Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів
Закон України; Перелік, Вимоги від 06.12.20182639-VIII
Документ 2639-VIII, чинний, поточна редакція — Прийняття від 06.12.2018
( Остання подія — Введення в дію, відбудеться 06.08.2019. Подивитися в історії? )

Стаття 18. Мінімальний термін придатності, дата "вжити до…" та дата замороження харчового продукту

1. Дата завершення мінімального терміну придатності зазначається з дотриманням таких вимог:

1) перед датою зазначаються слова "Краще спожити до…", якщо дата вказує на день, або "Краще спожити до кінця…" - в інших випадках;

2) безпосередньо після слів, наведених у пункті 1 цієї частини, зазначається дата або посилання на місце, де на маркуванні зазначена дата;

3) за потреби після інформації, передбаченої пунктами 1 і 2 цієї частини, зазначаються умови зберігання, яких необхідно дотримуватися, щоб харчовий продукт не втратив своїх властивостей до спливу встановленого строку;

4) дата складається з дня, місяця та, за потреби, року у незакодованій формі у зазначеному порядку, між цифрами проставляються розділові знаки (крапка, скісна риска, дефіс тощо) або інтервал.

При цьому:

якщо харчовий продукт зберігається не більше трьох місяців, у даті достатньо вказати день і місяць;

якщо харчовий продукт зберігається більше трьох місяців, але менше 18 місяців, у даті достатньо вказати місяць і рік;

якщо харчовий продукт зберігається понад 18 місяців, у даті достатньо вказати рік;

5) мінімальний термін придатності зазначається добровільно за вибором оператора ринку харчових продуктів для таких харчових продуктів:

а) свіжі фрукти та овочі, включаючи картоплю, не очищені від шкіри, не порізані і не оброблені в інший аналогічний спосіб, крім пророщеного насіння та інших аналогічних продуктів, зокрема пророщених бобових культур;

б) вина, лікерні вина, ігристі вина, ароматизовані вина та інші аналогічні продукти, вироблені з фруктів, крім винограду та напоїв, вироблених з винограду та виноградного сусла, що класифікуються за кодом 2206 00 згідно з УКТ ЗЕД;

в) напої, що містять 10 і більше відсотків об’ємних одиниць спирту;

г) хлібобулочні або кондитерські вироби, які зазвичай споживаються протягом 24 годин з моменту випікання;

ґ) оцет;

д) харчова сіль;

е) цукор у твердому стані;

є) кондитерські вироби, що складаються майже виключно з ароматизованих та/або підфарбованих цукрів;

ж) жувальна гумка та інші аналогічні продукти для жування.

2. Для харчових продуктів, які через свої мікробіологічні властивості є такими, що швидко псуються, і тому після завершення короткого періоду часу можуть вважатися небезпечними для здоров’я людини, замість дати завершення мінімального терміну придатності зазначається дата "вжити до…".

3. Дата "вжити до…" зазначається у такий спосіб:

1) перед датою зазначаються слова "вжити до…";

2) безпосередньо після слів, наведених у пункті 1 цієї частини, зазначається дата або посилання на місце, де на маркуванні зазначена дата. Після цієї інформації зазначаються спеціальні умови зберігання, яких необхідно дотримуватися, щоб харчовий продукт не втратив своїх властивостей до зазначеної дати;

3) дата складається з дня, місяця та, за потреби, року у незакодованій формі: у зазначеному порядку між цифрами проставляються розділові знаки (крапка, скісна риска, дефіс тощо) або інтервал;

4) дата "вжити до…" зазначається окремо на кожній фасованій одиниці харчового продукту або порції.

4. Дата замороження зазначається для харчових продуктів, наведених у пункті 6 додатку 2 до цього Закону, таким чином:

1) перед датою зазначається слово "заморожений…";

2) безпосередньо після слова, наведеного в пункті 1 цієї частини, зазначається дата або посилання на місце, де на маркуванні зазначена дата, що складається з дня, місяця та року в незакодованій формі: у зазначеному порядку, між цифрами проставляються розділові знаки (крапка, скісна риска, дефіс тощо) або інтервал.

Стаття 19. Умови зберігання або умови використання харчового продукту

1. Якщо харчові продукти потребують спеціальних умов зберігання та/або умов використання, такі умови мають бути зазначені в інформації про харчовий продукт.

2. Для забезпечення належного зберігання та використання харчових продуктів після відкриття упаковки в інформації про харчовий продукт може зазначатися інформація про умови зберігання та/або строк споживання після відкриття упаковки.

