Угода про міжнародні автомобільні перевезення між Урядом України та Урядом Королівства Іспанія
Угода Кабінету Міністрів України; Іспанія; Міжнародний документ від 16.06.1995
Документ 724_010, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 10.02.2000, підстава - 1449-III

                              Угода 
про міжнародні автомобільні
перевезення між Урядом України та Урядом
Королівства Іспанія
( Угоду ратифіковано Законом
N 1449-III ( 1449-14 ) від 10.02.2000 )

Уряд України та Уряд Королівства Іспанія, надалі Договірні
Сторони, бажаючи розвивати та удосконалювати автомобільні перевезення
пасажирів та вантажів між двома країнами і транзитом через їх
території, домовились про таке:
Визначення
Стаття 1
З метою цієї Угоди: а) термін "перевізник" означає будь-яку фізичну або юридичну
особу, яка зареєстрована на території країни однієї з Договірних
Сторін і уповноважена згідно з діючим національним законодавством
і положеннями здійснювати міжнародні перевезення пасажирів або
вантажу автомобільним транспортом; б) термін "транспортний засіб для перевезення пасажирів"
означає будь-який механічний транспортний засіб, який: - призначений або пристосований для автомобільних
пасажирських перевезень; - має дев'ять посадочних місць, враховуючи місце водія; - зареєстрований на території країни однієї з Договірних
Сторін; - тимчасово ввезений на територію іншої Договірної Сторони з
метою перевезення пасажирів в -із або транзитом через територію
цієї країни; в) термін "транспортний засіб для перевезення вантажів"
означає механічний транспортний засіб, зареєстрований на території
однієї з країн Договірних Сторін, або комбінацію транспортних
засобів, з яких хоча б тягач зареєстрований на території країни
однієї з Договірних Сторін і який: - спеціально розроблений або пристосований для автомобільних
перевезень вантажу по автодорогах; - зареєстрований на території країни однієї з Договірних
Сторін; - тимчасово ввезений на територію країни іншої Договірної
Сторони з метою виконання міжнародних вантажних перевезень в
сполученні між двома країнами або транзитом через їх території.
Стаття 2
1. Перевізники Договірних Сторін, використовуючи транспортні
засоби, що зареєстровані на території своєї Договірної Сторони,
уповноважені виконувати перевезення за свій рахунок або за рахунок
третіх осіб між територіями обох Договірних Сторін і транзитом,
відповідно з положеннями цієї Угоди. 2. Подібним чином та відповідно з положеннями, визначеними
цією Угодою, можуть бути дозволені перевезення в -із третіх країн
так само, як і в'їзд порожніх автомобілів. 3. Жодне з положень цієї Угоди не буде дозволяти перевізникам
однієї з Договірних Сторін виконувати перевезення між двома
пунктами, що знаходиться на території другої Договірної Сторони.
Стаття 3
Обидві Договірні Сторони будуть поважати положення, пов'язані
з будь-якою угодою, укладеною з Європейським Співтовариством, або
з такими, що випливають внаслідок членства в ньому будь-якої з
Договірних Сторін.
Пасажирські перевезення
Стаття 4
Регулярне сполучення
1. Регулярні перевезення між обома країнами або транзитом
через їх території виконуються за погодженням між компетентними
органами Договірних Сторін на основі принципу паритету. 2. Поняття "регулярні перевезення" означає перевезення, при
яких пасажири перевозяться за встановленими маршрутами і
графіками, посадка та висадка виконуються на попередньо визначених
місцях. 3. Компетентний орган кожної Договірної Сторони видає дозвіл
на ту частину маршруту, яка проходить по його території. 4. Компетентні органи будуть спільно визначати умови видачі
дозволів, а саме: строк його дії, частоту перевезень, розклади
руху, тарифи, а також інші питання, необхідні для ефективного
виконання регулярних перевезень. 5. Заявка на видачу дозволів повинна бути направлена до
компетентного органу тієї Договірної Сторони, на території якої
зареєстрований транспортний засіб. Заявка може бути прийнята або
відхилена. У тому разі, якщо не існує суттєвих підстав для відмови
у видачі дозволу, про це повідомляється компетентний орган другої
Договірної Сторони. Заявка повинна містити необхідні дані (запропонований
розклад, тарифи, маршрути руху, період часу, в який пропонується
виконувати перевезення протягом року і дату початку перевезень).
