Деякі питання Державного департаменту ветеринарної медицини
Постанова Кабінету Міністрів України; Перелік, Положення від 08.06.2001641
Документ 641-2001-п, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 30.08.2007, підстава - 1075-2007-п

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 8 червня 2001 р. N 641
Київ
{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 1075 ( 1075-2007-п ) від 30.08.2007 }
Деякі питання Державного департаменту
ветеринарної медицини
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 123 ( 123-2003-п ) від 29.01.2003
N 1106 ( 1106-2003-п ) від 17.07.2003
N 1779 ( 1779-2004-п ) від 31.12.2004 )

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити такі, що додаються:
Положення про Державний департамент ветеринарної медицини;
перелік підприємств, установ і організацій, що належать до
сфери управління Державного департаменту ветеринарної медицини.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р.
N 1277 ( 1277-97-п ) "Питання Державного департаменту ветеринарної
медицини" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 47, с. 27);
пункт 28 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів
України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18
жовтня 1999 р. N 1919 ( 1919-99-п ) "Про внесення змін та визнання
такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів
України" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 42, ст. 2096).

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 22

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 червня 2001 р. N 641
ПОЛОЖЕННЯ
про Державний департамент ветеринарної медицини

1. Державний департамент ветеринарної медицини
(Держветмедицини) є урядовим органом державного управління, що діє
у складі Мінагрополітики і йому підпорядковується.
2. Держветмедицини є правонаступником Державного департаменту
ветеринарної медицини Мінагрополітики.
3. Держветмедицини у своїй діяльності керується Конституцією
( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України і
Кабінету Міністрів України, цим Положенням, а також наказами
Мінагрополітики.
4. Основними завданнями Держветмедицини є:
1) участь у межах своєї компетенції у реалізації державної
політики у галузі ветеринарної медицини;
2) здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю і
нагляду за якістю та безпекою сировини, продовольчої сировини,
продуктів та харчових продуктів (далі - продукція) тваринного
походження, а також охорони території України від занесення з
території інших держав або з карантинної зони збудників
інфекційних хвороб тварин;
3) узагальнення практики застосування законодавства з питань,
що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо
вдосконалення цього законодавства;
4) розроблення та реалізація в установленому порядку
комплексу заходів щодо:
охорони території України від занесення з території інших
держав або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин;
профілактики, діагностики інфекційних, інвазійних і
незаразних захворювань тварин та їх лікування;
захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей;
державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду за
виробництвом доброякісної у ветеринарно-санітарному відношенні
продукції тваринного походження;
державного ветеринарно-санітарного контролю за якістю
ветеринарних медикаментів і препаратів, кормів, кормових добавок;
ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного, а на
ринках і рослинного походження, що призначається для харчування
людей, подальшої переробки, кормів, кормових добавок, а також у
разі їх внутрішньодержавних перевезень, експорту, імпорту,
транзиту та видачі відповідних ветеринарних документів (свідоцтв,
сертифікатів, довідок тощо);
бактеріологічного, радіологічного і токсикологічного контролю
за якістю продукції тваринного походження на м'ясокомбінатах, у
холодильниках та на базах заготівлі, зберігання і реалізації, а на
ринках і продукції рослинного походження;
контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог
нормативно-правових актів з питань ветеринарної медицини, у тому
числі шляхом обстеження виробничої бази підприємств;
підвищення кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини та
впровадження в практику досягнень ветеринарної науки і передового
досвіду;
розвитку міжнародного співробітництва з питань ветеринарної
медицини.
