Документ 2857-XII, перша редакція — Прийняття від 15.12.1992
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення доповнень і змін до
деяких законодавчих актів України

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 6, ст.35 )

У зв'язку з проголошенням України незалежною демократичною
державою, прийняттям законів України "Про прокуратуру"
( 1789-12 ), "Про державне мито" ( 1994-12 ), Арбітражного
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) та з метою дальшого
вдосконалення законодавства Верховна Рада України
п о с т а н о в л я є:
Внести доповнення і зміни до таких законодавчих актів
України:
I. У Кримінально-процесуальному кодексі України ( 1001-05,
1002-05, 1003-05 ):
1. Статтю 1 викласти в такій редакції:
"Стаття 1. Призначення Кримінально-процесуального
кодексу України
Призначенням Кримінально-процесуального кодексу України є
визначення порядку провадження у кримінальних справах".
2. Текст статті 2 викласти в такій редакції:
"Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та
законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому
участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних
та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний,
хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден
невинний не був покараний".
3. У частині першій статті 7-1 і частині четвертій статті 47
слова "Союзу РСР і Української РСР" замінити словом "України".
4. У частині першій статті 12 слова "Потерпілий і його
представник можуть оскаржити рішення про закриття справи до
вищестоящого суду або вищестоящому прокурору" замінити словами
"Потерпілий і його представник можуть оскаржити рішення про
закриття справи в порядку, передбаченому статтею 215 і частиною
другою статті 354 цього Кодексу".
5. З частини першої статті 13 слова "і не підкоряється
правилам соціалістичного співжиття" виключити.
6. Із статті 18 слова "відповідно до соціалістичної
правосвідомості" виключити.
7. Із статті 24 частину першу виключити. У зв'язку з цим частини другу і третю вважати відповідно
частинами першою і другою.
8. У статті 25: частину першу викласти в такій редакції:
"Нагляд за додержанням законів при провадженні дізнання і
попереднього слідства здійснюється Генеральним прокурором України
і підпорядкованими йому прокурорами";
у частині третій слово "СРСР" замінити словом "України".
9. У частині п'ятій статті 28 слова "державної пошлини"
замінити словами "державного мита".
10. Частину другу статті 29 викласти в такій редакції:
"Прокурор пред'являє або підтримує поданий потерпілим
цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином,
якщо цього вимагає охорона інтересів держави, а також громадян,
які за станом здоров'я та з інших поважних причин не можуть
захистити свої права".
11. Статтю 30 виключити.
12. У статті 31 слова "законодавством Союзу РСР і Української
РСР та міжнародними договорами СРСР і Української РСР" замінити
словами "законодавством України і міжнародними договорами
України".
13. У статті 32: у пункті 1 слова "Верховний Суд СРСР, Верховний Суд УРСР"
замінити словами "Верховний Суд України"; у пункті 5 слова "Верховного Суду СРСР, Верховного Суду УРСР"
замінити словами "Верховного Суду України"; у пункті 6 слова "Генеральний прокурор СРСР, Прокурор УРСР"
замінити словами "Генеральний прокурор України, прокурор
Республіки Крим"; у пунктах 6-а і 7 слова "державної безпеки" замінити словом
"безпеки"; у пункті 13 слова "Верховного Суду УРСР і Верховного Суду
СРСР" замінити словами "Верховного Суду України"; у пункті 14 слова "Пленуму Верховного Суду УРСР і Пленуму
Верховного Суду СРСР" замінити словами "Пленуму Верховного Суду
України"; у пункті 15 слова "Касаційний протест" - протест" замінити
словами "Касаційне подання" - подання"; у пункті 16 слова "Окремий протест" - протест" замінити
словами "Окреме подання" - подання".
14. Друге речення частини четвертої статті 38 виключити.
15. Пункт 2 частини першої статті 54 доповнити словами "чи
розглядав по цій справі скаргу в порядку статей 236-2, 236-4 та
236-6 цього Кодексу".
16. У частині першій статті 58 слова "підтримував
обвинувачення в суді або давав висновок при розгляді справи"
замінити словами "у розгляді справи в суді першої інстанції".
17. З частини першої статті 67 і частини третьої статті 323
слова "і соціалістичною правосвідомістю" виключити.
18. У частині третій статті 70 слова "в розмірі до 30
карбованців" замінити словами "до половини мінімального розміру
заробітної плати".
19. У статті 99: з частини першої слова "Відмова може бути оскаржена заявником
відповідному прокуророві або до вищестоящого суду" виключити; з частини другої слова "і правила соціалістичного співжиття"
виключити.
20. Доповнити Кодекс статтею 99-1 такого змісту:
"Стаття 99-1. Оскарження рішень про відмову в порушенні
кримінальної справи
Постанову слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні
кримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокуророві,
а якщо таку постанову винесено прокурором - вищестоящому
прокуророві. Скарга подається особою, інтересів якої вона
стосується, або її представником протягом семи днів з дня
одержання копії постанови. У разі відмови прокурора скасувати постанову про відмову у
порушенні кримінальної справи скарга на цю постанову подається
особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до
суду в порядку, передбаченому статтею 236-1 цього Кодексу. Постанова судді або ухвала суду про відмову в порушенні
кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої
вона стосується, або її представником протягом семи днів з дня
одержання копії постанови або ухвали до вищестоящого суду в
порядку, передбаченому частиною другою статті 354 цього Кодексу".
21. Частину другу статті 100 викласти в такій редакції:
"Слідчий і орган дізнання зобов'язані не пізніше доби
направити прокуророві копію постанови про порушення кримінальної
справи або про відмову в порушенні такої справи".
22. У статті 102 слова "державної безпеки" замінити словом
"безпеки".
23. У статті 106: частину третю після слів "письмове повідомлення прокуророві"
доповнити словами "а також на вимогу прокурора подати матеріали,
що стали підставою для затримання"; із частини четвертої друге речення виключити.
24. Текст статті 110 викласти в такій редакції:
"Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені
прокуророві, а постанова про закриття справи - також і до суду в
порядку, передбаченому статтею 236-5 цього Кодексу. В разі надходження скарги прокурор зобов'язаний розглянути її
протягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові".
25. У статті 117: у частині другій слова "області розв'язує прокурор області"
замінити словами "Республіки Крим, області розв'язує прокурор
Республіки Крим, прокурор області"; у частині третій найменування "Прокурор УРСР" замінити
найменуванням "Генеральний прокурор України".
26. У статті 120: частину першу доповнити реченням такого змісту: "Час
ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами
кримінальної справи при обчисленні строку попереднього слідства не
враховується"; у частині другій найменування "прокурор Кримської АРСР"
замінити найменуванням "прокурор Республіки Крим".
27. У статті 127: із частини першої слова "і освідування" виключити; доповнити статтю після частини першої новою частиною такого
змісту: "До участі у проведенні освідування поняті можуть бути
залучені у разі, якщо слідчий визнає це за необхідне". У зв'язку з цим частини другу, третю і четверту вважати
відповідно частинами третьою, четвертою і п'ятою.
28. У частині першій статті 156 найменування "прокурор
Кримської АРСР" замінити найменуванням "прокурор Республіки Крим".
29. Частину другу статті 157 викласти в такій редакції:
"Право дачі санкції на арешт належить Генеральному
прокуророві України, прокурорам Республіки Крим, областей, міста
Києва, їх заступникам, міським, районним та іншим прирівняним до
них прокурорам".
30. У пункті 3 статті 101, частині першій статті 163, пункті
1 статті 262 слово "СРСР" замінити словом "України".
31. Із частин першої та четвертої статті 193 слова
відповідно "в присутності двох понятих" і "поняті" виключити.
32. Статтю 215 доповнити частинами четвертою і п'ятою такого
змісту:
"В разі оскарження постанови слідчого про закриття справи
прокурор знайомиться із справою і не пізніше тридцяти днів з дня
надходження скарги скасовує постанову про закриття справи і
відновлює попереднє слідство або залишає скаргу без задоволення,
про що повідомляє особі, яка подавала скаргу. В разі відмови прокурора скасувати постанову про закриття
справи скаргу на цю постанову може бути подано до суду в порядку,
передбаченому статтею 236-5 цього Кодексу".
