Про охорону прав на винаходи і корисні моделі
Закон України від 15.12.19933687-XII
Документ 3687-XII, перша редакція — Прийняття від 15.12.1993
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про охорону прав на винаходи і корисні моделі

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 7, ст. 32 )

Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з
набуттям і здійсненням права власності на винаходи і корисні
моделі в Україні.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення
У цьому Законі нижченаведене вживається у такому значенні: Відомство - Державний комітет України з питань
інтелектуальної власності (Держпатент України); винахід (корисна модель) - результат творчої діяльності
людини у будь-якій галузі технології; винахідник - людина, творчою працею якої створено винахід
(корисну модель); патент - патент України на винахід (корисну модель); запатентований винахід (корисна модель) - винахід (корисна
модель), на який видано патент; особа - громадянин або юридична особа; заявка - сукупність документів, необхідних для видачі
патенту; заявник - особа, яка подала заявку; пріоритет заявки (пріоритет) - першість у поданні заявки; дата пріоритету - дата подання заявки до Відомства чи до
відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про
охорону промислової власності, за якою заявлено пріоритет; роботодавець - особа, яка найняла працівника за трудовим
договором (контрактом); міжнародна заявка - заявка, подана згідно з Договором про
патентну кооперацію; Реєстр - Державний реєстр патентів України на винаходи або
Державний реєстр патентів України на корисні моделі.
Стаття 2. Відомство
1. Відомство забезпечує реалізацію державної політики у
сфері правової охорони винаходів (корисних моделей), приймає до
розгляду заявки, проводить їх експертизу та державну реєстрацію
патентів на винаходи (корисні моделі), публікує офіційні
відомості, видає патенти, а також виконує інші функції згідно з
Положенням про Державний комітет України з питань інтелектуальної
власності, яке затверджується Кабінетом Міністрів України. 2. На договірних засадах Відомство може надавати будь-якій
особі інформацію про рівень техніки та інші послуги стосовно
інформації і документації у визначеному ним порядку. 3. Фінансування діяльності Відомства провадиться за рахунок
коштів державного бюджету.
Стаття 3. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила,
ніж ті, що передбачені законодавством України про винаходи
(корисні моделі), то застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 4. Права іноземних та інших осіб
1. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з
особами України права, передбачені цим Законом, відповідно до
міжнародних договорів України чи на основі принципу взаємності. 2. Іноземні та інші особи, що проживають чи мають постійне
місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Відомством
реалізують свої права через представників, зареєстрованих згідно з
Положенням про представників у справах інтелектуальної власності,
яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Розділ II
ПРАВОВА ОХОРОНА ВИНАХОДІВ (КОРИСНИХ МОДЕЛЕЙ)
Стаття 5. Умови надання правової охорони
1. Правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що
не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі
та відповідає умовам патентоспроможності. 2. Об'єктом винаходу може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура
клітин рослини і тварини); спосіб. Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання
пристрою. 3. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону: відкриття, наукові теорії та математичні методи; методи організації та управління господарством; плани, умовні позначення, розклади, правила; методи виконання розумових операцій; програми для обчислювальних машин; результати художнього конструювання; топології інтегральних мікросхем; сорти рослин і породи тварин тощо. 4. Особливості охорони прав на віднесені до державної
таємниці винаходи (корисні моделі) визначаються спеціальним
законодавством. 5. Право власності на винахід (корисну модель) засвідчується
патентом. Строк дії патенту на винахід становить 20 років від дати
подання заявки до Відомства. Строк дії патенту на корисну модель становить п'ять років від
дати подання заявки до Відомства і продовжується Відомством за
клопотанням власника патенту, але не більш як на три роки. Дія патенту припиняється достроково за умов, викладених у
статті 27 цього Закону. 6. Обсяг правової охорони, що надається, визначається
формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно
здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та
відповідних креслень. 7. Дія патенту, виданого на спосіб одержання продукту,
поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом.