Стаття 20. Основні вимоги щодо зазначення країни походження або місця походження харчового продукту

1. Зазначення країни походження або місця походження харчового продукту є обов’язковим у таких випадках:

1) якщо неповідомлення цієї інформації може ввести споживача в оману, зокрема, якщо інформація, що супроводжує харчовий продукт, або інформація на маркуванні може навести на думку, що даний харчовий продукт має іншу країну походження або місце походження;

2) для окремих типів м’яса, що класифікується за кодами УКТ ЗЕД, наведеними у додатку № 7 до цього Закону.

2. У разі якщо зазначені країна походження або місце походження харчового продукту не збігаються з країною походження або місцем походження основного інгредієнта, необхідно:

1) зазначити країну походження або місце походження основного інгредієнта;

2) вказати, що країна походження або місце походження основного інгредієнта відрізняється від країни походження або місця походження харчового продукту.

3. Порядок, спеціальні вимоги до маркування та перелік харчових продуктів, для яких обов’язковим є зазначення країни походження або місця походження відповідно до частин першої і другої цієї статті, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Стаття 21. Інструкції з використання харчових продуктів

1. Інструкції з використання або приготування харчових продуктів повинні містити інформацію, достатню для використання харчового продукту споживачем за призначенням.

Стаття 22. Вміст спирту

1. Фактичний вміст спирту в напоях з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць, крім продукції, що класифікується за кодом 2204 згідно з УКТ ЗЕД, зазначається відповідно до додатка № 8 до цього Закону.

Стаття 23. Інформація про поживну цінність харчових продуктів

1. Обов’язкова інформація про поживну цінність харчових продуктів має включати інформацію про:

1) енергетичну цінність;

2) вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі.

За потреби поряд з інформацією про поживну цінність може розміщуватися напис про те, що наявність солі зумовлена виключно вмістом натрію, який має природне походження, а не додавався у процесі виробництва харчового продукту.

2. Зміст обов’язкової інформації про поживну цінність харчових продуктів, зазначеної в частині першій цієї статті, може бути доповнено зазначенням вмісту однієї або декількох таких речовин:

1) мононенасичені жири;

2) поліненасичені жири;

3) поліоли;

4) крохмаль;

5) харчові волокна;

6) вітаміни або мінеральні речовини, наведені в додатку № 9 до цього Закону, якщо вони містяться в харчовому продукті у значних кількостях.

3. У разі якщо маркування фасованих харчових продуктів містить обов’язкову інформацію про поживну цінність, допускається повторення інформації про енергетичну цінність або про енергетичну цінність та про вміст жирів, насичених жирів, цукрів та солі.

4. Вимоги статей 23-27 цього Закону не застосовуються до дієтичних добавок та води природної мінеральної.

Стаття 24. Обчислення енергетичної цінності та кількості поживних речовин

1. Обчислення енергетичної цінності здійснюється за допомогою перевідних коефіцієнтів, наведених у додатку № 10 до цього Закону.

2. Значення енергетичної цінності та кількості поживних речовин вказуються для харчових продуктів у тому стані, в якому вони запропоновані для реалізації.

3. Зазначення енергетичної цінності може стосуватися харчових продуктів після їх приготування, за умови надання достатньо докладних інструкцій щодо приготування цих продуктів для цілей споживання.

4. Величини енергетичної цінності харчового продукту та кількості поживних речовин - це середні значення, обчислені за допомогою одного або декількох таких методів залежно від вибору оператора ринку харчових продуктів:

1) аналіз харчових продуктів, проведений виробником;

2) обчислення, виконані з використанням добре відомих або фактичних середніх значень (величин) інгредієнтів;

3) обчислення, виконані з використанням загально встановлених і прийнятих даних.

5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, затверджує:

1) допустимі відхилення між зазначеними в інформації про харчовий продукт величинами енергетичної цінності, кількості поживних речовин та фактичними значеннями цих параметрів, визначеними під час проведення державного контролю;

2) перевідні коефіцієнти для визначення вмісту вітамінів і мінеральних речовин у харчових продуктах.

Стаття 25. Способи зазначення енергетичної цінності харчових продуктів

1. Показники енергетичної цінності та вмісту поживних речовин харчових продуктів зазначаються в одиницях вимірювання, наведених у додатку № 11 до цього Закону.

2. Показники енергетичної цінності та вмісту поживних речовин зазначаються на 100 грамів або 100 мілілітрів харчового продукту.

3. Якщо повідомляється інформація про вміст вітамінів та мінеральних речовин, додатково до способу зазначення, встановленого частиною другою цієї статті, така інформація має виражатися у відсотках до референсних величин споживання, встановлених у розділі I додатка № 9 до цього Закону.

