Справа «Король та інші проти України» (Заява № 54503/08 та 7 інших заяв - див. перелік у додатку)
Європейський суд з прав людини, Міжнародні суди; Рішення, Справа, Заява [...] від 07.03.2019
Документ 974_d57, поточна редакція — Прийняття від 07.03.2019

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Король та інші проти України»
(Заява № 54503/08 та 7 інших заяв - див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ
07 березня 2019 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Король та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Сіофра О’Лірі (<…>), Голова,
Мартіньш Мітс (<…>),
Ладо Чантурія (<…>), судді,
та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 14 лютого 2019 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у таблиці в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку.

4. Заявники скаржились на ненадання належної медичної допомоги під час тримання під вартою. Деякі заявники також висували інші скарги за положеннями Конвенції.

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 3 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржились, здебільшого, на ненадання їм належної медичної допомоги під час тримання під вартою. Вони посилались на статтю 3 Конвенції, яка передбачає таке:

Стаття 3

«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.».

7. Суд зазначає, що заявники страждали на серйозні захворювання, як зазначено у таблиці в додатку, що впливало на їхню повсякденну діяльність.

8. Суд повторює, що «належність» медичної допомоги залишається найбільш важким елементом для визначення (див. рішення у справі «Блохін проти Росії» [ВП] (Blokhin v. Russia) [GC], заява № 47152/06, пункт 137, ЄСПЛ 2016). У цьому контексті зрозуміло, що державні органи повинні забезпечити оперативність і точність постановки діагнозу та лікування (див. рішення у справах «Похлєбін проти України» (Pokhlebin v. Ukraine), заява № 35581/06, пункт 62, від 20 травня 2010 року, та «Горбуля проти Росії» (Gorbulya v. Russia), заява № 31535/09, пункт 62, від 06 березня 2014 року, з подальшими посиланнями), а у випадку, коли це викликано медичним станом, - регулярність і систематичність нагляду та наявність плану терапевтичних заходів з метою ефективного лікування захворювань ув’язненої особи або запобігання їхньому ускладненню (див., inter alia, рішення у справах «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine), заява № 30628/02, пункт 74, від 18 грудня 2008 року, та «Колесникович проти Росії» (Kolesnikovich v. Russia), заява № 44694/13, пункт 70, від 22 березня 2016 року, з подальшими посиланнями). Суд підкреслює, що медична допомога, яка надається в установах виконання покарань, має бути відповідною рівню допомоги, яку державні органи зобов’язалися надавати для всього населення. Проте це не означає, що кожному затриманому має гарантуватись медичне лікування на тому самому рівні, що й у найкращих медичних закладах поза межами установ виконання покарань (див. рішення у справах «Садретдінов проти Росії» (Sadretdinov v. Russia), заява № 17564/06, пункт 67, від 24 травня 2016 року, та «Коновальчук проти України» (Konovalchuk v. Ukraine), заява № 31928/15, пункт 52, від 13 жовтня 2016 року, з подальшими посиланнями).

9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд визначив недоліки у лікуванні заявників, наведені у таблиці в додатку. Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі (див. рішення у справах «Невмержицький проти України» (Nevmerzhitsky v. Ukraine), заява № 54825/00, пункти 103-105, ЄСПЛ 2005-II (витяги), «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, пункти 104-106, від 28 березня 2006 року, «Логвиненко проти України» (Logvinenko v. Ukraine), заява № 13448/07, пункти 68-78, від 14 жовтня 2010 року, «Сергій Антонов проти України» (Sergey Antonov v. Ukraine), заява № 40512/13, пункти 76-90, від 22 жовтня 2015 року, та «Пивоварник проти України» (Pivovarnik v. Ukraine), заява № 29070/15, пункти 37-46, від 06 жовтня 2016 року). Беручи до уваги свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі заявники не отримали вичерпної та належної медичної допомоги під час тримання під вартою.

10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статті 3 Конвенції.

III. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ

11. Заявники у заявах № 54503/08 та № 38721/10 також скаржились на відсутність у їхньому розпорядженні ефективних національних засобів юридичного захисту щодо скарг на якість медичної допомоги під час тримання під вартою. Їхні скарги мають розглядатись за статтею 13 Конвенції, яка передбачає таке:

Стаття 13

«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі...».

