Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР
Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 01.09.1980783-X
Документ 783-X, попередня редакція — Редакція від 01.01.2003, підстава - 2947-III, 407-IV
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

                                                          
У К А З
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
( Указ втрачає чинність з вступом у дію Сімейного
Кодексу України, прийнятого Верховною Радою України
10.02.2002 року N 2947-III ( 2947-14 ) згідно із
Законом N 407-IV ( 407-15 ) від 26.12.2002, ВВР,
2003, N 7, ст.70 )

Про внесення змін і доповнень до Кодексу
про шлюб та сім'ю Української РСР

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1980 р., N 38, ст. 754 )
( Указ затверджено Законом УРСР
N 1051-X ( 1051-10 ) від 31.10.80, ВВР, 1980, N 46, ст. 899 )
З метою приведення законодавства про шлюб та сім'ю
Української РСР у відповідність з Конституцією СРСР і Конституцією
Української РСР ( 888-09 ) та відповідно до Указу Президії
Верховної Ради СРСР від 9 жовтня 1979 року "Про внесення змін і
доповнень до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про
шлюб та сім'ю" Президія Верховної Ради Української РСР
п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР
(2006-07) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1969 р., додаток до
N 26, ст. 204) такі зміни і доповнення:
1. Доповнити Кодекс статтями 44-1, 161-1 такого змісту:
"С т а т т я 44-1. Поновлення шлюбу в разі з'явлення одного з
подружжя, оголошеного померлим або
визнаного безвісно відсутнім
У разі з'явлення одного з подружжя, оголошеного у
встановленому законом порядку померлим, і скасування відповідного
рішення суду шлюб вважається поновленим, якщо другий з подружжя не
вступив у новий шлюб.
Якщо один з подружжя був визнаний у встановленому законом
порядку безвісно відсутнім і з цієї підстави шлюб з ним був
розірваний, то в разі його з'явлення і скасування рішення суду про
визнання його безвісно відсутнім шлюб може бути поновлений
органом запису актів громадянського стану за спільною заявою
подружжя. Шлюб не може бути поновлений, якщо другий з подружжя
особи, визнаної безвісно відсутньою, вступив у новий шлюб."
"С т а т т я 161-1. Анулювання записів актів громадянського
стану
Анулювання первинних записів актів громадянського стану
провадиться органами запису актів громадянського стану на підставі
рішення суду.
У випадку, передбаченому частиною другою статті 44-1 цього
Кодексу, анулювання запису про розірвання шлюбу провадиться
органом запису актів громадянського стану, в якому шлюб був
розірваний.
Поновлені чи повторно складені записи актів громадянського
стану в разі виявлення первинних записів можуть бути анульовані на
підставі рішення суду або за висновком відділу запису актів
громадянського стану виконавчого комітету обласної, Київської чи
Севастопольської міської Ради народних депутатів за місцем
знаходження поновленого чи повторно складеного запису".
2. Статті 3, 4, 5, 9, 10, 11, 56, 64, 143, 159, 160, 183
викласти в такій редакції:
"С т а т т я 3. Рівноправність жінки і чоловіка в сімейних
відносинах
Відповідно до закріпленої Конституцією СРСР і Конституцією
Української РСР рівноправності прав жінки і чоловіка в Українській
РСР вони мають у сімейних відносинах рівні особисті і майнові
права.
С т а т т я 4. Рівноправність громадян у сімейних відносинах
Усі громадяни мають рівні права у сімейних відносинах.
Не допускається будь-яке пряме чи непряме обмеження прав,
встановлення прямих чи непрямих переваг при одруженні і в сімейних
відносинах залежно від походження, соціального і майнового стану,
расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення
до релігії, роду і характеру занять, місць проживання та інших
обставин.
С т а т т я 5. Захист сім'ї державою. Охорона і заохочення
материнства
Відповідно до Конституції СРСР і Конституції Української РСР
сім'я перебуває під захистом держави.
