Про внесення змін до деяких законів України щодо надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та інвалідам

Документ 3133-VI, чинний, поточна редакція — Прийняття від 15.03.2011
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 01.01.2012. Подивитися в історії? )
Поділитися 

                                                          


                    З А К О Н   У К Р А Ї Н И 


           Про внесення змін до деяких законів України 
            щодо надання державної соціальної допомоги 
               малозабезпеченим сім'ям та інвалідам 


  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 39, ст.389 ) 
 


     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є: 


     I. Внести зміни до таких законів України: 


     1. У   Законі   України   "Про  державну  соціальну  допомогу 
малозабезпеченим сім'ям" ( 1768-14  )  (Відомості  Верховної  Ради 
України,  2000 р., N 35, ст. 290; 2002 р., N 50, ст. 367; 2004 р., 
N 5, ст. 25; 2009 р., N 16, ст. 222): 


     1) абзац третій частини третьої статті  4  викласти  в  такій 
редакції: 


     "довідка про   склад   сім'ї.  До  складу  сім'ї  включаються 
чоловік,  дружина;  рідні,  усиновлені та підопічні діти цих  осіб 
віком  до  вісімнадцяти  років,  а  також діти,  які навчаються за 
денною формою навчання у  професійно-технічних,  вищих  навчальних 
закладах  I-IV  рівнів  акредитації  до  досягнення двадцяти трьох 
років і які не мають власних сімей;  неодружені  повнолітні  діти, 
які визнані  інвалідами  з  дитинства  I та II груп або інвалідами 
I групи  і  проживають  разом  з  батьками;  непрацездатні  батьки 
чоловіка та дружини,  які проживають разом з ними і перебувають на 
їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів;  особа,  яка 
проживає  разом  з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за 
ним;  жінка  та  чоловік,  які  проживають   однією   сім'єю,   не 
перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу 
сім'ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або 
реєстрації  діти,  які  навчаються  за  денною  формою  навчання у 
професійно-технічних,  вищих  навчальних  закладах   I-IV   рівнів 
акредитації  до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних 
сімей.  До складу сім'ї не включаються особи,  які перебувають  на 
повному державному утриманні"; 


     2) частину четверту статті 5 викласти в такій редакції: 


     "Для кожної  дитини  (крім  дитини-інваліда),  яка входить до 
складу малозабезпеченої сім'ї,  рівень  забезпечення  прожиткового 
мінімуму    збільшується   на   10   відсотків,   а   для   кожної 
дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім'ї, для 
кожної дитини, яка утримується матір'ю (батьком, усиновителем), що 
не перебуває у шлюбі,  і запис про батька (матір)  цієї  дитини  у 
Книзі  реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за 
вказівкою матері (батька), для кожної дитини, в якої один або обоє 
батьків є інвалідами I або II групи, - на 20 відсотків". 


     2. У   Законі   України   "Про  державну  соціальну  допомогу 
інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" ( 2109-14  )  (Відомості 
Верховної Ради  України,  2001 р.,  N 1,  ст.  2;  2005 р.,  N 16, 
ст. 261): 


     1) у статті 3: 


     частину першу викласти в такій редакції: 


     "Інвалідам з дитинства I  групи  встановлюється  надбавка  на 
догляд за ними в розмірі: 


     інвалідам з  дитинства,  віднесеним до підгрупи А I групи,  - 
75 відсотків  прожиткового  мінімуму  для   осіб,   які   втратили 
працездатність; 


     інвалідам з  дитинства,  віднесеним до підгрупи Б I групи,  - 
50 відсотків  прожиткового  мінімуму  для   осіб,   які   втратили 
працездатність"; 


     у частині другій слова "медико-соціальної експертної комісії" 
замінити      словами      "лікарсько-консультативної      комісії 
лікувально-профілактичного закладу"; 


     частину четверту викласти в такій редакції: 


