Про затвердження Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України
Постанова Кабінету Міністрів України; Регламент, Перелік від 05.06.2000915
Документ 915-2000-п, попередня редакція — Редакція від 21.10.2005, підстава - 1026-2005-п
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 5 червня 2000 р. N 915
Київ
Про затвердження Тимчасового регламенту
Кабінету Міністрів України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1052 ( 1052-2001-п ) від 08.08.2001
N 39 ( 39-2002-п ) від 10.01.2002
N 1302 ( 1302-2002-п ) від 29.08.2002
N 1863 ( 1863-2002-п ) від 12.12.2002
N 598 ( 598-2003-п ) від 26.04.2003
N 986 ( 986-2003-п ) від 27.06.2003
N 1400 ( 1400-2003-п ) від 04.09.2003
N 1447 ( 1447-2003-п ) від 11.09.2003
N 263 ( 263-2004-п ) від 04.03.2004
N 461 ( 461-2004-п ) від 14.04.2004
N 1365 ( 1365-2004-п ) від 15.10.2004
N 174 ( 174-2005-п ) від 03.03.2005
N 493 ( 493-2005-п ) від 20.06.2005
N 1020 ( 1020-2005-п ) від 14.10.2005
N 1026 ( 1026-2005-п ) від 21.10.2005 )

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України
(додається).
2. Визнати такими, що втратили чинність, акти Кабінету
Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем'єр-міністр України В.ЮЩЕНКО
Інд. 30

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 червня 2000 р. N 915
ТИМЧАСОВИЙ РЕГЛАМЕНТ
КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
( У тексті Регламенту слова "Урядовий Секретар" та "Державний
Секретар" в усіх відмінках замінено словами "Міністр
Кабінету Міністрів" у відповідному відмінку згідно з
Постановою КМ N 986 ( 986-2003-п ) від 27.06.2003 )
I. Загальні положення
1. Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України (далі -
Регламент) встановлює порядок організації діяльності Кабінету
Міністрів, пов'язаної з виконанням його повноважень.
2. Кабінет Міністрів здійснює свої повноваження на основі та
на виконання Конституції та законів України, актів Президента
України.
3. Кабінет Міністрів є вищим органом у системі органів
виконавчої влади, який спрямовує, координує і контролює діяльність
міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських держадміністрацій.
4. Питання, що належать до повноважень Кабінету Міністрів,
розглядаються на його засіданнях.
На розгляд Кабінету Міністрів відповідно до цього Реґламенту
вносяться:
проекти законів України, актів Президента України та Кабінету
Міністрів;
проекти урядових заяв, декларацій, директив, листів,
звернень, меморандумів;
концепції законодавчого врегулювання окремих проблем;
пропозиції щодо концептуальних засад формування державної
політики;
звіти керівників органів виконавчої влади про виконання своїх
повноважень, а також з окремих питань діяльності відповідних
органів.
За дорученням Президента України та за пропозиціями членів
Кабінету Міністрів на засіданнях можуть бути розглянуті також інші
документи. ( Пункт 4 розділу I в редакції Постанови КМ N 1026 ( 1026-2005-п )
від 21.10.2005 )
5. Кабінет Міністрів на основі та на виконання Конституції
( 254к/96-ВР ) та законів України, актів Президента України видає
у межах своєї компетенції постанови і розпорядження, обов'язкові
для виконання. ( Пункт 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1026 ( 1026-2005-п ) від 21.10.2005 )
6. Кабінет Міністрів має право законодавчої ініціативи у
Верховній Раді України.
II. Організація роботи Кабінету Міністрів
Перспективне і поточне
планування
1. Планування роботи Кабінету Міністрів здійснюється на
основі пропозицій центральних та місцевих органів виконавчої влади
шляхом прийняття Програми діяльності Кабінету Міністрів України на
період його повноважень, щорічної Державної програми економічного
і соціального розвитку України, інших державних програм та актів
Кабінету Міністрів.
2. Кабінет Міністрів планує нормотворчу діяльність,
проведення своїх засідань, а також роботу, пов'язану з реалізацією
своїх контрольних функцій і повноважень.
3. Робота Кабінету Міністрів і його членів здійснюється
відповідно до планів. Планові заходи, як правило, проводяться у
визначені дні тижня.
Робота членів Кабінету Міністрів здійснюється на основі
щотижневих графіків, які передбачають їх участь у засіданнях
Кабінету Міністрів, урядових комітетів, інших утворюваних
Кабінетом Міністрів органів, у роботі Верховної Ради, засіданнях
колегій центральних органів виконавчої влади, міжнародних заходах,
нарадах тощо.
Про виїзд членів Кабінету Міністрів у відрядження, у тому
числі закордонні, повідомляється Прем'єр-міністр.
4. Органи, утворювані Кабінетом Міністрів, планують свою
діяльність відповідно до положень про ці органи.
Планування нормотворчої
діяльності
5. Нормотворча діяльність Кабінету Міністрів проводиться
відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України,
щорічної Державної програми економічного і соціального розвитку
України, законів України, актів та доручень Президента України.
6. За пропозиціями міністерств, інших центральних органів
виконавчої влади Мін'юстом щороку формується орієнтовний план
законопроектної роботи на наступний рік.
Зазначені пропозиції готуються з урахуванням відповідних
положень законів України, актів та доручень Президента України,
актів Кабінету Міністрів та планів законотворчої діяльності
Верховної Ради і вносяться Мін'юсту до 1 грудня. Вони повинні
містити: ( Абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 598 ( 598-2003-п ) від 26.04.2003 )
а) назву законопроекту;
б) обгрунтування необхідності прийняття закону (його цілі,
загальна характеристика, основні положення, а також положення
Програми діяльності Кабінету Міністрів України, на виконання яких
спрямовується законопроект);
в) обгрунтування необхідності розроблення концепції
законопроекту та термін її подання до Кабінету Міністрів;
г) перелік центральних органів виконавчої влади, установ та
організацій, які пропонується залучити до розроблення
законопроекту;
ґ) термін подання законопроекту Кабінетові Міністрів.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські держадміністрації у разі потреби подають
пропозиції щодо розроблення законопроектів центральним органам
виконавчої влади, до компетенції яких належить питання, що
передбачається врегулювати законопроектом.
Сформований Мін'юстом згідно з визначеними у цьому пункті
вимогами щорічний орієнтовний план законопроектної роботи
подається на затвердження Кабінетові Міністрів. ( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 598
( 598-2003-п ) від 26.04.2003 )
7. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади
щокварталу до 5 числа наступного за звітним кварталом місяця та
щороку до 1 січня подають Мін'юсту звіти про стан нормотворчої
діяльності. Мін'юст щокварталу до 15 числа наступного за звітним
кварталом місяця та щороку до 15 січня інформує Кабінет Міністрів
про хід виконання щорічного орієнтовного плану законопроектної
роботи. ( Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 598
( 598-2003-п ) від 26.04.2003 )
Організація роботи членів
Кабінету Міністрів
8. Роботою Кабінету Міністрів керує Прем'єр-міністр, який
спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів
України, схваленої Верховною Радою, та інших завдань, покладених
на Кабінет Міністрів. Прем'єр-міністр спрямовує та координує
діяльність Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів,
міністрів, керівників інших центральних та місцевих органів
виконавчої влади.
9. Прем'єр-міністр, Перший віце-прем'єр-міністр,
віце-прем'єр-міністри забезпечують виконання покладених на них
завдань відповідно до розподілу функціональних повноважень.
10. Перший віце-прем'єр-міністр виконує обов'язки
Прем'єр-міністра у разі його відсутності.
11. Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри
відповідно до розподілу функціональних повноважень:
розглядають конкретні питання основних напрямів діяльності
Кабінету Міністрів;
спрямовують і координують роботу органів виконавчої влади,
контролюють їх діяльність;
очолюють відповідні урядові комітети;
забезпечують підготовку матеріалів для розгляду питань на
засіданнях Кабінету Міністрів;
забезпечують взаємодію Кабінету Міністрів з Верховною Радою
та Президентом України;
беруть участь в установленому порядку в роботі органів, що
утворюються Президентом України та Кабінетом Міністрів, а також у
засіданнях колегій міністерств та інших центральних органів
виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, у
роботі обласних, Київської та Севастопольської міських
держадміністрацій.
12. Для забезпечення виконання покладених на Кабінет
Міністрів завдань і функцій Прем'єр-міністр, Перший
віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри можуть давати
керівникам центральних та місцевих органів виконавчої влади
доручення у межах своїх функціональних повноважень. ( Пункт 12
розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 986
( 986-2003-п ) від 27.06.2003; в редакції Постанови КМ N 1026
( 1026-2005-п ) від 21.10.2005 )
13. Міністри як члени Кабінету Міністрів:
беруть участь у розробленні та виконанні Програми діяльності
Кабінету Міністрів України, реалізації державної політики у
доручених їм сферах державного управління, здійснюють управління в
цих сферах, спрямовують і координують діяльність інших органів
виконавчої влади з питань, віднесених до їх відання;
забезпечують у межах своєї компетенції належну підготовку
матеріалів з питань, що розглядаються Кабінетом Міністрів;
узгоджують рішення з питань, що стосуються сфери їх відання,
з позиціями інших міністрів;
забезпечують виконання рішень Кабінету Міністрів у співпраці
з іншими міністрами.

( Абзац шостий пункту 13 розділу II виключено на підставі
Постанови КМ N 1026 ( 1026-2005-п ) від 21.10.2005 )