Держава виявляє піклування про сім'ю шляхом створення і
розвитку широкої мережі родильних будинків, дитячих ясел і садків,
шкіл-інтернатів та інших дитячих закладів, організації і
вдосконалення служби побуту та громадського харчування, виплати
допомоги в разі народження дитини, надання допомоги і пільг
одиноким матерям і багатодітним сім'ям, а також інших видів
допомоги сім'ї.
Материнство в Українській РСР оточене всенародною пошаною і
повагою, охороняється і заохочується державою. Охорона інтересів
матері і дитини забезпечується спеціальними заходами по охороні
праці і здоров'я жінок, створенням умов, які дають жінкам
можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом,
матеріальною і моральною підтримкою материнства та дитинства,
включаючи надання жінкам відпусток по вагітності і родах із
збереженням утримання та інших пільг вагітним жінкам і матерям".
"С т а т т я 9. Позовна давність на вимоги, що випливають із
шлюбних та сімейних відносин
На вимоги, що випливають із шлюбних та сімейних відносин,
позовна давність не поширюється, за винятком випадків, коли строк
для захисту порушеного права встановлено законодавством Союзу РСР
і Української РСР.
С т а т т я 10. Застосування позовної давності
У випадках, передбачених статтею 9 цього Кодексу, позовна
давність застосовується судом відповідно до цивільного
законодавства, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 11. Початок перебігу строку позовної давності
У тих випадках, коли для окремих вимог встановлено строк
позовної давності, він обчислюється якщо інше не встановлено
законом, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися
про порушення свого права".
"С т а т т я 56. Оспорювання батьківства (материнства)
Особа, записана як батько або як мати дитини в книзі записів
народжень, має право оспорити проведений запис протягом року з
того часу, коли їй стало або повинно було стати відомо про
проведений запис. Якщо до цього часу особа, записана як батько або
як мати, була неповнолітньою, річний строк обчислюється з часу
досягнення нею вісімнадцяти років".
"С т а т т я 64. Права і обов'язки батьків по вихованню і
навчанню дітей
Здійснення батьками прав і виконання ними обов'язків по
вихованню і навчанню дітей провадиться відповідно до Закону
Української РСР про народну освіту. Батьки вправі віддавати дітей
на виховання у відповідні державні дитячі заклади або окремим
особам".
"С т а т т я 143. Обов'язки опікунів і піклувальників по
вихованню неповнолітніх і захисту їх прав
та інтересів
Опікуни і піклувальники над неповнолітніми зобов'язані
виховувати підопічних, піклуватися про їх фізичний розвиток і
навчання, готувати до суспільно корисної праці, ростити гідними
членами соціалістичного суспільства, захищати їх права та
інтереси".
"С т а т т я 159. Органи запису актів громадянського стану
Акти громадянського стану реєструються в районних центрах і
містах відділами запису актів громадянського стану виконавчих
комітетів районних, районних у містах Рад народних депутатів, а в
селищах і селах - виконавчими комітетами селищних і сільських Рад
народних депутатів.
С т а т т я 160. Компетенція органів запису актів
громадянського стану
Відділи запису актів громадянського стану виконавчих
комітетів районних, міських, районних у містах Рад народних
депутатів провадять реєстрацію народження, смерті, укладення
шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, встановлення батьківства,
зміни прізвища, імені та по батькові, змінюють, доповнюють,
виправляють й анулюють записи актів громадянського стану,
поновлюють втрачені записи, видають повторні свідоцтва, а також у
встановленому порядку зберігають актові книги.
Виконавчі комітети селищних і сільських Рад народних
депутатів провадять реєстрацію народження, смерті, укладення шлюбу
і встановлення батьківства".
"С т а т т я 183. Присвоєння одному з подружжя дошлюбного
прізвища
Один з подружжя, який бажає, щоб йому було присвоєне дошлюбне
прізвище, повинен заявити про це в органах запису актів
громадянського стану при реєстрації розірвання шлюбу. Про
присвоєння одному з подружжя дошлюбного прізвища органи запису
актів громадянського стану провадять відповідний запис".
