Документ 2939-XII, попередня редакція — Редакція від 20.02.2002, підстава - 2921-III, 2922-III
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про державну контрольно-ревізійну службу
в Україні

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 13, ст.110 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 2940-XII ( 2940-12 ) від 26.01.93, ВВР, 1993, N 13, ст.111 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114
N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.117 )
Цей Закон визначає статус державної контрольно-ревізійної
служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Структура державної контрольно-ревізійної служби
Державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного
контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних
управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі,
контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах,
містах і районах у містах.
Стаття 2. Головні завдання державної
контрольно-ревізійної служби
Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є
здійснення державного контролю за витрачанням коштів і
матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю
бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах,
державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а
також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з
бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення
пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та
запобігання їм у подальшому. Державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок. Ревізія - це метод документального контролю за
фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи,
організації, дотриманням законодавства з фінансових питань,
достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття
недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних
цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками
ревізії складається акт. Перевірка - це обстеження і вивчення окремих ділянок
фінансово-господарської діяльності підприємства, установи,
організації або їх підрозділів. Наслідки перевірки оформляються
довідкою або доповідною запискою.
Стаття 3. Законодавство, яким керується державна
контрольно-ревізійна служба
Державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності
керується Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Законом, іншими
законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів
України.
Стаття 4. Підпорядкованість державної контрольно-ревізійної
служби та координація її діяльності з іншими
контролюючими органами
Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві
фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів
України. Контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях,
містах Києві і Севастополі підпорядковуються Головному
контрольно-ревізійному управлінню України. До складу обласних
контрольно-ревізійних управлінь входять контрольно-ревізійні
підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах. Державна контрольно-ревізійна служба координує свою
діяльність з місцевими Радами народних депутатів та органами
виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою
службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури,
внутрішніх справ, служби безпеки.
Стаття 5. Призначення працівників державної
контрольно-ревізійної служби
Головне контрольно-ревізійне управління України очолює
заступник Міністра фінансів України, начальник управління, який
призначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра
фінансів України. Контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях,
містах Києві і Севастополі очолюють начальники, які призначаються
начальником Головного контрольно-ревізійного управління України за
погодженням з Радою Міністрів Республіки Крим, обласними,
Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Начальники контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим,
областях, містах Києві і Севастополі призначають і звільняють
керівників контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в
районах, містах і районах у містах.
Стаття 6. Фінансування державної контрольно-ревізійної
служби
Видатки на утримання державної контрольно-ревізійної служби
визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з
державного бюджету.
Стаття 7. Статус державної контрольно-ревізійної служби
Головне контрольно-ревізійне управління України,
контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях,
містах Києві і Севастополі є юридичними особами, мають самостійні
кошториси, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках,
печатки із зображенням Державного герба України і з своїм
найменуванням. ( Частина перша статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002 ) Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах,
містах і районах у містах як структурні підрозділи
контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях,
містах Києві і Севастополі мають печатки і відповідні бланки. В окремих випадках Головне контрольно-ревізійне управління
України має право вирішувати питання про надання права юридичної
особи окремим контрольно-ревізійним підрозділам в районах, містах
і районах у містах. Положення про державну контрольно-ревізійну службу
затверджується Кабінетом Міністрів України.