14. Члени Кабінету Міністрів не можуть діяти всупереч
офіційній позиції Кабінету Міністрів.
15. Прем'єр-міністр, Перший віце-прем'єр-міністр,
віце-прем'єр-міністри, міністри представляють Україну в
міжнародних і міждержавних організаціях, ведуть міжнародні
переговори, беруть участь в інших міжнародних заходах, підписують
в установленому порядку міжнародні договори України.
Прем'єр-міністр і Міністр закордонних справ мають право вести
переговори і підписувати міжнародні договори України без
спеціальних повноважень.
Повноваження на ведення переговорів і підписання міжнародних
договорів, які укладаються від імені Кабінету Міністрів, іншим
членам Кабінету Міністрів надаються розпорядженням Кабінету
Міністрів або за його дорученням - актом Міністерства закордонних
справ.
16. Члени Кабінету Міністрів здійснюють інші функції та
повноваження, передбачені законами України, актами Президента
України та Кабінету Міністрів.
III. Організація засідань Кабінету Міністрів
Порядок підготовки
засідань
1. Засідання Кабінету Міністрів проводяться щосереди і
починаються о 10 годині.
Позачергові засідання проводяться у міру потреби з
повідомленням про це учасників засідання не пізніше ніж за
48 годин до його початку.
В особливих випадках за рішенням Прем'єр-міністра засідання
може бути скликано невідкладно.
2. Порядок денний засідання Кабінету Міністрів формує
Міністр Кабінету Міністрів. ( Пункт 2 розділу III в редакції Постанови КМ N 1026
( 1026-2005-п ) від 21.10.2005 )
3. Схвалений Прем'єр-міністром порядок денний засідання
Кабінету Міністрів надсилається разом з відповідними матеріалами
членам Кабінету Міністрів та іншим посадовим особам, запрошеним на
засідання, не пізніше ніж за 48 годин до його початку, а у разі
проведення позачергового засідання - не пізніше ніж за 24 години.
Матеріали з питань, пов'язаних із запобіганням аваріям,
катастрофам, стихійному лиху чи ліквідацією їх наслідків, якщо
вони не могли бути передбачені до початку засідання Кабінету
Міністрів, а також з питань, внесених на засідання Кабінету
Міністрів, скликане невідкладно, можуть розповсюджуватися під час
засідання. ( Пункт 3 розділу III доповнено абзацом згідно з
Постановою КМ N 461 ( 461-2004-п ) від 14.04.2004 )
4. У разі потреби з питань, включених до порядку денного, на
засідання Кабінету Міністрів можуть запрошуватися посадові особи,
яких стосується обговорюване питання.
Перелік цих осіб визначається Міністром Кабінету Міністрів за
пропозиціями керівників органів, визначених відповідальними за
підготовку розглядуваних питань, і узгоджується з
Прем'єр-міністром.
На засіданнях можуть бути присутніми працівники Служби
Прем'єр-міністра, а також керівники структурних підрозділів
Секретаріату Кабінету Міністрів, які безпосередньо проводили
аналіз та експертизу поданих матеріалів. Їх перелік визначається
Міністром Кабінету Міністрів.
5. Реєстрацію учасників засідання Кабінету Міністрів
забезпечує структурний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів,
відповідальний за організаційне забезпечення підготовки та
проведення засідань Кабінету Міністрів.
6. Питання щодо присутності на засіданні Кабінету Міністрів
представників засобів масової інформації та проведення на ньому
кіно-, відео- і фотозйомок, а також звукозапису вирішується
Прем'єр-міністром.
Учасникам засідання забороняється приносити на засідання
кіно-, відео- і фотоапаратуру та звукозаписувальну техніку, а
також засоби зв'язку.
Проведення засідань
7. Засідання Кабінету Міністрів вважається правоможним, якщо
на ньому присутні не менше двох третин членів Кабінету Міністрів.
Члени Кабінету Міністрів беруть участь у засіданнях Кабінету
Міністрів особисто.
Якщо міністр не може бути присутнім на засіданні з поважних
причин, за погодженням з Прем'єр-міністром замість нього у
засіданні може брати участь з правом дорадчого голосу його
перший заступник. ( Абзац третій пункту 7 розділу III із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 986 ( 986-2003-п ) від
27.06.2003 )
8. Засідання Кабінету Міністрів проводяться під головуванням
Прем'єр-міністра.
До порядку денного, оголошеного на засіданні, за пропозиціями
членів Кабінету Міністрів можуть вноситися зміни. При цьому
питання про розгляд проектів актів законодавства може бути
включено лише за умови, що воно пов'язане із запобіганням аваріям,
катастрофам, стихійному лиху чи ліквідацією їх наслідків і не
могло бути передбачене до початку цього засідання. ( Абзац другий
пункту 8 розділу III в редакції Постанови КМ N 461 ( 461-2004-п )
від 14.04.2004 )
Регламент розгляду питань на засіданні визначається
головуючим за погодженням з членами Кабінету Міністрів.
Проект акта законодавства представляється під час його
розгляду на засіданні міністром або головою урядового комітету,
якщо проект поданий іншим керівником органу виконавчої влади.
Особи, запрошені на засідання, можуть брати участь в
обговоренні питань, вносити пропозиції, робити застереження,
давати пояснення.
Обговорення питання припиняється за рішенням головуючого.
9. Рішення Кабінету Міністрів приймаються більшістю голосів
членів Кабінету Міністрів, присутніх на засіданні.
За умови рівного розподілу голосів вирішальним є голос
Прем'єр-міністра.
10. Засідання стенографується. Стенограму, яка є внутрішнім
робочим документом, має конфіденційний характер і використовується
для складання протоколу, веде структурний підрозділ Секретаріату
Кабінету Міністрів, відповідальний за організаційне забезпечення
підготовки та проведення засідань Кабінету Міністрів.
Оформлення рішень, прийнятих
на засіданнях
11. Рішення, прийняті на засіданнях Кабінету Міністрів,
оформляються протоколом, який підписується головуючим на другий
день після засідання.
Протокол складає структурний підрозділ Секретаріату Кабінету
Міністрів, відповідальний за організаційне забезпечення підготовки
та проведення засідань Кабінету Міністрів, разом з іншими
структурними підрозділами Секретаріату.
12. У разі потреби доопрацювання проекту акта, розглянутого
Кабінетом Міністрів, щодо якого висловлені пропозиції та
зауваження, Кабінет Міністрів дає доручення посадовим особам, які
організовують і забезпечують доопрацювання проекту і його внесення
до Кабінету Міністрів у визначений термін та в порядку,
передбаченому розділом VI Регламенту.
13. У разі прийняття акта Кабінету Міністрів (схвалення
проекту закону України, акта Президента України тощо) з внесеними
в ході засідання змінами зазначений проект оформляється відповідно
до прийнятого Кабінетом Міністрів рішення структурним підрозділом
Секретаріату Кабінету Міністрів, який проводив його експертизу,
візується в порядку, передбаченому пунктом 23 розділу VI
Регламенту, та Першим віце-прем'єр-міністром,
Віце-прем'єр-міністром (відповідно до розподілу функціональних
повноважень) і подається Міністру Кабінету Міністрів для
підписання Прем'єр-міністром.
14. Протокол засідання Кабінету Міністрів надсилається членам
Кабінету Міністрів, а також органам державної влади, за переліком,
затверджуваним Міністром Кабінету Міністрів.
Доручення, дані на засіданнях Кабінету Міністрів, доводяться
до виконавців у формі витягів з протоколу засідання.
Кабінетом Міністрів може бути прийняте рішення про доведення
до відповідних органів виконавчої влади доповідної записки щодо
стану виконання Конституції України ( 254к/96-ВР ), закону
України, акта Президента України та Кабінету Міністрів, діяльності
того чи іншого органу виконавчої влади, інших матеріалів з
розглянутих питань.
15. Секретаріат Кабінету Міністрів систематично інформує
Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра,
віце-прем'єр-міністрів (відповідно до розподілу функціональних
повноважень) про стан виконання доручень, даних на засіданнях
Кабінету Міністрів.
16. Питання, що становить державну таємницю України,
розглядається Кабінетом Міністрів на його закритому засіданні.
Підготовка матеріалів з цього питання, допуск на засідання,
оформлення протоколу, актів, що приймаються, здійснюється з
дотриманням встановлених правил роботи з секретними документами.
17. Надання засобам масової інформації офіційної інформації
стосовно засідань Кабінету Міністрів і організацію після засідань
прес-конференцій (брифінгів) членів Кабінету Міністрів та інших
учасників засідань забезпечує Прес-служба Кабінету Міністрів.
Члени Кабінету Міністрів та інші учасники його засідання не
можуть без згоди Прем'єр-міністра оприлюднювати будь-яку
інформацію про хід засідання та про персональні оцінки і позиції,
що висловлювалися його учасниками.
IV. Організація роботи органів, що утворюються
Кабінетом Міністрів
1. Кабінет Міністрів для забезпечення ефективної реалізації
своїх повноважень, координації дій центральних та місцевих органів
виконавчої влади під час виконання відповідних завдань,
розроблення проектів актів законодавства (крім законопроектів,
головним розробником яких є Мін'юст), загальнодержавних програм
економічного, науково-технічного, соціального і культурного
розвитку України, а також для вирішення оперативних питань може
утворювати постійні і тимчасові робочі органи (комітети, комісії,
робочі групи тощо). ( Абзац перший пункту 1 розділу IV із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 263 ( 263-2004-п ) від
04.03.2004 )
До складу постійних і тимчасових робочих органів залежно від
покладених на них завдань включаються представники центральних та
місцевих органів виконавчої влади, а також народні депутати
України, представники інших органів, не підвідомчих Кабінетові
Міністрів, суб'єктів підприємницької діяльності, громадських
організацій, науковці та інші фахівці за їх згодою.
Сфера діяльності та повноважень постійних і тимчасових
робочих органів визначається актами Кабінету Міністрів щодо їх
утворення або положеннями про них.
Рішення цих органів оформляються протоколами.
Урядові комітети
2. Урядовий комітет є робочим органом Кабінету Міністрів,
основні завдання якого полягають у формуванні та проведенні
державної політики у відповідній сфері згідно із стратегією,
визначеною Кабінетом Міністрів.
3. Урядовий комітет:
розглядає проекти законів України, актів Президента України,
постанов Кабінету Міністрів України, а також розпоряджень Кабінету
Міністрів України, що подані з розбіжностями, не врегульованими
після проведення головним розробником в установленому порядку
узгоджувальної процедури, і розпоряджень Кабінету Міністрів
України, до яких є застереження Секретаріату Кабінету Міністрів,
приймає рішення про схвалення проектів та вносить Кабінетові
Міністрів України пропозиції щодо їх прийняття;
приймає відповідно до закону рішення про оприлюднення
проектів регуляторних актів, що не оприлюднені до внесення їх на
розгляд Кабінету Міністрів України, та про повторне оприлюднення
проектів регуляторних актів, що оприлюднювалися до внесення їх на
розгляд Кабінету Міністрів України;
приймає рішення про необхідність перегляду регуляторних
актів, прийнятих Кабінетом Міністрів України, на підставі аналізу
звіту про відстеження їх результативності;
розглядає відповідно до закону скарги на рішення
Держпідприємництва про необхідність усунення порушень принципів
державної регуляторної політики та про відмову в погодженні
проекту регуляторного акта;
розглядає інші документи з питань формування державної
політики. ( Пункт 3 розділу IV в редакції Постанови КМ N 1020
( 1020-2005-п ) від 14.10.2005 )
4. До складу урядового комітету входять члени Кабінету
Міністрів України, керівники інших центральних органів виконавчої
влади, заступники керівників центральних органів виконавчої влади,
заступники Міністра Кабінету Міністрів України.
Склад урядового комітету затверджується Кабінетом Міністрів
України. ( Пункт 4 розділу IV в редакції Постанови КМ N 1020
( 1020-2005-п ) від 14.10.2005 )
5. Урядовий комітет очолює Прем'єр-міністр України, Перший
віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністр або Міністр закордонних
справ.
У складі урядового комітету, який очолює Прем'єр-міністр
України, визначається посада заступника голови урядового
комітету. ( Пункт 5 розділу IV в редакції Постанови КМ N 1020
( 1020-2005-п ) від 14.10.2005 )
6. Організаційною формою роботи Урядового комітету є
засідання. ( Пункт 6 розділу IV із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 461 ( 461-2004-п ) від 14.04.2004 )
7. Рішення Урядового комітету оформляються протоколом, який
підписує голова Комітету.
8. Рішення Урядового комітету, прийняті в межах його
компетенції, є обов'язковими для виконання.
Засідання урядових
комітетів
9. Засідання Урядового комітету проводиться у міру потреби в
один і той же день тижня.
Рішення про скликання засідання Комітету приймається його
головою.
10. Порядок денний засідання Урядового комітету формується
відповідальним секретарем Урядового комітету, визначеним з числа
працівників структурного підрозділу Секретаріату Кабінету
Міністрів з питань організаційного забезпечення підготовки та
проведення засідань урядових комітетів, і подається для
затвердження голові Комітету. ( Пункт 10 розділу IV із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 461 ( 461-2004-п ) від
14.04.2004 )
11. Затверджений порядок денний засідання Урядового комітету
і відповідні матеріали з питань, включених до нього, надсилаються
членам Урядового комітету та посадовим особам, що запрошуються на
засідання, а також Службі Прем'єр-міністра не пізніше ніж за
48 годин до його початку.
( Абзац другий пункту 11 розділу IV виключено на підставі
Постанови КМ N 461 ( 461-2004-п ) від 14.04.2004 )
Порядок денний надсилається також членам Кабінету Міністрів,
які не є членами Урядового комітету, та іншим керівникам
центральних органів виконавчої влади за списком, визначеним
головою Урядового комітету.
12. З питань порядку денного на засідання Урядового комітету
запрошуються керівники центральних, місцевих органів виконавчої
влади, установ та організацій, які брали участь у розробленні
проекту, що розглядається, а також інші посадові особи, участь
яких необхідна під час обговорення питання.
Перелік осіб, які запрошуються на засідання Урядового
комітету, визначається структурним підрозділом Секретаріату
Кабінету Міністрів, який проводив експертизу проекту акта та
матеріалів до нього, за погодженням з головою Урядового комітету.
У засіданні Урядового комітету беруть участь працівники
Секретаріату Кабінету Міністрів, які проводили аналіз та
експертизу внесеного проекту акта, а також працівники Служби
Прем'єр-міністра.
Посадові особи, які беруть участь у засіданні Урядового
комітету, реєструються структурним підрозділом Секретаріату
Кабінету Міністрів, відповідальним за організаційне забезпечення
підготовки та проведення засідань урядових комітетів.
13. Засідання Урядового комітету вважається правоможним, якщо
на ньому присутні не менш як дві третини його членів.
У разі коли міністр - член Урядового комітету не може з
поважних причин бути присутнім на засіданні, замість нього у
роботі Комітету може брати участь з правом вирішального голосу
його перший заступник або заступник (за попереднім погодженням з
головою Комітету і за умови дотримання вимог абзацу першого цього
пункту).
Члени Кабінету Міністрів, які не входять до складу Урядового
комітету, можуть брати участь у роботі цього Комітету з правом
вирішального голосу.
14. Засідання Урядового комітету проводить його голова.
У разі відсутності Першого віце-прем'єр-міністра України,
віце-прем'єр-міністра, який очолює урядовий комітет, засідання
цього комітету проводить посадова особа, яка забезпечує здійснення
повноважень відсутньої особи. ( Абзац другий пункту 14 розділу IV
в редакції Постанови КМ N 1020 ( 1020-2005-п ) від 14.10.2005 )
За рішенням Прем'єр-міністра засідання Комітету може бути
проведено під його головуванням.
15. Рішення Урядового комітету приймаються шляхом досягнення
консенсусу. ( Абзац перший пункту 15 розділу IV із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 1020 ( 1020-2005-п ) від
14.10.2005 )
У разі коли за результатами розгляду проекту акта
законодавства чи його концепції консенсусу не досягнуто, голова
Комітету може прийняти рішення про внесення цього проекту
(концепції) з розбіжностями для розгляду на засіданні Кабінету
Міністрів.
16. Проект акта законодавства представляє на засіданні
Урядового комітету керівник відповідного органу виконавчої влади,
який його подав.
За наявності розбіжностей у позиціях органів виконавчої
влади, установ та організацій щодо проекту обгрунтовані пояснення
дають також їх керівники.
17. Обговорення та прийняття Урядовим комітетом рішення щодо
проекту акта проводиться за кожним окремим пунктом. Обговорення
припиняється за рішенням головуючого.
Стосовно висловлених учасниками засідання пропозицій та
зауважень Урядовим комітетом приймається відповідне рішення, яке
оголошується головуючим.
У разі наявності зауважень та пропозицій до тексту проекта в
експертних висновках Урядовим комітетом приймається відповідне
рішення.
18. Урядовий комітет у своїй роботі взаємодіє з іншими
урядовими комітетами.
Для розгляду, врегулювання розбіжностей і схвалення проектів
комплексних нормативно-правових актів та інших документів можуть
проводитися спільні засідання урядових комітетів за погодженим
рішенням голів відповідних комітетів.
19. Урядовий комітет у разі потреби утворює підкомітети,
експертні комісії та робочі групи для розгляду окремих питань, що
належать до його компетенції.
Порядок роботи цих органів визначається положеннями про них
або відповідним рішенням Урядового комітету.
20. Протокол засідання Урядового комітету складається
структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів,
відповідальним за організаційне забезпечення підготовки та
проведення засідань урядових комітетів, разом з іншими
структурними підрозділами Секретаріату протягом доби з часу
проведення засідання і підписується головою Комітету.
У разі потреби ведеться також стенограма засідання, яка є
внутрішнім робочим документом, має конфіденційний характер і
використовується для оформлення протоколу засідання Урядового
комітету.
21. Рішення, прийняті Урядовим комітетом, доводяться до
відома виконавців у формі витягів з протоколу засідання Комітету
структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів,
відповідальним за організаційне забезпечення підготовки та
проведення засідань урядових комітетів.
Структурні підрозділи Секретаріату Кабінету Міністрів,
відповідальні за підготовку внесених проектів актів для розгляду в
Кабінеті Міністрів, систематично інформують голів комітетів про
стан виконання прийнятих рішень.
22. Якщо предмет правового регулювання проекту акта
законодавства становить державну таємницю України, цей проект акта
вноситься для розгляду на засіданні Урядового комітету лише у разі
потреби врегулювання розбіжностей в позиціях щодо нього органів
виконавчої влади, установ та організацій, які брали участь у його
розробленні.
Підготовка матеріалів до такого засідання, допуск на
засідання, оформлення протоколу здійснюється з дотриманням
встановлених правил роботи із секретними документами.
V. Порядок розроблення концептуальних засад
формування державної політики
1. Концептуальні засади формування державної політики (далі -
політичні рішення) розробляються з метою надання Кабінетові
Міністрів вичерпної інформації для прийняття оптимального варіанту
розв'язання проблеми (стратегії дій, підходу) у відповідній сфері
суспільного життя та удосконалення нормативно-правової бази у цій
сфері.
2. Пропозиції щодо прийняття Кабінетом Міністрів політичного
рішення відповідно до своєї компетенції подають міністерства, інші
центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські
держадміністрації.
Пропозиції, розроблені центральними органами виконавчої
влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом
Міністрів через відповідних міністрів, повинні бути погоджені цими
міністрами.
Погодження міністерствами, іншими центральними органами
виконавчої влади пропозицій щодо рекомендованого політичного
рішення здійснюється відповідно до вимог розділу VI цього
Реґламенту, зокрема у частині забезпечення погодження першими
керівниками.
3. Пропозиції щодо прийняття Кабінетом Міністрів політичного