3. Розділ VI викласти в такій редакції:
"РОЗДІЛ VI
ЗАСТОСУВАННЯ РАДЯНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ШЛЮБ
ТА СІМ'Ю ДО ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН І ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА.
ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНІВ ПРО ШЛЮБ ТА СІМ'Ю ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ
ТА МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ
С т а т т я 194. Права та обов'язки іноземних громадян і осіб
без громадянства в шлюбних та сімейних
відносинах
Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних
республік про шлюб та сім'ю іноземні громадяни користуються в
Українській РСР правами і несуть обов'язки в шлюбних та сімейних
відносинах нарівні з радянськими громадянами. Окремі винятки
можуть бути встановлені законом Союзу РСР.
Особи без громадянства, що постійно проживають в СРСР,
користуються в Українській РСР правами і несуть обов'язки в
шлюбних та сімейних відносинах нарівні з радянськими громадянами.
С т а т т я 195. Укладення шлюбів радянських громадян з
іноземними громадянами та іноземних
громадян між собою в Українській РСР
Шлюби радянських громадян з іноземними громадянами, а також
шлюби іноземних громадян між собою укладаються в Українській РСР
за радянським законодавством.
Шлюби між іноземними громадянами, укладені в СРСР у
посольствах або консульствах іноземних держав, визнаються на
умовах взаємності дійсними в Українській РСР, якщо ці особи в
момент одруження були громадянами держави, яка призначила посла
або консула.
С т а т т я 196. Укладення шлюбів радянських громадян у
консульських установах СРСР. Визнання
шлюбів, укладених поза межами СРСР
Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних
республік про шлюб та сім'ю шлюби між радянськими громадянами, що
проживають поза межами СРСР, укладаються в консульських установах
СРСР.
У тих випадках, коли шлюби між радянськими громадянами і
шлюби радянських громадян з іноземними громадянами укладені поза
межами СРСР з додержанням форми шлюби, встановленої законом місця
його укладення, ці шлюби визнаються дійсними в Українській РСР,
якщо до визнання нема перешкод, що випливають із статей 15-17 та
45 цього Кодексу.
Шлюби іноземних громадян, укладені поза межами СРСР за
законами відповідних держав, визнаються дійсними в Українській
РСР.
С т а т т я 197. Розірвання шлюбів радянських громадян з
іноземними громадянами і шлюбів іноземних
громадян між собою в Українській РСР.
Визнання розлучень, здійснених поза межами
СРСР
Розірвання шлюбів радянських громадян з іноземними
громадянами, а також шлюбів іноземних громадян між собою в
Українській РСР провадиться за радянським законодавством.
Розірвання шлюбів між радянськими громадянами та іноземними
громадянами, здійснене поза межами СРСР за законами відповідних
держав, визнається дійсним в Українській РСР, якщо в момент
розірвання шлюбу хоча б один з подружжя проживав поза межами СРСР.
Розірвання шлюбів між радянськими громадянами, здійснене поза
межами СРСР за законами відповідних держав, визнається дійсним в
Українській РСР, якщо обоє з подружжя в момент розірвання шлюбу
проживали поза межами СРСР.
Розірвання шлюбів між іноземними громадянами, здійснене поза
межами СРСР за законами відповідних держав, визнається дійсним в
Українській РСР.
Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних
республік про шлюб та сім'ю радянський громадянин, що проживає
поза межами СРСР має право розірвати шлюб з одним з подружжя, який
проживає поза межами СРСР, незалежно від його громадянства в
радянському суді. У тих випадках, коли за радянським
законодавством допускається розірвання шлюбу в органах запису
актів громадянського стану, шлюб може бути розірваний в
консульських установах СРСР.
Справи про розірвання шлюбу за заявами радянських громадян,
які проживають поза межами СРСР, можуть розглядатися судами
Української РСР за дорученням Верховного Суду СРСР.
С т а т т я 198. Встановлення батьківства в Українській РСР.