     "Надбавка на  догляд  за  дитиною-інвалідом віком до 18 років 
призначається   одному   з   батьків,    усиновителів,    опікуну, 
піклувальнику,  які не працюють, не навчаються (крім заочної форми 
навчання),  не проходять службу,  не  займають  виборну  посаду  і 
фактично  здійснюють  догляд  за  дитиною-інвалідом.  Надбавка  на 
догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років також  призначається 
одному   з  батьків,  усиновителів,  опікуну,  піклувальнику,  які 
перебувають у відпустці по догляду за дитиною  до  досягнення  нею 
трирічного віку, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у 
відпустці  без  збереження   заробітної   плати,   у   разі   якщо 
дитина-інвалід   потребує  домашнього  догляду,  і  вони  фактично 
здійснюють догляд за дитиною-інвалідом. Одинокій матері (одинокому 
батьку)  надбавка  на  догляд  за  дитиною-інвалідом призначається 
незалежно від факту роботи, навчання, служби"; 


     2) частину першу статті 15 викласти в такій редакції: 


     "У разі смерті інваліда з дитинства або дитини-інваліда члену 
його  сім'ї  або особі,  яка здійснила поховання,  виплачується на 
вибір допомога на поховання в розмірі двомісячної  суми  державної 
соціальної   допомоги  згідно  із  цим  Законом  або  допомога  на 
поховання чи відшкодування витрат на  поховання  згідно  з  іншими 
нормативно-правовими актами". 


     3. У  Законі України "Про державну соціальну допомогу особам, 
які не мають права на пенсію, та інвалідам" ( 1727-15 ) (Відомості 
Верховної Ради України, 2004 р., N 33-34, ст. 404): 


     1) у частині першій статті 4: 


     пункт 3   доповнити   словами  і  цифрами  "(крім  інвалідів, 
зазначених у пункті 4 цієї частини)"; 


     доповнити пунктом 4 такого змісту: 


     "4) є інвалідом  I  групи,  середньомісячний  сукупний  дохід 
якого  не  перевищує 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, 
які втратили працездатність"; 


     2) у частині першій статті 8: 


     пункти 1 і 3 викласти в такій редакції: 


     "1) особам,  зазначеним у підпункті "а" пункту  1  (із  числа 
інвалідів,  віднесених до підгрупи Б I групи) і пункті 3 (із числа 
інвалідів, віднесених  до  підгрупи  Б  I  групи)  частини  першої 
статті 7  цього  Закону,  -  у  розмірі  50 відсотків прожиткового 
мінімуму для осіб, які втратили працездатність"; 


     "3) особам,  зазначеним у підпункті "в" пункту 1,  пунктах  2 
(крім  інвалідів,  віднесених до підгрупи А I групи),  3 (із числа 
одиноких пенсіонерів),  4 і 5 (із числа інвалідів,  віднесених  до 
підгрупи  Б  I  групи)  частини першої статті 7 цього Закону,  - у 
розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили 
працездатність"; 


     доповнити пунктами 4 і 5 такого змісту: 


     "4) особам  із  числа  інвалідів,  віднесених до підгрупи А I 
групи,  зазначеним у підпункті "а" пункту 1  і  пункті  3  частини 
першої   статті   7  цього  Закону,  -  у  розмірі  100  відсотків 
прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; 


     5) особам із числа інвалідів,  віднесених  до  підгрупи  А  І 
групи,  зазначеним  у  пунктах 2 і 5 частини першої статті 7 цього 
Закону,  - у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для  осіб, 
які втратили працездатність". 


     II. Прикінцеві положення 


     1. Цей  Закон  набирає  чинності  з  1 січня 2012 року,  крім 
пункту 1,  абзаців шостого - восьмого  підпункту  1,  підпункту  2 
пункту 2 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня його 
опублікування. 


     2. Кабінету Міністрів  України  у  тримісячний  строк  з  дня 
набрання чинності цим Законом: 


     привести свої  нормативно-правові акти у відповідність із цим 
Законом; 


     забезпечити прийняття    нормативно-правових    актів,     що 
випливають із цього Закону; 


     забезпечити перегляд  і  скасування  міністерствами та іншими 
центральними  органами  виконавчої  влади  їх  нормативно-правових 
актів, що суперечать цьому Закону. 
 


 Президент України                                      В.ЯНУКОВИЧ 

 м. Київ, 15 березня 2011 року 
          N 3133-VI


вгору