Документ 334-96-п, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 16.05.2002, підстава - 630-2002-п

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 18 березня 1996 р. N 334
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 630 ( 630-2002-п ) від 16.05.2002 )
Про затвердження Типового положення про склад витрат
обігу та порядок їх планування і розподілу
в торгівельній діяльності
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 450 ( 450-2001-п ) від 06.05.2001 )
Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ), а також з метою запровадження єдиних
засад формування складу витрат обігу та їх розподілу в
підприємствах, які займаються торгівельною діяльністю, незалежно
від форм власності Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Типове положення про склад витрат обігу та
порядок їх планування і розподілу в торгівельній діяльності
(додається) і ввести його в дію з 1 березня 1996 року. 2. Доручити Міністерству зовнішніх економічних зв'язків і
торгівлі давати роз'яснення щодо застосування Типового положення
про склад витрат обігу та порядок їх планування і розподілу в
торгівельній діяльності. 3. Міністерствам і відомствам у двомісячний термін привести
відомчі нормативні акти у відповідність з цією постановою.

Прем'єр-міністр України Є.МАРЧУК
Міністр
Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.23
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 березня 1996 р. N 334
ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про склад витрат обігу та порядок їх
планування і розподілу в торгівельній діяльності
Загальні питання
1. Це Положення встановлює єдину облікову номенклатуру статей
витрат обігу та порядок їх планування і розподілу в підприємствах
незалежно від форм власності і організаційних форм, які займаються
торгівельною діяльністю. 2. До складу витрат обігу включаються витрати підприємств
торгівлі, що виникають у процесі руху товарів до споживача, а
також витрати підприємств громадського харчування, пов'язані з
випуском і реалізацією продукції власного виробництва (далі -
підприємства торгівлі). 3. В обліку і плануванні витрати обігу класифікуються за
економічними елементами і статтями витрат та видами діяльності
(оптова торгівля, роздрібна торгівля, громадське харчування).
Склад і класифікація витрат обігу
за економічними елементами
4. Витрати обігу за їх економічним змістом групуються за
такими елементами:
матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація основних фондів і нематеріальних активів; інші витрати.
5. До елементу "Матеріальні витрати" відносяться:
1) вартість товарів (у підприємствах громадського харчування
- це сировина, товари, напівфабрикати, готова продукція, які
знаходяться в усіх підрозділах підприємства; далі - товари),
відібраних для оцінки їх якості з наступним порушенням цілості
зразків, а також для фізико-хімічних і мікробіологічних
досліджень. Оплата послуг сторонніх лабораторій, вартість
реактивів, посуду, іншого приладдя та матеріалів для роботи
власних лабораторій; 2) знос малоцінних і швидкозношуваних предметів; 3) знос санітарного і спеціального одягу, взуття, захисних
пристроїв за нормами забезпечення працівників підприємств
торгівлі; 4) вартість матеріалів, що використовуються у процесі
торгівлі; 5) вартість запасних частин та матеріалів для проведення
поточного ремонту основних виробничих фондів, у тому числі взятих
у тимчасове користування за угодами оперативної оренди (лізингу),
за винятком їх реконструкції та модернізації; 6) вартість електроенергії, газу, пари, палива всіх видів,
які використовуються на виробничі потреби; 7) плата за воду, що вибирається підприємствами з
водогосподарських систем у межах установлених лімітів; 8) витрати на оплату транспортних послуг сторонніх
підприємств, пов'язаних із перевезенням матеріалів, малоцінних і
швидкозношуваних предметів тощо; 9) втрати від нестачі матеріальних цінностей на виробництві,
в процесі торгівлі та на складах у межах норм природного убутку; 10) витрати на здійснення операцій з тарою; 11) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств,
пов'язаних із зберіганням, підсортуванням, обробленням, пакуванням
і передпродажною підготовкою товарів; 12) поточні матеріальні витрати некапітального характеру,
пов'язані із забезпеченням нормальних умов праці і додержанням
правил техніки безпеки праці, санітарно-гігієнічних та інших
спеціальних вимог, передбачених правилами роботи підприємств
торгівлі у встановленому законодавством порядку. 6. До елементу "Витрати на оплату праці" відносяться витрати
на виплату основної та додаткової заробітної плати штатних і
позаштатних працівників. 7. До основної заробітної плати відносяться: 1) заробітна плата, нарахована за виконану роботу
(відпрацьований час) за відрядними розцінками, тарифними ставками,
посадовими окладами; 2) вартість санітарного і спеціального одягу, що відповідно
до законодавства безоплатно надається працівникам підприємств
торгівлі і залишається в особистому постійному користуванні, або
сума пільг у зв'язку з його продажем за зниженими цінами; 3) надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів
у розмірах, передбачених законодавством: бригадирам з числа робітників, не звільненим від основної
роботи, за керівництво бригадами; персональні надбавки; керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення у
праці або за виконання особливо важливих завдань (на термін їх
виконання); за знання іноземної мови у випадках, передбачених
законодавством; за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування
або збільшення обсягу виконуваних робіт; доплата до середнього заробітку у випадках, передбачених
законодавством; інші надбавки і доплати, передбачені законодавством; 4) оплата праці працівників, які не перебувають у штаті
підприємства торгівлі, але виконують роботи (надають послуги)
згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи
договір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками за
виконану роботу провадяться безпосередньо цим підприємством. При
цьому розмір коштів, спрямованих на оплату праці зазначених
працівників, визначається виходячи з кошторису на виконання робіт
(надання послуг) за договором і платіжним документом. Плата працівників, які не перебувають у штаті підприємства,
за виконання разових робіт (ремонт інвентарю, побіл і фарбування,
експертиза тощо); 5) оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до
законодавства, надання грошових компенсацій за невикористану
відпустку (крім оплати відпустки у відповідній частці заробітної
плати, яка виплачується за рахунок прибутку, що залишається в
розпорядженні підприємства); 6) оплата спеціальних перерв в роботі у випадках,
передбачених законодавством, оплата пільгового часу підліткам; 7) оплата робочого часу працівників, які залучаються до
виконання державних або громадських обов'язків, якщо ці обов'язки
виконуються в робочий час відповідно до законодавства; 8) оплата за роботу у вихідні і святкові (неробочі) дні, в
понадурочний час за розцінками, встановленими законодавчими
актами; 9) доплата за шкідливі умови праці (за роботу в нічний час
тощо); 10) виплата різниці в окладах працівників, працевлаштованих
з інших підприємств із збереженням протягом деякого часу
(відповідно до законодавства) розміру посадового окладу за
попереднім місцем роботи, а також у разі тимчасового
заступництва; 11) оплата днів відпочинку працівників, що надаються їм у
зв'язку з роботою понад робочий час за вахтового методу
організації праці, підсумкового обліку робочого часу та в інших
випадках, передбачених законодавством; 12) суми, нараховані за виконану роботу особам, залученим
для роботи в підприємствах торгівлі відповідно до спеціальних
договорів з державними організаціями (на надання робочої сили), як
видані безпосередньо цим особам, так і перераховані державним
організаціям; 13) оплата праці кваліфікованих робітників, керівників,
спеціалістів підприємств торгівлі, залучених без звільнення від
основної роботи для підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації працівників, для керування виробничою практикою
студентів, для навчання учнів загальноосвітніх шкіл; 14) суми заробітної плати за основним місцем роботи
робітників, керівників, спеціалістів підприємств торгівлі, за час
їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення
кваліфікації та перепідготовки кадрів; 15) оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів
середніх спеціальних і професійно-технічних навчальних закладів,
які працюють у складі студентських загонів; 16) оплата праці студентів вищих навчальних закладів та
учнів середніх спеціальних і професійно-технічних навчальних
закладів, які проходять виробничу практику в підприємстві
торгівлі, а також оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл у
період їх професійної орієнтації, залучених до посильної праці на
період канікул; 17) оплата відпусток, наданих згідно із законодавством
