Про Кабінет Міністрів України
Закон України від 21.12.2006514-V
Документ 514-V, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 17.05.2008, підстава - 279-VI

1. Кабінет Міністрів України з власної ініціативи чи на виконання указів Президента України вносить пропозиції та здійснює підготовку проектів відповідних законів і актів Президента України з питань, що належать до повноважень Президента України.

2. Кабінет Міністрів України може звернутися до Президента України з клопотанням про визначення проекту закону, що вноситься до Верховної Ради України, як невідкладного.

Стаття 29. Відносини Кабінету Міністрів України з Радою національної безпеки і оборони України, Секретаріатом Президента України, а також консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами і службами, що утворюються Президентом України

1. Кабінет Міністрів України взаємодіє з Радою національної безпеки і оборони України, Секретаріатом Президента України, консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами і службами, що утворюються Президентом України.

2. Посадові особи апарату Ради національної безпеки і оборони України, Секретаріату Президента України, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, що утворюються Президентом України, не мають права давати доручення Кабінету Міністрів України, членам Кабінету Міністрів України та втручатися в їх діяльність.

3. Відносини Кабінету Міністрів України з Радою національної безпеки і оборони України, Секретаріатом Президента України, консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами і службами, що утворюються Президентом України, визначаються цим та іншими законами України.

4. Члени Кабінету Міністрів України, керівники інших органів виконавчої влади не можуть входити до складу консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, що утворюються Президентом України.

Розділ VII
ПОВНОВАЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ У ВІДНОСИНАХ З ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ОРГАНАМИ

Стаття 30. Здійснення права законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України

1. Кабінетові Міністрів України відповідно до Конституції України належить право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України.

2. Кабінет Міністрів України вносить проекти законів на розгляд Верховної Ради України відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України.

3. Для представлення у Верховній Раді України проекту закону, внесеного Кабінетом Міністрів України, Прем'єр-міністр України визначає члена Кабінету Міністрів України. Як виняток, проект закону у Верховній Раді України може представляти заступник міністра, керівник центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів України.

4. Кабінет Міністрів України має право відкликати внесений ним на розгляд Верховної Ради України проект закону в порядку, визначеному Регламентом Верховної Ради України.

5. Новосформований Кабінет Міністрів України має право відкликати до прийняття у першому читанні проекти законів, внесені на розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України, повноваження якого припинені.

Стаття 31. Повноваження Кабінету Міністрів України під час розгляду питань Верховною Радою України

1. Кабінет Міністрів України на виконання рішення Верховної Ради України, за зверненням відповідного комітету Верховної Ради України або з власної ініціативи подає їй висновки щодо повноти економічного обґрунтування та фінансового забезпечення законодавчих пропозицій і проектів законів, реалізація яких потребує матеріальних та інших витрат за рахунок державного чи місцевих бюджетів.

2. Кабінет Міністрів України забезпечує проведення експертизи внесених на розгляд Верховної Ради України іншими суб'єктами права законодавчої ініціативи проектів законів, які надіслані Верховною Радою України.

3. Члени Кабінету Міністрів України мають право подавати висновки до проектів законів з питань, що належать до їх компетенції. Такі висновки надсилаються комітетові Верховної Ради України, визначеному головним з опрацювання відповідного проекту закону.

4. Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України, заступники міністрів мають право бути присутніми на засіданнях Верховної Ради України і виступати з питань, що обговорюються.

5. У разі коли на засіданні Верховної Ради України народні депутати України порушують питання, що стосуються діяльності Кабінету Міністрів України або окремих центральних органів виконавчої влади, Прем'єр-міністр України та інші члени Кабінету Міністрів України мають право на репліку та користуються іншими правами, передбаченими для них Регламентом Верховної Ради України.

6. Члени Кабінету Міністрів України або за їх дорученням - посадові особи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України мають право брати участь у засіданнях комітетів, тимчасових комісій Верховної Ради України з розгляду питань, що стосуються повноважень Кабінету Міністрів України.