рішення подаються у формі доповідної записки згідно з додатком 13.
У відповідних розділах доповідної записки висвітлюється
загальна характеристика рекомендованого рішення, детальний аналіз
його основних положень, а також питання організаційного
забезпечення виконання.
4. Подану в установленому порядку до Кабінету Міністрів
доповідну записку Секретаріат Кабінету Міністрів опрацьовує у
строк, що не перевищує 10 днів, і подає для розгляду на засіданні
Кабінету Міністрів разом з експертним висновком за формою згідно з
додатком 14, завізованим заступником Міністра Кабінету Міністрів
відповідно до розподілу функціональних обов'язків.
В експертному висновку викладаються результати аналізу
доповідної записки із зазначенням її відповідності встановленим
цим Реґламентом вимогам, оцінка рекомендованого політичного
рішення, а також узагальнений висновок щодо достатності
(недостатності) підстав для його прийняття.
До експертного висновку в разі потреби можуть додаватися
довідково-аналітичні та інші матеріали.
5. Доповідну записку, підготовлену і подану з порушенням
установлених цим Реґламентом вимог, у строк, що не перевищує п'яти
днів від дня її надходження, Секретаріат Кабінету Міністрів
повертає головному розробникові для приведення у відповідність з
цими вимогами. ( Розділ V в редакції Постанови КМ N 1026 ( 1026-2005-п ) від
21.10.2005 )
VI. Порядок підготовки, подання та розгляду проектів
постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів
Загальні положення
1. Акти Кабінету Міністрів, що мають нормативний характер,
видаються у формі постанов.
Акти Кабінету Міністрів з оперативних,
організаційно-розпорядчих та інших питань, які не мають
нормативного характеру, видаються у формі розпоряджень.
2. Проекти постанов Кабінету Міністрів подають:
члени Кабінету Міністрів;
центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські
держадміністрації;
робочі групи, утворені Кабінетом Міністрів;
Міністр Кабінету Міністрів.
Пропозиції про укладення міжнародних договорів України
вносяться до Кабінету Міністрів у порядку, встановленому Законом
України "Про міжнародні договори України" ( 3767-12 ) та іншими
актами законодавства з цього питання.
Підприємства, установи та організації подають пропозиції щодо
прийняття актів Кабінету Міністрів центральним органам виконавчої
влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим та місцевим
органам виконавчої влади, до компетенції яких належить питання,
яке передбачається врегулювати.
3. Постанови Кабінету Міністрів надсилаються Мін'юсту для
внесення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів згідно
з Порядком ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових
актів та користування ним і публікуються в газеті "Урядовий
кур'єр" та Офіційному віснику України. ( Пункт 3 розділу VI в
редакції Постанови КМ N 986 ( 986-2003-п ) від 27.06.2003 )
4. У постановах і розпорядженнях Кабінету Міністрів, якими
внесено зміни, поширено чи продовжено термін дії опублікованих
актів Кабінету Міністрів, визнано їх такими, що втратили чинність,
або скасовано, обов'язково зазначається джерело офіційного
опублікування зазначених актів.
У разі посилання на акти, опубліковані до 1 січня 1997 р., як
джерело опублікування зазначається Зібрання постанов Уряду
України, на акти, опубліковані після 1 січня 1997 р., - Офіційний
вісник України. Якщо в опубліковані акти Кабінету Міністрів
вносилися зміни, дія їх поширювалася, термін дії продовжувався або
зупинявся рішеннями Кабінету Міністрів у наступні роки,
зазначаються всі джерела опублікування.
5. Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів набирають
чинності з моменту їх прийняття, якщо не встановлено пізніший
термін набрання ними чинності.
Акти Кабінету Міністрів, які визначають права і обов'язки
громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в
офіційних друкованих виданнях.
6. Акти Кабінету Міністрів можуть бути скасовані Президентом
України.
Акт Кабінету Міністрів у повному обсязі або його окремі
положення, визнані Конституційним Судом неконституційними,
втрачають чинність з дня прийняття Конституційним Судом рішень про
їх неконституційність.
Структура, вимоги до викладення та оформлення
проектів постанов і розпоряджень
7. Постанова Кабінету Міністрів складається з таких
структурних елементів, як назва, вступна частина, постановляюча
частина, додатки (у разі потреби), підпис та має такі реквізити:
порядковий реєстраційний номер, місце і дата прийняття.
Розпорядження Кабінету Міністрів складається з таких
структурних елементів, як назва, зміст, додатки (у разі потреби),
підпис та має такі реквізити: порядковий реєстраційний номер,
місце і дата прийняття.
Назва постанови (розпорядження) повинна бути лаконічною і
відображати її основний зміст.
Вступна частина постанови складається із слів "Кабінет
Міністрів України постановляє:".
У разі потреби перед цими словами може зазначатися мета
постанови або посилання на акт законодавства України, на виконання
якого вона спрямована, тощо.
Постановляюча частина містить:
а) нормативні положення, правові норми;
б) конкретні правила поведінки суб'єктів суспільних відносин,
що становлять предмет правового врегулювання цією постановою;
в) визначення виду і міри негативних правових наслідків
недотримання цих правил (зокрема юридичної відповідальності);
г) умови та порядок дії інших нормативних актів або їх
окремих норм, які врегульовують інші правовідносини і спрямовані
на вирішення питань, що виникають у зв'язку із набранням чинності
даною постановою;
ґ) у разі потреби - посилання на додатки;
д) норми, пов'язані з набранням чинності постановою або її
окремими положеннями, та у разі потреби - перелік суб'єктів
контролю за її виконанням, приписи про необхідність прийняття
нових актів тощо.
Розпорядження повинне містити індивідуально визначені
вказівки (приписи) щодо виконання конкретних завдань чи вирішення
питань оперативного характеру (з посиланням у разі потреби на
додатки).
8. У разі коли постановою або розпорядженням вносяться зміни
відповідно до інших постанов чи розпоряджень, у них викладається
суть цих змін. Якщо акти Кабінету Міністрів (їх окремі норми)
визнаються такими, що втратили чинність, наводиться їх перелік.
Не допускається повторення норм, визначених раніше прийнятими
актами Кабінету Міністрів.
Завдання та заходи можуть оформлятися як таблиці, що
додаються до акта. Для кожного завдання (заходу) визначаються
термін виконання та виконавці.
За формою викладу постанова складається з пунктів.
Пункт містить завершене нормативне положення і може мати
підпункти, а підпункти - абзаци.
Пункти, а в разі потреби і абзаци нумеруються.
У разі потреби весь текст постанови може бути поділений на
розділи та підрозділи.
Розділи мають заголовки і нумеруються.
Внесення змін до чинної постанови або визнання її такою, що
втратила чинність, оформляється постановою.
Внесення змін до чинного розпорядження або визнання його
таким, що втратило чинність, оформляється розпорядженням.
9. Зміст постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів повинен
викладатися офіційно-діловим стилем з дотриманням нормативів
державної мови. Вживані у тексті терміни повинні застосовуватися в
одному значенні і не допускати різного тлумачення. Речення повинні
бути стислими, простими і доступними за змістом.
Підготовка та подання
проектів постанов
10. Проекти постанов Кабінету Міністрів готуються на
підставі:
законів України;
актів або доручень Президента України;
актів Кабінету Міністрів, рішень урядових комітетів, доручень
Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра,
віце-прем'єр-міністрів.
Підготовка проекту постанови може бути ініційована членами
Кабінету Міністрів, керівниками центральних органів виконавчої
влади, Міністром Кабінету Міністрів, Радою міністрів Автономної
Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими
держадміністраціями. Проект постанови, що ініціюється керівником
центрального органу виконавчої влади, діяльність якого
спрямовується і координується через відповідного члена Кабінету
Міністрів України, вноситься на розгляд Кабінету Міністрів
міністром або Прем'єр-міністром України, Першим
віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами відповідно до
розподілу функціональних повноважень. ( Абзац п'ятий пункту 10
розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 986
( 986-2003-п ) від 27.06.2003 )
11. У разі коли розроблення проекту постанови Кабінету
Міністрів доручено декільком органам виконавчої влади, підвідомчим
Кабінетові Міністрів органам, установам, організаціям, орган, до
компетенції якого належить предмет правового регулювання,
зазначений першим у дорученні щодо розроблення цього проекту, є
головним розробником та відповідає за його підготовку і внесення
до Кабінету Міністрів.
Інші органи виконавчої влади, установи та організації,
підпорядковані Кабінетові Міністрів, до компетенції яких належать
питання, що стосуються окремих положень проекту постанови,
реалізація яких матиме суспільні та економічні наслідки (далі -
заінтересовані органи), зобов'язані брати участь у його
розробленні та опрацюванні.
Головний розробник організовує, спрямовує і координує роботу
заінтересованих органів з розроблення проекту постанови (проводить
консультації, узгоджувальні наради, робочі зустрічі, отримує
інформаційно-аналітичні та інші необхідні матеріали). У разі
потреби до підготовки проектів постанов можуть залучатися
науковці, фахівці, представники недержавних організацій за їх
згодою (у тому числі на договірній основі).
Якщо для підготовки проекту постанови Кабінетом Міністрів
утворюється робоча група, на неї покладаються функції головного
розробника.
12. Проекти постанов, підготовлені центральними органами
виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується
Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів, підлягають
узгодженню цими міністрами.
13. Проекти постанов Кабінету Міністрів підлягають
обов'язковій експертизі Мін'юстом та узгодженню із
заінтересованими органами, а у разі потреби - з іншими органами,
установами, організаціями.
Проекти постанов з питань оподаткування, витрачання
фінансових і матеріальних ресурсів підлягають узгодженню
відповідно з Мінфіном та Мінекономіки.
Проекти постанов, предметом яких є урегулювання
підприємницької діяльності (регуляторні акти), підлягають
узгодженню з Держпідприємництвом.
Проекти постанов, предметом яких є урегулювання питань оплати
праці, грошового утримання, пенсійного забезпечення, соціальних та
трудових відносин, підлягають узгодженню з Мінпраці.
Проекти постанов, що містять будь-які посилання на коди
Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності,
підлягають узгодженню з Держмитслужбою. ( Пункт 13 розділу VI
доповнено абзацом п'ятим згідно з Постановою КМ N 1863
( 1863-2002-п ) від 12.12.2002 - набуває чинності 01.01.2004 )
Проекти постанов, що мають загальнодержавне значення і
стосуються життєвих інтересів усіх верств населення, після
узгодження із заінтересованими органами надсилаються головним
розробником на розгляд усім міністерствам, Раді міністрів
Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та
Севастопольській міським держадміністраціям, які зобов'язані
протягом 15 днів з дня отримання повідомити головного розробника
про свої висновки.
За рішенням Кабінету Міністрів проект його постанови може
бути винесено на публічне обговорення шляхом опублікування в
друкованих засобах масової інформації або доведено до відома
громадян іншими шляхами.
14. У процесі підготовки проекту постанови Кабінету
Міністрів:
а) головний розробник:
аналізує стан справ у відповідній сфері правового регулювання
та причини, які обумовлюють необхідність підготовки проекту
постанови;
готує проект із залученням для цього спеціалістів відповідної
сфери діяльності, працівників юридичної служби, забезпечуючи
належний фаховий рівень відпрацювання, дотримання вимог
нормопроектувальної техніки і мовних норм з обов'язковою
уніфікацією термінології; ( Абзац третій підпункту "а" пункту 14
розділу VI в редакції Постанови КМ N 1026 ( 1026-2005-п ) від
21.10.2005 )
перевіряє у разі потреби проект постанови на відповідність
міжнародним зобов'язанням України та acquis communautaire у
порядку, передбаченому пунктами 27-29 цього розділу; ( Абзац
четвертий підпункту "а" пункту 14 розділу VI із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ N 1365 ( 1365-2004-п ) від 15.10.2004 )
у разі розроблення проекту регуляторного акта проводить
аналіз його регуляторного впливу, готує та надсилає
Держпідприємництву відповідну довідку за формою, визначеною
Методичними рекомендаціями щодо підготовки обгрунтування проектів
регуляторних актів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів
України від 6 травня 2000 р. N 767 ( 767-2000-п );
у разі розроблення проекту, що має загальнодержавне значення
і стосується життєвих інтересів усіх верств населення, організовує
його публічне обговорення шляхом опублікування у друкованих
засобах масової інформації і розміщення на власному веб-сайті;
( Підпункт "а" пункту 14 розділу VI доповнено абзацом шостим
згідно з Постановою КМ N 1302 ( 1302-2002-п ) від 29.08.2002 )
надсилає копії проекту заінтересованим органам для
узгодження, у разі отримання зауважень до проекту опрацьовує їх та
вносить необхідні поправки;
вживає вичерпних заходів для усунення можливих розбіжностей
щодо проекту постанови. З цією метою організовує та проводить
детальне обговорення варіантів рішень із спірних позицій та оцінок
за участю міністрів, інших керівників заінтересованих органів, які
мають зауваження;
після узгодження із заінтересованими органами надсилає проект
постанови Мін'юстові для проведення правової експертизи.
У разі отримання від Мін'юсту зауважень до проекту постанови
розглядає їх з метою пошуку взаємоприйнятного рішення. Якщо такого
рішення не знайдено, проект постанови вноситься до Кабінету
Міністрів в установленому порядку з викладенням розбіжностей.
б) заінтересований орган:
опрацьовує положення проекту постанови з питань, що належать
до його компетенції;
у разі відсутності зауважень - погоджує його і повертає
головному розробникові;
у разі наявності зауважень та пропозицій - за підписом
керівника повідомляє про них головного розробника з чітким
формулюванням відповідних положень.
Керівник заінтересованого органу зобов'язаний взяти особисту
участь у врегулюванні спірних питань, якщо головний розробник
визнає за необхідне проведення узгоджувальної процедури.
Копія проекту постанови візується на останній сторінці тексту
керівником заінтересованого органу, а в разі відсутності
керівника - особою, яка його заміщає.
Проект постанови Кабінету Міністрів повинен бути розглянутий
і завізований заінтересованими органами у термін, визначений
головним розробником.
Невисловлення заінтересованими органами та організаціями
позицій щодо проекту постанови у визначений термін вважається
рівнозначним його узгодженню.
Проект постанови не потребує повторного узгодження із
заінтересованими органами, якщо їх письмові зауваження повністю
враховано головним розробником в остаточній редакції проекту;
в) Мін'юст:
проводить правову експертизу проекту постанови Кабінету
Міністрів на відповідність законодавству, а також acquis
communautaire у разі, коли цей проект за предметом правового
регулювання належить до сфер, правовідносини в яких регулюються
правом Європейського Союзу; ( Абзац другий підпункту "в" пункту 14
розділу VI в редакції Постанови КМ N 1365 ( 1365-2004-п ) від
15.10.2004 )
повідомляє головного розробника про результати експертизи у
погоджений з ним термін;
погоджує проект.
Візує проект та підписує висновки про результати експертизи
Міністр юстиції або один з його заступників.
15. Якщо постанова стосується питань набуття чинності
міжнародними договорами України, її проект розробляється в
порядку, визначеному Законом України "Про міжнародні договори
України" ( 3767-12 ).
16. Підготовлений проект постанови Кабінету Міністрів
візується керівником органу, що є головним розробником, та
керівником юридичної служби цього органу, а в разі їх відсутності
- особами, які їх заміщають, і вноситься до Кабінету Міністрів
разом із супровідним листом (додаток 1). ( Абзац перший пункту 16
розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1026
( 1026-2005-п ) від 21.10.2005 )
До проекту постанови додаються:
а) пояснювальна записка (додаток 2), у якій зазначаються
підстава та мета розроблення проекту, визначається його місце у
відповідній сфері правового регулювання, міститься аналіз причин,
наводяться факти і цифрові дані, що обгрунтовують необхідність
його прийняття, відображаються фінансово-економічні розрахунки та
пропозиції щодо джерел покриття витрат (якщо реалізація акта не
потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, то про
це окремо повідомляється в записці), прогнозуються очікувані
соціально-економічні результати реалізації акта.
Загальний обсяг пояснювальної записки не повинен перевищувати
чотирьох сторінок. До неї може додаватися викладений в стислій
формі інформаційно-довідковий матеріал (таблиці, схеми, діаграми
тощо), який є необхідним для обгрунтування суті проекту постанови;
б) довідка про погодження проекту постанови (додаток 3), де
зазначаються заінтересовані органи, які:
погодили проект;
висловили зауваження та пропозиції, враховані головним
розробником;
висловили зауваження та пропозиції, не враховані головним
розробником;
не висловили своєї позиції щодо проекту постанови.
Якщо проект постанови підготовлено головним розробником,
діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів
через відповідного міністра, у довідці про погодження окремо
зазначається факт узгодження акта з міністром.
У разі внесення проекту постанови з розбіжностями до нього
додається протокол розбіжностей (додаток 4), в якому повинна
міститися редакція спірного пункту (норми, положення) проекту,
варіант редакції, запропонований заінтересованим органом,
відхилений або врахований головним розробником частково, мотиви
відхилення головним розробником зауважень та пропозицій, а також
стисло повідомляється про проведену головним розробником роботу з
урегулювання цих розбіжностей та про посадових осіб, які брали у
ній участь;
до довідки додаються також листи заінтересованих органів, у
яких відображається їхня позиція щодо проекту постанови;
( Підпункт "б" пункту 16 розділу VI доповнено абзацом згідно з
Постановою КМ N 1026 ( 1026-2005-п ) від 21.10.2005 )
в) висновок Мін'юсту щодо відповідності проекту постанови
законодавству, а також у разі, коли цей проект за предметом
правового регулювання належить до сфер, правовідносини в яких
регулюються правом Європейського Союзу, експертний висновок щодо
відповідності проекту acquis communautaire; ( Підпункт "в" пункту
16 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 39
( 39-2002-п ) від 10.01.2002; в редакції Постанови КМ N 1365
( 1365-2004-п ) від 15.10.2004 )
г) порівняльна таблиця, якщо проект постанови передбачає
внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів (додаток 5), в
якій зазначаються положення (норми) постанови, які є чинними, а
також пропозиції щодо змін до них (нова редакція положень, норм
постанови);
ґ) затверджена Кабінетом Міністрів концепція проекту
постанови Кабінету Міністрів (якщо вона розроблялася).
Разом з проектом постанови та матеріалів до нього головний
розробник подає до Кабінету Міністрів їх електронну копію на
дискеті.
Супровідний лист, пояснювальна записка, довідка про
погодження та протокол розбіжностей підписуються керівником
органу, що є головним розробником, а у разі відсутності
керівника - особою, яка його заміщає.
Факсимільне відтворення підпису керівника органу виконавчої
влади за допомогою засобів механічного або іншого копіювання не
допускається. ( Підпункт "ґ" пункту 16 розділу VI доповнено
абзацом згідно з Постановою КМ N 493 ( 493-2005-п ) від
20.06.2005 )
Керівник органу, що є головним розробником, несе персональну
відповідальність за достовірність даних щодо погодження проекту
постанови. ( Абзац п'ятий підпункту "ґ" пункту 16 розділу VI в
редакції Постанови КМ N 493 ( 493-2005-п ) від 20.06.2005 )