5. Держветмедицини відповідно до покладених на нього завдань:
1) організовує розроблення та реалізацію планів
протиепізоотичних, лікувально-профілактичних,
ветеринарно-санітарних заходів;
2) оцінює епізоотичну ситуацію і видає обов'язкові для
виконання накази, розпорядження, приписи щодо здійснення заходів з
профілактики і ліквідації заразних хвороб тварин, дератизації,
дезінфекції тощо;
3) організовує перевірку ветеринарного стану тварин,
продукції тваринного походження, кормів, кормових добавок у разі
їх експорту, імпорту та транзиту;
4) організовує здійснення заходів з профілактики,
діагностики, ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних
захворювань тварин та їх лікування;
5) визначає потребу у ветеринарних медикаментах і препаратах,
засобах ветеринарної медицини, організовує їх виробництво і
створення необхідних резервів;
6) здійснює державний контроль і нагляд за дотриманням вимог
стандартів, фармакопейних статей, технічних умов, настанов,
технологічних регламентів, ветеринарно-санітарних правил у процесі
розроблення, виготовлення, випробування, зберігання,
транспортування, реалізації і застосування ветеринарних
медикаментів і препаратів, кормів, кормових добавок;
7) здійснює державний ветеринарно-санітарний нагляд за
застосуванням ветеринарних медикаментів і препаратів, засобів
ветеринарної медицини;
8) видає ліцензії на виробництво ветеринарних медикаментів і
препаратів, на оптову і роздрібну торгівлю ними, ветеринарну
практику, проведення дезінфекційних, дезінсекційних,
дератизаційних робіт (на об'єктах ветеринарного контролю);
9) видає разові дозволи на ввезення не зареєстрованих в
Україні ветеринарних медикаментів і препаратів, кормів, кормових
добавок у випадках, визначених законодавством;
10) організовує разом з МОЗ захист населення від хвороб,
спільних для людей і тварин, та здійснює взаємообмін відповідною
інформацією;
11) організовує лабораторні та клінічні - вірусологічні,
бактеріологічні, хіміко-токсикологічні, патолого-анатомічні,
гістологічні, паразитологічні, радіологічні та інші дослідження з
метою діагностики хвороб тварин, оцінки якості продукції
тваринного походження, кормів і води;
12) вживає заходів до своєчасного встановлення карантину у
разі виникнення заразних хвороб тварин, виконання карантинних та
інших ветеринарно-санітарних правил в карантинній або загрозливій
зоні, ліквідації спалахів інфекції;
13) організовує у разі потреби експедиції для ліквідації
епізоотій та інформує заінтересовані міністерства, інші центральні
та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого
самоврядування про виявлені випадки інфекційних захворювань
тварин;
14) готує пропозиції про внесення змін до переліку
карантинних хвороб тварин;
15) бере участь разом з державною санітарно-епідеміологічною
службою у розслідуванні випадків виникнення серед населення
захворювань, спільних для людей і тварин;
16) видає органам страхування відповідні документи з
висновками щодо захворювань тварин, внаслідок яких вони загинули
або були вимушено забиті;
17) координує, контролює та здійснює державний
ветеринарно-санітарний нагляд за діяльністю підприємств, установ і
організацій, що належать до сфери його управління, підрозділів
ветеринарної медицини міністерств, інших центральних органів
виконавчої влади та їх територіальних органів, юридичних та
фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність, пов'язану
з виконанням комплексу заходів щодо профілактики захворювань
тварин та їх лікування, підвищення якості продукції тваринного
походження, запобігання хворобам, спільним для тварин і людей, та
боротьби з ними; ( Підпункт 17 пункту 5 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ N 123 ( 123-2003-п ) від 29.01.2003 )
18) організовує діяльність державних органів з питань
ветеринарної медицини, пов'язану з контролем і наглядом за
виконанням керівниками підприємств, установ, організацій та
громадянами - власниками тварин та сировини тваринного походження
ветеринарних вимог у разі вирощування, транспортування і забою
тварин; заготівлі, переробки, виробництва, зберігання і
транспортування продукції тваринного походження; виробництва,
зберігання та використання ветеринарних медикаментів і препаратів;
19) координує і контролює роботу підрозділів ветеринарної
міліції, пов'язану із здійсненням карантинних та
охоронно-карантинних ветеринарних заходів з профілактики,
локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин;
20) координує роботу управлінь ветеринарної медицини місцевих
органів виконавчої влади, підрозділів ветеринарної медицини,
підприємств, установ і організацій, що займаються тваринництвом,
здійснює контроль і нагляд за їх діяльністю у цій сфері;
21) здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль і
нагляд за проведенням державними установами ветеринарної медицини
відбору зразків продукції тваринного, рослинного і
біотехнологічного походження для проведення відповідних