працівникам, які навчаються у вечірніх і заочних вищих і середніх
спеціальних закладах, в аспірантурі, а також без відриву від
виробництва у вечірніх і заочних загальноосвітніх школах, для
участі у сесії та складання іспитів; 18) витрати, пов'язані з оплатою відпусток перед початком
роботи випускників середніх професійно-технічних училищ і молодих
спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад; 19) оплата працівникам-донорам днів медичного обстеження,
здачі крові та відпочинку; 20) плата за час вимушеного прогулу або виконання
нижчеоплачуваної роботи у випадках, передбачених законодавством; 21) суми вихідної допомоги і середнього заробітку, які
виплачуються на період працевлаштування працівникам, звільненим з
підприємства торгівлі у зв'язку із змінами в організації
виробництва і праці, а також у зв'язку з призовом на дійсну
військову службу. 8. До додаткової заробітної плати відносяться: 1) премії за сприяння винахідництву та раціоналізації; 2) одноразові заохочення (за виконання особливо важливих
виробничих завдань); 3) премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим
службовцям за виробничі результати, в тому числі за: виконання і перевиконання торгівельно-виробничих завдань; виконання акордних завдань у встановлений термін; підвищення продуктивності праці, виробітку; поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності
бригади, відділу, секції, цеху; якісні показники в роботі (якість торгівельного
обслуговування, скорочення витрат часу покупців на придбання
товарів, відсутність скарг покупців тощо); 4) виплата різниці між заробітками у разі переведення на
нижчеоплачувану роботу. 9. До елементу "Відрахування на соціальні заходи"
відносяться: 1) відрахування на державне (обов'язкове) соціальне
страхування; 2) відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне
страхування (до Пенсійного фонду України), а також відрахування на
додаткове пенсійне страхування; 3) відрахування до Фонду для здійснення заходів щодо
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального
захисту населення; 4) відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення; 5) відрахування на обов'язкове медичне страхування. Зазначені вище відрахування на соціальні заходи здійснюються
в установленому законодавством порядку. 10. До елементу "Амортизація основних фондів і нематеріальних
активів" відносяться: 1) амортизаційні відрахування від балансової вартості
основних виробничих фондів на повне відновлення та капітальний
ремонт відповідно до встановлених норм, включаючи прискорену
амортизацію активної їх частини. Рішення про прискорену амортизацію активної частини основних
виробничих фондів (але не більше ніж у 2 рази проти встановлених
законодавством норм) приймається підприємством самостійно, якщо
таке рішення не є причиною підвищення рівня цін і тарифів на
товари (роботи, послуги). Не допускається прийняття рішення про
прискорену амортизацію орендованих основних фондів без згоди
орендодавця; 2) витрати, пов'язані із зносом нематеріальних активів у
формі амортизаційних відрахувань, розмір яких визначається
щомісяця за нормами, розрахованими виходячи з їх первісної
вартості та терміну корисного використання, але не більше ніж
десять років безперервної експлуатації або терміну діяльності
підприємства торгівлі. 11. До елементу "Інші витрати" відносяться: 1) витрати, пов'язані з набором робочої сили, передбачені
законодавством, з урахуванням вартості проїзду до місця роботи; 2) витрати, пов'язані із сплатою відсотків за користування
фінансовими кредитами, одержаними для поповнення власних оборотних
коштів, а також для придбання основних виробничих фондів і
нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності,
незалежно від терміну кредитування; 3) витрати, пов'язані із сплатою відсотків за користування
матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг); 4) платежі з обов'язкового страхування майна підприємства
торгівлі та цивільної відповідальності; 5) витрати на оприлюднення річного звіту; 6) витрати на ведення касового господарства: плата за послуги
інкасаційних служб, поштові перекази, оплата послуг з наймання
автомобілів для збирання торгівельної виручки; 7) представницькі витрати (організація прийомів, конференцій
та інших офіційних заходів) згідно з діючими нормами; 8) витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків та
інших кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахункове
обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю,
факторингових і довірчих операцій, облік боргових вимог і
зобов'язань, включаючи цінні папери, поштово-телеграфних послуг та
інших витрат, пов'язаних з грошовим обігом; 9) вивізне (експортне) мито, митні збори; 10) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств та
організацій, пов'язаних із забезпеченням пожежної і сторожової
охорони, створенням системи запобігання крадіжкам товарів у
встановленому законодавством порядку; 11) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств щодо
проведення рекламних заходів, пов'язаних з діяльністю підприємства
торгівлі; 12) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств,
пов'язаних із виконанням ремонтних робіт; 13) витрати на виготовлення і придбання бланків цінних
паперів, а також інші витрати, пов'язані з емісією цінних паперів; 14) витрати на перевезення працівників підприємства торгівлі
до місця роботи і назад у напрямках, що не обслуговуються
пасажирським транспортом загального користування, включаючи
додаткові витрати на спеціальні маршрути міського пасажирського
транспорту, організовані відповідно до угод, укладених з
транспортними підприємствами (понад вартість, сплачену
працівниками підприємства торгівлі за діючими тарифами на
відповідний вид транспорту або віднесену за рахунок прибутку, що
залишається в розпорядженні підприємства); витрати на перевезення
працівників-інвалідів 1 і 2 групи до місця роботи і назад
незалежно від наявності маршрутів пасажирського транспорту
загального користування; 15) витрати на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові
ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових
обов'язків; 16) витрати на знецінення товарів підприємств торгівлі, що
повністю або частково втратили первинну якість за час експонування
у вітринах; 17) витрати на оплату послуг транспортно-експедиційних,
страхових і посередницьких організацій (включаючи комісійну
винагороду); 18) податки (крім тих, що сплачуються за рахунок прибутку),
відрахування на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання
автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду,
позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих
науково-дослідних робіт і заходів щодо освоєння нових технологій і
виробництва нових видів продукції, які створюються за рахунок
відрахувань від внесків до Державного інноваційного фонду, а також
збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законами України,
постановами Верховної Ради України, указами Президента України та
декретами Кабінету Міністрів України; 19) витрати, пов'язані з нарахуванням і виплатою дивідендів
учасникам та засновникам підприємств торгівлі (оплата повідомлень
у засобах масової інформації, придбання конвертів, послуги
зв'язку); 20) додаткові витрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим
методом, включаючи транспортні витрати на перевезення працівників
від місця знаходження підприємства торгівлі (пункту збору) до
місця роботи і назад та від місця проживання у вахтовому селищі до
місця роботи і назад, а також витрати на експлуатацію та утримання
вахтового селища, які не компенсуються внесенням плати
працівниками за користування житлом і комунальні послуги; 21) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств,
пов'язаних з очищенням стічних вод; 22) витрати, пов'язані з управлінням торгівельною діяльністю: оплата послуг сторонніх підприємств щодо транспортного
обслуговування, пов'язаного з управлінням торгівельною
діяльністю; службові відрядження у межах норм, передбачених
законодавством; оплата робіт (послуг) сторонніх підприємств консультаційного
та інформаційного характеру, пов'язаних із реалізацією товарів і
їх зберіганням, включаючи послуги щодо зміни структури управління
приватизованим підприємством торгівлі; оплата послуг інших підприємств щодо управління торгівельною
діяльністю, зберіганням і реалізацією товарів, якщо штатним
розписом підприємства торгівлі не передбачено відповідні
функціональні служби; оплата обов'язкових аудиторських перевірок, передбачених
законодавством; оплата послуг обчислювальних центрів, вузлів зв'язку,
засобів сигналізації; оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для
ведення господарської діяльності підприємства торгівлі; сплата передбаченого законодавством збору за реєстрацію
підприємства торгівлі в органі державного управління; 23) витрати на оцінку вартості майнових цінностей.