Компетентні органи можуть вимагати представлення інших даних, які
вони визначать за необхідні.
Стаття 5
Човникові перевезення
1. "Човниковими перевезеннями" вважаються перевезення в -із
країни, при яких попередньо угруповані пасажири перевозяться з
того ж самого місця відправлення до того ж самого місця прибуття.
Кожна група пасажирів, що вивезена з країни, повинна в подальшому
бути повернена до місця відправлення. 2. Під час перевезення посадка та висадка пасажирів не
дозволяється. 3. Перший в'їзд в країну і останній виїзд повинні
виконуватись без пасажирів. Змішана Комісія може погодитись на інший порядок виконання
човникових перевезень на умовах, які визначаються спільно.
Стаття 6
Нерегулярне сполучення
1. "Нерегулярними перевезеннями" вважаються перевезення, які
не підпадають під визначення регулярних перевезень у відповідності
із статтею 4 та під визначення човникових перевезень відповідно до
статті 5 цієї Угоди. До нерегулярних перевезень відносяться: а) "перевезення з зачиненими дверима" - при яких один і той
же транспортний засіб використовується для перевезення однієї й
тієї ж групи пасажирів під час всієї подорожі від місця посадки до
місця висадки; б) перевезення, при яких транспортний засіб вивозить
пасажирів за кордон і повертається без них; в) всі інші перевезення. 2. При здійсненні нерегулярних перевезень не повинна
виконуватися посадка та висадка пасажирів, за винятком тих
випадків, коли це дозволено компетентним органом відповідної
Договірної Сторони. Такі перевезення можуть виконуватися в рамках
визначеної послідовності, не втрачаючи свого статусу нерегулярних.
Стаття 7
1. Для здійснення нерегулярних перевезень, про які йде мова у
п. 1 "а" і "б" статті 6 цієї Угоди, які виконуються транспортними
засобами, зареєстрованими на території однієї з Договірних Сторін,
не потрібно дозволу на перевезення на територію іншої Договірної
Сторони. 2. Змішана Комісія може погодити умови лібералізації
нерегулярних перевезень, про які йде мова у пункті 1 "в" статті 6
цієї Угоди, включаючи перелік необхідних документів. Дозволи будуть вимагатися при нерегулярних перевезеннях по
території Договірної Сторони у відповідності з п. 1 "в" статті 6
цієї Угоди у випадку, якщо Змішана Комісія не вирішить питання їх
лібералізації.
Стаття 8
1. Перевізники, які виконують пасажирські перевезення, за
винятком зазначених у статті 4 цієї Угоди, повинні мати в
транспортних засобах належним чином оформлений маршрутний лист, що
містить список пасажирів, підписаний перевізником і завірений
печаткою уповноваженого органу. 2. Маршрутний лист видається компетентним органом відповідної
Договірної Сторони і повинен знаходитися на транспортному засобі
під час виконання всієї поїздки, для якої він був виписаний.
Перевізник повинен належним чином заповняти маршрутний лист і
пред'являти його на вимогу уповноважених осіб.
Стаття 9
1. Човникові перевезення, про які йде мова у статті 5 цієї
Угоди і нелібералізовані нерегулярні перевезення, вказані у п. 2
статті 7, повинні виконуватись на підставі дозволів у
відповідності з національним законодавством і положеннями
Договірної Сторони, на території якої здійснюється перевезення. 2. Заявки на одержання дозволів, згаданих у п. 1 цієї статті,
повинні подаватись не пізніше ніж за місяць до перевезення
компетентному органу Договірної Сторони, на території якої буде
виконуватись перевезення. Заявка повинна містити таку інформацію: - ім'я та адреса організатора перевезення; - найменування та адреса перевізника; - номерний знак транспортного засобу; - кількість пасажирів; - дата перетину кордону та найменування прикордонного
переходу для кожного в'їзду та виїзду з вказанням відстані,
пройденої з пасажирами і без пасажирів; - маршрут та пункти посадки і висадки пасажирів; - найменування пунктів ночівлі, включаючи їх адресу, якщо
вони відомі; - вид перевезення: човникове або нерегулярне. 3. В'їзд на територію країни транспортного засобу,
призначеного для заміни пошкодженого транспортного засобу,
дозволяється спеціальним документом, який оформлюється
компетентним органом тієї Договірної Сторони, на території якої
сталося пошкодження.
