Документ 560-2011-п, чинний, поточна редакція — Редакція від 28.02.2019, підстава - 128-2019-п

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 11 травня 2011 р. № 560
Київ

Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України

Відповідно до частини другої статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та частини четвертої статті 7 Закону України "Про архітектурну діяльність" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

3. Ця постанова набирає чинності з дня набрання чинності частинами другою - п'ятою статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Прем'єр-міністр України

М.АЗАРОВ

Інд. 70





ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 травня 2011 р. № 560

ПОРЯДОК
затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи.

2. У цьому Порядку під терміном “проект будівництва” слід розуміти проектну документацію на будівництво об’єктів та комплексів (будов), розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.

Затвердження проектів будівництва

3. При дво- і тристадійному проектуванні проекти будівництва затверджуються на стадії проект та робочий проект і схвалюються на стадії техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок та ескізний проект. У разі коли поділ будівництва на черги визначено на стадії розроблення техніко-економічного обґрунтування (техніко-економічного розрахунка, ескізного проекту), схваленого в установленому порядку, проектна документація може затверджуватися в цілому на об’єкт або за чергами.

{Абзац другий пункту 3 виключено на підставі Постанови КМ № 95 від 23.01.2019}

Зміни до затверджених (схвалених) проектів будівництва вносяться на підставі завдання на проектування.

Схвалення та перезатвердження проектів будівництва здійснюється у порядку, встановленому для їх затвердження.

4. Проекти будівництва, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами), за наявності відповідних рішень щодо їх залучення, затверджують:

центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, інші державні органи та державні наукові організації, про що інформують Мінрегіон протягом п’яти робочих днів, - щодо об’єктів загальною кошторисною вартістю від 120 млн. гривень, крім проектів будівництва, визначених абзацом третім цього пункту та пунктом 4-2 цього Порядку;

виконавчі органи сільських, селищних, міських рад за погодженням протягом п’яти робочих днів з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністраціями - щодо об’єктів, які належать до сфери управління відповідної ради та реалізуються за рахунок коштів місцевого бюджету, загальною кошторисною вартістю від 120 млн. гривень;

державні і комунальні підприємства, установи та організації - щодо об’єктів загальною кошторисною вартістю до 120 млн. гривень, крім проектів будівництва, визначених пунктом 4-2 цього Порядку.

{Абзац пункту 4 виключено на підставі Постанови КМ № 664 від 27.09.2016}

4-1. Проекти будівництва, що реалізуються за рахунок власних коштів державних та комунальних підприємств, незалежно від вартості проектів затверджуються такими підприємствами за погодженням з органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких вони належать, крім проектів будівництва, визначених пунктом 4-2 цього Порядку.

{Порядок доповнено пунктом 4-1 згідно з Постановою КМ № 521 від 04.07.2018; в редакції Постанови КМ № 95 від 23.01.2019}

4-2. Проекти будівництва, що реалізуються підприємствами із залученням бюджетних коштів, власних коштів підприємств, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами), суб’єктом управління яких є Кабінет Міністрів України, незалежно від вартості проектів затверджуються такими підприємствами у разі передбачення у затверджених фінансових планах відповідних видатків на реалізацію таких проектів будівництва.

5. Перед схваленням та затвердженням проектів будівництва у випадках, визначених статтею 31 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, проводиться експертиза проектів будівництва, а у випадках, визначених Законом України “Про інвестиційну діяльність”, - державна експертиза інвестиційного проекту, складовою якого є проект будівництва.

Перед затвердженням проектів будівництва для проведення їх експертизи до проектної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”, додаються результати проведення такої оцінки.

Для об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля, розробляється звіт з оцінки впливу на довкілля. За наявності звіту з оцінки впливу на довкілля матеріали (розділ) оцінки впливів на навколишнє середовище у складі проектної документації не розробляються.

Схваленню, затвердженню та проведенню експертизи проекту будівництва, що реалізується за рахунок державних капітальних вкладень та/або кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії, передує відповідно до законодавства відбір та/або обов’язкова державна експертиза державного інвестиційного проекту, складовою якого є проект будівництва.

Експертиза проектів будівництва

6. Метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

7. Експертизу проводять експертні організації незалежно від форми власності, що відповідають визначеним Мінрегіоном критеріям і відомості про які внесені Мінрегіоном або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності до переліку експертних організацій.

Орган (організація), що формує перелік експертних організацій, оприлюднює його на своєму веб-сайті у вільному безоплатному доступі та підтримує в актуальному стані на підставі інформації, яка щокварталу подається експертними організаціями. У разі встановлення невідповідності експертної організації визначеним критеріям відомості про таку організацію виключаються з переліку експертних організацій.

