Про затвердження Положення про Державну соціальну службу України
Постанова Кабінету Міністрів України від 22.05.2019458
Документ 458-2019-п, чинний, поточна редакція — Редакція від 28.09.2019, підстава - 848-2019-п

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 22 травня 2019 р. № 458
Київ

Про затвердження Положення про Державну соціальну службу України

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 838 від 11.09.2019
№ 848 від 25.09.2019}

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про Державну соціальну службу України, що додається.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пункту 2 постанови, який набирає чинності з 1 січня 2020 року.

{Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 848 від 25.09.2019}

Прем'єр-міністр України

В.ГРОЙСМАН

Інд. 73




ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 травня 2019 р. № 458

ПОЛОЖЕННЯ
про Державну соціальну службу України

1. Державна соціальна служба України (Держсоцслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, який реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення; сім’ї; захисту прав дітей; бездомних осіб; осіб, які відбули покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також звільнені від подальшого відбування зазначених видів покарання; протидії торгівлі людьми; проведення соціальної роботи та надання соціальних послуг; запобігання та протидії домашньому насильству; захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну; внутрішньо переміщених осіб; соціального захисту осіб з інвалідністю, осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветеранів праці, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни та жертв політичних репресій; соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби; волонтерської діяльності, а також реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки.

2. Держсоцслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

3. Основними завданнями Держсоцслужби є:

1) реалізація державної політики у сфері соціального захисту населення; сім’ї; захисту прав дітей; бездомних осіб; осіб, які відбули покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також звільнені від подальшого відбування зазначених видів покарання; проведення соціальної роботи та надання соціальних послуг; у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми; захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну; внутрішньо переміщених осіб; соціального захисту осіб з інвалідністю, осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветеранів праці, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни та жертв політичних репресій; соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби; волонтерської діяльності; з питань активного та здорового довголіття, подолання негативних наслідків старіння;

2) реалізація державної політики у сфері:

здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (державні допомоги, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, соціальні послуги);

здійснення державного контролю за використанням бюджетних коштів, спрямованих на надання соціальної підтримки;

виявлення порушень, що призводять до перерахунку розміру виплаченої або наданої з порушенням законодавства соціальної підтримки;

здійснення контролю за діяльністю служб у справах дітей;

3) методичне забезпечення та в межах повноважень, визначених законом, координація здійснення органами місцевого самоврядування повноважень щодо створення відповідно до потреби системи соціальних послуг і соціальної роботи.

4. Держсоцслужба для виконання покладених на неї завдань:

1) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств з урахуванням практики застосування законодавства з питань, що належить до її компетенції, та в установленому порядку подає їх Міністрові соціальної політики;

2) здійснює методичне забезпечення та контроль в межах повноважень, визначених законом, за діяльністю структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської ради міста обласного значення, ради об’єднаної територіальної громади;

3) з питань сім’ї:

проводить аналіз матеріального становища сімей, оцінює ефективність соціальної підтримки;

організовує і проводить роботу з розвитку відповідального батьківства, підтримки сімей з дітьми, послуг для сприяння особистому зростанню дітей, у тому числі з урахуванням традицій і культури українського народу;

організовує і проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу з питання реалізації державної політики у сфері сім’ї, популяризації інституту сім’ї, посилення мотивації до реєстрації шлюбу та відповідального батьківства, здорового способу життя, поширення інформації про права та послуги для сімей;

проводить аналіз стану дотримання вимог законодавства щодо соціального захисту сімей;

забезпечує управління у сфері соціальної роботи з сім’ями, дітьми:

- здійснює контроль та організаційно-методичне забезпечення щодо соціальної підтримки та надання соціальних послуг молодим сім’ям, сім’ям (особам), які перебувають у складних життєвих обставинах, багатодітним сім’ям, сім’ям опікунів, піклувальників, прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям патронатного вихователя, особам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- забезпечує здійснення заходів щодо консультативної допомоги та соціально-психологічної підтримки батьків у виконанні батьківських обов’язків, популяризації сімейних традицій, формування ненасильницької моделі виховання дітей та спілкування, формування взаємної відповідальності родинних поколінь;