Стаття 32. Повноваження Кабінету Міністрів України з розроблення і забезпечення виконання Державного бюджету України

1. Кабінет Міністрів України не пізніше 1 березня року, що передує плановому бюджетному періоду, схвалює Декларацію цілей та завдань бюджету на наступний бюджетний період (Бюджетна декларація), яка використовується для розроблення проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

2. Кабінет Міністрів України відповідно до Бюджетного кодексу України визначає перелік головних розпорядників коштів державного бюджету, на підставі якого розробляється проект закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

3. Кабінет Міністрів України відповідно до Бюджетного кодексу України розробляє і щороку не пізніше 15 вересня подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Порядок розгляду у Верховній Раді України проекту закону про Державний бюджет України, підготовленого Кабінетом Міністрів України, та його прийняття визначаються Бюджетним кодексом України.

4. Кабінет Міністрів України не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає до Верховної Ради України річний звіт про виконання Державного бюджету України за минулий рік, який оприлюднюється та розглядається відповідно до Бюджетного кодексу України.

Стаття 33. Повноваження Кабінету Міністрів України з розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм

1. Кабінет Міністрів України розробляє і вносить на розгляд Верховної Ради України проекти загальнодержавних програм з питань економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку України, охорони навколишнього природного середовища та з інших питань.

2. Кабінет Міністрів України одночасно із звітом про виконання Державного бюджету України за минулий рік подає Верховній Раді України звіти про хід виконання загальнодержавних програм.

Стаття 34. Відносини Кабінету Міністрів України з Рахунковою палатою

1. Кабінет Міністрів України на запит Рахункової палати надає статистичну, фінансову, бухгалтерську та іншу інформацію, необхідну для виконання нею завдань, функцій та повноважень, установлених Конституцією та законами України.

2. Кабінет Міністрів України одержує від Рахункової палати відомості про результати перевірок, ревізій та обстежень, а також пропозиції щодо притягнення до передбаченої законом відповідальності осіб, винних у порушенні вимог законодавства, нецільовому та неефективному використанні коштів, заподіянні матеріальної шкоди державі, розглядає такі відомості та пропозиції, вживає в межах своєї компетенції відповідні заходи та інформує про них Рахункову палату.

Стаття 35. Відносини Кабінету Міністрів України з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини

1. Кабінет Міністрів України в межах, установлених законом, забезпечує доступ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до актів та інших документів Кабінету Міністрів України, підвідомчих йому органів, підприємств, установ та організацій, сприяє йому в здійсненні визначених законом повноважень.

2. Кабінет Міністрів України за наявності підстав, викладених у зверненні Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, вживає в межах своєї компетенції відповідні заходи щодо усунення порушень прав людини та інформує про це Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Стаття 36. Розгляд звернень і запитів народних депутатів України

1. Кабінет Міністрів України або члени Кабінету Міністрів України, яким надійшло звернення чи запит народного депутата України, зобов'язані надати відповідь у встановленому законом порядку.

2. Відповідь на звернення чи запит народного депутата України, направлені Кабінетові Міністрів України, підписує Прем'єр-міністр України. Відповідь на звернення чи запит народного депутата України, направлені іншим членам Кабінету Міністрів України, підписує член Кабінету Міністрів України, якому вони адресовані.

3. У разі обговорення відповіді на запит народного депутата України на пленарному засіданні Верховної Ради України на засідання можуть запрошуватися члени Кабінету Міністрів України, яким адресовано запит.

4. Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України невідкладно приймають народних депутатів України з питань їх депутатської діяльності в установленому законом порядку.

Стаття 37. Розгляд звернень комітетів і тимчасових комісій Верховної Ради України

1. Кабінет Міністрів України організовує розгляд звернень комітетів і тимчасових комісій Верховної Ради України з питань його діяльності.

2. Відповідь на звернення комітетів і тимчасових комісій Верховної Ради України підписує Прем'єр-міністр України або інший член Кабінету Міністрів України, якому адресовано звернення.

Стаття 38. Інформування Верховної Ради України про діяльність Кабінету Міністрів України

1. У дні проведення пленарних засідань Верховної Ради України щотижня відводиться час для запитань членам Кабінету Міністрів України (далі - година запитань до Уряду). День, тривалість та порядок проведення години запитань до Уряду визначаються Регламентом Верховної Ради України.