Номенклатура статей витрат обігу
торгівельних підприємств
12. Для підприємств торгівлі витрати обігу групуються за
такою номенклатурою статей: 1. Витрати на перевезення; 2. Витрати на оплату праці; 3. Витрати на оренду та утримання основних фондів; 4. Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних
фондів і нематеріальних активів; 5. Амортизаційні відрахування на капітальний ремонт і витрати
на поточний ремонт основних фондів; 6. Знос та утримання малоцінних і швидкозношуваних предметів; 7. Витрати на паливо, газ і електроенергію для виробничих
потреб; 8. Витрати на зберігання, підсортування, оброблення,
пакування і передпродажну підготовку товарів; 9. Витрати на рекламу; 10. Відсотки за кредити; 11. Втрата товарів у межах норм природного убутку під час
перевезення, зберігання та реалізації; 12. Витрати на тару; 13. Відрахування на соціальні заходи; 14. Витрати на обов'язкове страхування майна; 15. Інші витрати.
Стаття 1. Витрати на перевезення
13. До статті 1 відносяться: 1) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств, пов'язаних
із перевезенням товарів (оплата за тарифами, збори за подачу
вагонів, зважування вантажів тощо); 2) витрати на перевезення товарів власним транспортом за
собівартістю перевезень, до яких включаються: вартість пально-мастильних матеріалів та інших матеріалів і
предметів для належної експлуатації транспортних засобів; плата за обслуговування транспортних засобів сторонніми
підприємствами; збори за проходження технічного огляду; витрати на оплату праці водіїв, механіків та інших
транспортних працівників; нарахування заробітної плати; амортизація транспортних засобів, приміщень гаражів, їх
обладнання, паливних резервуарів; витрати на поточний ремонт; поточні витрати на утримання приміщень гаражів, їх
обладнання; витрати на утримання коней; знос малоцінних та швидкозношуваних предметів; інші витрати, пов'язані з експлуатацією власного
автомобільного та гужового транспорту. Ці витрати розподіляють між перевезеними вантажами
пропорційно обсягам виконаних робіт; 3) витрати на оплату стороннім підприємствам
вантажно-розвантажувальних послуг, оплата експедиційних операцій
та інших послуг; 4) витрати на оплату складських, вантажно-розвантажувальних,
перевалочних, пакувальних і транспортних послуг постачальника,
передбачених угодою сторін; 5) вартість матеріалів, використаних на обладнання
транспортних засобів (піддони, щити, дошки, люки, стойки, стелажі,
плівка, цвяхи, дріт тощо), їх утеплення (мати, солома, тирса,
вата, ганчір'я, мішковина), охолодження (лід, холодоносії) та
теплоізолювання; 6) оплата тимчасового зберігання вантажів на станціях,
пристанях, в портах, аеропортах або на складах
транспортно-експедиційних підприємств у межах нормативного
терміну, встановленого для вивезення вантажів; 7) оплата обслуговування під'їзних шляхів і складів
незагального користування, включаючи виплату залізницям,
відповідно до укладених угод; 8) витрати на пересилання товарів поштою (оплата за тарифами,
страховий збір за оцінку, вартість пакувальних матеріалів,
повідомлень про вручення відправлень тощо). Витрати на перевезення палива, льоду, ремонтно-будівельних та
інших матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів
відносяться на збільшення їх вартості. Витрати на перевезення товарів, які не витримали гарантійних
термінів, відносяться за рахунок постачальника.
Стаття 2. Витрати на оплату праці
14. До статті 2 відносяться витрати на виплату основної та
додаткової заробітної плати штатних і позаштатних працівників. 15. До фонду основної заробітної плати відносяться: 1) заробітна плата, нарахована за виконану роботу
(відпрацьований час) за відрядними розцінками, тарифними ставками,
посадовими окладами; 2) вартість санітарного і спеціального одягу, що відповідно
до законодавства безоплатно надається працівникам підприємств
торгівлі і залишається в особистому постійному користуванні, або
сума пільг у зв'язку з його продажем за зниженими цінами; 3) надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів
у розмірах, передбачених законодавством: бригадирам з числа робітників, не звільненим від основної
роботи, за керівництво бригадами; персональні надбавки; керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення у
праці або за виконання особливо важливих завдань (на термін їх
виконання); за знання іноземної мови у випадках, передбачених
законодавством; за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування
або збільшення обсягу виконуваних робіт; доплата до середнього заробітку у випадках, передбачених
законодавством; інші надбавки і доплати, передбачені законодавством; 4) оплата праці працівників, які не перебувають у штаті
підприємства торгівлі, але виконують роботи (надають послуги)
згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи
договір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками за
виконану роботу провадяться безпосередньо цим підприємством. При
цьому розмір коштів, спрямованих на оплату праці зазначених
працівників, визначається виходячи з кошторису на виконання робіт
(надання послуг) за договором і платіжним документом. Плата працівників, які не перебувають у штаті підприємства,
за виконання разових робіт (ремонт інвентарю, побіл і фарбування,
експертиза тощо); 5) оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до
законодавства, надання грошових компенсацій за невикористану
відпустку (крім оплати відпустки у відповідній частці заробітної
плати, яка виплачується за рахунок прибутку, що залишається в
розпорядженні підприємства); 6) оплата спеціальних перерв в роботі у випадках,
передбачених законодавством: оплата праці працівників віком до 18
років за скороченої тривалості їх щоденної роботи; оплата перерв у
роботі працюючим матерям для годування дитини; 7) оплата робочого часу працівників, які залучаються до
виконання державних або громадських обов'язків, якщо ці обов'язки
виконуються в робочий час відповідно до законодавства; 8) оплата за роботу у вихідні і святкові (неробочі) дні, в
понадурочний час за розцінками, встановленими законодавчими
актами; 9) доплата за шкідливі умови праці (за роботу в нічний час
тощо); 10) виплата різниці в окладах працівників, працевлаштованих з
інших підприємств із збереженням протягом деякого часу (відповідно
до законодавства) розміру посадового окладу за попереднім місцем
роботи, а також у разі тимчасового заступництва; 11) оплата днів відпочинку працівників, що надаються їм у
зв'язку з роботою понад робочий час за вахтового методу
організації праці, підсумкового обліку робочого часу та в інших
випадках, передбачених законодавством; 12) суми, нараховані за виконану роботу особам, залученим
для роботи в підприємствах торгівлі відповідно до спеціальних
договорів з державними організаціями (на надання робочої сили), як
видані безпосередньо цим особам, так і перераховані державним
організаціям; 13) оплата праці кваліфікованих робітників, керівників,
спеціалістів підприємств торгівлі, залучених без звільнення від
основної роботи для підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації працівників, для керування виробничою практикою
студентів, для навчання учнів загальноосвітніх шкіл; 14) суми заробітної плати за основним місцем роботи
робітників, керівників і спеціалістів підприємств торгівлі за час
їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення
кваліфікації та перепідготовки кадрів; 15) оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів
середніх спеціальних і професійно-технічних навчальних закладів,
які працюють у складі студентських загонів; 16) оплата праці студентів вищих навчальних закладів та
учнів середніх спеціальних і професійно-технічних навчальних
закладів, які проходять виробничу практику на підприємстві
торгівлі, а також оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл у
період їх професійної орієнтації, залучених до посильної праці на
період канікул; 17) оплата відпусток, наданих згідно із законодавством
працівникам, які навчаються у вечірніх і заочних вищих і середніх
спеціальних закладах, в аспірантурі, а також без відриву від
виробництва у вечірніх і заочних загальноосвітніх школах , для
участі у сесії та складання іспитів; 18) витрати, пов'язані з оплатою відпусток перед початком
роботи випускників середніх професійно-технічних училищ і молодих
спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад; 19) оплата працівникам-донорам днів медичного обстеження,
здачі крові та відпочинку; 20) плата за час вимушеного прогулу або виконання
нижчеоплачуваної роботи у випадках, передбачених законодавством; 21) суми вихідної допомоги і середнього заробітку, які
виплачуються на період працевлаштування працівникам, звільненим з
підприємства торгівлі у зв'язку із змінами в організації
виробництва і праці, а також у зв'язку з призивом на дійсну
військову службу. 16. До фонду додаткової заробітної плати відносяться: 1) премії за сприяння винахідництву та раціоналізації; 2) одноразові заохочення (за виконання особливо важливих
виробничих завдань); 3) премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим
службовцям за виробничі результати, в тому числі за: виконання і перевиконання торгівельно-виробничих завдань; виконання акордних завдань у встановлений термін; підвищення продуктивності праці, виробітку; поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності
бригади, відділу, секції, цеху; якісні показники в роботі підприємств (якість торгівельного
обслуговування, скорочення витрат часу покупців на придбання
товарів, відсутність скарг покупців тощо); 4) виплата різниці між заробітками у разі переведення на
нижчеоплачувану роботу.
