Документ 2267-XII, поточна редакція — Прийняття від 10.04.1992

                            З А Я В А 
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 29, ст. 406 )

Верховна Рада України глибоко занепокоєна останніми виступами
і діями деяких керівників Росії щодо України, її державного
суверенітету. Особливу тривогу викликали висловлювання
Віце-Президента Росії О. Руцкого, який, перебуваючи на нашій
землі, закликав до виходу Криму зі складу України, поставив під
сумнів її територіальну цілісність і недоторканність кордонів.
Майже одночасно Президент Росії Б. Єльцин підписав Указ про
перехід під юрисдикцію Російської Федерації всього Чорноморського
флоту, отже, і тієї його частини, яка дислокується в Україні і
відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 серпня
1991 року ( 1431-12 ) знаходиться під юрисдикцією Української
держави.
Нас не можуть не бентежити згадані дії, оскільки вони
об'єктивно спрямовані на розвал добросусідських
українсько-російських відносин, дестабілізацію ситуації в Україні,
де зберігається політичний і національний спокій.
Якщо б Україна стала на такий шлях, вона, в свою чергу, могла
б заявити про своє право на частку Балтійського, Північного,
Тихоокеанського флотів і Каспійської флотилії, а також висунути
претензії щодо населених українцями суміжних з Україною територій.
Ще раз заявляємо, що Україна не має ні до кого територіальних
претензій, але й не сприймає їх на свою адресу.
Україна згідно з домовленостями в рамках СНД будує власні
збройні сили, в тому числі і військово-морські. Маючи право на
успадкування своєї частки від усього Військово-Морського Флоту
колишнього СРСР, вона претендує лише на частину Чорноморського
флоту, приписану до її портів. А це значно менше внеску України у
розбудову Військово-Морських Сил колишнього СРСР.
Загострення відносин між Україною та Росією відволікає
зусилля народів від побудови демократичного, громадянського
суспільства, здійснення економічних і соціальних реформ,
спрямованих на забезпечення добробуту громадян України і Росії.
Верховна Рада України виходить з того, що незаперечним
пріоритетом зовнішньої політики Української держави є дружні
відносини з Росією відповідно до загальновизнаних норм
міжнародного права, зокрема невтручання у внутрішні справи,
територіальна цілісність, недоторканність кордонів, вирішення
спірних питань ненасильницькими політичними засобами, забезпечення
прав людини.
В наших спільних інтересах розв'язувати проблеми, що
виникають в українсько-російських відносинах, в дусі
співробітництва, довіри та добросусідства.

м. Київ, 10 квітня 1992 року
N 2267-XII



вгору