2. У проведенні години запитань до Уряду у Верховній Раді України бере участь Кабінет Міністрів України в повному складі, крім тих його членів, які не можуть бути присутніми з поважних причин.

3. Під час проведення години запитань до Уряду члени Кабінету Міністрів України відповідають на запитання народних депутатів України, представників депутатських фракцій. Народні депутати України, депутатські фракції можуть заздалегідь письмово повідомляти членів Кабінету Міністрів України про запитання, які їм буде поставлено.

4. Під час проведення години запитань до Уряду порушуються лише питання, що належать до компетенції Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади.

5. Член Кабінету Міністрів України відповідає на запитання в межах його компетенції. У разі потреби його відповіді можуть бути доповнені іншими членами Кабінету Міністрів України.

6. Година запитань до Уряду транслюється у прямому ефірі першими загальнонаціональними каналами телебачення і радіомовлення.

Розділ VIII
ВІДНОСИНИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ З ІНШИМИ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ, ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ'ЄДНАННЯМИ ГРОМАДЯН

Стаття 39. Відносини Кабінету Міністрів України з Конституційним Судом України

1. Кабінет Міністрів України звертається до Конституційного Суду України для надання висновків про відповідність Конституції України міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, а також для офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Стаття 40. Відносини Кабінету Міністрів України із судами загальної юрисдикції

1. Кабінет Міністрів України може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції.

2. Інтереси Кабінету Міністрів України у судах загальної юрисдикції представляє Міністерство юстиції України, якщо інше не передбачено законами або актами Кабінету Міністрів України.

3. Органи виконавчої влади, державні підприємства, установи та організації зобов'язані на вимогу Кабінету Міністрів України або Міністерства юстиції України в установлений ними строк подати матеріали, необхідні для розгляду справ у судах.

Стаття 41. Відносини Кабінету Міністрів України з Національним банком України, іншими державними органами

1. Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції та законів України взаємодіє з Національним банком України, іншими державними органами з питань, що належать до його компетенції.

Стаття 42. Відносини Кабінету Міністрів України з органами місцевого самоврядування

1. Кабінет Міністрів України спрямовує діяльність органів виконавчої влади на сприяння ефективному функціонуванню та розвитку місцевого самоврядування, додержання визначених законом прав органів місцевого самоврядування, забезпечує взаємодію центральних і місцевих органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування у вирішенні питань місцевого значення, зокрема економічного, соціального та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

2. Проекти актів Кабінету Міністрів України, що безпосередньо стосуються питань функціонування місцевого самоврядування чи інтересів територіальних громад, попередньо надсилаються відповідним органам місцевого самоврядування для розгляду.

3. Кабінет Міністрів України в порядку, визначеному законом, за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України, компенсує витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади.

4. Кабінет Міністрів України може вносити на розгляд Верховної Ради України проекти законів про надання органам місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади. Одночасно Кабінет Міністрів України подає пропозиції про фінансування здійснення таких повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету окремих загальнодержавних податків, а також передачі в комунальну власність чи в користування органів місцевого самоврядування відповідних об'єктів державної власності.

5. Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції та законів України забезпечує здійснення контролю за виконанням органами місцевого самоврядування наданих їм повноважень органів виконавчої влади.

Стаття 43. Відносини Кабінету Міністрів України з об'єднаннями громадян

1. Кабінет Міністрів України безпосередньо або через органи виконавчої влади забезпечує реалізацію передбачених законом прав об'єднань громадян.

2. Кабінет Міністрів України розглядає пропозиції об'єднань громадян з питань, що належать до його компетенції.

Розділ IX
ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Стаття 44. Здійснення повноважень Кабінету Міністрів України

1. Кабінет Міністрів України спрямовує свою діяльність на виконання Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України, актів Президента України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.

2. Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції та законів України здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень на його засіданнях більшістю голосів загального складу Кабінету Міністрів України.

