Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні
Верховна Рада України; Декларація від 15.12.19922859-XII
Документ 2859-XII, поточна редакція — Редакція від 03.03.2006, підстава - 3421-IV

Д Е К Л А Р А Ц І Я
 
Про загальні засади державної молодіжної
політики в Україні
 
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 16, ст.166 )
 
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 655-XIV ( 655-14 ) від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.220 N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199 }

 
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
     1. Державна молодіжна політика в Україні є пріоритетним і специфічним напрямом діяльності держави і здійснюється:
     в інтересах молодої людини, суспільства, держави;
     з урахуванням можливостей України, її економічного, соціального, історичного, культурного розвитку і світового досвіду державної підтримки молоді.
     Ця Декларація є основою для подальшого розвитку державної молодіжної політики, її правової бази, практичної діяльності органів державної влади і управління, яка спрямовується на сприяння повноцінного розвитку молодих громадян України.
     Головним гарантом здійснення державної молодіжної політики є Україна як суверенна держава.
 
II. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОЇ
МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ
 
     2. Державна молодіжна політика - це системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України.
 
     3. Головними завданнями державної молодіжної політики є:
     вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій для повноцінного соціального становлення та розвитку молоді;
     допомога молодим людям у реалізації й самореалізації їх творчих можливостей та ініціатив, широке залучення юнаків і дівчат до активної участі у національно-культурному відродженні українського народу, формуванні його свідомості, розвитку традицій та національно-етнічних особливостей;
     залучення молоді до активної участі в економічному розвитку України;
     надання державою кожній молодій людині соціальних послуг по навчанню, вихованню, духовному і фізичному розвитку, професійній підготовці;
     координація зусиль всіх організацій та соціальних інститутів, що працюють з молоддю.
 
     4. Головними принципами державної молодіжної політики є:
     повага до поглядів молоді та її переконань;
     надання права і залучення молоді до безпосередньої участі у формуванні й реалізації політики та програм, що стосуються суспільства взагалі і молоді зокрема;
     правовий та соціальний захист молодих громадян, перш за все осіб, які не досягли 18 років, з метою створення необхідних стартових можливостей для їх повноцінного соціального становлення та розвитку;
     сприяння ініціативі та активності молоді в усіх сферах життєдіяльності суспільства.
 
     5. Державна молодіжна політика поширюється на громадян України віком від 14 до 28 років незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять і здійснюється через органи державної виконавчої влади, установи, соціальні інститути та об'єднання молодих громадян. ( Пункт 5 розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом N 655-XIV ( 655-14 ) від 13.05.99 )
 
III. ГОЛОВНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ
 
     6. Головними напрямами державної молодіжної політики в Україні є:
     розвиток і захист інтелектуального потенціалу молоді, поліпшення умов і створення гарантій для здобуття молоддю освіти, спеціальної професійної підготовки та перепідготовки;
     забезпечення зайнятості молоді, її правового захисту з урахуванням економічних інтересів, професійних і соціальних можливостей суспільства;
     створення умов для оволодіння духовними і культурними цінностями українського народу та для безпосередньої участі молодих людей у їх відродженні і розвитку, в охороні та відтворенні навколишнього природного середовища;
     формування у молоді почуття національної гордості, патріотизму, готовності захищати суверенітет України;
     охорона здоров'я молоді, формування у неї глибокої потреби в духовному і фізичному розвитку, вжиття інших заходів, які б забезпечували здоровий генофонд народу України.
 
     7. Державна молодіжна політика в Україні щодо освіти, соціально-політичної, економічної галузей, розвитку духовного, культурного, фізичного потенціалу молоді та функціонування молодіжних організацій визначається законодавством України.
 
IV. МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ
МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
 
     8. Державна молодіжна політика формується та реалізується шляхом:
     прийняття законодавчих актів, рішень державних органів, спрямованих на реалізацію державної молодіжної політики;
     проведення у Верховній Раді України щорічних слухань про становище молоді та підготовки доповіді з цього питання Верховній Раді України, Президенту України;
     діяльності в органах державної влади та управління всіх рівнів структурних підрозділів, що займаються проблемами молоді;
     створення соціальних служб для молоді та підготовки соціальних працівників;
     розробки та реалізації державних цільових програм з питань молодіжної політики; { Абзац шостий пункту 8 розділу IV із змінами, внесеними згідно із Законом N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006 }
     виділення у державному та місцевих бюджетах цільових коштів на фінансування державної молодіжної політики, залучення матеріальних і фінансових ресурсів підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, заінтересованих у роботі з молоддю;
     утворення спеціальних фондів.

 
 м. Київ, 15 грудня 1992 року 
N 2859-XII



вгору