Документ 1852-09, поточна редакція — Редакція від 18.03.1991, підстава - 838-XII

                                                          
У К А З
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Про затвердження Положення про
товариські суди Української РСР і Положення
про громадські ради по роботі товариських
судів Української РСР

(Відомості Верховної Ради УРСР, 1977 р., N 14. ст. 132)
(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з
Указами Президії Верховної Ради Української РСР
N 4572-10 від 12.01.1983 р. (Від. N 4, ст. 51),
N 1115-11 від 16.10.1985 р. (Від. N 44, ст. 1054),
N 4534-11 від 03.09.1987 р. (Від. N 37, ст. 715).
{ Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії ВР УРСР
N 838-XII ( 838-12 ) від 18.03.91, ВВР, 1991, N 15, ст.178 }

Президія Верховної Ради Української РСР
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Положення про товариські суди Української РСР.
2. Затвердити Положення про громадські ради по роботі
товариських судів Української РСР.
3. Визнати такими, що втратили чинність, законодавчі акти
Української РСР згідно з додатком.

Голова
Президії Верховної Ради Української РСР О.ВАТЧЕНКО
Секретар
Президії Верховної Ради Української РСР Я.КОЛОТУХА
м. Київ, 23 березня 1977 р.
N 1852-IX
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президії Верховної Ради Української РСР
від 23 березня 1977 р. N 1852

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ТОВАРИСЬКІ СУДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
I. ЗАВДАННЯ ТОВАРИСЬКИХ СУДІВ І ПОРЯДОК ЇХ ОРГАНІЗАЦІЇ
Стаття 1. Товариські суди - це виборні громадські органи, які
покликані активно сприяти вихованню громадян у дусі комуністичного
ставлення до праці, дбайливого ставлення до соціалістичної
власності, додержання правил соціалістичного співжиття, розвитку в
них почуття колективізму і товариської взаємодопомоги, поважання
гідності і честі радянських людей. Головне в роботі товариських
судів - запобігання правопорушенням, виховання громадян шляхом
переконання і громадського впливу, створення обстановки
нетерпимості до порушень трудової дисципліни, до будь-яких
антигромадських вчинків. Товариські суди наділені довір'ям
колективу, виражають його волю і відповідальні перед ним.
Стаття 2. Товариські суди на підприємствах, в установах,
організаціях, вищих і середніх спеціальних навчальних закладах
створюються за рішенням загальних зборів трудового колективу,
колективу студентів або учнів. Товариські суди в колгоспах, у будинках, які обслуговуються
житлово-експлуатаційними організаціями або об'єднуються вуличними,
квартальними, домовими комітетами, а також у селищах і селах
створюються за рішенням загальних зборів членів колгоспу,
загальних зборів (сходу) мешканців будинків або громадян селища,
села за згодою виконавчих комітетів відповідних Рад народних
депутатів. У великих трудових колективах товариські суди можуть бути
створені в цехах підприємств, відділках радгоспів, бригадах
колгоспів і деяких інших підрозділах. Товариські суди можуть бути створені в колективах чисельністю
не менше 50 чоловік. В окремих випадках за згодою вищестоящого
профспілкового органу або виконавчого комітету відповідної
місцевої Ради народних депутатів товариські суди можуть бути
створені в колективах чисельністю менше 50 чоловік.
Стаття 3. До складу товариського суду можуть бути обрані
громадяни, які за своїми діловими і моральними якостями здатні
успішно вирішувати завдання, поставлені перед товариськими судами.
Кожний член товариського суду зобов'язаний проявляти високу
дисципліну і організованість, бути непримиренним до правопорушень
і антигромадських вчинків, у своїй діяльності строго керуватися
законом.
Стаття 4. Кандидати в члени товариського суду висуваються
партійними, профспілковими, комсомольськими та іншими громадськими
організаціями, а також окремими громадянами. Списки кандидатів у
члени товариського суду вивішуються для загального огляду.
