Про утворення Державної служби охорони культурної спадщини
Постанова Кабінету Міністрів України; Положення від 30.03.2002446
Документ 446-2002-п, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 15.03.2006, підстава - 336-2006-п

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 30 березня 2002 р. N 446
Київ
{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 336 ( 336-2006-п ) від 15.03.2006 }
Про утворення Державної служби
охорони культурної спадщини
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1106 ( 1106-2003-п ) від 17.07.2003 }

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Утворити у складі Міністерства культури і мистецтв
Державну службу охорони культурної спадщини як урядовий орган
державного управління.
2. Затвердити Положення про Державну службу охорони
культурної спадщини (додається).
3. Міністерству фінансів, Міністерству культури і мистецтв,
Державному комітету з будівництва та архітектури у тримісячний
термін переглянути граничну чисельність працівників та видатки на
утримання Міністерства культури і мистецтв та Державного комітету
з будівництва та архітектури з урахуванням функцій, покладених на
Державну службу охорони культурної спадщини, і подати відповідні
пропозиції Кабінетові Міністрів України.
4. Міністерству культури і мистецтв, Державному комітетові з
будівництва та архітектури разом з Київською міською державною
адміністрацією подати у місячний термін Кабінетові Міністрів
України пропозиції щодо розміщення Державної служби охорони
культурної спадщини у м. Києві.
5. Міністерству культури і мистецтв, Державному комітетові з
будівництва та архітектури:
подати пропозиції щодо приведення актів Кабінету Міністрів
України у відповідність із цією постановою;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цією
постановою.
6. Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим,
обласним, районним, Київській і Севастопольській міським державним
адміністраціям та органам місцевого самоврядування погоджувати
питання утворення відповідних органів охорони культурної спадщини
з Державною службою охорони культурної спадщини.

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 40

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 березня 2002 р. N 446
ПОЛОЖЕННЯ
про Державну службу охорони культурної спадщини