( Пункт 17 розділу VI виключено на підставі Постанови КМ
N 1026 ( 1026-2005-п ) від 21.10.2005 )

18. Проекти постанов Кабінету Міністрів, які готуються на
підставі законів України, актів або доручень Президента України,
актів Кабінету Міністрів, рішень урядових комітетів, доручень
Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра,
віце-прем'єр-міністрів, подаються Кабінетові Міністрів у терміни,
передбачені цими актами та дорученнями.
У виняткових випадках, якщо проект постанови з поважних
причин неможливо подати Кабінетові Міністрів вчасно, встановлений
термін подання може бути перенесено Прем'єр-міністром (якщо термін
визначено Кабінетом Міністрів) або особою, яка його встановила, на
письмове мотивоване прохання головного розробника, яке подається
не пізніше ніж за 5 днів до закінчення встановленого терміну.
19. Секретаріат Кабінету Міністрів систематично інформує
Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра,
віце-прем'єр-міністрів, Міністра Кабінету Міністрів про стан
дотримання порядку підготовки та встановлених термінів внесення
проектів постанов Кабінету Міністрів.

Підготовка поданих проектів постанов для розгляду
Кабінетом Міністрів у Секретаріаті Кабінету Міністрів
20. Підготовка внесених проектів постанов для розгляду
Кабінетом Міністрів здійснюється Секретаріатом Кабінету Міністрів
відповідно до Тимчасового положення про Секретаріат Кабінету
Міністрів України, цього Регламенту, а також Інструкції з
діловодства в Секретаріаті Кабінету Міністрів України.
21. Проект постанови, внесений до Кабінету Міністрів,
передається в день його реєстрації до відповідного структурного
підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів.
Зазначений підрозділ перевіряє проект акта та матеріали до
нього на відповідність встановленим вимогам щодо їх складу та
оформлення, проводить аналіз та фахову експертизу проекту і
обгрунтувань до нього, вивчає у разі потреби відповідні положення
проекту з іншими підрозділами Секретаріату, готує проект
експертного висновку та передає копію проекту постанови разом з
проектом висновку Юридичному департаментові для проведення
юридичної експертизи та редагування.
Якщо поданий до Кабінету Міністрів проект постанови внесено з
порушенням установлених пунктами 14-16 цього розділу вимог, він
разом із супровідним листом (додаток 6) за підписом Міністра
Кабінету Міністрів або його першого заступника повертається не
пізніше двох днів після надходження головному розробникові для
приведення у відповідність з вимогами (без доповіді
Прем'єр-міністрові, Першому віце-прем'єр-міністрові,
Віце-прем'єр-міністрові (відповідно до розподілу функціональних
повноважень).
У цьому разі головний розробник зобов'язаний повторно подати
Кабінетові Міністрів проект постанови не пізніше ніж у 5-денний
термін.
22. Остаточні результати фахової та юридичної експертизи
відображаються в експертному висновку (додаток 7) за підписами
керівників та спеціалістів структурних підрозділів, які проводили
аналіз та експертизу проекту постанови і обгрунтувань до нього, і
візуються заступником Міністра Кабінету Міністрів - директором
департаменту (відповідно до розподілу функціональних повноважень)
та заступником Міністра Кабінету Міністрів - директором Юридичного
департаменту.
У експертному висновку повинні міститися:
а) дані про відповідність проекту постанови:
пріоритетам урядової політики у відповідних галузях та сферах
діяльності, визначеним Програмою діяльності Кабінету Міністрів
України, з урахуванням соціальної і економічної доцільності;
концепції проекту постанови (якщо вона затверджувалася
Кабінетом Міністрів);
законодавству та правилам нормопроектувальної техніки. У разі
невідповідності Юридичний департамент готує окремий висновок;
б) висновки та пропозиції щодо повноти узгодження проекту з
заінтересованими органами, у тому числі щодо проектів регуляторних
актів, врегулювання розбіжностей за проектом постанови (у разі їх
наявності);
в) висновки щодо повноти та ефективності запропонованих у
проекті постанови заходів, обгрунтованості фінансово-економічних
розрахунків;
г) оцінка зробленого прогнозу соціально-економічних та інших
наслідків виконання постанови;
ґ) пропозиції щодо альтернативних рішень або внесення змін до
проекту постанови (у разі потреби).
Робота з підготовки поданого проекту постанови для розгляду
Кабінетом Міністрів проводиться структурними підрозділами
Секретаріату Кабінету Міністрів протягом не більш як 15 днів,
виходячи з того, що цей проект повинен бути розглянутий Кабінетом
Міністрів протягом місяця з дня його надходження. У разі потреби
термін підготовки проекту у Секретаріаті може бути продовжено
Міністром Кабінету Міністрів або його заступником (відповідно до
розподілу функціональних повноважень) за обгрунтованим поданням
керівника структурного підрозділу. ( Абзац пункту 22 розділу VI із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 986 ( 986-2003-п ) від
27.06.2003 )
23. Після проведення аналізу та експертизи проект постанови
Кабінету Міністрів візується відповідними спеціалістами та
керівниками структурних підрозділів Секретаріату Кабінету
Міністрів, заступником Міністра Кабінету Міністрів - директором
Департаменту (відповідно до розподілу функціональних повноважень)
та заступником Міністра Кабінету Міністрів - директором Юридичного
департаменту. Проект постанови не візується, якщо за експертними
висновками пропонується його доопрацювання.
Проект постанови та матеріали до нього разом з експертним
висновком та списком посадових осіб, яких пропонується запросити
на засідання Урядового комітету, передається структурному
підрозділові, відповідальному за організаційне забезпечення
підготовки та проведення засідань урядових комітетів, для
формування порядку денного засідання і внесення на розгляд
відповідного Урядового комітету.
24. У разі прийняття Урядовим комітетом рішення:
а) про схвалення проекту постанови у поданій редакції або про
схвалення його з урахуванням за результатами обговорення
пропозицій та зауважень - відповідний структурний підрозділ
Секретаріату Кабінету Міністрів готує (доопрацьовує) проект
постанови згідно з протоколом засідання протягом не більш як
3 днів (якщо інше не визначено Урядовим комітетом) для розгляду
Кабінетом Міністрів;
б) про повернення проекту постанови головному розробникові
для доопрацювання - зазначений проект у дводенний термін разом з
поданими матеріалами, витягом з протоколу засідання Урядового
комітету повертається головному розробникові із супровідним листом
за підписом заступника Міністра Кабінету Міністрів (відповідно до
розподілу функціональних повноважень) для доопрацювання відповідно
до прийнятого рішення;
в) про відхилення проекту постанови як такого, що суперечить
законодавству, або з інших обгрунтованих причин - голова Урядового
комітету (крім випадків, коли цей проект подано до Кабінету
Міністрів головним розробником з власної ініціативи) доповідає про
це Прем'єр-міністрові разом з пропозиціями щодо подальших дій.
У разі неузгодження позицій членів Урядового комітету
стосовно проекту постанови та внесення його для розгляду Кабінетом
Міністрів голова Урядового комітету вносить пропозицію щодо
прийняття остаточного рішення Кабінетом Міністрів.
25. Схвалений Урядовим комітетом проект постанови Кабінету
Міністрів візується головою Урядового комітету і подається
структурним підрозділом, відповідальним за організаційне
забезпечення підготовки та проведення засідань Кабінету Міністрів,
Міністру Кабінету Міністрів для включення до порядку денного
засідання Кабінету Міністрів.
До проекту постанови додаються:
а) подані разом з ним матеріали;
б) експертний висновок;
в) витяг з протоколу засідання Урядового комітету;
г) довідка про розбіжності щодо проекту постанови (у разі
неузгодження позицій членів Урядового комітету стосовно проекту
постанови). У довідці відображаються позиції членів Урядового
комітету із спірних питань, результати голосування за ними та
пропозиція голови Урядового комітету щодо прийняття остаточного
рішення Кабінетом Міністрів.
26. Проекти актів про нагородження Почесною грамотою Кабінету
Міністрів України та з кадрових питань подаються на засідання
Кабінету Міністрів без їх попереднього розгляду на засіданні
Урядового комітету після погодження з Першим
віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами та Міністром
Кабінету Міністрів відповідно до розподілу функціональних
повноважень. ( Пункт 26 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ
N 986 ( 986-2003-п ) від 27.06.2003 )
Без попереднього розгляду Урядовим комітетом на засіданні
Кабінету Міністрів може бути розглянуто також питання, пов'язане
із запобіганням аваріям, катастрофам, стихійному лиху чи
ліквідацією їх наслідків, якщо воно не могло бути передбачене до
початку цього засідання. ( Абзац пункту 26 розділу VI в редакції
Постанови КМ N 461 ( 461-2004-п ) від 14.04.2004 )
Опрацювання проектів постанов Кабінету Міністрів
з урахуванням acquis communautaire
( Назва підрозділу в редакції Постанови КМ N 1365
( 1365-2004-п ) від 15.10.2004 )
27. Проекти постанов Кабінету Міністрів відповідно до Закону
України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства
України до законодавства Європейського Союзу" ( 1629-15 )
підлягають опрацюванню з урахуванням acquis communautaire.
Опрацюванню з дотриманням цієї вимоги підлягають проекти
постанов у разі, коли цей проект за предметом правового
регулювання належить до сфер, правовідносини в яких регулюються
правом Європейського Союзу.
Мін'юст готує експертний висновок щодо відповідності проекту
постанови acquis communautaire за формою згідно з додатком 12. ( Пункт 27 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами
КМ N 39 ( 39-2002-п ) від 10.01.2002, N 1400 ( 1400-2003-п ) від
04.09.2003; в редакції Постанови КМ N 1365 ( 1365-2004-п ) від
15.10.2004 )
28. У процесі розроблення проекту постанови, який підлягає
опрацюванню з урахуванням acquis communautaire, головний
розробник:
а) визначає до якої сфери правового регулювання належить
проект постанови;
б) визначає джерела acquis communautaire, які регулюють
правовідносини у зазначених сферах;
в) визначає положення джерел acquis communautaire, які мають
бути враховані в проекті постанови;
г) забезпечує урахування положень джерел acquis communautaire
в проекті постанови;
ґ) у разі неврахування положень джерел acquis communautaire
обґрунтовує недоцільність їх урахування та передбачає в проекті
постанови строк її дії. ( Пункт 28 розділу VI в редакції Постанови КМ N 1365
( 1365-2004-п ) від 15.10.2004 )
29. Підготовлений проект постанови подається головним
розробником на експертизу до Мін'юсту разом з довідкою про
відповідність постанови acquis communautaire, складеною за формою
згідно з додатком 10.
Після отримання експертного висновку Мін'юсту щодо
відповідності проекту acquis communautaire головний розробник у
разі потреби доопрацьовує проект постанови.
У разі коли Мін'юстом підготовлено експертний висновок про
невідповідність asquis communautaire проект акта подається на
засідання Кабінету Міністрів України за умови його попереднього
розгляду Віце-прем'єр-міністром, який відповідно до функціональних
обов'язків забезпечує взаємодію органів виконавчої влади у сфері
європейської інтеграції. ( Пункт 29 розділу VI доповнено абзацом
згідно з Постановою КМ N 174 ( 174-2005-п ) від 03.03.2005 ) ( Пункт 29 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 39 ( 39-2002-п ) від 10.01.2002; в редакції Постанови КМ N 1365
( 1365-2004-п ) від 15.10.2004 )
Підготовка та подання проектів
розпоряджень
30. Проекти розпоряджень Кабінету Міністрів готуються та
подаються для розгляду у порядку та з дотриманням вимог,
зазначених у пунктах 2, 7-26 цього розділу, крім вимог:
пункту 13 - щодо розгляду проекту міністерствами, Радою
міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та
Севастопольською міськими держадміністраціями;
пункту 14 - щодо розроблення концепції проекту; перевірки
проекту на відповідність acquis communautaire; проведення аналізу
його регуляторного впливу; ( Абзац третій пункту 30 розділу VI із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1365 ( 1365-2004-п )
від 15.10.2004 )
пункту 16 - щодо подання проекту разом з експертним висновком
Мін'юсту щодо відповідності проекту acquis communautaire;
зазначення у пояснювальній записці місця проекту у відповідній
сфері правового регулювання та прогнозу очікуваних
соціально-економічних наслідків; ( Абзац четвертий пункту 30
розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1365
( 1365-2004-п ) від 15.10.2004 )
пункту 22 - щодо оцінки в експертному висновку прогнозу
соціально-економічних та інших наслідків впровадження проекту.
VII. Порядок підготовки і подання проектів
актів Президента України Кабінетом Міністрів
1. Проекти актів Президента України готуються і подаються
Кабінетом Міністрів у порядку, визначеному Положенням про порядок
підготовки і внесення проектів указів і розпоряджень Президента
України, затвердженим Указом Президента України від 10 вересня
1994 р. N 512 ( 512/94 ).
Проекти актів Президента України, які подаються Кабінетом
Міністрів, готуються за дорученням Прем'єр-міністра, Першого
віце-прем'єр-міністра, Віце-прем'єр-міністра (відповідно до
розподілу функціональних повноважень), центральними органами
виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим з
дотриманням вимог зазначеного Положення, а також вимог пунктів
11-18 та 27-29 розділу VI цього Регламенту.
Підготовка поданих проектів зазначених актів для розгляду
Кабінетом Міністрів у його Секретаріаті здійснюється у порядку,
передбаченому пунктами 20-26 розділу VI цього Регламенту.
2. Схвалений Кабінетом Міністрів проект акта Президента
України візується Прем'єр-міністром і подається для розгляду
Президентові України разом із:
а) супровідним листом за підписом Прем'єр-міністра, в якому
повідомляється про схвалення проекту акта на засіданні Кабінету
Міністрів;
б) пояснювальною запискою до проекту акта (за підписом
керівника органу, що його розробляв), у разі потреби - з
інформаційно-довідковими матеріалами, обсягом не більше ніж
5 аркушів;
в) списком посадових осіб, які його завізували, підписаним
керівником відповідного структурного підрозділу Секретаріату
Кабінету Міністрів;
г) порівняльною таблицею (у разі подання проекту акта про
внесення змін до чинного акта), завізованою керівником
відповідного структурного підрозділу Секретаріату Кабінету
Міністрів.
VIII. Законопроектна діяльність Кабінету Міністрів
1. Кабінет Міністрів, реалізуючи надане йому право
законодавчої ініціативи, розглядає і вносить до Верховної Ради
проекти законів України, бере в установленому порядку участь у
законодавчій діяльності Верховної Ради, а також у реалізації
Президентом України права законодавчої ініціативи.
2. Прем'єр-міністр визначає одного з членів Кабінету
Міністрів або іншого доповідача для представлення у Верховній Раді
внесеного Кабінетом Міністрів законопроекту.
3. Розроблення законопроектів здійснюється відповідно до
орієнтовних планів законопроектних робіт, на виконання актів
Президента України та Кабінету Міністрів і з власної ініціативи
центральних органів виконавчої влади. ( Пункт 3 розділу VIII в
редакції Постанови КМ N 263 ( 263-2004-п ) від 04.03.2004 )
4. Законопроекти, що вносяться на розгляд Верховної Ради у
порядку законодавчої ініціативи Президентом України та Кабінетом
Міністрів, розробляються відповідно до глав 6.1 і 6.2 Регламенту
Верховної Ради України ( 129б/94-ВР ), інших актів законодавства з
цих питань, готуються та подаються для розгляду Кабінетом
Міністрів у порядку, передбаченому розділом VI цього Регламенту, з
урахуванням особливостей, установлених цим пунктом.
Головним розробником законопроектів, що вносяться Президентом
України та Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради (крім
проектів, щодо яких законами та актами Президента України
встановлено інший порядок розроблення), відповідно до Указу
Президента України від 26 листопада 2003 р. N 1348 ( 1348-2003-п )
"Про поліпшення організації законопроектної діяльності" є Мін'юст.
Розроблення законопроекту Мін'юстом здійснюється відповідно
до схваленої Кабінетом Міністрів концепції. Проект концепції
готується центральним органом виконавчої влади, до компетенції
якого належить вирішення питань, що пропонується врегулювати
законопроектом, у порядку, встановленому розділом V цього
Регламенту.
З метою розроблення законопроекту Мін'юст утворює робочу
групу, до складу якої включаються представники заінтересованих
державних органів, установ та організацій, учені, фахівці.
Остаточний текст законопроекту візується членами робочої
групи та погоджується Міністром юстиції. У разі незгоди члена
робочої групи з остаточним текстом законопроекту ним готуються
обґрунтовані пропозиції та нова редакція відповідних норм, що
додаються до тексту законопроекту.
Надісланий Мін'юстом для погодження законопроект керівники
заінтересованих органів виконавчої влади зобов'язані розглянути та
завізувати не пізніше п'яти робочих днів від дати його отримання.
( Пункт 4 розділу VIII в редакції Постанови КМ N 263
( 263-2004-п ) від 04.03.2004 )