Стаття 5. Товариські суди обираються відкритим голосуванням
на загальних зборах (конференціях) трудових колективів
підприємств, установ, організацій, колективів студентів вищих і
учнів середніх спеціальних навчальних закладів, а також на
загальних зборах (сходах) громадян за місцем проживання строком на
два роки. Збори для проведення виборів товариських судів скликаються
відповідно профспілковими комітетами підприємств, установ,
організацій, виконавчими комітетами місцевих Рад народних
депутатів. Про день виборів товариського суду оповіщається завчасно. Громадяни, які беруть участь у виборах товариського суду,
мають право заявляти мотивований відвід будь-кому з кандидатів, а
також висувати нових кандидатів. Питання про задоволення або
відхилення відводу вирішується більшістю голосів учасників зборів. Обраними до складу суду вважаються особи, які одержали
більшість голосів щодо решти кандидатів і більше половини голосів
присутніх на зборах. Кількість членів суду встановлюється зборами, проте їх число
не може бути менше п'яти. Члени суду з свого складу обирають відкритим голосуванням
голову товариського суду, його заступників і секретаря суду. Обраним до складу товариського суду вручається спеціальне
посвідчення органом, на який покладено керівництво товариським
судом.
Стаття 6. Товариські суди не менш як один раз на рік звітують
про свою діяльність перед загальними зборами трудових колективів
підприємств, установ, організацій, колективів студентів вищих і
учнів середніх спеціальних навчальних закладів, загальними зборами
(сходами) громадян за місцем проживання. Члени товариського суду, які не виправдали виявленого їм
довір'я, можуть бути відкликані достроково загальними зборами або
сходами громадян. Питання про відкликання обговорюється в
присутності члена товариського суду, який відкликається. Неявка
члена товариського суду без поважних причин на збори не
перешкоджає розгляду цього питання. Член товариського суду вважається відкликаним, якщо за
відкликання голосувала більшість учасників зборів. Увільнення від обов'язків члена товариського суду у випадку
звільнення його з роботи або в разі неможливості виконувати
обов'язки за станом здоров'я чи з інших поважних причин
здійснюється профспілковим комітетом або виконавчим комітетом
відповідної місцевої Ради народних депутатів. Обрання нових членів товариського суду замість відкликаних
або вибулих з інших причин провадиться в порядку, передбаченому
статтями 2-5 цього Положення.

II. СПРАВИ, ЩО РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ ТОВАРИСЬКИМИ СУДАМИ
Стаття 7. Товариські суди розглядають справи: 1) про прогул (в тому числі відсутність на роботі більше
трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, появу на
роботі в нетверезому стані, запізнення на роботу або передчасне
залишення роботи та інші порушення трудової дисципліни: про
несумлінне виконання робіт або простій внаслідок несумлінного
ставлення працівника до своїх обов'язків; 2) про недодержання вимог по охороні праці (техніці безпеки,
виробничій санітарії, гігієні праці) та протипожежній охороні,
крім випадків, що тягнуть кримінальну відповідальність; 3) про втрату, пошкодження обладнання, інвентаря,
інструментів, матеріалів та іншого державного або громадського
майна внаслідок несумлінного ставлення особи до своїх обов'язків,
якщо це не тягне кримінальної відповідальності; 4) про самовільне використання в особистих цілях належних
державному підприємству, установі, організації, колгоспу, іншій
кооперативній та іншій громадській організації транспортних
засобів, сільськогосподарської техніки, верстатів, інструментів,
сировини та іншого майна, якщо ці дії не заподіяли зазначеним
підприємствам, установам і організаціям істотної шкоди; 5) про розпивання спиртних напоїв на вулицях, на стадіонах, у
скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та в інших
громадських місцях, крім підприємств торгівлі і громадського
харчування, в яких продаж спиртних напоїв на розлив дозволений
виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, про появу в
громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність
і громадську мораль; про розпивання спиртних напоїв на виробництві (на робочих
місцях, у приміщеннях і на території підприємств, установ,
організацій) або про перебування на роботі в нетверезому стані; про участь майстрів, начальників дільниць, змін, цехів та
інших керівників у розпиванні з підлеглими їм працівниками
спиртних напоїв на виробництві, або про невжиття ними заходів до
відсторонення від роботи осіб, що перебувають у нетверезому стані,
або про приховання ними випадків розпивання спиртних напоїв чи
появи на роботі в нетверезому стані підлеглих їм працівників; про придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв
домашнього вироблення; про дрібне хуліганство, дрібне розкрадання державного або
громадського майна, дрібну спекуляцію. Справи, перелічені в цьому пункті, надсилаються на розгляд
товариського суду органами (службовими особами), уповноваженими
розглядати справи про адміністративні правопорушення, а матеріали
про правопорушення, зазначені в абзацах другому і третьому цього
пункту,- також адміністрацією підприємства, установи, організації.