4. Додатково до способу зазначення, встановленого частиною другою цієї статті, інформація про енергетичну цінність та вміст поживних речовин, передбачена частинами першою - третьою статті 23 цього Закону, може виражатися у відсотках до референсних величин споживання, встановлених у розділі II додатка № 9 до цього Закону.

5. У разі повідомлення споживачам інформації відповідно до частини четвертої цієї статті поряд з такою інформацією у маркуванні додатково зазначається: "Середня референсна величина добового споживання для осіб старше 18 років (8400кДж/2000ккал)".

Стаття 26. Зазначення енергетичної цінності та кількісного вмісту поживних речовин на порцію або на одиницю споживання

1. У харчових продуктах показники енергетичної цінності та вмісту поживних речовин для зручності споживача можуть зазначатися на порцію та/або на одиницю споживання, за умови що величина порції або одиниці споживання та кількість порцій або одиниць споживання, що знаходяться в упаковці, зазначена на етикетці, у таких випадках:

1) додатково до способу зазначення, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону;

2) додатково до способу зазначення, встановленого частиною третьою статті 25 цього Закону, щодо вмісту вітамінів і мінеральних речовин;

3) додатково до або замість способу зазначення, встановленого частиною четвертою статті 25 цього Закону.

2. Як виняток з положень частини другої статті 23 цього Закону, у випадках, передбачених частиною третьою статті 25 цього Закону, вміст поживних речовин та/або відсотки до референсних величин споживання, встановлених розділом II додатка № 9 до цього Закону, можуть зазначатися в розрахунку лише на порцію або на одиницю споживання.

3. У разі зазначення вмісту поживних речовин лише на порцію або на одиницю споживання значення показника енергетичної цінності обчислюється на 100 грамів або на 100 мілілітрів з розрахунку на порцію або на одиницю споживання.

4. Показники енергетичної цінності та вмісту поживних речовин та/або референсні величини споживання, встановлені розділом II додатка № 9 до цього Закону, можуть зазначатися в розрахунку лише на порцію або на одиницю споживання.

5. Величина порції або одиниці споживання зазначається разом з інформацією про поживну цінність.

Стаття 27. Надання інформації про поживну цінність харчового продукту

1. Інформація, зазначена у частинах першій і другій статті 23 цього Закону, наводиться в одному полі видимості, у чіткому форматі та, за доцільності, у порядку, встановленому додатком № 11 до цього Закону.

2. Інформація, зазначена в частинах першій і другій статті 23 цього Закону, надається у формі таблиці. За відсутності вільного місця інформація наводиться у форматі рядків.

3. Інформація, зазначена в частині третій статті 23 цього Закону, має бути представлена в основному полі видимості, а розмір шрифту має задовольняти вимоги частини п’ятої статті 8 цього Закону.

4. Інформація, зазначена у частині третій статті 23 цього Закону, наводиться у форматі, відмінному від формату, встановленого частиною другою цієї статті.

5. У разі якщо показники енергетичної цінності або вмісту поживних речовин у харчовому продукті є незначними, інформація про них може бути замінена словами "містить незначну кількість…", що розміщуються поряд з інформацією про поживну цінність (за наявності).

6. Додатково до форми зазначення, встановленої частинами другою і четвертою статті 25, статтею 26 та частиною другою цієї статті, енергетичну цінність та кількість поживних речовин можна зазначати в іншій формі та/або представляти за допомогою графічних форм або символів, якщо вони:

1) базуються на результатах наукових досліджень, є зрозумілими для споживачів та не вводять споживачів в оману;

2) розроблялися з урахуванням результатів консультацій із широким колом заінтересованих сторін та громадськістю;

3) застосовуються з метою сприяння розумінню споживачами цінності або важливості харчового продукту щодо калорійності та вмісту поживних речовин у раціоні харчування людини;

4) базуються на науково обґрунтованих доказах розуміння пересічним споживачем таких способів зазначення чи надання інформації;

5) у разі застосування інших форм надання інформації базуються на референсних величинах споживання, встановлених у додатку № 9 до цього Закону, або, за їх відсутності, на загальновизнаних наукових рекомендаціях щодо норм споживання поживних речовин або калорійності;

6) є об’єктивними та недискримінаційними;

7) у разі застосування не створюють перешкод для вільного обігу харчових продуктів.