5. Проекти законів, що розробляються Кабінетом Міністрів і
подаються на розгляд Верховної Ради Президентом України у порядку
законодавчої ініціативи, подаються Кабінетом Міністрів до
Адміністрації Президента України з дотриманням вимог, передбачених
Положенням про порядок роботи із законопроектами та іншими
документами, що вносяться Президентом України на розгляд Верховної
Ради України, затвердженим Указом Президента України від
30 березня 1995 р. N 270 ( 270/95 ).
6. Схвалений Кабінетом Міністрів проект закону України
візується Прем'єр-міністром і подається до Верховної Ради разом
із:
а) супровідним листом за підписом Прем'єр-міністра, де
міститься інформація про схвалення законопроекту Кабінетом
Міністрів та зазначається доповідач, який представлятиме цей
проект у Верховній Раді;
б) пояснювальною запискою за підписом керівника органу, який
є головним розробником;
в) списком розробників проекту (авторського колективу),
завізованим керівником відповідного структурного підрозділу
Секретаріату Кабінету Міністрів;
г) порівняльною таблицею (у разі подання законопроекту про
внесення змін до чинного закону), завізованою керівником
відповідного структурного підрозділу Секретаріату Кабінету
Міністрів.
7. На запит Верховної Ради Кабінет Міністрів подає до
законопроекту свій висновок. Висновок подається до Верховної Ради
не пізніше ніж у 30-денний термін після його надходження. ( Абзац
перший пункту 7 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 986 ( 986-2003-п ) від 27.06.2003 )
Проект цього висновку у 10-денний термін готується
відповідним центральним органом виконавчої влади за дорученням
Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра або
Віце-прем'єр-міністра (відповідно до розподілу функціональних
повноважень). ( Абзац другий пункту 7 розділу VIII із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 986 ( 986-2003-п ) від
27.06.2003 )
Зазначений висновок опрацьовується відповідним структурним
підрозділом та Юридичним департаментом Секретаріату Кабінету
Міністрів, схвалюється Урядовим комітетом і разом із супровідним
листом (додаток 11) надсилається до Верховної Ради України за
підписом Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра,
віце-прем'єр-міністрами відповідно до розподілу функціональних
повноважень. ( Пункт 7 розділу VIII доповнено абзацом згідно з
Постановою КМ N 986 ( 986-2003-п ) від 27.06.2003 )
8. Секретаріат Кабінету Міністрів регулярно інформує Кабінет
Міністрів про стан розгляду у Верховній Раді внесених Кабінетом
Міністрів законопроектів.
Особливості підготовки проекту
Державного бюджету України
9. Кабінет Міністрів організовує роботу, пов'язану із
складанням проекту Державного бюджету України на кожний наступний
рік, відповідно до Закону України "Про бюджетну систему України"
( 512-12 ), основних напрямів бюджетної політики, визначених
Верховною Радою (бюджетна резолюція).
10. Проект Державного бюджету України розробляється Мінфіном
з урахуванням пропозицій органів державної влади, Національного
банку, а також організацій, що визначаються Кабінетом Міністрів.
11. Проект Державного бюджету України розробляється
відповідно до бюджетної класифікації.
12. Проект Державного бюджету України на наступний рік,
розроблений Мінфіном, вноситься до Кабінету Міністрів разом з
додатками, визначеними Конституцією ( 254к/96-ВР ) та Законом
України "Про бюджетну систему України", до 15 серпня поточного
року.
Проект Державного бюджету України розглядається урядовими
комітетами і подається для розгляду на засіданні Кабінету
Міністрів до 25 серпня.
13. Кабінет Міністрів розглядає на своєму засіданні проект
Закону України про Державний бюджет України на наступний рік,
приймає рішення щодо його схвалення і не пізніше ніж 15 вересня
подає до Верховної Ради.
Порядок
вивчення і візування в Кабінеті Міністрів
законів України, що надійшли на підпис
Президентові України

