Документ 422_004, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 03.03.2004, підстава - 1567-IV

                              Угода 
між Кабінетом Міністрів України
та Урядом Ліванської Республіки
про співробітництво у сфері науки і технологій
( Угоду ратифіковано Законом
N 1567-IV ( 1567-15 ) від 03.03.2004 )

Кабінет Міністрів України та Уряд Ліванської Республіки (далі
- "Сторони"), розуміючи, що розвиток зв'язків у сфері науки і технологій
буде сприяти взаємовигідному співробітництву обох країн; бажаючи зміцнювати співробітництво між обома країнами, в тому
числі у галузі науки і технологій; вважаючи, що подальше співробітництво буде сприяти укріпленню
дружніх відносин між обома країнами, домовилися про таке:
Стаття 1
Сторони сприятимуть розвиткові співробітництва у сфері науки
і технологій між обома країнами на основі рівності та взаємної
вигоди.
Стаття 2
Співробітництво між Сторонами в галузі науки і технологій
може здійснюватись у таких формах: a) обмін вченими, дослідниками, фахівцями, науковими
працівниками; b) обмін науковою та технічною інформацією і документацією; c) організація двосторонніх наукових та науково-технічних
семінарів та курсів, які являють взаємний інтерес; d) розробка та виконання спільних науково-дослідних програм,
впровадження результатів цих досліджень у промисловість, сільське
господарство та інші галузі, обмін досвідом, інформацією та
ноу-хау.
Стаття 3
1. Сторони сприятимуть співробітництву між відповідними
організаціями, підприємствами та установами обох країн, які
спеціалізуються у галузі науки і технологій з огляду на укладення
контрактів в межах цієї Угоди. 2. Контракти, на яких базується розвиток співробітництва між
організаціями, підприємствами та установами, про які йде мова в
пункті 1 цієї Статті, мають укладатись у відповідності з чинним
законодавством держав Сторін. Сторони в межах своєї компетенції
сприяють таким організаціям, підприємствам та установам у
створенні в рамках контрактів передумов для використання прав
інтелектуальної власності, створеної в результаті спільних
науково-дослідних проектів, їх комерціалізації у державах Сторін
чи у третіх державах.
Стаття 4
1. Поставки обладнання, необхідного для проведення спільних
досліджень та проектних промислових робіт, що випливають з цієї
Угоди, можуть проводитись у формі, узгодженій або між Сторонами,
або між організаціями, підприємствами та установами та викладеній
у письмовому вигляді у кожному окремому випадку. 2. Поставки з однієї країни в іншу  обладнання, створеного в
ході виконання цієї Угоди, будуть здійснюватися згідно Угоди між
Урядом України і Урядом Ліванської Республіки про торгівлю та
економічне співробітництво від 25 березня 1996 року ( 422_705 ).
Стаття 5
1. Загальне керівництво і координація співробітництва в
рамках цієї Угоди буде здійснюватися Міністерством національної
освіти і мистецтв Ліванської Республіки та Міністерством освіти і
науки України. 2. Сторони сприяють співробітництву між науковими
бібліотеками, центрами науково-технічної інформації та науковими
установами з метою обміну літературою, періодичними виданнями та
бібліографією.
Стаття 6
1. Жодна із Сторін не буде здійснювати передачу інформації,
яку отримано фахівцями в результаті співробітництва в межах цієї
Угоди третій стороні без згоди на це іншої Сторони. 2. Сторони будуть вирішувати питання захисту права на
інтелектуальну власність, яке може виникнути в результаті
співробітництва, у відповідності із законодавством кожної з держав
та норм міжнародного права.
Стаття 7
Витрати, які можуть випливати із виконання положень цієї
Угоди, зумовлюються наявністю необхідних коштів у бюджеті держав
обох Сторін.
Стаття 8
1. Оплата дорожніх витрат, пов'язаних з обміном експертами та
спеціалістами між обома країнами здійснюється Стороною, що
направляє, інші витрати сплачуються на спільно погоджених між
Сторонами у письмовому вигляді умовах. 2. Оплата витрат, пов'язаних із співробітництвом між
відповідними організаціями, підприємствами та установами згідно
Статті 3, здійснюється на спільно погоджених між цими
організаціями, підприємствами та установами умовах.
Стаття 9
Кожна Сторона згідно національного законодавства забезпечує
безпеку громадян іншої країни, які перебувають на території її
держави, сприяє виконанню їхніх завдань, виходячи з положень цієї
Угоди.
Стаття 10
1. Ця Угода набуває чинності з дати отримання Сторонами
останнього письмового повідомлення про виконання
внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття цією Угодою
чинності. 2. Ця Угода діє протягом п'яти років. Дія цієї Угоди
автоматично продовжується на наступний п'ятирічний період, якщо
жодна із Сторін не повідомить іншу Сторону не пізніше як за шість
місяців до закінчення відповідного періоду про свій намір
припинити дію цієї Угоди.
Стаття 11
За взаємною згодою Сторін до цієї Угоди можуть бути внесені
зміни і доповнення у формі окремих протоколів, що становитимуть
невід'ємну частину цієї Угоди і набуватимуть чинності згідно з
положеннями пункту 1 статті 10 Угоди.
У свідчення вищевикладеного належним чином уповноважені
представники Сторін підписують цю Угоду.
Вчинено в м. Києві 8 липня 2003 р. у двох примірниках, кожний
українською, арабською та англійською мовами, при цьому усі тексти
є автентичними. В разі виникнення розбіжностей у тлумаченні
текстів перевага надається тексту англійською мовою.
За Кабінет Міністрів За Уряд
України Ліванської Республіки



вгору