Розділ IV
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ, ЩО НАДАЄТЬСЯ В ДОБРОВІЛЬНОМУ ПОРЯДКУ

Стаття 28. Основні вимоги до інформації про харчові продукти, що надається в добровільному порядку

1. Інформація про харчові продукти, що надається в добровільному порядку:

1) не повинна вводити споживачів в оману;

2) не повинна бути незрозумілою чи заплутаною для споживача;

3) за потреби має базуватися на відповідних наукових даних.

2. Оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про харчовий продукт, може зазначати у маркуванні слово "натуральний" щодо молочних продуктів та/або їх інгредієнтів, якщо вони відповідають таким критеріям:

1) продукт або інгредієнт не вироблено з сировини штучного походження (яка не є природною сировиною рослинного походження, тваринного походження, водоростей, грибів, мікроорганізмів, мінеральних речовин, вітамінів, які не були ідентифіковані);

2) продукт або інгредієнт не містить інгредієнтів, вироблених із сировини штучного походження;

3) продукт або інгредієнт не містить штучних барвників, штучних ароматизаторів, штучних консервантів, штучних стабілізаторів, штучних харчових добавок, штучних підсолоджувачів;

4) продукт або інгредієнт отримано або вироблено із сировини в результаті фізичних та/або ферментативних, та/або мікробіологічних процесів переробки, у тому числі із застосуванням pH-регулювання біологічним методом;

5) продукт або інгредієнт вироблено без застосування методів генної інженерії.

3. У  маркуванні  молочних  продуктів  забороняється використовувати слово "натуральний" щодо продуктів:

1) з повністю або частково заміненими складовими молока (молочний жир, молочний білок, лактоза);

2) у виробництві яких використовувалися жири та/або білки немолочного походження, а також будь-які стабілізатори та консерванти (для традиційних молочних продуктів).

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, затверджує вимоги до такої інформації про харчові продукти, рішення про надання якої та умови надання приймається оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про харчовий продукт, у добровільному порядку:

1) інформація про можливу або випадкову присутність у харчових продуктах речовин або продуктів, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість;

2) інформація, пов’язана з придатністю харчового продукту для споживання вегетаріанцями та веганцями;

3) значення і зазначення референсних величин споживання додатково до референсних величин споживання, наведених у додатку № 9 до цього Закону;

4) перевідні коефіцієнти для обчислення енергетичної цінності додатково до встановлених у додатку № 10 до цього Закону.

5. Інформація про харчові продукти, що надається в добровільному порядку, не повинна зазначатися у спосіб, що зменшує площу поверхні, необхідної для надання обов’язкової інформації про харчові продукти.

Розділ V
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОПЕРАТОРІВ РИНКУ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Стаття 29. Державний контроль за додержанням законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти

1. Державний контроль за додержанням законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти здійснюється відповідно до Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин".

Стаття 30. Відповідальність операторів ринку харчових продуктів за порушення законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти

1. Оператори ринку харчових продуктів, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність у межах діяльності, яку вони провадять, відповідно до Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин".

Розділ VI
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня його опублікування, крім:

частини одинадцятої статті 6 цього Закону, яка вводиться в дію з дня набрання чинності цим Законом;

підпункту "г" підпункту 2 пункту 4 та пункту 5 цього розділу, які вводяться в дію з дня набрання чинності цим Законом.

2. Установити, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, що діяло до введення в дію цього Закону, але не відповідають вимогам цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону. Такі харчові продукти можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

3. Додатки №№ 1-11 до цього Закону є його невід’ємною частиною.

4. Внести зміни до таких законів України:

1) у Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 345 із наступними змінами):

а) абзаци тридцять третій і сорок шостий статті 1 викласти в такій редакції:

"спирт етиловий ректифікований неденатурований - спирт етиловий з вмістом спирту більше 80 відсотків об’ємних одиниць, отриманий шляхом фракційної перегонки етилового спирту-сирцю або брагоректифікацією дозрілої бражки";

"зерновий дистилят - спирт харчовий питний етиловий дистильований, отриманий шляхом дистиляції, міцністю до 70 відсотків об’ємних одиниць, що використовується для виробництва алкогольних напоїв та спиртовмісних харчових напоїв і виробляється із зернової сировини/зернових культур";

б) у статті 11:

у частині першій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"1. Маркування алкогольних напоїв (крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, та має містити таку інформацію";

абзац другий виключити;

абзац четвертий викласти в такій редакції:

"найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про алкогольний напій, а для імпортованих алкогольних напоїв - найменування та місцезнаходження імпортера (у разі зміни найменування виробника у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство)";

у частині другій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"2. Маркування виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додавання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об’ємних одиниць (без додавання спирту), яка реалізується в Україні, здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Маркування виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додавання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об’ємних одиниць (без додавання спирту), яка реалізується в Україні, має містити таку інформацію";