Вантажні перевезення
Стаття 10
Всі міжнародні перевезення вантажів з території однієї
Договірної Сторони, які виконуються транспортним засобом,
зареєстрованим на території другої Договірної Сторони,
здійснюються за дозволами у всіх випадках, за винятком: а) перевезення пошти, яке здійснюється в рамках громадських
послуг; б) перевезення пошкоджених та транспортних засобів, що вийшли
з ладу; в) перевезення, пов'язані з похованнями; г) перевезення вантажів автомобілями, загальна вага яких
разом з вантажем не перевищує 6 тонн, або корисне навантаження,
включаючи причепи, не перевищує 3,5 тонни; д) перевезення медикаментів, медичного обладнання та інших
вантажів, направляємих у рамках термінової допомоги, особливо у
випадках стихійного лиха; ж) перевезення предметів мистецтва, призначених для виставок,
ярмарків і які не призначені для продажу; з) перевезення реквізитів, тварин для музичних, театральних
вистав, зйомок фільмів, спортивних змагань або циркових вистав, а
також предмети, призначені для проведення кіно- і телезйомок. Змішана Комісія, яка утворена згідно із статтею 19 цієї
Угоди, має право вносити зміни в положення пунктів "а"-"з" цієї
статті. Екіпаж автомобіля зобов'язаний мати відповідні документи, які
належним чином підтверджують, що перевезення відповідає умовам
цієї статті.
Стаття 11
1. Двосторонні та транзитні дозволи видаються компетентними
органами країни, де зареєстрований транспортний засіб. Для забезпечення видачі дозволів, компетентні органи
Договірних Сторін обмінюються, на основі паритету, погодженою
кількістю бланків дозволів на виконання двосторонніх та транзитних
перевезень. 2. Види дозволів: а) дозвіл дійсний на одну поїздку (в двох напрямках). Такі
дозволи є дійсними протягом 3 місяців, з дня їх видачі
перевізнику; б) Змішана Комісія може досягнути домовленості про видачу
річних дозволів, які дійсні на обмежену кількість поїздок в обох
напрямках протягом року. У разі досягнення такої домовленості
спільно встановлюється кількість таких дозволів. 3. Перед початком перевезення перевізник повинен належним
чином заповнити бланк дозволу, вказуючи тип поїздки (двостороння
або транзитна). 4. Кількість дозволів, що передаються Договірними Сторонами,
визначається Змішаною Комісією, утвореною згідно статті 19 цієї
Угоди, в залежності від потреби обох Договірних Сторін.
Стаття 12
1. Для виконання перевезень автомобілями, зареєстрованими на
території однієї з Договірних Сторін, між територією однієї
Договірної Сторони і третіми країнами потрібен спеціальний дозвіл. 2. Порожній в'їзд на територію однієї з Договірних Сторін
автомобіля, зареєстрованого на території іншої Договірної Сторони,
за винятком випадків, вказаних у статті 10 цієї Угоди, виконується
за спеціальними дозволами. 3. Змішана Комісія, утворена згідно із статтею 19 цієї Угоди,
визначає умови і відсоток у річній квоті дозволів, які будуть
використовуватися для в'їзду порожнього автомобіля, а також на
перевезення в треті країни.
Стаття 13
Дозволи повинні постійно знаходитись на борту автомобіля і
пред'являтися на вимогу органів контролю.
Відповідьність національним
законодавствам
Стаття 14
Перевізники та інші особи, які здійснюють транспортну
діяльність відповідно з цією Угодою, повинні виконувати вимоги
законів і правил, що стосуються автомобільних перевезень та
дорожнього руху, чинних на території іншої Договірної Сторони, і
несуть повну відповідальність за порушення вказаних національних
законів. Перевезення повинні виконуватися у відповідності з вимогами,
які обумовлені в дозволах.
