Документ 643_409, чинний, поточна редакція — Затвердження від 01.08.2012, підстава - 694-2012-п
( Остання подія — Набрання чинності для України міжнародного договору, відбулась 05.11.2012, підстава - v3259321-12. Подивитися в історії? )

УГОДА
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про заходи щодо забезпечення безпеки мореплавства в Азовському морі та Керченській протоці
(укр/рос)

{Угоду затверджено Постановою КМ № 694 від 01.08.2012}

Дата підписання:

20.03.2012

Дата затвердження Україною:

01.08.2012

Дата набрання чинності для України:

05.11.2012

Кабінет Міністрів України та Уряд Російської Федерації, далі - Сторони,

керуючись положеннями Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року, Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року, Договору між Україною і Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 24 грудня 2003 року, Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про торговельне судноплавство від 8 лютого 1995 року,

відзначаючи важливе значення Азовського моря та Керченської протоки для економічного розвитку України та Російської Федерації;

бажаючи сприяти розвитку судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці,

визнаючи необхідність вжиття заходів, що сприяють підвищенню безпеки мореплавання в районах інтенсивного судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці, зокрема організації обміну даними автоматичних ідентифікаційних систем,

усвідомлюючи необхідність узгодження дій Сторін у сфері судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці,

домовилися про таке:

Стаття 1

Забезпечення безпеки мореплавства в Азовському морі та Керченській протоці (далі - Регіон) здійснюється відповідно до законодавства держав Сторін і цієї Угоди.

Ця Угода не зачіпає зобов'язань Сторін за міжнародними договорами, учасниками яких вони є.

Компетентними органами Сторін, відповідальними за реалізацію цієї Угоди, є:

з Української сторони - Міністерство інфраструктури України;

з Російської сторони - Міністерство транспорту Російської Федерації.

Сторони інформують одна одну письмово дипломатичними каналами про всі зміни, що стосуються компетентних органів.

Стаття 2

Національні документи (свідоцтва), що підтверджують відповідність суден та екіпажів національним вимогам у сфері безпеки мореплавства і захисту морського середовища від забруднення з суден для районів плавання в Регіоні, видані однією зі Сторін, визнаються іншою Стороною.

Органи портового контролю (нагляду) Сторін мають право перевіряти судна під державними прапорами Сторін, що знаходяться в портах держав Сторін, на предмет відповідності суден та їх екіпажів зазначеним документам (свідоцтвам).

При виявленні невідповідності суден та їх екіпажів документам, зазначеним в абзаці першому цієї статті, органи портового контролю (нагляду) однієї Сторони мають право вживати заходи до суден іншої Сторони, аж до відмови у видачі дозволу на вихід з порту до усунення виявленої невідповідності. У разі застосування подібних заходів, органи портового контролю (нагляду) однієї Сторони негайно сповіщають компетентні органи іншої Сторони про виявлені невідповідності та вжиті заходи.

Компетентні органи Сторін обміняються відповідними національними правилами, а також невідкладно інформуватимуть одна одну про їх зміни.

Стаття 3

З метою моніторингу судноплавства в Регіоні Сторони домовились організувати обмін даними автоматичних ідентифікаційних систем (АІС), визначеними правилом 19 Глави V додатку до Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року, зміненої Протоколом 1978 року та Протоколом 1988 року з поправками.

Питання забезпечення інформаційної безпеки Сторони вирішують відповідно до законодавства держави кожної зі Сторін.

Стаття 4

Кожна Сторона забезпечує надання іншій Стороні даних від берегових станцій АІС цієї Сторони в Регіоні. Обмін даними АІС в рамках цієї Угоди здійснюється на безоплатній основі.

Сторони зобов'язуються не передавати третім сторонам дані АІС, отримані в рамках цієї Угоди від іншої Сторони.

Стаття 5

Для організації обміну даними АІС компетентні органи Сторін створять спільну робочу групу експертів.

Основним завданням робочої групи експертів є підготовка організаційно-технічних та експлуатаційних пропозицій, пов'язаних з обміном даними АІС і передачею їх компетентним органам Сторін.

Стаття 6

Ніщо в цій Угоді не зачіпає питання про розмежування морських просторів між Україною та Російською Федерацією і не завдає шкоди їх позиціям в цьому відношенні.

Стаття 7

Спори між Сторонами щодо тлумачення або застосування положень цієї Угоди вирішуються шляхом консультацій або переговорів між ними.

Стаття 8

За згодою Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни, які оформлюються окремими протоколами.

Стаття 9

Ця Угода набирає чинності через 30 днів з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.

Ця Угода залишається чинною до закінчення 6 місяців з дати отримання однією Стороною дипломатичними каналами письмового повідомлення іншої Сторони про намір припинити дію цієї Угоди.

Вчинено в м. Москва 20 березня 2012 року у двох примірниках, кожний українською та російською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.