Визнання батьківства, встановленого поза
межами СРСР
Встановлення батьківства в Українській РСР незалежно від
громадянства батьків і дитини та їх місця проживання провадиться
за радянським законодавством.
Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних
республік про шлюб та сім'ю у тих випадках, коли за радянським
законодавством допускається встановлення батьківства в органах
запису актів громадянського стану, батьки дитини, що проживають
поза межами СРСР, з яких хоча б один є громадянином СРСР, мають
право звертатися з заявами про встановлення батьківства до
консульських установ СРСР.
С т а т т я 199. Усиновлення дітей, які є радянськими
громадянами і проживають поза межами
СРСР. Усиновлення в Українській РСР
дітей іноземними громадянами та
усиновлення дітей, які є іноземними
громадянами
Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних
республік про шлюб та сім'ю усиновлення дитини, яка є радянським
громадянином і проживає поза межами СРСР, провадиться в
консульській установі СРСР. Якщо усиновитель не є радянським
громадянином, для усиновлення дитини, яка є громадянином
Української РСР, необхідно одержати дозвіл Міністерства освіти
Української РСР.
Визнається також дійсним усиновлення дитини, яка є
громадянином Української РСР, проведене в органах держави, на
території якої проживає дитина, при умові попереднього одержання
дозволу на таке усиновлення від Міністерства освіти Української
РСР.
Усиновлення в Українській РСР іноземними громадянами дітей,
як є радянськими громадянами, а також усиновлення дітей, які є
іноземними громадянами і проживають в Українській РСР, провадиться
за радянським законодавством.
Усиновлення дітей, які перебувають у радянському
громадянстві, іноземними громадянами на території Української РСР
провадиться на загальних підставах, встановлених главою 14 цього
Кодексу, при умові одержання в кожному окремому випадку дозволу
виконавчого комітету обласної, Київської чи Севастопольської
міської Ради народних депутатів.
С т а т т я 200. Встановлення опіки (піклування) над
радянськими громадянами, що проживають
поза межами СРСР, і над іноземними
громадянами в Українській РСР. Визнання
опіки (піклування), встановленої поза
межами СРСР
Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних
республік про шлюб та сім'ю опіка (піклування) над неповнолітніми,
недієздатними або обмеженими в дієздатності радянськими
громадянами, що проживають поза межами СРСР, а також над
іноземними громадянами, які проживають в Українській РСР,
встановлюється за радянським законодавством.
Опіка (піклування), встановлена над радянськими громадянами,
що проживають поза межами СРСР, за законами відповідних держав,
визнається дійсною в Українській РСР, якщо проти встановлення
опіки (піклування) чи проти її визнання нема заперечень
консульської установи СРСР.
Опіка (піклування), встановлена над іноземними громадянами
поза межами СРСР за законами відповідних держав, визнається
дійсною в Українській РСР.
С т а т т я 201. Реєстрації актів громадянського стану
радянських громадян, що проживають поза
межами СРСР
Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних
республік про шлюб та сім'ю реєстрація актів громадянського стану
радянських громадян, що проживають поза межами СРСР, провадиться в
консульських установах СРСР.
При реєстрації актів громадянського стану в консульських
установах СРСР застосовується законодавство Союзу РСР і
Української РСР, якщо заінтересовані особи є громадянами
Української РСР. Якщо заінтересовані особи є громадянами
різних союзних республік або не встановлено, громадянами якої
республіки вони є, то за їх згодою застосовується законодавство
однієї з союзних республік, а в разі незгоди - за рішенням
консула, який реєструє акт громадянського стану.
С т а т т я 202. Визнання документів, виданих органами
іноземних держав на посвідчення актів
громадянського стану
Документи, видані компетентними органами іноземних держав на
посвідчення актів громадянського стану, здійснених поза межами
СРСР за законами відповідних держав щодо громадян СРСР, іноземних
громадян і осіб без громадянства, визнаються дійсними в
Українській РСР при наявності консульської легалізації.
