Про затвердження Програми розвитку страхового ринку України на 2001 - 2004 роки
Постанова Кабінету Міністрів України; Програма, Заходи від 02.02.200198
Документ 98-2001-п, поточна редакція — Редакція від 04.06.2003, підстава - 871-2003-п

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 2 лютого 2001 р. N 98
Київ
Про затвердження Програми розвитку страхового
ринку України на 2001 - 2004 роки
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1896 ( 1896-2002-п ) від 12.12.2002
N 871 ( 871-2003-п ) від 04.06.2003 )

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Програму розвитку страхового ринку України на
2001 - 2004 роки (додається).
Міністерству фінансів здійснювати контроль за реалізацією
зазначеної Програми і щороку до 15 січня та 15 липня інформувати
Кабінет Міністрів України про хід її виконання.

Прем'єр-міністр України В.ЮЩЕНКО
Інд. 34

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 лютого 2001 р. N 98
ПРОГРАМА
розвитку страхового ринку України
на 2001 - 2004 роки

В умовах стабілізації економіки, зміни форм власності та
механізму управління в державному секторі економіки потреба
суб'єктів господарської діяльності у захисті своїх майнових
інтересів та інтересів працівників від різноманітних ризиків
зростає. Держава також заінтересована у страховому захисті
державного майна та підвищенні соціально-економічної захищеності
громадян України. Вирішення цих питань шляхом впровадження в
Україні перевірених світовою практикою форм і видів страхування та
здійснення заходів (додаються) передбачено цією Програмою.
Ця Програма розроблена з метою реалізації державної політики
у сфері страхування і відповідно до статті 14 Закону України "Про
державне прогнозування та розроблення програм економічного і
соціального розвитку України" ( 1602-14 ).
У Програмі враховано законодавче розмежування сфер діяльності
страхування та загальнообов'язкового державного соціального
страхування і передбачено не тільки шляхи реформування ринку
страхування, а визначено можливі напрями взаємодії та участі
страховиків в обслуговуванні загальнообов'язкового державного
соціального страхування.
Стан розвитку страхової галузі
Страхування - одна з галузей економіки, в якій за останні
роки спостерігається зростання основних показників. За підсумками
1999 року загальний розмір статутного фонду усіх страховиків зріс
на 177 млн. гривень, або більш як у 2 рази, і на 1 січня 2000 р.
становив 327,9 млн. гривень. Страхові резерви зросли на
20 відсотків і досягли 537 млн. гривень. Балансовий прибуток
страховиків досяг 234 млн. гривень (у 1998 році - 179 млн.
гривень). Загальна сума страхових внесків, одержаних українськими
страховиками протягом 1999 року, дорівнювала 1,16 млрд. гривень,
що на 48 відсотків більше, ніж у 1998 році. Як і в попередні роки,
протягом 1999 року спостерігалося перевищення в 2 рази темпів
надходження страхових премій над темпами інфляції.
Страховий ринок України має досі не використані резерви. В
державі застраховано лише близько 10 відсотків ризиків, тоді як у
більшості розвинутих країн цей показник досягає 90 - 95 відсотків.
Частка українського страхового ринку в загальноєвропейському
обсязі страхових послуг становить лише 0,05 відсотка, і це при
тому, що Україна становить 7 відсотків населення Європи.
Існуюча структура страхового ринку України не сприяє
зміцненню соціального захисту громадян та забезпеченню внутрішніх
інвестицій. Українські страховики передають іноземним страховикам
(перестраховикам) до 90 відсотків страхової премії під час
страхування авіаційних і морських ризиків, ризиків здоров'я осіб,
які від'їжджають за кордон, до 60 відсотків - за "автокаско", до
50 відсотків - під час страхування великих майнових ризиків.
Страхова галузь забезпечує перерозподіл лише 0,9 відсотка
валового внутрішнього продукту (цей показник у розвинутих країнах
становить 8 - 12 відсотків), що свідчить про потенційні можливості
її подальшого розвитку та про те, що страховий ринок не акумулює
значного обсягу інвестиційних ресурсів та не справляє відчутного
впливу на процес перерозподілу валового внутрішнього продукту.
