Заява № 21563/09, подана Тетяною Миколаївною Радченко та іншими проти України
Європейський суд з прав людини, Міжнародні суди; Рішення, Справа, Заява [...] від 26.05.2015
Документ 974_a71, поточна редакція — Прийняття від 26.05.2015

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція

РІШЕННЯ

Заява № 21563/09,
подана Тетяною Миколаївною Радченко та іншими
проти України

Офіційний переклад

26 травня 2015 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:


Боштьян М. Зупанчіч (<…>), Голова,
Хелена Єдерблом (<…>),
Алеш Пейхал (<…>), судді,
а також Мілан Блашко (<…>), Секретар секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 10 квітня 2009 року,
з огляду на декларацію щодо вилучення Судом заяви з реєстру справ, подану Урядом держави-відповідача 13 березня 2013 року,
після обговорення постановляє таке рішення:

ФАКТИ ТА ПРОЦЕДУРА

Перелік заявників наведено у таблиці в додатку.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений.

Заявники скаржились за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції, а також статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції на тривале невиконання рішень національних судів, ухвалених на їх користь.

Про заяву було повідомлено Уряд разом з іншими подібними справами, що входять до групи справ пілотного рішення «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), № 40450/04, від 15 жовтня 2009 року.

ПРАВО

Заявники скаржилися на тривале невиконання рішень національних судів, ухвалених на їх користь. Вони посилалися на пункт 1 статті 6, статтю 13 Конвенції та статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції.

Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання листом від 13 березня 2012 року Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію з метою врегулювання питання, яке порушувалось цією та іншими подібними заявами. Урядом також було запропоновано Суду вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції.

Декларація передбачала таке:

«Уряд України визнає надмірну тривалість невиконання рішень національних судів у справах заявників, зазначених у додатку до цього рішення.

Уряд України готовий виплатити заявникам несплачені суми відповідно до рішень національних судів, винесених на їх користь, якщо вони ще підлягають виконанню, а також суми в євро, зазначені у додатку до цього рішення, сплата яких становитиме виконання зобов'язання відповідно до рішень стосовно розрахунку і виплати на користь заявників відшкодування втрати частини доходу внаслідок несвоєчасного виконання рішень, а також будь-якої майнової та немайнової шкоди.

Таким чином, Уряд просить Суд вилучити заяву з реєстру справ. Уряд пропонує, щоб Суд прийняв цю декларацію як «будь-яку іншу підставу» вилучення заяви з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції.

Ці суми в євро, зазначені у додатку до цього рішення, будуть конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу і звільнені від будь-яких податків, що можуть нараховуватись. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати цих сум протягом тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню за період з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Ці виплати становитимуть остаточне вирішення справи.».

Односторонню декларацію Уряду було направлено заявникам і запропоновано їм надати свої коментарі до 30 квітня 2012 року. Суд не отримав жодної відповіді і тому вважає, що заявники не погоджуються з умовами односторонньої декларації.

Суд нагадує, що стаття 37 Конвенції передбачає, що Суд може на будь-якій стадії провадження у справі прийняти рішення про вилучення заяви з реєстру справ, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у підпунктах «a», «b» чи «c» пункту 1 цієї статті. Зокрема, підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції надає Суду право вилучити заяву з реєстру, якщо:

«на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим».

Суд також нагадує, що за певних обставин заяву може бути вилучено з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявник бажає, щоб розгляд справи продовжувався.

З цією метою Суд ретельно розгляне декларацію у світлі принципів, що випливають із його практики, зокрема рішення у справі «Тахсін Аджар проти Туреччини» (Tahsin Асаr  v. Turkey) [ВП], заява № 26307/95, пп. 75-77, ECHR 2003-VI; ухвал у справах «TOB ВАЗА проти Польщі» (WAZA Spolka z о.о. v. Poland), заява № 11602/02, від 26 червня 2007 року, та «Сульвінська проти Польщі» (Sulwihska v. Poland), заява № 28953/03, від 18 вересня 2007 року).

Суд встановив свою практику з приводу скарг щодо тривалого невиконання рішень національних судів, ухвалених на користь заявників, у пілотному рішенні у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», що згадувалося вище.

З огляду на характер визнань, які містяться в декларації Уряду, а також зазначені у додатку до рішення суми відшкодування, які є співмірними із сумами, що присуджуються у подібних справах, Суд вважає, що подальший розгляд цієї заяви є невиправданим (підпункт «c» пункту 1 статті 37 Конвенції).

Більше того, у світлі вищевикладених міркувань та враховуючи чітку й усталену практику з цього питання, Суд переконаний, що повага до прав людини, визначених у Конвенції та протоколах до неї, не вимагає продовження розгляду заяви (пункт 1 статті 37 in fine).

Насамкінець Суд зазначає, що якщо Уряд не дотримається умов односторонньої декларації, заяву може бути поновлено у реєстрі справ відповідно до пункту 2 статті 37 Конвенції (ухвала у справі «Йосіповіч проти Сербії» (Josipovic v. Serbia) заява № 18369/07, від 4 березня 2008 року).

Враховуючи вищевикладене, справу має бути вилучено з реєстру справ.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Бере до уваги умови декларації Уряду держави-відповідача щодо невиконання рішень національних судів, винесених на користь заявників, та засоби забезпечення дотримання зазначених у них зобов'язань.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 18 червня 2015 року.

Секретар

Мілан БЛАШКО

Голова

Боштьян М. ЗУПАНЧІЧ


Додаток

Ім’я заявників
Дата народження

Остаточні рішення національних судів

Запропонована Урядом сума компенсації
(євро)

Стан виконання

1

Тетяна Миколаївна
РАДЧЕНКО
20/01/1948

1) Костянтинівський міський суд Донецької області,
04/12/1997
2) Костянтинівський міський суд Донецької області,
21/02/2002

2535

Не виконано

2

Олег Миколайович
РАДЧЕНКО
17/06/1947

1) Костянтинівський міський суд Донецької області,
04/12/1997
2) Костянтинівський міський суд Донецької області,
21/02/2002

2535

Не виконано

3

Микола Григорович
ТАРАН
17/09/1949

Костянтинівський міський суд Донецької області,
05/10/2000

2025

Не виконано

4

Володимир Панасович
ЧЕРДАНЦЕВ
07/03/1954

Комісія з трудових спорів ДП «Автоскло»,
12/02/2001

1965

Не виконано

5

Надія Федорівна
ГВОЗДЕВА
01/09/1950

Костянтинівський міський суд Донецької області,
14/03/2001

1935

Не виконано

6

Тетяна Миколаївна
АСТАПОВА
05/04/1957

Комісія з трудових спорів ДП «Автоскло»,
26/02/2001

1950

Не виконано

7

Микола Федорович
НУЖНИЙ
24/09/1947

Костянтинівський міський суд Донецької області,
08/11/2002

1635

Не виконано

8

Марія Василівна
СЕРОВА
23/11/1953

Костянтинівський міський суд Донецької області,
25/11/2003

1440

Не виконано

9

Сергій Анатолійович
ДУЛЯ
09/08/1967

Костянтинівський міський суд Донецької області,
08/10/2004

1290

Не виконано

10

Лідія Василівна
ЖУКОВА
28/03/1965

Костянтинівський міський суд Донецької області,
01/12/2004

1260

Не виконано



вгору