Стаття 45. Прем'єр-міністр України

1. Прем'єр-міністр України:

1) керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує діяльність Кабінету Міністрів України на забезпечення проведення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, та здійснення інших повноважень, покладених на Кабінет Міністрів України;

2) спрямовує, координує та контролює діяльність членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, дає з цією метою доручення, обов'язкові для виконання зазначеними органами та посадовими особами;

3) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України подання про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;

4) вносить на розгляд Верховної Ради України подання про призначення членів Кабінету Міністрів України, кандидатури яких запропоновані коаліцією депутатських фракцій у Верховній Раді України (крім Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України), Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України;

5) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України:

пропозиції щодо кандидатур для призначення на посаду і звільнення з посади голів місцевих державних адміністрацій;

подання щодо кандидатур для призначення на посаду і звільнення з посади керівників центральних органів виконавчої влади, а також членів колегіальних центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу Кабінету Міністрів України;

за пропозиціями міністрів - подання щодо призначення на посаду та звільнення з посади їх перших заступників та заступників;

за пропозиціями членів Кабінету Міністрів України, до сфери спрямування та координації яких належать центральні органи виконавчої влади, що не входять до складу Кабінету Міністрів України, - подання щодо призначення на посаду та звільнення з посади перших заступників та заступників керівників таких органів;

пропозиції щодо утворення урядових комітетів та їх посадового складу;

6) формує порядок денний засідання Кабінету Міністрів України;

7) скликає засідання Кабінету Міністрів України та головує на них;

8) підписує акти Кабінету Міністрів України;

9) скріплює підписом акти Президента України у випадках, передбачених пунктами 5, 18, 21 і 23 частини першої статті 106 Конституції України;

10) представляє Кабінет Міністрів України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

11) вступає у відносини з урядами іноземних держав, веде переговори і підписує міжнародні договори відповідно до закону;

12) затверджує голів спільних міжурядових комісій з питань співробітництва, що утворюються на підставі міжнародних договорів, укладених від імені Кабінету Міністрів України.

2. Прем'єр-міністр України може здійснювати інші повноваження, передбачені Конституцією, цим та іншими законами України.

3. Для здійснення Прем'єр-міністром України своїх повноважень у складі Секретаріату Кабінету Міністрів України утворюється апарат Прем'єр-міністра України, керівник якого призначається на посаду та звільняється з посади в установленому порядку Кабінетом Міністрів України.

4. У разі відсутності Прем'єр-міністра України його повноваження виконує Перший віце-прем'єр-міністр України або віце-прем'єр-міністр України згідно з визначеним Кабінетом Міністрів України розподілом повноважень.

Стаття 46. Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України

1. Перший віце-прем'єр-міністр України (віце-прем'єр-міністр України) згідно з розподілом повноважень:

1) забезпечує виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у відповідних напрямах діяльності;

2) координує роботу міністерств, спрямовує, координує та контролює діяльність інших центральних органів виконавчої влади, що належать до його сфери спрямування та координації, місцевих органів виконавчої влади;

3) очолює відповідний урядовий комітет;

4) забезпечує підготовку питань для розгляду на засіданнях Кабінету Міністрів України, попередньо розглядає і погоджує проекти законів, актів Президента України, що готуються Кабінетом Міністрів України, та проекти відповідних актів Кабінету Міністрів України, сприяє узгодженню позицій між членами Кабінету Міністрів України, вносить пропозиції щодо порядку денного засідань Кабінету Міністрів України;

5) вносить Прем'єр-міністрові України пропозиції щодо:

утворення, реорганізації та ліквідації міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;

призначення на посаду та звільнення з посади керівників, перших заступників і заступників керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується відповідно Першим віце-прем'єр-міністром України, віце-прем'єр-міністром України;

6) забезпечує взаємодію Кабінету Міністрів України з Президентом України та Верховною Радою України з питань діяльності Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;

7) бере участь у розгляді питань на засіданнях Кабінету Міністрів України, має право бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України та її органів, брати участь у роботі колегій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, у засіданнях Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

8) за рішенням Кабінету Міністрів України здійснює керівництво консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, що утворюються Кабінетом Міністрів України;

9) представляє в установленому порядку Кабінет Міністрів України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