абзац другий виключити;

абзац четвертий викласти в такій редакції:

"найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за надання інформації про алкогольний напій, а для імпортованих алкогольних напоїв - найменування та місцезнаходження імпортера (у разі зміни найменування виробника у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство)";

абзац сімнадцятий виключити;

абзац п’ятий частини четвертої викласти в такій редакції:

"Зміни до цієї статті набирають чинності не раніше ніж через 24 місяці з дня опублікування закону про внесення відповідних змін";

2) у Законі України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 41-42, ст. 2024 із наступними змінами):

а) у статті 1:

у частині першій:

пункти 23, 28, 29, 38 і 66 виключити;

пункт 27 викласти в такій редакції:

"27) заклад громадського харчування - ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам";

абзац четвертий пункту 44 викласти в такій редакції:

"інформація про харчовий продукт, надана споживачеві, зокрема шляхом зазначення у маркуванні, та інша загальнодоступна споживачеві інформація про уникнення негативних для здоров’я наслідків, пов’язаних з харчовим продуктом чи категорією харчових продуктів";

пункт 47 викласти в такій редакції:

"47) неправильно маркований харчовий продукт - харчовий продукт, маркування якого не відповідає вимогам законодавства";

доповнити пунктом 96 такого змісту:

"96) харчовий ензим - продукт, отриманий з рослин, тварин або мікроорганізмів, або продуктів з них, включаючи продукт, отриманий у процесі ферментації з використанням мікроорганізмів, що має у складі один або кілька ензимів, здатних каталізувати характерні біохімічні реакції, та доданий до харчового продукту для технологічного призначення на будь-якому етапі виробництва, переробки, приготування, обробки, пакування, транспортування або зберігання харчових продуктів";

частину другу доповнити другим реченням такого змісту: "Терміни "етикетка", "інгредієнт" та "маркування" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів";

б) частину першу статті 2 викласти в такій редакції:

"1. Законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів складається з Конституції України, цього Закону, законів України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин", "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" та інших актів, виданих відповідно до зазначених нормативно-правових актів";

в) абзац третій частини першої статті 3 викласти в такій редакції:

"вимоги до окремих показників якості харчових продуктів";

г) статтю 20 доповнити частиною восьмою такого змісту:

"8. Операторам ринку забороняється здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу відповідно до цього Закону, та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів";

ґ) доповнити статтею 22-1 такого змісту:

"Стаття 22-1. Позначення, що ідентифікує партію, до якої належить харчовий продукт

1. Харчовий продукт може бути введений в обіг та перебувати в обігу лише за наявності на його маркуванні позначення, що ідентифікує партію, до якої належить такий харчовий продукт, крім випадків, передбачених частинами другою і восьмою цієї статті.

2. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не застосовується:

1) до харчових продуктів, які після виходу з виробничої зони підлягають продажу або постачаються на склади тимчасового зберігання, підготовки чи пакування, або транспортуються до потужностей з їх обробки чи переробки, або гуртуються для негайної обробки чи переробки;

2) якщо нефасований харчовий продукт вміщується в упаковку в місцях продажу кінцевому споживачеві, у тому числі на прохання споживача;

3) до упаковки або тари, найбільша поверхня якої має площу менше 10 квадратних сантиметрів;

4) до індивідуальних порцій морозива. Позначення, що ідентифікує партію морозива, наноситься на групову упаковку.

3. У кожному випадку партія визначається оператором ринку, який є виробником, обробником або пакувальником відповідного харчового продукту, чи оператором ринку, яким харчовий продукт введено в обіг.

4. Позначенню, передбаченому частиною першою цієї статті, має передувати велика літера "L" латинської абетки, крім випадків, коли таке позначення чітко відрізняється від інших позначень у маркуванні.

5. Для фасованих харчових продуктів позначення, передбачене частиною першою цієї статті, та, за потреби, велика літера "L" латинської абетки наносяться на упаковку або на етикетку, прикріплену до неї.

6. Для нефасованих харчових продуктів позначення, передбачене частиною першою цієї статті, та, за потреби, велика літера "L" латинської абетки наносяться на упаковку або контейнер або, за їх відсутності, зазначаються в документах, що супроводжують харчовий продукт.

7. Позначення, передбачене частиною першою цієї статті, має бути нанесене чітко, розбірливо та без можливості його видалення.