Матеріали про вчинене вперше дрібне розкрадання державного або
громадського майна можуть надсилатися на розгляд товариського суду
адміністрацією підприємства, установи, організації; 6) про вчинену вперше крадіжку малоцінних предметів
споживання і побуту, що знаходяться в особистій власності
громадян, у разі, коли притягнутий до відповідальності і
потерпілий є членами одного колективу. Справи, перелічені в цьому пункті, надсилаються на розгляд
товариського суду органами внутрішніх справ, прокуратури і судом; 7) про образу, наклеп, побої і легкі тілесні ушкодження, що
не спричинили розладу здоров'я, якщо ці діяння вчинені вперше, про
лихослів'я; 8) про невиконання або неналежне виконання батьками,
опікунами або піклувальниками обов'язків по вихованню дітей; про
недостойне ставлення до батьків, негідну поведінку в сім'ї; про
недостойне ставлення до жінки; про ухилення хворих на хронічний
алкоголізм від лікування в лікувально-профілактичних закладах
охорони здоров'я; 9) про псування жилих і нежилих приміщень і комунального
устаткування; про недодержання правил протипожежної безпеки: 10) про порушення правил внутрішнього розпорядку в квартирах
і гуртожитках, про спори мешканців по використанню підсобних
приміщень, домових служб, оплаті комунальних послуг, оплаті витрат
по поточному ремонту місць загального користування; 11) про порядок користування будівлями, що становлять спільну
власність двох або декількох громадян, про поділ майна колгоспного
двору і виділ з колгоспного двору, про поділ майна між подружжям -
при згоді сторін, між якими виник спір, на розгляд справи в
товариському суді; 12) про псування дерев та інших зелених насаджень; про
стягнення збитків, заподіяних дрібними лісопорушеннями, вчиненими
вперше, якщо збитки не перевищують 30 крб. за діючими таксами для
обчислення розміру стягнень за шкоду; 13) про майнові спори між громадянами на суму до 50 крб. -
при згоді учасників спору на розгляд справи в товариському суді; 14) про інші адміністративні правопорушення, якщо органи
(службові особи), уповноважені розглядати справи про
адміністративні правопорушення, визнають за необхідне передати
матеріали на розгляд товариського суду для застосування до
правопорушника заходів громадського впливу. Товариський суд може розглядати також справи про вперше
вчинені діяння, які містять ознаки злочину, що не являє великої
суспільної небезпеки, якщо суд, прокурор, слідчий або орган
дізнання згідно з чинним законодавством передадуть матеріали такої
справи на розгляд товариського суду. { Частина друга статті 7 із
змінами, внесеними згідно з Указом Президії ВР УРСР N 838-XII
( 838-12 ) від 18.03.91 }
Стаття 8. Товариські суди не мають права розглядати справи,
по яких уже були винесені вироки, судові рішення, накладені
дисциплінарні або адміністративні стягнення або відбулось рішення
товариського суду, прийняте в межах його компетенції.

III. ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПРАВ У ТОВАРИСЬКИХ СУДАХ
Стаття 9. Розгляд справ у товариських судах провадиться за
місцем роботи, навчання або проживання особи, притягнутої до
товариського суду.
Стаття 10. Товариські суди розглядають справи: 1) за поданнями загальних зборів трудових колективів
підприємств, установ, організацій, колективів студентів вищих і
учнів середніх спеціальних навчальних закладів, профспілкових
комітетів, добровільних народних дружин по охороні громадського
порядку, груп і постів народного контролю, громадських селищних,
сільських, вуличних, квартальних, дільничних, домових комітетів та
інших громадських організацій, загальних зборів (сходів) громадян
за місцем проживання; 2) за поданнями виконавчих комітетів місцевих Рад народних
депутатів і постійних комісій Рад; 3) за повідомленнями державних органів, правлінь колгоспів,
керівників підприємств, установ, організацій та інших службових
осіб, які мають право накладати дисциплінарні стягнення, а також
за матеріалами, переданими органами (службовими особами), яким
надано право накладати адміністративні стягнення; 4) по матеріалах, переданих судом, прокурором, а також
слідчим і органом дізнання за згодою прокурора; 5) за заявами громадян; 6) за власною ініціативою товариського суду.