досліджень;
22) здійснює державний контроль і нагляд за додержанням
ветеринарно-санітарних вимог щодо утримання, здійснення
внутрішньодержавних перевезень, експорту, імпорту та транзиту
тварин, продукції тваринного походження, ветеринарних медикаментів
і препаратів, кормів, кормових добавок;
23) здійснює державний контроль і нагляд за проведенням
державними установами ветеринарної медицини ветеринарно-санітарної
експертизи продукції тваринного походження на м'ясокомбінатах,
бойнях, у цехах, на інших переробних підприємствах і ринках, а
також за додержанням вимог щодо передзабійного огляду тварин;
24) проводить оцінку ветеринарно-санітарного стану м'ясо- і
молокопереробних підприємств, боєнь, цехів, тваринницьких ферм,
ярмарків, ринків, складів зберігання продукції тваринного
походження, кормів, кормових добавок, засобів їх транспортування;
25) здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль і
нагляд за якістю та безпекою продукції тваринного походження у
процесі її виробництва, зберігання, транспортування, реалізації,
використання, утилізації чи знищення;
26) проводить експертизу і узгодження проектів планування та
спорудження тваринницьких ферм, будівель, підприємств забою і
переробки тварин, продукції тваринного походження; бере участь у
діяльності робочих і державних комісій з прийняття в експлуатацію
збудованих тваринницьких об'єктів, підприємств забою і переробки
тварин та продукції тваринного походження, ринків, у розробленні
проектів та відведенні земельних ділянок для всіх видів
зазначеного будівництва і забору води для тварин; ( Підпункт 17
пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 123
( 123-2003-п ) від 29.01.2003 )
27) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо зміни
умов фінансування, оподаткування, кредитування, визначення
особливостей приватизації, демонополізації підприємств, установ і
організацій ветеринарної медицини;
28) готує пропозиції щодо формування ставок зборів за
ветеринарні послуги, удосконалення статистики, обліку і звітності
у сфері ветеринарної медицини, веде облік хворих тварин;
28-1) здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та
нагляд і координацію діяльності спеціалістів та об'єднань
ветеринарної медицини незалежно від підпорядкування; ( Пункт 5
доповнено підпунктом 28-1 згідно з Постановою КМ N 123
( 123-2003-п ) від 29.01.2003 )
29) визначає разом із заінтересованими міністерствами, іншими
центральними та місцевими органами виконавчої влади і органами
місцевого самоврядування обгрунтовану потребу у спеціалістах
ветеринарної медицини, вносить пропозиції та бере участь в
організації їх підготовки, підвищенні кваліфікації, а також у
розробленні планів і програм для навчальних закладів ветеринарної
медицини;
30) бере участь у межах своєї компетенції у проведенні
атестації робочих місць, спеціалістів ветеринарної медицини
Департаменту та підприємств, установ і організацій, що належать до
сфери його управління, структурних підрозділів ветеринарної
медицини міністерств, інших центральних органів виконавчої влади
та їх територіальних органів; ( Підпункт 30 пункту 5 із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 123 ( 123-2003-п ) від
29.01.2003 )
31) надає спеціалістам державних установ ветеринарної
медицини повноваження державних інспекторів ветеринарної медицини
(офіційних лікарів ветеринарної медицини);
32) організовує науково-технічне та нормативно-методичне
інформування з питань ветеринарної медицини органів державного
управління і установ ветеринарної медицини, структурних
підрозділів ветеринарної медицини міністерств, інших центральних
органів виконавчої влади та їх територіальних органів, навчальних
закладів та науково-дослідних установ ветеринарної медицини; ( Підпункт 32 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою
КМ N 123 ( 123-2003-п ) від 29.01.2003 )
33) бере у межах своїх повноважень участь у виконанні в
установленому порядку Українською Стороною зобов'язань за Угодою
про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським
Союзом ( 998_012 ) та в адаптації законодавства України до
законодавства Європейського Союзу, здійсненні інших відповідних
заходів;
34) організовує виконання науково-дослідних робіт у галузі
ветеринарної медицини та несе відповідальність за рівень і якість
досліджень за відповідними науковими напрямами;
35) забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань
мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;
36) бере у межах своїх повноважень участь у підготовці
міжнародних договорів України, в установленому порядку укладає
міжнародні договори галузевого характеру;
37) здійснює відповідно до законодавства в межах повноважень,
наданих Мінагрополітики, функції з управління майном об'єктів
державної власності, що належать до сфери його управління;
38) здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених
на нього завдань.
