Справа «Торговий дім Петро і Павел» проти України» (Заява № 34215/07)
Європейський суд з прав людини, Міжнародні суди; Рішення, Справа, Заява від 26.06.2012
Документ 974_764, поточна редакція — Прийняття від 26.06.2012

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П'ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Торговий дім Петро і Павел» проти України»
(Заява № 34215/07)

Офіційний переклад

26 червня 2012 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:


Боштьян М. Зупанчіч (Bostjan М. Zupancic), Голова,
Енн Пауер-Форд (Ann Power-Forde),
Ангеліка Нусбергер (Angelika Nusberger), судді,
а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 30 липня 2007 року,
враховуючи декларацію, подану Урядом держави-відповідача 10 лютого 2012 року, якою Суд закликано вилучити заяву з реєстру справ, а також відповідь заявника на цю декларацію,
після обговорення ухвалює таке рішення:

ФАКТИ

Компанія-заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Петро і Павел», є редакцією газети «ДС-експрес», зареєстрованої в Україні. Компанію-заявника представляла пані Л. Панкратова, юрист, яка практикує в м. Києві.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - пан Н. Кульчицький з Міністерства юстиції України.

Компанія-заявник скаржилась за статтею 10 Конвенції на те, що покладене на неї судом зобов’язання спростувати опубліковану в статті про посадову особу (мера м. Сум) інформацію та відшкодувати останній моральну шкоду, становить втручання у право на свободу вираження поглядів. Компанія-заявник також скаржилась за пунктом 1 статті 6 Конвенції на несправедливість провадження, оскільки суди не розглянули конкретні, доречні та важливі доводи компанії-заявника стосовно права на свободу вираження поглядів.

ПРАВО

Компанія-заявник скаржилась на несправедливість судового розгляду та порушення її права на свободу вираження поглядів. Вона посилалась на пункт 1 статті 6 та статтю 10 Конвенції, які у відповідних частинах передбачають таке:

Стаття 6

«Кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру...»

Стаття 10

«1. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

2. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов’язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду».

Листом від 10 лютого 2012 року Уряд направив декларацію з метою врегулювання питань, що містяться у заяві. Декларація передбачає таке:

«Уряд України визнає, що мало місце порушення права компанії-заявника на свободу вираження поглядів, зокрема, права передавати інформацію та ідеї в значенні пункту 1 статті 10 Конвенції.

Уряд України заявляє, що він готовий сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Петро і Павел» 2625 (дві тисячі шістсот двадцять п’ять) гривень відшкодування матеріальної шкоди та 5000 (п'ять тисяч) євро відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, Уряд України закликає Суд вилучити заяву з реєстру справ. Уряд України пропонує, щоб Суд прийняв цю декларацію як «будь-яку іншу підставу» вилучення заяви з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції.

Ці кошти є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, в тому числі компенсацією судових витрат, та будуть звільнені від будь-яких податків і конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі несплати цих коштів протягом тримісячного строку Уряд зобов’язується сплачувати з моменту спливу цього строку і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Ця виплата становитиме остаточне вирішення справи».

Листом від 17 квітня 2012 року представник заявника повідомив Суд про згоду заявника з умовами вищевказаної декларації.

У світлі зазначеного Суд вважає, що питання було врегульовано, та що таке врегулювання ґрунтується на засадах поваги до прав людини. Суд задоволений, що врегулювання скарги ґрунтується на засадах поваги до прав людини, як це передбачено Конвенцією та Протоколами до неї, та не вбачає підстав продовжувати розгляд заяви (пункт 1 статті 37 Конвенції in fine).

Враховуючи вищевикладене, доречно вилучити заяву з реєстру справ на підставі пункту 3 статті 39 Конвенції.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Бере до уваги умови декларації Уряду держави-відповідача та згоду заявника з її умовами.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ.

Заступник Секретаря

Стівен ФІЛЛІПС

Голова

Боштьян М. ЗУПАНЧІЧ



вгору