Стаття 3. Витрати на оренду та утримання основних фондів
17. До статті 3 відносяться: 1) плата за оперативну оренду окремих об'єктів основних
виробничих фондів; 2) плата за взяті в оренду приміщення нежитлового призначення
для забезпечення основної виробничої та торгівельної діяльності в
розмірі, визначеному угодами сторін, а за об'єктами комунальної
власності - не вище за ставки орендної плати, встановленої
місцевими органами державної виконавчої влади; 3) витрати на опалення, освітлення, водопостачання,
каналізацію та інші комунальні послуги (собівартість палива у разі
автономного опалення, плата за перевірку та таврування
лічильників, вартість ламп і матеріалів, плата стороннім
підприємствам за обслуговування та налагодження систем
енергопостачання, чищення печей, котлів та димоходів, увімкнення
та вимкнення опалення, перевірка та промивка мереж, витрати на
утримання свердловин, криниць тощо); 4) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств, пов'язаних
з прибиранням, миттям вікон, дахів, панелей, обладнання,
дезінфекцією, натиранням підлоги, чищенням килимів і м'яких меблів
(у підприємствах громадського харчування), прибиранням прилеглої
території в межах закріпленої за ними ділянки (дворів, вулиць,
тротуарів), вивезенням побутового сміття, виробничих відходів,
снігу, льоду, листя тощо; 5) вартість матеріалів і засобів догляду за приміщеннями,
будівлями, спорудами, територіями, обладнанням, інвентарем (вапно,
мастика, миючі засоби, кислоти, луги, мастила, прокладки, фільтри,
мішковина, щітки, мітли, віники тощо); 6) вартість електроенергії, використаної на роботу
підйомників, ліфтів, транспортерів, торгівельних та виробничих
автоматів, фасувальних, пакувальних і реєстратори розрахункових
операцій, обчислювальної техніки, вимірювальних приладів, інших
машин та обладнання (крім виробничого обладнання підприємств
громадського харчування, холодильного обладнання, рекламних
засобів, транспорту, обладнання гаражів); ( Підпункт 6 пункту 17
із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 450 ( 450-2001-п )
від 06.05.2001 ) 7) витрати на проведення протипожежних заходів
(перезарядження вогнегасників тощо); 8) витрати на перевірку і таврування вагів та інших
вимірювальних приладів, обслуговування сигналізаційних пристроїв; 9) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств, пов'язаних
із забезпеченням пожежної і сторожової охорони, згідно з
укладеними договорами.
Стаття 4. Амортизаційні відрахування на повне
відновлення основних фондів і нематеріальних активів
18. До статті 4 відносяться: 1) витрати на повне відновлення основних виробничих фондів у
вигляді амортизаційних відрахувань від їх балансової вартості за
встановленими нормами; 2) амортизаційні відрахування у разі прискореної амортизації
активної частини основних виробничих фондів згідно із
законодавством; 3) знос нематеріальних активів.
Стаття 5. Амортизаційні відрахування на капітальний
ремонт і витрати на поточний ремонт основних фондів
19. До статті 5 відносяться: 1) амортизаційні відрахування на капітальний ремонт; 2) витрати на поточний ремонт відповідно до кошторисів,
включаючи матеріали, запасні частини, оплату праці робітників,
відрахування на соціальні заходи, амортизацію обладнання; 3) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств, пов'язаних
із виконанням ремонтних робіт.
Стаття 6. Знос та утримання малоцінних і швидкозношуваних
предметів
20. До статті 6 відносяться: 1) знос малоцінних і швидкозношуваних предметів, столової
білизни, санітарного і спеціального одягу (крім виданого за
рахунок заробітної плати), взуття та санітарних речей; 2) втрати від бою посуду і пошкодження приборів (в
підприємствах громадського харчування) в межах норм; 3) оплата послуг пралень, ремонтних майстерень, хімчисток та
інших підприємств, пов'язаних із пранням, дезінфекцією і
лагодженням столової білизни, санітарного і спеціального одягу,
взуття та санітарних речей, іншого інвентарю, інструменту та
пристосувань; 4) вартість матеріалів (мила, соди, інших миючих засобів,
крохмалю, голок, ниток, гудзиків, тканин, щіток тощо),
використаних для шиття, прання і лагодження столової білизни,
санітарного і спеціального одягу, взуття та санітарних речей,
чищення столового посуду та приборів; 5) інші поточні витрати на ремонт і утримання малоцінних і
швидкозношуваних предметів; 6) плата за оренду малоцінних та швидкозношуваних предметів.
Стаття 7. Витрати на паливо, газ і електроенергію
для виробничих потреб
21. У підприємствах громадського харчування до статті 7
відносяться: 1) фактична собівартість дров, вугілля, нафтопродуктів, торфу
та інших видів палива, які використовуються на технологічні й
інші виробничі потреби (приготування їжі, підігрів води тощо). До
фактичної собівартості палива входять закупівельна ціна, витрати
на перевезення, вантажно-розвантажувальні роботи, розпил, колення
і складання дров, втрата палива під час перевезення та зберігання
в межах норм природного убутку; 2) вартість газу, електроенергії і пари, які використовуються
на технологічні потреби, на приведення в рух обладнання і
механізмів (картоплечисток, овочерізальних машин, м'ясорубок,
поточних ліній для миття і обчищення овочів, конвеєрних ліній для
комплектування і відпуску страв тощо); 3) витрати на перевезення палива в межах підприємства
(доставка палива із складу у виробничі приміщення тощо).
Стаття 8. Витрати на зберігання, підсортування,
оброблення, пакування і передпродажну підготовку товарів
22. До статті 8 відносяться: 1) вартість матеріалів (пакувального та обгорткового паперу,
пергаменту, плівки, пакетів, коробок, футлярів, клею, дроту,
шпагату, цвяхів, дощок, фанери, стружки, тирси, соломи, вати,
бісульфату, парафіну тощо), які використовуються для зберігання,
підсортування, оброблення, пакування і фасування товарів; 2) плата за послуги сторонніх підприємств, пов'язані із
пакуванням і фасуванням товарів; 3) витрати на передпродажну підготовку товарів: розконсервування автомобілів, технічна перевірка вузлів
агрегатів, рівня масла, підтягнення кріплення, тиску в шинах,
рівня охолоджувальної і гальмової рідини, наявності токсичних
речовин у газах, працездатності агрегатів на ходу тощо, дрібний
ремонт, згідно з ДСТУ 23/23-93 від 1 січня 1995 р. "Автомобілі
легкові і мототехніка. Передпродажна підготовка"; розпакування технічно складних товарів (теле-, радіо-,
відеоапаратура тощо), технічне обслуговування, перевірка в роботі,
прогін, регулювання і налагодження, дрібний ремонт тощо; 4) витрати на утримання холодильного обладнання - вартість
електроенергії, води, холодоносіїв, інгібіторів, мастильних і
інших матеріалів, на оплату послуг сторонніх підприємств з
технічного обслуговування холодильного обладнання; 5) фактична собівартість льоду, який використовується для
охолодження товарів. Фактична собівартість льоду складається із
витрат на закупівлю, перевезення, вантажно-розвантажувальні
роботи, наповнення льодом льодосховищ; 6) витрати на утримання льодосховищ; 7) оплата тимчасового зберігання товарів на складах сторонніх
підприємств; 8) витрати на дезінсекцію (знищення шкідливих комах) і
дератизацію (знищення мишей, пацюків та інших гризунів); 9) витрати на утримання тварин і рослин, якщо вони є товаром
(ветеринарні та інші послуги, корми, добрива); 10) витрати на створення спеціальних умов для зберігання
товарів (штучне охолодження, газове середовище, активна
вентиляція, різні види випромінювання, утримання акваріумів та
рибних садків тощо); 11) оплата послуг сторонніх підприємств і власні витрати на
спеціальне маркування і нанесення кодів на товари.