33. Текст статті 216 викласти в такій редакції:
"Попереднє слідство в закритій справі може бути відновлено у
межах встановлених строків давності притягнення до кримінальної
відповідальності постановою прокурора, начальника слідчого
відділу, а у випадках, передбачених частиною третьою статті 236-6
цього Кодексу, - постановою судді".
34. У статті 232: частину третю після слів "народному суду" доповнити словами
"прокурор Республіки Крим", слова "Прокурор УРСР" і "Верховного
Суду УРСР" замінити відповідно словами "Генеральний прокурор
України" і "Верховного Суду України";
доповнити статтю частиною четвертою такого змісту: "Генеральний прокурор України, прокурори Республіки Крим,
областей, міста Києва і прирівняні до них прокурори, їх
заступники, районні, міські та прирівняні до них прокурори мають
право відкликати із суду кримінальну справу, по якій обвинувачений
не відданий до суду".
35. У статті 236: доповнити статтю після слів "цього Кодексу" словами "а у
випадку, передбаченому частиною другою статті 215 цього Кодексу, -
до суду"; доповнити статтю частиною другою такого змісту: "У разі відмови вищестоящого прокурора скасувати постанову
підпорядкованого прокурора про закриття справи ця постанова може
бути оскаржена до суду в порядку, передбаченому статтею 236-5
цього Кодексу".
36. Доповнити Кодекс статтями 236-1, 236-2, 236-3, 236-4,
236-5, 236-6 такого змісту:
"Стаття 236-1. Оскарження до суду постанови про відмову
в порушенні справи
Скарга на постанову районного, міського та прирівняного до
них органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні
кримінальної справи у випадках, передбачених частиною другою
статті 99-1 цього Кодексу, подається особою, інтересів якої вона
стосується, або її представником до районного (міського) суду за
місцерозташуванням органу або роботи службової особи, яка винесла
постанову, протягом семи днів з дня отримання повідомлення
прокурора про відмову в скасуванні постанови. Скарга на постанову вищестоящого органу дізнання, слідчого,
прокурора подається у такому ж порядку відповідно до обласного,
Київського міського суду.
Стаття 236-2. Розгляд суддею скарги на постанову про відмову
в порушенні справи
Скарга на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про
відмову в порушенні кримінальної справи розглядається суддею
одноособово не пізніше десяти днів з дня її надходження до суду. Суддя витребує матеріали, на підставі яких було відмовлено в
порушенні справи, знайомиться з ними і повідомляє прокурора та
особу, яка подала скаргу, про час її розгляду. В разі необхідності
суддя заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу. Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при
відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього
Кодексу, приймає одне з таких рішень: 1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і
повертає матеріали для проведення додаткової перевірки або порушує
справу; 2) залишає скаргу без задоволення. Постанова судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Копія постанови судді надсилається особі, яка винесла
постанову, що була оскаржена, прокуророві та особі, яка подавала
скаргу.
Стаття 236-3. Оскарження до суду санкції прокурора на арешт
Санкція прокурора на арешт може бути оскаржена заарештованим,
його захисником, законним представником до районного (міського)
суду за місцезнаходженням прокурора, який дав санкцію на арешт. Скарга подається до суду безпосередньо або через
адміністрацію місць попереднього ув'язнення, яка зобов'язана
протягом доби надіслати скаргу до відповідного суду.
Стаття 236-4. Розгляд судом скарги на санкцію
прокурора на арешт
Скарга на санкцію прокурора на арешт розглядається суддею
одноособово. Одержавши скаргу, суддя витребує матеріали, на
підставі яких дано санкцію на арешт, і знайомиться з ними. Скарга призначається до розгляду в триденний строк з моменту
одержання матеріалів, на підставі яких дано санкцію на арешт. В
разі необхідності в судовому засіданні заслуховуються пояснення
заарештованого, його захисника, законного представника. Про час розгляду скарги суддя повідомляє прокурора, який
вправі взяти участь у розгляді скарги і висловити свої доводи. Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при дачі
санкції на арешт виконані вимоги статей 148, 150, 155, 156 і 157
цього Кодексу, приймає одне з таких рішень: 1) залишає скаргу без задоволення; 2) скасовує санкцію на арешт. В разі скасування суддею рішення про арешт заарештований
підлягає негайному звільненню з-під варти, а особа, у провадженні
якої знаходиться справа, зобов'язана протягом доби з моменту
одержання постанови судді вирішити питання про обрання іншого
запобіжного заходу. Постанова судді надсилається особі, у провадженні якої
знаходиться справа, прокуророві, який дав санкцію на арешт, та
особі, яка подавала скаргу. Постанова судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Стаття 236-5. Оскарження до суду постанови
про закриття справи
Постанова районного, міського та прирівняного до них органу
дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи
може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її
представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням
органу або роботи службової особи, яка винесла постанову, протягом
семи днів з дня отримання повідомлення прокурора про залишення
скарги на цю постанову без задоволення. Скарга на постанову вищестоящого органу дізнання, слідчого,
прокурора подається у такому ж порядку відповідно до обласного,
Київського міського суду.
Стаття 236-6. Розгляд суддею скарги на постанову про закриття
справи
Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про
закриття справи розглядається суддею одноособово не пізніше п'яти
днів, а у разі складності справи - десяти днів з дня надходження
закритої справи до суду. Суддя витребує справу, знайомиться з нею, а в разі
необхідності заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу на
постанову. Про час розгляду скарги суддя повідомляє прокурора та особу,
що подала скаргу, які вправі взяти участь у її розгляді та
висловити свої доводи. Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при
закритті справи виконані вимоги статей 213 і 214 цього Кодексу,
приймає одне з таких рішень: 1) залишає скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову про закриття справи і відновлює
слідство або дізнання. Скасовуючи постанову про закриття справи і відновлюючи
попереднє слідство або дізнання, суддя вказує, які обставини
належить з'ясувати при проведенні попереднього розслідування. Постанова судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Копія постанови судді надсилається особі, яка прийняла
рішення про закриття справи, особі, яка подала скаргу на
постанову, і прокурору, який відмовив у відновленні попереднього
слідства або дізнання".
37. Назву та частину першу статті 252 викласти в такій
редакції:
"Стаття 252. Внесення окремого подання і скарги на ухвалу
розпорядчого засідання і постанову судді
На ухвалу розпорядчого засідання і постанову судді прокурор
має право у семиденний строк з дня їх винесення внести до
вищестоящого суду окреме подання".
38. Із частини першої статті 264 виключити слова "дає
висновки в питаннях, що виникають під час судового розгляду".
39. У частинах четвертих статей 276, 281 слова "може бути
опротестована прокурором" замінити словами "прокурор може внести
на неї окреме подання".
40. Текст статті 321 викласти в такій редакції:
"Суди України постановляють вироки ім'ям України".
41. У статті 333 слова "Української Радянської Соціалістичної
Республіки чи Союзу Радянських Соціалістичних Республік" замінити
словом "України".
42. Назву глави 29 викласти в такій редакції:
"КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ ВИРОКІВ, УХВАЛ СУДУ І ПОСТАНОВ
СУДДІ ТА ВНЕСЕННЯ НА НИХ ПОДАНЬ ПРОКУРОРА"
43. У статті 347: назву статті викласти в такій редакції:
"Право касаційного оскарження вироку і
внесення касаційного подання";
частину другу викласти в такій редакції:
"Прокурор та його заступники в межах своїх повноважень мають
право внести касаційне подання на вирок незалежно від їх участі в
розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора,
прокурори управлінь і відділів можуть вносити касаційне подання
тільки у справах, у розгляді яких вони брали участь";
частину п'яту викласти в такій редакції:
"Вирок Верховного Суду України оскарженню в касаційному
порядку не підлягає, на нього не може бути внесено касаційне
подання прокурора".
44. У статті 348: назву статті викласти в такій редакції:
"Порядок оскарження вироків і внесення касаційного подання";
абзац перший частини першої викласти в такій редакції: "Вироки, які не набрали законної сили, можуть бути оскаржені,
і на них можуть бути внесені подання в касаційному порядку";
частину третю викласти в такій редакції: "Касаційні скарги і подання вносяться через суд, який
постановив вирок. Подача скарги або внесення подання безпосередньо
до касаційної інстанції у встановлений строк не є перешкодою для
їх розгляду".