10) веде переговори і підписує міжнародні договори відповідно до наданих йому повноважень;

11) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Стаття 47. Міністр України

1. Міністр України:

1) забезпечує виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, формування та реалізацію державної політики у відповідній сфері;

2) здійснює керівництво міністерством (крім міністра, який не очолює міністерство) та на виконання вимог законодавства в межах наданих йому повноважень визначає політичні пріоритети, стратегічні напрями роботи міністерства і шляхи досягнення поставленої мети, спрямовує та координує діяльність інших центральних органів виконавчої влади;

3) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням своїх повноважень із спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади;

4) вносить Прем'єр-міністрові України пропозиції щодо:

утворення, реорганізації та ліквідації центральних органів виконавчої влади;

призначення на посаду та звільнення з посади керівників, перших заступників і заступників керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується ним;

5) утворює, реорганізовує, ліквідовує служби, інспекції, агентства у складі міністерства в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України для утримання відповідного міністерства;

6) призначає на посаду та звільняє з посади керівників служб, інспекцій, агентств та затверджує положення про ці органи, в яких визначає їх завдання, функції, звітність та інші питання діяльності;

7) скріплює підписом акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18, 21 і 23 частини першої статті 106 Конституції України, з питань, що належать до сфери діяльності міністерства та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується ним, та забезпечує їх виконання;

8) погоджує проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України з питань, що належать до сфери діяльності міністерства та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується ним;

9) подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, розробником яких є міністерство та центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується ним;

10) видає обов'язкові для виконання накази з питань, що належать до сфери діяльності міністерства та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується ним;

11) здійснює підготовку питань для розгляду Кабінетом Міністрів України;

12) бере участь у розгляді питань на засіданнях Кабінету Міністрів України та вносить пропозиції щодо порядку денного засідань Кабінету Міністрів України;

13) бере участь у засіданнях урядових комітетів;

14) вносить Прем'єр-міністрові України пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення з посади першого заступника і заступників міністра;

15) представляє в установленому порядку Кабінет Міністрів України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

16) веде переговори і підписує міжнародні договори України відповідно до наданих йому повноважень;

17) за рішенням Кабінету Міністрів України здійснює керівництво консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, що утворюються Кабінетом Міністрів України;

18) призначає (звільняє) керівників державних підприємств, установ, організацій, що перебувають у сфері управління відповідного міністерства;

19) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

2. Патронатна служба міністра України, який очолює міністерство, утворюється у складі центрального апарату міністерства. Працівники патронатної служби призначаються на посаду та звільняються з посади міністром.

Патронатна служба міністра України, який не очолює міністерство, утворюється у складі Секретаріату Кабінету Міністрів України. Працівники патронатної служби призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром Кабінету Міністрів України за поданням відповідного міністра.

3. Міністр України може мати, крім визначених цим Законом, інші повноваження, передбачені законом.

Стаття 48. Відповідальність членів Кабінету Міністрів України

1. Члени Кабінету Міністрів України несуть солідарну відповідальність за результати діяльності Кабінету Міністрів України як колегіального органу виконавчої влади.

2. Члени Кабінету Міністрів України особисто несуть політичну відповідальність за стан справ у доручених їм сферах державного управління.

3. Члени Кабінету Міністрів України за вчинення ними корупційних діянь та порушення вимог сумлінної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави (заборона використання службового становища в особистих цілях, запобігання конфлікту інтересів тощо), можуть бути звільнені Верховною Радою України в порядку, визначеному частиною другою статті 19 цього Закону.

Стаття 49. Засідання Кабінету Міністрів України

1. Організаційною формою роботи Кабінету Міністрів України є його засідання.

2. Засідання Кабінету Міністрів України скликаються Прем'єр-міністром України.

3. Засідання Кабінету Міністрів України вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше ніж половина посадового складу Кабінету Міністрів України.

4. У разі якщо міністр не має змоги взяти участь у засіданні Кабінету Міністрів України, з правом дорадчого голосу в засіданні бере участь заступник міністра.