Стаття 6. Умови патентоспроможності винаходу
1. Винахід відповідає умовам патентоспроможності, якщо він
є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. 2. Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня
техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення
новизни винаходу можуть враховуватися лише окремо. 3. Рівень техніки включає всі відомості, які стали
загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Відомства
або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. 4. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на
видачу патенту України та міжнародної заявки, в якій зазначена
Україна, в тій редакції, в якій її було подано спочатку, за умови,
що ця заявка або виданий за нею патент згодом будуть опубліковані
у встановленому порядку і що дата подання такої заявки або, якщо
заявлено пріоритет, дата її пріоритету передує відповідній даті,
зазначеній у пункті 3 цієї статті. 5. На визнання винаходу патентоспроможним не впливає
розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка
одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію,
протягом 12 місяців до дати подання заявки до Відомства або, якщо
заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок
доведення обставин розкриття інформації покладається на особу,
заінтересовану у застосуванні цього пункту. 6. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не
випливає з рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст
заявок, зазначених у пункті 4 цієї статті, до уваги не береться. 7. Винахід визнається промислово придатним, якщо його може
бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.
Стаття 7. Умови патентоспроможності корисної моделі
1. Корисна модель відповідає умовам патентоспроможності, якщо
вона є новою і промислово придатною. 2. Корисна модель визнається новою, якщо вона не є частиною
рівня техніки. Конструкції, що є частиною рівня техніки, для
визначення новизни можуть враховуватися лише окремо. 3. Рівень техніки включає всі відомості, які стали
загальнодоступними в світі до дати подання заявки до Відомства
або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. 4. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на
видачу патенту України та міжнародної заявки, в якій зазначена
Україна, в тій редакції, в якій її було подано спочатку, за умови,
що ця заявка або виданий за нею патент згодом будуть опубліковані
у встановленому порядку і що дата подання такої заявки або, якщо
заявлено пріоритет, дата її пріоритету передує відповідній даті,
зазначеній у пункті 3 цієї статті. 5. На визнання корисної моделі патентоспроможною не впливає
розкриття інформації про неї винахідником або особою, яка одержала
від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом
12 місяців до дати подання заявки до Відомства або, якщо заявлено
пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення
обставин розкриття інформації покладається на особу,
заінтересовану у застосуванні цього пункту. 6. Корисна модель визнається промислово придатною, якщо її
може бути використано у промисловості або в іншій сфері
діяльності.
Розділ III
ПРАВО НА ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ
Стаття 8. Право винахідника
1. Право на одержання патенту має винахідник або його
спадкоємець, якщо інше не передбачено цим Законом. 2. Винахідники, які створили винахід (корисну модель)
спільною працею, мають рівні права на одержання патенту, якщо інше
не передбачено угодою між ними. 3. У разі перегляду умов угоди щодо складу винахідників
Відомство за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як
винахідники, а також винахідників, не зазначених у заявці як такі,
вносить зміни до відповідних документів у порядку, що
встановлюється Відомством. 4. Винахіднику належить право авторства, яке є невідчужуваним
особистим правом і охороняється безстроково.
Стаття 9. Право роботодавця
1. Право на одержання патенту має роботодавець, якщо винахід
(корисну модель) створено у зв'язку з виконанням службових
обов'язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим
договором (контрактом) не передбачено інше. Роботодавець повинен
укласти письмовий договір з винахідником і згідно з його умовами
видати винагороду винахіднику відповідно до економічної цінності
винаходу (корисної моделі) та іншої вигоди, одержаної роботодавцем
від винаходу (корисної моделі). Спори щодо умов одержання винагороди та її розміру
розв'язуються у судовому порядку. 2. Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про
створений ним винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть
винаходу (корисної моделі) досить ясно і повно. Якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати
одержання цього повідомлення не подасть заявки до Відомства, то
право на одержання патенту переходить до винахідника.
Стаття 10. Право правонаступника
Право на одержання патенту має відповідно правонаступник
винахідника або роботодавця. Винахідник може передати належне йому право на одержання
патенту Фонду винаходів України, який здійснює від імені держави
та в її інтересах права власника патенту, надані цим Законом.
Фонд винаходів України діє на підставі положення, яке
затверджується Відомством.
Стаття 11. Право першого заявника
Право на одержання патенту на винахід (корисну модель),
створений роздільною працею, належить заявнику, заявка якого має
більш ранню дату подання до Відомства або, якщо заявлено
пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана
заявка не вважається відкликаною, не відкликана або не відхилена.