14. Відповідно до розпорядження Президента України від
30 травня 1997 р. N 221 ( 221/97-рп ) "Про порядок проведення
експертизи і підготовки на підпис Президентові України законів
України" Кабінет Міністрів вивчає прийнятий Верховною Радою закон,
що надійшов на підпис Президентові України, та не пізніше ніж
протягом 7 календарних днів повідомляє Президентові України про
свої пропозиції щодо цього закону.
З цією метою:
а) копія закону, що надійшла від Адміністрації Президента
України для вивчення і візування, невідкладно реєструється в
Секретаріаті Кабінету Міністрів та не пізніше ніж через три години
надсилається міністерствам, іншим центральним органам виконавчої
влади, до компетенції яких належать питання, що регулюються цим
законом, а також Мін'юсту.
Супровідний лист до копії закону (додаток 9) готується
відповідним структурним підрозділом Секретаріату Кабінету
Міністрів і підписується Міністром Кабінету Міністрів або
його Першим заступником чи заступником (згідно з розподілом
функціональних повноважень);
б) відразу після того як копію закону буде надіслано
міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади,
працівники відповідних структурних підрозділів Секретаріату
Кабінету Міністрів розпочинають роботу з опрацювання цього закону,
проводять необхідні консультації з працівниками міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади;
в) міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до
компетенції яких належать питання, що регулюються законом,
вивчають цей закон, зокрема щодо економічної доцільності прийняття
його в цілому або запровадження окремих норм, а також очікуваних
соціально-економічних наслідків реалізації закону, перевіряють
відповідність його положень Конституції України та узгодженість з
іншими законами України;
г) завізована відповідним міністром, керівником іншого
центрального органу виконавчої влади копія закону разом з
пропозиціями щодо доцільності його підписання Президентом України
або застосування Президентом України права вето щодо цього закону
подаються міністерству, іншому центральному органу виконавчої
влади, визначеному у супровідному листі Секретаріату Кабінету
Міністрів першим (далі - відповідальне міністерство або інший
центральний орган виконавчої влади) не пізніше ніж протягом 48
годин з часу отримання копії закону (якщо інший термін не
визначено у супровідному листі Секретаріату Кабінету Міністрів).
Якщо міністерства, інші центральні органи виконавчої влади
дійдуть висновку про необхідність застосування Президентом України
права вето щодо прийнятого Верховною Радою закону, пропозиції та
зауваження з даного питання повинні бути вмотивованими і
обгрунтованими з економічних, правових і соціально-політичних
позицій, містити нову редакцію відповідних норм закону, а у разі
потреби - його нову редакцію в цілому;
г) відповідальне міністерство або інший центральний орган
виконавчої влади вивчає подані йому пропозиції та зауваження до
закону і не пізніше ніж за 48 годин до закінчення 7-денного
терміну подає Кабінетові Міністрів узагальнені пропозиції та
зауваження (якщо інший термін не визначено у супровідному листі
Секретаріату Кабінету Міністрів).
Міністр або керівник іншого відповідального центрального
органу виконавчої влади організовує у разі потреби проведення
консультацій з відповідними міністрами та керівниками інших
центральних органів виконавчої влади з питань узагальнення
пропозицій, поданих ними до закону, у режимі, який забезпечував би
подання Кабінетом Міністрів пропозицій Президентові України в
установлений термін з дотриманням встановлених цим Порядком вимог.
У супровідному листі відповідального міністерства, іншого
центрального органу виконавчої влади чітко та однозначно
формулюється пропозиція про підписання Президентом України закону
або доцільність застосування Президентом України права вето щодо
цього закону, а також стосовно кандидатури доповідача на
пленарному засіданні Верховної Ради під час повторного розгляду
закону у разі внесення пропозиції про застосування Президентом
України права вето щодо цього закону. До супровідного листа
додаються пропозиції, що надійшли від міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади. Разом із зазначеними
матеріалами до Кабінету Міністрів надсилається електронна копія
пропозицій у форматі Word 6.0 на дискеті.
15. Подані відповідальним міністерством або іншим центральним
органом виконавчої влади до Кабінету Міністрів пропозиції та
зауваження негайно опрацьовуються відповідним структурним
підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів та Юридичним
департаментом, погоджуються (візуються) з Першим
віце-прем'єр-міністром, Віце-прем'єр-міністром (згідно з
розподілом функціональних повноважень) і не пізніше ніж за день до
закінчення 7-денного терміну подаються Міністру Кабінету Міністрів
Кабінету Міністрів для доповіді Прем'єр-міністрові.
Перший віце-прем'єр-міністр, Віце-прем'єр-міністр (згідно з
розподілом функціональних повноважень) у разі погодження поданих
Кабінетові Міністрів пропозицій візує:
другий примірник копії закону - якщо пропонується його
підписати;
або копію пропозицій про застосування Президентом України
права вето щодо закону.
У разі коли пропозиція відповідального центрального органу
виконавчої влади про застосування Президентом України права вето
щодо закону не підтримується, Першим віце-прем'єр-міністром,
Віце-прем'єр-міністром (згідно з розподілом функціональних
повноважень) викладаються мотиви її відхилення для прийняття
остаточного рішення Прем'єр-міністром.
Копія закону, завізована Прем'єр-міністром, а у разі його
відсутності - Першим віце-прем'єр-міністром, міністрами,
керівниками інших центральних органів виконавчої влади, до
компетенції яких належать питання, що регулюються законом, а також
Міністром юстиції, надсилається до Адміністрації Президента
України.
Якщо Кабінет Міністрів пропонує застосувати право вето
Президента України, разом із завізованою копією закону подаються
вмотивовані та обгрунтовані пропозиції з візою Прем'єр-міністра, у
разі його відсутності - Першого віце-прем'єр-міністра, а також
електронна копія пропозицій у форматі Word 6.0 на дискеті.
Завізована копія закону, пропозиції про застосування права
вето надсилаються до Адміністрації Президента України
Секретаріатом Кабінету Міністрів із супровідним листом за підписом
Міністра Кабінету Міністрів, а у разі його відсутності - Першого
заступника Міністра Кабінету Міністрів. Проект супровідного листа
готується відповідним структурним підрозділом Секретаріату
Кабінету Міністрів, візується керівником цього структурного
підрозділу, директором відповідного департаменту, а також
директором Юридичного департаменту.
У супровідному листі зазначаються посади, прізвища та
ініціали осіб, які завізували копію закону, що надійшов на підпис
Президентові України, викладається позиція Кабінету Міністрів щодо
прийнятого Верховною Радою закону - підписувати цей закон чи
застосувати право вето Президента України, зміст пропозицій
міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що
відрізняються від позиції Кабінету Міністрів з даного питання, та
повідомляється про запропоновану кандидатуру доповідача на
пленарному засіданні Верховної Ради під час розгляду пропозицій
Президента України до цього закону.
16. Секретаріат Кабінету Міністрів надає Адміністрації
Президента України у разі потреби додаткові матеріали та
роз'яснення стосовно пропозицій, внесених Кабінетом Міністрів до
закону, та інформує Прем'єр-міністра про остаточні пропозиції
Адміністрації Президента (якщо вони не збігаються з позицією
Кабінету Міністрів). ( Порядок в редакції Постанови КМ N 1052 ( 1052-2001-п ) від
08.08.2001 )
IX. Порядок підготовки до розгляду
Кабінетом Міністрів інформації про стан виконання
Конституції та законів України, актів Президента України
та Кабінету Міністрів і про діяльність центральних
та місцевих органів виконавчої влади
1. Кабінет Міністрів здійснює контроль за виконанням
Конституції та законів України, актів Президента України та
власних актів центральними та місцевими органами виконавчої влади,
іншими підвідомчими йому органами, установами та організаціями
(далі - органи (організації), систематично розглядає ці питання на
своїх засіданнях.
2. Перелік для розгляду на засіданнях Кабінету Міністрів
питань, пов'язаних з виконанням Конституції ( 254к/96-ВР ) та
законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів, а
також із звітуванням керівників органів (організацій) про
результати діяльності цих органів (організацій), формується
Міністром Кабінету Міністрів за пропозиціями Прем'єр-міністра,
Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів на квартал і
затверджується розпорядженням Кабінету Міністрів.
У разі потреби Прем'єр-міністром, Першим
віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами може утворюватися
комісія для перевірки діяльності державного органу (організації),
керівник якого звітує на засіданні Кабінету Міністрів.
3. Державний орган (організація), інформація (звіт) керівника
якого заслуховується на засіданні Кабінету Міністрів, подає у
визначений термін доповідну записку (додаток 8) щодо внесеного на
розгляд питання, яка підписується керівником органу (організації),
а у разі відсутності керівника - особою, яка його заміщає.
Доповідна записка повинна містити всебічний аналіз,
проведений на підставі перевірених та документально підтверджених
фактів, з об'єктивною оцінкою стану справ і результатів реалізації
актів законодавства; за наявності негативних фактів - причини та
заходи, що вживаються для виправлення становища.
Обсяг доповідної записки не повинен перевищувати 5 аркушів.
До неї може додаватися інформаційно-довідковий матеріал обсягом не
більше ніж 5 аркушів.
Якщо перевірка діяльності державного органу (організації)
проводилася утвореною для цього комісією, доповідна записка про
результати перевірки за підписом голови комісії подається
Кабінетові Міністрів. Її обсяг не повинен перевищувати 5 аркушів.
4. У разі виникнення в процесі підготовки інформації (звіту)
потреби в прийнятті Кабінетом Міністрів рішення державний орган
(організація), інформація (звіт) керівника якого заслуховується,
одночасно подає необхідний проект акта законодавства. Зазначений
проект акта готується і розглядається в порядку, передбаченому
відповідно розділами VI, VII, VIII цього Регламенту.
5. Внесена до Кабінету Міністрів доповідна записка
передається відповідному структурному підрозділу Секретаріату
Кабінету Міністрів у день її реєстрації.
6. На основі аналізу доповідної записки,
інформаційно-довідкових матеріалів (якщо вони додавалися)
структурний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів готує для
Прем'єр-міністра інформаційно-аналітичні матеріали обсягом
1-2 аркуші та викладає свої пропозиції щодо рішення Кабінету
Міністрів з даного питання.
7. Голови обласних, Київської і Севастопольської міських
держадміністрацій щороку до 1 березня подають Кабінетові Міністрів
звіти про результати діяльності очолюваних ними органів у порядку
та за формою, визначеними постановою Кабінету Міністрів України
від 22 лютого 2000 р. N 388 ( 388-2000-п ).
X. Реалізація повноважень Кабінету Міністрів
у відносинах з Верховною Радою
1. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади,
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і
Севастопольська міські держадміністрації, інші підвідомчі
Кабінетові Міністрів органи, установи та організації за дорученням
Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра,
віце-прем'єр-міністрів (відповідно до розподілу функціональних
повноважень) готують та подають Кабінетові Міністрів матеріали для
його звіту перед Верховною Радою.
Зазначені матеріали перед поданням їх до Верховної Ради
розглядаються на засіданні Кабінету Міністрів. Підготовку їх для
розгляду на засіданні здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів.
Кабінет Міністрів визначає доповідачем Прем'єр-міністра,
Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів або міністра
залежно від характеру питання.
2. У разі коли відповідно до Регламенту Верховної Ради
України Верховною Радою передбачається заслухати звіт будь-якого
члена Кабінету Міністрів про його діяльність, з основними
положеннями звіту міністра попередньо ознайомлюється Перший
віце-прем'єр-міністр, Віце-прем'єр-міністр (відповідно до
розподілу функціональних повноважень), а у разі звіту Першого
віце-прем'єр-міністра або Віце-прем'єр-міністра - ознайомлюється
Прем'єр-міністр.
Підготовка матеріалів до проведення
Дня Уряду України у Верховній Раді
3. Інформацію, довідкові та аналітичні матеріали до
проведення Дня Уряду України готують за визначеною Верховною Радою
тематикою міністерства, інші центральні органи виконавчої влади,
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і
Севастопольська міські держадміністрації, інші підвідомчі
Кабінетові Міністрів органи, установи і організації за дорученням
Прем'єр-міністра та подають Кабінетові Міністрів не пізніше ніж за
6 днів до його проведення.
Разом з інформацією обсягом не більш як 5 аркушів, підписаною
керівником органу, відповідального за її підготовку, та
матеріалами до неї подається проект доповіді для інформування
народних депутатів України в межах 15 хвилин, передбачених
Регламентом Верховної Ради України.
Інформація, довідкові та аналітичні матеріали до неї
опрацьовуються у Секретаріаті Кабінету Міністрів, розглядаються
Першим віце-прем'єр-міністром, Віце-прем'єр-міністром (відповідно
до розподілу функціональних повноважень) та разом із супровідним
листом за підписом Прем'єр-міністра надсилаються до Верховної Ради
не пізніше ніж за 5 днів до проведення Дня Уряду України.
У супровідному листі повідомляється про визначеного
доповідача з питання порядку денного Дня Уряду України.
4. Посадові особи, які братимуть участь у проведенні Дня
Уряду України у Верховній Раді, та доповідачі визначаються
Прем'єр-міністром.
5. За дорученням Прем'єр-міністра або Першого
віце-прем'єр-міністра, Віце-прем'єр-міністра (відповідно до
розподілу функціональних повноважень) міністерства, інші
центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські
держадміністрації, інші підвідомчі Кабінетові Міністрів органи,
установи і організації не пізніше ніж за один день до засідання
Верховної Ради подають доповідачеві стисло сформульовані відповіді
на письмові запитання за визначеною тематикою, які надійшли з
Верховної Ради.
Якщо доповідачем визначено міністра чи іншого керівника
центрального органу виконавчої влади, копії зазначених відповідей
одночасно надсилаються Кабінетові Міністрів.
6. У разі коли передбачається ініціювати Кабінетом Міністрів
розгляд на Дні Уряду України окремих проблем, центральні органи
виконавчої влади вносять Кабінетові Міністрів відповідні
пропозиції з необхідними обгрунтуваннями у формі проекту листа
Кабінету Міністрів до Верховної Ради.
Зазначені пропозиції розглядаються Першим
віце-прем'єр-міністром, Віце-прем'єр-міністром (відповідно до
розподілу функціональних повноважень) і разом з проектом листа до
Верховної Ради, завізованим ним, доповідаються Прем'єр-міністрові
для прийняття рішення.
У разі прийняття Прем'єр-міністром позитивного рішення лист
за його підписом надсилається до Верховної Ради не пізніше ніж за
15 днів до проведення Дня Уряду України.
Розгляд Кабінетом Міністрів
депутатських звернень і запитів
7. Депутатські запити і звернення розглядаються в порядку,
визначеному відповідно статтями 12 і 19 Закону України "Про статус
народного депутата України" ( 2790-12 ).
8. Підготовку проекту відповіді на депутатський запит до
Кабінету Міністрів Прем'єр-міністр або Перший
віце-прем'єр-міністр, Віце-прем'єр-міністр (відповідно до
розподілу функціональних повноважень) в день його надходження
доручає міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади,
Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і
Севастопольській міським держадміністраціям, іншим підвідомчим
Кабінетові Міністрів органам, установам і організаціям, до
компетенції яких належить вирішення порушеного в запиті питання.
Письмова відповідь на депутатський запит дається Голові
Верховної Ради та народному депутатові України, який його вніс,
Прем'єр-міністром або Першим віце-прем'єр-міністром,
Віце-прем'єр-міністром (відповідно до розподілу функціональних
повноважень) не пізніше ніж у 15-денний термін з дня його
надходження до Кабінету Міністрів або в інший термін, установлений
Верховною Радою.
Якщо відповідь на депутатський запит з об'єктивних причин не
може бути дано в установлений термін, орган, якому доручено її
підготовку, повинен підготувати проект листа Кабінету Міністрів
Голові Верховної Ради та народному депутатові України з
пропозицією щодо надання відповіді в інший термін, але не більше
одного місяця з дня надходження запиту до Кабінету Міністрів.
9. Депутатське звернення, адресоване Прем'єр-міністрові,
Першому віце-прем'єр-міністрові, Віце-прем'єр-міністрові,
розглядається ними із залученням у разі потреби керівників
центральних та місцевих органів виконавчої влади, до компетенції
яких належить вирішення порушеного у зверненні питання.
Доручення щодо участі зазначених керівників у розгляді
звернення дається в день його надходження.
Якщо депутат, який вніс звернення, виявив бажання бути
присутнім під час його розгляду, посадова особа, яка організовує
цей розгляд, зобов'язана завчасно попередити народного депутата
України про час і місце розгляду звернення.
Письмова відповідь про результати розгляду звернення дається
народному депутатові України Прем'єр-міністром, Першим
віце-прем'єр-міністром, Віце-прем'єр-міністром, до якого воно
адресоване, у 10-денний термін з дня надходження.
Якщо розгляд депутатського звернення з об'єктивних причин не
може бути проведено у 10-денний термін, народному депутатові
України повідомляється про це листом з викладенням мотивів
продовження терміну розгляду. При цьому термін розгляду звернення
не повинен перевищувати 30 днів з дня його надходження.
10. Звернення комітетів і тимчасових комісій Верховної Ради з
питань, що належать до їх компетенції, до Кабінету Міністрів
згідно із частиною другою статті 12 Закону України "Про комітети
Верховної Ради України" ( 116/95-ВР ) розглядаються у порядку,
передбаченому для розгляду депутатських звернень.
XI. Взаємовідносини Кабінету Міністрів
і органів судової влади
1. Кабінет Міністрів відповідно до законів України взаємодіє
з головами Конституційного Суду, Верховного Суду та Вищого
господарського суду в процесі розроблення проекту державного
бюджету на кожний наступний рік у частині фінансування судів, а
також розглядає пропозиції Державної судової адміністрації щодо
видатків на утримання судів загальної юрисдикції. ( Пункт 1
розділу XI в редакції Постанови КМ N 986 ( 986-2003-п ) від
27.06.2003 )
Відносини Кабінету Міністрів
з Конституційним Судом
2. Кабінет Міністрів відповідно до Закону України "Про
Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) має право на
конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом
щодо:
відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) міжнародних
договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до
Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість;
офіційного тлумачення Конституції та законів України.
3. Кабінет Міністрів на вимогу колегії суддів Конституційного
Суду, Конституційного Суду подає необхідні документи, матеріали та
інші відомості, що стосуються справи.
4. У разі визнання Конституційним Судом законів або їх
окремих положень неконституційними Кабінет Міністрів у межах
наданих повноважень вживає заходів до забезпечення правового
врегулювання суспільних відносин, яких стосується рішення
Конституційного Суду, надає у разі витребування Конституційним
Судом письмове підтвердження виконання його рішення або дотримання
висновку.
5. У разі прийняття колегіями суддів Конституційного Суду,
Конституційним Судом рішення про залучення Кабінету Міністрів або
його представника до участі у розгляді справи Прем'єр-міністр
призначає посадову особу, яка представляє Кабінет Міністрів у
конституційному провадженні.
Представник Кабінету Міністрів у Конституційному Суді
погоджує позицію з Прем'єр-міністром або за його дорученням з
Першим віце-прем'єр-міністром чи з Віце-прем'єр-міністром, а у
разі потреби - з Мін'юстом.
Відносини Кабінету Міністрів із
судами загальної юрисдикції
6. Інтереси Кабінету Міністрів під час розгляду справ судами
загальної юрисдикції (далі - судами) відповідно до Указу
Президента України "Про затвердження Положення про Міністерство
юстиції України" ( 1396/97 ) представляє Мін'юст.
7. Керівники центральних та місцевих органів виконавчої
влади, установ, підприємств і організацій, яких стосуються
порушені у судах питання, на вимогу Мін'юсту зобов'язані в
установлений ним термін подавати необхідні матеріали, документи,
висновки та пояснення, а також у разі потреби брати участь у
розгляді судами справ відповідно до законодавства.
Порядок роботи з позовними заявами, рішеннями
суду у справах, відповідачем у яких є Кабінет Міністрів
8. Документи, що надходять до Кабінету Міністрів з питань
розгляду судами справ, відповідачем у яких є Кабінет Міністрів, у
день їх реєстрації передаються відповідному структурному
підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів, який разом з Юридичним
департаментом готує проект листа за підписом Міністра Кабінету
Міністрів Мін'юсту та центральному органу виконавчої влади
(підприємству, установі, організації), яких стосується питання, що
розглядається судом (далі - уповноважений орган), щодо підготовки
необхідних матеріалів та проектів документів Кабінету Міністрів.
9. Уповноважений орган готує за підписом керівника
обгрунтований висновок і подає його Мін'юсту разом з копіями
необхідних документів, завіреними в установленому порядку, та у
разі потреби з відповідними поясненнями.
10. Мін'юст разом з уповноваженим органом забезпечує
підготовку необхідних для провадження у справі матеріалів, готує
проекти документів Кабінету Міністрів (відзив, заяву тощо) та
забезпечує їх подання у терміни, визначені законодавством.
Одночасно подається електронна копія зазначених документів на
дискеті.
11. Подані Мін'юстом до Кабінету Міністрів проекти документів
опрацьовуються у відповідному структурному підрозділі Секретаріату
Кабінету Міністрів та Юридичному департаменті, візуються
керівником цього підрозділу, а також заступником Міністра Кабінету
Міністрів - директором Юридичного департаменту та подаються для
підпису Першому віце-прем'єр-міністрові, Віце-прем'єр-міністрові
(відповідно до розподілу функціональних повноважень).
Підписані документи Кабінету Міністрів разом з необхідними
матеріалами надсилаються Секретаріатом Кабінету Міністрів
відповідним адресатам (за переліком, визначеним Мін'юстом), а їх
копії - Мін'юсту та уповноваженому органу.
12. Мін'юст інформує Кабінет Міністрів про хід розгляду справ
у судах та про прийняті рішення, у разі потреби вносить пропозиції
щодо подальших дій Кабінету Міністрів.
XII. Порядок розгляду в Кабінеті Міністрів звернень
центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів
Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і
Севастопольської міських держадміністрацій, інших
органів, установ і організацій, а також громадян
1. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади,
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські держадміністрації, інші підвідомчі
Кабінетові Міністрів органи, установи та організації звертаються
до Кабінету Міністрів лише з питань, зазначених у пункті 4 розділу
I цього Реґламенту. ( Пункт 1 розділу XII в редакції Постанови КМ N 1026
( 1026-2005-п ) від 21.10.2005 )
2. Районні, районні у мм. Києві та Севастополі
держадміністрації подають пропозиції з питань, що потребують
вирішення Кабінетом Міністрів, відповідно до Ради міністрів
Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських держадміністрацій, міністерств та інших
центральних органів виконавчої влади. ( Пункт 2 розділу XII із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 986 ( 986-2003-п ) від 27.06.2003; в редакції Постанови КМ
N 1026 ( 1026-2005-п ) від 21.10.2005 )
3. У разі коли міністерства, інші центральні органи
виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації,
інші підвідомчі Кабінетові Міністрів органи, установи та
організації вичерпали всі можливості для самостійного розв'язання
проблеми, вони можуть звертатися до Прем'єр-міністра, Першого
віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів відповідно до
розподілу їхніх функціональних повноважень.
У зверненні повинні бути чітко викладені суть проблеми,
розв'язання якої потребує участі Прем'єр-міністра, Першого
віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, з обґрунтуванням
такої потреби, позиція заінтересованих органів з цього питання,
інформація про заходи, вжиті для розв'язання проблеми, відповідно
до своєї компетенції, пропозиції щодо необхідної допомоги (надання
згоди, особиста участь, консультація, проведення наради тощо), а
також у разі потреби зазначені органи (організації), участь яких
потрібна у розв'язанні проблеми.
Звернення, оформлене на бланку відповідного органу
(організації), підписує його керівник. Текст звернення не повинен
перевищувати двох аркушів.
У зверненнях центральних органів виконавчої влади, діяльність
яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через
відповідних міністрів, зазначається позиція цих міністрів з
порушеного питання. ( Пункт 3 розділу XII в редакції Постанови КМ N 1026
( 1026-2005-п ) від 21.10.2005 )
4. Звернення міністерств, інших центральних органів
виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій,
підприємств, установ та організацій структурні підрозділи
Секретаріату Кабінету Міністрів опрацьовують у строк, що не
перевищує п'яти днів від дня їх надходження. Результати
опрацювання доводяться до Прем'єр-міністра, Першого
віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів.
У разі потреби ці підрозділи готують також пропозиції щодо
можливих рішень за зверненнями та відповідні довідково-аналітичні
матеріали.
Звернення з питань, вирішення яких не належить до компетенції
Кабінету Міністрів, Прем'єр-міністра, Першого
віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, Секретаріат
Кабінету Міністрів надсилає для розгляду органам згідно з їхньою
компетенцією. ( Розділ XII доповнено пунктом 4 згідно з Постановою КМ N 1026
( 1026-2005-п ) від 21.10.2005 )
5. Звернення до Кабінету Міністрів чи Прем'єр-міністра,
Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'ер-міністрів, подані з
порушенням встановлених цим Реґламентом вимог, Секретаріат
Кабінету Міністрів до розгляду не приймає і повертає. ( Розділ XII доповнено пунктом 5 згідно з Постановою КМ N 1026
( 1026-2005-п ) від 21.10.2005 )
Розгляд звернень громадян
6. Відповідно до Закону України "Про звернення громадян"
( 393/96-ВР ) Кабінет Міністрів розглядає пропозиції (зауваження),
заяви (клопотання) і скарги громадян (далі - звернення) та
повідомляє авторів про результати розгляду.
7. Відповіді громадянам за результатами розгляду їх звернень
у Кабінеті Міністрів дають Прем'єр-міністр, Перший
віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри (відповідно до
розподілу функціональних повноважень), Міністр Кабінету Міністрів,
його заступники або посадова особа, спеціально уповноважена
виконувати цю роботу.
Якщо вирішення питання, порушеного у зверненні, не належить
до повноважень Кабінету Міністрів, воно пересилається за
належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що
повідомляється громадянин.
Відповідь на звернення, адресоване Кабінетові Міністрів, може
бути дано за підписом міністра як члена Кабінету Міністрів, до
компетенції якого належить вирішення порушеного у зверненні
питання.
8. Прем'єр-міністр здійснює прийом громадян в установленому
ним порядку.
Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри проводять
особистий прийом громадян у визначений час.
( Абзац третій пункту розділу XII виключено на підставі
Постанови КМ N 1447 ( 1447-2003-п ) від 11.09.2003 )
Міністри як члени Кабінету Міністрів України проводять
особистий прийом громадян у приймальні Кабінету Міністрів
України. ( Абзац четвертий пункту розділу XII в редакції
Постанови КМ N 1447 ( 1447-2003-п ) від 11.09.2003 )
9. Кабінет Міністрів здійснює контроль за дотриманням
законодавства про звернення громадян.
Примітка. Для обчислення термінів, зазначених у цьому
Регламенті, офіційні вихідні та святкові дні не враховуються.