12. Суд неодноразово встановлював відсутність ефективних національних засобів юридичного захисту у зв’язку зі скаргами на якість медичної допомоги під час тримання під вартою (див., серед багатьох інших джерел, згадане рішення у справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), пункти 113-116, рішення у справах «Коваль проти України» (Koval v. Ukraine), заява № 65550/01, пункти 93-98, від 19 жовтня 2006 року, та «Савінов проти України» (Savinov v. Ukraine), заява № 5212/13, пункт 58, від 22 жовтня 2015 року). У згаданих справах Суд встановив, що жоден із запропонованих Урядом засобів не становив ефективний засіб юридичного захисту для запобігання стверджуваним порушенням, їх припиненню або надання заявникам адекватного і достатнього відшкодування у зв’язку з їхніми скаргами за статтею 3 Конвенції.

13. Суд не вбачає причин, які могли б виправдати відступ від його усталеної практики з цього питання. Він доходить висновку, що заявники у заявах № 54503/08 та № 38721/10 не мали у своєму розпорядженні ефективного національного засобу юридичного захисту щодо їхніх скарг, що є порушенням статті 13 Конвенції.

IV. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ СУДУ

14. Заявники у заявах № 65987/09, № 29273/10 та № 38721/10 висували інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією, з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Отже, вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків у згаданому рішенні у справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), та в рішеннях у справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року, «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року, та «Василь Іващенко проти України» (Vasiliy Ivashchenko v. Ukraine), заява № 760/03, пункти 103-110, від 26 липня 2012 року.

V. ІНШІ СКАРГИ

15. У заявах № 25725/09, № 51967/09, № 65987/09, № 29273/10 та № 38721/10 заявники також подали інші скарги за різними статтями Конвенції.

16. Суд розглянув інші скарги у цих заявах та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, викладеним у статтях 34 і 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.

Отже, ця частина зазначених заяв має бути відхилена відповідно до пунктів 1 і 4 статті 35 Конвенції.

VI. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

17. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».

18. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Логвиненко проти України» (Logvinenko v. Ukraine), пункти 89-95, від 14 жовтня 2010 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку. Суд відхиляє будь-які додаткові вимоги заявників щодо справедливої сатисфакції та не присуджує нічого заявнику у заяві № 157/18, який не вимагав грошової компенсації.

19. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує прийнятними скарги на незабезпечення державними органами заявників належною медичною допомогою під час тримання під вартою та інші скарги за усталеною практикою Суду, зазначені у таблиці в додатку, а решту скарг у заявах № 25725/09, № 51967/09, № 65987/09, № 29273/10 та № 38721/10 - неприйнятними.

3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення статті 3 Конвенції у зв’язку з неналежною медичною допомогою під час тримання під вартою.

4. Постановляє, що скарги у заявах № 54503/08 та № 38721/10 свідчать про порушення статті 13 Конвенції у зв’язку з відсутністю ефективних національних засобів юридичного захисту щодо скарг на якість медичної допомоги під час тримання під вартою.

5. Постановляє, що було порушено Конвенцію у заявах № 65987/09, № 29273/10 та № 38721/10 щодо інших скарг за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку).

6. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

7. Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 07 березня 2019 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Лів ТІГЕРШТЕДТ

Голова

Сіофра О’ЛІРІ


Додаток

ПЕРЕЛІК
заяв зі скаргами за статтею 3 Конвенції
(неналежна медична допомога під час тримання під вартою)

№ з/п

№ заяви,
дата подання

П.І.Б. заявника,
дата народження

П.І.Б. представника
та місце знаходження

Основне захворювання

Недоліки у лікуванні,
дати

Інші скарги за усталеною практикою Суду

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)-1

1

54503/08
07.11.2008

Віктор Вікторович
КОРОЛЬ
04.11.1966

Людмила Олександрівна
Шарая
м. Черкаси

Туберкульоз

Недостатність/затримка медикаментозного лікування, рецидив захворювання (18.08.2009)
з 29.01.2008 по 18.07.2008
5 місяців та 20 днів