6. До компетенції Держветмедицини належить:
1) реєстрація ветеринарних медикаментів і препаратів, кормів,
кормових добавок та видача висновків щодо застосування засобів
ветеринарної медицини та затвердження нормативних документів і
технічної документації на їх виробництво і використання;
2) ведення Державної реєстраційної книги ветеринарних
лікарських засобів, готових кормів, кормових добавок, преміксів та
субстанцій;
3) здійснення контролю і нагляду за виробництвом та
використанням ветеринарних медикаментів і препаратів, кормів,
кормових добавок, проведення оцінки їх впливу на здоров'я тварин,
організація ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного
і рослинного походження;
4) визначення норм виробничого навантаження спеціалістів
ветеринарної медицини;
5) здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю і
нагляду за діяльністю суб'єктів господарювання, пов'язаною із
заготівлею, транспортуванням, забоєм, переробкою тварин та
виробництвом, зберіганням, транспортуванням і реалізацією
продукції тваринного і рослинного походження, ветеринарних
медикаментів і препаратів, засобів ветеринарної медицини, кормів,
кормових добавок;
6) розроблення та затвердження положень про державні
установи ветеринарної медицини (територіальні органи, лікарні,
науково-дослідні контрольні інститути, державні лабораторії,
аптеки тощо), а також інструкцій, настанов, ветеринарно-санітарних
правил, інших нормативно-правових актів в межах своєї
компетенції; ( Підпункт 6 пункту 6 в редакції Постанови КМ N 123
( 123-2003-п ) від 29.01.2003 )
7) внесення пропозицій щодо розподілу коштів, які виділяються
з державного бюджету на проведення протиепізоотичних заходів, між
державними органами та установами ветеринарної медицини;
8) установлення обмеження або заборони на експорт, імпорт та
транзит тварин, продукції тваринного походження,
сільськогосподарських продуктів з окремих країн або регіонів у
зв'язку з виникненням особливо небезпечних хвороб, у тому числі
спільних для тварин і людей;
9) повідомлення Міжнародного епізоотичного бюро про
встановлення карантину хвороб тварин Списку А, терміни його дії та
про скасування;
10) представлення інтересів ветеринарної медицини України за
її межами відповідно до повноважень, наданих Кабінетом Міністрів
України.
7. Держветмедицини має право:
1) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів
виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за
погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до
його компетенції;
2) видавати накази нормативного та організаційно-розпорядчого
характеру і приписи щодо виконання протиепізоотичних і
ветеринарно-санітарних заходів, обов'язкові для міністерств, інших
центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств,
установ, організацій усіх форм власності та громадян України,
іноземців та осіб без громадянства;
3) здійснювати контроль за експортом, імпортом та транзитом
тварин, продукції тваринного походження, кормів, кормових добавок,
ветеринарних медикаментів і препаратів, відповідністю ветеринарним
вимогам транспортних засобів, що перевозять зазначену продукцію;
4) приймати відповідно до законодавства рішення про заборону
провадження діяльності, передбаченої у підпункті 3 цього пункту,
та делегувати повноваження щодо прийняття таких рішень, а також
здійснення контрольних функцій управлінням ветеринарної медицини
в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі,
містах обласного значення і районах, регіональним службам
державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на
державному кордоні та транспорті; ( Підпункт 4 пункту 7 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 123 ( 123-2003-п ) від
29.01.2003 )
5) обмежувати, тимчасово забороняти чи припиняти діяльність
підприємств, установ і організацій, що займаються виробництвом,
переробкою, реалізацією, зберіганням продукції тваринного