Стаття 9. Витрати на рекламу
23. До статті 9 відносяться витрати: 1) на оформлення вітрин, виставок - продажу, кімнат, де
знаходяться зразки товарів, відрядження працівників підприємства
на виставку - продаж і вартість зразків товарів, які передані
безпосередньо покупцям або посередницьким організаціям відповідно
до контрактів і угод безоплатно і які не підлягають поверненню; 2) на розроблення і видання рекламних виробів (ілюстрованих
прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів,
афіш, рекламних листів, листівок тощо); 3) на розроблення і виготовлення ескізів етикеток, зразків
фірмових пакетів та упаковки; 4) на рекламу в засобах масової інформації (оголошення в
пресі, теле- і радіопередачах); 5) на придбання, виготовлення, копіювання, дублювання
рекламних кіно-, відео- і діафільмів; 6) на оформлення світлової, щитової, комп'ютерної,
транспортної та іншої зовнішньої реклами; 7) на утримання автовідповідачів для покупців; 8) на уцінку товарів, що повністю або частково втратили свою
первісну якість за час експонування в кімнатах зразків, вітринах і
на виставках, а також під час демонстрації в торгівельних залах
самообслуговування; 9) на проведення інших рекламних заходів, пов'язаних з
торгівельною діяльністю. Не відносяться на витрати обігу витрати підприємства торгівлі
на проведення реклами в разі визнання її недобросовісною
відповідно до законодавства.
Стаття 10. Відсотки за кредити
24. До статті 10 відносяться витрати на сплату відсотків за
користування фінансовими кредитами, одержаними для поповнення
власних оборотних коштів, а також для придбання основних
виробничих фондів і нематеріальних активів, для поточної
виробничої діяльністі, незалежно від терміну кредитування.
Стаття 11. Втрата товарів у межах норм природного
убутку під час перевезення, зберігання та реалізації
25. До статті 11 відносяться (у купівельних цінах): 1) втрата товарів у межах норм природного убутку під час
перевезення, зберігання та реалізації, що утворилася внаслідок
усушки і вивітрення, розтрушення і розпилення, розкришування,
витоку (танення, просочування), розливу під час перекачування і
продажу рідин, втрата ваги у процесі дихання плодів і овочів
тощо; 2) втрата від бою під час перевезення, зберігання та
реалізації скляного і порцелянового посуду з продовольчими
товарами і порожнього (в межах норм); 3) втрата від бою під час перевезення, зберігання і
реалізації порцелянових, фаянсових, скляних і керамічних виробів,
ялинкових прикрас, грамплатівок, парфюмерно-косметичних товарів,
господарських і галантерейних виробів із пластичних мас, товарів
побутової хімії в дрібній розфасовці та інших (в межах норм); 4) втрата товарів у магазинах (відділах, секціях)
самообслуговування (в межах встановлених норм).
Стаття 12. Витрати на тару
26. До статті 12 відносяться: 1) амортизація (знос) власної інвентарної тари і
тари-обладнання; 2) витрати на ремонт власної інвентарної тари і
тари-обладнання; 3) амортизація багатооборотної заставної тари, яка
відшкодовується постачальникам відповідно до угод на поставку
товарів; 4) витрати, пов'язані з ремонтом і природним зносом
тари-обладнання, в частині, яка відшкодовується постачальникам
(власникам тари-обладнання); 5) витрати на перевезення, навантаження та розвантаження
порожньої тари у разі повернення її постачальникам або здачі
підприємствам, які займаються збиранням тари; 6) витрати на очищення, прошивання, пропарювання
(дезінфекцію) тари; 7) вартість тари, списаної внаслідок зносу, за вирахуванням
вартості утилю та брухту.
Стаття 13. Відрахування на соціальні заходи
27. До статті 13 відносяться: 1) відрахування на державне (обов'язкове) соціальне
страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне
страхування; 2) відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне
страхування (до Пенсійного фонду України), а також відрахування на
додаткове пенсійне страхування; 3) відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення; 4) відрахування до Фонду для здійснення заходів щодо
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального
захисту населення. Відрахування на обов'язкове соціальне страхування,
обов'язкове пенсійне страхування та до Фонду сприяння зайнятості
населення здійснюється за встановленими законодавством нормами. Відрахування на обов'язкове соціальне страхування і
обов'язкове пенсійне страхування не нараховуються на доходи
громадян від володіння корпоративними правами (отриманими
дивідендами). Відрахування на додаткове пенсійне страхування та
обов'язкове медичне страхування з віднесенням до витрат обігу
здійснюється згідно із законодавством.
Стаття 14. Витрати на обов'язкове страхування майна
28. На статтю 14 відносяться платежі з обов'язкового
страхування майна підприємства торгівлі та цивільної
відповідальності, передбачені законодавством.