Додаток 1
(до пункту 16 розділу VI)
(На бланку листа органу виконавчої влади)
__________________________________________________________________
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
_________________________________________________________________,
(назва органу виконавчої влади)
подає на розгляд Кабінету Міністрів проект _______________________
(назва акта) _________________________________________________________________,
підготовлений ____________________________________________________
(підстава)
Додатки: 1. Проект акта на ______ арк.
2. Пояснювальна записка акта на _____ арк.
3. Довідка про погодження на _____ арк.
4. Протокол розбіжностей за проектом акта на _____ арк.*
5. Експертний висновок Мін'юсту щодо відповідності
проекту acquis communautaire на _____ арк.*
6. Порівняльна таблиця на _____ арк.*
7. Інформаційно-довідковий матеріал на _____ арк.*
_____________________________ ______________ ___________________
(посада керівника органу (підпис) (розшифрування) _____________________________
виконавчої влади)
"___" ______________ 200_ р.
_______________
* у разі потреби
( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1365
( 1365-2004-п ) від 15.10.2004 )

Додаток 2
(до пункту 16 розділу VI)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту ________________________________________________
(назва акта)
У пояснювальній записці, як правило, відображаються такі
питання:
1. Обгрунтування необхідності прийняття акта
Зазначається підстава розроблення проекту (на виконання
Конституції України, закону, акта чи доручення Президента України,
акта Кабінету Міністрів, рішення Урядового комітету, доручення
Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра,
Віце-прем'єр-міністра, з власної ініціативи), чи обумовлено це
розроблення проекту нормами законодавства або відсутністю правової
бази у тій чи іншій сфері суспільних відносин і негативні
наслідки, пов'язані з цим.
2. Цілі і завдання прийняття акта
Розкриваються концептуальні ідеї, покладені в основу проекту
акта; кінцева мета, якої планується досягти реалізацією цього
акта. Визначаються практичне значення і цільова спрямованість
проекту.
3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта
Відображаються предмет правового регулювання, структура,
склад і найважливіші положення проекту акта.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового
регулювання
Зазначається перелік нормативно-правових актів, що діють у
даній сфері суспільних відносин, а також перелічуються
неврегульовані питання і пропонується механізм їх вирішення.
У разі потреби зазначається, які акти мають бути визнані
такими, що втратили чинність, а до яких повинні бути внесені зміни
у зв'язку з прийняттям розробленого проекту акта, а також
відображаються пропозиції щодо розроблення нормативних актів,
необхідних для реалізації проекту акта, що вноситься.
5. Фінансово-економічне обгрунтування
Фінансово-економічне обгрунтування проекту акта дається у
разі, коли реалізація його потребує матеріальних та інших витрат.
Наводиться розрахунок необхідних асигнувань на реалізацію акта із
зазначенням конкретних витрат і джерел їх покриття.
Якщо реалізація акта не потребує додаткових матеріальних та
інших витрат, це слід зазначити.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття
акта
Дається оцінка впливу реалізації акта на соціально-економічну
ситуацію в країні, регіоні, галузі чи на підприємстві.
_____________________________ ______________ ___________________
(посада керівника органу (підпис) (розшифрування) _____________________________
виконавчої влади)
"___" _______________ 200_ р.

Додаток 3
(до пункту 16 розділу VI)

ДОВІДКА
про погодження проекту
___________________________________________
(назва акта)
Проект акта розроблено ______________________________________
(назва органу __________________________________________________________________
виконавчої влади) на виконання _____________________________________________________
(підстава розроблення) і погоджено:
без зауважень ______________________ ____________________
(ініціали та прізвище) (посада) із зауваженнями,
які враховано* ______________________ ____________________
(ініціали та прізвище) (посада) із зауваженнями,
які не враховано
(протокол
розбіжностей
додається
)* ______________________ ____________________
(ініціали та прізвище) (посада)
Заінтересовані органи, _______________________________________
які не висловили своєї (назва органу виконавчої влади)
позиції щодо проекту _______________________________________
акта чи його окремих _______________________________________
положень*
Проект акта узгоджено з Міністерством _______________________
(назва) _________________________________________________________________,
яким спрямовується і координується діяльність ____________________
(назва органу виконавчої __________________________________________________________________
влади, який вносить проект)
____________________________ ______________ ___________________
(посада керівника органу (підпис) (розшифрування) ____________________________
виконавчої влади)
"___" _______________ 200_ р.
_______________
* Дані відображаються у разі потреби.

Додаток 4
(до пункту 16 розділу VI)

ПРОТОКОЛ РОЗБІЖНОСТЕЙ
за проектом ______________________________________________
(назва акта)
Робота, проведена з урегулювання розбіжностей: ___________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________
(стисло повідомляється про вжиті головним розробником заходи,
спрямовані на пошук взаємоприйнятних рішень, врегулювання спірних
позицій, де, коли і за участю яких керівників велися переговори,
консультації тощо).
Неврегульовані розбіжності ------------------------------------------------------------------ Редакція спірної | Орган, який подав | Рішення головного частини проекту акта | зауваження | розробника щодо | (пропозиції) і їх | врахування зауважень | зміст | (пропозицій). Мотиви їх | | відхилення в цілому чи | | частково ------------------------------------------------------------------
____________________________ _______________ __________________
(посада керівника органу (підпис) (розшифрування) ____________________________
виконавчої влади)
"___" _______________ 200_ р.

Додаток 5
(до пункту 16 розділу VI)

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту _________________________________________________
(назва акта)
--------------------------------------------------------------- Зміст положення (норми) | Зміст положення (норми) чинного законодавства | запропонованого проекту акта ---------------------------------------------------------------
____________________________ ______________ ____________________
(посада керівника (підпис) (розшифрування) ____________________________
структурного підрозділу ____________________________
органу виконавчої влади)
"___" _______________ 200_ р.

Додаток 6
(до пункту 21 розділу VI)

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
МІНІCТР КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ
_______________________________________________________
"___" _______________ 200_ р. N __________
_____________________________
(назва _____________________________
органу виконавчої влади)
Відповідно до Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів
повертається проект ______________________________________________
(назва) для приведення його у відповідність з вимогами пункту 14 та (чи)
16 розділу VI.
Додаток. Проект акта та матеріали до нього на _________ арк.
______________ _____________________
(підпис) (розшифрування)

Додаток 7
(до пункту 22 розділу VI)

ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК
до проекту _____________________________ та матеріалів до нього
(назва акта)
Проект акта внесено: ________________________________________
(назва органу виконавчої влади, __________________________________________________________________
дата, вхідний номер)
1. Відповідність проекту акта загальним вимогам
Зазначається, чи підготовлено і внесено проект з дотриманням
встановлених Регламентом вимог. У разі відхилення від зазначених
вимог вказується суть цих відхилень.
2. Загальна характеристика проекту акта
Мета прийняття акта, його особливості, спрямованість на
вирішення загальнодержавних чи галузевих питань тощо.
3. Обгрунтування необхідності прийняття акта та оцінка його
ефективності
Оцінюється достатність обгрунтувань прийняття акта та
наявність проблем, розв'язання яких неможливе без втручання
Кабінету Міністрів, соціальна та економічна доцільність реалізації
акта. Зазначається ефективність обраного напряму дій: чи
передбачені проектом дієві шляхи і конкретні механізми розв'язання
проблем, чи містить він необхідні положення для його повного
запровадження, чи можливе проведення моніторингу виконання акта з
точки зору оцінки ефективності його впливу на ситуацію, яка є
предметом регулювання, чи є запропонований проект реальним для
виконання, чи не потребуватиме реалізація акта надто складних
процедур і невиправданих ускладнень досягнення поставленої мети
тощо.
4. Відповідність проекту акта стратегічним цілям Кабінету
Міністрів, пріоритетним завданням на середньострокову перспективу
та поточним планам реалізації Програми діяльності Кабінету
Міністрів
Оцінюється відповідність проекту акта стратегічним цілям
Кабінету Міністрів. Чи передбачає проект акта реалізацію
пріоритетних завдань та здійснення першочергових заходів,
спрямованих на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів.
5. Відповідність проекту акта концепції його розроблення
Оцінюється повнота реалізації у проекті акта концепції його
розроблення (якщо вона затверджувалася Кабінетом Міністрів).
6. Фінансово-економічні розрахунки реалізації акта
Оцінюється достатність фінансово-економічних розрахунків, їх
повнота, реалістичність. Зазначаються джерела та обсяги
фінансування виконання акта.
7. Прогноз наслідків прийняття акта
На основі проведеної головним розробником прогнозної оцінки
зазначаються економічні, соціальні та інші наслідки прийняття акта
(очікувані позитивні результати, можливі негативні наслідки та
способи запобігання їм).
Оцінюється достатність та обгрунтованість прогнозних
розрахунків, у тому числі з точки зору фінансових можливостей
виконання акта.
8. Альтернатива рішення
У разі подання кількох варіантів проекту акта або його
окремих положень в експертних висновках на підставі порівняльного
аналізу оцінюються їх переваги та негативні сторони, формулюються
мотивовані пропозиції щодо вибору оптимального варіанта рішення.
9. Юридична експертиза
Залежно від результатів експертизи, проведеної спеціалістами
Юридичного департаменту, зазначається:
а) проект акта відповідає законодавству та вимогам
нормопроектувальної техніки;
б) проект акта не відповідає законодавству, вимогам
нормопроектувальної техніки (висновки додаються).
У разі наявності зауважень Мін'юсту про це зазначається
окремо. При цьому зауваження додаються.
Юридичну експертизу провів __________________________________
(посада, прізвище та ініціали експерта)
10. Погодження проекту акта
Зазначається, чи з усіма без винятку заінтересованими
органами виконавчої влади узгоджено проект акта. Якщо проект акта
не потребує узгодження з Держпідприємництвом, про це окремо
зазначається у висновку.
У разі внесення проекту з розбіжностями щодо нього
зазначаються органи, які подали зауваження. При цьому експертом
готується і додається до висновків довідка про розбіжності, в якій
наводяться:
а) редакція спірної частини проекту акта;
б) орган, який подав зауваження (пропозиції) і їх зміст;
в) рішення головного розробника щодо урахування зауважень;
г) експертний висновок щодо врегулювання розбіжностей.
Довідка підписується керівником та спеціалістом структурного
підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів, які проводили аналіз
та експертизу проекту акта і матеріалів до нього.
11. Узагальнений висновок
У висновку відображається позиція експерта щодо прийняття
Урядовим комітетом рішення (схвалити, доопрацювати чи відхилити
проект). За наявності в експерта пропозицій щодо внесення змін до
проекту (включення чи доповнення пунктів, уточнення його окремих
положень тощо) їх редакція подається у порівнянні з відповідними
положеннями внесеного проекту.
У висновку можуть міститися також інші пропозиції,
застереження експерта.
12. Результати розгляду проекту акта Урядовим комітетом
Ця частина експертного висновку заповнюється після розгляду
проекту акта Урядовим комітетом.
Залежно від результатів розгляду проекту Урядовим комітетом
зазначається:
а) проект акта розглянуто і схвалено Урядовим комітетом __________________________________________________________________
(назва Комітету) (протокол N ______________ від ____________________________);
(дата)
б) якщо проект акта схвалено з урахуванням пропозицій і
зауважень щодо нього, окремо зазначається: проект акта опрацьовано
відповідно до прийнятого Комітетом рішення. Після цього запису
ставиться підпис відповідного експерта.
Примітка. 1. Якщо за змістом проект акта і подані матеріали до
нього не потребують проведення експертизи у певній
частині, то у відповідних розділах експертного
висновку зазначається: "Проект акта і матеріали до
нього у цій частині не є предметом експертизи".
2. Експертний висновок повинен бути завізований
заступником Міністра Кабінету Міністрів - директором
Департаменту (відповідно до розподілу функціональних
повноважень). Якщо його позиція відмінна від
висновків експерта, про це зазначається окремо.
Начальник Управління (зав.
відділом)
_______________________________ ____________ ___________________
(назва структурного підрозділу) (підпис) (розшифрування)
Головний спеціаліст ____________ ___________________
(підпис) (розшифрування)
"___" _______________ 200_ р.

