Документ 639-VI, перша редакція — Прийняття від 31.10.2008
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про першочергові заходи щодо запобігання
негативним наслідкам фінансової кризи
та про внесення змін до деяких законодавчих
актів України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 14, ст.181 )
{ Щодо терміну дії Закону див.
п.2 Прикінцевих положень цього Закону }

Цей Закон спрямований на забезпечення конституційних прав
громадян, гарантування економічної безпеки держави, мінімізації
можливих збитків для економіки та фінансової системи України від
фінансової кризи, яка охопила більшу частину промислово розвинутих
країн.
I. Зважаючи на нагальну необхідність підвищення ефективності
діяльності державних органів у фінансово-кредитній сфері та з
метою забезпечення макроекономічної стабільності в Україні:
Стаття 1. Створити за рахунок понадпланових надходжень від
приватизації державного майна у 2008 році та надходжень цих коштів
у повному обсязі у 2009 році, а також цільового розміщення
державних цінних паперів Стабілізаційний фонд, кошти якого
використовуються у встановленому Кабінетом Міністрів України за
погодженням із комітетами Верховної Ради України з питань фінансів
і банківської діяльності та з питань бюджету порядку на:
а) надання кредитів (позик) для погашення, рефінансування
та/або обслуговування кредитів (позик), одержаних вітчизняними
банківськими установами та іншими суб'єктами господарювання в
іноземних кредиторів до 15 вересня 2008 року;
б) кредитування або співфінансування довгострокових
інфраструктурних, інвестиційних та інноваційних проектів
загальнодержавного значення;
в) здешевлення кредитування проектів малого та середнього
бізнесу, зокрема таких, що впливають на підвищення рівня
зайнятості населення;
г) надання кредитів на завершення будівництва житла, яке
здійснюється із залученням іпотечних кредитів і обов'язковою
умовою якого є співфінансування з боку банків та забудовників;
ґ) розвиток внутрішнього попиту на товари, що виробляються
українськими товаровиробниками для експорту і щодо яких
спостерігається погіршення світової кон'юнктури;
д) надання фінансової допомоги банкам (у тому числі з метою
збільшення статутних капіталів), поповнення статутних капіталів
державних банків та Державної іпотечної установи.
Стаття 2. Держава в особі Міністерства фінансів України може
брати участь у формуванні та/або збільшенні статутних капіталів
банків (далі - капіталізація банків) шляхом придбання акцій
первинної емісії (часток у статутному капіталі) банку чи акцій
додаткової емісії (додаткових вкладів) банків в обмін на державні
облігації України та/або придбання зазначених акцій за кошти
Державного бюджету України. Такі державні облігації України
підлягають обов'язковому викупу Національним банком України, у
тому числі за рахунок кредитів відповідного призначення
міжнародних фінансових організацій, за їх номінальною вартістю
протягом п'яти банківських днів з дня надходження пропозиції щодо
їх викупу.
Рішення про участь держави у капіталізації банків приймає
Кабінет Міністрів України на підставі пропозицій Національного
банку України.
Порядок участі держави у капіталізації банків ( 960-2008-п )
затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з
Національним банком України.
Управління корпоративними правами держави у статутних
капіталах банків, що набуті відповідно до цього Закону,
здійснюються Міністерством фінансів України.
Рішення про продаж корпоративних прав держави у статутних
капіталах банків, що знаходяться в управлінні Міністерства
фінансів України, приймає Кабінет Міністрів України відповідно до
чинного законодавства. Кошти від їх продажу зараховуються до
Державного бюджету України і спрямовуються Міністерством фінансів
України на погашення або на вимогу Національного банку України на
достроковий викуп державних облігацій України, придбаних
Національним банком України відповідно до цієї статті.