Стаття 15. Інші витрати
29. До статті 15 відносяться: 1) витрати, пов'язані із забезпеченням нормальних умов праці
і додержанням правил техніки безпеки праці, які передбачені
колективним договором, укладеним між адміністрацією підприємства
торгівлі і профспілковим комітетом: поточні (некапітального характеру) витрати на технічний огляд
та технічне обслуговування обладнання (крім холодильного
обладнання), у тому числі взятих у тимчасове користування за
угодами оренди (крім оплати праці штатних працівників, що
включається до статті 2), утримання огороджень та інших захисних
пристосувань для машин і рухомих частин, люків, отворів,
електророзподільних щитів, трубопроводів, бочок, ванн та інших
резервуарів; поточні витрати на обладнання і утримання вентиляційних
систем, кип'ятильників, баків і установок для газування води; вартість мила, аптечок, перев'язувальних матеріалів та
медикаментів для надання першої допомоги; відрахування до фондів охорони праці згідно із
законодавством; вартість матеріалів і засобів, що використовуються на
об'єктах підвищеної пожежної небезпечності; 2) виплати на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові
ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових
обов'язків; 3) витрати на утримання касового господарства: вартість рулонів, марок, чеків, стрічок, фарбованої стрічки і
фарби для друкарського механізму реєстраторів розрахункових
операцій, інших матеріалів, необхідних для їх роботи; ( Абзац
другий підпункту 3 пункту 29 із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 450 ( 450-2001-п ) від 06.05.2001 ) витрати на перерахунок та інкасацію грошової виручки (плата
за послуги інкасаційних служб, поштові перекази, обгорткові
стрічки, знос інкасаційних сумок, вартість пломб для інкасації,
оплата послуг з наймання автомобілів для збирання торгівельної
виручки); плата за обслуговування, технічний нагляд і догляд за
реєстраторами розрахункових операцій та за опломбування; ( Абзац
четвертий підпункту 3 пункту 29 із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 450 ( 450-2001-п ) від 06.05.2001 ) 4) витрати, пов'язані з управлінням торгівельною діяльністю: оплата послуг поштового (крім пересилання товарів),
телефонного, телеграфного, факсимільного та інших видів зв'язку;
витрати на утримання і експлуатацію власних телефонних станцій,
комутаторів, телетайпів, диспетчерського зв'язку, радіозв'язку; витрати на придбання і виготовлення бланків цінних паперів; витрати на придбання і виготовлення бланків документів,
пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю підприємства,
придбання канцелярського приладдя, оплата послуг архівних установ
за оброблення документів та робіт з оправлення документів; витрати на передплату спеціалізованої преси, придбання
прейскурантів, каталогів, інструктивних та інших службових
матеріалів, плата за користування електронними засобами масової
інформації для оприлюднення результатів фінансово-господарської
діяльністі підприємства торгівлі; оплата робіт і послуг консультаційного та інформаційного
характеру, пов'язаних із забезпеченням виробничої діяльності,
включаючи послуги, зумовлені зміною структури управління
приватизованим підприємством, а також організацією передбачених
законодавством обов'язкових аудиторських перевірок; витрати на службові відрядження в межах норм, передбачених
законодавством; оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для
ведення господарської діяльності підприємства; сплата передбаченого законодавством збору за реєстрацію
підприємства торгівлі в органі державного управління; представницькі витрати (організація прийомів, конференцій та
інших офіційних заходів) згідно з діючими нормами; 5) оплата послуг комерційних банків та інших
кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахункове
обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю,
факторингових і довірчих операцій, облік боргових вимог і
зобов'язань, включаючи цінні папери, поштово-телеграфних послуг та
інших витрат, пов'язаних з грошовим обігом; 6) витрати на експертизу і лабораторний аналіз товарів
(вартість зразків та проб для аналізу, оплата відповідних послуг
сторонніх лабораторій, вартість реактивів, посуду, інших речей та
матеріалів для роботи власних лабораторій); 7) витрати на перевезення працівників підприємства торгівлі
до місця роботи і назад у напрямках, що не обслуговуються
пасажирським транспортом загального користування, включаючи
додаткові витрати на спеціальні маршрути міського пасажирського
транспорту, організовані відповідно до угод, укладених з
транспортними підприємствами (понад вартість, сплачену
працівниками підприємства торгівлі за діючими тарифами на
відповідний вид транспорту або віднесену за рахунок прибутку, що
залишається в розпорядженні підприємства); витрати на перевезення
працівників-інвалідів 1 і 2 групи до місця роботи і назад
незалежно від наявності маршрутів пасажирського транспорту
загального користування; 8) витрати, пов'язані з набором робочої сили, передбачені
законодавством; 9) додаткові витрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим
методом, включаючи транспортні витрати на перевезення працівників
від місця знаходження підприємства торгівлі (пункту збору) до
місця роботи і назад та від місця проживання у вахтовому селищі до
місця роботи і назад, а також витрати на експлуатацію та утримання
вахтового селища, які не компенсуються внесенням плати
працівниками за користування житлом і комунальні послуги; 10) специфічні витрати, пов'язані з обслуговуванням
споживачів у підприємствах громадського харчування: витрати на утримання оркестрів, інших естрадних колективів
та виконавців за угодами із закладами сфери культури та мистецтв
(крім оплати праці штатних оркестрантів і естрадних артистів, що
відносяться до статті 2); вартість паперових серветок, скатертей, рушників, стаканчиків
і тарілок, соломок для напоїв, фольгового посуду і приборів
одноразового використання; витрати на утримання гардеробів, туалетів для відвідувачів; 11) витрати, пов'язані із сплатою експортного (вивізного)
мита та митних зборів; 12) відрахування до Державного інноваційного фонду,
позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих
науково-дослідних робіт і заходів щодо освоєння нових видів
технологій і виробництва нових видів продукції; 13) відрахування на будівництво, реконструкцію, ремонт та
утримання автомобільних доріг; 14) податки (крім тих, що сплачуються за рахунок прибутку),
збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законами України,
постановами Верховної Ради України, указами Президента України та
декретами Кабінету Міністрів України; 15) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств,
пов'язаних з очищенням стічних вод; 16) витрати на винахідництво та раціоналізацію (включаючи
проведення дослідно-експериментальних робіт, виготовлення та
випробування моделей і зразків за винахідницькими і
раціоналізаторськими пропозиціями, розроблення рецептур страв і
виробів, патентування, виплата винагород); 17) витрати, пов'язані з виготовленням і використанням
бланків, що підтверджують сплату пайових, цільових та інших
внесків членами споживчих товариств, членських квитків та інші
витрати, пов'язані з кооперуванням населення, веденням
організаційно-масової роботи з пайовиками; 18) витрати на оприлюднення річного звіту; 19) витрати, пов'язані з нарахуванням та виплатою дивідендів
учасникам і засновникам підприємств торгівлі (оплата повідомлень у
засобах масової інформації, придбання конвертів, послуг зв'язку).
Планування витрат обігу
30. Витрати обігу є одним із якісних показників господарської
діяльності підприємств торгівлі, основною метою планування яких є
виявлення резервів зниження витрат, пов'язаних із придбанням,
доставкою, зберіганням товарів і реалізацією їх споживачам. У
плануванні визначається загальна сума витрат обігу, яка необхідна
для забезпечення нормальної роботи підприємства, та її рівень у
відсотках до загального обсягу товарообороту. 31. Розрахунок витрат провадиться відповідно до угод про
купівлю та продаж товарів, а також згідно із запланованими
заходами щодо розширення обсягів роботи та поліпшення якості
обслуговування споживачів. Для розрахунку витрат обігу використовується така
інформація: обсяг та структура товарообороту, виробнича програма,
штатний розпис, показники розвитку матеріально-технічної бази,
показники місцезнаходження постачальників, види транспорту, яким
транспортуватиметься товар, діючі на відповідний період ставки,
тарифи, розцінки, норми та інші розрахункові показники, які
використовує підприємство для внутрішньогосподарського планування,
матеріали аналізу витрат обігу в цілому і по окремих статтях за
поточний рік (квартал, місяць). 32. Обсяги витрат за окремими статтями обчислюються методом
прямих техніко-економічних розрахунків. У зв'язку з тим, що кожна
стаття витрат є комплексною, розрахунки необхідно провадити за
кожним елементом витрат, який включається до тієї чи іншої
статті.
Стаття 1. Витрати на перевезення
33. Витрати на перевезення плануються залежно від умов
поставки товарів, які визначаються під час укладання договору
поставки. Якщо в ньому міститься "франко-перевізник" (FCA),
витрати на перевезення залізничним, водним і повітряним
транспортом відносяться на рахунок підприємства торгівлі. 34. Виходячи з асортименту і обсягів товарів, які
завозитимуться на склади підприємства торгівлі від іногородніх
постачальників або продаватимуться іногороднім покупцям,
визначається обсяг вантажообороту з перевезення товарів
залізничним, водним і повітряним транспортом, який розраховується
в тоннах. Якщо в угоді відсутнє положення про обсяг перевезень
товарів у тоннах, розрахунок вантажообороту провадиться шляхом
ділення передбаченої кошторисної вартості товарів на середню
вартість тонни товару. Середня вартість тонни конкретного товару
визначається діленням суми вартості цього товару (за рахунками,
взятими на вибір) на його вагу брутто, яка показана у цих рахунках
або в супровідних транспортних документах. Після розрахунку вантажообороту із завезення і реалізації
товарів визначається відстань, на яку перевозитимуться товари
вагонами, контейнерами, насипом, великою чи малою швидкістю. Розрахунки витрат провадяться за діючими на окремих видах
транспорту тарифами і розцінками на вантажно-розвантажувальні
роботи. До цих витрат додається вартість обладнання вагонів,
утримання провідників (якщо це передбачене угодою), вартість
навантаження і розвантаження товарів на станціях, пристанях і в
аеропортах силами нештатних робітників (крім витрат з навантаження
автотранспорту); інші транспортні витрати (утримання власних
під'їзних колій, подачу вагонів, збереження вантажів на станціях,
пристанях та інші витрати, які включаються в накладні залізниць і
водного транспорту). 35. Обсяг перевезення товарів автомобільним транспортом
розраховується на весь вантажооборот: з доставки на склади підприємства з залізничних станцій,
пристаней, аеропортів товарів, які надходять від іногородніх
виробників або посередників; з доставки на залізничні станції, пристані і в аеропорти
товарів, які відвантажуються із складів іногороднім покупцям; з доставки товарів із власних складів на склади покупців, у
роздрібну мережу, підприємствам громадського харчування і
населенню. За кожним з різновидів доставки розраховується обсяг
вантажообороту шляхом ділення кошторисної вартості товарів, які
надходитимуть, на середню вартість тонни цих товарів. Крім маси товару, до вантажообороту необхідно додати масу
тари, в якій перевозиться товар. Маса тари визначається стосовно
до маси товару за даними маркування тари або дослідним шляхом.
