Документ 189-84-п, поточна редакція — Редакція від 26.04.1984

                                                          
РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
П О С Т А Н О В А
від 26 квітня 1984 р. N 189
Київ
Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним
вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень
непридатними для проживання

Відповідно до статті 7 Житлового кодексу Української РСР
( 5464-10 ) Рада Міністрів Української РСР п о с т а н о в л я є:
1. Установити, що обстеження стану жилих будинків державного
і громадського житлового фонду провадиться не менше одного разу на
п'ять років.
2. Затвердити Положення про порядок обстеження стану жилих
будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і
технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень
непридатними для проживання (додається).
3. Міністерству житлово-комунального господарства УРСР,
Міністерству охорони здоров'я УРСР і Держбуду УРСР у двомісячний
строк визначити перелік випадків, коли жилі будинки (жилі
приміщення) визнаються невідповідними санітарним і технічним
вимогам та непридатними для проживання.

Голова Ради Міністрів УРСР О.ЛЯШКО
Керуючий справами Ради Міністрів УРСР К.БОЙКО
Затверджене
постановою Ради Міністрів УРСР
від 26 квітня 1984 р. N 189
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок обстеження стану жилих будинків
з метою встановлення їх відповідності санітарним і
технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих
приміщень непридатними для проживання

1. Жилі будинки державного і громадського житлового фонду
підлягають плановому суцільному обстеженню з метою встановлення їх
відповідності санітарним і технічним вимогам.
2. Під час обстеження стану жилих будинків перевіряється: а) двір будинку та елементи його благоустрою; б) фундаменти, підвали; в) стіни та елементи фасадів (балкони, еркери, карнизи тощо); г) стикові з'єднання у великопанельних жилих будинках; д) дах будинку та обладнання на ньому (димові і вентиляційні
канали та інше); е) ліфти та їх обладнання; ж) поверхи жилого будинку, включаючи їх конструкції; з) інженерне обладнання.
3. Обстеження стану жилих будинків провадиться
інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних
організацій за участю представників громадськості. У разі
необхідності до обстеження жилих будинків залучаються фахівці
проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів
санітарно-епідеміологічної служби.
Якщо експлуатація будинків відомчого або громадського
житлового фонду здійснюється безпосередньо відповідним
підприємством, установою, організацією, то обстеження цих будинків
за клопотанням такого підприємства, установи, організації
здійснюється житлово-експлуатаційною організацією, визначеною
виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.
4. На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків
житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що
відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це
відповідний акт, який затверджується керівником вказаної
організації.
5. Якщо під час обстеження стану жилих будинків буде виявлено
невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих
приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення
капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в
установленому порядку питання про проведення такого ремонту. В разі неможливості або недоцільності проведення капітального
ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому
районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів
пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким,
що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання. При цьому додаються такі документи: а) акт обстеження стану жилого будинку з відповідним
висновком; б) технічний паспорт жилого будинку з даними про його фізичну
зношеність; в) висновок проектної або науково-дослідної організації (при
необхідності) щодо технічного стану жилого будинку (жилого
приміщення) та про неможливість або недоцільність проведення
капітального ремонту будинку (жилого приміщення); г) висновок органу або закладу санітарно-епідеміологічної
служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення)
санітарним вимогам.
6. Для обстеження стану жилих будинків, зазначених в абзаці
другому пункту 5 цього Положення, виконавчий комітет відповідної
місцевої Ради народних депутатів призначає комісію в такому
складі: заступник голови виконавчого комітету місцевої Ради
(голова комісії), начальник управління (відділу) житлового
(комунального) господарства виконавчого комітету місцевої Ради
(заступник голови комісії), представник органу або закладу
санітарно-епідеміологічної служби, представник відділу
(управління) у справах будівництва і архітектури виконавчого
комітету місцевої Ради або районний архітектор, представник органу
державного пожежного нагляду, депутат місцевої Ради, інженер
житлово-експлуатаційної організації (секретар комісії),
представник громадського будинкового комітету. При обстеженні стану жилих будинків відомчого або
громадського житлового фонду до складу комісії включається також
представник органу, який здійснює управління відповідним фондом. Комісія має право залучати в установленому порядку фахівців
проектних, науково-дослідних та інших організацій.
7. Комісія виконавчого комітету місцевої Ради народних
депутатів: а) розглядає подані житлово-експлуатаційною організацією
документи; б) обстежує стан жилого будинку (жилого приміщення) та
складає акт за формою, що встановлюється Міністерством
житлово-комунального господарства УРСР; в) перевіряє обгрунтованість висновків про неможливість або
недоцільність проведення капітального ремонту жилого будинку
(жилого приміщення). У випадках, коли за висновком комісії виявлені під час
обстеження стану жилого будинку (жилого приміщення) негативні
фактори можуть бути усунені шляхом проведення капітального ремонту
будинку (приміщення), матеріали обстеження передаються
житлово-експлуатаційній організації для проведення в установленому
порядку необхідного ремонту; г) встановлює причини незадовільного стану жилого будинку
(жилого приміщення) і при наявності вини в цьому службових осіб
ставить питання про притягнення їх до відповідальності; д) при визнанні жилого будинку (жилого приміщення)
непридатним для проживання вносить виконавчому комітетові місцевої
Ради пропозицію з проектом відповідного рішення.
8. Виконавчий комітет відповідної місцевої Ради народних
депутатів розглядає подані комісією матеріали і приймає рішення
щодо придатності жилого будинку (жилого приміщення) для
проживання. У випадках, коли виконавчий комітет місцевої Ради дійде
висновку про можливість і доцільність усунення негативних факторів
шляхом проведення капітального ремонту жилого будинку (жилого
приміщення), він приймає рішення про проведення такого ремонту.
9. Рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в
місті Ради народних депутатів може бути оскаржено до виконавчого
комітету вищестоящої Ради у 15-денний строк.
10. Виконавчі комітети районних, міських, районних у містах
Рад народних депутатів або утворювані ними органи управління, а
також відповідні підприємства, установи, організації ведуть облік
непридатних для проживання жилих будинків (жилих приміщень) та
видають довідки (виписки з рішень виконавчого комітету місцевої
Ради) про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що
не відповідає санітарним і технічним вимогам.
11. Якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим
комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних
депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та
непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради
вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста
республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів
пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших
цілях або про знесення будинку. При цьому додаються такі документи: а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в
місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого
приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та
непридатним для проживання; б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської
(міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів
про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про
знесення будинку. При вирішенні питання щодо жилого будинку відомчого або
громадського житлового фонду пропозиція погоджується з відповідним
підприємством, установою, організацією. Про це, а також про
причини непогодженості питання повідомляється виконавчий комітет
обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради
народних депутатів.
12. Виконавчий комітет обласної, міської (міста
республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів
розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання
непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в
інших цілях або про знесення цього будинку.
13. Це Положення застосовується також у випадках
позачергового обстеження стану жилих будинків державного і
громадського житлового фонду.



вгору