Стаття 3. Для прискорення капіталізації банків застосовується
спеціальний порядок здійснення відповідних заходів, який
визначається Національним банком України, з урахуванням таких
особливостей:
у разі настання істотної загрози неплатоспроможності банку
рішення про затвердження плану фінансового оздоровлення банку,
збільшення статутного капіталу та залучення інвесторів приймаються
загальними зборами акціонерів (учасників) банку або тимчасовим
адміністратором банку за погодженням з Національним банком
України;
відповідно до статуту банку скликаються загальні збори
акціонерів (учасників) банку, у тому числі із запрошенням інших
ймовірних інвесторів банку, за наслідками яких приймаються рішення
про капіталізацію банку та укладаються договори про купівлю акцій
(внесення додаткових вкладів) з обов'язковим зазначенням
зобов'язань інвестора щодо виконання заходів з фінансового
оздоровлення банку;
акціонерам (учасникам) банку надається переважне право на
придбання акцій додаткової емісії, додаткових часток у статутному
капіталі цього банку;
Міністерство фінансів України на підставі рішення Кабінету
Міністрів України придбаває акції (частки у статутному капіталі)
залежно від розміру пропозицій учасників та потенційних інвесторів
банку;
протягом двох банківських днів після прийняття зборами
рішення про капіталізацію банку особи, які висловили намір
придбати акції (внести додаткові вклади), зобов'язані внести
оплату в розмірі не менше 20 відсотків вартості акцій (додаткових
вкладів), залишок коштів сплачується цими особами протягом
наступних десяти банківських днів. Якщо повна вартість акцій
(додаткових вкладів) не сплачена у встановлений строк, то
здійснена часткова оплата не підлягає поверненню протягом одного
року та зараховується банком як строковий депозит із ставкою у
розмірі половини облікової ставки Національного банку України;
фактичне подання рішення про капіталізацію банку та змін до
статуту банку до Державної комісії з цінних паперів та фондового
ринку є вичерпною підставою для здійснення нею реєстрації випуску
акцій;
фактичне подання змін до статуту банку відповідно на
погодження Національному банку України та реєстрацію державному
реєстратору вважається відповідно погодженням їх Національним
банком України та реєстрацією державним реєстратором;
фактичне подання документів для реєстрації випуску акцій
банку вважається реєстрацією випуску акцій банку;
підтвердженням фактичного подання належних документів до
Національного банку України, державного реєстратора, Державної
комісії з цінних паперів та фондового ринку вважається наявність
відмітки органу про прийняття документів (реєстраційний індекс) і
розрахункового документа, що підтверджує надання послуг поштового
відділення з описом вкладення;
покупці акцій банку набувають права власності на акції за
умови повної оплати їх вартості та фактичного подання рішення про
капіталізацію банку та змін до статуту банку до Державної комісії
з цінних паперів та фондового ринку для реєстрації випуску акцій;
покупці часток банку набувають права власності на частки за
умови повної оплати їх вартості та фактичного подання рішення про
капіталізацію банку та змін до статуту банку державному
реєстратору.
При цьому Національний банк України має право встановлювати
скорочені строки здійснення заходів, пов'язаних із капіталізацією
банку, порівняно із строками, визначеними іншими законами України.
Після оформлення прав власності на корпоративні права всіх
учасників банку та вирішення питання формування органів управління
банку Національний банк України протягом семи банківських днів
приймає рішення про закінчення процедури тимчасової адміністрації
банку.
У разі здійснення заходів з поліпшення фінансового стану
банків за зверненням загальних зборів акціонерів рішення щодо
визначення основних напрямів діяльності банку та затвердження
звітів про їх виконання, внесення змін та доповнень до статуту та
розміру статутного капіталу банку, обрання і відкликання членів
спостережної (наглядової) ради банку, здійснення додаткового
випуску (емісії) акцій, розподілу прибутку банку, припинення його
діяльності, призначення ліквідатора, затвердження ліквідаційного
балансу можуть бути оскаржені до суду протягом одного місяця з дня
їх прийняття.
Стаття 4. Запровадити мораторій на розподіл чистого прибутку
банку (нарахування, виплати дивідендів, репатріації), якщо такий
банк протягом року, за який нараховуються дивіденди:
має балансові збитки за результатами трьох поточних
календарних місяців та/або;
має балансові збитки протягом будь-якого календарного місяця
у розмірі, що дорівнюють або перевищують 30 відсотків від його
статутного капіталу та/або;
порушує норматив поточної ліквідності більше ніж на 20
відсотків від його нормативного значення за банківський день два і
більше разів за поточні 30 банківських днів та/або;
протягом десяти послідовних банківських днів має
зобов'язання, класифіковані як прострочені, у сумі, яка дорівнює
або перевищує 20 відсотків від суми його загальних зобов'язань.