Розділ IV
ПОРЯДОК ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ
Стаття 12. Заявка
1. Особа, яка бажає одержати патент і має на це право, подає
до Відомства заявку. 2. За дорученням заявника заявку може бути подано через
представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену
особу. 3. Заявка на винахід повинна стосуватися одного або групи
винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога
єдності винаходу). Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної
моделі (вимога єдності корисної моделі). 4. Заявка складається українською мовою і повинна містити: заяву про видачу патенту України на винахід (корисну модель); опис винаходу (корисної моделі); формулу винаходу (корисної моделі); креслення (якщо на нього є посилання в описі); реферат. 5. У заяві про видачу патенту необхідно вказати заявника
(заявників) і його адресу, а також винахідника (винахідників). Винахідник має право вимагати, щоб його не згадували як
такого в будь-якій публікації Відомства, зокрема у відомостях про
заявку чи патент. 6. Опис винаходу (корисної моделі) повинен викладатися у
визначеному порядку і розкривати суть винаходу (корисної моделі)
настільки ясно і повно, щоб його зміг здійснити фахівець у
зазначеній галузі. 7. Формула винаходу (корисної моделі) повинна виражати його
суть, базуватися на описі і викладатися у визначеному порядку ясно
і стисло. 8. Реферат складається лише для інформаційних цілей. Він не
може братися до уваги з іншою метою, зокрема для тлумачення
формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня техніки. 9. Інші вимоги до документів заявки визначаються Відомством. 10. За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату
збору повинен надійти до Відомства разом з заявкою або протягом
двох місяців від дати подання заявки.
Стаття 13. Дата подання заявки
1. Датою подання заявки є дата одержання Відомством
матеріалів, що містять принаймні: клопотання у довільній формі про видачу патенту, викладене
українською мовою; відомості про заявника та його адресу, викладені
українською мовою; частину, яка зовнішньо нагадує опис винаходу (корисної
моделі), викладену українською або іншою мовою. В останньому
випадку для збереження дати подання заявки переклад цієї частини
українською мовою повинен надійти до Відомства протягом двох
місяців від дати подання заявки. 2. Якщо Відомство вважає, що на момент одержання матеріали
заявки не відповідають вимогам пункту 1 цієї статті, то воно
повідомляє про це заявника. Для внесення змін до матеріалів надається два місяці від дати
одержання заявником повідомлення Відомства. Якщо у цей строк
невідповідність буде усунуто, то датою подання заявки буде дата
одержання Відомством виправлених матеріалів. У противному разі
заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається
повідомлення. 3. Якщо в заявці, що містить матеріали, зазначені в пункті 1
цієї статті, є посилання на креслення, але таке креслення не
надійшло до Відомства на дату одержання ним заявки, Відомство
повідомляє про це заявника і пропонує за його вибором надіслати
креслення чи виключити посилання на нього у заявці. Якщо протягом двох місяців від дати одержання заявником
повідомлення Відомства креслення надійде до Відомства, то датою
подання заявки буде дата одержання його Відомством. Якщо у цей же
строк заявник не зробить запропонованого йому вибору, то заявка
вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 4. Рішення про встановлення дати подання заявки Відомство
надсилає заявнику після надходження згідно з пунктом 10 статті 12
цього Закону документа про сплату збору за подання заявки. У разі
порушення вимог пункту 10 статті 12 цього Закону зазначене рішення
не надсилається, а заявка вважається відкликаною.