45. У статті 349: назву статті викласти в такій редакції:
"Повідомлення про подану скаргу і внесене касаційне подання";
у тексті статті слова "принесення протесту", "протест",
"протестом" замінити відповідно словами "внесення подання",
"подання", "поданням".
46. У статті 350: назву статті викласти в такій редакції:
"Строки оскарження вироку і внесення касаційного подання";
у тексті слова "протест" і "протестом" замінити відповідно
словами "касаційне подання" і "касаційним поданням".
47. У статті 351: назву статті викласти в такій редакції:
"Порядок відновлення строку на оскарження вироку і внесення касаційного подання";
у частині першій слова "або опротестування вироку" і
"принесення протесту" замінити відповідно словами "вироку або
внесення на нього касаційного подання" і "внесення подання";
у частині другій слова "або опротестована" замінити словами
"або на неї може бути внесено подання".
48. У статті 352: назву та частину першу викласти в такій редакції:
"Стаття 352. Результати подачі скарги чи внесення подання
Подача касаційної скарги чи внесення касаційного подання на
вирок зупиняє його виконання"; у частині другій слова "чи опротестування вироку" замінити
словами "вироку чи внесення на нього подання", а слово "протестом"
замінити словами "внесеним поданням".
49. У статті 353: назву статті викласти в такій редакції:
"Доповнення, зміна скарги і касаційного подання, відкликання скарги";
у частині першій слова "протесту" і "протест" замінити словом
"подання";
у частині другій перше речення викласти в такій редакції:
"До початку розгляду в касаційній інстанції справи прокурор,
який вніс подання, особа, що подала скаргу, мають право доповнити,
змінити або відкликати їх, вищестоящий прокурор, його заступник
мають право доповнити або змінити подання", а слово "протесту"
замінити словом "подання".
50. У статті 354: назву та частину першу викласти в такій редакції:
"Стаття 354. Оскарження ухвал суду і постанов судді, внесення
на них подань прокурора
Прокурор має право внести окреме подання на ухвалу суду чи
постанову судді";
у частині третій слова "протесту" і "опротестовані" замінити
відповідно словами "подання" і "на них може бути внесено подання";
частину четверту викласти в такій редакції:
"Ухвали Верховного Суду України оскарженню в касаційному
порядку не підлягають, на них не може бути внесено подання
прокурора. Вони можуть бути опротестовані в порядку нагляду";
у частинах п'ятій та сьомій слова "протесту" і "протестів"
замінити відповідно словами "внесення подання" та "подань";
частину шосту викласти в такій редакції: "Подача окремої скарги чи внесення подання зупиняє виконання
ухвали".
51. У статті 356 слова "окремий протест", "приносить окремий
протест" і "протест" замінити відповідно словами "окреме подання",
"вносить окреме подання" і "подання".
52. У назві глави 30, статтях 357, 358-1, частині першій
статті 362, статтях 363, 364, 366, частині другій статті 381 і
статті 383 слова "протестом", "протести", "протест", "протесту"
замінити відповідно словами "поданням", "подання".
53. У частині третій статті 360 слова "протесту",
"протестом", "протест", "Після цих пояснень прокурор дає висновок
про законність і обгрунтованість вироку" та "висновок прокурора"
замінити відповідно словами "подання", "поданням", "Після цих
пояснень прокурор висловлює міркування щодо вироку у справі" та
"міркування прокурора".
54. У частині другій статті 365 слова "подав протест"
замінити словами "вніс подання".
55. У частинах другій і третій статті 377 слова "протестом"
та "опротестований" замінити відповідно словами "поданням" і "на
нього може бути внесено подання".
56. У статті 378: у пунктах 4, 5 і 8 частини другої та частині третій слова
"протест", "протесту" замінити відповідно словом "подання"; із пункту 7 частини другої виключити слова "та висновку
прокурора".
57. У статті 384: у частині першій слова "Союзу РСР і Української РСР" замінити
словом "України"; частину другу викласти в такій редакції: "Протести мають право приносити: 1) Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор
України, їх заступники - на вироки, ухвали і постанови будь-якого
суду, що діє на території України, за винятком постанов Пленуму
Верховного Суду України; 2) голова обласного, голова Київського міського суду та їх
заступники, прокурор Республіки Крим, прокурор області, прокурор
міста Києва, прирівняні до них прокурори та заступники цих
прокурорів - на вироки, ухвали і постанови районних (міських)
народних судів і касаційні ухвали судової колегії у кримінальних
справах обласного, Київського міського суду"; частину четверту викласти в такій редакції: "Протест може бути доповнений або змінений особою, що його
принесла. Протест, який приніс прокурор, може бути доповнений або
змінений також вищестоящим прокурором".
58. Частину другу статті 386 після слів "витребування справи"
доповнити словами "чи категорії справ", а після слів "міським
прокурорам" - словами "та їх заступникам".
59. Статтю 387 викласти в такій редакції:
"Стаття 387. Зупинення виконання вироку,
ухвали і постанови суду
Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор України
та їх заступники вправі зупинити до вирішення справи в порядку
нагляду виконання опротестованих вироку, ухвали і постанови
будь-якого суду України, крім постанови Пленуму Верховного Суду
України. Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор України,
їх заступники, голова обласного, Київського міського суду,
прокурор Республіки Крим, прокурор області, міста Києва та
прирівняні до них прокурори при наявності достатніх підстав, що
свідчать про порушення закону, мають право одночасно з
витребуванням кримінальної справи зупинити виконання вироку,
ухвали і постанови суду до їх опротестування, але на строк не
більш як три місяці або до розгляду протесту в суді".
60. У статті 388: частину першу викласти в такій редакції: "Справи в порядку нагляду розглядають: 1) президія обласного, Київського міського суду - за
протестами Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора
України та їх заступників, голови обласного, Київського міського
суду та їх заступників, прокурора Республіки Крим, області, міста
Києва, заступників цих прокурорів на вироки і ухвали районних
(міських) народних судів, міжрайонних (окружних) судів, на
постанови народних суддів та касаційні ухвали обласних судів,
Київського міського суду; 2) судова колегія у кримінальних справах Верховного Суду
України - за протестами Голови Верховного Суду України,
Генерального прокурора України, їх заступників - на вироки і
ухвали районних (міських) народних судів, міжрайонних (окружних)
судів, обласних судів, Київського міського суду, а також на
постанови президій обласних судів, Київського міського суду і
постанови суддів; 3) Пленум Верховного Суду України - за протестами Голови
Верховного Суду України, Генерального прокурора України, їх
заступників на вироки і ухвали судової колегії у кримінальних
справах Верховного Суду України і на постанови суддів цього ж
суду"; у частині другій слова "Голові Верховного Суду УРСР або
Прокурору УРСР", "Верховний Суд УРСР", "Генеральним прокурором
СРСР, Прокурором УРСР, Головою Верховного Суду УРСР", і
"Верховного Суду УРСР" замінити відповідно словами "Голові
Верховного Суду України або Генеральному прокурору України",
"Верховний Суд України", "Генеральним прокурором України, Головою
Верховного Суду України" і "Верховного Суду України".
61. Статтю 390 викласти в такій редакції:
"Стаття 390. Участь прокурора в розгляді
справи в порядку нагляду
В розгляді кримінальних справ у порядку нагляду президією
обласного, Київського міського суду обов'язково беруть участь
прокурори Республіки Крим, області, міста Києва або їх заступники,
які підтримують принесені ними чи вищестоящим прокурором протести
або висловлюють свої міркування у справі, що розглядається за
протестом голови відповідного суду. Протест у порядку нагляду в судовій колегії Верховного Суду
України розглядається з участю прокурора. При розгляді справи у порядку нагляду Пленумом Верховного
Суду України участь Генерального прокурора України або його
заступника є обов'язковою".
62. У частині четвертій статті 391 слова "дає висновок"
замінити словами "висловлює свої міркування".
63. У статті 399: у частині четвертій після слів "своїм висновком відповідно"
доповнити словами "прокуророві Республіки Крим"; у частині п'ятій після слів "Київським міським судом"
доповнити словами "прокурор Республіки Крим", слова "Прокуророві
УРСР" замінити словами "Генеральному прокурору України".
