Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Туркменистану про реадмісію осіб
Угода Кабінету Міністрів України; Туркменістан; Міжнародний документ від 14.05.2001
Документ 795_703, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 10.01.2002, підстава - 2935-III

                              Угода 
між Кабінетом Міністрів України та Урядом
Туркменистану про реадмісію осіб

( Угоду ратифіковано Законом
N 2935-III ( 2935-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 23, ст.155 )

Кабінет Міністрів України та Уряд Туркменистану, що надалі
іменуються "Договірні Сторони", у дусі співробітництва та на основі взаємності, з метою
полегшити реадмісію осіб, що нелегально в'їхали або перебувають на
території держави іншої Договірної Сторони, посилаючись на Конвенцію про захист прав і основних свобод
людини від 4 листопада 1950 року ( 995_004 ), посилаючись на принципи Конвенції про статус біженців від
28 липня 1951 року ( 995_011 ) і Протоколу від 31 січня 1967 року
( 995_363 ), керуючись Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом
Туркменистану про взаємні поїздки громадян ( 795_028 ), від 18
травня 2000 року, а також іншими нормами міжнародного права, домовилися про наступне:
Розділ I
Реадмісія громадян держав Договірних Сторін
Стаття 1
1. Кожна з Договірних Сторін по представленню іншої
Договірної Сторони приймає на територію своєї держави особу, що не
виконує діючих умов в'їзду або перебування на території держави
запитуючої Договірної Сторони, якщо підтверджується, що ця особа є
громадянином держави запитуваної Договірної Сторони. 2. Запитуюча Договірна Сторона приймає на територію своєї
держави на тих же умовах особу, згадану в пункті 1, якщо в
результаті перевірок, здійснених після реадмісії, буде
встановлено, що вона не мала громадянства держави запитуваної
Договірної Сторони в той час, коли вона залишила територію держави
запитуючої Договірної Сторони.
Стаття 2
1. Договірні Сторони до набуття чинності цієї Угоди
обмінюються по дипломатичних каналах зразками документів, що
можуть бути доказом громадянства держав Договірних Сторін та
зразками документів, що свідчать про дозвіл на проживання громадян
третіх країн та осіб без громадянства на території їхніх держав. 2. У випадку введення нових чи внесення змін в документи,
зазначені в пункті 1 цієї Статті, Договірні Сторони не пізніше чим
за тридцять (30) днів інформують про це одна одну та передають
зразки нових чи змінених документів. 3. У разі потреби запитуюча Договірна Сторона може попросити
втручання дипломатичних представництв або консульських установ
держави запитуваної Договірної Сторони з метою встановлення
громадянства особи, що може підлягати реадмісії. Така особа буде
опитана невідкладно та в будь-якому випадку не пізніше, ніж
протягом п'яти (5) днів після одержання запиту за місцем
перебування особи, а якщо це неможливо - у найближчому
дипломатичному представництві або консульській установі держави
запитуваної Договірної Сторони. Якщо буде встановлено, що особа є
громадянином держави запитуваної Договірної Сторони, ті ж самі
дипломатичні представництва або консульські установи негайно
видають проїзний документ, дійсний для її репатріації. 4. Положення цієї Статті застосовуються також до осіб, за
клопотанням яких про відмову від громадянства ще не прийняті
рішення компетентними органами запитуваної Договірної Сторони.
Розділ II
Реадмісія громадян третіх країн
Стаття 3
1. У випадку позитивної відповіді на запит іншої Договірної
Сторони Договірна Сторона приймає на територію своєї держави
громадян третіх країн, що не виконують необхідних умов в'їзду або
перебування на території держави запитуючої Договірної Сторони,
якщо доведено, що вони незаконно в'їхали на територію держави
запитуючої Договірної Сторони з території держави запитуваної
Договірної Сторони. 2. Запит про намір передати таку особу запитуваній Договірній
Стороні повинен бути зроблений запитуючою Договірною Стороною не
пізніше шести (6) місяців з дня незаконного в'їзду або порушення
правил перебування на території держави запитуючої Договірної
Сторони та містити докази, які б підтверджували факт такого
незаконного в'їзду або перебування. Відповідь запитуючої
Договірної Сторони повинна надійти не пізніше п'ятнадцяти (15)
днів після одержання такого запиту. 3. Положення цієї Статті застосовуються тільки у відношенні
випадків, що мали місце після набуття чинності цієї Угоди.
Стаття 4
Договірні Сторони приймають пасажирів, які прибувають
авіарейсами з території держави іншої Договірної Сторони після
того, як вони були видворені останньою, за умови, що вони мають
ідентифікаційний документ, що міститься в додатку 9 Чикагської
конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 7 грудня 1944 р.
( 995_038 ) (ІКАО).
Розділ III
Умови реадмісії
Стаття 5
Запитуюча Договірна Сторона приймає на територію своєї
держави особу, яка, як було встановлено перевірками, здійсненими
іншою Договірною Стороною після реадмісії, у момент виїзду з
території держави запитуючої Договірної Сторони не задовольняла
умови, передбачені у Статтях 1, 2, 3.
Розділ IV
Процедури реадмісії
Стаття 6
1. Процедури реадмісії, про які йде мова в статтях 1, 2, 3
будуть погоджені компетентними органами Договірних Сторін. 2. У клопотаннях про реадмісію громадян третіх країн повинні
бути зазначені загальні відомості та дані документів, що
посвідчують особу, яка повинна бути прийнята, а також інформація