Загальна вага товарів і тари, що перевозитимуться, з урахуванням
коефіцієнтів повторних перевезень, становить транспортний
вантажооборот, який враховується для розрахунку витрат на
перевезення автомобільним транспортом. Розрахунок робиться з урахуванням відстані перевезень, класу
вантажу, типу автомобіля та тарифів на перевезення товарів
автомобільним транспортом. До обсягу витрат на перевезення товарів автомобільним
транспортом додаються витрати на оплату вантажно-розвантажувальних
робіт за розцінками за тонну ваги, а також витрати на експедиційні
операції, якщо це було передбачено угодами.
Стаття 2. Витрати на оплату праці
36. Витрати за цією статтею розраховуються виходячи із
штатної чисельності працівників, які забезпечують виконання
обсягів робіт, та посадових окладів, надбавок, доплат згідно з
прийнятою в підприємстві торгівлі тарифною системою оплати праці. 37. В складі витрат за цією статтею плануються витрати на
оплату праці робітників, які не включаються в штатний розпис і
наймаються для виконання робіт за угодами (навантаження,
розвантаження, переміщення товарів, тари, оброблення,
підсортування, пакування, фасування, прання та ремонт санітарного
і спеціального одягу, взуття, участь в рекламних заходах тощо).
Стаття 3. Витрати на оренду та утримання основних фондів
38. За зазначеною статтею витрати на оперативну оренду
будівель, складських і підсобних приміщень, споруд, холодильників,
обладнання, інвентарю розраховуються відповідно до орендованої
площі або місткості, кількості інвентаря та ставок орендної плати,
передбачених угодами на оренду. 39. До витрат обігу підприємств торгівлі, що перебувають у
комунальній власності, зараховується орендна плата у межах сум,
розрахованих за ставками, які встановлюються місцевими органами
державної виконавчої влади. 40. За цією статтею плануються витрати на опалення,
освітлення, водопостачання, каналізацію тощо: 1) витрати на опалення розраховуються виходячи з площі
опалювальних приміщень, видів палива і його вартості, тривалості
опалювального сезону та норм витрат палива, а у разі надходження
тепла, що виробляється тепловими електростанціями (ТЕЦ), - із
затверджених розцінок на пару і гарячу воду та кількості спожитої
теплової енергії; 2) витрати на освітлення розраховуються виходячи з кількості
спожитої енергії і діючих тарифів. Необхідна кількість
електроенергії в кіловат-годинах розраховується залежно від
кількості освітлювальних точок відповідно до норм освітлення на 1
кв. метр площі, від кількості і потужності різних електроприладів,
двигунів, інших машин і обладнання, які споживають
електроенергію; 3) витрати на водопостачання та інші комунальні послуги
розраховуються виходячи з кількості витрачуваної води, обсягів
послуг і діючих тарифів; 4) витрати на вивезення сміття і відходів, утримання в
чистоті приміщень і території (якщо ці роботи виконуються
сторонніми підприємствами) розраховуються виходячи з обсягів
послуг і діючих тарифів. Вартість предметів і засобів догляду за
приміщеннями, територією, обладнанням розраховується за кількістю
і діючими цінами. 41. Витрати на протипожежні засоби розраховуються виходячи з
вартості матеріалів, тарифів на зарядження і перевірку справності
вогнегасників, а також відповідно до угод на послуги, що надаються
органами пожежної охорони. 42. Витрати на перевірку і таврування вагів та інших
вимірювальних приладів розраховуються виходячи з їх кількості та
середньої вартості обслуговування одного приладу (за видами). 43. Витрати на утримання охорони, яка не входить до штатного
розпису підприємства торгівлі, і на обслуговування засобів
сигналізації визначаються виходячи з укладених угод.
Стаття 4. Амортизаційні відрахування на повне
відновлення основних фондів і нематеріальних активів
44. Розмір амортизації розраховується виходячи з норм
амортизаційних відрахувань та середньорічної вартості основних
фондів і нематеріальних активів. 45. Середньорічна вартість основних фондів, які вводитимуться
в дію протягом періоду, на який визначаються витрати,
розраховується шляхом ділення їх вартості на 12 і множення
отриманого результату на кількість повних місяців, протягом яких
вони експлуатуватимуться. Середньорічна вартість основних фондів,
які вибудуть, розраховується шляхом ділення їх вартості на 12 і
множення на кількість повних місяців, які залишилися до кінця року
з часу їх вибуття. 46. Середньорічна вартість основних фондів визначається з
урахуванням введення в експлуатацію новопридбаних, з урахуванням
ліквідованих і тих, які стали непридатними для використання, або
проданих (переданих) основних фондів. Для розрахунку
середньоквартальної вартості основних фондів вартість введених і
тих, які вибули, враховується за показниками третього місяця
кварталу, який передує тому, на який робляться розрахунки.
Стаття 5. Амортизаційні відрахування на капітальний
ремонт і витрати на поточний ремонт основних фондів
47. Амортизаційні відрахування на капітальний ремонт
розраховуються виходячи з норм та середньорічної вартості основних
фондів. 48. Розрахунки витрат на поточний ремонт провадяться
відповідно до потреб на ремонт окремих приміщень, обладнання,
інвентарю шляхом визначення вартості матеріалів і їх доставки до
місця проведення ремонту, заробітної плати осіб, що залучаються
для виконання ремонтних робіт тощо. Зазначені витрати
зараховуються до витрат обігу згідно з кошторисом і графіком
ремонтних робіт.
Стаття 6. Знос та утримання малоцінних і
швидкозношуваних предметів
49. Витрати, пов'язані із зносом санітарного і спеціального
одягу, взуття, столової білизни, посуду, приборів, розраховуються
виходячи з потреби в них, вартості одиниці та термінів служби. 50. Витрати, пов'язані із зносом предметів, інструментів,
інвентарю, визначаються виходячи із вартості одиниці, термінів
служби. Вони плануються з урахуванням фізичного зносу малоцінних
предметів, які є в наявності на початок планованого періоду, їх
надходження і вибування.
Стаття 7. Витрати на паливо, газ і електроенергію
для виробничих потреб
51. Розрахунок потреби в твердому паливі провадиться за
встановленими для даної місцевості нормами в кілограмах умовного
палива, необхідного для приготування 1 тис. обідів. Для розрахунку
кількості обідів в їдальнях і ресторанах за 1 комплект приймається
2,5 страви, в кафе і закусочних - 2 страви. Витрати на електроенергію (або газ) плануються у
підприємствах громадського харчування виходячи з кількості
електричного (газового) обладнання, його потужності, режиму роботи
і діючих цін. Вартість пари, що надходить на підприємства громадського
харчування, визначається на основі угод. Для спрощення розрахунків загальні витрати за цією статтею
можуть бути визначені на основі фактичних затрат на 1 млн. крб.