Основні проблеми розвитку страхового ринку
Розвиток ефективного страхового ринку України потребує
розв'язання проблем, пов'язаних із страхуванням життя, пенсійним,
медичним страхуванням та страхуванням цивільної відповідальності
власників транспортних засобів.
Страхування життя як надійне джерело інвестиційних ресурсів
становить на ринку страхових послуг найменшу частку
(0,66 відсотка), тоді як у країнах з розвинутою економікою цей
показник дорівнює 30 - 40 відсотків. Нормативно-правова база (з
точки зору термінів і форм страхування) не сприяє розвитку цього
виду страхування. Щороку питома частка платежів із страхування
життя в загальній структурі платежів зменшується у 2 рази. Лише
12 страховиків України мають ліцензію на проведення операцій із
страхування життя, а реально цим питанням займаються тільки
6 страховиків. Внаслідок нелегальної діяльності іноземних
страховиків із страхування життя Україна за оцінками експертів
втрачає щороку 80 - 100 млн. доларів США.
Слабкий розвиток та недосконалість таких соціально значущих
видів страхування, як пенсійне і медичне страхування, стримує
розвиток страхового ринку.
Законом України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) встановлено
обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників
транспортних засобів. Однак проведення цього виду страхування
стримується відсутністю у відповідних законодавчих актах норм, які
регулюють це питання (у той час, коли в Україні внаслідок
дорожньо-транспортних пригод щороку гине близько 5 тис. осіб, а ще
40 тис. отримує травми). Лише незначна частка власників
транспортних засобів (2,1 відсотка) залучена до обов'язкового
страхування цивільної відповідальності.
Негативний вплив на розвиток страхового ринку в Україні
справляють:
відсутність економічної стабільності, сталого зростання
виробництва, неплатоспроможність населення та дефіцит фінансових
ресурсів;
значна взаємна заборгованість, накопичення неплатежів і
збитковість більшості підприємств;
неповна і фрагментарна законодавча база, відсутність
державних преференцій на страховому ринку, неефективний контроль з
боку держави, прояви монополізму;
високий рівень інфляції (понад 10 відсотків), внаслідок чого
здійснення довгострокових (накопичувальних) видів страхування в
національній валюті неможливе;
слабкий розвиток фондового ринку, що не дає змоги
використовувати цінні папери як категорію активів для захищеного
розміщення страхових резервів;
відсутність вторинного ринку страхових послуг, механізмів
ефективної взаємодії банківського та страхового сектору економіки,
низький рівень розвитку допоміжної інфраструктури страхового
ринку;
неналежний рівень інформації про стан і можливості страхового
ринку, довіри населення до страхування.
Серйозну загрозу нормальному функціонуванню страхового ринку
України також становить тенденція до монополізації страхового
ринку в інтересах окремих міністерств, фінансово-промислових груп
або місцевих адміністрацій.
Мета Програми
Метою Програми є:
1) створення привабливого і доступного для страхувальників
ринку страхових послуг, перетворення страхування в ефективну
складову частину соціального захисту населення;
2) усунення адміністративних бар'єрів для здійснення окремих
видів страхування та створення рівних умов для всіх страховиків;
3) забезпечення шляхом страхування реальної компенсації
збитків, завданих стихійним лихом, катастрофами та аваріями
природного і техногенного характеру, що дасть змогу зменшити
навантаження на державний та місцеві бюджети;
4) збільшення інвестиційних можливостей страховиків,
впровадження системи мотивацій їх інвестиційної діяльності,
перетворення накопичувальних страхових резервів у надійне джерело
інвестування національної економіки;
5) досягнення високої конкурентоспроможності українських
страховиків, приведення вітчизняного страхового ринку у
відповідність із світовими стандартами.
Визначальними чинниками реформування страхового ринку
України є:
законодавчі засади, що регламентують функціонування
фінансового та страхового ринків України;
економічна програма, проголошена в Посланні Президента
України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI століття.
Стратегія економічного і соціального розвитку на
2000 - 2004 роки" ( 276а/2000 );
стратегія інтеграції України до Європейського Союзу та
Світової організації торгівлі, прийняті Україною міжнародні
зобов'язання, що визначають напрями та умови гармонізованого
розвитку фінансового ринку в Україні;
прийнятні для України світові аналоги розвитку страхової
справи, що сприяють позитивному розв'язанню проблем у цій сфері;
власний досвід розвитку і функціонування страхового ринку.
