Про затвердження Положення про Державну службу експортного контролю України
Постанова Кабінету Міністрів України; Положення від 13.06.2007830
Документ 830-2007-п, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 04.08.2011, підстава - 800-2011-п

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 13 червня 2007 р. N 830
Київ
{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 800 ( 800-2011-п ) від 27.07.2011 }
Про затвердження Положення про
Державну службу експортного контролю України
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 101 ( 101-2008-п ) від 27.02.2008
N 664 ( 664-2008-п ) від 23.07.2008 }

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Положення про Державну службу експортного
контролю України, що додається.
2. Ця постанова набирає чинності з 15 червня 2007 року.

Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 21

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 червня 2007 р. N 830
ПОЛОЖЕННЯ
про Державну службу експортного контролю України

1. Державна служба експортного контролю України
(Держекспортконтроль) є центральним органом виконавчої влади,
діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів
України через Віце-прем'єр-міністра України. { Абзац перший пункту
1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 664
( 664-2008-п ) від 23.07.2008 }
Держекспортконтроль є спеціально уповноваженим органом
виконавчої влади з питань державного експортного контролю.
2. Держекспортконтроль у своїй діяльності керується
Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, а також указами
Президента України та постановами Верховної Ради України,
прийнятими відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів
України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
Держекспортконтроль забезпечує реалізацію державної політики
у сфері експортного контролю та подає у встановленому порядку
пропозиції щодо її формування, здійснює управління у зазначеній
сфері, а також міжгалузеву координацію та регулювання з питань, що
належать до його компетенції, узагальнює практику застосування
законодавства із зазначених питань, розробляє та подає у
встановленому порядку Кабінету Міністрів України пропозиції щодо
вдосконалення такого законодавства.
3. Основними завданнями Держекспортконтролю є:
1) участь у формуванні та реалізації державної політики у
сфері експортного контролю, зокрема щодо забезпечення національної
безпеки, виконання міжнародних зобов'язань України стосовно
нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки,
обмеження передач звичайних видів озброєння, а також зміцнення
міжнародного авторитету України;
2) здійснення заходів щодо:
встановлення державного контролю за провадженням діяльності,
пов'язаної з міжнародними передачами товарів військового
призначення та подвійного використання, контролю за використанням
таких товарів згідно із заявленими цілями, зокрема недопущення їх
застосування у терористичних та інших протиправних цілях;
обмеження або заборони діяльності, пов'язаної з міжнародними
передачами товарів військового призначення та подвійного
використання, якщо це суперечить національним інтересам України,
її міжнародним зобов'язанням, завданням боротьби з тероризмом, а
також у разі, коли є підстави вважати, що зазначені товари
належать до зброї масового знищення чи призначені для створення
такої зброї або засобів її доставки;
3) участь у розробленні проектів законодавчих та інших
нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері
експортного контролю;
4) забезпечення в межах своїх повноважень розвитку
співробітництва з відповідними органами інших держав і
міжнародними організаціями.
4. Держекспортконтроль відповідно до покладених на нього
завдань:
1) готує пропозиції щодо формування державної політики у
сфері експортного контролю та забезпечує її реалізацію;
2) бере участь у розробленні проекту Закону про Державний
бюджет України на відповідний рік, Державної програми економічного
і соціального розвитку України, Програми діяльності Кабінету
Міністрів України;
3) визначає разом із заінтересованими центральними органами
виконавчої влади основні напрями розвитку системи державного
експортного контролю та подає їх у встановленому порядку Кабінету
Міністрів України;
4) забезпечує відповідно до законодавства захист інтересів
держави під час здійснення міжнародних передач товарів, що
підлягають державному експортному контролю (далі - товари), а
також вживає заходів до недопущення їх застосування у
терористичних та інших протиправних цілях;
5) розробляє і подає Кабінету Міністрів України проекти
законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють
діяльність у сфері експортного контролю, складає разом із
заінтересованими центральними органами виконавчої влади,
представниками підприємств, наукових установ та організацій, а
також їх об'єднань списки товарів і подає їх Кабінету Міністрів
України;
6) здійснює співробітництво з питань експортного контролю,
нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки та
обмеження передач звичайних видів озброєння в рамках реалізації
державної політики щодо європейської і євроатлантичної інтеграції,
а також забезпечує взаємодію у зазначеній сфері з відповідними
органами інших держав;
7) забезпечує взаємодію з громадськістю, зокрема з
громадською радою з питань координації заходів, пов'язаних із
забезпеченням проведення консультацій стосовно формування та
реалізації державної політики у сфері експортного контролю;
8) проводить у встановленому порядку експертизу у сфері
експортного контролю;
9) видає:
суб'єктам здійснення міжнародних передач товарів дозволи
(висновки) на здійснення таких передач та у випадках, передбачених
законодавством, висновки про можливість проведення переговорів,
пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів
(контрактів) про міжнародні передачі товарів, а також вирішує
питання щодо скасування, тимчасового припинення та продовження
строку дії таких дозволів (висновків);
відповідно до законодавства після проведення експертизи у
сфері експортного контролю міжнародні імпортні сертифікати та інші
документи, які містять державні гарантії щодо використання у
заявлених цілях товарів, вирішує питання щодо відкликання таких
гарантій;
10) проводить у встановленому порядку:
реєстрацію суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів;
державну атестацію систем внутрішньофірмового експортного
контролю, створених суб'єктами здійснення міжнародних передач
товарів, та видає відповідні свідоцтва;
11) проводить у передбачених законом випадках розслідування,
пов'язані з порушенням суб'єктами здійснення міжнародних передач
товарів вимог законодавства у сфері експортного контролю, та за їх
підсумками притягує таких суб'єктів до відповідальності в межах,
визначених законодавством;
12) здійснює заходи щодо запобігання порушенням вимог
законодавства у сфері експортного контролю, зокрема контролює
використання товарів у заявлених цілях, проводить відповідну
профілактичну роботу з юридичними особами та громадянами України;
13) контролює додержання вимог законодавства у сфері
експортного контролю;
14) бере участь у розробленні механізму запобігання
несанкціонованому здійсненню міжнародних передач товарів;
15) готує та подає заінтересованим центральним органам
виконавчої влади інформацію про міжнародні передачі товарів;
16) здійснює у встановленому порядку обмін інформацією у
сфері експортного контролю з відповідними органами інших держав та
міжнародними організаціями;
17) бере участь у створенні, забезпеченні функціонування і
вдосконалення автоматизованої системи державного експортного
контролю та відповідної бази даних;
18) організовує підготовку і підвищення кваліфікації
спеціалістів з експортного контролю, їх стажування у відповідних
організаціях та установах іноземних держав;
19) сприяє розвиткові співробітництва з іноземними державами
у сфері експортного контролю, бере участь у роботі відповідних
міжурядових органів і міжнародних організацій;
20) бере участь у забезпеченні здійснення заходів з
експортного контролю, передбачених Договором про нерозповсюдження
ядерної зброї ( 995_098 ), Конвенцією про заборону розробки,
виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її
знищення ( 995_182 ), Конвенцією про заборону розробки,
виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної)
та токсинної зброї та про її знищення ( 995_054 ) тощо;
21) готує пропозиції щодо надання суб'єктам здійснення
міжнародних передач товарів повноважень на право експорту, імпорту
товарів військового призначення та товарів, які містять відомості,
що становлять державну таємницю, веде облік зазначених суб'єктів,
яким надано такі повноваження, видає їм відповідні підтвердні
документи, забезпечує контроль за здійсненням наданих повноважень
та готує пропозиції щодо скасування таких повноважень;
22) надає юридичним особам повноваження на проведення
недержавної експертизи, пов'язаної з визначенням належності
найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до
відповідних списків товарів;
23) справляє плату за видачу документів про реєстрацію
суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів, видачу дозволів,
висновків і міжнародних імпортних сертифікатів, кошти від якої
зараховуються до державного бюджету;
24) сприяє залученню технічної, фінансової та інших видів
допомоги від іноземних держав і міжнародних організацій;
25) реалізує в межах своїх повноважень державну політику у
сфері охорони державної таємниці, здійснює контроль за її
збереженням;
26) подає відповідним державним органам звіти про міжнародні
передачі товарів військового призначення та товарів подвійного
використання, а також інформацію про результати своєї діяльності;
27) готує відповідно до законодавства пропозиції щодо
укладення та денонсації міжнародних договорів, укладає в межах
своїх повноважень такі договори міжвідомчого характеру і
забезпечує виконання зобов'язань України за міжнародними