реалізованої продукції власного виробництва і прогнозних обсягів
її реалізації в планованому періоді.

Стаття 8. Витрати на зберігання, підсортування,
оброблення, пакування і передпродажну підготовку товарів
52. Витрати за цією статтею визначаються за елементами затрат
шляхом прямих техніко-економічних розрахунків виходячи з таких
показників: кількість товарів, які потребують цих витрат,
структура товарообороту, витрати на одиницю товару (тонну, пару
взуття, одиницю одягу тощо); вартість усіх матеріалів за діючими
цінами; норми (затверджені або розраховані підприємством) витрат
на тонну товарів, на мільйон карбованців товарообороту. 53. Розмір витрат на утримання холодильного обладнання
розраховується виходячи з кількості і видів обладнання, кількості
товарів, які необхідно охолоджувати, термінів їх зберігання,
тривалості роботи обладнання, вартості електроенергії, води,
мастильних матеріалів, витрат на оплату послуг сторонніх
підприємств з технічного обслуговування холодильного обладнання. 54. Витрати з закупівлі, доставки льоду і наповнення ним
льодосховищ розраховуються виходячи з потреби в ньому для
зберігання тонни товару і вартості витрат з намороження 1 куб.
метру льоду.
Стаття 9. Витрати на рекламу
55. Витрати на рекламу визначаються шляхом прямих
техніко-економічних розрахунків згідно з планом рекламних заходів,
який передбачається реалізувати в планованому періоді. В плані
заходів, пов'язаних із рекламою, передбачається кошторис витрат
для кожного з них. Розрахунки здійснюються виходячи з вартості
матеріалів та товарів, які використовуються для проведення
рекламних заходів, послуг радіо, телебачення, преси згідно з
угодами.
Стаття 10. Відсотки за кредити
56. Розрахунок на планований період цих витрат здійснюється
виходячи із потреби в кредитах, обсягу товарообороту, планових
залишків товарів, їх оборотності, пайової участі власних оборотних
коштів в оплаті товарів і відсоткової ставки за кредит. Приклад планування кредиту за товарооборотом: Товарооборот на планований період - 380 000 млн. крб.
у роздрібних цінах Розмір торгівельної надбавки, націнки - 30 відсотків
Транспортні витрати - 4 -"-
Норматив товарних запасів - 30 днів
Пайова участь власних оборотних коштів в оплаті товарів - 70 відсотків Відсоткова ставка за користування кредитом - 170 -"-
Розрахунок провадиться у такій
послідовності:
1) собівартість товарів - 74 -"-
(100-30+4) 2) товарооборот за собівартістю, який - 281200 млн.крб. кредитується (у купівельних цінах) (380 000х74:100)

3) однодобовий товарооборот за собівартістю - 770 млн.крб.
(281 200:365)
4) середньорічна планована сума товарних - 23100 млн.крб.
запасів (за нормативом товарних запасів (770х30)
30 днів)
5) необхідна сума кредитів (за пайовою - 6930 млн.крб. участю власних оборотних коштів в (23100х(100-70):100) оплаті товарів 70 відсотків)

6) витрати за статтею "Відсотки за кредити" - 11781 млн.крб.
(6930х170:100)
Стаття 11. Втрата товарів у межах норм
природного убутку під час перевезення,
зберігання та реалізації
57. Втрата товарів розраховується виходячи із запланованих
обсягів продажу окремих товарів і діючих норм природного убутку,
бою, диференційованих за товарами, сезонами і територіальними
зонами. У розрахунках не беруться до уваги обсяги продажу
розфасованих та штучних товарів, для яких норми природного убутку
не передбачаються.
Стаття 12. Витрати на тару
58. Для визначення витрат за цією статтею розраховується
кількість і вартість тари за видами (мішки, ящики, бочки, бідони,
лотки тощо), сума уцінки під час її повернення. 59. Амортизація власної інвентарної тари і тари-обладнання
розраховується за відповідними нормами, а багатооборотної
(заставної) тари - за угодами з постачальниками. 60. Витрати на ремонт власної інвентарної тари та тари-
обладнання, перевезення її на склади постачальників, тарозбиральні
та тароремонтні підприємства розраховуються виходячи з обсягів
ремонту, перевезень, розцінок і тарифів на ремонтні роботи та
перевезення відповідними видами транспорту. До зазначених витрат
не відноситься заробітна плата штатних та позаштатних робітників,
вантажників.
Стаття 13. Відрахування на соціальні заходи
61. Витрати за цією статтею визначаються виходячи з обсягів
відрахувань на соціальні заходи за встановленими законодавством
нормами.
Стаття 14. Витрати на обов'язкове страхування майна
62. Витрати за цією статтею визначаються виходячи з вартості
майна підприємства торгівлі, що підлягає обов'язковому
страхуванню, розмірів страхових тарифів і нормативів платежів
обов'язкового страхування.
Стаття 15. Інші витрати
63. Інші витрати, що не включені до вищезазначених статей,
плануються за елементами витрат з урахуванням специфічних
особливостей кожного їх виду, зокрема: витрати, пов'язані із забезпеченням нормальних умов праці і
додержанням правил техніки безпеки праці, розраховуються
відповідно до кошторису витрат на відповідні заходи; витрати на службові відрядження визначаються виходячи з норм,
передбачених законодавством; витрати на оплату послуг поштово-телеграфного, телефонного,
факсимільного та інших видів зв'язку розраховуються виходячи з їх
фактичних розмірів за передпланований період, розмірів тарифів і
абонентної плати на ці послуги; витрати на передплату спеціалізованої преси, придбання
спеціалізованої літератури, прейскурантів, каталогів,
інструктивних та інших службових матеріалів розраховуються
виходячи з їх кількості та вартості одного видання; витрати на винахідництво та раціоналізацію розраховуються
згідно з планом відповідних заходів і витратами на ці потреби за
попередній період; витрати на проведення експертизи і лабораторного аналізу
якості товарів визначаються виходячи з даних про обсяги цих робіт
за попередній період та розрахункової вартості однієї послуги; податки (крім тих, що сплачуються за рахунок прибутку), збори
та інші обов'язкові платежі визначаються за встановленими нормами,
передбаченими законодавством; витрати на придбання і виготовлення бланків документів,
пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю підприємства
торгівлі, розраховуються згідно з рахунками оплати цих бланків.
Розподіл загальних витрат обігу
64. У підприємствах торгівлі, що мають запаси товарів, які
переходять на наступний період, щомісяця здійснюється розрахунок
витрат обігу на залишок товарів на кінець місяця і на реалізовані
у звітному періоді за статтями витрат обігу, що мають безпосереднє
відношення до залишку товарів на кінець місяця: 1) сума витрат обігу, що відноситься до залишку не
реалізованих на кінець місяця товарів, визначається як добуток
множення суми вартості нереалізованих товарів і середнього
відсотка витрат на перевезення, зберігання, підсортування,
оброблення, пакування, передпродажну підготовку товарів, на сплату
відсотків за користування фінансовими кредитами; 2) середній відсоток витрат обігу визначається відношенням
суми витрат обігу на залишок товарів на початок місяця і витрат на
перевезення, зберігання, підсортування, оброблення, пакування,
передпродажну підготовку товарів, на сплату відсотків за
користування фінансовими кредитами за звітний місяць до суми
вартості реалізованих у звітному місяці товарів і залишку їх на
кінець звітного місяця. 65. Витрати обігу, що відносяться до реалізованих товарів,
щомісяця списуються під час визначення прибутку від реалізації
товарів.



вгору