Кораблі є одними з найскладніших виробів військової техніки, будівництво яких можливе лише у разі розв'язання ряду взаємопов'язаних між собою науково-технічних, проектно-конструкторських, виробничо-технологічних, організаційних та фінансових проблем.
розроблення стандартів з кораблебудування та підвищення кваліфікації інженерно-технічних та робітничих кадрів;
реконструкції та проведення технологічного переоснащення машинобудівного і приладобудівного комплексу у сфері кораблебудування.
На першому етапі (2010-2015 роки) необхідно розробити (відповідно до сучасних можливостей держави забезпечувати свої оборонні потреби) систему завдань та заходів із створення передумов для здійснення реформи вітчизняного кораблебудування з досягненням можливостей щодо початку серійного випуску продукції.
На другому етапі (2015-2025 роки) повинні виконуватися завдання та заходи другої черги реформи вітчизняного кораблебудування, а саме:
розроблення та впровадження системи державного страхування інвестиційних та інноваційних ризиків під час створення нових типів кораблів;
виготовлення продукції вітчизняного кораблебудування із застосуванням сучасних економічно доцільних схем кооперації, імпорту.
Протягом другого етапу повинні створюватися кораблі другої генерації, тобто кораблі з оснащенням перспективними видами озброєння (у тому числі на так званих нових фізичних принципах).
На третьому етапі (2025-2035 роки) здійснюватиметься коригування напрямів розвитку кораблебудування щодо створення оптимальних умов для його функціонування на найвищому технологічному рівні, який тільки буде можливий для вітчизняної промисловості.
Протягом третього етапу відбуватиметься перехід до будівництва третьої, прогнозованої на майбутнє, генерації кораблів та завершуватиметься будівництво і модернізація кораблів попередніх генерацій.
формування базових чи тимчасових інтегрованих структур у промисловості з кораблебудування в інтересах виконання їх господарськими структурами програм чи проектів будівництва кораблів;
створення інформаційних мереж у системі базових структур промисловості з кораблебудування, метою яких є сприяння можливостям держави здійснювати заходи з розвитку вітчизняного кораблебудування виходячи з реальної фінансово-економічної спроможності та інших складових розвитку кораблебудування та організації планування галузевих заходів з виконання конструкторських, виробничих, фінансових, інвестиційних та інших завдань.