Document 2507-VI, first version — Adoption on September 9, 2010
( Attention! This version is not current. Go to the current one? )

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо поміщення
дітей у приймальники-розподільники для дітей
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 4, ст.18 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кримінально-процесуальному кодексі України ( 1001-05 ):
1) у статті 7-3:
доповнити новою частиною першою такого змісту:
"Особу у віці від одинадцяти років, яка підозрюється у
вчиненні суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки
діяння, за яке Кримінальним кодексом України ( 2341-14 )
передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років, і
яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна
відповідальність, і щодо якої достатньо підстав вважати, що вона
буде ухилятися від слідства і суду або від виконання процесуальних
рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати
протиправну діяльність, може бути поміщено у
приймальник-розподільник для дітей строком до 30 діб. Цей строк за
наявності підстав може бути продовжено рішенням суду ще до 30 діб.
Питання щодо поміщення такої особи у приймальник-розподільник для
дітей вирішується судом за поданням слідчого або органу дізнання
за згодою прокурора, з урахуванням особливостей, передбачених
частинами третьою і четвертою статті 447 цього Кодексу, негайно.
На рішення суду прокурором, законним представником, захисником
неповнолітнього та самим неповнолітнім протягом трьох діб з дня
ухвалення такого рішення може бути подана апеляція до апеляційного
суду. Подача апеляції не зупиняє виконання рішення суду про
поміщення дитини у приймальник-розподільник для дітей".
У зв'язку з цим частини першу - четверту вважати відповідно
частинами другою - п'ятою;
частину четверту виключити;
у частині п'ятій слова "частини другої" замінити словами
"частини третьої";
2) у пункті 6 частини першої статті 45 слова "або з моменту
поміщення його до приймальника-розподільника" виключити.
2. У Законі України "Про органи і служби у справах дітей та
спеціальні установи для дітей" ( 20/95-ВР ) (Відомості Верховної
Ради України, 1995 р., N 6, ст. 35; 1999 р., N 36, ст. 318; 2003
р., N 28, ст. 211; 2004 р., N 19, ст. 251; 2005 р., N 11, ст. 198;
2006 р., N 12, ст. 104; 2007 р., N 15, ст. 194):
1) у статті 5:
абзац шістнадцятий частини другої замінити трьома абзацами
такого змісту:
"затримувати і тримати у спеціально відведених для цього
приміщеннях дітей, які залишилися без опіки та піклування, - на
період до передачі їх законним представникам або до влаштування в
установленому порядку, але не більше восьми годин;
затримувати і тримати у спеціально відведених для цього
приміщеннях дітей віком від 11 років, які підозрюються у вчиненні
суспільно небезпечних діянь, за які Кримінальним кодексом України
( 2341-14 ) передбачено покарання у виді позбавлення волі до п'яти
років або більш м'яке покарання, і які не досягли віку, з якого за
такі діяння особи підлягають кримінальній відповідальності, - до
передачі їх під нагляд батьків, осіб, які їх замінюють, або
адміністрації навчального чи іншого дитячого закладу, в якому
постійно проживає ця дитина, але не більше восьми годин;
затримувати і тримати у спеціально відведених для цього
приміщеннях дітей віком від 11 років, які підозрюються у вчиненні
суспільно небезпечних діянь, що підпадають під ознаки діянь, за
які Кримінальним кодексом України ( 2341-14 ) передбачено
покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років, і які не
досягли віку, з якого за такі діяння особи підлягають кримінальній
відповідальності, - до доставлення їх до суду для вирішення
питання про поміщення їх у приймальники-розподільники для дітей,
але не більше дванадцяти годин з моменту їх затримання".
У зв'язку з цим абзаци сімнадцятий - двадцять дев'ятий
вважати відповідно абзацами дев'ятнадцятим - тридцять першим;
в абзаці двадцять шостому слово "трьох" замінити словом
"восьми", а слова "до приймальників-розподільників для дітей"
замінити словами "у притулки для дітей служб у справах дітей";
2) в абзаці четвертому частини першої статті 6 слова
"правопорушників, які не досягли 18 років, до
приймальників-розподільників" замінити словами "дітей віком від
11 років у приймальники-розподільники";
3) статтю 7 викласти в такій редакції:
"Стаття 7. Приймальники-розподільники для дітей
Приймальники-розподільники для дітей - спеціальні установи
органів внутрішніх справ, призначені для тимчасового тримання
дітей віком від 11 років. Приймальники-розподільники для дітей
створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і
Севастополі та діють згідно з положенням, затвердженим наказом
Міністерства внутрішніх справ України. Права та обов'язки
посадових осіб приймальників-розподільників визначаються
положенням про приймальники-розподільники для дітей.
Приймальники-розподільники для дітей є юридичними особами.
У приймальники-розподільники для дітей діти поміщаються за
рішенням суду.
Строк перебування дитини у приймальнику-розподільнику для
дітей визначається судом залежно від наявності об'єктивних підстав
для її тримання в цій установі. У приймальники-розподільники для
дітей поміщаються діти, які:
1) досягли 11-річного віку та підозрюються у вчиненні
суспільно небезпечних діянь, що підпадають під ознаки діянь, за
які Кримінальним кодексом України ( 2341-14 ) передбачено
покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років, і які не
досягли віку, з якого за такі діяння особи підлягають кримінальній
відповідальності, і щодо яких достатньо підстав вважати, що вони
будуть ухилятися від слідства і суду або від виконання
процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі
або продовжувати протиправну діяльність, - до вирішення судом
питання про застосування примусових заходів виховного характеру,
але не більше 60 діб.
У разі якщо зникли підстави, передбачені в цьому пункті, для
подальшого тримання дитини у приймальнику-розподільнику для дітей
або з'ясування обставин, зазначених у частині п'ятій цієї статті,
слідчий або суд негайно вирішує питання про припинення подальшого
тримання дитини у приймальнику-розподільнику для дітей.
Влаштування дитини, щодо якої винесено постанову або рішення про
припинення її тримання у приймальнику-розподільнику для дітей та
невідкладне доставлення до подальшого місця влаштування,
здійснюється посадовими особами приймальника-розподільника для
дітей;
2) підлягають направленню за рішенням суду, що набрало
законної сили, до спеціальних навчально-виховних закладів, і є
достатньо підстав вважати, що такі діти займатимуться протиправною
діяльністю, - на строк, необхідний для доставлення їх до
спеціальних навчально-виховних закладів, але не більше 30 діб;
3) самовільно залишили спеціальні навчально-виховні заклади,
в яких вони перебували, - на строк, необхідний для доставлення їх
до спеціальних навчально-виховних закладів, але не більше 30 діб;
4) перебувають у розшуку як такі, що зникли, залишили сім'ї
або навчально-виховні заклади (бродяжать), - на строк, необхідний
для передання їх підрозділу кримінальної міліції у справах дітей,
який ініціював розшук, але не більше 36 годин;
5) залишили держави постійного проживання і відповідно до
міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, підлягають поверненню до держави свого
постійного проживання, - на строк, необхідний для передачі їх
батькам, особам, які їх замінюють, або працівникам спеціалізованих
установ держав постійного проживання.
Не підлягають доставленню до приймальників-розподільників для
дітей діти, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння або під
впливом наркотичних чи токсичних речовин, а також психічно хворі
діти з вираженими симптомами хвороби.
Порядок тримання дітей, поміщених у
приймальники-розподільники для дітей, визначається правилами
внутрішнього розпорядку приймальника-розподільника для дітей,
затвердженими Міністерством внутрішніх справ України".
II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 9 вересня 2010 року
N 2507-VI



on top