Мораторій на розподіл чистого прибутку поширюється також на
банки, які знаходяться під тимчасовою адміністрацією банку,
запровадженою відповідно до законодавства.
Дозволяється, як виняток, розподіл чистого прибутку банку для
нарахування дивідендів власникам корпоративних прав за умови
використання їх на збільшення статутного капіталу банку.
II. З метою забезпечення реалізації заходів, визначених
розділом I цього Закону, внести зміни до таких законодавчих актів
України:
1. У статті 46 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 )
(Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 37-38, ст. 189):
пункт 3 частини першої доповнити словами "видатків,
пов'язаних з капіталізацією банків, та видатків, що здійснюються
із Стабілізаційного фонду";
частину третю доповнити словами "крім видатків, пов'язаних з
капіталізацією банків, та видатків, що здійснюються із
Стабілізаційного фонду".
2. Перше речення частини третьої статті 86 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (Відомості Верховної Ради України,
2003 р., NN 18-22, ст. 144) доповнити словами "крім випадків,
передбачених Законом України "Про першочергові заходи щодо
запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення
змін до деяких законодавчих актів України" протягом строку його
дії".
3. Частину третю статті 13 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (Відомості Верховної Ради України,
1991 р., N 49, ст. 682; 1994 р., N 3, ст. 11) доповнити словами
"крім випадків, передбачених Законом України "Про першочергові
заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та
про внесення змін до деяких законодавчих актів України" протягом
строку його дії".
4. У Законі України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21,
ст. 156 із наступними змінами):
1) підпункт 6.2.6 пункту 6.2 статті 6, пункти 11.21 і 11.29
статті 11 виключити;
2) статтю 8-1 викласти у такій редакції:
"Стаття 8-1. Спеціальний режим оподаткування діяльності
у сфері сільського і лісового господарства
та рибальства
8-1.1. Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у
сфері сільського і лісового господарства та рибальства та
відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті
(далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати
спеціальний режим оподаткування.
8-1.2. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума
податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським
підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських
товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю
залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського
підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої
(нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за
наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
8-1.3. Якщо сума податку на додану вартість, сплачена
(нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на
вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану
по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то
різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.
8-1.4. При вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх
послуг) у митному режимі експорту сільськогосподарське
підприємство - виробник таких товарів (послуг) має право на
бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого
(нарахованого) постачальникам товарів (послуг), вартість яких
включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування
здійснюється у загальному порядку.
8-1.5. Платник податку, який придбаває сільськогосподарські
товари (послуги) у сільськогосподарського підприємства, який обрав
спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий
кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку у загальному
порядку.
8-1.6. Сільськогосподарським вважається підприємство,
основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним
сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих
виробничих потужностях, в якій питома вага вартості
сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше
75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом
попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів
сукупно.
Ця норма діє з урахуванням того, що:
а) для новоствореного сільськогосподарського підприємства,
зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який здійснює
господарську діяльність менше дванадцяти календарних місяців, така
питома вага сільськогосподарських товарів (послуг) розраховується
за наслідками кожного звітного податкового періоду;
б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної
діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються
оподатковувані операції з поставки капітальних активів, що
перебували у складі його основних фондів не менше дванадцяти
послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі
поставки не були постійними і не становили окремої підприємницької
діяльності.
8-1.7. Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у
групах 1-24 УКТ ЗЕД ( 2371а-14 ) згідно із Законом України "Про
Митний тариф України" ( 2371-14 ), якщо такі товари вирощуються,
відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються)
безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму
оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також
продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються
зазначеним платником податку - їх виробником.
8-1.8. Норми цієї статті не поширюються на виробників
підакцизних товарів, крім підприємств первинного виноробства, які
поставляють виноматеріали (коди УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30)
( 2371а-14 ).
8-1.9. Сільськогосподарське підприємство надає покупцю
податкову накладну в порядку, встановленому пунктом 7.2 статті 7
цього Закону.
8-1.10. Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта
спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське
підприємство реєструється у відповідному податковому органі за
правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для
реєстрації платників податку на додану вартість.