Стаття 11. Товариський суд розглядає справи в строк до 15
днів з моменту їх надходження. Справи, зазначені в пунктах 5 і 14
статті 7 цього Положення, розглядаються товариськими судами в
строк до 10 днів з моменту їх надходження. Час і місце розгляду
справи визначаються головою товариського суду, про що громадян
широко оповіщають.
Стаття 12. До розгляду справи у товариському суді в
необхідних випадках повинна провадитись перевірка матеріалів, що
надійшли. Керівники підприємств, установ і організацій, а також інші
службові особи і громадяни повинні на вимогу товариського суду
подавати необхідні в справі відомості і документи. Голова суду або його заступник знайомить особу, притягнуту до
товариського суду, потерпілого і учасників цивільно-правового
спору з матеріалами і, при наявності підстав для розгляду справи в
товариському суді, встановлює, хто повинен бути викликаний на
засідання суду як свідок. Притягнутий до суду, потерпілий, а також
учасники цивільно-правового спору, який розглядається судом, мають
право клопотати про витребування додаткових документів і виклик
свідків. При розгляді справи за місцем проживання особи, притягнутої
до товариського суду, суд у необхідних випадках вживає заходів, що
забезпечують участь у засіданні товариського суду представників
трудового колективу, в якому працює ця особа, або колективу, в
якому вона вчиться.
Стаття 13. Засідання товариського суду і виконання членами
суду доручень, пов'язаних з розглядом справи, проводяться в
неробочий час. Справи розглядаються публічно в складі не менше
трьох членів товариського суду, проте в усіх випадках число їх
повинно бути непарним. Головуючий і члени товариського суду не можуть брати участі в
розгляді справи, якщо хто-небудь з них є потерпілим, учасником
цивільно-правового спору, родичем потерпілого, учасника
цивільно-правового спору або особи, притягнутої до товариського
суду, свідком, а також при наявності інших обставин, що дають
підставу вважати, що головуючий або члени товариського суду можуть
бути особисто заінтересованими в наслідках вирішення справи. В цих
випадках вони зобов'язані заявити самовідвід. З цих же підстав
відвід головуючому і членам товариського суду може бути заявлений
особою, притягнутою до товариського суду, потерпілим і учасниками
цивільно-правового спору. Питання про задоволення заявленого відводу або відмовлення в
цьому вирішується всім складом товариського суду, що розглядає
дану справу. При розгляді справ у товариському суді особа, яка
притягається до суду, потерпілий і учасники цивільно-правового
спору користуються рівними правами. Товариський суд розглядає наявні матеріали, заслухує
пояснення притягнутого до суду, потерпілого, учасників
цивільно-правового спору і свідків. Присутні на засіданні можуть
ставити запитання і виступати по суті справи, що розглядається. Товариський суд веде протокол, який підписується головуючим і
секретарем засідання.
Стаття 14. Явка громадян за викликом товариського суду
обов'язкова. Якщо притягнутий до товариського суду, потерпілий або
учасник цивільно-правового спору не з'явиться на засідання, суд
повинен з'ясувати причини неявки і, в залежності від встановлених
обставин, вдруге призначити справу до слухання. В разі повторної
неявки цієї особи без поважних причин товариський суд може
розглянути справу в її відсутності.
