Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Таджикистан про науково-технічне співробітництво
Угода Кабінету Міністрів України; Таджикистан; Міжнародний документ від 06.07.2001
Документ 762_009, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 26.09.2002, підстава - 171-IV

                              Угода 
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки
Таджикистан про науково-технічне співробітництво
( Угоду ратифіковано Законом
N 171-IV ( 171-15 ) від 26.09.2002 )

Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Таджикистану,
далі "Сторонами", усвідомлюючи, що науково-технічне співробітництво є складовим
елементом багатогранного комплексу двосторонніх відносин, беручи до уваги фактор науково-технічних та інтелектуальних
зв'язків між Україною та Республікою Таджикистан, що склались
історично; беручи переконаними, що таке співробітництво сприятиме
зміцненню дружби між країнами та народами, домовилися про таке:
Стаття 1
Сторони на основі принципів рівноправності та взаємовигоди
сприятимуть створенню умов для подальшого розширення й поглиблення
науково-технічного співробітництва між двома країнами в галузях,
які становлять взаємний інтерес.
Стаття 2
Сторони розвиватимуть співробітництво в галузі природничих,
технічних і гуманітарних наук. Співробітництво в рамках цієї
угоди базуватиметься на дотриманні чинного законодавства Сторін і
договорів, які укладаються між Сторонами. Напрямки співробітництва визначатимуться, виходячи з
довгострокових інтересів розвитку науки і техніки в обох країнах
за узгодженням Сторін.
Стаття 3
Науково-технічне співробітництво Сторін буде здійснюватися
міністерствами, відомствами, академіями наук, науково-дослідними
установами й організаціями, вищими закладами освіти, окремими
вченими і спеціалістами обох держав у межах їхньої компетенції на
основі прямих угод, договорів і контрактів між ними відповідно до
національного законодавства. Прямі угоди, договори та контракти повинні визначати
економічні та організаційні умови реалізації співробітництва, а
саме: - цілі та зміст співробітництва, очікувані результати, термін
та умови реалізації проектів; - джерела фінансування робіт, взаємні фінансові зобов'язання; - порядок спільного використання науково-технічних об'єктів,
результатів спільних досліджень і регулювання питань розподілу
прав на інтелектуальну власність, яку може бути створено в
результаті співробітництва; - порядок вирішення спірних питань і відшкодування збитків,
яких може бути завдано в рамках співробітництва; - порядок участі у співробітництві організацій та осіб третіх
держав або міжнародних організацій, фінансового забезпечення
такої участі й використання результатів співробітництва; - відповідальність за достовірність інформації, якість
матеріалів та обладнання, що передаються один одному в процесі
співробітництва.
Стаття 4
Співробітництво в рамках цієї Угоди буде реалізовуватися в
наступних формах: - здійснення спільних наукових та науково-технічних програм і
проектів, проведення їх взаємної експертизи; - формування спільних науково-дослідних колективів, включаючи
спільні польові дослідження й експедиції, інноваційних та інших
організацій, що забезпечують освоєння нових технологій; - обмін науковою та науково-технічною інформацією,
документацією, літературою й бібліографічними виданнями; - обмін вченими і спеціалістами; - підвищення кваліфікації вчених і спеціалістів через
організацію спільних семінарів, наукових конференцій, робочих
зустрічей і стажувань. Співробітництво може здійснюватися також в інших формах. Під
час вибору та визначення форм співробітництва Сторони керуються
інтересами розвитку науки, економічного та суспільного прогресу
країн і народів.
Стаття 5
Сторони забезпечують захист прав на інтелектуальну власність,
яку може бути створено в результаті співробітництва в рамках цієї
Угоди, з урахуванням норм міжнародного права і законодавства
кожної з країн.
Стаття 6
Загальне керівництво й координація співробітництва
здійснюватимуться центральними органами виконавчої влади Сторін,
відповідальними за державну науково-технічну політику.
Стаття 7
З метою реалізації цієї Угоди Сторони можуть створити
спільну Міждержавну комісію з питань науково-технічного
співробітництва. Для організації та координації співробітництва можуть бути
створені постійні й тимчасові робочі групи.
Стаття 8
Умови відрядження вчених і спеціалістів узгоджуватимуться
безпосередньо організаціями-учасниками спільних програм і проектів
на основі окремих угод, договорів і контрактів, що передбачені
Статтею 3 цієї Угоди.
Стаття 9
Ця Угода не зачіпає прав і зобов'язань Сторін, що випливають
з укладених ними інших міжнародних договорів та угод. За згодою Сторін до Угоди можуть бути внесені зміни і
доповнення, оформлені у вигляді протоколів, які стають невід'ємною
її частиною і набувають чинності у порядку, передбаченому для
укладання цієї Угоди.
Стаття 10
Ця Угода набирає чинності з дати останнього повідомлення
Сторін про виконання внутрішньодержавних процедур, які необхідні
для набуття нею чинності та діє протягом п'яти років, по
закінчення яких автоматично продовжується на черговий п'ятирічний
період, якщо жодна зі Сторін не пізніше ніж за шість місяців до
закінчення чергового періоду не повідомить у письмовій формі іншу
Сторону про свій намір денонсувати Угоду. Припинення дії цієї Угоди не зачіпає прав і зобов'язань
українських і таджицьких організацій з виконання програм і
проектів відповідно до прямих угод, договорів і контрактів,
укладених в рамках цієї Угоди й не виконаних до моменту
припинення дії Угоди.
Вчинено в м. Києві 6 липня 2001 р., у двох дійсних
примірниках, кожний українською, таджицькою і російською мовами,
причому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей
при тлумаченні положень цієї Угоди за основу береться текст,
викладений російською мовою.
За Кабінет Міністрів За Уряд
України Республіки Таджикистан



вгору