Принципи розвитку страхового ринку
В основу розвитку страхового ринку України покладаються такі
принципи:
верховенство права - правове регулювання страхової
діяльності;
системність - узгодження заходів щодо реформування страхового
ринку із заходами і планами інших галузей економіки, обгрунтування
можливості запровадження обов'язкових видів страхування, що
повинно відповідати майновому стану громадян і проводитися
паралельно із заходами, спрямованими на підвищення доходів
громадян;
конкурентність - держава гарантує всім страхувальникам і
страховикам (вітчизняним та іноземним) вільний вибір видів
страхування та рівні можливості у провадженні діяльності, створює
сприятливі умови для розвитку страхування з метою забезпечення
реалізації права на ефективний страховий захист та вільний вибір
страховика;
стабільність - забезпечення сталого надійного і привабливого
ринку страхових послуг шляхом створення державою зрозумілих та
ефективних механізмів і правил його функціонування;
обмеження присутності держави на страховому ринку - держава
поступово відмовляється від проявів монополізму на страховому
ринку, не втручається в діяльність страховиків, крім питань
оподаткування, формування статутних капіталів, встановлення правил
формування, розміщення та обліку страхових резервів, контролю за
платоспроможністю страховиків;
мотивація діяльності страховиків і страхувальників - держава
створює умови, за яких фізичні та юридичні особи заінтересовані у
страхових послугах, а страхові компанії - в наданні цих послуг;
довіра - внутрішня рушійна сила розвитку страхового ринку,
основана на моральній та матеріальній відповідальності страховика
перед страхувальником, на надійному правовому захисті
страхувальника.
Законодавче забезпечення страхової діяльності
Законодавче забезпечення страхової діяльності визначає
правила і механізми функціонування і розвитку страхового ринку в
Україні та потребує істотного вдосконалення щодо:
врегулювання питання про обов'язкове відшкодування збитків,
завданих третім особам, та переходу до страховика, який виплатив
страхове відшкодування, права вимоги до особи, відповідальної за
завдані збитки, шляхом внесення змін до Цивільного кодексу
України ( 1540-06 );
приведення Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) у
відповідність із законодавством Європейського Союзу і
національними стандартами бухгалтерського обліку та фінансової
звітності, забезпечення максимального захисту страхових резервів
шляхом впровадження спеціальних державних інвестиційних програм;
розроблення проекту Закону України "Про договір страхування"
з метою уніфікації форм страхових договорів;
передбачення участі страховиків, які отримали ліцензію на
здійснення страхування життя, в системі недержавного пенсійного
забезпечення;
розроблення та впровадження спеціалізованих програм
страхування майнових та фінансових ризиків, відповідальності
суб'єктів малого підприємництва та суб'єктів господарювання, які
здійснюють експортно-імпортні операції.
Удосконалення системи державного регулювання
страхової діяльності
З метою забезпечення дієвого захисту майнових прав та
інтересів юридичних і фізичних осіб від різноманітних ризиків,
підтримання економічної стабільності суспільства необхідне
підвищення ефективності державного регулювання страхової
діяльності шляхом:
розвитку обов'язкових видів страхування при одночасному
забезпеченні механізмів контролю;
встановлення єдиних принципів конкурсного відбору страховиків
для здійснення обов'язкових видів страхування;
створення сприятливих умов для інвестування страхових
резервів в економіку держави;
встановлення законодавчої вимоги до юридичних осіб щодо
визначення за окремими видами діяльності форм страхового захисту
працівників та майна, яке перебуває в їх власності або управлінні,
у тому числі в сільськогосподарському секторі, як інструменту
управління ризиками.