Стаття 15. Товариський суд при розгляді справи і винесенні
рішення керується чинним законодавством, цим Положенням та
свідомістю свого громадського обов'язку. Рішення товариського суду приймається більшістю голосів
членів суду, які беруть участь у розгляді даної справи, в умовах,
що виключають сторонній вплив на склад суду. В рішенні вказуються
час і місце розгляду справи, найменування і склад товариського
суду, дані про особу, відносно якої розглядається справа, зміст
правопорушення або характер цивільно-правового спору, мотиви
рішення і докази, на які посилається товариський суд, визначений
судом захід громадського впливу або указання про виправдання чи
результати розгляду цивільно-правового спору, а також строк і
порядок оскарження рішення. Рішення товариського суду. підписується головуючим і членами
суду, які беруть участь у його винесенні, оголошується публічно і
доводиться до відома колективу. В необхідних випадках рішення
товариського суду може бути висвітлено в пресі, по радіо,
телебаченню та іншими засобами масової інформації. Товариський суд при розгляді справи з'ясовує причини і умови,
що сприяли вчиненню порушень трудової дисципліни, дрібного
розкрадання державного або громадського майна, інших
правопорушень, і при наявності до того підстав виносить ухвалу,
яку доводить до відома трудових колективів, колективів студентів і
учнів, громадських організацій і службових осіб. В ухвалі
зазначаються час і місце її винесення, найменування і склад
товариського суду, дані про особу, відносно якої розглядається
справа, конкретні обставини, наявність яких створили сприятливу
обстановку для вчинення правопорушення, кому надсилається копія
ухвали. Про вжиті заходи по усуненню причин і умов, що сприяли
вчиненню порушень трудової дисципліни, дрібного розкрадання та
інших правопорушень, службові особи і громадські організації
зобов'язані повідомити товариському суду в місячний строк.

IV. ЗАХОДИ ГРОМАДСЬКОГО ВПЛИВУ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ
ТОВАРИСЬКИМИ СУДАМИ
Стаття 16. Товариський суд може застосувати до винного один з
таких заходів впливу: 1) зобов'язати публічно просити пробачення у потерпілого або
колективу; 2) оголосити товариське попередження; 3) оголосити громадський осуд: 4) оголосити громадську догану з опублікуванням або без
опублікування в пресі; 5) накласти грошовий штраф у розмірі до 10 карбованців, якщо
проступок не зв'язаний з порушенням трудової дисципліни, а в
справах про дрібне розкрадання державного або громадського майна,
дрібне хуліганство і про інші правопорушення, перелічені в пункті
5 статті 7 цього Положення, а також в інших передбачених законом
випадках - штраф у розмірі до 50 карбованців; 6) поставити перед керівником підприємства, установи,
організації питання про переведення винного в порушенні трудової
дисципліни відповідно до чинного законодавства про працю на
нижчеоплачувану роботу або про зміщення на нижчу посаду; 7) порушити перед керівником підприємства, установи,
організації питання про звільнення відповідно до чинного
законодавства працівника, який виконує виховні функції або роботу,
пов'язану з безпосереднім обслуговуванням грошових або товарних
цінностей, якщо товариський суд з урахуванням характеру вчинених
цією особою проступків визнає за неможливе довірити їй цю роботу
надалі. Одночасно з застосуванням до винного встановлених цією
статтею заходів впливу товариський суд у випадках, передбачених
законом, може порушити перед адміністрацією і профспілковим
комітетом підприємства, установи, організації питання про
позбавлення винного повністю або частково відповідно до чинного
законодавства премій, винагород за підсумками річної роботи і за
вислугу років, додаткової відпустки за безперервний стаж роботи,
пільгової путівки до будинку відпочинку або санаторію, про
перенесення черговості на одержання жилої площі, а також
позбавлення звання "Ударник комуністичної праці". Поряд з застосуванням передбачених пунктами 1-7 цієї статті
заходів впливу товариський суд може зобов'язати винного
відшкодувати заподіяну неправомірними діями шкоду на суму до 50
крб., якщо законодавством не встановлено іншого порядку її
відшкодування. У справах про дрібні розкрадання державного або громадського
майна товариський суд у всіх випадках повинен зобов'язати винного
повністю відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду, встановивши
строк виконання такого рішення; у справах про дрібну спекуляцію -
винести рішення про передачу предметів дрібної спекуляції в доход
держави. Про наслідки розгляду питань, передбачених пунктами 6, 7 і
частиною другої цієї статті, адміністрація підприємства, установи,
організації зобов'язана повідомити товариському суду в 10-денний
строк з дня одержання копії рішення.