У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського
підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім
відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника
податку на додану вартість на загальних підставах, повинен
міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського
підприємства.
8-1.11. Якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування
поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних
податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари
(послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості
всіх поставлених товарів (послуг), то:
а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим
оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство
зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за
наслідками звітного періоду, в якому було допущено таке
перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;
б) податковий орган виключає таке підприємство з реєстру
суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно
включити його до такого реєстру після спливу наступних дванадцяти
послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав,
визначених цією статтею;
в) таке підприємство вважається платником цього податку на
загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено
таке перевищення.
У разі запровадження в установленому порядку правового режиму
надзвичайної екологічної ситуації, надзвичайного або воєнного
стану норми цього пункту починають застосовуватися після
закінчення дії відповідного правового режиму.
Якщо суб'єкти спеціального режиму оподаткування не можуть
самостійно покрити збитки, що виникли внаслідок дії правового
режиму надзвичайної екологічної ситуації, надзвичайного або
воєнного стану у строки, зазначені у попередньому абзаці, то за
поданням хоча б двох з таких суб'єктів Кабінет Міністрів України
має право продовжити строк застосування спеціального режиму
оподаткування для всіх сільськогосподарських підприємств, що
знаходяться у зонах такої надзвичайної екологічної ситуації,
надзвичайного або воєнного стану, без дотримання розміру питомої
ваги, встановленої цим пунктом. Це правило не застосовується, якщо
ризики втрати товарів (запасів) були належно застраховані.
8-1.12. Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського
підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування
підлягає анулюванню у разі, якщо:
а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття
його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування
та/або заяву про його реєстрацію як платника цього податку на
загальних підставах;
б) сільськогосподарське підприємство підлягає реєстрації
платником цього податку на загальних підставах;
в) сільськогосподарське підприємство припиняється шляхом
ліквідації або реорганізації;
г) сільськогосподарське підприємство не подає податкової
звітності з цього податку протягом останніх дванадцяти послідовних
звітних податкових періодів.
У таких випадках сільськогосподарське підприємство
зобов'язане повернути податковому органу свідоцтво про реєстрацію
як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.
8-1.13. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт
спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у
строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку.
Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським
підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування,
затверджується у порядку, встановленому підпунктом "ї" підпункту
4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ).
8-1.14. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт
спеціального режиму оподаткування застосовує ставки податку,
встановлені пунктом 6.1 статті 6 цього Закону.
8-1.15. Для цілей цієї статті застосовуються такі терміни:
8-1.15.1. виробничі фактори:
а) товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським
підприємством для їх використання у виробництві
сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які
придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у
виробництві сільськогосподарської продукції.
У разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені
та/або придбані, використовуються сільськогосподарським
підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських
товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума
сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється
виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних
фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та
відповідно в інших операціях;
б) послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару,
який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається
(заготовлюється) безпосередньо платником податку:
сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування
чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи
внесення добрив та засобів захисту рослин;
пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння,
очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування
сільськогосподарської продукції;
зберігання сільськогосподарської продукції;
вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських
сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин,
проведення протиепізоотичних заходів;
надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з
використання сільськогосподарської техніки, крім надання її у
фінансову оренду (лізинг);
надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської
діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської
звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого
управління;
знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і
сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також
використання засобів захисту тварин;
експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних
систем для посівних площ та сільськогосподарських угідь;
розділ м'яса для товарної кондиції;
8-1.15.2. діяльність у сфері сільського господарства:
а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних
культур, а також вирощення фруктів та овочів, квітів та
декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів,
насіння, прянощів, саджанців та водоростей;
б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських
сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва,
бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших
плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та
комах; а також їх обробка, переробка та/або консервація;
8-1.15.3. діяльність у сфері лісового господарства
(лісництва):
а) залісення, вирощування і догляд за деревами або
чагарниками чи вирубування дерев та/або чагарників;
б) збирання дикорослих грибів та ягід, інших дикорослих
рослин, їх обробка та консервація;
8-1.15.4. діяльність у сфері рибальства:
а) розведення та виловлення прісноводної (лиманної) риби чи
інших прісноводних (лиманних);
б) розведення та виловлення морської або океанічної риби або
безхребетних;
в) розведення та виловлення мушлів, вустриць, ракоподібних,
жаб, дикорослих водоростей;
г) обробка та/або консервація риби або інших прісноводних чи
морських безхребетних, мушлів, вустриць, ракоподібних, жаб,
дикорослих водоростей;
8-1.15.5. обробка чи переробка продукції, одержаної в
результаті діяльності платника податку у сфері сільського та
лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері
сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо
така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або
збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім
їх придбання в інших осіб).