походження, у разі порушення ними ветеринарно-санітарних правил;
6) отримувати інформацію про епізоотичний стан території
обслуговування, виявлення причин захворювання тварин, оцінки
ветеринарно-санітарної якості продукції тваринного походження;
7) обмежувати, тимчасово припиняти або забороняти будівництво
і реконструкцію тваринницьких будівель, м'ясо- і молокопереробних
підприємств, цехів, складів та інших об'єктів, що не відповідають
ветеринарно-санітарним вимогам;
8) утворювати у разі потреби комісії з числа спеціалістів
ветеринарної медицини із залученням в установленому порядку
працівників навчальних закладів та науково-дослідних установ для
встановлення причин захворювання і загибелі тварин;
9) забороняти переробку сировини тваринного і рослинного
походження, що не відповідає ветеринарно-санітарним вимогам,
реалізацію продукції тваринного походження, а також ветеринарних
медикаментів і препаратів, кормів, кормових добавок, які не
відповідають вимогам щодо їх якості;
10) видавати накази, приписи про забій тварин, знезараження
продукції тваринного походження, її переробку чи утилізацію у разі
виникнення заразних хвороб чи підозри на наявність особливо
небезпечного захворювання;
11) укладати із заінтересованими державними установами,
господарськими організаціями і приватними особами договори,
спрямовані на виконання покладених на нього завдань, здійснювати
будівництво і капітальний ремонт службових і житлових будинків, у
необхідних випадках орендувати відповідні приміщення;
12) скликати в установленому порядку наради з питань, що
належать до його компетенції.
8. Посадові особи Держветмедицини, яким надано повноваження
державних інспекторів ветеринарної медицини, мають право
безперешкодно відвідувати об'єкти, що підлягають ветеринарному
контролю.
9. Держветмедицини у процесі виконання покладених на нього
завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої
влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим,
органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян,
міжнародними кваліфікаційними товариствами, а також відповідними
органами іноземних держав.
10. Держветмедицини для виконання покладених на нього завдань
може за погодженням з Міністром аграрної політики утворювати
територіальні органи у межах граничної чисельності працівників
Департаменту. ( Абзац перший пункту 10 із змінами, внесеними
згідно з Постановами КМ N 123 ( 123-2003-п ) від 29.01.2003,
N 1106 ( 1106-2003-п ) від 17.07.2003 )
( Абзац другий пункту 10 виключено на підставі Постанови КМ
N 123 ( 123-2003-п ) від 29.01.2003 )
11. Держветмедицини здійснює свої повноваження безпосередньо
та через управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці
Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, містах обласного
значення і районах, регіональні служби державного
ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні
та транспорті, інші державні установи ветеринарної медицини. ( Пункт 11 в редакції Постанови КМ N 123 ( 123-2003-п ) від
29.01.2003 )
12. Держветмедицини очолює голова, який є одночасно Головним
державним інспектором ветеринарної медицини України і
призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом
Міністрів України за поданням Міністра аграрної політики.
Голова Держветмедицини - Головний державний інспектор
ветеринарної медицини України є членом колегії Мінагрополітики.
13. Голова Держветмедицини має трьох заступників, у тому
числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються
з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра аграрної
політики, погодженим з головою Держветмедицини.
Розподіл обов'язків між заступниками провадить голова
Держветмедицини.
Заступники голови Держветмедицини та начальники управлінь
Департаменту одночасно є заступниками Головного державного
інспектора ветеринарної медицини України.