Державний нагляд за страховою діяльністю має бути спрямований
на посилення якості виконання функцій щодо запобігання банкрутству
страховиків, порушенню ними зобов'язань перед страхувальниками,
здійсненню псевдострахування з метою відмивання коштів, виплати
керівникам та іншим відповідальним особам підприємств, установ та
організацій, особливо державного сектору, незаконних комісійних
винагород. Цього можна досягти шляхом:
запровадження поточного нагляду за фінансовим станом
страховиків та страхових брокерів через здійснення контролю за
фінансовою звітністю;
удосконалення технології ліцензування страховиків, у тому
числі за рахунок введення більшої кількості уніфікованих вимог до
правил страхування;
опрацювання економічно обгрунтованих нормативів діяльності
страховиків та страхових посередників, дотримання яких мінімізує
ризик дестабілізації їх роботи;
розширення прав та підвищення оперативності спеціально
уповноваженого органу у справах державного нагляду за страховою
діяльністю;
налагодження системи "електронна пошта" між спеціально
уповноваженим органом у справах державного нагляду за страховою
діяльністю та страховиками, страховими посередниками і
об'єднаннями страховиків та страхових посередників;
створення електронного банку даних усіх страховиків та
страхових посередників, аналітичної служби для здійснення
поточного та дискретного моніторингу страхового ринку, а на їх
основі - системи раннього запобігання порушенням законодавства
страховиками та страховими посередниками;
опрацювання за участю науковців та фахівців у сфері
страхування проектів нормативно-правових актів та інструктивних
документів з метою максимального наближення їх до міжнародних
норм.
Розвиток соціально значущих видів страхування
Реформування системи соціального страхування передбачає поряд
з вдосконаленням системи соціальних виплат розвиток добровільного
страхування, що дасть змогу мобілізувати грошові заощадження
громадян, використати їх в національній економіці та забезпечити
належний рівень соціального захисту населення України. Для цього
необхідно:
створити мережу закладів "Асістанс-Україна", на основі якої
буде створюватися система медичного страхування;
розробити прозорі та прийнятні правила і засади діяльності
страховиків України, пов'язаної з обслуговуванням системи
соціального страхування;
забезпечити поряд із загальнообов'язковим державним
соціальним страхуванням розвиток додаткових форм страхування
населення від ризиків, які мають соціальне значення, на
добровільній основі шляхом їх законодавчого врегулювання, зокрема,
впровадження довгострокових видів особистого страхування.
Зважаючи на соціальну значущість розвитку довгострокових
(накопичувальних) видів страхування до моменту зниження рівня
інфляції (менш як 10 відсотків), необхідно розглянути питання
використання вільноконвертованої валюти під час здійснення
довгострокових (накопичувальних) видів страхування, зокрема
питання здійснення страхових платежів у вільноконвертованій
валюті, формування математичних резервів у вільноконвертованій
валюті та з метою диверсифікації ризиків розміщення резервів в
активи інших категорій, не передбачених Законом України "Про
страхування".
Підвищення фінансової надійності страховиків
Враховуючи недостатню капіталізацію страховиків, їх низькі
можливості для відшкодування за значними ризиками та зважаючи на
тенденції світового ринку страхування до концентрації, необхідно
підвищувати фінансову міцність і стабільність страховиків України
шляхом:
підвищення мінімального розміру статутного капіталу з
1 червня 2001 р. - до 500 тис. євро, з 1 січня 2003 р. -
до 1 млн. євро. Для страховиків, які здійснюють страхування життя,
з 1 січня 2002 р. - до 750 тис. євро та з 1 січня 2003 р. - до
1,5 млн. євро;
сплати внесків до статутного капіталу страховика виключно
грошима, в тому числі в іноземній валюті;
вдосконалення механізму формування страхових резервів,
системи розміщення страхових резервів;
розширення ринку перестраховування, активізації роботи з
нерезидентами щодо взаємного перестраховування;
законодавчого врегулювання питань захисту заощаджень громадян
за довгостроковим страхуванням життя, здоров'я та пенсійним
страхуванням.
Відновлення довіри до страхової галузі
Довіра до страхування як інституту соціально-економічного
захисту є однією з необхідних передумов розвитку страхового
бізнесу. З метою відновлення довіри до страхової галузі необхідно:
поступово замінити обов'язкове державне страхування
безпосереднім відшкодуванням з державного бюджету за рахунок
коштів, передбачених на утримання відповідних державних органів;
впровадити нові ефективні та привабливі для населення форми
фінансових послуг, зокрема таких, як надання кредитів під заставу
страхових полісів тощо;
інформувати населення через засоби масової інформації про
стан страхового ринку і рівень державного контролю за його
діяльністю;
проводити роз'яснювальну роботу про необхідність і економічну
доцільність страхування.