8-1.15.6. Виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів
України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на
які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним
класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності"
( va375202-05 ), затвердженим відповідно до Закону України "Про
стандартизацію" ( 2408-14 );
3) статтю 11 доповнити пунктом 11.46 такого змісту:
"11.46. Тимчасово, до 1 січня 2012 року, звільняються від
оподаткування операції з ввезення на митну територію України
племінних чистопородних тварин великої рогатої худоби або
генетичного матеріалу (коди УКТ ЗЕД 0102 10 10 00, 0102 10 30 00,
0102 10 90 00, 0511 10 00 00, 0511 99 90 10) ( 2371а-14 ), що
здійснюються суб'єктами спеціального режиму оподаткування,
встановленого статтею 8-1 цього Закону. Операції з подальшої
поставки зазначених племінних чистопородних тварин великої рогатої
худоби або генетичного матеріалу оподатковуються у загальному
порядку".
5. У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27,
ст. 181; 1998 р., N 10, ст. 35; 2003 р., N 12, ст. 88):
1) підпункт 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 доповнити абзацом
другим такого змісту:
"До валових доходів платника, який зареєстрований як суб'єкт
спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 8-1 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ),
включається позитивна різниця між сумами податку на додану
вартість, нарахованими таким сільськогосподарським підприємством
на ціну поставлених ним сільськогосподарських товарів протягом
звітного або попередніх звітному періодів, та сумами податку на
додану вартість, сплаченими (нарахованими) ним протягом звітного
періоду на ціну виробничих факторів, визначених пунктом 8-1.15
статті 8-1 зазначеного Закону";
2) підпункт 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 доповнити абзацом
четвертим такого змісту:
"До валових витрат платника, який зареєстрований як суб'єкт
спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 8-1 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ),
включається від'ємна різниця, розрахована за правилами абзацу
другого підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 цього Закону".
6. У Законі України "Про Національний банк України"
( 679-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 29,
ст. 238; 2000 р., N 14-15-16, ст. 121, N 42, ст. 351; 2002 р.,
N 5, ст. 30):
1) частину третю статті 5 викласти в такій редакції:
"Національний банк за підсумками року у разі перевищення
кошторисних доходів над кошторисними витратами, затвердженими на
поточний бюджетний рік, вносить до Державного бюджету України
наступного за звітним року позитивну різницю, частина якої в
обсязі 25 відсотків, але не менше 1 млрд гривень, щорічно
спрямовується на поповнення коштів Фонду гарантування вкладів
фізичних осіб, капіталізацію банків та Державної іпотечної
установи, а перевищення витрат над доходами відшкодовується за
рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року";
2) пункт 2 частини першої статті 42 викласти в такій
редакції:
"2) надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за
обліковою ставкою, встановленою Національним банком України".
7. У Законі України "Про банки і банківську діяльність"
( 2121-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5-6,
ст. 30):
1) частину п'яту статті 19 доповнити реченням такого змісту:
"У разі реорганізації банку за результатами процедури тимчасової
адміністрації рішення про надання банківської ліцензії приймається
Національним банком України протягом триденного терміну з дня
отримання повного пакета документів, зазначених у цій статті";
2) перше речення частини другої статті 32 викласти в такій
редакції:
"Формування та капіталізація банку здійснюються шляхом
грошових внесків, крім випадків, передбачених Законом України "Про
першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам
фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів
України" протягом строку його дії";
3) статтю 56 доповнити пунктом 6 такого змісту:
"6) щодо кількості акцій (паїв) банку, які знаходяться у
власності членів виконавчого органу банку, та перелік осіб, частки
яких у статутному капіталі банку перевищують п'ять відсотків";
4) підпункт "з" пункту 4 частини першої статті 73 викласти в
такій редакції:
"з) примусової реорганізації банку";
5) статтю 78 доповнити частинами другою та третьою такого
змісту:
"У разі призначення Національним банком України тимчасової
адміністрації банку реорганізація банку та емісія акцій банку
здійснюються за рішенням тимчасового адміністратора у порядку,
який встановлюється Національним банком України.