64. У статті 401: Частину першу викласти в такій редакції:
"Вирок набирає законної сили після закінчення строку на
касаційне оскарження та внесення касаційного подання, якщо його не
було оскаржено чи на нього не було внесено подання. В разі подачі
касаційної скарги чи внесення касаційного подання вирок, якщо його
не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи
касаційною інстанцією"; у частині другій слова "опротестовано тільки" і
"опротестовано щодо" замінити відповідно словами "внесено подання
тільки на" і "внесено подання щодо".
65. У частині першій статті 402 слова "опротестування" і
"протесту" замінити відповідно словами "внесення касаційного
подання" і "внесення окремого подання".
66. У статті 403 слова "відповідно до статті 54 Основ
кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік підлягають
виконанню на всій території СРСР" замінити словами "підлягають
виконанню на всій території України".
67. Частину першу статті 410-1 викласти в такій редакції:
"Питання про тимчасове залишення в слідчому ізоляторі чи в
тюрмі засудженого до позбавлення волі з відбуванням покарання у
виправно-трудовій або виховно-трудовій колонії, дисциплінарному
батальйоні, а також про тимчасове переведення засудженого з
виправно-трудової установи в слідчий ізолятор чи в тюрму при
необхідності провадження слідчих дій у справі про злочин, вчинений
іншою особою, вирішуються слідчим або органом дізнання з санкції
прокурора Республіки Крим, області, прокурора міста Києва, а також
прирівняних до них прокурорів у випадках залишення або переведення
засудженого на строк до двох місяців, з санкції заступника
Генерального прокурора України - до чотирьох місяців, а з санкції
Генерального прокурора України - до шести місяців".

68. Статтю 424 викласти в такій редакції:
"Стаття 424. Оскарження ухвали, постанови судді або суду про
застосування, скасування чи зміну примусових
заходів медичного характеру або внесення
на них подання прокурора
На ухвалу, постанову, винесені суддею або судом в порядку,
передбаченому цим розділом, може бути подано касаційну скаргу чи
внесено касаційне подання прокурора в загальному порядку".
69. Із статті 444 слово "висновок" виключити.

II. У Цивільному процесуальному кодексі Української РСР
( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ):
1. У назві Кодексу та його тексті найменування "Українська
РСР", "Українська Радянська Соціалістична Республіка" і "УРСР"
замінити найменуванням "Україна".
2. У статті 1: із частини першої слова "Основами цивільного судочинства
Союзу РСР та союзних республік і видаваними відповідно до них
іншими законами Союзу РСР, а також" виключити; із частини другої слова "законодавством Союзу РСР" виключити.
3. Статтю 2 викласти в такій редакції:
"Стаття 2. Завдання цивільного судочинства
Завданнями цивільного судочинства є охорона прав та законних
інтересів фізичних, юридичних осіб, держави шляхом всебічного
розгляду та вирішення цивільних справ у повній відповідності з
чинним законодавством".
4. Із статті 3 слова "Союзу РСР та" виключити.
5. Із статті 8 слова "відповідно до соціалістичної
правосвідомості" виключити.
6. У статті 11: частини першу і другу викласти в такій редакції:
"Суд вирішує справи на підставі Конституції, інших актів
законодавства України, міжнародних договорів України в порядку,
передбаченому цим Кодексом. Суд у випадках, передбачених законом, застосовує норми права
інших держав"; у частині третій слова "радянського законодавства" замінити
словами "законодавства України".
7. Із статті 12 частину першу виключити. У зв'язку з цим
частини другу і третю вважати частинами першою і другою.
8. Статтю 13 викласти в такій редакції:
"Стаття 13. Участь прокурора в розгляді цивільних справ
Прокурор бере участь у розгляді цивільних справ за його
заявами про захист інтересів держави або прав і законних інтересів
громадян, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не
можуть захистити свої права. Прокурор, який бере участь у розгляді цивільних справ у
судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх
тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний
і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що
грунтуються на законі. Обсяг і межі повноважень прокурора під час розгляду справ
визначаються цим Кодексом".
9. Частину першу статті 14 викласти в такій редакції:
"Рішення, ухвала і постанова суду або судді, що набрали
законної сили, є обов'язковими для всіх органів, підприємств,
установ, організацій, службових осіб та громадян і підлягають
виконанню на всій території України". 10. Пункт 1 статті 24 викласти в такій редакції: "1) справи по спорах, що виникають з цивільних, сімейних,
трудових і кооперативних правовідносин, якщо хоча б однією з
сторін у спорі є громадянин, за винятком випадків, коли вирішення
таких спорів віднесено законом до відання інших органів". 11. Частину другу статті 25 виключити. 12. У статті 26 слова "органам арбітражу" замінити словами
"арбітражного суду". 13. Статтю 39 викласти в такій редакції:
"Стаття 39. Оскарження ухвали про забезпечення доказів
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не допускається,
на неї не може бути внесено окреме подання прокурора. На ухвалу про відмову забезпечити докази може бути подано
скаргу або внесено окреме подання".
14. Із частини першої статті 62 слова "і соціалістичною
правосвідомістю" виключити.
15. У статтях 63, 66, 67, 80, 139, 142 і 296 слова "державної
пошлини", "розмір пошлини", "переплаченої пошлини", "сплачена
пошлина", "суму пошлини", "сплату пошлини", "державна пошлина",
"державною пошлиною" і "державну пошлину" замінити відповідно
словами "державного мита", "розмір мита", "переплаченого мита",
"сплачене мито", "суму мита", "сплату мита", "державне мито" і
"державним митом".
16. У статті 64:
назву статті викласти у такій редакції:
"Розмір державного мита";
у частині першій: в абзаці першому слова "державною пошлиною" замінити словами
"державним митом"; доповнити частину пунктом 12 такого змісту: "12) по позовах про розгляд питань захисту честі і гідності -
1000 карбованців"; у частині другій слова "оплачуються державною пошлиною"
замінити словами "і скарги на рішення, що набрали законної сили,
оплачуються державним митом"; у частинах третій, четвертій і п'ятій слова "державна
пошлина", "державної пошлини" і "державною пошлиною" замінити
відповідно словами "державне мито", "державного мита" і
"державним митом".
17. У статті 69:
слова "державна пошлина", "державної пошлини" і "пошлини"
замінити відповідно словами "державне мито", "державного мита",
"мита"; частину третю викласти в такій редакції: "Державне мито підлягає поверненню і в інших випадках,
передбачених законодавством України".
18. У статті 70: пункт 7 після слів "касаційних скарг" доповнити словами "та
скарг на рішення, що набрали законної сили"; у пункті 10 слово і цифри "статті 248-10" замінити словами і
цифрами "статтях 248-10 і 248-19"; у пункті 11 слова "Союзу РСР і Української РСР" замінити
словом "України".
19. У частині другій статті 74 слова "Радою Міністрів
Української РСР" замінити словами "Кабінетом Міністрів України".
20. Частину п'яту статті 75 доповнити словами: "У разі
скасування рішення і закриття провадження у справі чи залишення
позову без розгляду суд, який скасував рішення, вирішує питання
про повернення судових витрат, пов'язаних з подачею скарги".
21. У статті 81 і частині третій статті 213 слова "принесений
протест" замінити словами "внесено окреме подання".
22. Частину другу статті 83 викласти в такій редакції: "На ухвалу про відмову суду або судді зняти штраф або
зменшити його розмір може бути подано скаргу, внесено окреме
подання".
23. Частину п'яту статті 89 викласти в такій редакції: "На ухвалу суду або судді про відмову поновити пропущений
строк може бути подано скаргу, внесено окреме подання".
24. Частину першу статті 97 викласти в такій редакції: "Якщо місце фактичного перебування відповідача невідоме, суд
може оголосити його розшук як з власної ініціативи, так і за
заявою позивача".
25. У статтях 100, 221, 222, 224, 225, частині третій статті
285, статтях 367, 368, 369 слово "СРСР" замінити словом "України".
26. У пункті 3 статті 116, статтях 375, 376, 410, 411, 412,
413, 414, 415, 416, 422-1 слова "Союзу РСР" та "Союзу РСР і
Української РСР" замінити словом "України".