Р о з д і л II
ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ
Стаття 8. Основні функції Головного контрольно-ревізійного
управління України і контрольно-ревізійних
управлінь в Республіці Крим, областях, містах
Києві і Севастополі
Головне контрольно-ревізійне управління України,
контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях,
містах Києві і Севастополі виконують такі функції: 1) організують роботу контрольно-ревізійних підрозділів в
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі по
проведенню ревізій і перевірок, узагальнюють наслідки
документальних ревізій і перевірок і у випадках, передбачених
законодавством, повідомляють про них органам законодавчої та
виконавчої влади; 2) проводять ревізії та перевірки фінансової діяльності,
стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності
обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних
комітетах та інших органах державної виконавчої влади, в державних
фондах, в бюджетних установах, а також на підприємствах і в
організаціях, які отримують кошти з бюджету та з державних
валютних фондів; 3) проводять ревізії та перевірки правильності витрачання
державних коштів на утримання місцевих органів державної
виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і
фінансуються за рахунок державного бюджету; 4) проводять ревізії та перевірки повноти оприбуткування,
правильності витрачання і збереження валютних коштів; 5) здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень,
виявлених попередніми ревізіями та перевірками; 6) розробляють інструктивні та інші нормативні акти про
проведення ревізій та перевірок; 7) здійснюють методичне керівництво і контроль за діяльністю
підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють
досвід проведення ревізій та перевірок і поширюють його серед
контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо
удосконалення контролю. Органи контрольно-ревізійної служби розглядають листи, заяви
і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових
питань. Звернення, де повідомляється про крадіжки, розтрати,
недостачі, інші серйозні правопорушення, негайно пересилаються
правоохоронним органам для прийняття рішення згідно з чинним
законодавством.
Стаття 9. Функції контрольно-ревізійних підрозділів
(відділів, груп) у районах, містах і районах
у містах
Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах,
містах і районах у містах виконують функції, визначені статтею 8
цього Закону (за винятком пунктів 1 і 7).
Р о з д і л III
ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ
КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ
Стаття 10. Права державної контрольно-ревізійної служби
Головному контрольно-ревізійному управлінню України,
контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях,
містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам
(відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається
право: 1) ревізувати і перевіряти у міністерствах, державних
комітетах та інших органах державної виконавчої влади, державних
фондах, на підприємствах, в установах і організаціях грошові та
бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що
підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних
цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей
(грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової
продукції, устаткування тощо); 2) безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі та
інші приміщення для їх обстеження і з'ясування питань, пов'язаних
з ревізією або перевіркою. Зупиняти видаткові операції за
рахунками у банках та інших фінансових установах у випадках, коли
керівництво об'єкта, на якому необхідно провести ревізію або
перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної
служби виконувати свої обов'язки; ( Пункт 2 статті 10 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2922-III ( 2922-14 ) від
10.01.2002 ) 3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців
відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів
державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ
і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних,
монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини
і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини,
матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за
рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів; 4) вимагати від керівників об'єктів, що ревізуються або
перевіряються, проведення інвентаризацій основних фондів,
товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у
необхідних випадках опечатувати каси та касові приміщення,
склади, архіви, а при виявленні підробок, інших зловживань
вилучати необхідні документи на строк до закінчення ревізії або
перевірки, залишаючи у справах акт вилучення та копії або реєстри
вилучених документів; 5) одержувати від Національного банку України та його
установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості,
копії документів, довідки про банківські операції та залишки
коштів на рахунках об'єктів, що ревізуються або перевіряються, а
від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавних форм
власності - довідки і копії документів про операції та розрахунки
з підприємствами, установами, організаціями, що ревізуються або
перевіряються. Одержання від банків інформації, що становить
банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі,
встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність"
( 2121-14 ); ( Пункт 5 статті 10 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002 ) 6) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб
об'єктів, що ревізуються або перевіряються, письмові пояснення з
питань, які виникають у ході ревізій і перевірок; 7) пред'являти керівникам та іншим службовим особам об'єктів,
що ревізуються або перевіряються, вимоги щодо усунення виявлених
порушень законодавства з питань збереження і використання
державної власності та фінансів, вилучати до бюджету виявлені
ревізіями або перевірками приховані і занижені валютні та інші
платежі, ставити перед відповідними органами питання про
припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані
підприємствами, установами та організаціями кошти і позички
використовуються з порушенням чинного законодавства; 8) стягувати у доход держави кошти, одержані міністерствами,
відомствами, державними комітетами, державними фондами,
підприємствами, установами і організаціями за незаконними угодами,
без встановлених законом підстав та з порушенням чинного
законодавства; 9) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами,
на керівників та інших службових осіб підприємств, установ і
організацій адміністративні стягнення; 10) застосовувати до підприємств, установ, організацій та
інших суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції,
передбачені пунктом 7 статті 11 Закону "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ).