Кадрове забезпечення страхової діяльності
Перспективи розвитку страхової галузі вимагають докорінних
змін у системі підготовки та забезпечення кадрами учасників
страхового ринку. Збільшення обсягу страхових платежів
до 3,5 - 4 відсотків валового внутрішнього продукту в 2005 році
вимагатиме додаткового збільшення чисельності працюючих на ринку
страхування до 50 тис. спеціалістів, залучення до роботи
висококваліфікованих спеціалістів (менеджерів, актуаріїв,
брокерів, страхових експертів, фінансових аналітиків, бухгалтерів,
юристів та інших), добре обізнаних з теорією та передовою
технологією страхування. У зв'язку з цим необхідно:
визначити кваліфікаційні вимоги до працівників страховиків та
страхових посередників;
включити до Державного класифікатора професій України
спеціальність "Страхування";
проводити науково-дослідну роботу з підвищення кваліфікації
персоналу страховиків і страхових посередників.
Очікувані результати виконання Програми
Внаслідок виконання Програми у разі позитивної тенденції
розвитку економіки обсяги надходження страхових платежів (премій)
збільшуватимуться протягом 2001 - 2005 років на 70 - 80 відсотків
щороку. Буде забезпечено зростання частки добровільного
страхування з одночасним збільшенням масштабів обов'язкового
страхування. Найбільш швидкі темпи прогнозуються для розвитку
майнового страхування та страхування відповідальності.
Відношення обсягу страхових платежів до валового внутрішнього
продукту зросте з 0,9 відсотка на початку 2000 року до 2 відсотків
у 2005 році.
Зростання попиту на страхові послуги, активна державна
підтримка страхування, розвиток інфраструктури ринку страхування
сприятиме підвищенню інвестиційного потенціалу страхового ринку за
рахунок збільшення розміру страхових резервів у 2002 році до
1 млрд. гривень, а в 2005 році - до 3 - 5 млрд. гривень.
Механізми управління та контролю за
ходом виконання Програми
Координація і контроль за виконанням заходів, передбачених
цією Програмою, покладається на Мінфін, який раз у півроку
аналізує хід виконання Програми і про результати інформує Кабінет
Міністрів України. Мінфін готує докладний щорічний звіт Кабінету
Міністрів України про виконання Програми разом з пропозиціями щодо
внесення в разі потреби змін до неї.

Додаток
до Програми розвитку страхового ринку України
на 2001 - 2004 роки
ЗАХОДИ
щодо виконання Програми розвитку страхового
ринку України на 2001 - 2004 роки
( Текст додатку до Програми перед словом "Мінфін" доповнено
словами "Державна комісія з регулювання ринків фінансових
послуг" згідно з Постановою КМ N 871 ( 871-2003-п ) від
04.06.2003 )

Удосконалення нормативної бази
1. Сприяння прийняттю Закону України "Про внесення змін і
доповнень до Закону України "Про страхування".
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг,
Мінфін, Мін'юст, Мінекономіки,
Антимонопольний комітет, Ліга
страхових організацій (за згодою).
I квартал 2001 року.
2. Врегулювання у Цивільному кодексі України відносин у
галузі страхування.
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг,
Мінфін, Мін'юст, Мінекономіки,
Ліга страхових організацій (за
згодою).
Перше півріччя 2001 року.
3. Розроблення проекту Закону України "Про договір
страхування".
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг,
Мінфін, Мін'юст, Мінекономіки,
Антимонопольний комітет, Ліга
страхових організацій (за згодою).
Друге півріччя 2003 року.
4. Забезпечення необхідного супроводження у Верховній Раді
України проекту Закону України "Про недержавне пенсійне
забезпечення".
Мінпраці, Пенсійний фонд,
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг, Мінфін,
Мін'юст, Мінекономіки, Державна
комісія з цінних паперів та
фондового ринку,
Антимонопольний комітет.
Перше півріччя 2001 року.
5. Розроблення проекту Закону України "Про порядок здійснення
обов'язкового страхування на території України".
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг,
Мінфін, Мін'юст, Мінекономіки,
Антимонопольний комітет, Ліга
страхових організацій (за згодою).
2001 рік.