Стаття 14. Пріоритет
1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий
же винахід (корисну модель) протягом 12 місяців від дати подання
попередньої заявки до Відомства чи до відповідного органу держави
- учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності,
якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет. 2. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету,
протягом трьох місяців від дати подання заявки до Відомства подає
заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер
попередньої заявки та її копію, якщо ця заявка була подана в
іноземній державі - учасниці Паризької конвенції про охорону
промислової власності, з перекладом на українську мову. У межах
цього строку зазначені матеріали можуть бути змінені. Якщо ці
матеріали подано несвоєчасно, право на пріоритет заявки
вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення. 3. Щодо заявки в цілому чи окремого пункту формули винаходу
(корисної моделі) може бути заявлено пріоритет кількох попередніх
заявок. При цьому строки, початковою датою яких є дата пріоритету,
обчислюються від найбільш ранньої дати пріоритету. 4. Пріоритет поширюється лише на ті ознаки винаходу (корисної
моделі), які зазначені в попередній заявці, пріоритет якої
заявлено. 5. Якщо деякі ознаки винаходу (корисної моделі) відсутні у
формулі винаходу (корисної моделі), що викладена у попередній
заявці, то для надання права пріоритету достатньо, щоб в описі
попередньої заявки були точно вказані ці ознаки. 6. Якщо за попередньою заявкою діловодство у Відомстві не
завершено, то з надходженням заяви про пріоритет згідно з пунктом
2 цієї статті попередня заявка вважається відкликаною в частині,
на яку заявлено пріоритет.
Стаття 15. Експертиза заявки
1. Експертиза заявки проводиться Відомством відповідно до
цього Закону і встановлених на його основі правил. 2. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення
Відомства особисто або через свого представника брати участь у
розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи. Порядок
участі заявника або його представника у розгляді зазначених питань
визначається Відомством. 3. Заявник має право з власної ініціативи вносити до заявки
виправлення і уточнення. Ці виправлення і уточнення не
враховуються, якщо вони надійшли до Відомства після дати одержання
заявником рішення про видачу патенту або про відхилення заявки. При публікації відомостей про заявку на винахід зазначені
виправлення та уточнення враховуються, якщо вони надійшли до
Відомства за шість місяців до дати публікації. 4. Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі
експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у
поданій заявці суті винаходу (корисної моделі). Додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій
заявці суті винаходу (корисної моделі), якщо вони містять ознаки,
які необхідно включити до формули винаходу (корисної моделі). Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої
у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі), не беруться до
уваги під час розгляду заявки і можуть бути оформлені заявником
як самостійна заявка. 5. Після встановлення дати подання заявки та за наявності
документа про сплату збору за подання заявки Відомство проводить
експертизу заявки за формальними ознаками, під час якої: визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до
об'єктів, зазначених у пункті 2 статті 5 цього Закону; заявка перевіряється на відповідність вимогам статті 12 цього
Закону; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на
відповідність встановленим вимогам. 6. Якщо заявка не відповідає вимогам статті 12 цього Закону
або документ про сплату збору за подання заявки - встановленим
вимогам, то Відомство повідомляє про це заявника. При порушенні
вимоги єдності винаходу (корисної моделі) заявнику пропонується
повідомити, який винахід (корисну модель) слід розглядати, і у
разі необхідності внести уточнення до заявки. При цьому інші
винаходи (корисні моделі) можуть бути оформлені окремими заявками. Для внесення змін до матеріалів надається два місяці від дати
одержання заявником повідомлення Відомства. Якщо за цей строк
вимогу єдності не буде виконано, Відомство проводить експертизу
винаходу (корисної моделі), зазначеного у формулі першим. Якщо за
цей же строк не будуть усунуті інші невідповідності і заявник не
подасть мотивованого клопотання про його продовження, Відомство
надсилає заявнику рішення про відхилення заявки. 7. Якщо заявка відповідає вимогам статті 12 цього Закону та
документ про сплату збору за подання заявки оформлено правильно,
Відомство: за заявкою на винахід надсилає заявнику повідомлення про
можливість проведення експертизи заявки по суті; за заявкою на корисну модель надсилає заявнику рішення про
видачу патенту. 8. Після закінчення 18 місяців від дати подання заявки на
винахід або, якщо заявлено пріоритет, від дати її пріоритету,
Відомство публікує у своєму офіційному бюлетені визначені ним
відомості про заявку за умови, що вона не відхилена, не відкликана
або не вважається відкликаною. За клопотанням заявника Відомство публікує відомості про
