Про виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей
Постанова Кабінету Міністрів України; Порядок, Заява, Форма типового документа від 10.07.2006952
Документ 952-2006-п, чинний, поточна редакція — Редакція від 29.11.2017, підстава - 889-2017-п

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 10 липня 2006 р. № 952
Київ

Про виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 464 від 13.05.2009
№ 795 від 02.09.2010
№ 1109 від 20.10.2011
№ 437 від 13.07.2016
№ 889 від 22.11.2017}

З метою забезпечення виконання положень Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, що додається.

{Пункт 2 втратив чинність на підставі Постанови КМ № 464 від 13.05.2009}

3. Пункт 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 р. № 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (Офіційний вісник України, 2006 р., № 22, ст. 1655), виключити.

4. Міністерству юстиції забезпечити утримання в поточному році додаткової чисельності працівників центрального апарату в межах бюджетних призначень, установлених Міністерству в Державному бюджеті України на 2006 рік.

Прем'єр-міністр України

Ю.ЄХАНУРОВ

Інд. 31




ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 10 липня 2006 р. № 952
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 2 вересня 2010 р. № 795)

ПОРЯДОК
виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей

Загальна частина

1. Цей Порядок визначає механізм взаємодії органів виконавчої влади у процесі вирішення відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року (далі - Конвенція) питань повернення до України або з України до іноземної держави дитини, яка незаконно вивезена (переміщена) або утримується будь-якою особою (далі - дитина), та забезпечення реалізації права доступу до дитини, якщо такі дії порушують права іншої особи на опіку (піклування) над дитиною і не містять складу злочину.

2. Функції центрального органу за Конвенцією виконує Мін'юст безпосередньо та через територіальні органи - Головне територіальне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі та вживає всіх заходів для забезпечення негайного повернення дитини і виконання інших положень Конвенції.

{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1109 від 20.10.2011, № 889 від 22.11.2017}

3. Фізична або юридична особа, яка має право на опіку (піклування) над дитиною (далі - заявник), може звернутися до Мін'юсту або центрального органу будь-якої іншої держави, що є Стороною Конвенції (далі - іноземний центральний орган), із заявою про сприяння поверненню дитини (незалежно від напрямку її вивезення (переміщення) - з-за кордону на територію України чи з території України за кордон) та заявою про забезпечення реалізації права доступу до дитини.

Для України Стороною Конвенції вважається тільки та держава, що визнала приєднання України до Конвенції або приєднання якої до Конвенції визнано Україною відповідно до статті 38 Конвенції.

У заяві про сприяння поверненню дитини, що складається за формою згідно з додатком 1, та заяві про забезпечення реалізації права доступу до дитини, що складається за формою згідно з додатком 2, повинна міститися вся відома заявникові інформація, яка може допомогти у встановленні місцезнаходження дитини і вирішенні питання щодо повернення її заявникові та реалізації права доступу до дитини.

До зазначених заяв додаються документи, в яких міститься інформація, що стосується порушеного питання (засвідчена копія рішення або угоди щодо встановлення опіки (піклування) чи щодо права заявника на спілкування з дитиною; витяг з нормативно-правових актів з відповідних питань та/або обґрунтоване посилання на відповідні норми; документи, що підтверджують факт постійного проживання дитини в Україні; довіреність заявника), та їх засвідчений переклад на офіційну мову держави, в якій імовірно перебуває дитина, або англійську чи французьку мову.

{Абзац четвертий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

4. Мін'юст надсилає щороку Постійному бюро Гаазької конференції міжнародного приватного права дані про результати виконання Конвенції і відповідну статистичну інформацію.