- бере участь у визначенні порядку щодо виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводження таких сімей (осіб); щодо здійснення соціального супроводження прийомних сімей, сімей патронатного вихователя, дитячих будинків сімейного типу;

4) з питань захисту прав дітей:

здійснює контроль та організаційно-методичне забезпечення діяльності служб у справах дітей щодо захисту прав дітей;

забезпечує проведення постійного моніторингу дотримання та захисту прав дітей;

забезпечує збір та узагальнення статистичної звітності щодо соціального захисту дітей, в тому числі дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа;

узагальнює відомості щодо проблемних питань у сфері охорони дитинства з подальшою передачею інформаційно-аналітичних матеріалів до Мінсоцполітики;

забезпечує реалізацію положень Конвенції ООН про права дитини, інших міжнародних документів, ратифікованих Україною;

проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу та консультації з питань застосування законодавства у сфері захисту прав дітей;

забезпечує здійснення контролю за дотриманням прав дітей в родинах, школах, інтернатах, інших закладах, де постійно проживають діти;

надає в установленому порядку громадянам України, іноземцям та громадянам України, які проживають за межами України, - кандидатам в усиновлювачі інформацію про дітей, які можуть бути усиновлені, а також направлення для знайомства з дитиною за місцем її проживання;

вносить дані до системи централізованого обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які можуть бути усиновлені, а також обліку іноземців та громадян України, які проживають за межами України, - кандидатів в усиновлювачі та дітей, усиновлених ними;

видає іноземцям та громадянам України, які проживають за межами України, - кандидатам в усиновлювачі згоду на усиновлення дитини для подання до суду;

здійснює контроль за умовами утримання і виховання дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних установах і закладах соціального захисту для дітей незалежно від форми власності;

веде облік дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, усиновлених, влаштованих до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей патронатного вихователя та соціально-реабілітаційних центрів (дитячих містечок);

проводить роботу із соціально-правового захисту дітей, запобігання дитячій безпритульності та бездоглядності, правопорушенням серед них, соціально-психологічної реабілітації найбільш уразливих категорій дітей;

проводить координаційно-аналітичну роботу щодо діяльності центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, центрів соціально-психологічної допомоги, соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальних центрів матері та дитини, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, притулків для дітей, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями; будинків-інтернатів, малих групових будинків, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, сімей патронатного вихователя, центрів реабілітації, інших закладів для дітей та сімей з дітьми;

сприяє розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та влаштуванню дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї, сім’ї патронатного вихователя, передачу під опіку, піклування, на усиновлення;

проводить аналіз стану дотримання вимог законодавства щодо соціального захисту дітей, в тому числі дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа;

організовує в межах повноважень, передбачених законом, оздоровлення і відпочинок дітей;

здійснює в межах повноважень, передбачених законом, координацію діяльності щодо виїзду груп дітей за кордон на оздоровлення і відпочинок; надає згоду на виїзд груп, до складу яких входять діти з різних регіонів України або діти з районів проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;

організовує в межах повноважень, передбачених законом, проведення державної атестації дитячих закладів оздоровлення і відпочинку, надає їм відповідну методичну допомогу;

5) з питань проведення соціальної роботи та надання соціальних послуг:

здійснює управління у сфері соціальної роботи та надання соціальних послуг, зокрема:

- аналізує регіональні та місцеві програми в частині задоволення потреб осіб/сімей у соціальних послугах;

- проводить оцінку якості надання соціальних послуг, оприлюднює результати;

- готує за результатами аналізу звітності виконання регіональних та місцевих програм, оцінки якості надання соціальних послуг пропозиції для місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо покращення соціальної роботи та надання соціальних послуг;

- здійснює методичне забезпечення діяльності місцевих держадміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, рад об’єднаних територіальних громад, суб’єктів, що надають соціальні послуги, з питань організації надання соціальних послуг сім’ям/ особам, які перебувають у складних життєвих обставинах (особам похилого віку, особам з інвалідністю, бездомним особам і безпритульним дітям, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, іншим соціально вразливим верствам населення);

