєструє у встановленому законом порядку обтяження прав
власника на збудовану нерухомість. Якщо іпотечним договором
передбачено, нотаріус накладає заборону на відчуження нерухомості,
яка є предметом іпотеки, за повідомленням іпотекодержателя. У разі
зміни характеристик нерухомості, яка є предметом іпотеки (зміна
площі нерухомості, зміни у плануванні приміщень тощо), нотаріус на
підставі документа, який підтверджує право власності на
нерухомість, зобов'язаний зробити відмітку на примірнику
іпотечного договору, що належить іпотекодержателю. При цьому
нотаріус не має права вимагати додаткових документів та згоди
іпотекодавця";
4) статтю 72 викласти у такій редакції:
"Стаття 72. Видача свідоцтва про придбання нерухомості, яка
була предметом застави (іпотеки)
Придбання жилого будинку з прилюдних торгів оформлюється
нотаріусом за місцезнаходженням будинку шляхом видачі набувачу
свідоцтва про придбання жилого будинку. Якщо торги не відбулися,
свідоцтво про придбання жилого будинку видається стягувачеві.
Придбання нерухомого майна, яке було предметом застави
(іпотеки), оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням цього
нерухомого майна шляхом видачі набувачу свідоцтва про придбання
нерухомого майна.
Свідоцтва про придбання жилого будинку з прилюдних торгів
видаються на підставі відповідної копії акта про продаж будинку з
прилюдних торгів чи копії акта про те, що будинок залишено за
стягувачем у зв'язку з тим, що торги не відбулися.
Свідоцтва про придбання нерухомого майна видаються на
підставі відповідної копії акта про придбання нерухомого майна";
5) статтю 73 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом
такого змісту:
"за повідомленням іпотекодержателя".
У зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом шостим;
6) статтю 74 викласти у такій редакції:
"Стаття 74. Зняття заборони
Одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи
організації про погашення позички, повідомлення про припинення
іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи
розірвання договору довічного утримання, нотаріус або посадова
особа виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради
знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі,
садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого
майна".
( Дію пункту 6 розділу I зупинено на 2004 рік щодо платників
збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із
Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 ) 6. Абзац перший
пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради
України, 1997 р., N 37, ст. 237; 1999 р., N 38, ст. 349; 2001 р.,
N 2-3, ст. 101; 2002 р., N 12-13, ст. 92; 2003 р., N 10-11, ст.
86) доповнити реченням такого змісту: "Управителі фондів операцій
з нерухомістю не є платниками збору на обов'язкове пенсійне
страхування при придбанні нерухомого майна за рахунок коштів та в
інтересах учасників відповідних фондів згідно з Законом України
"Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при
будівництві житла та операцій з нерухомістю" ( 978-15 ).
7. У Законі України "Про Національну депозитарну систему та
особливості електронного обігу цінних паперів в Україні"
( 710/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 15,
ст. 67):
1) статтю 1 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом
такого змісту:
"Власник цінних паперів - особа, яка має право власності на
цінні папери відповідно до закону та/або договору управління
майном".
У зв'язку з цим абзаци п'ятий - тридцять другий вважати
відповідно абзацами шостим - тридцять третім;
2) частину сьому статті 7 доповнити абзацом третім такого
змісту:
"Для обліку цінних паперів, депонованих управителем згідно з
договором про відкриття рахунку у цінних паперах, зберігач
відкриває на ім'я управителя рахунок у цінних паперах, вказуючи,
що рахунок відкритий для управителя, для обліку цінних паперів, що
належать йому на праві довірчої власності, а також обмеження щодо
цих цінних паперів";
3) частину першу статті 8 доповнити абзацом другим такого
змісту:
"Банки, які є управителями, можуть здійснювати операції з
поточного обслуговування відкритих на ім'я управителя рахунків у
цінних паперах та здійснювати у грошовій формі розрахунки та
кліринг".
8. У Законі України "Про виконавче провадження" ( 606-14 )
(Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 24, ст. 207;
2003 р., N 5, ст. 46):
1) статтю 33 доповнити частинами третьою та четвертою такого
змісту:
"Відстрочка виконання рішення суду про звернення стягнення на
предмет іпотеки не призводить до призупинення нарахування
процентів за угодою про іпотечний кредит чи зміни прав та
обов'язків сторін щодо основного зобов'язання боржника.