За Кабінет Міністрів
України

(підпис)


За Уряд
Російської Федерації

(підпис)


СОГЛАШЕНИЕ
между Правительством Российской Федерации и Кабинетом Министров Украины о мерах по обеспечению безопасности мореплавания в Азовском море и Керченском проливе

(Москва, 20 марта 2012 года)

Правительство Российской Федерации и Кабинет Министров Украины, далее именуемые Сторонами,

руководствуясь положениями Договора о дружбе, сотрудничестве и партнерстве между Российской Федерацией и Украиной от 31 мая 1997 г., Договора между Российской Федерацией и Украиной о российско-украинской государственной границе от 28 января 2003 г., Договора между Российской Федерацией и Украиной о сотрудничестве в использовании Азовского моря и Керченского пролива от 24 декабря 2003 г., Соглашения между Правительством Российской Федерации и Правительством Украины о торговом судоходстве от 8 февраля 1995 г.,

отмечая важное значение Азовского моря и Керченского пролива для экономического развития Российской Федерации и Украины,

желая содействовать развитию судоходства в Азовском море и Керченском проливе,

признавая необходимость принятия мер, способствующих повышению безопасности мореплавания в районах интенсивного судоходства в Азовском море и Керченском проливе, в частности организации обмена данными автоматических идентификационных систем,

сознавая необходимость согласования действий Сторон в сфере судоходства в Азовском море и Керченском проливе,

согласились о нижеследующем:

Статья 1

Обеспечение безопасности мореплавания в Азовском море и Керченском проливе (далее - регион) осуществляется в соответствии с законодательством государств Сторон и настоящим Соглашением.

Настоящее Соглашение не затрагивает обязательств Сторон по международным договорам, участниками которых они являются.

Компетентными органами Сторон, ответственными за реализацию настоящего Соглашения, являются:

от Российской Федерации - Министерство транспорта Российской Федерации;

от Украины - Министерство инфраструктуры Украины.

Стороны информируют друг друга письменно по дипломатическим каналам обо всех изменениях, касающихся компетентных органов.

Статья 2

Национальные документы (свидетельства), подтверждающие соответствие судов и экипажей национальным требованиям в области безопасности мореплавания и защиты морской среды от загрязнения с судов применительно к районам плавания в регионе, выданные одной из Сторон, признаются другой Стороной.

Органы портового контроля (надзора) Сторон имеют право проверять суда под государственными флагами Сторон, находящиеся в портах государств Сторон, на предмет соответствия судов и их экипажей указанным документам (свидетельствам).

При выявлении несоответствия судов и их экипажей документам, указанным в абзаце первом настоящей статьи, органы портового контроля (надзора) одной. Стороны имеют право принимать меры к судам другой Стороны, вплоть до отказа в выдаче разрешения на выход из порта, до устранения выявленного несоответствия. В случае применения подобных мер органы портового контроля (надзора) одной Стороны незамедлительно извещают компетентные органы другой Стороны о выявленных несоответствиях и принятых мерах.

Компетентные органы Сторон обмениваются соответствующими национальными правилами, а также будут незамедлительно информировать друг друга об их изменении.

Статья 3

В целях мониторинга судоходства в регионе Стороны договорились организовать обмен данными автоматических идентификационных систем (АИС), определенных правилом 19 главы V приложения к Международной конвенции по охране человеческой жизни на море 1974 года, измененной Протоколом 1978 года и Протоколом 1988 года с поправками.

Вопросы обеспечения информационной безопасности Стороны решают в соответствии с законодательством государства каждой из Сторон.

Статья 4

Каждая Сторона обеспечивает предоставление другой Стороне данных от береговых станций АИС этой Стороны в регионе. Обмен данными АИС в рамках настоящего Соглашения производится на безвозмездной основе.

Стороны обязуются не передавать третьим сторонам данные АИС, полученные в рамках настоящего Соглашения от другой Стороны.

Статья 5

Для организации обмена данными АИС компетентные органы Сторон создают совместную рабочую группу экспертов.

Основной задачей рабочей группы экспертов является подготовка организационно-технических и эксплуатационных предложений, связанных с обменом данными АИС и передачей их компетентным органам Сторон.

Статья 6

Ничто в настоящем Соглашении не затрагивает вопроса о разграничении морских пространств между Российской Федерацией и Украиной и не наносит ущерба их позициям в этом отношении.

Статья 7

Споры между Сторонами относительно толкования или применения положений настоящего Соглашения разрешаются путем консультаций или переговоров между ними.

Статья 8

По соглашению Сторон в настоящее Соглашение могут вноситься изменения, которые оформляются отдельными протоколами.

Статья 9

Настоящее Соглашение вступает в силу через 30 дней с даты получения последнего письменного уведомления о выполнении Сторонами внутригосударственных процедур, необходимых для его вступления в силу.

Настоящее Соглашение остается в силе до истечения 6 месяцев с даты получения одной Стороной по дипломатическим каналам письменного уведомления другой Стороны о своем намерении прекратить действие настоящего Соглашения.

Совершено в г. Москве 20 марта 2012 г. в двух экземплярах, каждый на русском и украинском языках, причем оба текста имеют одинаковую силу.


(Подписи)



вгору