27. Назву глави 13 викласти в такій редакції:
"ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОКУРОРА В ПРОЦЕСІ"
28. Статтю 118 викласти в такій редакції:
"Стаття 118. Право прокурора звернутися до суду з заявою
на захист прав і законних інтересів
громадян та державних інтересів
Прокурор має право звернутися до суду з заявою на захист прав
і законних інтересів громадян та державних інтересів".
29. Статтю 119 виключити.
30. Статтю 120 викласти в такій редакції:
"Стаття 120. Процесуальні права прокурора в суді
першої інстанції
Прокурор є учасником розгляду цивільних справ у суді. Він
користується правами, зазначеними у статті 99 цього Кодексу, і,
крім того, має право: 1) підтримувати або змінювати заяви, з якими він звернувся до
суду на захист прав і законних інтересів громадян та державних
інтересів, чи відмовлятись від них; 2) вносити касаційні або окремі подання відповідно на рішення
або ухвали і постанови суду першої інстанції у справах чи з
питань, розглянутих з участю прокурора. Відмова прокурора від поданої ним заяви або зміна заявлених
ним вимог не позбавляє особу, на захист прав та законних інтересів
якої цю заяву було подано, права вимагати від суду розгляду справи
по суті. Судові витрати в такому разі оплачуються на загальних
підставах".
31. У частині сьомій статті 126 слова "в Союзі РСР" замінити
словами "в Україні".
32. У статті 132:
частину другу викласти в такій редакції: "На ухвалу про неприйняття позовної заяви з мотивів
непідсудності може бути подано скаргу, внесено окреме подання";
у частині третій слова "оскарження, опротестування цієї
ухвали" і "протесту" замінити відповідно словами "подання скарги,
внесення подання на цю ухвалу" і "подання".
33. Статтю 134 виключити.
34. Частину п'яту статті 136 викласти в такій редакції:
"На ухвалу судді може бути подано скаргу, внесено окреме
подання".
35. У статті 157: частину першу викласти в такій редакції:
"На ухвалу з питань забезпечення позову може бути подано
скаргу, внесено окреме подання";
у частинах другій і третій слово "протесту" замінити словами
"внесення окремого подання".
36. Статтю 195 виключити.
37. У статтях 196 і 197 виключити відповідно слова "або
висновку прокурора", "і висновок прокурора", "і висновку
прокурора", "вислуховує висновок прокурора".
38. Із статті 198 виключити пункт 13.
39. У статті 214: частину четверту викласти у такій редакції: "На додаткове рішення може бути подано скаргу, внесено
касаційне подання протягом десяти днів з дня його постановлення";
у частині п'ятій слова "принесений протест" замінити словами
"внесено окреме подання".
40. У частині другій статті 215 друге речення викласти в
такій редакції: "На ухвалу суду або судді про роз'яснення рішення
може бути подано скаргу, внесено окреме подання".
41. У частині третій статті 218 слова "принесення протесту"
замінити словами "внесення окремого подання".
42. Текст статті 223 викласти в такій редакції:
"На ухвалу суду або судді про зупинення провадження у справі
може бути подано скаргу, внесено окреме подання".
43. Частину першу статті 231 викласти в такій редакції:
"Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку
на касаційне оскарження і внесення касаційного подання прокурора,
якщо воно не було оскаржено і на нього не внесено касаційного
подання. В разі подачі касаційної скарги або внесення касаційного
подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили
після розгляду справи судом касаційної інстанції".
44. У частинах першій і другій статті 235 слова "або правил
соціалістичного співжиття" і "правил соціалістичного співжиття"
виключити.
45. Частину першу статті 236 доповнити пунктом 3-2 такого
змісту:
"3-2) за заявами прокурора про визнання правового акта
незаконним".
46. Главу 31 викласти у такій редакції:
"Глава 31
СКАРГИ НА ДІЇ ОРГАНІВ І СЛУЖБОВИХ ОСІБ У ЗВ'ЯЗКУ
З НАКЛАДЕННЯМ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ
Стаття 244. Подача скарги
Постанова про накладення адміністративного стягнення, інша
постанова органу (крім суду) чи службової особи у справі про
адміністративне правопорушення у випадках, передбачених
законодавством про адміністративні правопорушення, може бути
оскаржена до суду особою, щодо якої винесено постанову, або
потерпілим. Скарга подається до районного (міського) народного суду за
місцезнаходженням органу чи місцем роботи службової особи. На постанову може бути подано скаргу протягом десяти днів з
дня винесення постанови, а у разі якщо постанова про даний вид
адміністративного стягнення підлягала попередньому оскарженню до
вищестоящого органу (вищестоящої службової особи) - протягом
десяти днів з дня прийняття рішення по скарзі останніми. У разі
пропуску цього строку з поважних причин він може бути поновлений
судом за заявою особи, щодо якої винесено постанову. Особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати
державного мита.
Стаття 245. Витребування судом документів, на підставі яких
провадиться стягнення
Суддя, одержавши скаргу, повинен витребувати від відповідного
органу чи службової особи справу про накладення адміністративного
стягнення.
Стаття 246. Порядок розгляду скарги
Скарга розглядається судом з викликом заявника і, в разі
необхідності, представника органу чи службової особи, якими
винесено постанову. Неявка їх в судове засідання не перешкоджає
розглядові справи. Суд повинен розглянути скаргу не пізніш як у десятиденний
строк з дня її надходження.
Стаття 247. Перевірка обгрунтованості скарги
Розглядаючи скаргу на постанову, суд перевіряє законність і
обгрунтованість постанови, зокрема: 1) чи накладено стягнення правомочним органом; 2) чи є в діях особи, щодо якої винесено постанову, ознаки
проступку, за який законом встановлено адміністративну
відповідальність; 3) чи в межах, встановлених законодавчим актом, що передбачає
відповідальність за вчинене правопорушення, накладено стягнення; 4) чи не закінчився строк давності для застосування
стягнення; 5) чи враховано при визначенні заходу адміністративного
стягнення характер вчиненого проступку, особу порушника, ступінь
його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують
відповідальність.
Стаття 248. Рішення по скарзі
Залежно від встановлених обставин суд постановляє одне з
таких рішень: 1) про відмову в задоволенні скарги, якщо постанова у справі
про адміністративне правопорушення є законною і обгрунтованою; 2) про скасування постанови і направлення справи про
адміністративне правопорушення на новий розгляд, якщо органом чи
службовою особою, що її постановили, не були з'ясовані обставини,
які мають значення для справи, та якщо справа закрита всупереч
закону, або про направлення справи на розгляд правомочного органу
чи службової особи, якщо постанову було винесено неправомочними
органом чи службовою особою; 3) про скасування постанови і закриття справи про
адміністративне правопорушення, якщо встановлено обставини, які
відповідно до закону виключають провадження у справах про
адміністративні правопорушення; 4) змінює стягнення в межах, передбачених законодавчим актом
про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим,
однак, щоб стягнення не було посилено, якщо його було визначено
без додержання цих меж або загальних правил накладення стягнень за
адміністративне правопорушення. Рішення районного (міського) народного суду по скарзі на
постанову у справі про адміністративне правопорушення є
остаточним і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Його
можна опротестувати в порядку нагляду на загальних підставах. Копію рішення в цих справах суд повинен надіслати органу чи
службовій особі, постанова яких оскаржувалась".
47. Доповнити Кодекс главою 31-В такого змісту:
"Глава 31-В
ЗАЯВА ПРОКУРОРА ПРО ВИЗНАННЯ НЕЗАКОННИМИ ПРАВОВОГО
АКТА ОРГАНУ, РІШЕННЯ ЧИ ДІЇ СЛУЖБОВОЇ ОСОБИ
Стаття 248-15. Подача заяви прокурором
Прокурор має право звернутися до суду із заявою про визнання
незаконними правового акта органу, рішення чи дії службової особи,
крім акта, перевірку законності якого віднесено до компетенції
Конституційного Суду України. Заява подається в разі відхилення протесту прокурора в
порядку загального нагляду або якщо протест не був розглянутий
службовою особою чи органом у десятиденний строк після його
надходження. Подача заяви зупиняє дію правового акта. Суддя відмовляє у прийнятті заяви прокурора, якщо вона має
бути розглянута в порядку позовного провадження.
Стаття 248-16. Строки для звернення прокурора до суду
Заяву до суду може бути подано прокурором протягом
п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення
протесту або якщо він не був розглянутий у встановлений
десятиденний строк.