14. Голова Держветмедицини - Головний державний інспектор
ветеринарної медицини України:
здійснює керівництво діяльністю Департаменту, несе
персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і
Міністром аграрної політики за виконання покладених на Департамент
завдань;
призначає на посаду та звільняє з посади керівників, інших
працівників структурних підрозділів Департаменту, крім заступників
його голови, начальників управлінь ветеринарної медицини в
Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі,
регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та
нагляду на державному кордоні та транспорті; ( Абзац третій пункту
14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 123
( 123-2003-п ) від 29.01.2003 )
погоджує призначення на посаду керівників підрозділів
ветеринарної медицини міністерств, інших центральних органів
виконавчої влади, їх територіальних органів та положення про ці
підрозділи; ( Абзац четвертий пункту 14 в редакції Постанови КМ
N 123 ( 123-2003-п ) від 29.01.2003 )
визначає ступінь відповідальності заступників голови
Департаменту та керівників його структурних підрозділів;
притягає до дисциплінарної відповідальності працівників
Департаменту, крім заступників його голови;
затверджує положення про структурні підрозділи Департаменту
та типові положення про управління ветеринарної медицини в
Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі,
містах обласного значення і районах; ( Абзац сьомий пункту 14 в
редакції Постанови КМ N 123 ( 123-2003-п ) від 29.01.2003 )
здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим
Положенням.
15. Для вирішення питань у галузі ветеринарної медицини у
Держветмедицини утворюється колегія у складі голови Департаменту,
його заступників та керівників структурних підрозділів
Департаменту.
До складу колегії можуть входити керівники інших органів
виконавчої влади, державних підприємств, установ і організацій,
об'єднань громадян.
Колегію очолює голова Держветмедицини - Головний державний
інспектор ветеринарної медицини України.
Положення про колегію та її персональний склад затверджує
Міністр аграрної політики.
Рішення колегії проводяться в життя наказами Держветмедицини.
16. Для експертної оцінки ефективності ветеринарних
медикаментів і препаратів при Держветмедицини діє Державна
фармакологічна комісія ветеринарної медицини, положення про яку
затверджує Кабінет Міністрів України.
17. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій
щодо головних напрямів розвитку ветеринарної медицини, обговорення
найважливіших програм та вирішення інших питань у Держветмедицини
може утворюватися за погодженням з Міністром аграрної політики
науково-методична рада з учених і висококваліфікованих
спеціалістів.
Склад науково-методичної ради і положення про неї затверджує
голова Держветмедицини - Головний державний інспектор ветеринарної
медицини України.
У Держветмедицини можуть утворюватися з урахуванням специфіки
його діяльності й інші дорадчі та консультативні органи.
Положення про зазначені органи та їх персональний склад
затверджує голова Держветмедицини - Головний державний інспектор
ветеринарної медицини України.
18. Граничну чисельність працівників Держветмедицини за
поданням голови Департаменту затверджує Міністр аграрної політики
в межах граничної чисельності працівників Міністерства, визначеної
Кабінетом Міністрів України.
Структуру Держветмедицини затверджує його голова за
погодженням з Міністром аграрної політики. ( Пункт 18 в редакції Постанов КМ N 123 ( 123-2003-п ) від
29.01.2003, N 1106 ( 1106-2003-п ) від 17.07.2003 )
19. Штатний розпис, кошторис доходів і видатків
Держветмедицини затверджує голова Держветмедицини - Головний
державний інспектор ветеринарної медицини України за погодженням з
Міністром аграрної політики та Мінфіном. ( Пункт 19 із змінами,
внесеними згідно з Постановами КМ N 123 ( 123-2003-п ) від
29.01.2003, N 1106 ( 1106-2003-п ) від 17.07.2003 )
20. Держветмедицини утримується за рахунок державного бюджету
у межах коштів, передбачених на утримання Мінагрополітики.
21. Умови оплати праці працівників Держветмедицини
визначаються Кабінетом Міністрів України.