договорами;
28) здійснює інші функції відповідно до покладених на нього
завдань.
5. Держекспортконтроль має право:
1) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів
виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств,
установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до
розгляду питань, що належать до його компетенції;
2) представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням
у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних
договорів;
3) утворювати в разі потреби за погодженням з іншими
заінтересованими центральними органами виконавчої влади комісії,
ради та експертні групи;
4) одержувати в установленому законодавством порядку від
центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію,
документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на
нього завдань;
5) користуватися базами даних, що створюються та
підтримуються органами виконавчої влади;
6) скликати наради з питань, що належать до його компетенції.
6. Держекспортконтроль під час виконання покладених на нього
завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами
виконавчої влади, робочими органами, що утворюються Президентом
України, Кабінетом Міністрів та Радою національної безпеки і
оборони України, органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми
власності, а також з відповідними органами та організаціями
іноземних держав, міжнародними організаціями.
7. Держекспортконтроль видає в межах своїх повноважень на
основі та на виконання актів законодавства накази, організовує і
контролює їх виконання.
Нормативно-правові акти Держекспортконтролю підлягають
реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Держекспортконтроль видає в разі потреби разом з іншими
центральними і місцевими органами виконавчої влади спільні акти.
У передбачених законодавством випадках рішення
Держекспортконтролю, прийняті в межах його повноважень,
обов'язкові для виконання центральними та місцевими органами
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми
власності та громадянами.
8. Держекспортконтроль очолює Голова, якого призначає на
посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням
Прем'єр-міністра України відповідно до пропозиції
Віце-прем'єр-міністра України.
Голова має заступників, у тому числі одного першого, яких
призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України
за поданням Прем'єр-міністра України відповідно до пропозиції
Віце-прем'єр-міністра України.
Голова Держекспортконтролю:
здійснює керівництво Держекспортконтролем і несе персональну
відповідальність перед Кабінетом Міністрів України за виконання
покладених на нього завдань;
розподіляє обов'язки між своїми заступниками та визначає
ступінь їх відповідальності, а також призначає керівників
структурних підрозділів; { Абзац п'ятий пункту 8 із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 101 ( 101-2008-п ) від
27.02.2008 }
призначає на посаду та звільняє з посади працівників
центрального апарату. { Абзац шостий пункту 8 із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 101 ( 101-2008-п ) від
27.02.2008 }
9. Для погодженого вирішення питань, що належать до
компетенції Держекспортконтролю, обговорення найважливіших
напрямів його діяльності, розроблення рекомендацій щодо формування
та реалізації державної політики у сфері експортного контролю і
розгляду проектів нормативно-правових актів та інших питань у
Держекспортконтролі утворюється колегія.
Персональний склад колегії затверджує Голова
Держекспортконтролю.
Організаційною формою роботи колегії є засідання.
Періодичність проведення засідань визначається Головою
Держекспортконтролю.
До складу колегії входять Голова Держекспортконтролю (голова
колегії), його заступники, керівники структурних підрозділів, інші
керівні працівники Держекспортконтролю, а також за згодою
представники відповідних комітетів Верховної Ради України, органів
державної влади, установ та громадських організацій, а також
науковці та інші особи.
Рішення колегії проводяться в життя наказами
Держекспортконтролю.
10. Для розгляду наукових рекомендацій, пропозицій щодо
розвитку системи державного експортного контролю, обговорення
інших важливих питань у Держекспортконтролі можуть утворюватися
науково-технічна рада, інші дорадчі та консультативні органи.
Склад таких органів і положення про них затверджує Голова
Держекспортконтролю.
11. Граничну чисельність працівників Держекспортконтролю
затверджує Кабінет Міністрів України.
Структуру Держекспортконтролю затверджує його Голова за
погодженням з Віце-прем'єр-міністром України.
Штатний розпис і кошторис Держекспортконтролю затверджує його
Голова за погодженням з Мінфіном.
Положення про структурні підрозділи Держекспортконтролю
затверджує його Голова.
12. Держекспортконтроль є юридичною особою, має самостійний
баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства
України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм
найменуванням.



вгору