8. Якщо маркування харчового продукту містить мінімальний термін його придатності або дату "вжити до…", що складається з дня і місяця у відповідному порядку та у незакодованій формі, позначення, що ідентифікує партію, не зазначається";

д) статтю 39 виключити;

3) у Законі України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 31, ст. 343; 2018 р., № 41, ст. 320):

а) пункт 5 частини першої статті 1 викласти в такій редакції:

"5) вантаж - певна кількість харчових продуктів, кормів, сіна, соломи, побічних продуктів тваринного походження одного виду (відповідно до затверджених форм міжнародних сертифікатів, якщо їх затвердження передбачається цим Законом), що супроводжується одним міжнародним сертифікатом (якщо його наявність вимагається згідно із законом), перевозиться одним транспортним засобом та надходить з однієї країни або її окремої території (зони або компартмента)";

б) частину дванадцяту статті 21 викласти в такій редакції:

"12. Оператор ринку, який не погоджується з результатами основного лабораторного дослідження (випробування), має право подати до компетентного органу заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування), в якій зазначає уповноважену референс-лабораторію, що використовує підтверджувальні (референс) методи (методики) та розташована в Україні, або референс-лабораторію, розташовану у державі Європейського Союзу, в якій просить провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) із зазначенням відповідних підтверджувальних (референс) методів (методик). Арбітражне лабораторне дослідження (випробування) не може проводитися в уповноваженій лабораторії, яка проводила основне лабораторне дослідження (випробування). У разі якщо протягом п’яти робочих днів з дня отримання оператором ринку повідомлення про результати основного лабораторного дослідження (випробування) така заява не подана оператором ринку, результати основного лабораторного дослідження (випробування), що свідчать про невідповідність, вважаються остаточними";

в) у статті 41:

пункт 5 частини восьмої викласти в такій редакції:

"5) ввозяться (пересилаються) як торговельні (виставкові) зразки або об’єкти наукових досліджень, за умови попереднього надання компетентному органу інформації про такі продукти та відсутності обґрунтованого заперечення компетентного органу проти такого ввезення (пересилання), надісланого (наданого) відповідному оператору ринку протягом 10 робочих днів з дня отримання інформації про такі продукти. Заперечення компетентного органу проти ввезення (пересилання) продуктів у такому порядку вважаються обґрунтованими лише у разі, якщо їх ввезення (пересилання) може створити загрозу для життя та/або здоров’я людини та/або тварини";

частину дев’яту викласти в такій редакції:

"9. У разі якщо оператор ринку попередньо не надав компетентному органу інформацію про продукти, ввезення (пересилання) яких він планує здійснити як торговельних (виставкових) зразків або об’єктів наукових досліджень, або якщо компетентний орган надіслав (надав) оператору ринку свої обґрунтовані заперечення проти такого ввезення (пересилання), відповідні продукти не можуть бути ввезені на митну територію України в порядку, передбаченому пунктом 5 частини восьмої цієї статті.

Продукти можуть бути ввезені на митну територію України як торговельні (виставкові) зразки або об’єкти наукових досліджень у порядку, передбаченому пунктом 5 частини восьмої цієї статті, якщо вони супроводжуються документом, що підтверджує попереднє повідомлення компетентного органу про їх ввезення у зазначеному порядку, здійснене не пізніше ніж за 10 робочих днів до прибуття відповідного вантажу на призначений прикордонний інспекційний пост, та за відсутності на відповідному призначеному прикордонному інспекційному посту обґрунтованих заперечень компетентного органу проти такого ввезення. Відповідне попереднє повідомлення повинно містити опис вантажу з продуктами, інформацію про призначений прикордонний інспекційний пост, на який планується прибуття вантажу, орієнтовний час прибуття вантажу та кінцевий пункт його призначення.

Продукти, ввезені (переслані) на митну територію України згідно з пунктом 5 частини восьмої цієї статті, після їх використання за призначенням мають бути знищені або вивезені (переслані) за межі України у спосіб, що унеможливлює заподіяння шкоди здоров’ю людини та/або тварини. Правила поводження з продуктами, ввезеними (пересланими) на митну територію України як торговельні (виставкові) зразки або об’єкти наукових досліджень, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини";

г) статтю 42 доповнити частиною дев’ятою такого змісту:

"9. У разі якщо під час ввезення продуктів у контейнерах на митну територію України морським, залізничним або повітряним транспортом відбулася заміна транспортного засобу, на якому здійснювалося перевезення таких контейнерів, оператор ринку зобов’язаний надати документи щодо простежуваності переміщення відповідного вантажу (час і місце перевантаження, назва транспортних засобів) та відобразити таке перевантаження при заповненні відповідної частини загального ветеринарного документа на ввезення. Така заміна транспортного засобу здійснюється лише за умови неушкодженості опломбування відповідного контейнера з продуктами";

