Документ 4995-XI, попередня редакція — Редакція від 01.09.2001, підстава - 2341-III
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

                                                          
У К А З
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Про внесення змін і доповнень до Кримінального,
Кримінально-процесуального, Виправно-трудового кодексів
Української РСР і Кодексу Української РСР про
адміністративні правопорушення

( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1987, N 50, ст. 1016 )
( Указ затверджено Законом УРСР
N 5743-XI ( 5743-11 ) від 18.04.88 )
( Із змінами, внесеними згідно з Кодексом
N 2341-III ( 2341-14 ) від 05.04.2001 - набуває чинності
01.09.2001 )

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 12
жовтня 1987 року "Про внесення змін і доповнень до Основ
виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік", а
також з метою дальшого вдосконалення законодавства Української РСР
Президія Верховної Ради Української РСР п о с т а н о в л я є:
I. Внести до законодавчих актів Української РСР такі зміни і
доповнення:
( Стаття 1 розділу I втратила чинність на підставі Кодексу
N 2341-III ( 2341-14 ) від 05.04.2001 - набуває чинності
01.09.2001 )
2. У Кримінально-процесуальному кодексі Української
( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ):
1) частину першу статті 112 після цифр "165 - 177" доповнити
цифрами "183-4";
2) статтю 342 доповнити частиною другою такого змісту:
"При умовному засудженні до позбавлення волі з обов'язковим
залученням засудженого до праці суд з урахуванням особи та
обставин справи вправі звільнити засудженого з-під варти".
3. У Виправно-трудовому кодексі Української РСР
( 3325-07 ):
1) абзац другий статті 6 викласти в такій редакції:
"особи, вперше засуджені до позбавлення волі, які проживали
до арешту або були засуджені на території Української РСР,
відбувають покарання, як правило, в межах Української РСР. З метою
більш успішного виправлення і перевиховання засуджених вони можуть
бути направлені для відбування покарання у відповідні
виправно-трудові установи іншої союзної республіки в порядку,
встановлюваному Міністерством внутрішніх справ СРСР за погодженням
з Прокуратурою Союзу РСР";
2) у статті 21:
друге речення частини другої викласти в такій редакції:
"Ізольовано від інших засуджених, а також роздільно тримають:
засуджених за особливо небезпечні державні злочини; особливо
небезпечних рецидивістів, засуджених за злочини, перелічені в
частині шостій статті 52, пунктах 2 і 3 статті 52-1 Кримінального
кодексу Української РСР, а також особливо небезпечних
рецидивістів, засуджених за злочини, вчинені в період відбування
покарання у вигляді позбавлення волі; особливо небезпечних
рецидивістів, засуджених за інші злочини; засуджених, яким
покарання у вигляді смертної кари замінено позбавленням волі в
порядку помилування або амністії";
частину п'яту викласти в такій редакції:
"Встановлені цією статтею вимоги роздільного тримання
засуджених не поширюються на лікувальні заклади місць позбавлення
волі і виправно-трудові колонії, призначені для тримання і
лікування інфекційних хворих засуджених. Осіб, яких направляють в
названі колонії, тримають на умовах режиму колонії того виду, який
призначено їм судом. Відповідно до статті 13 Основ
виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік
порядок тримання засуджених у них, а також у лікувальних закладах
визначається Міністерством внутрішніх справ СРСР за погодженням з
Прокуратурою Союзу РСР";
3) частину першу статті 24 викласти в такій редакції:
"У виняткових випадках осіб, вперше засуджених до позбавлення
волі за злочини, що не є тяжкими, яким відбування покарання
призначено у виправно-трудових колоніях загального режиму, а також
осіб, вперше засуджених на строк не більше трьох років за тяжкі
злочини, може бути за їх згодою залишено в тюрмі або в слідчому
ізоляторі для роботи по господарському обслуговуванню";
4) у статті 26:
частину першу викласти в такій редакції:
"Засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку,
переводяться з виховно-трудової колонії для дальшого відбування
покарання у виправно-трудову колонію загального або посиленого
режиму залежно від ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину,
числа судимостей, особи і поведінки засудженого";
доповнити статтю після частини першої новою частиною такого
змісту:
"Засуджені жіночої статі, які досягли вісімнадцятирічного
віку, переводяться з виховно-трудової колонії загального режиму
для дальшого відбування покарання у виправно-трудову колонію
загального режиму";
частину другу вважати частиною третьою;
5) у частині першій статті 27 слова "як правило, залишаються"
замінити словами "можуть бути залишені";
6) статтю 31 після слів "колоніях загального" доповнити
словами "або посиленого";
7) статтю 32 викласти в такій редакції:
"Засуджені, які відбувають покарання у виправно-трудових
колоніях особливого режиму, тримаються в приміщеннях камерного
типу або в звичайних жилих приміщеннях і носять одяг спеціального
зразка. В приміщеннях камерного типу тримають осіб, визнаних
особливо небезпечними рецидивістами, засуджених за злочини,
перелічені в частині шостій статті 52, пунктах 2 і 3 статті 52-1