заявку раніше зазначеного строку. На вимогу винахідника він не згадується у відомостях про
заявку, що публікуються. Після публікації відомостей про заявку будь-яка особа має
право ознайомитися з матеріалами заявки у порядку, що
визначається Відомством. У разі виявлення в опублікованих відомостях очевидних помилок
заявник має право звернутися до Відомства з клопотанням про
їх виправлення. 9. За клопотанням будь-якої особи та за наявності документа
про сплату збору за проведення експертизи заявки на винахід по
суті Відомство проводить зазначену експертизу, під час якої
перевіряється відповідність заявленого винаходу умовам
патентоспроможності. Заявник може подати зазначене клопотання протягом трьох років
від дати подання заявки. Інша особа може подати зазначене
клопотання після публікації відомостей про заявку на винахід, але
не пізніше трьох років від дати подання заявки. При цьому вона не
бере участі у вирішенні питань щодо заявки. Якщо зазначені у цьому
пункті документи не надійшли до Відомства у встановлений строк, то
заявка вважається відкликаною. 10. Під час експертизи заявки на винахід по суті Відомство
має право зажадати від заявника додаткові матеріали, без яких
проведення експертизи неможливе, а також запропонувати змінити
формулу винаходу. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним
запиту Відомства затребувати у нього копії патентних матеріалів,
що протиставлені заявці. Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох
місяців від дати одержання ним запиту або копій патентних
матеріалів, що протиставлені заявці. Якщо заявник у встановлений строк не подасть матеріали на
запит Відомства або мотивоване клопотання щодо продовження цього
строку, заявка вважається відкликаною. 11. На додаткові матеріали в частині, що виходить за межі
розкритої у поданій заявці суті винаходу, поширюється порядок,
визначений пунктом 4 цієї статті. Якщо порушення вимоги єдності винаходу було встановлено на
стадії експертизи заявки по суті, експертиза проводиться у
порядку, встановленому пунктом 6 цієї статті. 12. Якщо за результатами експертизи заявки по суті буде
визначено, що винахід, суть якого виражена у запропонованій
заявником формулі, відповідає умовам патентоспроможності,
Відомство надсилає заявнику рішення про видачу патенту. У
противному разі заявнику надсилається рішення про відхилення
заявки. 13. Заявник має право ознайомитися з усіма матеріалами,
зазначеними в запиті або рішенні Відомства. Копії патентних
матеріалів, затребуваних заявником, Відомство надсилає протягом
місяця. 14. Строки, передбачені цією статтею (крім визначених пунктом
10), пропущені заявником, можуть бути поновлені Відомством за
наявності поважних причин. Клопотання про поновлення строку має надійти до Відомства
протягом шести місяців від дати закінчення пропущеного строку.
Стаття 16. Відкликання заявки
Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати
одержання ним рішення про видачу патенту.
Стаття 17. Заміна заявок
Заявник має право замінити заявку на винахід заявкою на
корисну модель і навпаки в будь-який час до одержання ним рішення
про видачу патенту або відхилення заявки. У цьому разі
зберігається встановлена дата подання заявки та, якщо заявлено
пріоритет, дата її пріоритету.
Стаття 18. Тимчасова правова охорона
1. Опубліковані згідно з пунктом 8 статті 15 цього Закону
відомості про заявку на винахід надають заявнику тимчасову
правову охорону в обсязі формули винаходу, з урахуванням якої
вони опубліковані. 2. Дія тимчасової правової охорони полягає в тому, що
заявник має право на одержання компенсації за завдані йому після
публікації відомостей про заявку збитки від особи, яка дійсно
знала чи одержала письмове повідомлення українською мовою з
зазначенням номера заявки про те, що відомості про заявку на
винахід, який нею використовується без дозволу заявника,
опубліковані. 3. Дія тимчасової правової охорони припиняється від дати
публікації в офіційному бюлетені відомостей про видачу патенту чи
повідомлення про припинення діловодства щодо заявки. 4. Дія тимчасової правової охорони за міжнародною заявкою
починається від дати її міжнародної публікації на
умовах, викладених у пункті 2 цієї статті.
Стаття 19. Публікації про видачу патенту
1. На підставі рішення про видачу патенту на винахід (корисну
модель) та за наявності документа про сплату збору за видачу
патенту Відомство публікує у своєму офіційному бюлетені визначені
ним відомості про видачу патенту. Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника
рішення про видачу патенту документ про сплату збору за видачу
патенту до Відомства не надійшов, публікація не провадиться, а
заявка вважається відкликаною. 2. Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту
Відомство публікує опис до патенту на винахід (корисну модель), що
містить формулу та опис винаходу (корисної моделі), а також
креслення, на які є посилання в описі винаходу (корисної моделі). 3. Після публікації відомостей про видачу патенту будь-яка
особа має право ознайомитися з матеріалами заявки у порядку, що
визначається Відомством.