ґ) у частині першій статті 65:

абзац другий пункту 5 викласти в такій редакції:

"тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат";

доповнити пунктами 20-23 такого змісту:

"20) порушення встановлених законодавством вимог до надання інформації для споживачів щодо харчових продуктів, надання неточної, недостовірної та незрозумілої для споживачів інформації про харчовий продукт -

тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;

21) зміну оператором ринку харчових продуктів інформації, що супроводжує харчовий продукт, у випадку, передбаченому статтею 5 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів", -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;

22) реалізацію харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров’я людини або тварини, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

23) ненадання інформації споживачеві щодо речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат";

4) у Законі України "Про безпечність та гігієну кормів" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 10, ст. 53):

а) абзац п’ятий пункту 1 частини першої статті 6 виключити;

б) статтю 18 доповнити частиною двадцять другою такого змісту:

"22. На виконання вимог цього Закону та Положення про державну реєстрацію кормових добавок центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, затверджує Порядок формування реєстраційного досьє";

в) у статті 23:

абзац другий частини першої замінити чотирма новими абзацами такого змісту:

"Маркування кормів виконується державною мовою.

За рішенням оператора ринку, відповідального за маркування корму, поряд із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами.

Маркування кормів, призначених для експорту, здійснюється згідно з умовами відповідної експортної угоди.

Знаки для товарів і послуг можуть наводитися у маркуванні в тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні відповідно до законодавства";

доповнити частиною тринадцятою такого змісту:

"13. При повідомленні інформації про кількість корму, а також інших відомостей, що зазначаються в одиницях вимірювання певних величин, застосовуються українські позначення:

одиниць вимірювання (з використанням літер українського алфавіту) Міжнародної системи одиниць (SI);

одиниці, що не входять до Міжнародної системи одиниць (SI), але дозволені до використання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності;

комбінації одиниць Міжнародної системи одиниць (SI) та дозволених позасистемних одиниць. Одночасно у маркуванні кормів можуть бути застосовані міжнародні позначення одиниць вимірювання (з використанням літер латинського чи грецького алфавіту)".

5. Кабінету Міністрів України з метою створення належних умов для реалізації цього Закону:

вжити заходів до приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів, забезпечивши набрання ними чинності одночасно з введенням у дію цього Закону, шляхом:

1) приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

2) прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

3) забезпечення перегляду і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

4) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, з урахуванням вимог законодавства Європейського Союзу, визначених Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ
6 грудня 2018 року
№ 2639-VIII




Додаток № 1
до Закону України
від 6 грудня 2018 року № 2639-VIII

ПЕРЕЛІК РЕЧОВИН
ТА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ, ЯКІ СПРИЧИНЯЮТЬ АЛЕРГІЧНІ РЕАКЦІЇ АБО НЕПЕРЕНОСИМІСТЬ

1. Злаки, що містять глютен, а саме: пшениця (пшениця спельта та камут), жито, ячмінь, овес або їх гібридні види та продукти з них, крім:

1) сиропів з глюкози на основі пшениці, включно з декстрозою;

2) мальтодекстринів на основі пшениці;

3) сиропів з глюкози на основі ячменю;

4) зернових, що використовуються для виробництва спиртових дистилятів.

2. Ракоподібні та продукти з ракоподібних.

3. Яйця та продукти з яєць.

4. Риба та продукти з риби, крім:

1) риб’ячого желатину, що використовується як носій для вітамінів або каротиноїдних препаратів;

2) риб’ячого желатину або риб’ячого клею, що використовується як освітлювач для пива та вина.

5. Арахіс та продукти з арахісу.

6. Соєві боби та продукти з них, крім:

1) повністю рафінованих соєвої олії та жиру;

2) природних змішаних токоферолів (E306), природного D-альфа-токоферолу, природного D-альфа-токоферолу ацетату та природного D-альфа-токоферолу сукцинату, джерелом яких є соя;

3) фітостеролів та ефірів фітостеролів, що походять з рослинної олії, джерелом якої є соя;

4) рослинного ефіру станолу, виробленого зі стеролів рослинної олії, джерелом якої є соя.

7. Молоко та продукти з молока (включаючи лактозу), крім:

1)  сироватки, що використовується для виробництва спиртових дистилятів;

2) лактитолу.