5. Кабінет Міністрів України за пропозиціями членів Кабінету Міністрів України визначає інших осіб, які мають право брати участь у його засіданнях з правом дорадчого голосу.

6. На засіданнях Кабінету Міністрів України головує Прем'єр-міністр України, а в разі його відсутності - Перший віце-прем'єр-міністр України.

7. Порядок денний засідання Кабінету Міністрів України затверджує Кабінет Міністрів України.

8. Засідання Кабінету Міністрів України стенографується, його рішення оформлюється протоколом, який є офіційним документом.

9. Стенограма засідання Кабінету Міністрів України є документом, що має конфіденційний характер.

10. Порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Регламентом Кабінету Міністрів України.

Стаття 50. Урядові комітети

1. Для забезпечення ефективної реалізації повноважень Кабінету Міністрів України, координації дій органів виконавчої влади, попереднього розгляду проектів нормативно-правових актів, проектів концепцій, інших документів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, утворюються урядові комітети.

2. Перелік урядових комітетів та їх посадовий склад затверджує Кабінет Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

3. Члени Кабінету Міністрів України, які не входять до складу урядового комітету, можуть брати участь у роботі цього комітету з правом вирішального голосу.

4. У разі якщо міністр - член урядового комітету не може з поважних причин бути присутнім на засіданні, замість нього у роботі комітету може брати участь з правом вирішального голосу його заступник (за попереднім погодженням з головою комітету).

5. За рішенням голови урядового комітету або за погодженням з ним у засіданні урядового комітету можуть брати участь з правом дорадчого голосу керівники центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інші посадові особи, участь яких необхідна для обговорення питання, включеного до порядку денного.

6. Засідання урядового комітету вважається повноважним, якщо на ньому присутні більше ніж половина його членів.

7. Рішення урядового комітету приймається більшістю від його посадового складу та оформлюється протоколом.

8. Урядові комітети для забезпечення своєї діяльності:

1) утворюють у разі потреби підкомітети, експертні комісії та робочі групи для розгляду окремих питань, що належать до їх компетенції;

2) отримують в установленому порядку від органів виконавчої влади необхідну для їх роботи інформацію;

3) запрошують на засідання представників органів виконавчої влади, а також інших фахівців з питань, що розглядаються.

9. Порядок організації роботи урядових комітетів визначається Регламентом Кабінету Міністрів України.

Стаття 51. Секретаріат Кабінету Міністрів України

1. Секретаріат Кабінету Міністрів України здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України.

2. Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує підготовку та проведення засідань Кабінету Міністрів України, урядових комітетів та діяльність Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України та міністрів України, які не очолюють міністерства. Секретаріат здійснює контроль за своєчасним поданням органами виконавчої влади проектів законів, актів Кабінету Міністрів України, інших документів для підготовки їх до розгляду Кабінетом Міністрів України, урядовими комітетами.

3. Секретаріат Кабінету Міністрів України очолює Міністр Кабінету Міністрів України.

4. Міністр Кабінету Міністрів України має першого заступника та заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України. Міністр Кабінету Міністрів України вносить Прем'єр-міністрові України пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення з посади першого заступника та заступників Міністра Кабінету Міністрів України.

5. Державні службовці, інші працівники Секретаріату Кабінету Міністрів України призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром Кабінету Міністрів України, крім тих, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України, в порядку, визначеному законодавством про державну службу та про працю.

6. Права, обов'язки і відповідальність державних службовців Секретаріату Кабінету Міністрів України визначаються законодавством про державну службу.

7. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України не є підставою для звільнення з посад державних службовців, інших працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, крім державних службовців апарату Прем'єр-міністра України, патронатних служб Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України та міністра, який не очолює міністерство.

8. Патронатні служби Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України та міністра, який не очолює міністерство, утворюються у складі Секретаріату Кабінету Міністрів України. Працівники таких служб призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром Кабінету Міністрів України за поданням відповідно Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України та міністра, який не очолює міністерство.

9. Структура Секретаріату Кабінету Міністрів України затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра Кабінету Міністрів України.