С т а т т я 203. Застосування іноземних законів і міжнародних
договорів
Застосування іноземних законів про шлюб та сім'ю або визнання
основаних на цих законах актів громадянського стану не може мати
місця, якщо таке застосування або визнання суперечило б основам
радянського ладу.
Якщо міжнародним договором СРСР або Української РСР
встановлені інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство про
шлюб та сім'ю Української РСР, то застосовують правила
відповідного міжнародного договору".
4. Частину третю статті 29 викласти в такій редакції:
"Для вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною
власністю розведеного подружжя, встановлюється трирічний строк
позовної давності."
5. Частину першу статті 61 викласти в такій редакції:
"Батьки зобов'язані виховувати своїх дітей, піклуватися про
їх фізичний розвиток і навчання, готувати до суспільно корисної
праці, ростити гідними членами соціалістичного суспільства".
6. Заголовок і частину першу статті 81 викласти в такій
редакції:
"С т а т т я 81. Обов'язки дітей щодо батьків
Діти зобов'язані піклуватися про батьків і подавати їм
допомогу.
Утримання непрацездатних батьків, які потребують допомоги, є
обов'язком їх неповнолітніх дітей."
Частину другу цієї статті вважати частиною третьою.
7. У частині другій статті 14 слова "(міської) Ради депутатів
трудящих" замінити словами "міської чи районної в місті Ради
народних депутатів".
8. У частині другій статті 16 слова "(міських) Рад депутатів
трудящих" замінити словами "міських чи районних у містах Рад
народних депутатів".
9. Статтю 43 після слова "вимогу" доповнити словами "при
реєстрації розірвання шлюбу органами запису актів громадянського
стану".
10. Частину другу статті 53 доповнити словами "за заявою
одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на
утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після
досягнення нею повноліття".
11. Частину першу і другу статті 55 та частину першу статті
189 після слів "в разі смерті матері" доповнити словами "визнання
матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав".
12. У статтях 102 і 113 слова "чи міської Ради депутатів
трудящих" замінити словами "міської чи районної в місті Ради
народних депутатів".
13. У статтях 113, 115, 127, 182, 186, 191, 193 слово "бюро"
замінити відповідно словом "відділ", "відділу", "відділом",
"відділи".
14. У статті 129:
у частині першій слова "(міської), сільської або селищної
Ради депутатів трудящих" замінити словами "міської, районної в
місті, селищної або сільської Ради народних депутатів";
у частині другій слова "(міських) Рад депутатів трудящих"
замінити словами "міських, районних у містах Рад народних
депутатів";
частину третю викласти в такій редакції:
"У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо
відають виконавчі комітети селищних і сільських Рад народних
депутатів".
15. У статтях 130 і 153 слова "депутатів трудящих" замінити
словами "народних депутатів".
16. У частині першій статті 162 слова "і поновлення" замінити
словами "поновлення й анулювання".
17. У статті 185 слова "(міської) Ради депутатів трудящих"
замінити словами "міської, районної в місті Ради народних
депутатів".
II. Внести до Указу Президії Верховної Ради Української РСР
від 29 грудня 1969 року "Про порядок введення в дію Кодексу про
шлюб та сім'ю Української РСР" ( 2476-07 ) (Відомості Верховної
Ради УРСР, 1970 р., N 2, ст. 16) такі доповнення:
1. Частину першу статті 7 після слів "яка визнає себе батьком
дитини" доповнити словами "В разі смерті матері, визнання матері
недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при
неможливості встановлення її місця проживання батьківство може
бути встановлено за заявою батька" і після слів "заяви батьків
або" доповнити словами "батька дитини або".
2. Статтю 9 після слів "дію Основ законодавства Союзу РСР і
союзних республік про шлюб та сім'ю" доповнити словами "її опікуна
(піклувальника), а також самої дитини після досягнення нею
повноліття".

Голова Президії
Верховної Ради Української РСР О.ВАТЧЕНКО
Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР Я.КОЛОТУХА
м. Київ, 1 вересня 1980 р.
N 783-X



вгору