Порядок формування та ведення переліку експертних організацій визначається Мінрегіоном.

Експертиза проектів будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться експертними організаціями із статусом юридичної особи, які відповідають визначеним Мінрегіоном критеріям, в складі яких не менш як 80 відсотків експертів працюють на постійній основі та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат за напрямами проведення експертизи, зазначеними у пункті 6 цього Порядку, і мають філії (представництва) у регіонах, на території яких реалізуються проекти будівництва.

Експертиза проектів будівництва комплексів (будов), до складу яких входять об’єкти з різними класами наслідків (відповідальності), проводиться експертними організаціями відповідно до механізму проведення експертизи щодо об’єктів з найвищим класом наслідків (відповідальності), визначеним для окремого об’єкта у складі комплексу, що будується.

8. Експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва.

Експертизу не може проводити розробник проекту будівництва.

9. Мінрегіон здійснює нормативно-методичне забезпечення проведення експертизи та визначає нормативи обчислення її вартості.

10. Обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, що:

за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - щодо їх міцності, надійності та довговічності;

споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, - щодо кошторисної частини проекту будівництва;

підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”.

За рішенням замовника будівництва може проводитися також експертиза інших проектів будівництва або окремих розділів проектної документації.

Якщо до складу будови (комплексу) входить хоча б один об’єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів із середніми (СС2) або значними (СС3) наслідками, проект будівництва підлягає обов’язковій експертизі за всіма напрямами, визначеними абзацом другим цього пункту.

У разі коли об’єктом будівництва є комплекс (будова), до складу якого (якої) входять об’єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) та за сукупними показниками перевищують рівень, установлений для об’єктів з відповідним класом наслідків (відповідальності), проект будівництва підлягає обов’язковій експертизі за всіма напрямами, визначеними абзацом другим цього пункту.

Поділ проекту будівництва на стадії техніко-економічного обґрунтування, техніко-економічного розрахунку чи ескізного проекту на черги не звільняє від необхідності обов’язкового проведення експертизи проектної документації на окрему чергу, що підлягає затвердженню в установленому порядку.

11. Експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 цього Порядку.

12. Замовником експертизи є:

замовник будівництва;

проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт.

13. Для проведення експертизи її замовник подає експертній організації проект будівництва, оформлений відповідно до вимог національних стандартів, у паперовому (не більш як у трьох примірниках) та електронному вигляді.

Проведення експертизи здійснюється за договорами, укладеними між замовником експертизи та експертною організацією згідно із законодавством.

14. Строк проведення експертизи не повинен перевищувати:

для об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (відповідальності), - 30 календарних днів;

для об'єктів, що становлять підвищену ядерну та радіаційну небезпеку, і тих, щодо яких проводиться оцінка їх впливу на навколишнє природне середовище, - 90 календарних днів;

для об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) наслідками, що споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - 15 календарних днів;

кошторисної частини проекту будівництва об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) наслідками - 15 календарних днів.

15. Експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові письмовий звіт, який містить інформацію про:

дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва;

допущення помилок та недотримання зазначених вимог.

16. Повторна експертиза проекту будівництва проводиться після його доопрацювання у зв’язку з необхідністю зміни проектних рішень та/або у зв’язку із зміною державних будівельних норм, та/або вихідних даних щодо проектування.

17. Замовник експертизи несе відповідальність згідно із законодавством за достовірність документів, поданих для проведення експертизи.

Експертна організація несе відповідальність згідно із законодавством за належну якість проведення експертизи.

18. Спори, що виникають під час проведення експертизи між її замовником та експертною організацією, розглядаються Мінрегіоном або у судовому порядку.



ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 травня 2011 р. № 560

ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2006 р. № 427 "Питання комплексної державної експертизи проектів будівництва" (Офіційний вісник України, 2006 р., № 14, ст. 992).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1269 "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 84, ст. 3106).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2008 р. № 988 "Про доповнення Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 87, ст. 2919).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 478 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1269 та визнання таким, що втратив чинність, переліку проектів будівництва об'єктів виробничого призначення, для затвердження яких висновок комплексної державної експертизи необов'язковий" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 37, ст. 1250).

5. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1269 та від 8 грудня 2010 р. № 1256, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 р. № 335 "Деякі питання підготовки до реалізації проекту організації залізничного пасажирського сполучення м. Київ - міжнародний аеропорт "Бориспіль" і будівництва інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 24, ст. 1000).



вгору