Навантаження і габарити
автомобілів
Стаття 15
1. Кожна з Договірних Сторін зобов'язується не застосовувати
до автомобілів, зареєстрованих на території другої Договірної
Сторони, більш жорстких умов, ніж ті, що застосовуються до
автомобілів в її країні. 2. У випадках, якщо навантаження і габарити незавантаженого
або завантаженого автомобіля перевищують норми, діючі на території
іншої Договірної Сторони, перевезення вантажів такими автомобілями
виконується після одержання спеціального дозволу від компетентного
органу цієї Договірної Сторони. Перевізник повинен виконувати
умови дозволу. 3. Перевезення небезпечних вантажів виконується за
спеціальними дозволами, які видаються компетентним органом тієї
Договірної Сторони, по території якої виконується перевезення.
Недодержання умов Угоди
Стаття 16
1. У випадку, коли перевізник або члени екіпажу автомобіля,
зареєстрованого на території однієї з Договірних Сторін, порушили
законодавство, чинне на території іншої Договірної Сторони, чи
положення цієї Угоди або умови, викладені в дозволах, компетентний
орган країни реєстрації автомобіля на прохання компетентного
органу країни іншої Договірної Сторони, вживає такі заходи: а) направляє попередження перевізнику, який здійснив
порушення; б) вилучає або тимчасово позбавляє права виконання перевезень
по території Договірної Сторони, де було здійснено порушення. 2. Компетентний орган, що вжив захід, повідомляє про це
компетентний орган, який його запропонував. 3. Положення цієї статті не виключають вжиття заходів,
передбачених законодавством, які можуть бути вжиті судами або
адміністративними органами країни, де сталося порушення.
Податки і збори
Стаття 17
1. Автомобілі, зареєстровані на території однієї з Договірних
Сторін і тимчасово ввезені на територію іншої Договірної Сторони
для здійснення транспортних послуг у відповідності з цією Угодою,
звільняються, на основі паритету, від дорожніх податків та зборів. 2. Разом з тим це положення не звільняє від плати за
користування платними дорогами, мостами та ін. Ці збори будуть
стягуватися на недискримінаційній основі. 3. З автомобілів, про які йде мова в п. 1 цієї статті, не
стягуються митні збори на: а) автомобілі; б) паливо, що міститься в стандартних паливних баках
автомобілів; в) запасні частини, які ввозяться на територію іншої
Договірної Сторони і призначені для ремонту транспортних засобів.
Замінені запасні частини повинні бути вивезені або знищені.
Компетентні органи
Стаття 18
1. Кожна Договірна Сторона визначає свій компетентний орган,
який відповідає за впровадження положень цієї Угоди в межах її
території і який буде обмінюватися відповідною інформацією і
статистичними даними. Договірні Сторони інформують одна одну про компетентні
органи, їх адресу. 2. Компетентні органи періодично обмінюються інформацією про
видані дозволи і здійснені перевезення.
Змішана Комісія
Стаття 19
1. Договірні Сторони утворюють Змішану Комісію, яка
відповідає за правильність виконання положень цієї Угоди. 2. Змішана Комісія проводить свої засідання на прохання
однієї з Договірних Сторін і такі засідання переважно проводяться
почергово на території кожної Договірної Сторони один раз на рік. 3. Всі питання, що стосуються інтерпретації або застосування
цієї Угоди, вирішуються шляхом переговорів на засіданні Змішаної
Комісії. 4. Компетентні органи, за взаємним погодженням, можуть
доповнювати положення цієї Угоди, що повинно бути підтверджено
шляхом обміну дипломатичними нотами.
Набуття чинності та строк дії
Стаття 20
1. Ця Угода буде тимчасово застосовуватися, починаючи з дати
підписання, і набуває чинності з моменту останньої Дипломатичної
ноти, якими Договірні Сторони підтвердять одна одній про
додержання конституційних норм своїх країн. 2. Ця Угода діє до моменту, коли одна із Договірних Сторін по
дипломатичних каналах не заявить про припинення її дії. У такому
випадку вона припиняє дію через шість місяців після одержання
другою Договірною Стороною цього повідомлення.
Вчинено в м. Київ 16 червня 1995 року в трьох примірниках,
кожний українською, іспанською та англійською мовами, при цьому
всі тексти мають однакову силу. В разі будь-яких розбіжностей по
тлумаченню, перевагу має англійський текст.
За Уряд України За Уряд Королівства Іспанія



вгору