Розгляд заяви про сприяння поверненню дитини до України

5. У разі надходження заяви про сприяння поверненню дитини в Україну Мін’юст:

1) звертається до Адміністрації Держприкордонслужби на підставі довіреності заявника із запитом щодо надання інформації про перетинання дитиною державного кордону;

2) звертається до Національного центрального бюро Інтерполу з метою встановлення місцезнаходження дитини за кордоном;

3) перевіряє правильність заповнення та обґрунтованість заяви і наявність необхідних документів, що додаються до неї;

4) надсилає заяву разом з пакетом необхідних документів центральному органу іноземної держави;

5) сприяє одержанню на запит центрального органу іноземної держави додаткової інформації від заявника та/або заявником документів, передбачених статтею 15 Конвенції;

6) у разі винесення іноземним компетентним органом рішення про відмову в поверненні дитини повідомляє заявнику дату його винесення і надсилає заявнику копію такого рішення, а також вживає заходів до отримання від центрального органу іноземної держави відомостей про порядок і строки оскарження рішення;

7) інформує центральний орган іноземної держави про відкликання заяви у разі відмови заявника від вимог щодо повернення дитини;

8) звертається до МЗС з метою залучення закордонної дипломатичної установи України для:

вжиття заходів до захисту прав дитини, яка є громадянином України, якщо вона перебуває на території консульського округу, до прийняття рішення про задоволення заяви про повернення дитини;

узгодження із заявником, якщо він перебуває на території консульського округу, та центральним органом іноземної держави організаційних питань, пов’язаних з поверненням дитини.

{Пункт 5 в редакції Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

6. У разі надходження повідомлення про задоволення іноземним компетентним органом заяви Мін'юст з метою повернення дитини:

1) інформує заявника про прийняте рішення та заходи, що повинні бути вжиті заявником для забезпечення повернення дитини в Україну на підставі інформації центрального органу іноземної держави;

{Підпункт 1 пункту 6 в редакції Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

2) на прохання заявника звертається із запитом до центрального органу іноземної держави для отримання інформації про компетентні органи іноземної держави, які уповноважені надавати сприяння заявникові з метою забезпечення безпечного повернення дитини в Україну;

{Підпункт 2 пункту 6 в редакції Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

3) повідомляє іноземний центральний орган про фактичне повернення дитини.

{Підпункт 4 пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

7. Національне центральне бюро Інтерполу на запит Мін'юсту вживає заходів для встановлення місцезнаходження дитини та про результати письмово інформує Мін’юст.

{Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

8. МЗС доручає на запит Мін'юсту закордонній дипломатичній установі України:

1) вжити заходів для захисту прав дитини, яка є громадянином України, якщо вона перебуває на території консульського округу та потребує такого захисту до прийняття рішення про задоволення заяви про повернення дитини, до прийняття рішення про задоволення заяви про повернення дитини;

{Підпункт 1 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

2) узгодити із заявником, якщо він перебуває на території консульського округу, та центральним органом іноземної держави організаційні питання, пов’язані з поверненням дитини у разі досягнення згоди між заявником та особою, в якої перебуває дитина, або на підставі рішення суду.

{Підпункт 2 пункту 8 в редакції Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

Розгляд заяви про сприяння поверненню дитини з України до іноземної держави

9. У разі надходження від заявника або від іноземного центрального органу заяви про сприяння поверненню дитини з України до іноземної держави Мін'юст:

1) реєструє заяву і надсилає підтвердження центральному органу іноземної держави про її надходження поштовим зв'язком, телефаксом або електронною поштою;

{Підпункт 1 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

2) перевіряє обґрунтованість заяви, наявність довіреності заявника та інших необхідних документів;

{Підпункт 2 пункту 9 в редакції Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

3) повідомляє в разі потреби іноземний центральний орган та/або заявника про необхідність подання додаткової інформації про вимоги до документів відповідно до законодавства тощо;

{Підпункт 3 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

4) інформує в разі, коли заява оформлена з порушенням вимог Конвенції чи недостатньо обґрунтована, іноземний центральний орган та/або заявника про причини відмови у прийнятті заяви;