1. Державна служба охорони культурної спадщини (далі -
Служба) є урядовим органом державного управління, що діє у складі
Мінкультури і підпорядковується йому.
2. Служба у своїй діяльності керується Конституцією
( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України і
Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами
Мінкультури.
3. Основними завданнями Служби є:
участь у межах своєї компетенції у формуванні і реалізації
державної політики у сфері охорони культурної спадщини та
координація діяльності органів виконавчої влади у цій сфері;
здійснення контролю за виконанням Закону України "Про охорону
культурної спадщини" ( 1805-14 ) та інших нормативно-правових
актів про охорону культурної спадщини;
узагальнення практики застосування законодавства у сфері
охорони культурної спадщини, розроблення пропозицій щодо його
вдосконалення;
здійснення відповідно до законодавства державного управління
у сфері охорони культурної спадщини.
4. Служба відповідно до покладених на неї завдань:
1) розробляє та подає на погодження з Мінкультури проекти
державних програм охорони культурної спадщини;
2) веде Державний реєстр нерухомих пам'яток України;
3) забезпечує виявлення, дослідження та документування
об'єктів культурної спадщини, ведення списків цих об'єктів;
4) готує пропозиції щодо вилучення пам'яток з Державного
реєстру нерухомих пам'яток України;
5) заносить в установленому порядку об'єкти, що віднесені до
категорії пам'яток місцевого значення, у Державний реєстр
нерухомих пам'яток України, а також забезпечує підготовку подання
Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо занесення у
зазначений реєстр пам'яток національного значення;
6) готує пропозиції про знесення, зміну та переміщення
(перенесення) пам'яток;
7) забезпечує юридичним і фізичним особам доступ до
інформації, що міститься у Державному реєстрі нерухомих пам'яток
України;
8) видає власникові пам'ятки або уповноваженому ним органові
свідоцтво про реєстрацію об'єкта культурної спадщини як пам'ятки;
9) забезпечує підготовку подання Кабінетові Міністрів України
пропозицій щодо затвердження Списку історичних населених місць
України та Списку охоронюваних археологічних територій України, а
також пропозицій щодо внесення змін до цих Списків;
10) оголошує топографічно визначені території чи водні
об'єкти, в яких містяться об'єкти культурної спадщини або можлива
їх наявність, охоронюваними археологічними територіями;
11) готує пропозиції щодо публікації Державного реєстру
нерухомих пам'яток та внесених до нього змін;
12) в установленому порядку забезпечує визначення меж
територій пам'яток національного значення, зон охорони,
охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених
місць;
13) готує пропозиції щодо затвердження в установленому
законодавством порядку державних норм та правил щодо розроблення і
затвердження проектної документації на виконання робіт з
консервації, реабілітації, реставрації і музеєфікації об'єктів
культурної спадщини;
14) здійснює нагляд за виконанням робіт з консервації,
реабілітації, реставрації і музеєфікації пам'яток. Ці повноваження
за погодженням з Мінкультури можуть бути делеговані іншим органам
охорони культурної спадщини;
15) подає на розгляд Мінкультури пропозиції щодо встановлення
режиму збереження і порядку використання пам'яток національного
значення, їх територій, зон охорони, охоронюваних археологічних
територій, історичних ареалів населених місць;
16) здійснює науково-методичне керівництво у питаннях охорони
культурної спадщини;
17) подає на розгляд Мінкультури пропозиції щодо погодження в
установленому порядку програм, проектів містобудівних,
архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних,
меліоративних, шляхових, земляних робіт у зонах охорони пам'яток
національного значення, на охоронюваних археологічних територіях,
в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів,
реалізація яких може позначитися на стані об'єктів культурної
спадщини;
18) призначає відповідні дослідження пам'яток національного
значення та їх територій у разі виникнення загрози руйнування або
пошкодження цих пам'яток внаслідок дії природних факторів або
проведення будь-яких робіт;
19) забороняє будь-яку діяльність юридичних або фізичних
осіб, яка створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство у
сфері охорони культурної спадщини;
20) надає дозволи на проведення робіт на пам'ятках
національного значення, їх територіях та у зонах охорони, на
охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах
населених місць;
21) видає акти розпорядчого характеру щодо охорони пам'яток
національного значення, припинення робіт на цих пам'ятках, їх
територіях та у зонах охорони, на охоронюваних археологічних
територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи
здійснюються за відсутності затверджених або погоджених із
відповідними органами охорони культурної спадщини програм та
проектів, передбачених Законом України "Про охорону культурної
спадщини" ( 1805-14 ) дозволів або з відхиленням від них;
22) надає дозволи на відновлення земляних робіт;
23) погоджує відчуження або передачу пам'яток національного
значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим
особам у володіння, користування або управління;
24) виконує функції з управління заповідниками,
музеями-заповідниками, що перебувають у державній власності,
відповідно до закону;
25) погоджує охоронні договори на пам'ятки національного
значення;
26) затверджує правила встановлення та утримання охоронних
дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на
пам'ятках або в межах їх територій, затверджує відповідні зразки;
27) готує відповідно до законодавства необхідні матеріали для
застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про
охорону культурної спадщини;
28) готує Мінкультури і Державному комітету з будівництва і
архітектури пропозиції щодо формування, розміщення та виконання
державного замовлення на консервацію, реставрацію, реабілітацію,
музеєфікацію, ремонт, пристосування пам'яток та інші заходи з
охорони культурної спадщини;
29) разом з Українським комітетом Міжнародної ради з питань
пам'яток та визначних місць (ІКОМОС) готує пропозиції щодо
внесення пам'яток до Списку всесвітньої спадщини;
30) організовує вивчення, узагальнення та впровадження
вітчизняного і зарубіжного досвіду роботи у сфері охорони
культурної спадщини, за дорученням Мінкультури бере участь у
міжнародному співробітництві у цій сфері, а також організовує
відповідно до законодавства та в межах наданих повноважень
контроль за виконанням міждержавних програм і вимог міжнародних
договорів України щодо охорони культурної спадщини;
31) здійснює організаційне забезпечення діяльності
Науково-методичної ради з охорони культурної спадщини Мінкультури;
32) виконує інші функції, що випливають з покладених на неї
завдань.
5. Служба має право:
залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств,
установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для
розгляду питань, що належать до її компетенції;
здійснювати контроль, проводити перевірки з питань, що
належать до її компетенції;
одержувати в установленому порядку від органів виконавчої
влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та
організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї
завдань;
висвітлювати в засобах масової інформації питання, пов'язані
з охороною культурної спадщини;
скликати в установленому порядку наради, проводити
науково-методичні конференції та семінари з питань, які належать
до її компетенції.
6. Служба в межах своїх повноважень видає накази
організаційно-розпорядчого характеру.
7. Службу очолює голова, який призначається на посаду та
звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням
Міністра культури і мистецтв.
Голова Служби за посадою є членом колегії Мінкультури.
8. Голова Служби має трьох заступників, у тому числі одного
першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади
Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра культури і
мистецтв згідно з пропозицією голови Служби.
Розподіл обов'язків між заступниками провадить голова Служби.
9. Голова Служби:
здійснює керівництво діяльністю Служби, несе персональну
відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і Міністром
культури і мистецтв за виконання покладених на Службу завдань;
призначає на посади та звільняє з посад керівників
структурних підрозділів та інших працівників Служби, крім своїх
заступників;
визначає ступінь відповідальності своїх заступників та
керівників структурних підрозділів Служби;
притягає до дисциплінарної відповідальності керівників
структурних підрозділів та інших працівників Служби, крім своїх
заступників;
підписує видані в межах компетенції Служби накази,
організовує перевірку їх виконання;
затверджує положення про структурні підрозділи Служби;
здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим
Положенням.
10. Граничну чисельність працівників та структуру Служби
згідно з поданням її голови затверджує Міністр культури і мистецтв
у межах граничної чисельності працівників Мінкультури,
затвердженої Кабінетом Міністрів України. ( Пункт 10 із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 1106 ( 1106-2003-п ) від
17.07.2003 )
11. Штатний розпис, кошторис Служби затверджує її голова за
погодженням з Міністром культури і мистецтв та Мінфіном. ( Пункт
11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1106
( 1106-2003-п ) від 17.07.2003 )
12. Служба утримується за рахунок державного бюджету в межах
коштів, передбачених на утримання Мінкультури.
13. Умови оплати праці працівників Служби визначаються
Кабінетом Міністрів України.
14. Служба є юридичною особою, має самостійний баланс,
реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із
зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.



вгору