Стаття 20. Реєстрація патенту
1. Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту
Відомство здійснює державну реєстрацію патенту на винахід (корисну
модель), для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Форма
Реєстру та порядок його ведення визначаються Відомством. 2. Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має
право ознайомитися з ними у порядку, що визначається Відомством.
Стаття 21. Видача патенту
1. Видача патенту здійснюється Відомством у місячний строк
після державної реєстрації патенту. Патент видається особі, яка
має право на одержання патенту. Якщо право на одержання патенту
мають кілька осіб, їм видається один патент. Патент на корисну модель видається під відповідальність його
власника без гарантії чинності патенту. 2. Форма патенту і зміст зазначених у ньому відомостей
визначаються Відомством. 3. До виданого патенту на вимогу його власника Відомство
вносить виправлення очевидних помилок з наступним повідомленням
про це в офіційному бюлетені.
Стаття 22. Оскарження рішення стосовно заявки
Заявник може оскаржити будь-яке рішення Відомства стосовно
заявки до Апеляційної ради Відомства (далі - Апеляційна рада)
протягом трьох місяців від дати одержання рішення Відомства чи
копій затребуваних патентних матеріалів. Заперечення проти рішення Відомства стосовно заявки має бути
розглянуто Апеляційною радою протягом чотирьох місяців від дати
його надходження в межах мотивів, викладених у запереченні. Заявник може оскаржити рішення Апеляційної ради у судовому
порядку протягом шести місяців від дати одержання рішення.
Розділ V
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ, ЩО ВИПЛИВАЮТЬ З ПАТЕНТУ
Стаття 23. Права, що випливають з патенту
1. Права, що випливають з патенту, діють від дати публікації
відомостей про його видачу за умови сплати річного збору за
підтримання чинності патенту. 2. Патент надає його власнику виключне право використовувати
винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання
не порушує прав інших власників патентів. Взаємовідносини при використанні винаходу (корисної моделі),
патент на який належить кільком особам, визначаються угодою між
ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може
використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, але
жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на
використання винаходу (корисної моделі) та передавати право
власності на винахід (корисну модель) іншій особі без згоди решти
власників патенту. Використанням винаходу (корисної моделі) визнається: виготовлення, пропонування для продажу, введення в
господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання в
зазначених цілях продукту, що охороняється патентом; застосування способу, що охороняється патентом, або
пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка
пропонує цей спосіб, знає про те, що його застосування
забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин,
це і так є очевидним; пропонування для продажу, введення в господарський
оборот, застосування або ввезення чи зберігання в зазначених цілях
продукту, виготовленого безпосередньо способом, що охороняється
патентом. Продукт визнається виготовленим із застосуванням
запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому
використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули
винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй. Спосіб, що охороняється патентом, визнається застосованим,
якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту
формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй. 3. Патент надає його власнику право забороняти іншим особам
використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за
винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з
цим Законом порушенням прав власника патенту. 4. Власник патенту може передавати на підставі договору право
власності на винахід (корисну модель) будь-якій особі, яка стає
правонаступником власника патенту. 5. Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл
(видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на
підставі ліцензійного договору. 6. Договір про передачу права власності на винахід (корисну
модель) і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони
складені у письмовій формі і підписані сторонами. Зазначені
договори набирають чинності стосовно будь-якої іншої особи лише
після їх реєстрації у Відомстві. 7. Власник патенту має право подати до Відомства для
офіційної публікації заяву про надання будь-якій особі дозволу на
використання запатентованого винаходу (корисної моделі). У цьому
разі річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50
відсотків починаючи з року, наступного за роком публікації такої
заяви. Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом,
зобов'язана укласти з власником патенту договір про платежі.