Стаття 248-17. Підсудність справ, які розглядаються
за заявою прокурора
Заява прокурора подається до районного (міського) народного
суду за місцерозташуванням органу чи роботи службової особи, акт
яких було опротестовано.
Стаття 248-18. Порядок судового розгляду заяви прокурора
Заява прокурора розглядається суддею одноособово в
десятиденний строк з дня її надходження у відкритому судовому
засіданні з участю прокурора і представника органу чи службової
особи, які прийняли рішення про відхилення протесту або не
розглянули протест у встановлений строк після його надходження. Неявка у судове засідання без поважних причин представника
органу, службової особи не перешкоджає розглядові заяви прокурора,
проте суддя може визнати їх явку обов'язковою. Суддею повинні бути досліджені матеріали, які стали підставою
для принесення протесту та його відхилення органом або службовою
особою, необхідні документи та інші докази.
Стаття 248-19. Рішення суду
Суддя, встановивши, що опротестовані акт органу, рішення чи
дія службової особи не відповідають вимогам закону, постановляє
рішення про задоволення заяви, визнання акта органу, рішення чи
дії службової особи незаконними та про їх скасування і стягнення
судових витрат з службової особи, яка видала незаконний акт. Якщо буде встановлено, що опротестовані акт органу, рішення
чи дія службової особи не суперечать вимогам закону, суддя
постановляє рішення про відмову у задоволенні заяви".
48. У статті 253 слова "Союзу РСР" замінити словом "України".
49. Із частини першої статті 259 виключити слова "прокурора
і".
50. Із статті 263 виключити частину другу, у зв'язку з чим
частину третю вважати частиною другою.
51. Частину третю статті 273 викласти у такій редакції:
"Справи про встановлення факту належності особі квитка про
членство в об'єднанні громадян, військового квитка, паспорта, а
також свідоцтв, що їх видають органи запису актів громадянського
стану, судовому розглядові не підлягають".
52. Назву глави 40 викласти в такій редакції:
"КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ РІШЕННЯ СУДУ І ВНЕСЕННЯ НА НЬОГО
КАСАЦІЙНОГО ПОДАННЯ ПРОКУРОРА"
53. Статтю 289 викласти в такій редакції:
"Стаття 289. Право касаційного оскарження рішення і внесення
на нього касаційного подання
Сторони та інші особи, які брали участь у справі, мають право
оскаржити у касаційному порядку судове рішення повністю або
частково. Прокурор або заступник прокурора в межах повноважень
відповідно до пункту 2 статті 120 цього Кодексу вносить касаційне
подання на рішення суду незалежно від того, чи брав він участь у
даній справі. Помічники прокурорів, прокурори управлінь і відділів
вносять касаційні подання тільки по справах, у розгляді яких вони
брали участь. Касаційну скаргу і касаційне подання на рішення районного
(міського) народного суду подають до обласного, Київського
міського суду, а на рішення обласного, Київського міського суду -
до Верховного Суду України".
54. Статтю 290 викласти у такій редакції:
"Стаття 290. Рішення, що не підлягають касаційному оскарженню
Рішення Верховного Суду України, а також районних, міських,
міжрайонних (окружних) народних судів по скаргах на неправильності
у списках виборців та на дії органів і службових осіб у зв'язку з
накладенням адміністративних стягнень касаційному оскарженню не
підлягають, на них не може бути внесено подання прокурора".
55. У статті 291:
назву статті викласти в такій редакції:
"Строки касаційного оскарження і внесення касаційного подання прокурора";
із частини першої слово "протести" виключити. Доповнити
частину словами "У такий же строк може бути внесено касаційне
подання прокурора"; у частині другій слово "опротестування" замінити словами
"внесення подання".
56. У статтях 291-1, 294, 295, 297, 300, 302, 309, 310, 311
і 322 слова "протестом", "протесту", "протест" і "протестів"
замінити відповідно словами "поданням", "подання" і "подань".
57. У статті 292 слова "протест", "протесту", "що
оскаржується, опротестовується" і "Касаційний протест" замінити
відповідно словами "подання", "на яке подано скаргу чи
внесено подання" і "Касаційне подання".
58. У статті 293 слово "протесту" замінити словами "внесення
подання", а слова "протест" і "державною пошлиною" замінити
відповідно словами "подання" і "державним митом".
59. У статі 299:
назву статті викласти у такій редакції:
"Відкликання, доповнення, зміна касаційного подання та відмова від касаційної скарги";
частину першу замінити двома частинами такого змісту:
"Прокурор, який вніс касаційне подання, вправі до початку
розгляду справи в судовому засіданні відкликати, доповнити або
змінити подання. Вищестоящий прокурор, його заступник до початку розгляду
справи в судовому засіданні вправі доповнити або змінити касаційне
подання".
У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
60. Із статті 306 слова "і висновку прокурора" виключити.
61. У статті 307 слова "протесту", "протест", "протестом",
"касаційний протест" замінити відповідно словами "подання",
"поданням", "касаційне подання", а із частини четвертої виключити
друге речення.
62. У статті 318 слова "протестом", "оскарженого або
опротестованого рішення", "протесті" і "протесту" замінити
відповідно словами "поданням", "рішення, на яке подано скаргу чи
внесено подання", "поданні" і "подання", а з частини першої
виключити слова "висновок прокурора".
63. Назву глави 41 викласти в такій редакції:
"КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ УХВАЛИ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА
ВНЕСЕННЯ НА НЬОГО ОКРЕМОГО ПОДАННЯ ПРОКУРОРА".
64. У статті 323:
назву статті та абзац перший частини першої викласти в такій
редакції:
"Стаття 323. Ухвали, на які можуть бути подані скарги
чи внесені окремі подання прокурора
На ухвали суду першої інстанції, крім ухвал Верховного Суду
України, окремо від рішення суду може бути протягом десяти днів з
наступного дня після їх оголошення подано до суду касаційної
інстанції скарги сторонами та іншими особами і внесено окремі
подання прокурором у разі, коли зазначені особи і прокурор брали
участь у справі"; у частині другій слово "протесту" замінити словами "окремого
подання".
65. У статті 324:
назву статті викласти в такій редакції:
"Подача скарги і внесення окремого подання на окрему ухвалу";
слова "або опротестована" замінити словами "на неї може бути
внесено окреме подання".
66. Статтю 325 викласти в такій редакції:
"Стаття 325. Порядок подачі скарги і внесення
окремого подання та їх розгляду
Скарги і окремі подання на ухвали суду першої інстанції
подаються і розглядаються в тому ж порядку, що і касаційні скарги,
подання".
67. У назві статті 326 та її тексті слова "протестів"
та "протест" замінити відповідно словами "окремих подань" та
"окреме подання".
68. Статтю 328 викласти в такій редакції:
"Стаття 328. Особи, які мають право опротестувати рішення,
ухвали і постанови суду, що набрали
законної сили
Опротестовувати в порядку нагляду рішення, ухвали, постанови
суду, що набрали законної сили, мають право: 1) Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор
України та їх заступники - рішення, ухвали і постанови будь-якого
суду України, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду
України; 2) Голова обласного, Київського міського суду, прокурор
Республіки Крим, області, міста Києва та їх заступники - рішення,
ухвали районного (міського) народного суду, а також касаційні
ухвали судової колегії в цивільних справах відповідно обласного,
Київського міського суду".
69. Статтю 330 викласти в такій редакції:
"Стаття 330. Суди, що розглядають протести
Справи в порядку нагляду розглядають: 1) президія обласного, Київського міського суду - за
протестами Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора
України та їх заступників, голови обласного, Київського міського
суду, прокурора Республіки Крим, області, міста Києва та
заступників цих прокурорів на рішення і ухвали районних (міських)
народних судів та на касаційні ухвали обласних судів, Київського
міського суду; 2) судова колегія в цивільних справах Верховного Суду
України - за протестами Голови Верховного Суду України,
Генерального прокурора України та їх заступників на рішення і
ухвали районних (міських) народних судів, обласних судів,
Київського міського суду, а також на постанови президій обласних
судів, Київського міського суду; 3) Пленум Верховного Суду України - за протестами Голови
Верховного Суду України, Генерального прокурора України та їх
заступників на рішення і ухвали судової колегії в цивільних
справах Верховного Суду України".