5) надсилає територіальному органу Мін’юсту заяву про сприяння поверненню дитини для вжиття попередніх заходів згідно з пунктом 12 цього Порядку;

{Підпункт 5 пункту 9 в редакції Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

6) звертається до Національної поліції з проханням про встановлення місцезнаходження дитини та особи, з якою імовірно перебуває дитина на території України;

{Підпункт 6 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 437 від 13.07.2016, № 889 від 22.11.2017}

7) звертається до Мінсоцполітики із запитом про надання відомостей з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб;

{Підпункт 7 пункту 9 в редакції Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

8) звертається до Адміністрації Держприкордонслужби на підставі довіреності заявника із запитом щодо надання інформації про перетинання дитиною державного кордону;

{Підпункт 8 пункту 9 в редакції Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

9) повідомляє центральний орган іноземної держави та/або заявника про місцезнаходження дитини та заходи, вжиті для запобігання заподіянню їй шкоди, якщо такі заходи вживалися на прохання заявника;

{Підпункт 9 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

10) інформує центральний орган іноземної держави та/або заявника про заходи, що вживаються компетентними органами України в ході розгляду заяви;

{Підпункт 10 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

11) вживає заходів для забезпечення реалізації права заявника на спілкування з дитиною, а також сприяє наданню правової допомоги і консультацій з цього питання;

{Підпункт 11 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

12) повідомляє центральний орган іноземної держави та/або заявника про визначені судом або компетентним органом умови реалізації права на спілкування заявника з дитиною до вирішення судом питання щодо повернення дитини;

{Підпункт 12 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

13) звертається через свій територіальний орган до суду з метою повернення дитини та забезпечує представництво інтересів заявника в судах та інших органах державної влади України з порушених питань;

{Підпункт 13 пункту 9 в редакції Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

14) у разі прийняття судом рішення про відмову у поверненні дитини інформує центральний орган іноземної держави та/або заявника про порядок і строки оскарження рішення;

{Підпункт 14 пункту 9 в редакції Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

15) повідомляє центральному органу іноземної держави та/або заявнику про прийняте судом рішення про повернення дитини;

{Підпункт 15 пункту 9 в редакції Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

16) звертається до МЗС з метою залучення закордонної дипломатичної установи України для погодження із заявником, якщо він перебуває на території консульського округу, та іноземним центральним органом організаційних питань, пов'язаних з поверненням дитини;

{Підпункт 16 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

17) роз’яснює заявнику порядок виконання рішення суду про повернення дитини;

{Пункт 9 доповнено підпунктом 17 згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

18) отримує від територіального органу інформацію про хід виконавчого провадження і про заходи, що вживаються з метою виконання рішення суду про повернення дитини, та надсилає її центральному органу іноземної держави та/або заявнику;

{Пункт 9 доповнено підпунктом 18 згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

19) інформує центральний орган іноземної держави про необхідність залучення компетентних органів іноземної держави для надання допомоги дитині та забезпечення захисту її прав після повернення;

{Пункт 9 доповнено підпунктом 19 згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

20) закриває справу після отримання підтвердження від центрального органу іноземної держави та/або заявника про фактичне повернення дитини.

{Пункт 9 доповнено підпунктом 20 згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

10. Дії, передбачені підпунктами 11-18 пункту 9, не виконуються на основі принципу взаємності щодо заявників - громадян держав, які зробили відповідно до статей 26, 42 Конвенції застереження про відмову нести будь-які витрати на оплату послуг адвокатів або радників чи судові витрати, крім тих, що можуть бути відшкодовані системою безоплатної правової допомоги, а також у разі, коли заявник звернувся до адвоката або іншим чином призначив приватного представника.

Громадянам держав, які не забезпечують взаємності щодо надання безоплатних радників або звільнення заявника від оплати послуг адвоката, Мін’юст сприяє у разі прохання заявника в надісланні запиту до місцевого центру безоплатної правової допомоги для призначення адвоката відповідно до Закону України “Про безоплатну правову допомогу”.