координує діяльність регіональних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

організовує та координує підвищення професійної компетентності/кваліфікації працівників, які надають соціальні послуги;

проводить збір, аналіз та поширення відповідно до законодавства інформації про надання соціальних послуг, кращий національний та міжнародний досвід надання соціальних послуг, організовує впровадження кращих практик;

забезпечує інформування населення про соціальні послуги, їх зміст, порядок надання;

веде облік даних про діяльність суб’єктів, що надають соціальні послуги;

6) з питань запобігання та протидії домашньому насильству:

забезпечує реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

забезпечує створення та функціонування Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, здійснення повноважень держателя зазначеного Реєстру;

забезпечує функціонування служб підтримки постраждалих осіб та здійснення контролю за їх діяльністю;

координує підготовку фахівців, які представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

організовує та проводить загальнонаціональні соціологічні, правові, психолого-педагогічні та інші дослідження щодо домашнього насильства, його причини і наслідки;

проводить збір, аналіз і поширення відповідно до законодавства інформації про домашнє насильство, удосконалення системи показників у формах державної статистичної звітності щодо запобігання та протидії домашньому насильству;

забезпечує проведення моніторингу ефективності законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, практики його застосування, заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, надання методичної та практичної допомоги суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

готує та оприлюднює щорічний звіт про стан реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

веде облік даних про діяльність загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб на загальнодержавному рівні;

проводить аналіз стану дотримання вимог законодавства щодо соціального захисту осіб, постраждалих від домашнього насильства;

7) з питань протидії торгівлі людьми:

забезпечує виконання Державної цільової програми протидії торгівлі людьми;

проводить аналіз діяльності суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми;

координує та контролює діяльність закладів допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми;

готує та оприлюднює у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку щорічну доповідь про стан здійснення заходів у сфері протидії торгівлі людьми;

приймає рішення про встановлення або відмову у встановленні, а також позбавлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;

проводить заходи, спрямовані на викорінення передумов торгівлі людьми;

підвищує рівень обізнаності щодо протидії торгівлі дітьми серед батьків та осіб, які їх замінюють, та осіб, які постійно контактують з дітьми у сферах освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту, оздоровлення та відпочинку, судовій та правоохоронній сфері;

8) з питань захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну:

здійснює заходи щодо організації прийому, облаштування та адаптації депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну;

вивчає та аналізує проблеми депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, розробляє заходи щодо їх культурного та мовного розвитку;

приймає рішення про надання або відмову у наданні, а також позбавлення статусу депортованої особи;

9) з питань соціального захисту осіб з інвалідністю, осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветеранів праці, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни та жертв політичних репресій:

проводить аналіз стану забезпечення осіб з інвалідністю санаторно-курортними путівками, автомобілями, технічними та іншими засобами реабілітації, надання реабілітаційних послуг, виплати грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та транспортне обслуговування, за самостійне придбання технічних та інших засобів реабілітації, замість санаторно-курортної путівки і вартості самостійного санаторно-курортного лікування, а також аналіз відповідності розмірів такої компенсації їх фактичним витратам;

проводить підготовку аналітичних матеріалів з питань соціального захисту ветеранів праці, дітей війни, жертв нацистських переслідувань, жертв політичних репресій, осіб з інвалідністю та соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби;

співпрацює з громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю,  проводить моніторинг здійснення такими організаціями заходів, аналізує їх ефективність;

вносить пропозиції Мінсоцполітики щодо розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті за напрямами діяльності Держсоцслужби;

за участю громадських об’єднань осіб з інвалідністю збирає та аналізує інформацію про рівень доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних категорій населення об’єктів житлово-комунального та громадського призначення, транспорту, інформації та зв’язку, а також інших об’єктів і послуг та вносить центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування пропозиції щодо створення безперешкодного середовища;

організовує роботу з виплати передбаченої законодавством компенсації та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

забезпечує надання послуг із санаторно-курортного лікування осіб з інвалідністю, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також з комплексного медико-санітарного забезпечення та лікування онкологічних захворювань у громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, із застосуванням високовартісних медичних технологій;