22. Держветмедицини є юридичною особою, має самостійний
баланс, реєстраційні рахунки в Державному казначействі, печатку із
зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 червня 2001 р. N 641
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 31 грудня 2004 р. N 1779 ( 1779-2004-п )
ПЕРЕЛІК
підприємств, установ і організацій, що належать
до сфери управління Державного департаменту
ветеринарної медицини
--------------------------------------------------------------------- Назва підприємства, установи, організації| Юридична адреса --------------------------------------------------------------------- Донецька регіональна служба державного 83018 м. Донецьк,
ветеринарно-санітарного контролю та вул. Сіверського, 18
нагляду на державному кордоні та
транспорті
Львівська регіональна служба державного 79000 м. Львів,
ветеринарно-санітарного контролю та вул. Чайковського, 17
нагляду на державному кордоні та
транспорті
Придніпровська регіональна служба 49000 м. Дніпропетровськ,
державного ветеринарно-санітарного просп. К. Маркса, 108
контролю та нагляду на державному
кордоні та транспорті
Одеська регіональна служба державного 65000 м. Одеса,
ветеринарно-санітарного контролю та вул. Маршала Говорова, 7
нагляду на державному кордоні та
транспорті
Південно-Західна регіональна служба 04211 м. Київ,
державного ветеринарно-санітарного вул. М. Залки, 10в
контролю та нагляду на державному
кордоні та транспорті
Південна регіональна служба державного 61000 м. Харків,
ветеринарно-санітарного контролю та вул. Червоноармійська, 7
нагляду на державному кордоні та
транспорті
Управління ветеринарної міліції з 01024 м. Київ,
проведення карантинних ветеринарних вул. Круглоуніверситетська, заходів МВС 16
Державний науково-дослідний контрольний 79000 м. Львів,
інститут ветеринарних препаратів і вул. Донецька, 11
кормових добавок
Державний науково-дослідний контрольний 03151 м. Київ,
інститут біотехнології і штамів вул. Донецька, 30
мікроорганізмів
Центральна державна лабораторія 03151 м. Київ,
ветеринарної медицини вул. Донецька, 30
Донецька міжобласна спеціалізована 83102 м. Донецьк,
державна лабораторія ветеринарної вул. Стадіонна, 28
медицини по хворобах птиці
Київська міжобласна спеціалізована 07400 Київська область,
державна лабораторія ветеринарної м. Бровари, вул. Київська,
медицини по хворобах птиці 2
Хмельницька зональна спеціалізована 29000 м. Хмельницький,
державна лабораторія ветеринарної вул. Чорновола, 176/1
медицини з хвороб прісноводних риб і
інших гідробіонтів
Спеціалізована державна лабораторія 98312 м. Керч,
ветеринарної медицини по хворобах риб та вул. Фурманова, 10
інших гідробіонтів
Державний центр ветеринарної медицини 01001 м. Київ,
птахівництва просп. Воз'єднання, 15,
кімн. 704
Державний центр ветеринарної біологічної 03040 м. Київ,
та фармацевтичної промисловості вул. Донецька, 30
Дніпропетровська державна біофабрика 49000 м. Дніпропетровськ,
вул. Рогальова, 18
Новогалещинська державна біофабрика 39140 Полтавська область,
Козельщинський район,
смт Нова Галещина,
вул. Жовтнева, 98
Сумська державна біофабрика 40021 м. Суми,
вул. Гамалея, 25
Харківська державна біофабрика 61050 м. Харків,
пров. Руставелі, 4
Херсонська державна біофабрика 73011 м. Херсон,
вул. Адмірала Макарова, 9
Гожулівська державна біофабрика 37813 Полтавська область,
Полтавський район,
с. Біологічне,
вул. Біологічна, 3
Корпорація "Укрзооветпромпостач" 03040 м. Київ,
вул. Васильківська, 16
Державне підприємство по ветеринарному і 07400 Київська область,
зоотехнічному забезпеченню тваринництва м. Бровари,
"Укрветпромпостач" вул. Будьонного, 23а
Державне підприємство 89600 Закарпатська область, "Закарпатзооветпромпостач" м. Мукачеве,
вул. Р. Валенберга, 7
Сумське державне підприємство 40021 м. Суми,
"Зооветпромпостач" вул. Харківська, 105
Старобільське державне підприємство 92718 Луганська область,
"Облзооветпромпостач" Старобільський район,
с. Лиман, вул. Дибка, 64а
Державне підприємство ветеринарної 23607 Вінницька область,
медицини "Агроветсервіс" Тульчинський район,
с. Кинашів, вул. Лісова, 2
( Перелік із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 123
( 123-2003-п ) від 29.01.2003; в редакції Постанови КМ N 1779
( 1779-2004-п ) від 31.12.2004 )



вгору