Стаття 11. Проведення ревізій та перевірок
Ревізія або перевірка проводиться на підставі документа,
підписаного начальником державної контрольно-ревізійної служби,
начальником управління, їх заступниками або керівником підрозділу
служби в районі, місті або районі у місті. За ініціативою державної контрольно-ревізійної служби ревізія
або перевірка підприємства, установи, організації може проводитись
не частіше ніж один раз на рік. Ревізію або перевірку за
дорученням правоохоронних органів може бути проведено у будь-який
час. Службові особи державної контрольно-ревізійної служби
зобов'язані пред'явити документ на право проведення ревізії або
перевірки керівним працівникам відповідного підприємства, установи
або організації.
Стаття 12. Обов'язки і відповідальність службових осіб
державної контрольно-ревізійної служби
Службові особи державних контрольно-ревізійних служб
зобов'язані суворо додержувати Конституції України ( 254к/96-ВР ),
законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ
і організацій, що охороняються законом. За невиконання або
неналежне виконання службовими особами державних
контрольно-ревізійних служб своїх обов'язків вони притягаються до
дисциплінарної та кримінальної відповідальності відповідно до
чинного законодавства. Працівники державної контрольно-ревізійної служби зобов'язані
у випадках виявлення зловживань і порушень чинного законодавства
передавати правоохоронним органам матеріали ревізій, а також
повідомляти про виявлені зловживання і порушення державним органам
і органам, уповноваженим управляти державним майном. При вилученні документів у зв'язку з їх підробкою або
виявленими зловживаннями працівник державної контрольно-ревізійної
служби зобов'язаний негайно повідомити про це правоохоронні
органи. Вилучені документи зберігаються до закінчення ревізії або
перевірки. Після цього вони повертаються відповідному
підприємству, установі або організації, якщо правоохоронними
органами не прийнято рішення про виїмку цих документів. Працівники державної контрольно-ревізійної служби повинні
забезпечувати дотримання комерційної та службової таємниць.
Стаття 13. Розгляд скарг на дії службових осіб державної
контрольно-ревізійної служби
Скарги на дії службових осіб в районах, містах, районах у
містах та службових осіб контрольно-ревізійних управлінь
розглядаються і вирішуються начальниками цих управлінь. Скарги на
дії службових осіб Головного контрольно-ревізійного управління
України та начальників контрольно-ревізійних управлінь Республіки
Крим, областей, міст Києва і Севастополя розглядаються та
вирішуються начальником Головного контрольно-ревізійного
управління України. Скарги розглядаються і рішення за ними приймаються не пізніш
як у місячний строк з моменту їх надходження. У разі незгоди
юридичних і фізичних осіб з цими рішеннями вони можуть бути
оскаржені до суду чи арбітражного суду. Подання скарги не припиняє оскаржуваної дії службових осіб
державної контрольно-ревізійної служби.
Р о з д і л IV
ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ СЛУЖБОВИХ ОСІБ ДЕРЖАВНОЇ
КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ
Стаття 14. Взаємовідносини державної контрольно-ревізійної
служби з правоохоронними органами
Органи державної контрольно-ревізійної служби проводять
ревізії та перевірки суб'єктів підприємницької діяльності
незалежно від форми власності за постановою прокурора або
слідчого, винесеною в ході розслідування кримінальної справи. За дорученням Прокуратури, Міністерства внутрішніх справ,
Служби безпеки України, податкових інспекцій у випадках,
передбачених Законом, органи державної контрольно-ревізійної
служби проводять ревізії та перевірки на підконтрольних
підприємствах, в установах та організаціях всіх форм власності. Ревізії та перевірки на прохання правоохоронних органів
можуть проводитись також і в інших випадках, передбачених чинним
законодавством. Працівники правоохоронних органів зобов'язані сприяти
службовим особам державної контрольно-ревізійної служби у
виконанні їх обов'язків. У разі недопущення працівників державної
контрольно-ревізійної служби на територію підприємства, установи,
організації, відмови у наданні документів для ревізії або
перевірки та будь-якої іншої протиправної дії органи міліції на
прохання цих осіб зобов'язані негайно вжити відповідних заходів
для припинення такої протидії, забезпечити нормальне проведення
ревізії або перевірки, охорону працівників контрольно-ревізійної
служби, документів та матеріалів, що перевіряються, а також вжити
заходів для притягнення винних осіб до встановленої законом
відповідальності.