70. Статтю 334 викласти у такій редакції:
"Стаття 334. Відкликання та зміна протесту
Службова особа, яка принесла протест у порядку нагляду, має
право відкликати, змінити або доповнити його до початку розгляду
справи судом. Протест може бути доповнений або змінений
вищестоящим прокурором. Про відкликання протесту суд повідомляє
осіб, які беруть участь у справі. В ході розгляду справи протест
не може бути ні відкликано, ні змінено".
71. У частині шостій статті 335 слова "дає висновок" замінити
словами "висловлює свою думку".
72. У частині другій статті 347 слово "опротестована"
замінити словами "на неї може бути внесено окреме подання
прокурора".
73. У частині першій статті 348:
у пункті 6 слова "органів арбітражу" замінити словами
"арбітражного суду"; пункт 7 виключити; із пункту 12 слова "по трудових спорах і" виключити;
доповнити частину пунктом 19 такого змісту:
"19) рішення комісій Рад народних депутатів з питань
поновлення прав реабілітованих".
74. У статті 349:
пункт 3 викласти в такій редакції:
"3) накази арбітражного суду"; у пункті 4 слова "профспілкових комітетів" замінити словами
"комісій по трудових спорах";
пункт 5 виключити.
75. У статті 352 слова "Згідно з статтею 55 Основ цивільного
судочинства Союзу РСР і союзних республік" виключити, а слова
"Союзу РСР" замінити словом "України".
76. У частині другій статті 356 слова "державним
підприємствам, установам, організаціям, колгоспам, іншим
кооперативним організаціям, їх об'єднанням, іншим громадським
організаціям" та "фонду" виключити.
77. У статті 357 останнє речення викласти в такій редакції:
"На ухвалу суду в питанні видачі дубліката може бути подано
скаргу, внесено окреме подання".
78. У частині шостій статті 359 останнє речення викласти в
такій редакції: "На ухвалу суду в питанні поновлення строку може
бути подано скаргу, внесено окреме подання".
79. Частину четверту статті 360 викласти в такій редакції:
"На ухвалу народного судді, якою відмовлено у відводі
судового виконавця, може бути подано скаргу, внесено окреме
подання".
80. Частину третю статті 366 викласти в такій редакції:
"На ухвалу районного (міського) народного суду про
відстрочку або розстрочку виконання рішення може бути подано
скаргу, внесено окреме подання".
81. Частину другу статті 370 викласти в такій редакції:
"На ухвалу народного судді про припинення виконання може бути
подано скаргу, внесено окреме подання".
82. Частину п'яту статті 372 викласти в такій редакції:
"На ухвалу народного судді може бути подано скаргу, внесено
окреме подання".
83. Частину четверту статті 373 викласти в такій редакції:
"На ухвалу районного (міського) народного суду може бути
подано скаргу, внесено окреме подання".
84. У частині третій статті 374 і частині першій статті 388
слова "Державного банку СРСР" замінити словами "Національного
банку України".
85. Частину третю статті 378 викласти в такій редакції:
"На ухвалу народного судді про затвердження або зміну
розрахунку може бути подано скаргу, внесено окреме подання".
86. Частину четверту статті 379 викласти в такій редакції:
"На ухвалу районного (міського) народного суду може бути
подано скаргу, внесено окреме подання".
87. У статті 380 слова "і на майно колгоспного двору або
господарства громадян, які займаються індивідуальною трудовою
діяльністю в сільському господарстві" замінити словами "або
спільною (сумісною) власністю інших громадян".
88. У статті 383:
у частині першій слова "Державного банку СРСР" замінити
словами "Національного банку України";
частину другу викласти в такій редакції: "Облігації внутрішніх державних і місцевих позик, облігації
підприємств вилучаються у боржника і здаються судовим виконавцем
на зберігання до установи Ощадного банку України".
89. У статті 387:
у частині першій слова "у державних трудових ощадних касах і
в Державному банку СРСР" замінити словами "в установах банків";
із частини другої слово "кредитних" виключити.
90. У статті 388 слова "Державного банку СРСР" замінити
словами "Національного банку України".
91. У статті 389 слова "Державного банку СРСР", "Державним
банком СРСР" замінити відповідно словами "Національного банку
України", "Національним банком України"; останнє речення викласти
в такій редакції: "Облігації внутрішніх державних і місцевих
позик, облігації підприємств оплачуються відповідно установами
Ощадного банку України або підприємствами чи
установами-емітентами цих цінних паперів".
92. У частині шостій статті 417 слово "протест" замінити
словами "внесено окреме подання".
93. Частину третю статті 421 викласти в такій редакції:
"На ухвалу суду може бути подано скаргу, внесено окреме
подання".
94. У статті 423:
у частині першій слова "радянськими громадянами" замінити
словами "громадянами України";
у частині третій слова "Відповідно до статті 59 Основ
цивільного судочинства Союзу РСР і союзних республік Радою
Міністрів Союзу РСР" і "радянських громадян, підприємств або
організацій" замінити відповідно словами "Законодавством України"
і "громадян, підприємств або організацій України".
95. У статті 424 слова "радянськими громадянами" замінити
словами "громадянами України".
96. У статті 424-1 слова "Союзу РСР, а у випадках, не
передбачених законодавством Союзу РСР, - виходячи з правил
підсудності, встановлених законодавством Української РСР" замінити
словом "України".
97. У статті 425:
у частинах першій і другій слова "в СРСР", "СРСР" і
"радянського суду" замінити відповідно словами "в Україні",
"України" і "суду України";
у частині третій слова "Радянській державі", "Радянської
держави" і "СРСР, Радою Міністрів СРСР" замінити відповідно
словами "Україні", "України" і "Україні, Кабінетом Міністрів
України".
98. У статті 426 слова "СРСР" і "Союзу РСР та Української
РСР" замінити словом "України".
99. У статті 427 слова "арбітражів", "СРСР" та "арбітражу"
замінити відповідно словами "арбітражних судів", "України" та
"арбітражного суду".
100. Із статті 428 слова "СРСР або" виключити.
101. У статті 19 Положення про третейський суд (додаток
N 2 до Кодексу) слова "принесений протест" замінити словами
"внесено окреме подання".
III. У Виправно-трудовому кодексі Української РСР
( 3325-07 ):
1. У назві Кодексу та його тексті найменування "Українська
РСР" замінити найменуванням "Україна".
2. У назвах розділу I, глави 1, статтях 63 і 126 слова
"Союзу РСР і Української РСР" замінити словом "України".
3. Із частини першої статті 1 слова "і поваги до правил
соціалістичного співжиття" виключити.
4. Статтю 2 викласти в такій редакції:
"Стаття 2. Виправно-трудове законодавство України
Виправно-трудове законодавство України складається з цього
Кодексу та інших законів України. Виправно-трудове законодавство України встановлює порядок і
умови відбування покарання і застосування заходів
виправно-трудового впливу до осіб, засуджених до позбавлення волі
і виправних робіт без позбавлення волі, порядок відбування
покарання особами, засудженими до направлення в дисциплінарний
батальйон, виконання та відбування інших видів кримінального
покарання, а також порядок діяльності установ і органів, які
виконують вироки до цих видів покарання, і участі громадськості у
виправленні і перевихованні засуджених".
5. Статтю 3 виключити.
6. Статтю 5 викласти в такій редакції:
"Стаття 5. Установи та органи, які виконують вироки
судів до позбавлення волі і виправних робіт
без позбавлення волі
Вироки судів до позбавлення волі і виправних робіт без
позбавлення волі виконуються виправно-трудовими установами і
органами Міністерства внутрішніх справ України. Виправно-трудові установи організуються і ліквідуються
Міністерством внутрішніх справ України".
7. У частині першій статті 7, найменуванні глави 7, статтях
56 і 98 слова "політико-виховна" замінити словом "виховна".
8. Статті 8 і 11 викласти в такій редакції:
"Стаття 8. Правове становище осіб, які відбувають покарання
у вигляді позбавлення волі і виправних робіт
без позбавлення волі
Особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі і
виправних робіт без позбавлення волі, несуть обов'язки і
користуються правами, встановленими законодавством для громадян
України, з обмеженнями, що передбачені законодавством для
засуджених, а також випливають з вироку суду і режиму,
встановленого цим Кодексом для відбування покарання даного виду. Правове становище іноземних громадян і осіб без громадянства,
які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі і виправних
робіт без позбавлення волі, визначається законодавством України,
що встановлює права та обов'язки цих осіб під час їх перебування
на території України, з обмеженнями, що передбачені законодавством
для засуджених, а також випливають з вироку суду та режиму,
встановленого цим Кодексом для відбування покарання даного виду".