6. Сприяння прийняттю Закону України "Про внесення змін і
доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку із
запровадженням обов'язкового страхування цивільної
відповідальності власників транспортних засобів".
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг,
Мінфін, Мін'юст, МВС, Ліга
страхових організацій (за згодою).
I квартал 2001 року.
7. Опрацювання питання використання вільноконвертованої
валюти під час здійснення страхування життя.
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг,
Мінфін, Національний банк.
Перше півріччя 2001 року.
( Пункт 8 виключено на підставі Постанови КМ N 1896
( 1896-2002-п ) від 12.12.2002 )
9. Розроблення спеціалізованих програм страхування майнових
та фінансових ризиків і відповідальності суб'єктів малого
підприємництва та суб'єктів господарювання, які здійснюють
експортно-імпортні операції.
Ліга страхових організацій (за
згодою), Державна комісія з
регулювання ринків фінансових
послуг, Мінфін, Мін'юст,
Мінекономіки, Антимонопольний
комітет, інші заінтересовані
центральні органи виконавчої
влади.
2001 - 2004 рік.
Підвищення фінансової надійності страховиків
10. Розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України
"Про умови інвестування тимчасово вільних коштів страховиків в
економіку держави".
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг,
Мінфін, Мінекономіки, Мін'юст,
Ліга страхових організацій (за
згодою).
У місячний термін після прийняття
Закону України "Про внесення змін
і доповнень до Закону України
"Про страхування".
11. Установлення з 1 січня 2003 р. мінімального розміру
статутного фонду страховиків у сумі 1 млн. євро, а для
страховиків, які здійснюють страхування життя, - 1,5 млн. євро.
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг,
Мінфін, Мінекономіки, Мін'юст, Ліга
страхових організацій (за згодою).
Перше півріччя 2002 року.
Підвищення ефективності державного
нагляду за страховою діяльністю
12. Запровадження оперативного контролю фінансової звітності
страховиків.
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг,
Мінфін, Мін'юст, Ліга страхових
організацій (за згодою).
2001 рік.
13. Створення електронного банку даних страховиків та
страхових посередників.
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг,
Мінфін, Ліга страхових організацій
(за згодою).
Перше півріччя 2002 року.
14. Опрацювання методики формування страхових резервів.
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг,
Мінфін, Мін'юст, Ліга страхових
організацій (за згодою).
Перше півріччя 2001 року.
15. Визначення змісту і термінів інформації про стан та
розвиток страхового ринку України для опублікування у засобах
масової інформації.
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг,
Мінфін, Держкомстат, Мін'юст,
Ліга страхових організацій (за
згодою).
I квартал 2001 року.
Відновлення довіри до страхової галузі
16. Розроблення проекту Закону України "Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України з питань страхування" (щодо
заміни обов'язкового державного страхування безпосереднім
відшкодуванням виплат з державного бюджету за рахунок коштів,
передбачених на утримання державних органів).
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг,
Мінфін, Мін'юст, Мінекономіки,
інші заінтересовані центральні
органи виконавчої влади, Ліга
страхових організацій (за згодою).
I квартал 2001 року.
17. Інформування через засоби масової інформації населення
України про стан страхового ринку і рівень державного контролю за
його діяльністю.
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг,
Мінфін, Ліга страхових організацій
(за згодою).
Щокварталу.
18. Проведення роз'яснювальної роботи про необхідність,
економічну сутність та доцільність страхування.
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг,
Мінфін, Ліга страхових організацій
і страховики (за згодою).
Постійно.
Кадрове забезпечення страхової діяльності
19. Визначення кваліфікаційних вимог до страховиків та
страхових посередників.
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг,
Мінфін, Мін'юст, Антимонопольний
комітет, Ліга страхових організацій
(за згодою).
Перше півріччя 2003 року.
20. Розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України
"Про державну підтримку науково-дослідних робіт у сфері
страхування та підготовку фахівців".
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг,
Мінфін, інші заінтересовані
центральні органи виконавчої
влади, Ліга страхових організацій
(за згодою).
Друге півріччя 2002 року.
21. Включення до Державного класифікатора професій України
спеціальності "Страхування".
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг,
Мінфін, Міносвіти, Ліга страхових
організацій (за згодою).
Друге півріччя 2001 року.



вгору