10. Секретаріат Кабінету Міністрів України є юридичною особою і діє на підставі цього Закону та Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

11. Кошторис та штатний розпис Секретаріату Кабінету Міністрів України затверджує Міністр Кабінету Міністрів України за погодженням з Міністерством фінансів України у межах бюджетних асигнувань, передбачених для забезпечення діяльності Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Стаття 52. Консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, що утворюються Кабінетом Міністрів України

1. Кабінет Міністрів України для забезпечення здійснення своїх повноважень може утворювати постійні, тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

2. До участі у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів можуть залучатися державні службовці, а також народні депутати України, науковці та інші фахівці за їх згодою.

3. Завдання, склад та організація роботи консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів визначаються Кабінетом Міністрів України.

4. Для оплати праці фахівців, залучених до роботи в консультативних, дорадчих та інших допоміжних органах, можуть виділятися кошти, передбачені для забезпечення діяльності Секретаріату Кабінету Міністрів України або відповідного центрального органу виконавчої влади.

Стаття 53. Акти Кабінету Міністрів України

1. Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції та законів України видає постанови і розпорядження, обов'язкові для виконання.

2. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

3. Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

4. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України.

Стаття 54. Підготовка проектів актів Кабінету Міністрів України

1. Право ініціативи у прийнятті актів Кабінету Міністрів України мають члени Кабінету Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

2. Проекти актів Кабінету Міністрів України готуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

3. До підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України можуть залучатися народні депутати України за їх згодою, науковці та інші фахівці.

4. Проекти актів Кабінету Міністрів України, що мають важливе суспільне значення та визначають права і обов'язки громадян України, підлягають громадському обговоренню в порядку, визначеному Регламентом Кабінету Міністрів України.

Стаття 55. Прийняття актів Кабінету Міністрів України

1. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються на засіданнях Кабінету Міністрів України шляхом голосування більшістю голосів посадового складу Кабінету Міністрів України. У разі рівної кількості голосів голос Прем'єр-міністра України є вирішальним.

2. У разі необхідності вжиття заходів з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та в інших невідкладних випадках за рішенням Прем'єр-міністра України розпорядження Кабінету Міністрів України може бути прийнято шляхом опитування членів Кабінету Міністрів України у порядку, передбаченому Регламентом Кабінету Міністрів України. Проект такого розпорядження надсилається всім членам Кабінету Міністрів України.

Стаття 56. Набрання чинності актами Кабінету Міністрів України

1. Постанови Кабінету Міністрів України, що визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше ніж з дня їх опублікування.

2. Розпорядження Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття.

3. Акти Кабінету Міністрів України включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів України.

4. Постанови Кабінету Міністрів України публікуються в Офіційному віснику України.

Розділ X
СОЦІАЛЬНЕ ТА ІНШЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЧЛЕНІВ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Стаття 57. Умови оплати праці та іншого забезпечення Прем'єр-міністра України

1. Умови оплати праці Прем'єр-міністра України, його транспортного, медичного, санаторно-курортного та іншого забезпечення як на час виконання Прем'єр-міністром України своїх повноважень, так і після їх припинення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 58. Умови оплати праці та відпустки членів Кабінету Міністрів України

1. Умови оплати праці членів Кабінету Міністрів України визначаються відповідно до законодавства.

2. Члени Кабінету Міністрів України мають право на щорічну відпустку тривалістю тридцять календарних днів.

Стаття 59. Грошове утримання у разі припинення повноважень члена Кабінету Міністрів України за станом здоров'я

1. У разі неможливості виконання повноважень за станом здоров'я члену Кабінету Міністрів України, який має достатній для призначення пенсії стаж (для чоловіків - 25, для жінок - 20 років), до досягнення пенсійного віку призначається грошове утримання у розмірі 80 відсотків місячної заробітної плати за відповідною посадою з дня звернення.

2. У разі досягнення пенсійного віку члену Кабінету Міністрів України призначається пенсія відповідно до цього Закону.

3. У разі призначення члену Кабінету Міністрів України пенсії за віком, його працевлаштування, засудження за скоєння злочину виплата грошового утримання припиняється.