організовує та координує роботу з визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

організовує в межах повноважень, передбачених законом, безоплатне харчування дітей на радіоактивно забруднених територіях та виплату компенсації сім’ям з дітьми, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи;

проводить аналіз стану дотримання вимог законодавства щодо соціального захисту осіб з інвалідністю, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветеранів праці, дітей війни, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань та політичних репресій;

10) з питань волонтерської діяльності:

вживає заходів для розвитку та популяризації волонтерської діяльності;

сприяє поширенню інформації про волонтерську діяльність;

поширює інформацію про стан виконання галузевих та регіональних програм сприяння та підтримки волонтерської діяльності;

оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті наявну інформацію про організації та установи, що залучають для провадження своєї діяльності волонтерів, зокрема тих, що залучають іноземців та осіб без громадянства для провадження волонтерської діяльності на території України;

сприяє громадським об’єднанням та благодійним організаціям у забезпеченні волонтерської діяльності;

сприяє здійсненню міжнародного співробітництва з питань волонтерської діяльності, узагальнює і поширює практику роботи у сфері волонтерської діяльності;

11) з питань активного та здорового довголіття, подолання негативних наслідків старіння:

проводить моніторинг виконання заходів з питань активного та здорового довголіття, подолання негативних наслідків старіння;

здійснює методичне забезпечення місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо створення умов для підтримання здоров’я і активного довголіття, організації соціального обслуговування громадян похилого віку;

проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу в засобах масової інформації, організовує проведення просвітницьких заходів з питань активного та здорового довголіття, подолання негативних наслідків старіння;

12) з питань внутрішньо переміщених осіб:

узагальнює в межах своїх повноважень статистичні дані по внутрішньо переміщеним особам;

забезпечує в межах своїх повноважень проведення моніторингу захисту прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, сприяння у підтримці внутрішньо переміщених осіб, вирішенні їх соціально-побутових питань;

здійснює координацію та методологічне забезпечення діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо соціального захисту внутрішньо переміщених дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також забезпечує дотримання вимог законодавства під час встановлення опіки чи піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, їх усиновлення, застосування інших передбачених законодавством форм влаштування дітей, проводить роботу із соціальної підтримки внутрішньо переміщених сімей з дітьми, над якими встановлено опіку чи піклування, прийомних сімей, сімей патронатного вихователя та дитячих будинків сімейного типу;

звітує в межах своїх повноважень про виконання стратегій, планів заходів та програм в частині реалізації державної політики з питань внутрішньо переміщених осіб;

13) з питань соціального захисту бездомних осіб, соціального патронажу осіб, які відбули покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також звільнені від подальшого відбування зазначених видів покарання:

організовує в межах своїх повноважень роботу з профілактики бездомності, соціального захисту бездомних осіб та їх реінтеграції і здійснює контроль за діяльністю суб'єктів, що надають послуги такій категорії осіб;

забезпечує реалізацію державної політики щодо соціальної адаптації звільнених осіб;

забезпечує розроблення відповідних планів заходів з метою реалізації державної політики щодо соціальної адаптації звільнених осіб;

вживає заходів для підтримки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що здійснюють соціальний патронаж;

14) з питань здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки:

затверджує щорічні плани проведення перевірки структурних підрозділів районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської ради міста обласного значення, ради об’єднаної територіальної громади, суб’єктів, що надають соціальні послуги щодо правильності надання соціальної підтримки, з питань:

- додержання законодавства під час надання соціальної підтримки, дотримання державних стандартів соціальних послуг;

- достовірності відомостей, які вплинули на визначення права та розміру/обсягу соціальної підтримки;

- повноти та достовірності документів особової справи отримувача соціальної підтримки;

- використання бюджетних коштів, спрямованих на виконання програм соціального захисту населення;

- ведення обліку надміру виплачених коштів соціальної підтримки внаслідок неправомірного надання та/або невірного розрахунку розміру/обсягу соціальної підтримки;

- повернення сум коштів надмірно виплаченої та/або наданої з порушенням законодавства соціальної підтримки;