Стаття 15. Правове становище службових осіб державної
контрольно-ревізійної служби
Службові особи державної контрольно-ревізійної служби є
представниками органів державної виконавчої влади. Законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної
служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів,
що ревізуються чи перевіряються. Працівник державної контрольно-ревізійної служби при
виконанні покладених на нього обов'язків керується чинним
законодавством і виконує вказівки своїх керівників. Ніхто інший,
за винятком передбачених законодавством випадків, не вправі
втручатися в діяльність службової особи державної
контрольно-ревізійної служби. Втручання в діяльність працівника державної
контрольно-ревізійної служби тягне за собою відповідальність,
передбачену законодавчими актами.
Стаття 16. Правовий захист службових осіб державної
контрольно-ревізійної служби
Службова особа державної контрольно-ревізійної служби при
виконанні своїх службових обов'язків перебуває під захистом
закону. Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та
майна службової особи державної контрольно-ревізійної служби і
членів її сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій. Звільнення службової особи державної контрольно-ревізійної
служби з посади у зв'язку з вчиненням злочину під час виконання
своїх обов'язків допускається лише після винесення щодо неї
обвинувального вироку суду, який набрав чинності.
Стаття 17. Державне страхування та відшкодування заподіяної
шкоди у разі загибелі або каліцтва службової
особи державної контрольно-ревізійної служби
У разі загибелі службової особи державної
контрольно-ревізійної служби у зв'язку з виконанням службових
обов'язків сім'ї загиблого або його утриманцям виплачується
одноразова допомога у розмірі десятирічного грошового утримання
загиблого за останньою посадою, яку він займав, за рахунок
державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб. У разі заподіяння службовій особі державної
контрольно-ревізійної служби тілесних ушкоджень у зв'язку з
виконанням нею службових обов'язків, що перешкоджають надалі
займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова
допомога в розмірі п'ятирічного грошового утримання за останньою
посадою, яку вона займала, за рахунок коштів державного бюджету з
наступним стягненням цієї суми з винних осіб і у встановленому
порядку призначається пенсія по інвалідності. У разі заподіяння службовій особі державної
контрольно-ревізійної служби тілесних ушкоджень у зв'язку з
виконанням нею службових обов'язків, що не перешкоджають надалі
займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова
допомога у розмірі річного грошового утримання за рахунок коштів
державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб. Збитки, завдані майну службової особи державної
контрольно-ревізійної служби або членів її сім'ї у зв'язку з
виконанням нею службових обов'язків, компенсуються в повному
обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням
цієї суми з винних осіб. Річне грошове утримання службової особи державної
контрольно-ревізійної служби, що береться для нарахування розміру
одноразової допомоги, включає всі види грошових виплат, які
отримувала службова особа за час роботи в державній
контрольно-ревізійній службі за рік, що передував року загибелі
або ушкодження здоров'я. Суми одноразової допомоги та відшкодування майнових збитків
оподаткуванню не підлягають. Усі службові особи державної контрольно-ревізійної служби
підлягають державному обов'язковому страхуванню за рахунок коштів
державного бюджету на випадок загибелі або смерті на суму
десятирічного грошового утримання за останньою посадою, а в разі
поранення, контузії, травм чи каліцтва, захворювання чи
інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових
обов'язків, у розмірі від шестимісячного до п'ятирічного грошового
утримання за останньою посадою залежно від ступеня втрати
працездатності. Порядок та умови страхування службової особи державної
контрольно-ревізійної служби встановлюються Кабінетом Міністрів
України.

Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 26 січня 1993 року
N 2939-XII
Опубліковано: "Голос України" 02.03.93



вгору