Тимчасовий адміністратор має право призначити своїм рішенням
спостережну (наглядову) раду та правління банку після здійснення
ним реорганізації та/або емісії акцій банку";
6) частину другу статті 90 виключити.
8. У Законі України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних
осіб" ( 2740-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 5,
ст. 30; 2007 р., N 2, ст. 15):
1) у частині першій статті 3 слова і цифри "але не більше
1200" замінити словами і цифрами "але не більше 150 000";
2) частину першу статті 21 доповнити пунктом 4-1 такого
змісту:
"4-1) щорічні внески Національного банку України від
перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами у
розмірі, встановленому законом";
3) частину третю статті 24 виключити;
4) частину п'яту статті 25 викласти в такій редакції:
"Національний банк України має право надавати Фонду кредити
за обліковою ставкою, встановленою Національним банком України".
9. У Законі України "Про Державний бюджет України на 2008 рік
та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"
( 107-17 ) (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., NN 5-8,
ст. 78, N 25, ст. 241, N 27-28, ст. 253, N 36-37, ст. 278; N 44,
ст. 296, ст. 298; 2009 р., N 6, ст. 24, N 10-11, ст. 138):
1) статтю 13 після частини другої доповнити новою частиною
такого змісту:
"Установити, що у 2008 році державні гарантії за кредитами
надаються Кабінетом Міністрів України в установленому ним порядку
відповідно до частин першої та другої статті 17 Бюджетного кодексу
України ( 2542-14 ) загальним обсягом до 10.000.000 тис. гривень".
У зв'язку з цим частини третю та четверту вважати відповідно
частинами четвертою та п'ятою;
2) доповнити статтею 33-1 такого змісту:
"Стаття 33-1. Установити, що відкрите акціонерне товариство
"Державний експортно-імпортний банк України" (ВАТ "Укрексімбанк")
реінвестує чистий прибуток, отриманий за наслідками 2008 року, та
нерозподілений чистий прибуток минулих років у свій статутний
капітал, але не менше 500 млн гривень";
3) статтю 57 доповнити частиною другою такого змісту:
"Міністерство фінансів України щомісячно за результатами
виконання місцевих бюджетів надає на термін до дванадцяти
календарних місяців безвідсоткові позички на умовах повернення у
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за рахунок
коштів єдиного казначейського рахунку відповідним місцевим органам
виконавчої влади та органам місцевого самоврядування в обсягах
невиконання розрахунково визначених Міністерством фінансів України
прогнозних надходжень доходів місцевих бюджетів на 2008 рік, що
враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, визначених у
додатку N 6 до цього Закону. З цією метою Міністерство фінансів
України затверджує на 2008 рік помісячний розпис зазначених
доходів та доводить його до відповідних місцевих органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Погашення
зазначених позичок здійснюється за результатами річного звіту у
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";
4) абзац перший статті 76 викласти в такій редакції:
"Стаття 76. Установити, що у 2008 році передача в оренду
державного та комунального майна здійснюється виключно на
конкурсних засадах, крім державного та комунального майна, що
передається в оренду бюджетним установам, музеям, підприємствам і
громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі
національним творчим спілкам та їх членам під творчі майстерні),
громадським організаціям ветеранів, громадським організаціям
інвалідів, центрам професійної, соціальної реабілітації інвалідів
та центрам ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, а
також підприємствам та організаціям громадських організацій
інвалідів, яким визначена доцільність надання державної допомоги
відповідно до статей 14-1, 14-2 Закону України "Про основи
соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ), Пенсійному
фонду України та його органам, державним видавництвам та
підприємствам книгорозповсюдження";
5) доповнити статтями 84-1 - 84-3 такого змісту:
"Стаття 84-1. Установити, що надходження від приватизації
державного майна понад обсяги, визначені статтею 22 цього Закону,
спрямовуються на створення Стабілізаційного фонду у складі
Державного бюджету України в обсягах і порядку, визначених
Кабінетом Міністрів України.