- стану виконання усунення порушень, виявлених під час перевірок;

забезпечує проведення планових та позапланових перевірок структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб’єктів, що надають соціальні послуги щодо правильності надання соціальної підтримки;

використовує результати верифікації достовірності інформації, поданої фізичними особами для призначення соціальної підтримки, перевіряє отримувачів соціальної підтримки з підвищеним ризиком наявності порушень;

проводить аналіз порушень законодавства під час надання соціальної підтримки та дотримання державних стандартів соціальних послуг;

проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу про відповідальність за порушення законодавства під час надання соціальної підтримки;

15) приймає (скасовує) рішення про надання державної допомоги підприємствам та організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю у вигляді пільг з оподаткування, доцільність надання поворотної та безповоротної фінансової допомоги, позик, сприяє працевлаштуванню осіб з інвалідністю та в інших формах, а також веде облік і здійснює контроль за використанням такої допомоги;

16) здійснює розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки громадських об’єднань осіб з інвалідністю, що мають статус всеукраїнських;

17) здійснює методичне забезпечення та в межах повноважень, визначених законом, координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо:

соціального захисту дітей та організації роботи із запобігання дитячій бездоглядності;

соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа;

опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, їх усиновлення, застосування інших передбачених законодавством форм влаштування дітей;

організації оздоровлення і відпочинку дітей;

соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей та їх соціально-психологічної реабілітації;

опіки і піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту;

запобігання та протидії домашньому насильству;

соціального захисту внутрішньо переміщених осіб;

усунення обставин (умов), що сприяли внутрішньому переміщенню осіб, захисту прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, сприяння у підтримці внутрішньо переміщених осіб, вирішенні їх соціально-побутових питань;

підготовки і здійснення заходів стосовно забезпечення захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну;

організації надання соціальної підтримки та соціальних послуг молодим сім’ям, сім’ям (особам), які перебувають у складних життєвих обставинах, багатодітним сім’ям, сім’ям опікунів, піклувальників, прийомним сім’ям та дитячим будинкам сімейного типу, особам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

18) використовує інформаційні системи: єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб; єдиної інформаційно-аналітичної системи соціального захисту та соціального обслуговування населення, а також на її базі єдиної інформаційно-аналітичної системи обліку та управління коштами соціальної сфери і пенсійного забезпечення з використанням електронної соціальної картки; централізованого банку даних з проблем інвалідності; державного реєстру дитячих закладів оздоровлення і відпочинку;

19) проводить аналіз забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа; осіб з інвалідністю по зору та слуху; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, в органах місцевого самоврядування; військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, для відселення їх із закритих та віддалених від населених пунктів військових гарнізонів;

20) організовує в установленому порядку проведення наукових та експертних досліджень з питань, що належать до її компетенції;

21) виконує функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери її управління;

22) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держсоцслужби, її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління;

23) проводить інформаційно-роз'яснювальну роботу в засобах масової інформації з питань, що належать до компетенції Держсоцслужби;

24) здійснює міжнародне співробітництво з питань, що належать до компетенції Держсоцслужби, вивчає, узагальнює та поширює досвід іноземних держав, бере участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів, залученні та координації міжнародної технічної допомоги, представляє у визначеному порядку інтереси України у міжнародних організаціях;

{Підпункт 25 пункту 4 виключено на підставі Постанови КМ № 838 від 11.09.2019 - щодо набрання чинності зміни див. пункт 2 Постанови КМ № 838 від 11.09.2019}

26) подає Мінсоцполітики узагальнені звіти, аналітичні матеріали, матеріали перевірок з питань, що належить до компетенції Держсоцслужби, оцінки якості надання соціальних послуг;

27) здійснює інші повноваження, визначені законом.