Стаття 13 - відсутність ефективних національних засобів юридичного захисту щодо скарг на якість медичної допомоги в установах виконання покарань

7 500

2

25725/09
30.03.2009

Едуард Львович
СОЛОВЕЙЧИК
20.10.1981

Ольга Вікторівна
Бєляєва
м. Дніпро

ВІЛ/СНІД, туберкульоз, гепатит

Затримка у наданні лікування ВІЛ, загострення ВІЛ-інфекції до III стадії.
Відсутність систематичного та комплексного лікування призвела до рецидиву туберкульозу, а форма гепатиту перетворилась на хронічну
з 21.08.2006 по 20.03.2009
2 роки та 7 місяців


7 500

3

51967/09
05.07.2009

Андрій Володимирович
ДУБРОВ

15.08.1975

Тарас Олександрович
Калмиков
м. Харків

ВІЛ/СНІД

Недостатність/затримка медикаментозного лікування, загострення ВІЛ-інфекції з III до IV стадії
з 21.05.2012 до 01.10.2013
1 рік, 4 місяці та 11 днів


7 500

4

65987/09
16.11.2009

Олексій Іванович
КРАВЧЕНКО
20.01.1956


Виразкова хвороба шлунку

Надання симптоматичного лікування, відсутність комплексного підходу до лікування, ненадання Урядом документальних доказів, які підтверджували б надання призначеного лікування
з 18.01.2008 по 26.12.2013
5 років, 11 місяців та 9 днів

Стаття 34 - перешкоджання ефективному здійсненню права на подання індивідуальної заяви -національні суди відмовили заявнику у наданні копій документів з матеріалів його справи після закінчення провадження щодо нього (рішення у справі «Василь Іващенко проти України» (Vasiliy Ivashchenko v. Ukraine), заява № 760/03, пункти 103-110, від 26 липня 2012)

7 500

5

29273/10
28.05.2010

Євгеній Анатолійович ЛЕВЧЕНКО
11.03.1974

Олег Ігорович
Веремієнко
м. Київ

ВІЛ/СНІД, туберкульоз

Недостатність/затримка медикаментозного лікування хронічного туберкульозу, який посилився і переріс у мультирезистентну форму; недостатність/затримка медикаментозного лікування ВІЛ III стадії
з 16.03.2010 по 26.11.2011
1 рік, 8 місяців та 11 днів

Стаття 3 - неналежні умови тримання під вартою:
Маріупольський СІЗО,
з 17.08.2009 до 22.01.2011
1 рік, 5 місяців та 6 днів
переповненість камери (2 м-2),
недостатня кількість або низька якість їжі

9 750

6

38721/10
02.07.2010

Руслан Петрович ДРИГІН
27.12.1981

Андрій Анатолійович
Крістенко
м. Харків

Консолідований перелом гомілковостопного суглобу

Непроведення/затримка у проведенні операції, відсутність/затримка консультації зі спеціалістом
з 01.01.2010 по 17.01.2011
1 рік та 17 днів

Пункт 3 статті 5 - надмірна тривалість досудового тримання під вартою:
з 29.01.2009 до 17.01.2011
1 рік, 11 місяців та 18 днів

9 750

Стаття 13 - відсутність ефективних національних засобів юридичного захисту щодо скарг на якість медичної допомоги в установах виконання покарань

7

54570/16
19.09.2016

Іван Сергійович
ЖУКОВ
30.01.1984

Василь Іванович
Мельничук
м. Київ

Захворювання нирок

Затримка у проведенні операції
з 05.09.2013 по 27.09.2016
3 роки та 23 дні


7 500

8

157/18
26.12.2017

Станіслав Федорович
ДЕНЕСЮК
14.01.1958

Антон Миколайович
Башловка
м. Київ

Серцева патологія, бронхіт

Відсутність/затримка консультації зі спеціалістом, відсутність/затримка медичного огляду, відсутність/затримка медичного обстеження, недостатність/затримка медикаментозного лікування
з 08.06.2017 по 22.05.2018
11 місяців та 15 днів


0

__________
-1 Та додатково будь-який податок, що може бути стягнутий із заявників.



вгору