Справа «Мінак та інші проти України» (Заява № 19086/12 та 13 інших заяв - див. перелік у додатку)
Європейський суд з прав людини, Міжнародні суди; Рішення, Справа, Заява [...] від 07.02.2019
Документ 974_d49, поточна редакція — Прийняття від 07.02.2019

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Мінак та інші проти України»
(Заява № 19086/12 та 13 інших заяв - див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ
07 лютого 2019 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Мінак та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Сіофра О’Лірі (<…>), Голова,
Мартіньш Мітс (<…>),
Ладо Чантурія (<…>), судді,
та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 17 січня 2019 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку.

4. Заявники скаржилися на позбавлення їх можливості надати свої зауваження на апеляційні скарги, подані відповідачами у їхніх справах. Деякі заявники також висували інші скарги за положеннями Конвенції.

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися на порушення принципу рівності сторін у зв’язку з неврученням їм національними судами апеляційних скарг або неповідомленням їх будь-яким іншим чином про апеляційні скарги, подані у їхніх справах. Вони посилались на пункт 1 статті 6 Конвенції, яка передбачає:

Пункт 1 статті 6

«Кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру…».

7. Суд нагадує, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (див. рішення у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), від 23 червня 1993 року, пункт 63, Серія А, № 262), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (див. рішення у справі «Діліпак та Каракайя проти Туреччини» (Dilipak and Karakaya v. Turkey), заяви № 7942/05 та № 24838/05, пункт 77, від 04 березня 2014 року). Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див. рішення у справах «Авотіньш проти Латвії» [ВП] (<…>) [GC], заява № 17502/07, пункт 119, ЄСПЛ 2016, та «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Серія А № 274). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі «Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17 та 18, від 06 лютого 2001 року).

8. Може тому на національні суди покладено обов’язок з’ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та у разі потреби зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (див. рішення у справі «Ганкін та інші проти Росії» (Gankin and Others v. Russia), заява № 2430/06 та інші, пункт 36, від 31 травня 2016 року). У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (див. рішення у справі «Заводнік проти Словенії» (Zavodnik v. Slovenia), заява № 53723/13, пункт 70, від 21 травня 2015 року, із подальшими посиланнями).

9. У справі «Лазаренко та інші проти України» (Lazarenko and Others v. Ukraine) (заява № 70329/12 та 5 інших заяв, від 27 червня 2017 року) Суд вже встановив порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

10. Розглянувши всі надані матеріали та за відсутності будь-яких доказів належного інформування заявників, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що національні суди, не переконавшись, чи були апеляційні скарги у справах заявників їм вручені або чи були заявники повідомлені про апеляційні скарги будь-яким іншим чином, позбавили їх можливості надати зауваження щодо поданих у їхніх справах апеляційних скарг та не виконали свого зобов’язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.

11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ СУДУ

12. Заявники у заявах № 5661/13, № 37725/13, № 47510/13, № 52889/13, № 52121/14 та № 35885/16 подали інші скарги, які також порушували питання, зокрема за пунктом 1 статті 6 Конвенції, з огляду на відповідну усталену практику Суду щодо принципу правової визначеності (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Отже, вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків у рішеннях у справах «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, пункти 48-54, від 29 жовтня 2015 року, та «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, пункти 40-42, 43 та 47, від 03 квітня 2008 року).

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

13. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».

14. Зважаючи на наявні у нього документи та свою практику, Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені в таблиці у додатку.

15. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує заяви прийнятними.

3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з несправедливістю цивільних проваджень.

4. Постановляє, що було порушення Конвенції та Протоколів до неї щодо інших скарг, поданих відповідно до усталеної практики Суду щодо принципу юридичної визначеності (див. таблицю у додатку).

5. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 07 лютого 2019 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Лів ТІГЕРШТЕДТ

Голова

Сіофра О’ЛІРІ


Додаток

ПЕРЕЛІК
заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції (відсутність можливості надати зауваження на апеляційні скарги)

№ заяви,
дата подання

П.І.Б. заявника,
дата народження

Дата ухвалення рішення суду першої інстанції

Дата ухвалення рішення суду апеляційної інстанції

Дата ухвалення рішення Вищого адміністративного суду України (далі - ВАСУ) за касаційною скаргою, якщо вона подавалась