5. Держсоцслужба з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень, визначених законом, здійснення заходів щодо запобігання та виявлення корупції, а також контроль за додержанням антикорупційного законодавства в апараті Держсоцслужби та її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належить до сфери її управління; впроваджує правила етики поведінки державних службовців Держсоцслужби та здійснює контроль за їх виконанням;

2) здійснює добір кадрів в апарат Держсоцслужби, на посади керівників та заступників керівників її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, організовує роботу з підготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації посадових осіб і працівників Держсоцслужби та її територіальних органів;

3) забезпечує в межах повноважень, визначених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

4) організовує планово-фінансову роботу в апараті Держсоцслужби, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює внутрішній аудит і контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку, ефективне і цільове використання коштів в установленому законодавством порядку;

5) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів в апараті Держсоцслужби відповідно до встановлених правил;

6) організовує, координує і контролює діяльність територіальних органів Держсоцслужби, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління; організовує їх взаємодію з державними органами та органами місцевого самоврядування;

7) надає територіальним органам Держсоцслужби методичну і практичну допомогу щодо організації роботи, проводить перевірку стану такої роботи;

8) здійснює комплекс заходів для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності Держсоцслужби та її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління;

9) проводить внутрішній аудит, спрямований на удосконалення системи управління, внутрішнього контролю, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності Держсоцслужби та її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління;

10) забезпечує охорону державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності, кіберзахист, технічний та криптографічний захист інформації і здійснює контроль за його станом;

11) здійснює інші повноваження, визначені законом.

6. Держсоцслужба для виконання покладених на неї завдань має право:

1) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників організацій роботодавців, профспілок та інших інститутів громадянського суспільства (за згодою) для розгляду питань, що належать до компетенції Держсоцслужби;

2) одержувати безоплатно в установленому порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, що стосуються питань діяльності Держсоцслужби;

3) користуватися в установленому законодавством порядку відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;

4) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до її компетенції;

5) проводити безперешкодно перевірки структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, що забезпечують надання соціальної підтримки; суб’єктів, що надають соціальні послуги; отримувачів соціальної підтримки;

6) одержувати від посадових осіб структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, що забезпечують надання соціальної підтримки; суб’єктів, що надають соціальні послуги, та отримувачів соціальної підтримки письмові пояснення щодо причин допущення порушень законодавства під час надання соціальної підтримки;

7) вчиняти правочини, спрямовані на забезпечення виконання функцій, передбачених законом.

7. Держсоцслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

8. Держсоцслужба під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.

9. Держсоцслужба в межах повноважень, визначених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

10. Держсоцслужбу очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби відповідно до законодавства про державну службу.

Комісія з питань вищого корпусу державної служби вносить Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо кандидатури для призначення на посаду Голови Держсоцслужби за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу.

11. Голова Держсоцслужби:

1) очолює Держсоцслужбу, здійснює керівництво її діяльністю, представляє Держсоцслужбу у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

2) організовує та контролює в межах своїх повноважень виконання в апараті Держсоцслужби та її територіальних органах Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики та інших міністерств з питань, що належать до компетенції Держсоцслужби;

3) вносить Міністрові соціальної політики пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сферах соціальної політики з питань, що належать до компетенції Держсоцслужби, та державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки і розроблені Держсоцслужбою проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, а також визначає позицію щодо проектів, розробниками яких є інші органи виконавчої влади;

4) подає Міністрові соціальної політики плани роботи Держсоцслужби;

5) звітує перед Міністром соціальної політики про виконання планів роботи Держсоцслужби та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Держсоцслужби, її територіальних органів, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

6) забезпечує виконання Держсоцслужбою та її територіальними органами доручень Міністра соціальної політики з питань, що належать до компетенції Держсоцслужби;

7) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Держсоцслужби, призначає на посаду та звільняє з посади, в тому числі покладає виконання обов’язків за вакантними посадами, за погодженням з Міністром соціальної політики керівників самостійних структурних підрозділів та їх заступників;

8) призначає на посаду та звільняє з посади у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Держсоцслужби (якщо інше не передбачено законом);

9) приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату Держсоцслужби;

10) призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром соціальної політики керівників та заступників керівників територіальних органів Держсоцслужби;

11) утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), укладає контракти з керівниками підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління Держсоцслужби;

12) затверджує штатний розпис та кошторис територіальних органів Держсоцслужби;