про її перебування на території держави запитуваної Договірної
Сторони та про обставини її нелегального в'їзду на територію
держави запитуючої Договірної Сторони безпосередньо з території
держави запитуваної Договірної Сторони. Ці відомості повинні бути
досить вичерпними для того, щоб задовольнити клопотання запитуючої
Договірної Сторони. 3. Запитувана Договірна Сторона приймає особу, реадмісія якої
була погоджена, без затримки та, у будь-якому випадку, не пізніше
десяти (10) днів. Якщо не виникають проблеми практичного або
юридичного порядку, вищевказаний термін може бути подовжений по
клопотанню Договірної Сторони.
Розділ V
Транзит
Стаття 7
1. Кожна Договірна Сторона, на запит іншої, дозволяє транзит
через територію своєї держави громадянам третіх країн, яким було
відмовлено у в'їзді, або які підпадають під заходи видворення,
прийняті запитуючої Договірною Стороною. Транзит може проходити
наземним, залізничним або повітряним шляхом. 2. Запитуюча Договірна Сторона є відповідальною за прибуття
по призначенню зазначеної особи і повинна прийняти її, якщо їй не
дозволений в'їзд у треті країни, або якщо її поїздку в будь-якому
випадку подовжити неможливо.
Стаття 8
1. Компетентні органи Договірних Сторін визначають всі
процедури, пов'язані з транзитом та, якщо необхідно, з
організацією супроводу. Компетентні органи Договірних Сторін у
будь-якому випадку будуть обмінюватися заявками на транзит. Заявка
повинна містити: а) відомості про особу, яку передають; б) її громадянство; в) повідомлення про відсутність обставин, передбачених
Статтею 9 цієї Угоди; г) повідомлення про забезпечення прийому особи країною
призначення або транзиту; д) дані про дату, місце та час передачі особи. 2. Запитуюча Договірна Сторона піклується про те, щоб
громадяни третіх країн, яким дозволено проїзд транзитом, мали
проїзний документ в країни призначення.
Стаття 9
У транзиті може бути відмовлено, якщо: а) в країні призначення або в інших можливих транзитних
країнах існує ризик, що з цією особою будуть жорстоко поводитися,
їй може бути призначене покарання у вигляді страти, або якщо її
життя, фізичний стан або незалежність будуть перебувати під
загрозою через її національність, віросповідання, расу,
приналежність до визначеної соціальної або політичної групи; б) в країні призначення або в одній з транзитних країн
відносно особи може бути порушена кримінальна справа або
приведений у виконання вирок суду по кримінальній справі, якщо
тільки такий злочин не стосується нелегального в'їзду.
Розділ VI
Фінансові витрати
Стаття 10
1. Витрати на транспортування до кордону держави запитуваної
Договірної Сторони осіб, які приймаються на підставі Статей 1-3
цієї Угоди, а також витрати на можливий зворотній шлях на підставі
Статті 5 бере на себе запитуюча Договірна Сторона. 2. Витрати на транспортування до кордону країни призначення,
що стосується транзиту на підставі Статей 7-10 цієї Угоди, а також
будь-які інші витрати на перевезення бере на себе запитуюча
Договірна Сторона.
Розділ VII
Заключні положення
Стаття 11
Положення цієї Угоди ніяким чином не впливають на права та
обов'язки, які взяли на себе Договірні Сторони по інших
міжнародних угодах, учасницями яких вони є.
Стаття 12
Для реалізації положень цієї Угоди з Української сторони в
межах своєї компетенції Міністерство внутрішніх справ та Державний
комітет у справ охорони державного кордону України, а з
Туркменської Сторони - Міністерство внутрішніх справ та Державна
прикордонна служба Туркменистану протягом дев'яноста (90) днів
після підписання цієї Угоди підпишуть відповідний Протокол, у
якому визначать: а) органи, відповідальні за виконання окремих положень цієї
Угоди; б) пункти пропуску для реадмісії особи; в) необхідні дані та документи для реадмісії особи, а також
компенсації витрат, пов'язаних із застосуванням Статті 10 цієї
Угоди.
Стаття 13
1. Договірні Сторони будуть обмінюватися інформацією та, за
потреби, продовжувати консультації з питань, пов'язаних із
застосуванням положень цієї Угоди. 2. До цієї Угоди за взаємною домовленістю Договірних Сторін
можуть бути внесені зміни та доповнення, які оформляються окремими
протоколами, що є невід'ємною частиною цієї Угоди. 3. Протиріччя, що можуть виникати у випадку розбіжностей в
тлумаченні цієї Угоди, будуть вирішуватись по дипломатичних
каналах.
Стаття 14
1. Ця Угода набуває чинності через тридцять (30) днів з дати
останнього письмового повідомлення про виконання Договірними
Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею
чинності. 2. Кожна Договірна Сторона може тимчасово або повністю
призупинити дію окремих положень цієї Угоди, за виключенням Статті
1, з причин, пов'язаних з охороною громадського порядку, державної
безпеки або охороною здоров'я населення. Про прийняте рішення або
скасування такого рішення Договірну Сторону буде негайно
проінформовано по дипломатичних каналах. Дію Угоди може бути
призупинено негайно. 3. Ця Угода укладається на невизначений термін і припиняє
свою дію через дев'яносто (90) днів з дня одержання однією
Договірною Стороною офіційного повідомлення іншої Договірної
Сторони про свій намір припинити дію цієї Угоди.
Вчинено в м. Києві 14 травня 2001 року в двох примірниках,
кожний українською, туркменською та російською мовами, при цьому
всі тексти автентичні. З метою тлумачення положень цієї Угоди текст російською мовою
має переважну силу.

За Кабінет Міністрів За Уряд Туркменистану
України



вгору