На суму зазначених надходжень до Державного бюджету України
Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники
фінансування, кредитування та видатки державного бюджету понад
обсяги, затверджені у додатках N 2, N 3, N 4 до Закону.
Стаття 84-2. Дозволити Кабінету Міністрів України здійснювати
поповнення статутних капіталів державних банків понад обсяги,
визначені у додатку N 3 до цього Закону, за рахунок надходжень
коштів, отриманих від державних запозичень понад обсяги,
встановлені додатком N 2 до цього Закону, з відповідним
коригуванням загального обсягу державного боргу, визначеного
статтею 10 цього Закону.
На суму зазначених надходжень до Державного бюджету України
Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники
фінансування та видатки державного бюджету понад обсяги,
затверджені у додатках N 2, N 3 до цього Закону.
Стаття 84-3. Установити, що за рішенням Кабінету Міністрів
України можуть придбаватися акції банків (частки, паї) в обмін на
державні облігації України, випущені чи отримані понад обсяги,
встановлені додатком N 2 до цього Закону, з відповідним
коригуванням загального обсягу державного боргу, визначеного
статтею 10 цього Закону.
На обсяг випущених державних облігацій України Міністерство
фінансів України збільшує відповідні показники фінансування
державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку N 2 до
цього Закону".
10. Абзаци перший та другий пункту 12 розділу XV "Прикінцеві
положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (Відомості Верховної Ради
України, 2003 р., NN 49-51, ст. 376) замінити одним абзацом такого
змісту:
"12. Перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну
організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого
спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції
виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів
виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління
Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах
Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в
районах, містах, районах у містах".
У зв'язку з цим абзаци третій - шостий вважати відповідно
абзацами другим - п'ятим.
11. В абзаці першому частини першої статті 9 Закону України
"Про фіксований сільськогосподарський податок" ( 320-14 )
(Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 5-6, ст. 39, N 9-10,
ст. 69; 2000 р., N 37, ст. 308; 2003 р., N 46, ст. 365) слова та
цифри "і діє до 31 грудня 2009 року" виключити.
III. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім
пунктів 4 і 5 розділу II цього Закону, які набирають чинності з
1 січня 2009 року.
2. Цей Закон діє до прийняття Верховною Радою України у
зв'язку із стабілізацією фінансово-економічної ситуації в Україні
рішення щодо втрати чинності розділом I цього Закону та щодо
редакції відповідних положень законів України, зміни до яких
передбачені розділом II цього Закону, але не пізніше ніж до
1 січня 2011 року.
3. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом
закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині,
що не суперечить цьому Закону.
4. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання
чинності цим Законом розробити Порядок використання коштів
Стабілізаційного фонду, передбачивши їх використання на напрями,
визначені у пункті 1 розділу I цього Закону.
5. Установити, що розміри прожиткового мінімуму та
мінімальної заробітної плати змінюються відповідно до індексу
інфляції (індексу споживчих цін).
6. Кабінету Міністрів України, Національному банку України у
місячний строк з дня опублікування цього Закону:
1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із
цим Законом;
2) забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації
цього Закону.
7. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня
опублікування цього Закону забезпечити приведення міністерствами,
іншими центральними органами виконавчої влади їх
нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
8. Національному банку України у місячний строк з дня
опублікування цього Закону розглянути питання доцільності
врахування субординованого боргу в основному капіталі банків у
сумі до 100 відсотків розміру основного капіталу.
9. Кабінету Міністрів України доопрацювати та внести на
розгляд Верховної Ради України проект Закону України про Державний
бюджет України на 2009 рік, який повинен бути розрахований на
бездефіцитній основі.
10. Кабінету Міністрів України під час розроблення
законопроекту про Державний бюджет України на відповідний рік
передбачити кошти для компенсації за рахунок загального фонду
державного бюджету втрат сільськогосподарських товаровиробників,
що виникли у зв'язку із змінами механізму обкладення податком на
додану вартість операцій з продажу переробним підприємствам молока
і м'яса в живій вазі.

Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 31 жовтня 2008 року
N 639-VI



вгору