Інші скарги відповідно до усталеної практики Суду

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)-1

1

19086/12
21/03/2012

В’ячеслав Олександрович
МІНАК
11/08/1956

17/03/2011
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя

22/11/2011
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд



500

2

61663/12
19/09/2012

Михайло Михайлович
ЛУКАНОВ
25/11/1939

28/03/2011
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

25/05/2012
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд



500

3

5661/13
04/01/2013

Ольга Яківна
ЖИТКОВА
25/04/1949

23/12/2010
Оболонський районний суд м. Києва

22/08/2012
Київський апеляційний адміністративний суд


Пункт 1 статті 6 - порушення принципу юридичної визначеності: Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23/12/2010, яке 23/03/2011 набрало законної сили та підлягало виконанню, 22/08/2012 було скасовано Київським апеляційним адміністративним судом на підставі апеляційної скарги відповідача, поданої після закінчення встановленого строку

650

4

37725/13
30/05/2013

Федір Павлович
КРАВЧЕНКО
02/06/1945

28/07/2011
Центрально-міський районний суд м. Кривого Рогу

16/11/2012
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд


Пункт 1 статті 6 - порушення принципу юридичної визначеності: Рішення Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу від 28/07/2011, яке 09/08/2011 набрало законної сили та підлягало виконанню, 16/11/2012 було скасовано Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом. Заявник надав копію листа відповідача, в якому було зазначено, що клопотання про поновлення строку було знищено у зв’язку із закінченням строку зберігання (тобто клопотання про поновлення строку існувало)
Проте, відкривши апеляційне провадження 04/10/2012 апеляційний суд зазначив, що апеляційна скарга була подана вчасно та не виносив постанови про поновлення строку. Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції - втручання у мирне володіння майном: позбавлення можливості отримати гроші, які заявник законно очікував отримати в результаті скасування остаточних рішень на його користь

650

5

47510/13
11/07/2013

Надія Іванівна
ШЕПЕЛЬ
11/05/1951

16/06/2011
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

28/02/2013
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд


Пункт 1 статті 6 - порушення принципу юридичної визначеності: Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16/06/2011, яке набрало законної сили та підлягало виконанню, було скасовано Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 28.02.2013 на підставі апеляційної скарги відповідача від 04.07.2012 (тобто після закінчення встановленого строку)

650

6

52889/13
06/08/2013

Валерій Миколайович
НІКОЛАЄВ
12/03/1943

04/07/2011
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

13/02/2013
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд


Пункт 1 статті 6 - порушення принципу юридичної визначеності: Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04/07/2011, яке 08/08/2011 набрало законної сили та підлягало виконанню, 13/02/2013 було скасовано Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом на підставі апеляційної скарги відповідача, поданої після закінчення встановленого строку

650

7

65343/13
03/10/2013

Євгеній Романович
САЛАЦІНСЬКИЙ
01/01/1950

30/05/2011
Нетішинський міський суд Хмельницької області

28/05/2013
Вінницький апеляційний адміністративний суд



500

8

12446/14

07/03/2014

Валентина Миколаївна
ПОКОЮК
14/03/1951

29/04/2011
Дніпровський районний суд м. Києва

29/11/2011
Київський апеляційний адміністративний суд



500

9

25139/14
21/03/2014

Володимир Васильович
ЖЕРЕЛИК
02/08/1952

08/09/2011
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

22/10/2013
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд



500

10

52121/14
10/07/2014

Віра Григорівна
ПЕТРОВА
03/10/1949

29/07/2010
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

18/09/2013
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд


Пункт 1 статті 6 - порушення принципу юридичної визначеності: Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29/07/2010, яке 18/09/2013 було скасовано Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом на підставі апеляційної скарги відповідача, поданої після закінчення встановленого строку в жовтні 2012 року

650

11

55013/14
26/07/2014

Михайло Антонович
ДЯЧОК
02/09/1949

05/11/2010
Чортківський районний суд Тернопільської області

05/11/2011
Львівський апеляційний адміністративний суд

19/05/2014


500

12

66752/14
04/11/2014

Олександр Леотійович
ВЕРЕЩАК
15/09/1946

15/02/2011
Конотопський міськрайонний суд Сумської області

13/02/2012
Харківський апеляційний адміністративний суд



500

13

78324/14
26/02/2015

Ганна Іванівна
ОСАДЧА
15/08/1946

14/03/2011
Конотопський міськрайонний суд Сумської області

23/02/2012
Харківський апеляційний адміністративний суд



500

14

35885/16
14/06/2016

Елеонора Сергіївна
ШИРМЕР
07/06/1950

14/10/2011
Московський районний суд м. Харкова

10/09/2012
Харківський апеляційний адміністративний суд


Пункт 1 статті 6 - порушення принципу юридичної визначеності: Рішення Московського районного суду м. Харкова від 14/10/2011, яке набрало законної сили та підлягало виконанню, 10/09/2012 було скасовано Харківським апеляційним адміністративним судом на підставі апеляційної скарги відповідача, поданої після закінчення встановленого строку

650

__________
-1 Та додатково будь-який податок, який може бути стягнутий із заявників.



вгору