{Пункт 10 в редакції Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

11. Примусове виконання рішення суду про зобов'язання боржника повернути дитину здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та іншими нормативно-правовими актами, органами державної виконавчої служби.

{Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

12. Територіальний орган Мін'юсту за місцезнаходженням дитини в разі надходження від Міністерства заяви про сприяння її поверненню за кордон:

{Абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

1) вживає заходів для одержання від особи, у якої перебуває дитина, згоди на добровільне повернення дитини, а також інформує таку особу про умови Конвенції. У разі потреби звертається до органу опіки і піклування за фактичним місцезнаходженням дитини для сприяння в одержанні від особи, у якої перебуває дитина, згоди на добровільне повернення дитини;

2) звертається:

до органу опіки і піклування за фактичним місцезнаходженням дитини для одержання висновку про умови проживання дитини;

до суду із заявою про повернення дитини;

{Абзац третій підпункту 2 пункту 12 в редакції Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

до суду на підставі клопотання заявника та з урахуванням висновку органу опіки і піклування про умови проживання дитини з метою визначення тимчасового порядку спілкування заявника з дитиною до вирішення питання про повернення;

{Абзац четвертий підпункту 2 пункту 12 в редакції Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

до органу опіки і піклування за фактичним місцезнаходженням дитини або до суду на підставі клопотання заявника для визначення умов реалізації права на спілкування з дитиною до вирішення судом питання щодо повернення дитини;

3) інформує суд про обмеження, встановлені статтею 16 Конвенції, стосовно розгляду по суті питання щодо встановлення опіки (піклування);

4) звертається до суду з клопотанням про залишення позову без розгляду в разі відмови заявника від вимог щодо повернення дитини або відкликання заяви про повернення дитини;

5) повідомляє Мін'юст про здійснення відповідних заходів, а також про рішення суду;

6) сприяє заявнику в одержанні в суді виконавчого документа в разі відмови особи, у якої перебуває дитина, добровільно виконати рішення суду та роз’яснює порядок його пред’явлення до виконання в орган державної виконавчої служби;

{Підпункт 6 пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

{Підпункт 7 пункту 12 виключено на підставі Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

8) надсилає Мін'юсту інформацію про вжиті заходи.

{Підпункт 8 пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

13. На підставі повідомлення про надходження заяви про сприяння поверненню дитини, що надійшло від територіального органу Мін'юсту за її місцезнаходженням, відповідний орган опіки і піклування протягом 15 днів:

1) вживає заходів для одержання від особи, у якої перебуває дитина, згоди на добровільне повернення дитини, а також інформує таку особу про умови Конвенції;

2) забезпечує складення акта обстеження умов проживання дитини та подає його територіальному органові Мін’юсту, а також з’ясовує думку дитини стосовно повернення, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити;

{Підпункт 2 пункту 13 в редакції Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

3) у разі встановлення обставин, за яких неможливо залишити дитину з особою, в якої перебуває дитина, факту залишення дитини без батьківського піклування вживає заходів до тимчасового влаштування дитини в сім’ю родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі), заклад охорони здоров’я, заклад соціального захисту дітей за заявою батьків, інших законних представників.

У разі існування безпосередньої загрози для життя або здоров’я дитини постановляє рішення про негайне відібрання дитини від батьків або інших законних представників і вживає заходів до тимчасового влаштування дитини в сім’ю родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі), заклад охорони здоров’я, заклад соціального захисту дітей;

{Підпункт 3 пункту 13 в редакції Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

4) у разі, коли дитина потребує допомоги, забезпечує надання дитині необхідної допомоги педагога, психолога чи іншого фахівця;

{Підпункт 4 пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

5) інформує територіальний орган Мін'юсту про відмову особи, у якої перебуває дитина, добровільно її повернути;

6) на підставі клопотання заявника визначає порядок реалізації права заявника на спілкування з дитиною до вирішення судом питання щодо повернення дитини.