Стаття 17. Товариський суд може обмежитись публічним
розглядом справи і не застосовувати зазначених у ст. 16 заходів
громадського впливу, якщо винний щиросердо розкається, публічно
попросить пробачення у колективу або потерпілого і добровільно
відшкодує заподіяну шкоду. У випадку відсутності підстав для засудження товариський суд
виправдує притягнуту до відповідальності особу. При розгляді майнових чи інших цивільно-правових спорів
товариський суд задовольняє заявлену вимогу повністю або частково
чи відмовляє в ній. В разі примирення учасників цивільно-правового спору, а в
справах про образу, наклеп, побої і нанесення легких тілесних
ушкоджень - при примиренні потерпілого з притягнутим товариський
суд приймає рішення про припинення провадження у справі. Якщо справа розглядалась за місцем проживання порушника,
товариський суд може довести своє рішення до відома трудового
колективу, колективу студентів або учнів, громадських організацій
за місцем роботи або навчання цієї особи. По матеріалах, надісланих органом (службовою особою),
уповноваженим розглядати справи про адміністративні
правопорушення, судом, прокурором, а також слідчим і органом
дізнання за згодою прокурора, товариський суд зобов'язаний
повідомити ці органи про результати розгляду справи в 10-денний
строк.
Стаття 18. Якщо товариський суд при розгляді справи прийде до
переконання про необхідність притягнення правопорушника до
кримінальної або адміністративної відповідальності, він приймає
рішення про передачу матеріалів відповідним органам (службовим
особам). Якщо правопорушник є алкоголіком або наркоманом, товариський
суд поряд з застосуванням до такої особи заходу громадського
впливу ставить питання про його примусове лікування у
встановленому законом порядку. Якщо при розгляді майнового або іншого цивільно-правового
спору товариський суд прийде до висновку, що справа через її
складність не може бути ним вирішена, він передає справу до
районного (міського) народного суду.
Стаття 19. Рішення товариського суду може бути оскаржене
особою, відносно якої винесено рішення, потерпілим і учасниками
цивільно-правового спору протягом 10 днів з дня винесення рішення
до відповідного профспілкового комітету підприємства, установи,
організації або виконавчого комітету місцевої Ради народних
депутатів. Вказані органи, встановивши, що рішення товариського
суду суперечить чинному законодавству, цьому Положенню або
обставинам справи, скасовують рішення і надсилають матеріали до
того ж товариського суду на новий розгляд або припиняють
провадження у справі. Подача скарги зупиняє виконання рішення.
Стаття 20. Рішення товариського суду про відшкодування
заподіяної шкоди, про накладення штрафу або інше майнове стягнення
повинно виконуватись в строк, зазначений у рішенні. Товариський
суд здійснює контроль за виконанням своїх рішень. При невиконанні
рішення у встановлений строк, а також для виконання рішення
товариського суду про передачу предметів дрібної спекуляції в
доход держави голова товариського суду надсилає справу народному
судді, який після перевірки поданих матеріалів і законності
рішення видає виконавчий лист. В разі незаконності рішення товариського суду народний суддя
мотивованою постановою відмовляє у видачі виконавчого листа, про
що повідомляє товариський суд і відповідно профспілковий комітет
або виконавчий комітет Ради народних депутатів для розгляду
питання про скасування рішення товариського суду. Кошти, стягнуті з осіб, підданих штрафу, надходять у бюджет
держави в порядку, встановленому законом. Рішення товариського суду про накладення штрафу, не виконане
протягом трьох місяців з дня винесення, виконанню не підлягає.
Стаття 21. Рішення товариського суду про оголошення
товариського попередження, громадського осуду, громадської догани
або про накладення штрафу діє протягом року. Якщо особа, відносно
якої товариським судом застосовано захід громадського впливу,
протягом року не вчинила нового правопорушення або
антигромадського вчинку, вона вважається такою, що не піддавалась
заходам громадського впливу. Товариський суд за клопотанням громадської організації,
трудового колективу, колективу студентів або учнів, загальних
зборів (сходів) громадян за місцем проживання, керівника
підприємства, установи, організації, правління колгоспу, за заявою
особи, притягнутої до товариського суду, або з власної ініціативи
має право вважати особу такою, що не піддавалась заходам
громадського впливу, і до закінчення річного строку, Прийняте про
це рішення доводиться до відома колективу.