13) затверджує за погодженням з Міністром соціальної політики структуру територіальних органів Держсоцслужби;

14) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;

15) забезпечує взаємодію Держсоцслужби з відповідальним за взаємодію структурним підрозділом Мінсоцполітики, визначеним Міністром соціальної політики;

16) забезпечує дотримання встановленого Міністром соціальної політики порядку обміну інформацією між Мінсоцполітики і Держсоцслужбою та своєчасність її подання;

17) скасовує повністю або в окремій частині акти територіальних органів Держсоцслужби;

18) скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції Держсоцслужби;

19) підписує накази Держсоцслужби;

20) вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників апарату Держсоцслужби, керівників територіальних органів Держсоцслужби, присвоює їм ранги державних службовців (якщо інше не передбачено законом);

21) вносить в установленому порядку подання щодо представлення державних службовців та працівників апарату Держсоцслужби, її територіальних органів до відзначення державними нагородами України, відзначає відомчими відзнаками;

22) дає в межах своїх повноважень обов’язкові до виконання державними службовцями і працівниками апарату Держсоцслужби, її територіальними органами доручення;

23) забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснює контроль за її збереженням в апараті Держсоцслужби, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління;

24) здійснює інші повноваження, визначені законом.

12. Голова Держсоцслужби має заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства.

Заступники Голови виконують повноваження відповідно до затвердженого Головою розподілу обов’язків.

13. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держсоцслужби, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у Держсоцслужбі може утворюватися колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Держсоцслужби.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Держсоцслужбі можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів приймає Голова Держсоцслужби, який затверджує кількісний та персональний склад таких органів, а також положення про них.

14. Гранична чисельність державних службовців та працівників Держсоцслужби затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структура апарату Держсоцслужби затверджується її Головою за погодженням з Міністром соціальної політики.

Штатний розпис і кошторис апарату Держсоцслужби затверджуються Головою Держсоцслужби за погодженням з Мінфіном.

15. Держсоцслужба є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.



ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 травня 2019 р. № 458

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У тексті Порядку організації виїзду дітей за кордон на відпочинок та оздоровлення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1251 (Офіційний вісник України, 2005 р., № 52, ст. 3294; 2019 р., № 19, ст. 658), та додатку до нього слово “Мінсоцполітики” замінити словом “Держсоцслужба” у відповідному відмінку.

2. В абзацах п’ятому і шостому пункту 3 та абзаці першому пункту 12-1 Порядку використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що надійшли до державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70 “Деякі питання реалізації норм Законів України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” та “Про зайнятість населення” (Офіційний вісник України, 2007 р., № 8, ст. 282; 2009 р., № 68, ст. 2346; 2013 р., № 62, ст. 2222; 2019 р., № 32, ст. 1158), слово “Мінсоцполітики” замінити словом “Держсоцслужба” у відповідному відмінку.

3. У тексті Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. № 1010 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 60, ст. 2377; 2013 р., № 62, ст. 2222; 2015 р., № 14, ст. 364), крім пункту 3, слово “Мінсоцполітики” замінити словом “Держсоцслужба” у відповідному відмінку.

4. У пункті 6 Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 121 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 12, ст. 523; 2019 р., № 17, ст. 569):

1) підпункт 1 після слова “Мінветеранів” доповнити словом “, Держсоцслужби”;

2) в абзацах другому та двадцять другому підпункту 3 слово “Мінсоцполітики” замінити словом “Держсоцслужба” у відповідному відмінку.

5. У Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 417 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 39, ст. 1476; 2012 р., № 71, ст. 2870):

1) в абзаці першому пункту 12, пунктах 13, 16, 20 і 22 слово “Мінсоцполітики” замінити словом “Держсоцслужба” у відповідному відмінку;

2) у додатку 3 до Порядку слово “Мінсоцполітики” замінити словом “Держсоцслужби”.

6. У додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. № 85 “Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 29, ст. 814; 2015 р., № 86, ст. 2882):

1) у позиції “Мінсоцполітики” цифри “455” і “455” замінити відповідно цифрами “335” і “335”;

{Підпункт 1 пункту 6 в редакції Постанови КМ № 838 від 11.09.2019}

2) доповнити додаток такою позицією:

“Держсоцслужба

120

120”.