Додаток 8
(до пункту 3 розділу IX)
(На бланку органу виконавчої влади) __________________________________________________________
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА про стан виконання _______________________________________________
(назва акта)
У доповідній записці, як правило, відображаються такі
питання:
1. Вступна частина
Стисло повідомляється про мету цієї записки і проведену
роботу щодо аналізу та перевірки стану справ з реалізації акта
законодавства; якими силами та засобами вивчалася ситуація і
масштаби цієї роботи із зазначенням охоплених перевіркою галузей
та сфер діяльності, регіонів, суб'єктів підприємницької
діяльності.
2. Заходи, що вживаються для реалізації акта законодавства
Повідомляється про дії органу, які були спрямовані на
забезпечення реалізації акта законодавства, зокрема про вжиті ним
додаткові заходи, у тому числі про внесені Кабінетові Міністрів
пропозиції з питань, які належать до його компетенції, і прийняті
щодо них рішення тощо.
3. Оцінка стану справ і результатів реалізації акта
законодавства
Відображаються дані про результати впровадження акта, його
вплив на досягнення поставленої мети, здійснені витрати на
реалізацію передбачених ним заходів та джерела їх покриття.
Співставляються прогнозні розрахунки наслідків його реалізації з
практичними результатами. За наявності недоліків зазначаються
причини, що їх зумовили.
4. Висновки та пропозиції
Повідомляється про заходи, які намічено додатково здійснити з
метою забезпечення безумовного виконання акта, формулюються
пропозиції з проблем, розв'язання яких потребує рішень Кабінету
Міністрів.
____________________________ ______________ ____________________
(посада керівника органу (підпис) (розшифрування) ____________________________
виконавчої влади)
"___" _______________ 200_ р.
Додаток 9
(до пункту 14 розділу VIII)
(На бланку Міністра Кабінету Міністрів України або
його Першого заступника чи заступника)

"_____" __________200_р. N ____ ____________________________
Надіслано о _________год. (назва міністерства, іншого
центрального органу
виконавчої влади,
відповідального за
підготовку узагальнених
висновків і пропозицій
до Закону України) ____________________________ ____________________________
(назва міністерств, інших
центральних органів
виконавчої влади,
до компетенції яких належать
питання, що регулюються
Законом України)
Міністерству юстиції
Копія: Першому віце-прем'єр-міністру,
Віце-прем'єр-міністру
(згідно з розподілом
функціональних повноважень)
Відповідно до розпорядження Президента України від 30 травня
1997 р. N 221 "Про порядок проведення експертизи і підготовки на
підпис Президентові України законів України" та Тимчасового
регламенту Кабінету Міністрів України надсилається для вивчення і
візування копія прийнятого Верховною Радою України Закону України _____________________________, що надійшов на підпис Президентові
(назва Закону)
України.
З урахуванням установлених термінів подання до Адміністрації
Президента України пропозицій Кабінету Міністрів України щодо
Закону України ________________________________, просимо
(назва Закону)
міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до
компетенції яких належать питання, що регулюються цим Законом,
надіслати ______________________________ свої висновки і
(назва міністерства, іншого
центрального органу виконавчої
влади, відповідального за
підготовку узагальнених
висновків і пропозицій до
Закону України)
пропозиції до ____________.
(час і дата)
Узагальнені висновки і пропозиції до Закону та інші матеріали
просимо __________________________________________________________
(назва міністерства, іншого центрального органу
виконавчої влади, відповідального за підготовку
узагальнених висновків і пропозицій до Закону України)
подати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України до ____________.
(час і дата)
Додаток: на арк. ____________ __________________
(підпис) (ім'я та прізвище)
( Постанову доповнено Додатком 9 згідно з Постановою КМ N 1052
( 1052-2001-п ) від 08.08.2001 )
Додаток 10
(до пункту 16 розділу VI)
ДОВІДКА ЩОДО ВІДПОВІДНОСТІ
ПРОЕКТУ ACQUIS COMMUNAUTAIRE
__________________________________________________________________
(назва проекту акта)
Проект акта розроблено ___________________________________________
(найменування органу виконавчої влади)
1. Належність проекту до пріоритетних сфер
Зазначається належність проекту за предметом правового
регулювання до пріоритетних сфер адаптації законодавства України
до законодавства Європейського Союзу, визначених Законом України
"Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до
законодавства Європейського Союзу". Якщо проект розроблено на
виконання плану заходів з виконання Загальнодержавної програми
адаптації законодавства України до законодавства Європейського
Союзу, робиться посилання на відповідний пункт.
2. Порядок вирішення в acquis communautaire питань, що
належать до сфери правового регулювання проекту
Зазначаються джерела acquis communautaire, які регулюють
правовідносини у визначеній сфері або сферах, із зазначенням
обов'язкових реквізитів та джерел офіційного опублікування.
Досліджується порядок вирішення в acquis communautaire питань, що
належать до сфери правового регулювання проекту. Зазначаються
переваги та недоліки такого регулювання.
3. Порівняльно-правова таблиця
Інформація про відповідність окремих положень проекту acquis
communautaire викладається у вигляді порівняльної таблиці за такою
формою:
------------------------------------------------------------------ N | Положення |Відповідні положення | Відповідність з/п| проекту | джерел acquis | acquis | | communautaire | communautaire ---+-----------------+-----------------------+-------------------- |(наводиться зміст|(наводиться положення |(відповідає, |окремих пунктів |із зазначенням джерела |не відповідає, |проекту) |acquis communautaire) |не врегульовано) ------------------------------------------------------------------
4. Очікувані соціально-економічні та інші результати
впровадження
За результатами економічного, соціального та політичного
аналізу можливих наслідків зазначаються очікувані наслідки
реалізації проекту.
5. Узагальнений висновок
Зазначається загальний висновок щодо відповідності проекту
acquis communautaire. У разі коли проект не відповідає acquis
communautaire, обґрунтовується необхідність його прийняття та
строк його дії.
Довідка про відповідність проекту acquis communautaire
підготовлена __________________________________________________________________
(найменування структурного підрозділу центрального
органу виконавчої влади)
________________________ __________________ ____________________
(посада керівника органу (підпис) (розшифрування) виконавчої влади)
"__"________ 200__ р.
( Постанову доповнено Додатком 10 згідно з Постановою КМ N 39
( 39-2002-п ) від 10.01.2002; в редакції Постанови КМ N 1365
( 1365-2004-п ) від 15.10.2004 )

Додаток 11
(до пункту 7 розділу VIII)

Державний Герб України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
м. Київ
__________________________________________________________________
_____ ____________ ___ р. N ___
Голові Верховної Ради України
(ініціали та прізвище)
Шановний __________________________________!
На запит Верховної Ради Кабінет Міністрів подає висновок до
проекту Закону України __________________________________________,
(назва)
внесеного на розгляд Верховної Ради народним депутатом України _________________________________________________________________.
( ініціали та прізвище)
Кабінет Міністрів підтримує Проект Закону. (В іншому разі
зазначається, що проект Закону не підтримується).
Додаток: на___арк.
З повагою
Прем'єр-міністр України ____________________
(ім'я та прізвище)
(Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністр відповідно до розподілу функціональних повноважень)
( Постанову доповнено Додатком 11 згідно з Постановою КМ N 986
( 986-2003-п ) від 27.06.2003 )
Додаток 12
(до пункту 27 розділу VI)
ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК
ЩОДО ВІДПОВІДНОСТІ ПРОЕКТУ ACQUIS COMMUNAUTAIRE
__________________________________________________________________
(назва проекту акта)
Проект акта розроблено ___________________________________________
(найменування суб'єкта, що розробив проект)
1. Належність проекту до пріоритетних сфер адаптації
законодавства України до законодавства Європейського Союзу
Зазначається інформація про належність проекту до
пріоритетних сфер, визначених Законом України "Про
Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до
законодавства Європейського Союзу", а також інформація щодо джерел
acquis communautaire, які використовувалися головним розробником
під час підготовки проекту.
2. Відповідність проекту acquis communautaire
Розміщується інформація про відповідність положень проекту
положенням джерел acquis communautaire, які використовувалися
головним розробником під час підготовки проекту, із зазначенням
неврахованих положень джерел acquis communautaire.
Викладається інформація про порядок вирішення в acquis
communautaire відносин, які передбачається врегулювати в проекті.
Робиться висновок щодо повноти врахування головним
розробником джерел acquis communautaire.
3. Інформація головного розробника щодо необхідності
прийняття проекту в разі його невідповідності acquis communautaire
Заповнюється у разі, коли проект не відповідає (повністю або
частково) acquis communautaire. Наводиться обґрунтування головного
розробника стосовно необхідності прийняття акта та строку його
дії.
4. Загальний висновок щодо відповідності проекту acquis
communautaire та пропозиції щодо можливих шляхів його
доопрацювання
Робиться загальний висновок про відповідність проекту acquis
communautaire. У разі потреби подаються пропозиції щодо можливих
шляхів доопрацювання проекту.
Експертиза проекту на відповідність acquis communautaire
проведена __________________________________________________________________
(найменування структурного підрозділу Мін'юсту)

Міністр юстиції _____________ _________________
(підпис) (розшифрування)
"__"________200_ р.
( Тимчасовий регламент доповнено Додатком 12 згідно з Постановою
КМ N 1365 ( 1365-2004-п ) від 15.10.2004 )

Додаток 13
(до пункту 3 розділу V)
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
Кабінетові Міністрів України

I. Рекомендоване рішення
1. Суть питання. Формулюється проблема (стратегія дій,
підхід) та викладається суть політичного рішення, що
рекомендується для її розв'язання, із зазначенням заходів, яких
пропонується вжити, джерел та обсягів їх фінансування.
2. Обґрунтування вибору політичного рішення. Зазначаються
можливі варіанти розв'язання проблеми (стратегії дій, підходу),
наводяться аргументи на підтримку рекомендованого політичного
рішення, очікувані результати його реалізації.
3. Застереження. Описуються можливі ризики, критичні
зауваження, які може викликати реалізація рекомендованого
політичного рішення, та спосіб їх уникнення.
4. Консультації. Зазначається інформація про вивчення думки
громадськості, заінтересованих груп населення до рекомендованого
політичного рішення, проведені з цією метою консультації,
ініціативи, які виникли під час цих консультацій, обґрунтовується
можливість врахування поданих пропозицій.
5. Позиція міністерств. Викладається позиція заінтересованих
міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо
рекомендованого політичного рішення у частині, що стосується їх
компетенції.
За наявності розбіжностей додаються зауваження
заінтересованих органів або їх заперечення у письмовій формі.
II. Аналітична частина
1. Довідкова інформація. Наводиться довідково-аналітична
інформація, необхідна для всебічного висвітлення проблеми
(стратегії дій, підходу), для розв'язання якої необхідно прийняти
політичне рішення, заходи з її розв'язання, що вживалися раніше,
перелік рішень та актів законодавства з цього питання; аналіз їх
впливу на стан справ у відповідній сфері.
2. Результати реалізації політичного рішення. Викладається
прогноз очікуваних результатів реалізації рекомендованого
політичного рішення, його відповідність інтересам різних груп
населення, вплив на тенденції розвитку суспільно-політичного
життя.
3. Фінансування. Наводиться детальний фінансовий аналіз
заходів з реалізації рекомендованого політичного рішення, зокрема
оцінюється реальність та достатність джерел їх фінансування,
достовірність (точність) розрахунків обсягу необхідних коштів та
прогноз інших фінансових наслідків.
У разі виникнення розбіжностей щодо оцінки очікуваних
фінансових результатів реалізації рекомендованого політичного
рішення подається відповідний порівняльний аналіз.
III. Організаційні питання
1. Моніторинг. Наводяться конкретні показники, за якими буде
оцінюватися результат реалізації рекомендованого політичного
рішення, його вплив на показники суспільно-економічного життя
(зміна бюджетних призначень, кількості робочих місць, обсягу
реальних доходів певних груп населення тощо). Для оцінювання
використовуються звітно-статистичні дані в абсолютних показниках -
грошова одиниця, кількість продукції тощо.
Пояснюється, як організовуватиметься моніторинг реалізації
рекомендованого політичного рішення та досягнення кінцевого
результату. Зазначається періодичність проведення аналізу
ефективності передбачених заходів та спосіб використання його
результатів під час планування подальших дій.
2. Інформаційне забезпечення. Зазначаються пропозиції щодо
організації інформування громадськості з питань, пов'язаних з
прийняттям та реалізацією рекомендованого політичного рішення.
3. Проект рішення. Формулюється суть рішення, що пропонується
прийняти на засіданні Кабінету Міністрів за результатами розгляду
доповідної записки (для включення до протоколу засідання).
________________________ ____________ ______________________
(посада керівника органу (підпис) (ініціали та прізвище)
виконавчої влади)
_____ ________________ 200_ р.
( Тимчасовий регламент доповнено Додатком 13 згідно з Постановою
КМ N 1026 ( 1026-2005-п ) від 21.10.2005 )

Додаток 14
(до пункту 4 розділу V)
ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК
до доповідної записки
Кабінетові Міністрів України

з питання ________________________________________________________
_________________________________________________________________,
що надійшла ______________________________________________________
(назва центрального органу виконавчої влади)
1. Відповідність доповідної записки встановленим вимогам
Зазначається відповідність (невідповідність) структури та
змісту доповідної записки встановленим вимогам.
2. Фахова експертиза
Зазначається відповідність (невідповідність) рекомендованого
політичного рішення Програмі діяльності Кабінету Міністрів
України, а також дається фахова оцінка обґрунтованості
запропонованого варіанта розв'язання проблеми (стратегії дій,
підходу).
Дається оцінка повноти і достовірності інформації, на якій
ґрунтуються пропозиції щодо прийняття політичного рішення, у разі
потреби викладаються застереження або уточнення до нього, а також
посилання на інформаційно-аналітичні та інші матеріали, які слід
додатково врахувати під час прийняття рішення.
3. Юридична експертиза
Зазначається відповідність (невідповідність) рекомендованого
політичного рішення Конституції України та законодавству.
4. Узагальнений висновок
Зазначається, чи реалізація рекомендованого політичного
рішення сприятиме розв'язанню проблеми, чи не призведе до
виникнення інших проблем, чи є його виконання реальним, у тому
числі щодо фінансового забезпечення, та висновок щодо достатності
(недостатності) підстав для його прийняття.
________________________ ______________ ______________________
(посада керівника (підпис) (ініціали та прізвище)
структурного підрозділу)
________________________ ______________ ______________________
(посада керівника структурного підрозділу)
________________________ ______________ ______________________
(посада працівника
юридичного підрозділу
Секретаріату Кабінету
Міністрів)
____ _________________ 200 _ р.
( Тимчасовий регламент доповнено Додатком 14 згідно з Постановою
КМ N 1026 ( 1026-2005-п ) від 21.10.2005 )

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 червня 2000 р. N 915

ПЕРЕЛІК
актів Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 1993 р.
N 359 ( 359-93-п ) "Про впорядкування внесення звернень органів,
підприємств, установ і організацій до Кабінету Міністрів України".
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 липня 1993 р.
N 523 ( 523-93-п ) "Питання організації роботи Кабінету Міністрів
України" (ЗП України, 1993 р., N 12, ст. 254).
3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 лютого
1996 р. N 79 ( 79-96-р ).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня
1996 р. N 319 ( 319-96-п ) "Про впорядкування діяльності
керівництва центральних органів державної виконавчої влади".
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1996 р.
N 685 ( 685-96-п ) "Про заходи щодо скорочення кількості звернень
органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування,
підприємств, установ і організацій до Кабінету Міністрів України"
(ЗП України, 1996 р., N 14, ст. 381).
6. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 листопада
1996 р. N 756 ( 756-96-р ).
7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 лютого
1997 р. N 111 ( 111-97-р ) (Офіційний вісник України, 1997 р.,
число 10, с. 50).
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 р.
N 148 ( 148-98-п ) "Про внесення доповнень до Положення про
підготовку проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів
України" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 7, ст. 244).
9. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 р.
N 800 ( 800-98-п ) "Про внесення доповнення до Положення про
підготовку проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів
України" (Офіційний вісник України, 1998 р. N 22, ст. 812).
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 червня
1999 р. N 1091 ( 1091-99-п ) "Про затвердження переліку посадових
осіб, які беруть участь у засіданнях Кабінету Міністрів України".
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 1999 р.
N 1236 ( 1236-99-п ) "Про порядок опрацювання проектів актів
Кабінету Міністрів України, а також проектів законів України і
актів Президента України, що подаються Кабінетом Міністрів України
до Верховної Ради України і Президентові України, з урахуванням
основних положень законодавства Європейського Союзу" (Офіційний
вісник України, 1999 р., N 28, ст. 1417).
12. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня
1999 р. N 1872 ( 1872-99-п ) "Про затвердження Положення про
роботу з позовними заявами, рішеннями суду у справах, відповідачем
у яких є Кабінет Міністрів України" (Офіційний вісник України,
1999 р., N 41, ст. 2047).
13. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2000 р.
N 70 ( 70-2000-п ) "Про удосконалення порядку підготовки для
розгляду на засіданнях Кабінету Міністрів України питань,
пов'язаних з контролем діяльності органів виконавчої влади"
(Офіційний вісник України, 2000 р., N 3, ст. 80).
14. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого
2000 р. N 405 ( 405-2000-п ) "Про затвердження Порядку вивчення і
візування в Кабінеті Міністрів України законів України, що
надійшли на підпис Президентові України" (Офіційний вісник
України, 2000 р., N 9, ст. 341).
15. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 квітня
2000 р. N 206 ( 206-2000-р ).



вгору