Відстрочка виконання рішення суду про звернення стягнення на
предмет іпотеки не допускається у разі, якщо:
іпотеку включено до іпотечного пулу;
відстрочка може призвести до істотного погіршення фінансового
стану іпотекодержателя;
проти іпотекодавця чи іпотекодержателя порушено справу про
визнання його банкрутом;
іпотекодавець раніше мав несплачені зобов'язання чи був
неплатоспроможним;
є вірогідність, що протягом періоду відстрочки не буде
сплачено зобов'язання";
2) статтю 52 доповнити частиною другою такого змісту:
"Для задоволення вимог стягувача-заставодержателя
(іпотекодержателя) стягнення звертається на заставлене (надане в
іпотеку) майно боржника у разі недостатності у нього іншого майна
для повного задоволення цих вимог, з додержанням встановлених
законодавством прав заставодержателя (іпотекодержателя) та вимог
глави 6 цього Закону";
3) доповнити статтями 62-1, 62-2 такого змісту:
"Стаття 62-1. Звернення стягнення на предмет іпотеки за
виконавчим написом нотаріуса або за рішенням
суду
Звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для
задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов
іпотечного договору.
На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено
заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для
задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно
із Законом України "Про іпотечне кредитування, операції з
консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати"
( 979-15 ).
У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі
виконавчого напису нотаріуса на нотаріально посвідчених
примірниках іпотечного договору та договору про іпотечний кредит
чи на нотаріально посвідчених копіях цих документів або за
рішенням суду орган державної виконавчої служби здійснює
реалізацію предмета іпотеки в порядку, встановленому іпотечним
договором.
Відчуження предмета іпотеки здійснюють органи державної
виконавчої служби.
Стаття 62-2. Оформлення акта про придбання нерухомості у разі
реалізації предмета іпотеки державною виконавчою
службою
Після повного розрахунку покупця за придбану нерухомість на
підставі протоколу про реалізацію предмета іпотеки та документів,
що підтверджують розрахунок за придбану нерухомість, державний
виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки.
В акті зазначаються:
ким, коли і де провадилася реалізація предмета іпотеки;
коротка характеристика реалізованої нерухомості;
прізвище, ім'я та по батькові (найменування юридичної особи),
адреса покупця;
сума коштів, внесена за придбану нерухомість;
прізвище, ім'я та по батькові (назва юридичної особи)
боржника, його адреса;
дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують
право власності на предмет іпотеки.
Цей акт державний виконавець подає на затвердження начальнику
(заступнику начальника) відповідного відділу державної виконавчої
служби.
Затверджений начальником (заступником начальника) відділу
державної виконавчої служби акт державний виконавець видає
покупцеві, а копії акта надсилає стягувачеві і боржникові.
На підставі копії цього акта нотаріус видає покупцеві
свідоцтво про придбання нерухомого майна".
9. Абзац дев'ятий частини другої статті 7 Закону України "Про
оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність"
( 2658-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 47,
ст. 251) виключити.
10. У Законі України "Про страхування" ( 85/96-ВР )
(Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 7, ст. 50, N 8,
ст. 62, N 14, ст. 96, N 16, ст. 14):
1) частину першу статті 7 доповнити пунктами 35, 36, 37, 38 і
39 такого змісту:
"35) страхування фінансової відповідальності управителя
майном за збитки при здійсненні управління цим майном;
36) страхування від ризиків загибелі або пошкодження
нерухомості, набутої в результаті управління майном;
37) страхування фінансових ризиків неотримання, невчасного
отримання та отримання не у повній сумі платежів за договорами про
іпотечні кредити та платежів за іпотечними сертифікатами;
38) страхування будівельно-монтажних робіт забудовником
відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і
управління майном при будівництві житла та операціях з
нерухомістю" ( 978-15 );
39) страхування відповідальності забудовника перед третіми
особами відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні
механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з
нерухомістю" ( 978-15 );
2) абзац шостий частини вісімнадцятої статті 31 доповнити
словами "іпотечні сертифікати".
11. У Декреті Кабінету Міністрів України "Про державне мито"
( 7-93 ) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13,
ст. 113; 1999 р., N 25, ст. 211, N 44, ст. 386; 2000 р., N 29,
ст. 229, N 38, ст. 317):
1) пункт 9 статті 2 викласти у такій редакції:
"9) за операції з випуску (емісії) цінних паперів, крім
облігацій державних та місцевих позик, іпотечних сертифікатів,
сертифікатів фондів операцій з нерухомістю та з видачі
приватизаційних паперів";
2) пункт 3 статті 3 доповнити підпунктом "ф" такого змісту:
"ф) за посвідчення іпотечних договорів - 0,01 відсотка
вартості предмета іпотеки, зазначеної в іпотечному договорі".
II. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 19 червня 2003 року
N 980-IV



вгору