Спори, що виникають під час укладання та виконання цього договору,
розв'язуються у судовому порядку. Якщо жодна особа не заявила власнику патенту про свої наміри
щодо використання винаходу (корисної моделі), він може подати до
Відомства письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У цьому
разі річний збір за підтримання чинності патенту сплачується у
повному розмірі починаючи з року, наступного за роком публікації
такого клопотання. 8. Права, що випливають з патенту, не зачіпають будь-які інші
особисті майнові чи немайнові права винахідника, що регулюються
іншим законодавством України.
Стаття 24. Примусове відчуження прав
Виходячи із суспільних інтересів та інтересів національної
безпеки Кабінет Міністрів України має право дозволити використання
винаходу (корисної моделі) без згоди власника патенту, але з
виплатою йому відповідної компенсації. Спори щодо умов видачі дозволу і виплати компенсації та її
розміру розв'язуються у судовому порядку.
Стаття 25. Дії, які не визнаються порушенням прав
1. Будь-яка особа, яка до дати подання до Відомства заявки
або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах
своєї діяльності добросовісно використала в Україні заявлений
винахід (корисну модель) чи здійснила значну і серйозну підготовку
для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження
цього використання або на використання винаходу (корисної моделі),
як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього
користування). Право попереднього користування може передаватися або
переходити до іншої особи тільки разом з підприємством чи діловою
практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, в
яких було використано заявлений винахід (корисну модель) чи
здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання. 2. Не визнається порушенням прав, що надаються патентом,
використання запатентованого винаходу (корисної моделі): в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу
іноземної держави, який тимчасово або випадково знаходиться у
водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що
винахід (корисна модель) використовується виключно для потреб
зазначеного засобу; без комерційної мети; з науковою метою або в порядку експерименту; за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія
тощо); при разовому виготовленні ліків в аптеках за рецептом лікаря. 3. Не визнається порушенням прав, що надаються патентом,
введення в господарський оборот продукту, виготовленого із
застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), після
введення цього продукту в господарський оборот власником
патенту чи з його спеціального дозволу.
Стаття 26. Обов'язки, що випливають з патенту
1. Власник патенту повинен добросовісно користуватися
виключним правом, що випливає з патенту. Якщо винахід (корисна модель) не використовується або
недостатньо використовується в Україні протягом трьох років,
починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або
від дати, коли використання винаходу (корисної моделі) було
припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє
готовність використовувати винахід (корисну модель), у разі
відмови власника патенту від укладання ліцензійного договору,
може звернутися до суду (арбітражного суду) із заявою про надання
їй дозволу на використання винаходу (корисної моделі). Якщо власник патенту не доведе, що факт невикористання
винаходу (корисної моделі) зумовлений поважними причинами,
суд (арбітражний суд) виносить рішення про надання дозволу
заінтересованій особі на використання винаходу (корисної моделі)
з визначенням обсягу його використання, строку дії дозволу,
розміру та порядку виплати винагороди власнику патенту. 2. Власник патенту зобов'язаний дати дозвіл (видати ліцензію)
на використання винаходу (корисної моделі) власнику пізніше
виданого патенту, якщо винахід (корисна модель) останнього
призначений для досягнення іншої мети або має значні
техніко-економічні переваги і не може використовуватись без
порушення прав першого власника. При цьому надання такого дозволу
може бути обумовлено відповідним дозволом власника пізніше
виданого патенту, який зобов'язаний дати дозвіл, якщо його винахід
(корисна модель) удосконалює винахід (корисну модель) власника
раніше виданого патенту або призначений для досягнення тієї ж
мети. Дозвіл дається в обсязі, необхідному для використання
винаходу (корисної моделі) власником патенту, який такий дозвіл
затребував. Спори щодо ліцензій розв'язуються у судовому порядку.
Розділ VI
ПРИПИНЕННЯ ДІЇ ПАТЕНТУ ТА ВИЗНАННЯ ЙОГО НЕДІЙСНИМ
Стаття 27. Припинення дії патенту
1. Власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього
повністю або частково на підставі заяви, поданої до Відомства.
Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей
про це в офіційному бюлетені Відомства. 2. Дія патенту на винахід (корисну модель) припиняється у
разі несплати у встановлений строк річного збору за підтримання
його чинності. Річний збір сплачується за кожний рік дії патенту, рахуючи
від дати подання заявки. Документ про першу сплату зазначеного
збору має надійти до Відомства одночасно з документом про сплату
збору за видачу патенту. Документ про сплату збору за кожний
наступний рік має надійти до Відомства до кінця поточного року за
умови сплати збору протягом двох останніх його місяців. Річний збір за підтримання чинності патенту може бути
сплачено, а документ про його сплату - надійти до Відомства
протягом шести місяців після встановленого строку. В цьому разі
розмір річного збору збільшується на 50 відсотків. Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не
сплачено.
Стаття 28. Визнання патенту недійсним
1. Патент може бути визнано недійсним повністю або частково у
разі: невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі)
умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом; наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не
було у поданій заявці; порушення вимог пункту 2 статті 32 цього Закону. 2. Будь-яка особа протягом шести місяців від дати публікації
відомостей про видачу патенту може подати до Апеляційної ради
заперечення проти видачі патенту. Воно має бути розглянуто
Апеляційною радою протягом шести місяців від дати його
надходження. Власник патенту повинен бути ознайомлений із
запереченням. Апеляційна рада розглядає заперечення в межах
мотивів, викладених у ньому. Особа, яка подала заперечення, а
також власник патенту можуть брати участь у його розгляді. Рішення
Апеляційної ради може бути оскаржено у судовому порядку. Якщо заперечення проти видачі патенту не надійшло до
Апеляційної ради у встановлений строк, то патент може бути визнано
недійсним тільки у судовому порядку. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються
такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про
видачу патенту.
Розділ VII
ЗАХИСТ ПРАВ
Стаття 29. Порушення прав власника патенту
1. Будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені
статтею 23 цього Закону, вважається порушенням прав власника
патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним
законодавством України. 2. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути
припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту
заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може
також особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передбачено
ліцензійним договором.
Стаття 30. Спори, що розв'язуються у судовому порядку
1. Спори, пов'язані із застосуванням цього Закону,
розв'язуються судом, арбітражним або третейським судом у порядку,
встановленому чинним законодавством України. 2. Суди відповідно до їх компетенції розглядають спори про: авторство на винахід (корисну модель); встановлення власника патенту; порушення майнових прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; винагороду винахіднику; компенсації. Суди розглядають також інші спори, пов'язані з охороною прав,
що надаються цим Законом.
Розділ VIII
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 31. Збори
За подання заявки та видачу патенту, підтримання його
чинності, продовження строку дії патенту тощо сплачуються збори.
Перелік зборів, розміри, строки і порядок їх сплати визначаються
Кабінетом Міністрів України. Кошти, одержані від зборів та за
надані послуги, використовуються Відомством для розвитку
державної системи охорони інтелектуальної власності. Відомство
щорічно публікує звіт про витрачання зазначених коштів.
Стаття 32. Патентування винаходу (корисної моделі)
в іноземних державах
1. Будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну
модель) в іноземних державах. 2. До подання заявки на одержання охоронного документа на
винахід (корисну модель) в орган іноземної держави заявник
зобов'язаний подати заявку до Відомства і повідомити його про
наміри здійснити таке патентування. У разі відсутності заборони протягом трьох місяців від дати
надходження цього повідомлення до Відомства заявку на одержання
патенту на винахід (корисну модель) може бути подано в орган
іноземної держави. Відомство може в необхідних випадках дозволити запатентувати
винахід (корисну модель) в іноземних державах раніше зазначеного
строку. 3. Якщо патентування винаходу провадиться за процедурою
Договору про патентну кооперацію, міжнародна заявка подається до
Відомства. 4. Витрати, пов'язані з патентуванням винаходу (корисної
моделі) в іноземних державах, несе заявник або за його згодою інша
особа.
Стаття 33. Державне стимулювання створення та
використання винаходів (корисних моделей)
Держава стимулює створення і використання винаходів (корисних
моделей), встановлює винахідникам і особам, які використовують їх,
пільгові умови оподаткування та кредитування, надає їм інші пільги
відповідно до чинного законодавства України.

Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 15 грудня 1993 року
N 3687-XII



вгору