8. Горіхи, а саме: мигдаль (Amygdalus communis L.), лісовий горіх (Corylus avellana), горіх грецький (Juglans regia), кеш’ю (Anacardium occidentale), пекан (Carya illinoinensis (Wangenh.) K. Koch), бразильський горіх (Bertholletia excelsa), фісташка (Pistacia vera), макадамія або горіхи Квінсленда (Macadamia ternifolia), продукти з цих горіхів, крім горіхів, що використовуються для виробництва алкогольних продуктів перегонки.

9. Селера та продукти з селери.

10. Гірчиця та продукти з гірчиці.

11. Насіння кунжуту та продукти з насіння кунжуту.

12. Двоокис сірки та сульфіти у концентрації понад 10 міліграмів на кілограм або 10 міліграмів на літр в розрахунку на сумарний обсяг оксиду сірки (SO2), що розраховуються для продуктів, які пропонуються як готові до споживання або відновлені згідно з інструкціями виробників.

13. Люпин та продукти з люпину.

14. Молюски та продукти з молюсків.

Примітка* У разі існування наукового обґрунтування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, затверджує зміни до цього Переліку, доповнюючи його речовинами і харчовими продуктами, зазначення яких в інформації про харчовий продукт є обов’язковим згідно з цим Законом.



Додаток № 2
до Закону України
від 6 грудня 2018 року № 2639-VIII

ПЕРЕЛІК ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ, ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЯКІ ПОВИННА МІСТИТИ ДОДАТКОВІ ДАНІ

ТИП АБО КАТЕГОРІЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

ДОДАТКОВІ ДАНІ

1. Харчові продукти, запаковані в середовищі певних газів

1.1. Харчові продукти, строк придатності яких подовжено за допомогою консервуючих газів, використання яких дозволено законодавством

"Запаковано в захисному середовищі"

2. Харчові продукти, що містять підсолоджувачі

2.1. Харчові продукти, що містять підсолоджувач або підсолоджувачі, використання яких дозволено законодавством

"З підсолоджувачем(ами)". Це словосполучення має супроводжувати назву харчового продукту

2.2. Харчові продукти, що містять доданий цукор або цукри і підсолоджувач, або підсолоджувачі, використання яких дозволено законодавством

"З цукром(ами) та підсолоджувачем(ами)". Це словосполучення має супроводжувати назву харчового продукту

2.3. Харчові продукти, що містять аспартам або сіль аспартам-ацесульфаму, використання яких дозволено законодавством

"Містить аспартам (джерело фенілаланіну)" (на етикетці, якщо аспартам або сіль аспартам-ацесульфаму зазначені в переліку інгредієнтів лише індексом відповідно до Європейської цифрової системи (Е)

"Містить джерело фенілаланіну" (на етикетці, якщо аспартам або сіль аспартам-ацесульфаму зазначені в переліку інгредієнтів під своєю назвою)

2.4. Харчові продукти, що містять понад 10 відсотків доданих поліолів, використання яких дозволено законодавством

"Надмірне споживання може спричинити послаблювальний ефект"

3. Харчові продукти, що містять гліциризинову кислоту або амонієву сіль гліциризинової кислоти

3.1. Кондитерські вироби або напої, що містять гліциризинову кислоту або амонієву сіль гліциризинової кислоти внаслідок додавання цих речовин або рослини локриці (Glycyrrhiza glabra) в концентрації 100 міліграмів на 1 кілограм або 10 міліграмів на 1 літр чи більше

"Містить локрицю" (одразу після переліку інгредієнтів, якщо локриця не включена до переліку інгредієнтів і не зазначається в назві харчового продукту. За відсутності переліку інгредієнтів ці слова мають супроводжувати назву харчового продукту)

3.2. Кондитерські вироби, що містять гліциризинову кислоту або амонієву сіль гліциризинової кислоти внаслідок додавання цих речовин або рослини локриці (Glycyrrhiza glabra) в концентрації 4 грами на 1 кілограм або більше

"Містить локрицю. Людям, які мають гіпертонічну хворобу, слід уникати надмірного споживання" (одразу після переліку інгредієнтів. За відсутності переліку інгредієнтів ці слова мають супроводжувати назву харчового продукту)

3.3. Напої, що містять гліциризинову кислоту або амонієву сіль гліциризинової кислоти внаслідок додавання цих речовин або рослини локриці (Glycyrrhiza glabra) в концентрації 50 міліграмів на 1 кілограм або більше, чи 300 міліграмів на 1 літр або більше, якщо напої містять понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць спирту-1

"Містить локрицю. Людям, які мають  гіпертонічну хворобу, слід уникати надмірного споживання" (одразу після переліку інгредієнтів. За відсутності переліку інгредієнтів ці слова мають супроводжувати назву харчового продукту)



вгору