7. У схемі спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. № 442 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” (Офіційний вісник України, 2014 p., № 74, ст. 2105; 2015 р., № 24, ст. 664, № 30, ст. 873, № 72, ст. 2363, № 87, ст. 2907, № 88, ст. 2927; 2016 р., № 18, ст. 722, ст. 743, № 83, ст. 2729; 2017 р., № 100, ст. 3080; 2018 р., № 10, ст. 357, № 15, ст. 507, № 17, ст. 573; 2019 р., № 7, ст. 208):

1) розділ II доповнити абзацом такого змісту:

“Державна соціальна служба України”;

2) пункт 12 розділу III доповнити абзацом такого змісту:

“Державна соціальна служба України”.

8. У пунктах 7, 8 і 11 Порядку надання та позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 р. № 643 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 96, ст. 2762), слово “Мінсоцполітики” замінити словом “Держсоцслужба” у відповідному відмінку.

9. У Положенні про Міністерство соціальної політики України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 423 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 51, ст. 1655; 2016 р., № 65, ст. 2193; 2018 р., № 30, ст. 1063, № 96, ст. 3173; 2019 р., № 12, ст. 414):

1) абзац перший пункту 1 викласти в такій редакції:

“1. Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту осіб з інвалідністю, осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, внутрішньо переміщених осіб, соціального захисту населення, волонтерської діяльності, з питань сім’ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству, протидії торгівлі людьми, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, ветеранів праці, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни та жертв політичних репресій, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (державні допомоги, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що здійснюються за рахунок державного бюджету, соціальні послуги), а також забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, державного регулювання та нагляду за дотриманням норм Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо призначення (перерахування) і виплати пенсій у солідарній системі та щодо взаємодії Пенсійного фонду України з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.”;

{Абзац другий підпункту 1 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 838 від 11.09.2019 - щодо набрання чинності зміни див. пункт 2 Постанови КМ № 838 від 11.09.2019}

2) підпункти 1-3 пункту 3 замінити підпунктами такого змісту:

“1) забезпечує формування державної політики:

у сфері соціальної політики, загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, волонтерської діяльності, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;

{Абзац третій підпункту 2 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 838 від 11.09.2019 - щодо набрання чинності зміни див. пункт 2 Постанови КМ № 838 від 11.09.2019}

у сфері соціального захисту населення, зокрема осіб з інвалідністю, ветеранів праці, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни та жертв політичних репресій, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

з питань сім’ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей;

з питань запобігання та протидії домашньому насильству;

з питань запобігання та протидії торгівлі людьми;

з питань надання соціальних послуг особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати;

з питань соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби;

з питань захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну;

у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (державні допомоги, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що здійснюються за рахунок державного бюджету, соціальні послуги);

{Абзац одинадцятий підпункту 2 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 838 від 11.09.2019 - щодо набрання чинності зміни див. пункт 2 Постанови КМ № 838 від 11.09.2019}

2) забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері:

{Абзац тринадцятий підпункту 2 пункту 9 виключено на підставі Постанови КМ № 838 від 11.09.2019 - щодо набрання чинності зміни див. пункт 2 Постанови КМ № 838 від 11.09.2019}

{Абзац чотирнадцятий підпункту 2 пункту 9 виключено на підставі Постанови КМ № 838 від 11.09.2019 - щодо набрання чинності зміни див. пункт 2 Постанови КМ № 838 від 11.09.2019}

гуманітарної допомоги;

соціального захисту ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині організації виплати їм разової грошової допомоги;

здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

здійснення державного регулювання та нагляду за дотриманням норм Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо призначення (перерахування) і виплати пенсій у солідарній системі та щодо взаємодії Пенсійного фонду України з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.”;

3) підпункти 15, 30, 32, 33, 35, 37, 38, 40, 45, 47, 49-51, 53, 56, 58-63, 66-74, 76-82, 93-95, 97, 98, 109, 112 пункту 4 виключити.



вгору