Стаття 60. Матеріально-побутове забезпечення членів Кабінету Міністрів України

1. Член Кабінету Міністрів України забезпечується службовим транспортним засобом.

2. Член Кабінету Міністрів України, не забезпечений житлом, забезпечується службовим житлом на час перебування на посаді.

3. Член Кабінету Міністрів України має право на позачергове придбання проїзних квитків на всі види міжміського транспорту в межах території України.

4. Життя і здоров'я члена Кабінету Міністрів України підлягають обов'язковому державному страхуванню, умови якого встановлюються законодавством.

5. Членові Кабінету Міністрів України на період здійснення його повноважень видається в установленому порядку дипломатичний паспорт України.

6. У разі смерті члена Кабінету Міністрів України надається допомога на його поховання.

Стаття 61. Пенсійне забезпечення колишніх членів Кабінету Міністрів України

1. У разі досягнення встановленого законодавством пенсійного віку незалежно від місця роботи, а також у разі визнання інвалідом I або II групи за наявності страхового стажу (для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років) члену Кабінету Міністрів України призначається пенсія в розмірі 70 відсотків місячної заробітної плати. За кожний повний рік роботи понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія за віком та пенсія по інвалідності збільшується на один відсоток наведеного вище заробітку, але не більше ніж 80 відсотків місячної заробітної плати.

2. У разі смерті члена Кабінету Міністрів України непрацездатним членам сім'ї, які були на його утриманні (стаття 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за їх заявою призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника: на одного непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків, на двох і більше членів сім'ї - 80 відсотків місячної заробітної плати працюючого члена Кабінету Міністрів України на день звернення за пенсією.

3. Право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною другою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім'ї померлого члена Кабінету Міністрів України, який отримував пенсію за цим Законом.

4. У разі зміни розміру заробітної плати працюючим членам Кабінету Міністрів України відповідно проводиться перерахунок раніше призначених пенсій.

5. Перерахунок пенсії проводиться виходячи з місячної заробітної плати працюючого члена Кабінету Міністрів України за відповідною посадою на момент виникнення права на перерахунок пенсії з місяця підвищення заробітної плати.

6. Пенсія в частині, яка не перевищує розміру пенсії за солідарною системою, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

7. У разі виходу на пенсію члену Кабінету Міністрів України виплачується грошова допомога в розмірі 12 місячних посадових окладів працюючого члена Кабінету Міністрів України за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України.

8. Дія частин першої - шостої цієї статті поширюється також на пенсіонерів з числа колишніх членів Кабінету Міністрів України.

{Частина восьма статті 61 в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007}

9. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць.

{Статтю 61 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 107-VI від 28.12.2007}

Розділ XI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон Української РСР "Про Раду Міністрів Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1979 р., № 1, ст. 7; 1980 р., № 7, ст. 115; 1981 р., № 24, ст. 364, № 49, ст. 841; 1984 р., № 4, ст. 83; 1985 р., № 49, ст. 1167; 1986 р., № 29, ст. 584, № 39, ст. 797; 1987 р., № 47, ст. 947; 1988 р., № 18, ст. 450).

3. У Законі України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190):

1) у частині третій статті 5 слово "Примірні" замінити словом "Рекомендаційні";

2) частини другу - четверту статті 10 замінити частиною такого змісту:

"Перший заступник та заступники голови обласної, районної державної адміністрації призначаються на посаду головою відповідно обласної, районної державної адміністрації за погодженням з Кабінетом Міністрів України".

У зв'язку з цим частину п'яту вважати частиною третьою;

3) у статті 47:

частину другу викласти в такій редакції:

"Гранична чисельність, фонд оплати праці працівників і витрати на утримання місцевих державних адміністрацій та їх апаратів встановлюються Кабінетом Міністрів України";

у частині четвертій слова "і апарату" виключити.

4. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:

1) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції стосовно внесення змін до законів України у зв'язку з прийняттям цього Закону;

2) привести свої нормативні акти у відповідність із цим Законом;

3) прийняти нормативні акти, що випливають із цього Закону.

Голова Верховної Ради України

О. МОРОЗ

м. Київ,
21 грудня 2006 року
№ 514-V




вгору