V. КЕРІВНИЦТВО ТОВАРИСЬКИМИ СУДАМИ
Стаття 22. Керівництво діяльністю всіх товариських судів на
території районів, міст, районів у містах, селищ, сіл здійснюється
відповідно районними, міськими, районними у містах, селищними,
сільськими Радами народних депутатів. На підприємствах, в установах, організаціях, вищих і середніх
спеціальних навчальних закладах роботою товариських судів
безпосередньо керують відповідні профспілкові комітети
підприємств, установ, організацій (цехові комітети професійних
спілок). В колгоспах, у будинках, які обслуговуються
житлово-експлуатаційними організаціями або об'єднуються вуличними,
квартальними, домовими комітетами, а також у селищах і селах
роботою товариських судів безпосередньо керують відповідні місцеві
Ради народних депутатів та їх виконавчі комітети. З метою сприяння виконавчим комітетам місцевих Рад народних
депутатів профспілковим комітетам підприємств, установ,
організацій у здійсненні керівництва і контролю за діяльністю
товариських судів, подання товариським судам методичної допомоги,
координації їх діяльності, організації навчання і обміну досвідом
роботи при виконавчих комітетах районних, міських (в містах без
районного поділу), районних у містах Рад народних депутатів
створюються громадські ради по роботі товариських судів. Правову допомогу товариським судам подають органи юстиції,
прокуратури і суди. Необхідними законодавчими матеріалами, довідковою і
науково-популярною юридичною літературою товариські суди
забезпечуються виконавчими комітетами місцевих Рад народних
депутатів і профспілковими комітетами підприємств, установ,
організацій.
Стаття 23. Технічне обслуговування товариських судів
покладається відповідно на адміністрацію підприємств, установ,
організацій, житлово-експлуатаційних організацій, правління
колгоспів, відповідні виконавчі комітети Рад народних депутатів. Товариські суди один раз на рік подають відповідному
виконавчому комітету Ради народних депутатів дані про кількість і
характер розглянутих ними справ і про вжиті заходи впливу.
Стаття 24. Голови, заступники голів, секретарі і члени
товариських судів, які беруть активну участь у розгляді справ і в
проведенні профілактичної роботи в трудових колективах, колективах
студентів вищих і учнів середніх спеціальних навчальних закладів,
за місцем проживання громадян, заохочуються виконавчим комітетом
місцевої Ради народних депутатів, профспілковим комітетом
підприємства, установи, організації або за їх поданням
адміністрацією підприємств, установ, організацій: оголошенням подяки; нагородженням Почесною грамотою; цінним подарунком або грошовою премією; наданням пільгової путівки до санаторію або будинку
відпочинку.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президії Верховної Ради Української РСР
від 23 березня 1977 р. N 1852
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ГРОМАДСЬКІ РАДИ ПО РОБОТІ ТОВАРИСЬКИХ СУДІВ
УКРАЇНСЬКОЇ РСР

1. Громадські ради по роботі товариських судів створюються
при виконавчих комітетах районних, міських (в містах без районного
поділу), районних у містах Рад народних депутатів.
2. Громадські ради покликані сприяти виконавчим комітетам
відповідних Рад народних депутатів, профспілковим комітетам в
організації роботи товариських судів, у здійсненні керівництва і
контролю за діяльністю товариських судів на підприємствах, в
установах, організаціях, вищих і середніх спеціальних навчальних
закладах, колгоспах, будинках, які обслуговуються
житлово-експлуатаційними організаціями або об'єднуються вуличними,
квартальними, домовими комітетами, а також у селищах і селах.
3. Основними завданнями громадських рад по роботі товариських
судів є: сприяння поліпшенню організації роботи товариських судів і
підвищення ефективності їх діяльності; координація роботи товариських судів, забезпечення дотримання
ними законності і охорони прав громадян; подання допомоги в проведенні виборів і звітів товариських
судів, а також взаємодія їх з іншими громадськими організаціями в
справі профілактики правопорушень; організація правового навчання голів і членів товариських
судів; вивчення, узагальнення практики і поширення позитивного
досвіду роботи товариських судів.
4. Склад громадської ради затверджується виконавчим комітетом
районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів
строком на два роки.
5. Громадські ради діють у складі голови, заступника голови,
секретаря і членів ради. Число членів ради встановлюється залежно
від обсягу роботи.
6. Діяльність громадських рад здійснюється за широкою участю
громадськості.
7. Громадські ради відповідальні перед виконавчими комітетами
відповідних Рад народних депутатів і не рідше одного разу на рік
звітують перед ними про результати виконаної роботи.
8. У своїй діяльності громадські ради по роботі товариських
судів керуються цим Положенням, Положенням про товариські суди
Української РСР та іншими нормативними актами.
