Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів
Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.19938-93
Документ 8-93, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 21.12.2000, підстава - 2181-III

                                                          
Д Е К Р Е Т
КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
( Декрет втратив чинність на підставі Закону
N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 10, ст.44
- набирає чинності з 1 квітня 2001 року )
Про стягнення не внесених у строк
податків і неподаткових платежів

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 13, ст.114 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3898-XII ( 3898-12 ) від 01.02.94, ВВР, 1994, N 20, ст.120
N 287/94-ВР від 14.12.94, ВВР, 1995, N 1, ст. 3
N 96/96-ВР від 22.03.96, ВВР, 1996, N 16, ст. 71
N 653/96-ВР від 26.12.96, ВВР, 1997, N 9, ст. 78
N 1458-III ( 1458-14 ) від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 14-15-16, ст.121
N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10 )

Стаття 1. Загальні положення
1. У порядку, передбаченому цим Декретом, провадиться
стягнення не внесених у встановлені строки: а) податків, податкового кредиту та інших платежів до
державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів
місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних
фондів, якщо для цих платежів законодавством не передбачені
спеціальні правила стягнення. Зазначені платежі стягуються незалежно від будь-яких строків
давності, за винятком випадків, передбачених цим Декретом та
іншими законодавчими актами. У такому ж порядку стягуються внески до державних цільових
фондів, створених на підставі чинного законодавства; б) платежів з державного обов'язкового страхування, внесків
на державне соціальне страхування, відрахувань колективних
сільськогосподарських і риболовецьких підприємств та
міжгосподарських підприємств і організацій до централізованого
Фонду соціального страхування колгоспників України; в) сум фінансових санкцій, що застосовуються до підприємств,
установ, організацій і громадян органами, яким це право надано
законодавством. 2. Положення цього Декрету не зачіпають податкових пільг,
установлених угодами України з іншими державами. 3. Цей Декрет не поширюється на стягнення: податку на доходи іноземних юридичних осіб, якщо міжнародною
угодою України встановлено інші правила; штрафів, що накладаються за адміністративні правопорушення.
Стаття 2. Органи стягнення
1. Органами стягнення платежів, зазначених у статті 1 цього
Декрету, є: а) за податками, податковим кредитом та іншими платежами до
державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів
місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних
фондів, внесками до державних цільових фондів - податкові та інші
державні органи, яким чинним законодавством надано право стягнення
цих платежів або на які покладено обчислення відповідного платежу
чи контроль за його сплатою; б) за платежами з державного обов'язкового страхування -
установи Української державної страхової комерційної організації; в) за внесками на державне соціальне страхування - установи
Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України; г) за відрахуваннями колективних сільськогосподарських і
риболовецьких підприємств та міжгосподарських підприємств і
організацій до централізованого Фонду соціального страхування
колгоспників України - профспілкові організації працівників
агропромислового комплексу та працівників рибного господарства. 2. Керівництво роботою, пов'язаною із стягненням податків,
податкового кредиту та інших платежів до державного бюджету
України, бюджету Республіки Крим, бюджетів місцевого
самоврядування, інших місцевих бюджетів, внесків до державних
цільових фондів і позабюджетних фондів, здійснюється
Міністерством фінансів України та Головною державною податковою
інспекцією України; платежів із державного обов'язкового
страхування - Українською державною страховою комерційною
організацією; відрахувань до централізованого Фонду соціального
страхування колгоспників України - центральними комітетами
профспілок працівників агропромислового комплексу та працівників
рибного господарства; внесків на державне соціальне страхування -
Фондом соціального страхування України та Пенсійним фондом
України.
Стаття 3. Права органів стягнення
1. Органи стягнення, вказані у підпункті "а" пункту 1 статті
2 цього Декрету, мають право перевіряти грошові документи,
бухгалтерські книги, звіти, кошториси, декларації та інші
документи, пов'язані із стягненням не внесених у строк податків і
неподаткових платежів, на підприємствах, в установах і
організаціях незалежно від форм власності та у громадян. 2. Органи стягнення, вказані у підпунктах "б", "в" і "г"
пункту 1 статті 2 цього Декрету, мають право одержувати від
підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та
громадян і перевіряти документи, що пов'язані виключно із
стягненням відповідних внесків і відрахувань.
Стаття 4. Визначення недоїмки і пені за несвоєчасну
сплату податків і неподаткових платежів
1. Після закінчення встановлених строків сплати відповідних
платежів невнесена сума вважається недоїмкою і стягується з
нарахуванням пені, якщо законодавством України не встановлено
стягнення недоїмки за окремими платежами без нарахування пені. Пеня із сум недоїмки нараховується з розрахунку 120 відсотків
річних облікової ставки Національного банку України від суми
недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу. ( Пункт 1 статті 4 в редакції Закону N 653/96-ВР від 26.12.96 )
2. За несвоєчасне зарахування платежів з вини установ банків
до доходів державного бюджету України, бюджету Республіки Крим,
бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і
позабюджетних фондів, на рахунки установ Української державної
страхової комерційної організації, Пенсійного фонду України,
Фонду соціального страхування України та централізованого Фонду
соціального страхування колгоспників України установа банку
сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати,
у розмірах, установлених законодавством за такими видами
платежів. Днем подання до установ банків платіжного доручення за
всіма видами платежів вважається день його реєстрації в цих
установах.
3. ( Зупинено до 1 січня 1997 року дію пункту 3 статті 4 в
частині строків сплати донарахованих у 1996 році сум пені,
штрафних та фінансових санкцій згідно із Законом N 96/96-ВР від
22.03.96 ) При надходженні сум на сплату недоїмки в першу чергу
погашається недоїмка, а потім пеня. При стягненні недоїмки на
підставі рішення суду передусім покриваються витрати, пов'язані з
стягненням.
Стаття 5. Порядок зарахування пені з сум недоїмки
Суми пені, нарахованої з сум недоїмки, зараховуються до
доходів державного бюджету України, бюджету Республіки Крим,
бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів,
позабюджетних фондів, на рахунки установ Української державної
страхової комерційної організації, Пенсійного фонду України, Фонду
соціального страхування України та централізованого Фонду
соціального страхування колгоспників України на ті підрозділи
бюджетної класифікації, на які зараховуються податки та інші
платежі, на суми недоїмки яких нарахована пеня.
Стаття 6. Стягнення недоїмки з підприємств, установ,
організацій та іноземних юридичних осіб
1. Суми недоїмки за податками, податковим кредитом та іншими
платежами до державного бюджету України, бюджету Республіки Крим,
бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів, до
державних цільових фондів і позабюджетних фондів з підприємств,
установ і організацій незалежно від форм власності та наслідків
фінансово-господарської діяльності стягуються у безспірному
порядку за розпорядженням державних податкових органів за весь час
ухилення, крім випадків, передбачених цим Декретом та іншим чинним
законодавством. 2. Суми недоїмки за платежами з державного обов'язкового і
державного соціального страхування, що їх належить одержати з
підприємств, установ і організацій, стягуються у безспірному
порядку за розпорядженням Української державної страхової
комерційної організації, Пенсійного фонду України і Фонду
соціального страхування України, центральних комітетів профспілок
працівників агропромислового комплексу та працівників рибного
господарства. 3. Розпорядження про безспірне стягнення сум недоїмки не
видаються, якщо підприємства, установи й організації своєчасно
подали до установ банків платіжні доручення на перерахування
належних платежів. 4. Підприємства, установи й організації після закінчення
строку сплати належних платежів не можуть без згоди відповідного
органу стягнення відкликати з установ банків невиконані платіжні
доручення на перерахування цих платежів. 5. Стягнення недоїмки за податками, податковим кредитом,
державними цільовими фондами, платежами до позабюджетних фондів та
іншими платежами до бюджету, внесками на державне обов'язкове
страхування та державне соціальне страхування в разі відсутності
коштів може бути звернуто на майно підприємств, установ і
організацій відповідно до чинного законодавства. 6. Суми податків з доходів іноземних юридичних осіб, які
одержують доходи, не пов'язані з діяльністю в Україні, та з
доходів іноземних учасників, що утворюються внаслідок розподілу
доходу підприємств з іноземними інвестиціями, і не перераховані до
бюджету підприємствами, установами й організаціями, що виплачують
доходи, стягуються з коштів, що залишаються у розпорядженні цих
підприємств, установ і організацій після розрахунків з бюджетом, у
безспірному порядку незалежно від того, за який період виплачено
доход іноземному одержувачу.
Стаття 7. Джерела погашення недоїмки
1. До підприємств, установ і організацій застосовуються такі
заходи безспірного стягнення недоїмки: а) списання у доход державного бюджету України, бюджету
Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих
бюджетів і позабюджетних фондів, на рахунки установ Української
державної страхової комерційної організації, Пенсійного фонду
України, Фонду соціального страхування України та у
централізований Фонд соціального страхування колгоспників України
сум, які є на розрахунковому (поточному) рахунку недоїмника в
установі банку і на окремих рахунках та акредитивах, відкритих за
рахунок недоїмника; б) звернення стягнення на суми, які належить одержати
недоїмникові від його дебіторів; в) звернення стягнення на суми, які виділяються
підприємствам, установам і організаціям у порядку бюджетного
фінансування, і на інші суми, які підлягають виплаті недоїмникові
з державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів
місцевого самоврядування та інших місцевих бюджетів. Порядок видачі розпоряджень про погашення недоїмки за рахунок
сум, які виділяються підприємствам, установам і організаціям з
державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів
місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних
фондів, установлюється Міністерством фінансів України. 2. Недоїмка і пеня за платежами з державного обов'язкового
страхування можуть бути відраховані установами Української
державної страхової комерційної організації з сум страхового
відшкодування. 3. У разі порушення одержувачем податкового кредиту кредитної
угоди вся сума податкового кредиту стягується податковим органом. При реорганізації, ліквідації підприємства, установи,
організації наданий податковий кредит повертається до бюджету або
стягується у безспірному порядку. 4. При наявності претензій кількох кредиторів недоїмка за
платежами, що підлягають стягненню відповідно до цього Декрету,
погашається у черговості, встановленій законодавством.
Стаття 8. Стягнення недоїмки за платежами громадян
України, іноземних громадян та осіб без
громадянства
Стягнення з громадян України, а також іноземних громадян та
осіб без громадянства недоїмки за податками і державним
обов'язковим страхуванням може бути проведено органами стягнення
тільки за рішенням суду або за виконавчими написами нотаріусів
відповідно до чинного законодавства. ( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 287/94-ВР
від 14.12.94 )
Стаття 9. Відстрочка і розстрочка податків і неподаткових
платежів
( Дію статті 9 зупинено на 2001 рік у частині надання
відстрочки і розстрочки податків і неподаткових
платежів до бюджетів усіх рівнів згідно із Законом
N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000 )
( Дію статті 9 зупинено на 2000 рік в частині надання
відстрочки і розстрочки податків і неподаткових
платежів до бюджетів усіх рівнів згідно із
Законом N 1458-III ( 1458-14 ) від 17.02.2000 )
( Зупинено дію статті 9 щодо надання відстрочки і
розстрочки податків і неподаткових платежів до
бюджетів усіх рівнів по недоїмці, яка створилась
після 1 січня 1996 року згідно із Законом
N 96/96-ВР від 22.03.96 )
1. Відстрочку і розстрочку можуть надавати: за платежами до
державного бюджету України - Міністерство фінансів України, до
бюджету Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування та
інших місцевих бюджетів - відповідні фінансові органи. 2. Відстрочку і розстрочку платежів за внесками до цільових
державних фондів, платежами з соціального страхування та іншими
платежами можуть надавати органи стягнення, їх вищестоящі органи,
а також інші органи, яким це право надано законодавством. 3. Відстрочені і розстрочені суми сплачуються з нарахуванням
пені у повному або зниженому розмірі чи без нарахування пені
відповідно до рішення органу, який надав відстрочку або розстрочку
платежу. На відстрочені або розстрочені суми пеня повинна
нараховуватися, якщо інше не передбачено в рішенні про відстрочку
або розстрочку платежу. 4. Заяви платників про відстрочку або розстрочку платежу
розглядаються відповідним органом у десятиденний строк. Подача заяв про відстрочку або розстрочку платежу не припиняє
стягнення. Однак орган, який розглядає ці заяви, може зупинити
стягнення надалі до вирішення питання про відстрочку або
розстрочку платежу. ( Починаючи з 1994 року відстрочку і розстрочку податків і
платежів до бюджету надавати платникам на умовах податкового
кредиту. За користування податковим кредитом платники сплачують до
відповідного бюджету плату у розмірі 0,5 облікової ставки
Національного банку України, яка застосовується на день одержання
платником сум кредиту згідно із Законом N 3898-12 від 01.02.94 )
Стаття 10. Повернення та перегляд неправильно сплачених
податків і неподаткових платежів
1. Повернення неправильно сплачених податків і неподаткових
платежів, зазначених у статті 1 цього Декрету, здійснюється
органами стягнення не більш як за один рік до виявлення
неправильної сплати, якщо інше не передбачено законодавством. 2. При перегляді неправильно проведеного справляння податків
і неподаткових платежів, за якими відповідно до законодавства
такий перегляд допускається більш як за один рік, суми, що
виявилися внаслідок перегляду, підлягають поверненню платнику або
зарахуванню в рахунок наступних платежів за той час, за який
провадиться перегляд.
Стаття 11. Оскарження дій посадових осіб органів стягнення
1. Скарги на неправильні дії посадових осіб органів
стягнення, допущені ними при стягненні податків і неподаткових
платежів, подаються до органів стягнення, яким вони безпосередньо
підпорядковані. Скарги розглядаються і рішення за ними приймаються не пізніш
як у місячний строк з моменту їх надходження. Рішення за скаргою
може бути оскаржено до вищестоящого органу стягнення. 2. Подання скарги не припиняє виконання стягнення. Орган, що
розглядає скарги, має право зупинити стягнення належної суми
податків і неподаткових платежів до прийняття рішення за скаргою. 3. Передбачений цією статтею порядок оскарження дій посадових
осіб органів стягнення не застосовується, якщо законодавством
установлено інший порядок оскарження цих дій.
Стаття 12. Особливості застосування цього Декрету
Особливості застосування цього Декрету щодо платежів до
бюджету, податкових кредитів, державних цільових фондів та
позабюджетних фондів установлюються Міністерством фінансів
України, а щодо внесків на державне соціальне страхування -
Пенсійним фондом України, Фондом соціального страхування України,
центральними комітетами профспілок працівників агропромислового
комплексу та працівників рибного господарства.

Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА
Міністр Кабінету Міністрів України А.ЛОБОВ
м. Київ, 21 січня 1993 року
N 8-93
Опубліковано: "Урядовий кур'єр", 06.02.93



вгору