{Підпункт 6 пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

14. Національна поліція вживає заходів:

{Абзац перший пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 437 від 13.07.2016}

1) для встановлення місцезнаходження дитини та особи, у якої імовірно перебуває дитина на території України;

{Підпункт 1 пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

2) для тимчасового влаштування дитини до закладів соціального захисту для дітей або охорони здоров'я для запобігання заподіянню шкоди інтересам і здоров'ю дитини на період до передачі її за рішенням суду заявнику або іншій уповноваженій особі чи до влаштування іншим чином в установленому порядку;

{Підпункт 2 пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

3) про результати вжитих заходів письмово інформує Мін’юст.

{Пункт 14 доповнено підпунктом 3 згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

15. Орган Держприкордонслужби, визначений Адміністрацією Держприкордонслужби, подає на запит Мін’юсту на підставі довіреності заявника або на запит органів Національної поліції інформацію про перетинання державного кордону дитиною.

{Пункт 15 в редакції Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

16. МЗС доручає на запит Мін'юсту закордонній дипломатичній установі України погодити із заявником, якщо він перебуває на території консульського округу, та іноземним центральним органом організаційні питання, пов'язані з поверненням дитини.

17. МОН на запит Мін'юсту подає інформацію про навчальний заклад, який відвідує дитина.

17-1. Мінсоцполітики на запит Мін’юсту надає відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

{Порядок доповнено пунктом 17-1 згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

Розгляд заяви про забезпечення реалізації права доступу до дитини

18. У разі надходження заяви про забезпечення реалізації права доступу до дитини, яка постійно проживає за кордоном, Мін'юст:

1) вживає заходів, що передбачені підпунктами 1-4 пункту 5;

2) повідомляє заявнику в разі винесення іноземним компетентним органом рішення про порядок реалізації права доступу до дитини, яка постійно проживає за кордоном, або відмови в задоволенні вимог про його право на оскарження рішення та строки для оскарження;

{Підпункт 2 пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

3) звертається до МЗС з метою залучення закордонної дипломатичної установи України для надання сприяння заявнику у вирішенні організаційних питань, пов'язаних з виконанням рішення суду про порядок реалізації права доступу до дитини.

{Підпункт 3 пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

19. У разі надходження від заявника або від іноземного центрального органу заяви про сприяння забезпеченню реалізації права доступу до дитини, яка постійно проживає в Україні, Мін'юст:

1) вживає заходів, передбачених підпунктами 1-10 пункту 9;

2) звертається через свій територіальний орган на підставі довіреності заявника до суду з метою визначення порядку реалізації права доступу до дитини;

{Підпункт 2 пункту 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

3) повідомляє заявнику в разі винесення судом рішення про порядок реалізації права доступу до дитини, яка постійно проживає в Україні, або відмови в задоволенні вимог про його право на оскарження рішення та строки для оскарження;

{Підпункт 3 пункту 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

4) надає заявнику роз'яснення з питань виконання рішення суду про порядок реалізації права доступу до дитини;

5) звертається в разі потреби до МЗС з метою залучення закордонної дипломатичної установи України для погодження організаційних питань, пов'язаних з виконанням рішення суду про порядок реалізації права доступу до дитини.

20. Територіальний орган Мін'юсту за місцезнаходженням дитини в разі надходження від Міністерства заяви про забезпечення реалізації права доступу до дитини, яка постійно проживає в Україні:

1) вживає заходів для одержання від особи, з якою проживає дитина, згоди на добровільне надання заявнику можливості реалізувати право доступу до дитини та узгодження порядку реалізації права доступу;

2) звертається:

до органу опіки і піклування за місцем проживання дитини для одержання висновку про умови проживання дитини;

до суду на підставі довіреності заявника з метою вирішення питання про порядок здійснення права доступу;

3) повідомляє Мін'юст про здійснення відповідних заходів, а також про рішення суду.