9. Керівництво громадською радою по роботі товариських судів
здійснюється її головою і заступником голови. Діловодство
громадської ради та зберігання документів покладається на
секретаря ради.
10. Громадські ради працюють за планами, затвердженими на їх
засіданнях.
11. Громадська рада по роботі товариських судів: а) організує правове навчання голів і членів товариських
судів: проводить семінари і наради по застосуванню чинного
законодавства, обміну досвідом роботи товариських судів, їх участі
в комуністичному вихованні громадян; б) регулярно проводить за дорученням виконкому Ради народних
депутатів перевірки роботи товариських судів, знайомиться з
справами і матеріалами, які є в товариських судах, аналізує дані,
що подають один раз на рік товариські суди про кількість і
характер розглянутих ними справ і про вжиті заходи впливу, та
подає зведені дані у виконавчий комітет Ради народних депутатів; в) сприяє у проведенні виборів і звітів товариських судів; г) перевіряє за дорученням виконавчого комітету районної,
міської, районної в місті Ради народних депутатів скарги на
рішення товариських судів і вносить свої пропозиції по результатах
перевірки; д) заслуховує повідомлення голів товариських судів про роботу
товариських судів і дає рекомендації по усуненню недоліків і
поліпшенню їх діяльності; е) вносить на розгляд виконавчого комітету місцевої Ради
народних депутатів, профспілкового комітету підприємства,
установи, організації пропозиції про усунення виявлених недоліків
і дальше вдосконалення діяльності товариських судів, а також про
скасування рішень товариських судів, що суперечать обставинам
справи або чинному законодавству; є) ставить перед виконавчими комітетами місцевих Рад народних
депутатів, профспілковими комітетами підприємств, установ,
організацій питання про заохочення голів і членів товариських
судів за активну роботу; ж) вживає заходів до висвітлення діяльності товариських судів
у пресі, по радіо, телебаченню, а також іншими засобами масової
інформації.
Додаток
до Указу Президії Верховної Ради
Української РСР
від 23 березня 1977 року
"Про затвердження Положення про
товариські суди Української РСР
і Положення про громадські ради
по роботі товариських судів
Української РСР"
ПЕРЕЛІК
законодавчих актів Української РСР,
що повністю або частково втратили чинність

1. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 15 серпня
1961 року "Про затвердження Положення про товариські суди
Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., N 35,
ст. 416).
2. Положення про товариські суди Української РСР, затверджене
Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 15 серпня 1961
року (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., N 35, ст. 416).
3. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 9 грудня
1963 року "Про внесення доповнень і змін до Положення про
товариські суди Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР,
1963 р., N 51, ст. 732).
4. Стаття 1 Указу Президії Верховної Ради Української РСР від
20 березня 1965 року ( 244а-06 ) "Про внесення змін і доповнень до
Положення про товариські суди та Кримінального кодексу Української
РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1965 р., N 14, ст. 244).
5. Стаття 2 Указу Президії Верховної Ради Української РСР від
26 лютого 1973 року ( 1447-08 ) "Про внесення змін до статті 85
Кримінального кодексу Української РСР і до Положення про
товариські суди Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР,
1973 р., N 11, ст. 80).
6. Стаття 1 Указу Президії Верховної Ради Української РСР від
29 березня 1973 року "Про внесення змін і доповнень до Положення
про товариські суди Української РСР, Положення про комісії в
справах неповнолітніх Української РСР та Положення про спостережні
комісії при виконавчих комітетах районних, міських і обласних Рад
депутатів трудящих Української РСР" ( 1528-08 ) (Відомості
Верховної Ради УРСР, 1973 р., N 15, ст. 111).
7. Стаття 4 Указу Президії Верховної Ради Української РСР від
5 вересня 1975 року ( 145-09 ) "Про внесення змін і доповнень до
Закону Української РСР про охорону здоров'я, указів Президії
Верховної Ради Української РСР від 17 серпня 1966 року "Про
примусове лікування і трудове перевиховання хронічних алкоголіків"
і від 22 червня 1972 року "Про заходи по посиленню боротьби проти
пияцтва і алкоголізму" і до Положення про товариські суди
Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1975 р., N 37,
ст. 419).

Секретар
Президії Верховної Ради Української РСР Я.КОЛОТУХА



вгору