Кримінального кодексу Української РСР, і за злочини, вчинені в
період відбування покарання у вигляді позбавлення волі, а також
засуджених, яким покарання у вигляді смертної кари замінено
позбавленням волі в порядку помилування або амністії";
8) частину першу статті 42 після слів "перекази родичам"
доповнити словами "а з дозволу адміністрації виправно-трудової
установи і іншим особам";
9) частину третю статті 48 викласти в такій редакції:
"У необхідних випадках адміністрація виправно-трудової
установи вправі провадити огляд речей і одягу осіб, які входять у
виправно-трудову установу або на виробничі об'єкти, де працюють
засуджені, і які виходять з них, а також огляд зазначених
виробничих об'єктів. Порядок такого огляду встановлюється
Правилами внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ";
10) у статті 50:
частину першу викласти в такій редакції:
"Для осіб, які відбувають покарання у виправно-трудових
колоніях і тюрмах, встановлюється восьмигодинний робочий день. Час
початку і закінчення роботи (зміни) встановлюється Правилами
внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ. Засудженим
надається щотижня один день відпочинку";
доповнити статтю після частини першої новою частиною такого
змісту:
"На деяких видах робіт, де за умовами виробництва не може
бути додержано встановленої для засуджених щоденної або щотижневої
тривалості робочого часу, відповідно до законодавства про працю
допускається підсумований облік робочого часу з тим, щоб середня
тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала
восьми годин на день";
частини другу, третю, четверту, п'яту і шосту вважати
відповідно частинами третьою, четвертою, п'ятою, шостою і сьомою;
11) абзац десятий частини першої статті 65 після слова
"засуджених" доповнити словами "зазначених у статті 32 цього
Кодексу";
12) абзац десятий частини першої статті 67 викласти в такій
редакції:
"- переведення засуджених, яких тримають у виправно-трудових
колоніях загального, посиленого і суворого режиму, а також
засуджених, яких тримають у звичайних жилих приміщеннях у колоніях
особливого режиму, в приміщення камерного типу на строк до шести
місяців; переведення засуджених, яких тримають у колоніях
особливого режиму в приміщеннях камерного типу, в одиночні камери
на строк до одного року, а в тюрмах - на суворий режим на строк
від двох до шести місяців; повернення засуджених, переведених у
звичайні жилі приміщення в колонії особливого режиму відповідно до
абзаца десятого частини першої статті 65 цього Кодексу, в
приміщення камерного типу в тій же колонії";
13) у статті 68:
частину п'яту викласти в такій редакції:
"Заходи стягнення у вигляді переведення засуджених у
приміщення камерного типу в колоніях загального, посиленого,
суворого та особливого режиму, а також переведення засуджених,
яких тримають у приміщеннях камерного типу в колоніях особливого
режиму, в одиночні камери призначаються в разі безуспішності
застосування інших заходів впливу";
частину восьму після слова "засуджених" доповнити словами
"зазначених у статті 32 цього Кодексу";
14) частину п'яту статті 69 викласти в такій редакції:
"У приміщеннях камерного типу виправно-трудових колоній
загального, посиленого і суворого режиму, а також у приміщеннях
камерного типу колоній особливого режиму, в які переводять
засуджених в порядку стягнення із звичайних жилих приміщень, і в
одиночних камерах колоній особливого режиму встановлюється режим,
передбачений для тримання засуджених на суворому режимі в тюрмі";
15) назву глави 11 викласти в такій редакції:
"МАТЕРІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ І МЕДИКО-САНІТАРНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСІБ, ПОЗБАВЛЕНИХ ВОЛІ";
16) назву і частини першу, другу і третю статті 76 викласти в
такій редакції:
"С т а т т я 76. Медико-санітарне забезпечення осіб,
позбавлених волі
У місцях позбавлення волі організуються необхідні
лікувально-профілактичні заклади, а для лікування і тримання
інфекційних хворих засуджених - виправно-трудові установи на
правах лікувальних.
Лікувально-профілактична і санітарно-протиепідемічна робота в
місцях позбавлення волі організується і проводиться відповідно до
законодавства про охорону здоров'я.
Відповідно до статті 37 Основ виправно-трудового
законодавства Союзу РСР і союзних республік порядок подання
особам, позбавленим волі, медичної допомоги, організації і
проведення санітарного нагляду, використання
лікувально-профілактичних і санітарно-профілактичних закладів
органів охорони здоров'я і залучення для цієї мети їх медичного
персоналу визначається Міністерством внутрішніх справ СРСР і
Міністерством охорони здоров'я СРСР".
4. У Кодексі Української РСР про адміністративні
правопорушення ( 80731-10 ) (Відомості Верховної Ради УРСР,
1984 р., додаток до N 51, ст. 1122; 1986 р., N 46, ст. 933;
1987 р., N 35, ст. 674):
назву і текст статті 188 після слів "виправно-трудових
установах" доповнити словами "слідчих ізоляторах".
II. Цей Указ набирає чинності з 1 січня 1988 року.

Голова Президії
Верховної Ради Української РСР В.ШЕВЧЕНКО
Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР М.ХОМЕНКО
м. Київ, 1 грудня 1987 р.
N 4995-XI



вгору