21. На підставі повідомлення, що надійшло від територіального органу Мін'юсту за місцем проживання дитини, про надходження заяви про забезпечення реалізації права доступу до дитини, яка постійно проживає в Україні, відповідний орган опіки і піклування протягом 30 днів:

1) сприяє в разі потреби одержанню від особи, з якою проживає дитина, згоди на добровільну реалізацію права доступу заявника до дитини та узгодженню порядку здійснення права доступу;

2) складає та подає територіальному органові Мін'юсту висновок про умови проживання дитини в Україні та інформацію про її думку стосовно спілкування із заявником з урахуванням віку і рівня розвитку дитини;

3) забезпечує в разі потреби надання дитині допомоги педагога, психолога чи іншого фахівця.

22. Національне центральне бюро Інтерполу на запит Мін’юсту вживає заходів для встановлення місцезнаходження дитини за кордоном та про результати повідомляє Мін’юсту.

{Пункт 22 в редакції Постанови КМ № 889 від 22.11.2017}

23. Національна поліція вживає заходів для встановлення місця проживання дитини на території України та особи, з якою проживає дитина та про результати повідомляє Мін’юсту.

{Пункт 23 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 437 від 13.07.2016, № 889 від 22.11.2017}

24. МОН на запит Мін'юсту подає інформацію про навчальний заклад, який відвідує дитина.

24-1. Мінсоцполітики на запит Мін’юсту надає відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

{Порядок доповнено пунктом 24-1 згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

25. Орган Держприкордонслужби, визначений Адміністрацією Держприкордонслужби, подає на запит Мін'юсту на підставі довіреності заявника або на запит органів Національної поліції інформацію про перетинання державного кордону дитиною.

{Пункт 25 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 437 від 13.07.2016}

26. МЗС доручає на запит Мін'юсту закордонній дипломатичній установі України надати заявнику, якщо він перебуває на території консульського округу, сприяння у вирішенні організаційних питань, пов'язаних з виконанням рішення суду про порядок реалізації права доступу до дитини та про результати повідомляє Мін’юсту.

{Пункт 26 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

Підстави для закриття справи про повернення дитини або забезпечення реалізації права доступу до дитини

27. Мін’юст припиняє опрацювання заяви про повернення дитини або забезпечення реалізації права доступу до дитини і закриває заведену справу у разі, коли:

1) втрачено зв’язок із заявником (ненадання письмової відповіді на запит Мін’юсту протягом шести місяців з дня вихідної дати листа Мін’юсту);

2) між сторонами укладено мирову угоду щодо місця проживання дитини та/або порядку доступу до дитини;

3) заявник відмовився від вжиття подальших заходів у справі;

4) дитина фактично повернулася в державу постійного проживання;

5) набрало законної сили рішення суду, яким справу про забезпечення реалізації прав доступу до дитини вирішено по суті;

6) відсутні правові підстави для апеляційного та/або касаційного оскарження рішення суду першої та/або апеляційної інстанції;

7) інформація про місцезнаходження дитини та особи, яка її ймовірно вивезла або утримує на території України, відсутня;

8) відсутні відомості про в’їзд дитини на територію України, крім випадку, коли місцезнаходження дитини на території України фактично встановлено Національною поліцією.

Для закриття справи достатньо однієї із зазначених підстав.

{Порядок доповнено розділом згідно з Постановою КМ № 889 від 22.11.2017}

{Порядок в редакції Постанови КМ № 795 від 02.09.2010}



Додаток 1
до Порядку

ЗАЯВА
про сприяння поверненню дитини відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей

{Додаток 1 в редакції Постанови КМ № 795 від 02.09.2010}


Додаток 2
до Порядку

ЗАЯВА
про забезпечення реалізації права доступу до дитини відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей

{Додаток 2 в редакції Постанови КМ № 795 від 02.09.2010}



вгору