"Стаття 11. Прокурорський нагляд за виконанням покарання
Нагляд за додержанням законів при виконанні вироків до
позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі
здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими
йому прокурорами. Здійснюючи вищий нагляд за додержанням законів,
прокурор зобов'язаний вживати заходів до усунення їх порушень, від
кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у
встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які
допустили ці порушення. Постанови і вказівки прокурора щодо додержання правил
відбування покарання, встановлених виправно-трудовим
законодавством України, є обов'язковими і підлягають негайному
виконанню адміністрацією виправно-трудових установ і органів, які
виконують вироки судів до виправних робіт без позбавлення волі".
9. У частині другій статті 20 слова "Відповідно до статті 12
Основ виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних
республік" виключити, а слово "СРСР" замінити словом "України".
10. У статті 21:
у частині другій слово "СРСР" замінити словом "України";
у частині п'ятій останнє речення викласти в такій редакції:
"Порядок тримання засуджених у них, а також у лікувальних
закладах визначається Міністерством внутрішніх справ України за
погодженням з Генеральною прокуратурою України".
11. У частині другій статті 22 друге речення викласти в такій
редакції: "Порядок переведення засуджених визначається
Міністерством внутрішніх справ України за погодженням з
Генеральною прокуратурою України".
12. Частину першу статті 23 викласти в такій редакції:
"При необхідності провадження слідчих дій у справі про
злочин, вчинений іншою особою, засуджений до позбавлення волі з
відбуванням покарання у виправно-трудовій, виховно-трудовій
колонії або дисциплінарному батальйоні може бути залишений в
слідчому ізоляторі або тюрмі з санкції прокурора Республіки Крим,
області, міста Києва, а також прирівняних до них прокурорів на
строк до двох місяців, з санкції заступника Генерального прокурора
України - до чотирьох місяців, а з санкції Генерального прокурора
України - до шести місяців".
13. У статті 25:
в абзаці першому слова "Відповідно до статті 17 Основ
виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік"
виключити;
абзац третій викласти в такій редакції:
"- у зв'язку з провадженням слідчих дій у справі про злочин,
вчинений іншою особою, - з санкції прокурора Республіки Крим,
області, міста Києва та прирівняних до них прокурорів на строк до
двох місяців, з санкції заступника Генерального прокурора України
- до чотирьох місяців, а з санкції Генерального прокурора України
- до шести місяців".
14. Із частини шостої статті 28 слова "Основами
виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік та"
виключити.
15. У статті 38:
із частини четвертої слова "що видаються в СРСР" виключити;
у частині п'ятій слова "за погодженням з Прокуратурою
Української РСР" замінити словами "за погодженням з Генеральною
прокуратурою України".
16. У частині третій статті 39-1 слова "Відповідно до статті
24-1 Основ виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних
республік" виключити, а слова "СРСР за погодженням з Прокуратурою
Союзу РСР" замінити словами "України за погодженням з Генеральною
прокуратурою України".
17. Із статей 47, 53, 109, 109-1 слова "законодавством Союзу
РСР і" виключити.
18. У статті 51 слова "Союзу РСР" замінити словом "України".
19. Частину п'яту статті 52 викласти в такій редакції:
"Умови і порядок оплати праці осіб, позбавлених волі,
визначаються Кабінетом Міністрів України".
20. У статтях 55 і 82-8 слова "політико-виховна",
"політико-виховну", "і поваги до правил соціалістичного співжиття,
бережливого ставлення до соціалістичної власності" замінити
відповідно словами "виховна", "виховну" і "бережливого ставлення
до державної власності".
21. У статті 64 слова "Відповідно до статті 31 Основ
виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік"
виключити, а слова "Рада Міністрів СРСР" замінити словами "Кабінет
Міністрів України".
22. У частині четвертій статті 75 слова "Відповідно до статті
36 Основ виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних
республік" виключити, а слова "Радою Міністрів СРСР" замінити
словами "Кабінетом Міністрів України".
23. У частині третій статті 76 слова "Відповідно до статті 37
Основ виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних
республік" виключити, а слово "СРСР" замінити словом "України".
24. У частині третій статті 80 слова "відповідно до статті 38
Основ виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних
республік" виключити, а слово "СРСР" замінити словом "України".
25. У частині першій статті 82-2 слово "СРСР" замінити словом
"України".
26. У частині першій статті 82-5 друге речення викласти в
такій редакції: "Порядок здійснення нагляду і Правила внутрішнього
розпорядку в гуртожитках, призначених для проживання цих осіб,
встановлюються Міністерством внутрішніх справ України за
погодженням з Генеральною прокуратурою України".
27. У статтях 99 і 100 слова "Союзу РСР і Української РСР" і
"політико-виховної" замінити відповідно словами "України" і
"виховної".
28. У частині третій статті 115 слова "Відповідно до статті
47 Основ виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних
республік" виключити, а слова "Радою Міністрів СРСР" замінити
словами "Кабінетом Міністрів України".
29. Із статті 119 слова "не додержують правил соціалістичного
співжиття і" та "і правил соціалістичного співжиття" виключити.
30. Із частини другої статті 120 слова "Відповідно до Основ
виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік" і
"затвердженим Президією Верховної Ради СРСР" виключити.
IV. Частину четверту статті 259 Кодексу законів про працю
України ( 322-08 ) викласти в такій редакції:
"Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням
законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і
підпорядкованими йому прокурорами".
V. У Кодексі Української РСР про адміністративні
правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ) (Відомості Верховної Ради
УРСР 1984 р., додаток до N 51, ст.1122; 1985 р., N 17, ст.415,
N 24, ст.553, N 44, ст.1056; 1986 р., N 15, ст.326, N 27, ст.539,
N 52, ст.1057; 1987 р., N 12, ст. 226, N 25, ст. ст.453, 454,
N 35, ст.674, N 49, ст.1009, N 50, ст.1016; 1988 р., N 33, ст.808,
N 52, ст.1184; 1989 р., N 19, ст.182, N 22, ст.236, N 49, ст.673;
1990 р., N 5, ст. ст.59, 60, N 12, ст.194, N 18, ст.278, N 20,
ст.313, N 22, ст.367, N 34, ст.501; 1991 р., N 7, ст.45, N 8,
ст.56, N 11, ст.106, Відомості Верховної Ради України, 1991 р.,
N 39, ст.514, N 40, ст.527, N 45, ст.600; 1992 р., N 5, ст.40):
1. У назві Кодексу слова "Української РСР" замінити словом
"України".
2. Доповнити Кодекс статтею 185-8 такого змісту:
"Стаття 185-8. Ухилення від виконання законних
вимог прокурора
Невиконання службовою особою законних вимог прокурора про
проведення перевірки чи ревізії діяльності підконтрольних або
підпорядкованих підприємств, установ, організацій або про
виділення спеціалістів для проведення такої перевірки, про подання
необхідних матеріалів - тягне за собою накладення штрафу до половини одного
мінімального розміру заробітної плати. Ухилення від прибуття за викликом в прокуратуру - тягне за собою накладення штрафу на громадян до половини
одного мінімального розміру заробітної плати, а на службових осіб
- до одного мінімального розміру заробітної плати".
3. Частину другу статті 185-6 після слова "розгляду"
доповнити словом "протесту".
4. У статті 221 цифри "185-7" замінити цифрами "185-8".
5. У статті 250 слова "Відповідно до Закону СРСР про
прокуратуру СРСР прокурор, здійснюючи нагляд за виконанням
законів" замінити словами "Прокурор, заступник прокурора,
здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням
законів".
6. Пункт 3-4 частини першої статті 255 після цифр "185-6"
доповнити словом і цифрами "стаття 185-8".
7. У частині другій статті 288 слово "СРСР" замінити словом
"України".

Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 15 грудня 1992 року
N 2857-XII



вгору